Научная статья на тему 'Застосування колірної дуплексної сонографії у хворих з глибокими опіками кисті'

Застосування колірної дуплексної сонографії у хворих з глибокими опіками кисті Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
48
7
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
колірна дуплексна сонографія кисть / опіки / операції / цветовая дуплексная сонография / кисть / ожоги / операции

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Мунтян С. О., Hop Н. М., Шостак Л. В.

В клініці за період з 2006 2007 рік обстежені 34 хворих з глибокими опіками кистей, яким виконані різноманітні операції. Для оцінки стану періферійного кровообігу в артеріях верхніх кінцівок використаний метод колірного дуплексного сканування. Встановлено, що глибина опіку значно впливає на показники швидкості кровотоку, величину періферійного опору, міняє форму доплерівської кривої. Виконання операції ранньої некректомії покращує показники гемодинаміки і результати лікування.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Мунтян С. О., Hop Н. М., Шостак Л. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ПРИМЕНЕНИЕ ЦВЕТНОЙ ДУПЛЕКСНОЙ СОНОГРАФИИ У БОЛЬНЫХ С ГЛУБОКИМИ ОЖЕГАМИ КИСТИ

В клинике за период с 2006 2007 год обследовано 34 больных с глубокими ожогами кистей, которым проведены различные методы оперативных вмешательств. Для оценки состояния периферического кровообращения в артериях верхних конечностей использован метод цветового дуплексного сканирования . Установлено, что глубина ожога значительно влияет на показатели скорости кровотока, величину периферического сопротивления, изменяет форму допплеровской кривой. Выполнение операции ранней некрэктомии улучшает показатели гемодинамики и результаты лечения.

Текст научной работы на тему «Застосування колірної дуплексної сонографії у хворих з глибокими опіками кисті»

УДК 616. 717.7 - 001.17 - 089.844 - 073. 534.17

ЗАСТОСУВАННЯ К0Л1РН01 ДУПЛЕКСН01 С0Н0ГРАФ11 У ХВОРИХ 3 ГЛИБОКИМИ 0П1КАМИ КИСТ1

Днтропетровська державна медична академ1я Мунтян С.О., Нор Н.М., Шостак Л.В.

В клгнгцг за пергод з 2006 - 2007 ргк обстеженг 34 хворих з глибокими опгками кистей, яким ви-конанг ргзномангтнг операцгг. Для оцгнки стану пергфергйного кровообггу в артергях верхнгх кг-нцгвок використаний метод колгрного дуплексного сканування. Встановлено, що глибина опгку значно впливае на показники швидкостг кровотоку, величину пергфергйного опору, мгняе форму доплергвсъког кривог. Виконання операцп раннъог некректомгг покращуе показники гемодинамгки г резулътати лгкування.

Ключов1 слова: тглрна дуплексна сонограф1я кисть, оглки, операцп

Актуалы-мсть проблеми терм1чних уражень ви- Ультразвукове дослщження ( УЗД ) артер1й вер-

значаеться пор1вняно високою частотою IX у по-бут1 I виробництв1, тяжк1стю опковоТ травми, скпадн1стю I тривал1стю л1кування таких хворих, частою 1нвал1дизац1сю та високою леталы-мс-тю[3,5,8]. Оп1ки кист1 зустр1чаються б1льш н1ж у половини постраждалих з терм1чною травмою I спричиняють у 61льшост1 випадк1в втрату праце-здатност1 [1, 4, 7,]. Лкування хворих з опками кист1 I IX наслщками пов'язане з великими труд-нощами, тому що кисть - анатомнно екпадний I дуже важливий для роботи орган. Значне по-кращення результат^ л1кування стало можли-вим завдяки застосуванню в кл1н1чн1й практиц1 активноТ х1рург1чноТ тактики, принциповою основою якоТ е рання некректомп з вщновленням покрову шк1ри [4, 5, 7].На сьогодн1шн1й день зали-шасться актуальною об'ективна оц1нка судинноТ недостатност1, як1 у багатьох випадках визнача-ють долю подальшого м1сцевого л1кування гли-боких оп1к1в кист1 I спричиняють пошук сучасних метод1в д1агностики I лкування, як1 б могли впливати на виражеысть судинних реакц1й, що дозволятиме уникнути поглиблення опку I вто-ринних некроз1в I пол1пшити результати оперативного лкування [1, 2, 6, 7].

Мета дослщження полягала у тому, щоб оц1-нити чутлив1сть I специф1чн1сть кол1рноТ дуплек-сно1 сонографи у хворих з глибокими опками кистей в ранн1й I вщдалений терм1н п1сля травми.

