CC BY
37
19. Гаврусевич А.М., Гнщенко В.1., Гербут Ф.Ф. Агротехшка вирощування лiсових культур. - Ужгород : Карпати, 1975. - 93 с.
20. Оныскив Н.И., Гаврусевич А.Н., Гниденко В.И. Особенности создания лесных культур в Карпатах. - К. : УСХА, 1987. - 109 с.
21. Яцик Р.М., Бродович Р.1., Гаврусевич А.М. Проблеми вщновлення та розведення лiсiв у Карпатському репот Украши i прилеглих територiй. - 1вано-Франювськ, 1997. - 46 с.
22. Бочаров В.С., Никулин Ф.М. Выращивание посадочного материала в механизированных питомниках. - М. : Лесн. пром-сть, 1979. - 96 с.
23. Пастернак П.С. и др. Методические рекомендации по технологиям и системам применения удобрений в лесном хозяйстве Украинских Карпат и прилегающих территорий. -Мукачево, 1987. - 64 с.
24. Боберський Ю.Ю. Досвщ вирощування аянщв ялищ i бука. - К., 1961. - 8 с.
25. Удосконалити насшництво основних аборигенних та штродукованих деревних видiв на основi методiв популяцшно'1 та плюсово'1 селекцп в Карпатському репот : зв^ про НДР № 9 (тдсумковий) / наук. кер. Р.М. Яцик. - № ДР 0196U014654. - 1вано-Франювськ : УкрНДЫрлю, 1999. - 168 с. _
УДК 638.630.582.232 Доц. С.В. Роговський, канд. с.-г. наук -
БЫоцертвський АУ; ст. наук. ствроб. Г.1. Драган, канд. бюл. наук -Кшвський обласний тститут удосконалення квалiфiкацii e4ummie
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З М1НУЮЧОЮ М1ЛЛЮ ЯК ШК1ДНИКА Г1РКОКАШТАНА ЗВИЧАЙНОГО В УМОВАХ Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Висв^лено ютор^ поширення та шкодочиннiсть мiнуючоi молi каштана (Cameraria ohridella Desch. & Dem.) залежно вщ умов зростання дерев гiркокаштана звичайного. Наведено i проаналiзовано данi пошкоджуваносп асимшяцшно'1' повер-хнi дерева, заселеносп дерев листогризом, кiлькостi зимуючих лялечок на один листок, ступшь пошкодження листя та життeздатнiсть дерев залежно вщ виду наса-джень та ix розташування в умовах Правобережного люостепу Украши. Наведено рекомендаций що сприяють зниженню шкодочинностi ф^офага.
Ключов1 слова: Aesculus hyppocastanum, Cameraria ohridella, зелеш насаджен-ня, шкодочиншсть, життeздатнiсть, заселенiсть, листогриз, листок, шкщник, лялечка, декоративнiсть, фiтофаг, урбанiзоване середовище, парк, сквер, лiс, Guignardia aesculi.
Assoc. prof. S.V. Rogovskyi - Bila Thserkva state agrarian university; senior research officer G.I. Dragan - Kievan regional qualification
improvement institute of teachers
New pests of Aesculus hippocastanum in forest-steppe of Ukraine measures of its control
Spreading and harm of chestnut mining moth (Cameraria ohridella) depending on the growth condition of Aesculus hippocastanum trees. The assimilation tree surface damage information, amounts of wintering pupas on a sheet, damage degree of leaves and viability of trees depending on the type of planting and their location in the condition of the Right-banc-forest-steppe of Ukraine were analysed. Here are the recommendations for phytophagan harm deduction.
