CC BY
44
14. Blok H. Theoretical Study of Temperature Rise at Surfaces of Actual Contact under Oilness Lubricating Conditions / H. Blok // Proc. Inst. Mech. Eng. London. - 1937. - Vol. 2. - Pp. 222-235.
15. Ling F.F. A Quasi-Iterative Method for Computing Interface Temperature Distribution / F.F. Ling // Z. angew. Math. und Phys. 1959. - Vol. 10, No. 5. - P. 461-474.
Онышкевич В.М., Гнидец Б.М., Солтыс И. Ф. Моделирование теплового контакта в трибологических задачах
Рассмотрены различные условия теплового контакта пары трения. Проанализирована адекватность их применения при моделировании тепловых процессов в элементах конкретной трибосистемы с максимальной точностью. Обоснована целесообразность применения условий неидеального теплового контакта в различных формах. Установлена необходимость учёта контактного термического сопротивления при постановке и решении трибологических задач.
Ключевые слова: теплообразование, термическое сопротивление, неидеальный контакт.
Onyshkevych V.M., Gnidets B.M., Soltys I.F. Modelling of heat contact in tribological problems
The various conditions of heat contact of frictional couple are considered. Their adequacy of using during modelling of heat processes in the elements of tribosystem with maximal precision is analyzed. Reasonable of using of non-ideal contact conditions in the different forms is substantiated. Necessity of taking into account of contact thermal resistance in the statement and solving of tribological problems is established.
Keywords: heat generation, thermal resistance, non-ideal contact.
УДК 330.46 Доц. €.1. Цкало, канд. екон. наук -
Львiвський НУ м. 1вана Франка
ВЛАСТИВОСТ1 1НТЕГРОВАНИХ СИСТЕМ УПРАВЛ1ННЯ: К1БЕРНЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛ1ЗАЦН
Розглянуто та проаналiзовано змют властивостей штегрованих систем управлшня з позицш габернетичного шдходу до дослщження систем. 1нтерпретовано властивост систем у контекст реалiзацii габернетичних закошв. Визначено напрями розвитку ш-тегративних якостей властивостей систем управлшня.
Ключовг слова: властивост системи, закони габернетики, штегрована система управлшня, шформацшна система, структура системи, функци системи.
Постановка проблеми. Намагання найкращим чином побудувати 1 ви-користовувати систему управлшня пов'язують з досягненням нею рангу штег-рованоь В1д того, наскшьки властивосп системи е принципово визначеш та на-повнеш штеграцшним зм1стом, залежить ефективнють п функцюнування. На-впъ адаптуючи придбану штегровану шформацшну систему управлшня, необ-хщно за властивостями Грунтовно оцшити вщповщшсть и функцш 1 параметр1в вимогам системологп штегрованого управлшня в конкретному застосуванш, а також можливють iх досягнення. Тому дослщження питань набуття 1 тдтримки властивостей з штегративними якостями актуальне тд час як розроблення, так 1 функцюнування системи управлшня.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Щд управлшням традицшно розумтоть вироблення 1 здшснення суб'ектом цшеспрямованих вплив1в на об'ект. Системний тдхщ до управлшня передбачае розгляд суб'екта й об'екта як
окремих частин системи управлшня: керуючо! i керовано! вiдповiдно. Цi части-ни повинш взаeмодiяти мiж собою як едине цше, забезпечуючи живучiсть i роз-виток "свого об'еднання" в конкретнш предметнiй сферi. Рiшення в системi уп-равлiння потрiбно приймати i реалiзовувати оптимально за 11 структурою. Структурш елементи системи не повинш мати недолжи, якi знижують ефектив-нiсть управлiння. Процеси управлiння технолопчно рацiоналiзують так, щоб за-безпечити яюсть керуючих впливiв. За таких умов довершен системи управлш-ня стають iнтегрованими.