Матер1али та методи досл1джень

Обстежен1 34 пац1снти ( 26 чоловк1в I 8 ж1нок у в1ц1 в1д 18 до 68 рок1в ). 3 них: 10 - практично здорових ос1б, 24 - хворих з глибокими дерма-льними I субфасц1альними опками кистей [ 4, 5] в раны - до трьох д1б I в1ддален1 ( 3, 6 м1сяц1в ) строки п1сля одержання опковоТ травми з пло-щею опку до 5%. Хвор1 знаходились на стацю-нарному лкуванн1 у Днтропетровському центр1 терм1чноТ травми I пластично! х1рурги у 2006 -2007 роц1.Робота виконувалась як фрагмент НДР кафедри "Орган1зац1йн1 I кл1н1чн1 аспекти покращення якост1 надання медичноТ допомоги хворим з гострими х1рург1чними захворювання-ми"(державний ресстрацмний №0199У002122).

XHix к1нц1вок проводили на anapaTi " Ф1л1пс " НД1 - 1500, л1н1йним датчиком 8 - 12 МГ. Обстежен-ня проводили за загальноприйнятою, удоскона-леною нами, методикою. Вим1рювали внутр1шн1й д1аметр артери, середню швидк1сть ( TAB - см/с ), PI - пульсаторний ¡ндекс, RI - резистивний ¡н-декс Пурсилота, а також, зм1ни допплер1вськоТ кривоТ. Кл1н1чний MaTepian оброблявся за допо-могою персонального комп'ютеру з програмою " Excel 7,0", " Statistica for Windows", використову-вались критери Ст'юдента, Ф1шера.

Результати та üx обговорення

Bei пац1снти були умовно розд1лен1 на три групп. Перша група - практично здоров1 люди ( 10 ос1б ), друга група - хвор1 з глибокими дермаль-ними оп1ками ( 9 ос1б ) в ранн1 терм1ни п1сля те-рм1чно1 травми та без запалення тканин, третя група - з дермальними I субфасц1альними oni-ками ( 15 ос1б ) з запаленням в област1 уражен-ня, наявн1стю некротичного струпу I гн1йно-некротичними дефектами тканин. У 17 потерп1-лих мали м1сце глибок1 дермальн1 оп1ки, у 7 -субфасц1альн1 терм1чн1 ураження.Оператине л1-кування у хворих другоТ i третьоТ груп у р1зн1 те-рм1ни п1сля травми було спрямоване на штучне в1дновлення покрову шк1ри в р1зн1 пер1оди рано-вого процесу. Втручання складалися з видален-ня нежиттездатних тканин, в1днолення анатом1ч-них структур, закриття ранового дефекту за до-помогою в1дпов1дно'| техн1ки пластики, або трансплантац|| шк1ри. Всього пац1снтам було ви-конано 28 оперативних втручань.У хворих з глибокими дермальними оп1ками на протяз1 перших семи д1б п1сля травми спостер1галося п1двищен-ня швидкост1 кровотоку в п1дключичн1й, плечов1й, л1ктьов1й та артерях кист1 в област1 п1дищення великого пальця. Також, спостер1гаеться зни-ження пер1фер1йного судинного опору у напрям1 в1д п1дключично'| до к1нцевих в1дд1л1в променево!' I л1ктьово1 артер1й в област1 кист1. Параметри кровооб1гу в артер1ях верхн1х к1нц1вок у хворих з глибокими дермальними оп1ками на протяз1 перших 7 д1б п1сля травми в таблиц1 1.

В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш

Таблиця 1

Параметры кроеооб1гу в артер'тх верхних к/нц/вок у хворих з глибокими дермальними опками на протяз/ перших семи д ':б

п/сля травми ( М±т)

Судина ТАУ, см/с И Р1

Пщключична 80,65 ± 5,85 0,98 ±0,01 4,7 ± 0,4

т1п - тах 74,8 - 86,5 0,97 - 0,99 4,3 - 5,1

Плечова 63,8 ± 8,5 0,89 ± 0,02 2,94 ± 0,5

т1п - тах 51,3 - 76,6 0,87 - 0,93 2,14 - 3,58

Лктьова 56,7 ± 6,2 0,89 ± 0,02 2,65 ± 1,6

т1п - тах 47,3 - 64,4 0,87 - 0,92 2,53 - 2,9

Променева тт - тах 50,6 ± 13,8 35,6 - 71,2 0,91 ± 0,08 0,79 - 0,97 4,0 ± 0,35 3,5 - 4,4

К1нц. вщдт про-менев.а. (тенар) т1п - тах 68,1 ± 3,3 63,1 - 71,6 0,77± 0,04 0,71 - 0,84 1,76 ± 0,21 1,57 - 2,09