Пркокаштан звичайний, або каштан кшський (Aesculus hyppocastanum L.) в зелених насадженнях монастир1в Кшвсь^' Рус з'явився ор1ентовно в XI ст. - очевидно завдяки монахам з В1зантй. Жваве поширення пркокаштана звичайного в Украш1 спостер1гаеться в XV-XVIII ст. Це дерево завдяки високш
декоративности i вiдносному довголiттю активно використовуе ландшафтна ар-х^ектура [3]. На сьогодш - це одна з основних деревних порiд у вуличному озелененш великих мiст, мiстечок i сш. Завдяки ефектному вигляду пiд час цвь тшня, оригiнальним листкам, добрш приживлюваностi пiсля пересаджування, тшьовитривалосп та вщноснш стiйкостi до забруднення навколишнього сере-довища, дерева гiркокаштана звичайного часто використовували для придо-рожнього озеленення, створення алей, бульварiв, декоративних груп у скверах i парках, озеленення лжарень, закладiв освiти, житлових мiкрорайонiв.
У Лiсостепу Укра!ни пркокаштан досить поширений i трапляються як у вуличних придорожшх насадженнях, так i у скверах житлових масивiв, на територiях спецiальних об'еклв. Донедавна ця деревна порода була одшею з найстшюших в умовах урбашзованого середовища [6]. Однак, починаючи з 2003 р., спочатку ешзодично, а вщнедавна масово, спостершаеться враження пркокаштана хворобами i шкiдниками [4]. Найбшьшо! шкодочинностi прко-каштановi звичайному завдае мiнуюча мiль Cameraria ohridella Desch. & Dem. (Gracillariidae: Lepidoptera) [3, 16]. Пошкодження листових пластинок шюдником е першопричиною ураження листкiв патогенним грибом Guignar-dia aesculi (Peck) Stev. (Botryospariaceae: Ascomycetes) [13].
Перше надзвичайне розмноження мшуючо! молi гiркокаштана на те-ритори Свропи було зафiксовано в Македонп у 1985 р. поблизу озера Охрщ, вiд якого цей шюдник отримав видову назву [8]. Походження шюдника i шляхи якими вш потрапив до Македонп, поки що невiдомi. Найiмовiрнiше, !! було завезено з Швшчно! Америки, де трапляються молг, якi мiнують листки мюцевих видiв каштанiв [10]. Всього за кшька рокiв цi комахи стрiмко поши-рилися в кра!нах Свропи. Мiль рухалась в радiальних напрямках в Австрiю та Угорщину (1989), Словаччину i Чехiю (1993), Шмеччину (1994), Нiдерланди (1998), Белытю (1999) [10, 11, 16]. У 2002 р. !! виявили в Англи та Дани [15]. Ниш мшуючу мiль гiркокаштана зареестровано у бшьшосп кра!н Свропи. Бг-олопчною особливiстю цього шкiдника е те, що вш не здатний перелггати на значнi вiдстанi, тому основним чинником його експанси е антропний - пере-везення автомобiльним та залiзничним транспортом [3, 7, 11]. Швидкому по-ширенню Cameraria ohridella сприяло пожвавлення товарообмiну та знижен-ня карантинних бар,ерiв мiж крашами Евросоюзу.
В Укра!ш пошкодження листюв гiркокаштана мiнуючою мiллю впер-ше було зафжсовано у Львiвськiй област влiтку 2002 р. [1]. У наступному 2003 р. шюдника виявили в бшьшосп областей захщно! та центрально! Укра-!ни [2]. У 2004-2006 рр. вщбулося iнтенсивне поширення каштаново! молi в парковiй та люопарковш зонах Киева [4]. Вважають, що поширення фггофага розпочалося з Угорщини у 1998 р. На нашу думку, занесення в Украшу Cameraria ohridella пов'язане з масовим завезенням садивного матерiалу з Угорщини, Словени, Чехи, Польшд та шших кра!н. Значна частина завезених рос-лин поширювались в Укра!ш контрабандним шляхом, оминаючи карантинш служби, що, ймовiрно, стало причиною масового i майже одночасного поширення нового фггофага на значнш територи. Встановлено, що умовах Право-бережно! Укра!ни Cameraria ohridella дае три генераци. Одна самка метелика вщкладае вгд 50 до 250 яець.