1снують рiзнi погляди щодо спiввiдношення понять таких базових еле-ментiв управлшня, як суб'ект, об'ект, система управлшня. Визначимо поня-тшний змiст цих елементiв. У лiтературi суб'ект (орган) управлiння називають керуючою системою [3, с. 4; 10, с. 10] або системою управлшня [5, с. 5]. Поряд з цим керуючу систему ототожнюють з системою управлшня [4, с. 425] або вщ-носять разом iз системою зв'язку до системи управлшня [10, с. 10]. Об'ект управлшня називають, без розбiжностей, керованою системою [4, с. 425; 5, с. 5], процесом в [3, с. 4]. Враховуючи те, що мiж суб'ектом i об'ектом юнуе двосто-роннш iнформацiйний обмш, 1х розглядають об'еднано, вiдповiдно як керуючу i керовану пiдсистеми (частини) юбернетично! системи [1, с. 9; 4, с. 425].
З юбернетичних позицш спiльне функцiонування суб'екта й об'екта в процес управлiння забезпечуеться шформацшною (автоматизованою) системою [3, с. 4]. Нею охоплюються як керуюча, так i керована шдсистеми (системи), а отже, щ частини доцшьно розглядати об'еднано в межах одше! системи управлiння. 1нформацшна система забезпечуе автоматизацiю процесiв управлшня i стае засобом штеграцп само! системи управлiння. Вагомий доробок з розробки штегрованих iнформацiйних систем управлшня зроблено й узагальне-но в працях [2, 6, 8, 9] та ш.
Виклад основного матер1алу. Для набуття системою статусу штегрова-но! вона повинна володгги особливою властивютю емерджентностi. 1нтегратив-на яюсть системи за щею властивютю полягае в тому, що сукупнють (сума) властивостей окремих елементiв не прирiвнюеться до властивостей системи, як щлюного утворення [7, с. 7; 10 с. 24, 26]. Системш цшсш властивостi не належать окремим елементам, але е об'еднуючими для них. Вивчаючи кожний еле-мент окремо неможливо пiзнати властивост системи в загалом. Тому потрiбно iнтегровано вивчати елементи i систему, як цшюне об'еднання елементiв.
Властивють емерджентностi проявляеться у дп юбернетичного закону (принципу) вiдмiнностi цiлого вщ часткового [1, с. 12]. Система управлшня повинна функцюнувати так, щоб досягнення локальних оптимумiв 11 елеменпв (пiдсистем) не суперечило досягненню глобального оптимуму вше! системи, допускаючи вщмшносп мiж цими видами оптимумiв.
Досягнення системою управлiння iнтегральних цшей (екстремальних значень критерпв, оптимумiв) забезпечують i дiею iнших кiбернетичних зако-нiв: необхщно! рiзноманiтностi, зовнiшнього доповнення, зворотного зв'язку, антиентропшносп [1]. Особливост дп цих законiв, у контексп забезпечення емерджентностi, проявлятимуться у подальшому. Здiйснення оптимального уп-равлiння Грунтуеться на виборi найкращих варiантiв ршень. Необхiдна така рiз-
номаштнють ршень, яка б з врахуванням складност системи забезпечувала ви-роблення системою управлшських впливiв з досягнення цшьових, iнтегрованих оптимумiв.
Вироблення керуючою системою цшеспрямованих впливiв на керовану систему передбачае застосування неформатзованих процедур коректування вщхилень, якi виникають в межах форматзовано! схеми управлiння, але не мо-жуть автоматично врегульовуватися. Таке додаткове (зовшшне) коректування формалiзовано отримуваних впливiв забезпечуватиме неперервнiсть та насту-пальний характер управлiння в досягненн цiлей.
Для вироблення управлiнських впливiв, якi забезпечуватимуть динамiч-нiсть штегрованого управлiння та повноцiнну активнiсть i вiддачу елементiв системи управлiння, необхвдний iнформацiйний обмiн мiж керуючою i керова-ною частинами. Створення на основi зворотних зв'язкiв замкнених контурiв уп-равлiння дасть змогу сконцентрувати в елементах системи шформащю, яка вь дображатиме динамiку процесiв, а отже, зробить процеси вироблення i реалiза-цп рiшень дiевими та ефективними. Прикладом концентрованого формування планово! i фактично! шформацп про дiяльнiсть пiдприемства е iнтегрування бюджетування i облiку в центрах вiдповiдальностi.