Глибока гтка 42,6 ± 11,7 0,73 ±0,06 1,52 ± 0,19

лкт.а (ппотен)

тт - тах 26,1 - 60,2 0,64 - 0,84 1,24 - 1,69

В залежнос"п вщ глибини опку, ч1м глибший опк, тим бтьше змнюсться форма хвил1, що виявля-еться у зникнены компоненту зворотнього кровотоку, притупления тку швидкост, збтьшены часу пщ-ымання \ опускания хвил1 (рис. 1)

а) б)

Рис. 1. Патолопчна доплер1вська крива хворого С., глибокий субфасц1альний опк правоТ кис"п ( друга доба теля травми ) а)

лктьова а.; б) а. кис"п в обласл пщвищення 1 пальця

У 9 хворих з глибокими дермальними опками, яким виконана операц1я рання некроектом1я ( до 7 д1б з моменту одержання травми ) з одномоментною пластикою, через два тижды пюля опе-раци спостер1галась нормалЬщт швидкост1 кровотоку \ пер1фермного опору, а також вщновлю-вався компонент зворотнього кровотоку на до-плер1вськм кривм у пороняны з хворими ( 15 ), яким виконаы операци у бтьш пЬы строки

Одержан! результати дають пщставу вважати, що метод кольорового допплер1вського скану-вання артерм верхнк юнцвок при опках кист1 може з успком використовуватись для в^уалн заци стану кровооб1гу та визначення ктькюних показниюв кровотоку у пошкодженому сегмент! кнц1вки. Активне х1рурпчне лкування термнних пошкоджень кист1 дозволяс значно полтшити результати лкування, вщновити анатомнну бу-дову \ функцюналы-м можпивост1 органу.

Висновки

1. У хворих з глибокими дермальними опками на протяз1 перших семи д1б теля травми спостер1гаеться пщвищення швидкост1 кровотоку в тдкпючичнм, плечовм, лктьовм та артер1ях кист1 в облаем пщищення першого

пальця. Також, спостер1 гаеться зниження перфермного судинного опору у напрям1 в1д пщкпючичноТ артерИ до юнцевого вщдту променевоТ артерм.

2. В залежност1 вщ глибини опку, ч1м глибший опк, тим бтьше змшюсться форма доппле-р1вськоТ кривой що виявлясться у зникнены компоненту зворотнього кровотоку, притуплены пку швидкост1, збтьшены часу п1дн1-мання \ опускания хвил1

3. Виконання ранньоТ некректоми \ пластики у хворих з опками кист1 значно полтшус стан пер1фермного кровотоку \ покращус результати лкування, що дозволяс вщновити ана-томнну будову \ функцюнальы можливост1 органу.

Л1тература

1. Б1жко 1.П., Милославський Ф.А., Нудьга П.А. Стан кро-вооб1гу та згортання кров1 при оперативному лшувант пюляоткових контрактур кист1 // Матер1али XIX з'Тзду х1рурпв УкраТни. - Харгав, 2000. - С.169 -170.

2. Клшнна доплер1вська ультрасонограф1я / Пол Л. Аллан, Пол А. Даббшс, Мирон А. Позняк, Норман Мак.Дкен; Пер. з англ. - Льв1в: Медицина св1ту, 2001. - 297 с.

3. Повстяной Н.Е. Состояние помощи больным с ожога- 6. ми и их последствиями в Украине //Международный медицинский журнал. - 2003. -Т.9,№ 2.-С.97-101. 7.

4. Раннее хирургическое лечение в профилактике осложнений термической травмы предплечья и кисти / Н.Е. Повстяной, A.A. Жернов, О.Н. Коваленко и др. // Меж- 8. дународный медицинский журнал. - 2004. - Т. 10. - № 4. - С. 93 - 95.

5. Термические субфасциальные поражения / В.К. Гусак, Э.Я. Фисталь, Э.Ф. Баринов, A.A. Штутин. - Донецк, 2000. - С. 5 - 10, 53 - 64.

Реферат.

ПРИМЕНЕНИЕ ЦВЕТНОЙ ДУПЛЕКСНОЙ СОНОГРАФИИ У БОЛЬНЫХ С ГЛУБОКИМИ ОЖЕГАМИ КИСТИ. Мунтян С.О., Hop Н.М., ШостакЛ.В.

Ключевые слова: цветовая дуплексная сонография, кисть, ожоги,операции

В клинике за период с 2006 - 2007 год обследовано 34 больных с глубокими ожогами кистей, которым проведены различные методы оперативных вмешательств. Для оценки состояния периферического кровообращения в артериях верхних конечностей использован метод цветового дуплексного сканирования . Установлено, что глубина ожога значительно влияет на показатели скорости кровотока, величину периферического сопротивления, изменяет форму допплеровской кривой. Выполнение операции ранней некрэктомии улучшает показатели гемодинамики и результаты лечения.