Актуальнiсть дослщження бiологiчних особливостей Cameraria ohridella та його шкодочинност залежно вщ екологiчних, едафiчних та антроп-них факторiв постiйно зростае, адже ешзоотш цього фiтофага несе загрозу не лише декоративност дерев гiркокаштана звичайного, а може стати причиною значного послаблення ïx життездатност i декоративност та частково! загибе-лi дерев [12].
Метою дослвджень, здiйснениx у 2006-2008 рр. в умовах Правобережного люостепу Украши було встановлення ступеня поширення та шкодочин-ност мiнуючоï молi каштана залежно вщ умов мiсць зростання дерев пркокаштана звичайного та розроблення заxодiв, яю стримували б розмноження, поширення i шкодочиншсть фiтофага.
Об'екти дослвдження були дерева гiркокаштана звичайного у вулич-них насадженнях та парках i скверах м. Бша Церква, дендропарку "Олексан-дрiям та лiсовi культури гiркокаштана в лiсовому масивi урочища "Гайок", а також вуличш насадження в с. Ковалiвка Васильювського району Кшвсько! областi та Житники Жашювського району Черкасько! областi. Вж дерев 30-60 рокiв, висота 13-18 м.
Було видшено такi насадження пркокаштана: 1) придорожш насадження, яю зазнають значного техногенного впливу; 2) насадження парюв i скверiв, вiддаленi вiд дороги на 200-300 м, з вщносно сприятливими умовами для росту дерев пркокаштана; 3) насадження люового типу, iзольованi вщ антропогенного впливу лiсом; 4) насадження в межах села iз сприятливими умовами для росту дерев.
Методика дослвджень. Пошкодження асимшяцшно! поверхш рослин гiркокаштана звичайного мiнуючою мшлю визначали вiзуально за 5-бальною шкалою: 1 бал - видимi пошкодження мають до 10 % листя на дерев; 2 бали -пошкоджено до 25 % листя на деревц 3 бали - ознаки ушкодження мае до 50 % листово! поверхш; 4 бали - мшер заселяе до 75 % листя на деревц 5 ба-лiв - шюдник вражае 100 % листя.
Життездатшсть дерев пркокаштана звичайного визначали за методикою Н.А. Лохматова (1981), який видшив шють категорш дерев: I - здоров^ II - вщносно здоров^ III - помiтно ослаблi (критичний стан), IV - надзви-чайно ослабленi пошкодженнями (безнадiйний стан), V - засиxаючi (досиха-ючi в поточному роцi), VI - засоxлi в попереднi роки [3]. Заселешсть окремих листкiв шкiдником визначали, шдраховуючи кiлькiсть зимуючих лялечок на окремих листках. Для цього вщбирали по 20 листюв з кожного дерева, за вщ-родженням личинок спостершали в лабораторних умовах.
Результати i обговорення. Встановлено, що стушнь пошкодження асимшяцшно! поверxнi листя пркокаштана звичайного личинками Cameraria ohridella залежав вщ екологiчниx та едафiчниx умов зростання дерев (табл. 1).