Реалiзацiя наведених вище принципових положень юбернетичних зако-нiв побудови i функцюнування систем управлiння, з акцентом на !хню емер-джентнiсть, дае змогу отримати закономiрний похiдний ефект - зменшення не-визначеностi (ентропп) в даних про будову i поведшку керовано! системи та зростання прошформованосп i "майстерностi" керуючо! системи для вироблення управлшських впливiв. Властивють емерджентностi (iнтегративностi) системи е об'еднуючою або "надвластивiстю" для шших властивостей. До таких властивостей належать:
• цшсшсть системи та и подш на елементи;
• зв'язковгсть - структуровашсть системи на основ1 впорядкування в простор! [ чаи сукупност! елеменпв [ зв'язк1в м1ж ними;
• оргашзовашсть системи, що проявляеться у зменшенш поточно! гнформацгйно! невизначеност1 за рахунок накопичення гнформацИ за елементами [ системою загалом на основ1 ц1леспрямовано1 д1яльност1;
• в життевому цикл1 системи в1дбуваеться Н розвиток, що супроводжуеться про-цесами перебудови, виходу на новий як1сний р1вень на основ1 об'еднання, в1д-новлення, появи нових зв'язк1в, а отже, становлення системи як 1нтегровано! [7, с. 6-7].
Проаналiзуемо взаемозв'язки емерджентносп з наведеними вище власти-востями в контексп реалiзацil положень юбернетичних закошв. Подiл системи на елементи (тдсистеми) повинен передбачае таку глибину деталiзацil (розбит-тя), щоб диференщащя властивостей елементiв давала змогу найкращим чином !х об'еднати, генеруючи емерджентшсть системи.
Взаемодiя елементiв у межах щлюно! системи за умови !! емерджентнос-тi обумовлюе появу нових штегративних якостей, що проявляються як синерге-тичний ефект [9, с. 8]. Побудова штегровано! системи не виключае появу нових елементiв, яю е необхiдною умовою реалiзацil нових штегрованих процесiв. Вiдповiдно до властивосп зв'язковостi системи, сукупнiсть елементiв i зв'язкiв
мiж ними, що впорядкованi у просторi i часi, утворюють структуру системи. Невщ'емною властивiстю структури системи е 11 ieрархiчнiсть (шдпорядкова-нiсть пiдсистем) [7, с. 7].
Об'еднання елеменпв у систему, що володiе новою яюстю, не виключае кiлькiсних характеристик цшого, як сумативних (адитивних) [9, с. 8]. Так, за рiвнями iерархп вiдбуваеться агрегування шформацп елементiв системи (тд-систем), що забезпечуе отримання узагальнено! шформацп, кiлькiснi характеристики яко1 можуть представляти нову яюсть стану системи.
Як узагальнено в пращ [1, с. 12], емерджентшсть е одшею з форм прояву дiалектичного принципу переходу кiлькiсних змш у якiснi. Агрегування шформацп базуеться на сумiсностi iерархiчних елеменпв, а досягнення ново! якостi -на цшеспрямованш взаемодп сумiсних елеменпв. Сумiснiсть складових частин системи е необхщною умовою 11 штеграцп, а цшеспрямована взаемодiя частин е обов'язковою i достатньою умовою функцiонування системи як штегрованого цiлого [9, с. 9]. Задоволення цих умов лежить у прикладнш площиш управлiння.
В iерархiчних багаторiвневих системах управлiння зв'язки мiж суб'ектом i об'ектом субординоваш по iерархiчнiй вертикалi. Прийняття ршень у межах встановлених компетенцiй вщбуваеться на всiх рiвнях. Навiть на найнижчому виконавчому рiвнi рiшення виконують як усвiдомленi дп, за алгоритмами, як конструюе виконавець при цшеспрямованш поведшщ. Цей рiвень виступае як мжросистема управлiння (самоуправлiння).
