CC BY
7
Актуалып проблеми сучасноУ медицини
УДК 617.55-007.43-089
РЕЗУЛЬТАТИ Х1РУРГ1ЧН0Г0 Л1КУВАННЯ П1СЛЯ0ПЕРАЦ1ЙНИХ ГРИЖ ЧЕРЕВН01 СТ1НКИ У ХВОРИХ 13 0ЖИР1ННЯМ.
Стороженко О.В., Чорна I.O.
Кафедра загальноТ xipyprii'
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Оперативне лкування пюляоперацмних гриж черевноТ ctíhkh (ПОГЧС) становить собою складну проблему, особливо ухворих ¡з надм1рною масою тта. Частота рецидиву захворювання сягае 25-49%. Нами проанал^ований досвщ x¡pypr¡4Horo лкування 113 хворих ¡з ПОГЧС. Серед хворих превалювали жнки - 111, чоловки - 2. B¡kхворих вщ 27 до 74, у середньому 55 pokíb, бтьшють з них працездатного bíку, що надае цм проблем! не ттьки медичного, а й соц1ально-економнного значения. Уа XBopi мали ожирння p¡3Horo ступеню вираженостк Maca тта складала вщ 90 до 160 кг, ¡ндекс маси тта вщ 29,8 до 58,4 кг/м2.
Передоперацмне обстеження, okpím загально кпУчних тест1в, включало: електрокардюграф1ю, флюорограф^, ультразвукове дослщження, визначення функци зовышнього дихання, як до так ¡ пюля вправления грижк Супуты та пов'язаы з ожирнням захворювання (ппертоннна хвороба, кардюскле-роз, атеросклероз, цукровий д1абет та ¡н.) д1агностовано у 88 (77,9%) nau¡CHT¡B, в тому числ1 у 27 (23,1%) захворювання оргаыв черевноТ порожнини (ф1бромюма матки у 9, хроннний калькульозний холецистит у 5, хроннний апендицит у 6, KicTa ясчника у 5, виразкова хвороба у 2). Уам цим хворим була проведена ¡ндивщуальна передоперацмна пщготовка. Згщно з класифка^сю дефект^ перед-ньоТ черевноТ ctíhkh Chevrel i Rath (1999) надпупков1 гриж1 (М1) були у 38 хворих (М^2- 14 хворих, М^3 - 18, M^4 - 6); бтяпупков1 гриж1 (М2) - у 21 (M2W2- 12 хворих, M2W3 - 6, M2W4 - 3); niflnynKOBi гриж1 (М3) - у 27 (M3W2- 14 хворих, M3W3 - 13); мечепод1бно-лобков1 (М4) - у 18 (M4W2 - 3, M4W3 - 15); пщреберы гриж1 (L^ - у 1 хворого (LiW3); nonepe4H¡ гриж1 (L2) - у 2 (L2W2 - 2 хворих); пахвины гриж1 (L3) - у 4 (L3W2 - 2 хворих, L3W3 - 2); nonepeKOBi гриж1 (L4) - у 2 (L4W2 - у 1 хворого, L4W3- 1). Вид гер-нюпластики обирали диференцмовано з урахуванням po3M¡p¡B грижового випинання та ступеня 3m¡h тканин черевноТ ctíhkh. Пластику грижових bopit у 104 (92%) хворих в основному виконували викорис-товуючи як пластичний матерел власы бюлопчно cyMicHi тканини патента. У 9 (8%) хворих великий po3M¡p грижових BopiT, атрофт м'яз1в примусили нас виконати аутодермальну пластику за Яновим. Bcím хворим ¡з ПОГЧС та наявнютю „вщвислого живота" значних po3M¡p¡B поряд ¡з грижосненням виконували абдомЫопластику з дерматолтектом1ею передньоТ черевноТ ctíhkh ¡з розширеного оперативного доступу за Фернандесом та Берсоном. Ведения тсляоперацмного перюду включало: ранню ак-тив1зац1ю хворих; антибактер1альну тератю до 5 fl¡6; антикоагулянтну тератю, до вщновлення руховоТ активное^; ультразвуковий контроль за раною; видалення дренажв за вщеутнютю ознак сероми чи гематоми в paH¡. Загоення ран теля великих за обсягом операцм ¡з видаленням шюрно - жирового клаптя на значим дтянц мютить ризик розвитку в ранньому тсляоперацмному nepiofli мюцевих ускладнень: серома виявлена у 3 (2,6%) хворих, гематома тсляоперацмноТ рани у 3 (2,6%), нагноення рани - 2 (1,8%), частковий некроз краю шфи - у 2 (1,8%).
Результати спостережень протягом 5 pokíb евщчать про високу ефективнють запропонованого методу лкування u¡ci категори хворих. Практично yei XBopi задоволет результатами операцм, як1 позба-вили ix вщ фЬичного та психолопчного дискомфорту та повернули до повноцмного життя.
Таким чином, результати доевщчення евщчать про доцтьнють виконання абдомшопластики з дер-матол1пектом1сю пщ час корекци гриж1 живота та дозволяють рекомендувати u¡ операцм до широкого застосування у xipyprii.
УДК 616.61-002.31
Д0ППЛЕР0ГРАФ1ЧНА 0Ц1НКА В1ДДАЛЕНИХ РЕЗУЛЫАТ1В ПЕРЕНЕСЕН0Г0 Г0СТР0Г0 ГН1ЙН0Г0 П1ЕЛ0НЕФРИТУ
Xia3i С.Х.
Кафедра урологи, медичноТ сесологп та дитячоТ xipyprii
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
АналЬ джерел ¡нформаци евщчить про суперечлив1 погляди стосовно вщдалених результат^ лку-вання гострих гнмних уражень нирок, що зумовлено високою ймов1рнютю хроызаци ¡нфекцмного запального процесу. За даними L.Dalla Palma et al. (1999), частота зморщення нирки теля перенесеного гострого гнмного тслонефриту досягас 25%.