Шкодочиншсть листогриза була високою у вуличних насадженнях, що пов'язано з порiвняно пршими умовами i ослабленням дерев, яю зроста-ють в умовах шдвищено! загазованостi, ущiльнення i засолення грунту. Слщ наголосити, що стушнь заселення дерев пркокаштана мшуючою мшлю на рiзниx вулицях була рiзною. Найвищий бал пошкодження спостерiгався на
бульварi 50-роюв Перемоги, де дерева зростають безпосередньо бшя про1ж-джо! частини дороги з штенсивним рухом. А на вулицях, вщдалених вiд ш-тенсивного руху, личинок метелика було значно менше. На нашу думку, ви-щий ступiнь пошкодження листкiв пркокаштана у вуличних насадженнях пов'язаний як з розселенням шюдника, так i не з несприятливими умовами зростання. Каштан юнський характеризуемся високим ступенем нагромад-ження важких металiв та сполук Ырки i належить до видiв iз середньою стiйкiстю до забруднення полютанлв [6], тому забруднювачi негативно впли-вали не лише на рослини, а i на шюдника. У 2006 р. бшьша штенсившсть пошкодження листя та заселешсть дерев гiкокаштана сильно варiювала. В ок-ремих мiсцях дерева були сильно пошкоджеш шкiдником, а в шших ступiнь поширення листогриза був незначним. Явище мало вогнищеподiбний характер, що пояснюються особливостями початково! стадп експансп шкiдника. Тепла зима 2006-2007 рр. сприяла збереженню потомства та наростанню шкодочинностi Cameraria ohridella. Рiвень заселеностi дерев гiркокаштана шюдником та ступiнь пошкодження асимшяцшно! поверхш у 2007 р. помiтно зросли на вшх обстежуваних дiлянках. Особливо помггне зростання вщбу-лось на територп дендропарку мОлександрiям, де спалах розмноження мшу-ючо! молi призвiв до iнтенсивного пошкодження листя. На нашу думку, це мае юлька причин: 1) у парку листя шд деревами, на вщмшу вщ мiста, не збирають, що сприяло нагромадженню значно! кiлькостi зимуючих лялечок шюдника; 2) умови зростання для дерев i вщповщно умови живлення для шюдниюв у парку бшьш сприятливi нiж у мiстi; 3) юльюсть дерев пркокаш-тана на дшянках парку обмежена, що сприяло зростанню щiльностi заселення окремих дерев.
Табл. 1. Пошкодження листя Aesculus hyppocastanum залежно
eid м1сця зростання древ
J3 % М1сце зростання Кшьшсть обстежених дерев, шт. Пошкодження асимшяцшно! поверхш дерева в балах
2006 р. 2007 р. 2008 р. середне за два роки
1 Вуличт насадження м. Бша Церква 124 3,2 3,4 4,4 3,67
2 М1ськ1 сквери 32 2,1 3,6 3,7 3,13
3 Дендропарк "Олександр1я" 28 2,3 3,0 4,2 3,16
4 Л1с урочища Гайок 47 0,6 1,1 1,4 1,03
5 с. Ковал1вка 15 2,1 2,2 2,3 2,20
6 с. Житники 12 1,2 2,2 2,7 2.03
Найменшою штенсившстю ушкодження характеризувались дерева гiркокаштана, що зростають у люових культурах в урочищi "Гайок". Це пояс-нюеться вiддаленiстю цього масиву вщ про1жджих дорiг та мюьких наса-джень, де шкодочиншсть мiнера було виявлено ще у 2005 р. К^м цього, про-никнення мшуючо! молi в насадження у 2006 р. мало незначну шкодочиншсть завдяки ефекту розсдавання - юльюсть шюдниюв була недостатньою для заселення вЫх дерев, а кормова база залишалась не освоеною. У зв'язку з нагромадженням шюдниюв у опалому лист слiд було чекати спалаху роз-
множення мшуючо! молi каштана у 2008 р. у цьому масивь Проте обстежен-нями, виконаними у червнi-липнi 2008 р., встановлено, що шкодочиннiсть з-росла неiстотно.
У сiльськiй мюцевосл iнтенсивнiсть наростання шкодочинностi мше-ра була меншою нiж у Midi. Це пояснюеться порiвняно меншою юльюстю дерев гiркокаштана, вiдiрванiстю ареалiв розселення шюдника, а також бшь-шою життездатнiстю дерев. 1стотну роль в обмеженш популяцп Cameraria ohridella, особливо в с. Ковашвка, вщграе практика збирання та уташзаци листя восени. Характерною особливютю е значно менше пошкодження лис-тових пластинок дерев каштана, яю мали рожеве забарвлення квггок, що очевидно зв'язано бiльшою стiйкiстю до цього шюдника дерев м'ясо-червоного гiркокаштана та каштана Павiя.