" При синтезi систем управлiння прийнято вважати, що емерджентш ш-тереси зосереджеш в центрi системи (в центральному орган на верхньому рiвнi iерархil), в той час як частков^ внутрiшньо притаманнi (iманентнi) iнтереси еле-ментiв локалiзуються у вiдповiдних елементах " [1, с. 12]. В штегрованш струк-турi можливi сумщення цiлей рiзних рiвнiв i системи загалом, а також компро-мю, що враховуе незбiгання iнтересiв i цiлей окремих органiзацiйних елементiв [2, с. 19]. При цьому повинш бути врахованi такi застереження щодо iерархiч-них зв'язкiв:
• на вищих рiвнях управлшня повинна бути повна шформа^ про цiлi й обме-ження ланок (пiдсистем) нижчих рiвнiв;
• функцiональнi зв'язки тж ланками одного чи рiзних ршшв управлшня повиннi унеможливлювати досягнення локальних цiлей на шкоду загальнш мета системи. Змiст функцiонування елементiв проявляеться у реалiзацil сво!х систе-
мовизначених властивостей шляхом виконання функцш. Функцп системи i окремих елеменпв не спiвпадають, оскiльки перша е штегруючою. Вiдповiдно до структури системи утворюеться iерархiя функцiй 11 елеменпв.
Системна iнтеграцiя досягаеться охопленням ушх елементiв i зв'язкiв, а отже, штегращя повинна вiдбуватися як по вертикалi структури на основi зв'яз-кiв елементiв рiзних рiвнiв iерархil, так i по горизонталi - за зв'язками елеменпв одного рiвня. Функцiональнi зв'язки мiж елементами виступають як передаючо-приймальними чи обмшними i мiстять результати виконання функцш, окремих процедур.
У структурi задають послщовнють виконання функцiй, перемiщення продукту, що створюеться в системь Iнтеграцiя зв'язюв повинна виключати
дублювання функцш, усувати дисфункцп, що негативно впливають на функщ-онування системи, оптимiзувати перемiщення.
Вiдображенням функцiональних зв'язюв мiж керуючою i керованою системами та всередиш систем виступають шформацшш зв'язки. Завдання штегра-цп шформацшних зв'язкiв полягатиме у видiленнi спшьно! для елементiв шформацп, усуненш !! дублювання з утриманням мшмально! надлишковостi, пов'яза-но! з небезпекою втрати шформацп. Наповнення iнформацiйних зв'язюв у систе-мi цiннiсними характеристиками корисносп та доцiльностi, що мають економiч-не чи технiко-економiчне значення, дасть змогу запобiгти !! дезштеграцп.
Керуюча система продукуе рiшення та контролюе !х виконання. На ос-новi рiшень, що приймаються, створюеться шформацшний образ стану об'екта управлшня, який повинен бути досягнутий завдяки морфiзму - вiдображенню рiшень у сташ. Своею чергою, множина параметрiв правильно реалiзованих рь шень виступатиме шформацшним прообразом досягнутого стану.
У межах зворотного зв'язку, до суб'екта надходить шформащя про змiни стану об'екта управлшня. Змши можуть не вщповщати тим, що запланованi у ршенш. Нове рiшення повинно базуватися на додатковш шформацп про причини змш. Щоб вважати ршення iнтегрованим, воно повинно бути нас^зним по усiй структурi та оперувати вичерпною детальною шформащею про фактори впливу на стан об'екта.
Сукупнiсть пiдсистем, об'еднаних iерархiчними взаемозв'язками, що за-безпечують розподiл функцш управлшня мiж особами, якi приймають ршення, i пiдлеглими утворюють оргашзацшну структуру системи управлiння [10, с. 254]. Оргашзащя не тiльки закршлюе статичний розподiл елементiв, але й дина-мiчно актуалiзуе i впорядковуе зв'язки мiж ними за правилами дп механiзму функцiонування системи управлшня.
Подiбно можна визначити функцiональну структуру системи, як сукуп-ностi функцш, що розподшеш та закрiпленi за елементами оргашзацшно! струк-тури. В ролi елементiв системи управлiння е структурш пiдроздiли (ланки) уп-равлшня, як органiзацiйно уособленi, самостiйнi органи управлшня, що викону-ють певш функцil управлiння в особi сво!х працiвникiв. Пiдсистеми управлiння охоплюють структурш шдроздши рiзних рiвнiв (ступенiв) iерархil та lхнi фун-кцil. Тобто поняття оргашзацшно! i функцiональноl структур взаемопов'язаш, взаемопроникненi, що апрiорi визначае (обумовлюе) штегращю структур.