Хофер M. Цветовая дуплексная сонография. Практическое руководство.: - M. : Мед. лит., 2007. - 108 с. Determination of burn depth with noncontact ultrasonography Iraniha S.,Cinat M.E., VanderKam V.N. et al.//Burn Care Rehabil. - 2000. -Vol.21, N4. - p.333-338. Goldberg D.P., Kucan J.O., Bash D. Reconstruction of burned foot // Clin. Plast. Surg. - 2000. - Vol.27, N 1. -P. 145 - 161.

УДК 617-001.4-002.3

ДИНАМ1КА М1КР0БН01 ЗАБРУДНЕН0СТ1 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ГН1ЙНИХ РАН ПРИ ЗАСТ0СУВАНН1 ЗАМ1СН01 ЕСТР0ГЕН0Л1П0С0МАЛЬН01 ТЕРАП11

Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава .

Подпрятов С.С., Дитяр 1.1., Дудкта 1.В.,Кириченко Б.П., Кравщв М.1.

Наведена динамта мтробног забрудненост1 експерименталъних гншних ран при використант в гх комплексному лтувнш замжног естрогенолтосомалъног терапгг.

Ключов1 слова: естрогени, лтосоми, м1кробна забрудненють ран.

Вступ

Вщомо, що ктькють запально-п-мйних уражень м'яких тканин у жнок менше ыж у чоловкв, а переб1г ран у оаб похилого вку - довготривалн ший ыж у молодих, та характеризуеться збть-шеним запаленням, затримкою рееп1тел1заци та неоваскуляризацп, зниженням функцИ ф1броб-ласт1в та уповтьненням матриксного перемн щення [4,6,7,9,10]. Пояснения цьому - вплив на переб1г ранового процесу статевих гормоыв, особливо естрогеыв [7,11], а також зниження ре-зервних спроможностей та функцюнальноТ ефе-ктивност1 багатьох систем оргаызму, вщповща-льних за продукцю необхщних кттин, задтних в р1зних фазах переб1гу ранового процесу [1]. Кр1м того, зниження значноТ частини фзюлопчних та бюхЫчних процесс, що супроводжують старш-ня оргаызму, виникають внаслщок послабленого функц1ювання кттинних мембран. Тому сбалан-соване введения в органам вщповщних фосфо-л1п1д1 в (основних структурних компонент^ кл1-тинних мембран) та корекц1я ппоестрогени мо-жуть бути перспективними додатками при лку-ваны ран р1зного генезу у людей похилого в1ку [2,3,5,7,8,11,12].

Естрогени мають глибою ефекти на запальну стад1ю загосння рани. Вони уповтьнюють хемотаксис нейтрофтьних гранулоцит1в, скорочуючи IX м^рацю в рану при збтьшены Тх фагоцитарно! функци. Як результат - бтьш ефективна очистка рани [11].

Лецитин-холестеринов1 л1посоми значно зни-жують виражеысть набряку та альтераци м'яких тканин, а також пригннують p¡ct умовно-патогенноТ мкрофлори тим самим прискорюючи загосння ран [3].

Але CTyniHb впливу естрогеыв та Лаосом, як окремо так ¡ в комбнацш один з одним, на пере-6¡r гыйних ран вивчеы недостатньо.

Мета дослщження - оцнити вплив на пере-6¡r п-лйних ран естрогеыв та Лаосом при вико-ристанн1 в комплексному Тх лкуваны замюноТ моно- та комбшованоТ естрогенолтосомальноТ TepaniT, шляхом визначення динамки мкробноТ забрудненост1 експериментальних гнмних ран.

Матер1али та методи.

Робота виконана сумюно з кафедрою xipypriT та акушерства ПолтавськоТ державноТ аграрноТ академп. Експериментальне дослщження проведено на 21 bíbuí, самках соктьськоТ породи, bíkom 5-6 pokíb, масою тта 40-50 кг. Експериме-нталы-ii дослщження були проведен! згщно м1ж-народних принцитв СвропейськоТ конвенци «Про захист хребетних тварин, як1 використову-ються для експеримент1в та в ¡нших наукових ць лях» (Страсбург, 1985), норм бю-медичноТ ети-ки, вщповщно до закону УкраТни «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» (Кшв,2006). Експериментальною моделлю слугували р1зано-розм1жчеы ¡нфковаы рани м'яких тканин у дтя-нц1 стегна. Пюля здмснення знеболення 2% роз-чином лщокашудослщнм тварны наносили рану

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.