Пiдрахунок кiлькостi лялечок мшуючо! молi в листках каштана перед вщходом шкiдника на зимiвлю показав, що умови зростання впливають на середню кiлькiсть лялечок, що вдаодять на зимiвлю на одному листку (табл. 2). Найменш заселеним шюдниками було листя гiркокаштана в люово-му масивi "Гайок,", а найбшьшу кiлькiсть лялечок на один листок було вияв-лено у мюьких вуличних насадженнях та у дендропарку "Олександрiя".
Табл. 2. Середш значення листтв з вiдповiдною ктьшстю лялечок мшуючо'1
молi каштана на одному листковi залежно eid насадження, у % _(сер. за 2007-2008 рр.)_
№ з/п Мшце зростання Кiлькiсть обстежених листкiв Частка листав з кшькштю лялечок
10-25 шт. 26-50 шт. 51-75 шт. 75-100 шт.
1 Вуличт насадження 250 42,5 22,4 24,5 10,6
2 Мшьш сквери 250 45,3 20,8 26,7 7,2
3 Дендропарк "Олександрiя" 250 38,4 27,5 23,9 10,2
4 Лiс урочища Гайок 250 48,7 26,3 23,2 1,8
5 с. Ковалiвка 200 45.7 23,4 22,2 8,7
6 с. Житники 200 39,1 22,5 24,9 13,5
Найвищою заселешстю зимуючими лялечками характеризувалось листя, вщбране у с. Житники. Очевидно, сприятливi еколопчш умови для життeдiяльностi листогриза та обмежена юльюсть дерев сприяли бшьш шдль-ному заселенню окремих листюв личинками.
Ступiнь пошкодження окремих листюв листогризами залежить не лише вщ кiлькостi личинок шюдника, що поселились на ньому, а i вщ фiзiоло-гiчного стану дерева - здатност рослини протидiяти мiнуючим пошкоджен-ням. У бшьшосп випадкiв ступiнь пошкодження окремих листюв тюно коре-лювала з 1х заселенiстю шкiдниками та виявленою юльюстю лялечок (табл. 3).
Найменше пошкодження листових пластинок мiнером виявлено на деревах каштана, що зростають в умовах люу, а найбшьше - в районi Схщно! поля-ни дендропарку мОлександрiям та у с. Житники. Це пов'язано зi щiльнiшим засе-ленням рослин фггофагом та сприятливими умовами для живлення метелика.
Табл. 3. Стумнь пошкодження окремих листтв мшуючою мтлю каштана у % залежно eid пошкодженоХ площi листка каштана (сер. за 2007-2008 рр.)
№ з/п М1сце зростання К1льк1сть обстежених листк1в Частка листк1в з в1дпов1дним пошкодженням площ1 асим1ляц1йно! поверхн1 листка
1/4 1/3 1/2 2/3 3/4
1 Вуличт насадження 250 44,7 36,5 12,5 5, 0 1,3
2 М1ськ1 сквери 250 46,8 34,2 11,9 5, 3 1,8
3 Дендропарк "Олександр1я" 250 35,2 28,4 13,0 14,2 9,2
4 .Шс урочища "Гайок" 250 47,8 35,3 12,4 2,0 0,4
5 с. Ковал1вка 200 46.7 32,3 18,2 0,9 1,9
6 с. Житники 200 32,1 30,1 16,0 14,8 4,6
В ycix видах насаджень стутнь пошкодження листових пластинок не був критичним i не Mir викликати дефолiацiю дерев пркокаштана, хоча ютот-но знижував декоратившсть насаджень. Однак мехашчш пошкодження листя сприяли зараженню патогенним грибом Guignardia aesculi (Peck) Stew. (Botryosporiaceae: Ascomycetes), який пошкоджуе листя пркокаштана зви-чайного в Лiсостепу Украши уже досить тривалий час. Сшльна дiя листогри-за та гриба стали причиною частково! дефолiаци i значного зниження декора-тивностi дерев пркокаштана, починаючи з друго! половини лгга. Слiд наголо-сити, що такi види гiркокаштана як каштан м'ясо-червоний та каштан Павiя виявились бшьш стiйкими до фiтофага. Так, дерева каштана Павiя, що зрос-тають на територи дитячого садка "Япдка" у м. Бiла Церква, листогриз не пошкоджував i ознак плямистост листя не було.