Властиве для штеграцп тяжiння (нахил) до централiзацil управлiння сти-каеться з обмеженютю пропускно! спроможностi центральних органiв управлшня, як цен^в концентрацil функцш та шформацп, сшввщносно! з ефективнютю витрат на розширення спроможностi. Тому синтез штегровано! системи управ-лшня не повинен виключати розвантаження цен^в шляхом передачi частини функцiй i прав прийняття рiшень iерархiчно нижчим ланкам. Делегування повно-важень на нижчi рiвнi управлiння повинно вщбуватися у поеднаннi з функцiями управлшня на нижчих ланках управлiння, де субординоваш й автономнi рiшення приймаються на умовах самоуправлшня та вщповщальносп. Таким чином, в iн-тегрованш органiзацiйно-функцiональнiй структурi системи управлiння стутнь централiзацil управлiння повинен бути оптимальним з врахуванням децентралi-
зацп. У цш CTpyKrypi усунене дублювання функцш. Закрiпленi за структурними елементами функцп можуть належати до рiзних тдсистем yправлiння. Функцп реалiзyють на единш iнформацiйно-технологiчнiй основi. Така iнтеграцiя обу-мовлюе нову якiсть пiдроздiлiв чи появу нових ланок (кластерiв) управлшня.
Органiзацiйно-фyнкцiональна iнтеграцiя лежить в основi побудови ш-тегрованих систем управлшня з рiзними видами органiзацiйних структур (оргструктур) управлшня (лшшною, дивiзюнальною, матричною), що описанi в працях [7, 10]. Функцюнальною наскрiзнiстю повиннi охоплюватися yсi еле-менти оргструктур.
Наприклад, облiкова пiдсистема повинна забезпечити таке шформацшне структурування системи yправлiння тдприемством, яке охоплюватиме всi ль ншш виробничi тдроздши, пiдпорядкованi 1м штабш утворення чи дивiзiони, приналежнi до них проекти, програми, продукти. Таке шформацшне покриття дасть змогу сприймати фактичну iнформацiю про дiяльнiсть за ушма зазначени-ми елементами оргструктур, систематизувати та агрегувати 11 за схемами iерар-хiчноl пiдпорядкованостi та протжання господарського циклу, надаючи 1й реп-резентативно1 якостi у контрольно-аналиичному сyпроводженнi рiшень. Для оцiнювання ефективносл фyнкцiонyвання штегровано1 системи yправлiння потрiбно надавати додаткову облiковy iнформацiю про роботу само1 системи в умовах конкретно! оргашзацшно-функцюнально! структури та можливих 11 змiн. Така iнформацiя потрiбна для адаптивного yправлiння системою. Додат-кове облiково-iнформацiйне структурування iнтегровано доповнить основне структурування, наведене вище, що дасть змогу отримати щлюну шформащю про пiдготовкy i реалiзацiю управлшських рiшень.
Висновки. Таким чином, набуття системоутворюючими властивостями iнтегративних ознак трансформуе 1х та переводить на яюсно новий рiвень вдос-коналення з кращими характеристиками.
Ефективна реалiзацiя властивостей е передумовою досягнення вищого ступеня штеграцп та лежить в прикладнш площинi застосування методiв i засо-бiв проектування i функцюнування iнтегрованих систем yправлiння.
Л1тература
1. Абчук В.А. Автоматизация управления / В.А. Абчук, А.Л. Лифшиц, А.А. Федулов, Э.И. Куштина / под ред. В.А. Абчука. - М. : Изд-во "Радио и связь", 1984. - 264 с.
2. Михалёв С.Б. АСУ на промышленном предприятии: методы создания : справочник / С.Б. Михалёв, Р.С. Седегов, А.С. Гринберг и др. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Энергоато-миздат, 1989. - 400 с.
3. Гужва В.М. 1нформацшш системи i технологи на тдприемствах : навч. пос1бн. / В.М. Гужва. - К. : Вид-во КНЕУ, 2001. - 400 с.
4. Лопатников Л.И. Экономико-математический словарь / Л.И. Лопатников. - М. : Изд-во "Наука", 1987. - 509 с.