Том 6, Выпуск 4
155
В1СНИК Украшсько! медично! стоматолог! чно! академи
Наукова новизна роботи полягае у застосуваны допплер1всько!' ультрасонографи для оцнцки стру-ктурно-функцюнального стану нирок пюля перенесеного гострого гнмного тслонефриту.
Мета роботи - вивчити вщдалеы результати перенесеного гострого гнмного тслонефриту.
Проведено комплексне обстеження 109 хворих (середнм BiK 41,0±1,7 роюв) через 6 Mic.— 10 poKiB п1сля перенесених гострих гнмних уражень нирок. На думку E.Stokland et al. (1999), термш у 6 мюяц1в дае можливють викпючити вплив резидуальних явищ i пщтвердити хроызацю тслонефриту. Чолов^в було 56 (середнм BiK 43,9±2,3 роки), жмок - 53 (середнм BiK 38,5±2,4 роки). Ураження право!' нирки мало мюце у 53 випадках, л1во!' - у 50 випадках та двохстороннм процес - у 6 випадках.
Консервативне лкування проводилось 9 хворим на фокальний та 11 хворим на мультифокальний бактер1альний нефрит. Мн1мально ¡нвазивы оперативы втручання виконаы 21 хворому на дифузно гнмний тслонефрит та 17 хворим на абсцес нирки. Xipypri4He лкування проводилось 51 хворому (дифузно гнмний тслонефрит - 7, апостематозний нефрит - 14, карбункул нирки - 26 та абсцес нирки - 4).
Якщо хроннний телонефрит д1агностували за наявност1 вщповщноТ кл1н1чноТ картини та лаборато-рних даних, розм1ри та структуру нирок визначали за допомогою ультрасонографи у арошкальному режиму то оцнку функцюнального стану нирок проводилили на пщстав1 доплерографнно!' картини. Ультразвукове дослщження виконували за допомогою д1агностичних комплекс^ "Logic 400 CL", "Medison 8800" та "Радмф". Доплерографнне дослщження проводили методом кольорового доплер1в-ського картування (КДК). Визначали диметр нирково!' артерп (см), пкову систолнну швидкють (Vps, см/с), кнцеву д1астолнну швидюсть (Ved, см/с), усереднену за часом швидкють кровотоку (TAV, см/с), ¡ндекс резистентное^ Пурсилота (IR). 3 метою оцнки ефективного ниркового кровотоку визначався хвилинний об'ем кровотоку (Q, мл/хв) у ниркових артер1ях.
За результатами дослщження, хроннний телонефрит виявлений у 21 хворого (19,3%); ¡з них - у 6 випадках (5,5%) 3i зморщенням нирки. При цьому лише у 2 спостереженнях (1,8%) зморщення нирки супроводжувалось ппертензмним синдромом. Порвняння доплерографнних даних у пац1ет1в з наяв-нютю та без хротзаци гострого ¡нфекцмного запального процесу в нирках виявило вфогщне (р<0,05) попршення ¡мпульсних показниюв та хвилинного об'сму кровотоку не лише ураженоТ, а й так звано!' "здорово!"' нирки. Вищезазначене свщчить про двохстороннм характер хроннного тслонефриту вна-слщок пролонгаци ¡нфекцмного запального процесу в нирках.
Доплер1вська ультрасонографт е високонформативним методом, який з д1агностичною чутливютю 61,9%, специфныстю 97,7% та ефективтстю 90,8% дозволяе виявити хроннний тслонефрит та провести роздтьнуоцшку структурно-функцюнального стану нирок.
УДК 616.33-002.44-089
0С0БЛИВ0СТ1 ОПЕРАТИВНОГО Л1КУВАННЯ ВИС0К0 Р03ТАШ0ВАНИХ ВИРА30К ЗАДНЬ01 СТ1НКИ КАРД1АЛЬН0Г0 В1ДД1ЛУ ШЛУНКА
Ходатенко О. Г.
Кафедра госттальноТ жрургп
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Незважаючи на досягнув результати х1рурпчного лкування виразково!' хвороби, ктькють тсляопе-рацмних ускладнень залишасться ще високою. Тому проблема х1рурпчного лкування виразковоТ хвороби шлунка е актуальною, а вибф способу операци викпикае суперечност1 у сучаснм гастроентероло-ги. За даними л1тератури, до 20% населения планети страждас на виразкову хворобу шлунка та два-надцятипалоТ кишки. В УкраТы за останы 5 роюв ктькють випадюв захворювань на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалоТ кишки збтьшилася до 14-15 %.
Особливе мюце у структур! виразковоТ хвороби шлунка займають виразки кард1ального вщдту. Це зумовлено багатьма причинами, зокрема, скпаднютю д1агностики, особливостями ктннного переб1гу, високим вщсотком розвитку ускладнень, а також техннними труднощами пщ час виконання оператив-них втручань у хворих на вищевказану патолопю. За даними результата дослщжень р^них автора, виразкова хвороба кард1ального вщдту шлунка вщмнаеться вщ 0,3 до 15,2 %, а ускладнених крово-течею вщ 15 до 48 %
Виб1р адекватного методу оперативного втручання при виразках кард1ального вщдту шлунка, його об'ем та строк проведения е вельми дискутабельною та до юнця не виршеною проблемою. Викорис-тання при виразках кард1ального вщдту шлунка проксимально!' резекцп органа досить часто супрово-джусться неспроможнютю стравохщно-шлункового анастомозу, а р1зы види сегментарно!' резекцп шлунка не завжди ефективы при високому розташуваны виразок кард1ального вщдту шлунка. Цим