5. Мамиконов А.Г. Управление и информация / А.Г. Мамиконов. - М. : Изд-во "Наука", 1975. - 183 с.
6. Методы разработки интегрированных АСУ промышленными предприятиями / Г.М. Уланов, Р.А. Алиев, В.П. Кривошеев. - М. : Энергоатомиздат, 1983. - 320 с.
7. Дворецкий С.И. Моделирование систем : учебник [для студ. ВУЗов] / С.И. Дворецкий, Ю.Л. Муромцев, В.А. Погонин, А.Г. Скиртладзе. - М. : Изд. центр "Академия", 2009. - 320 с.
8. Стогний А. А. Проектирование интегрированных баз данных / А. А. Стогний, В.Э. Воль-фенгаген, В.А. Кушниров и др. - К. : Изд-во "Техника", 1987. - 143 с.
9. Рубан В.Я. Интеграция АСУ на основе баз данных / В.Я. Рубан, Т.Г. Дрогаль. - К. : Изд-во "Техника", 1988. - 192 с.
10. Анфилатов В.С. Системный анализ в управлении : учебн. пособ. / В.С. Анфилатов, А. А. Емельянов, А.А. Кукушкин / под ред. А.А. Емельянова. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2003. - 368 с.
Цикало Е.И. Свойства интегрированных систем управления: кибернетический аспект формирования и реализации
Раскрыто и проанализировано содержание свойств интегрированных систем управления с позиций кибернетического подхода к исследованию систем. Интерпретированы свойства систем в контексте реализации кибернетических законов. Определены направления развития интегративных качеств свойств систем управления.
Ключевые слова: свойств системы, законы кибернетики, интегрированная система управления, информационная система, структура системы, функции системы.
Tsikalo Ye.I. Properties of integrated management systems: cybernetic aspect of forming and realization
Discovered and analyzed the contents of the properties of the integrated management systems from the standpoint of the cybernetic approach to the study of systems. Properties of the systems are interpreted in the context of cyber laws. The directions of development of integrative qualities of the property management system.
Keywords: properties of the system, the laws of cybernetics, an integrated management system, information system, the system structure, the functions of the system.
УДК 504:004.358 Здобувач Х.Р. ВасилишиН - НЛТУ УкраНи, м. Льет
НАУКОВО-МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ ОЦ1НЮВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО РИЗИКУ В УКРА1Н1 У КОНТЕКСТ РЕАЛ1ЗАЦН ЕКОЛОГ1ЧНОГО
СТРАХУВАННЯ
Запропоновано етапи методики кшьгасного оцшювання еколопчного ризику в Ук-ра!ш в умовах невизначеност на основi показника зваженого середньогеометричного значення величини деструктивних чиннигав. ОбГрунтовано перелж показнигав, що характеризуюсь стан еколопчно! безпеки в Укра1ш. Визначено емшричне значення еколопчного ризику в Укршш. На основi розроблено! методики удосконалено тдхвд до визначення нетто-ставки, навантаження i тарифно! ставки в еколопчному страхуванш у розрiзi окремого виду еколопчного ризику.
Ключовг слова: еколопчне страхування, еколопчний ризик, кшьгасна оцшка еколопчного ризику, штегральний показник еколопчного ризику, тарифна ставка.
Постановка проблеми та УУ актуальшсть. В останш роки значна частка загроз, як негативно впливають на екосистему, мають не тшьки антропогенне, тобто спричинене д1яльнютю людини, а й природне походження. Впродовж ос-таншх роюв ютотно збшьшуеться кшьюсть люових пожеж, значно попр-шуеться яюсть Грунлв та поверхневих вод, що разом з промисловим забруднен-ням атмосфери та пдросфери набувае загрозливих масштаб1в.
У таких умовах особливо! актуальносп набувае проблема кшьюсного та комплексного оцшювання р1вня еколопчно! загрози, тобто еколопчного ризику, яке дало б змогу врахувати можливий негативний вплив на навколишне се-редовище не лише з точки зору окремого його компонента, але 1 давало можли-
1 Наук. ке^вник: доц. 1.А. Дубсгач, канд. геогр. наук