Ощнка насаджень гiркокаштана звичайного на предмет життездатнос-тi дерев показала, що !х пошкодження мiнуючою мiллю з подальшим зара-женням патогенним грибом поки що катастрофiчних наслiдкiв для дерев не мае (табл. 4). Бшьшють дерев е здоровими i вщносно здоровими. Найбiльше ослаблих дерев у мюьких вуличних насадженнях. Всихаючi дерева виявлено в лiсовому масивi "Гайок", а також в с Житники, де !х своечасно не видаляли в останнi роки.
Табл. 4. Оцтка життeздатностi дерев гiркокаштана кнського, у %
(сер. за 2007-2008 рр.)
№ з/п М1сце зростання Категорп життездатност1 за методикою Н.А. Лохматова
I II III IV V VI
1 Вуличт насадження 38,5 34,3 22,7 3, 0 0,5 -
2 М1ськ1 сквери 42,6 37,4 19,9 0, 9 - -
3 Дендропарк "Олександр1я" 45,2 29,2 18,6 3,9 0,4 -
4 .Шс урочища "Гайок" 43,4 37,1 12,4 3,6 2,0 1,5
5 с. Ковал1вка 49,8 37,7 12,5 - - -
6 с. Житники 52,1 34,4 5,3 4,8 3,4 -
Зарубiжнi автори описують значш трудношд ведення боротьби з Cameraria ohridella. Каштанова мшь практично не мае природних воропв i б1ль-
шу частину життя проводить в середиш листка, а це вимагае ретельного ви-бору часу обробки для досягнення ефекту [9-11]. Ситуащя ускладнюеться ще i бiологiчними особливостями гiкокаштана звичайного, який не зданий швид-ко вщновлювати листя пiсля дефолiацiï. Вартють хiмiчноï обробки оцiнюють 5-30 $ на одне дерево [1]. Враховуючи те, що пркокаштан зростае в населе-них пунктах i це дерево 1-2 величини, застосування вщкритого обприскуван-ня фактично унеможливлено.
Рекомендованими заходами боротьби з каштановою мшлю е:
• збирання i знищення опалого листя;
• групове або поодиноке розмiщення дерев гiркокаштана з просторовою iзоля-щею рослин та роздшення ïx iншими видами;
• розмщення дерев каштана на добре провггрюванш територiï, що сприятиме тдвищенню стiйкосгi до патогенного гриба Guignardia aesculi;
• здiйснення агротеxнiчниx загальнооздоровчих заxодiв, як сприятимуть тд-вищенню стiйкостi дерев до листогриза та патогетв (видалення суxостiйниx, хворих, ослаблих дерев та сухих i пошкоджених гiлок, мiнеральне тджив-лення, аеращя, внесення мiкоризи);
• здiйснення ш'екцш дерев системними iнсектицидами тривалоï' дл, як здатнi знищувати яйцекладки та молодi личинки завдяки летальнiй концентраци ш-сектицидiв у клiтинному соковц
Спещального вивчення потребують бюлопчш методи захисту, зокре-ма розроблення феромонних ловчих пояЫв для приваблювання i знищення метелиюв тд час спаровування i яйцекладки. Однак у майбутньому карди-нальне виршення питання боротьби з мшуючою мшлю пркокаштана звичайного можливе лише за умови селекцшно-генетичних пошуюв i виведення пбрид1в та форм, стшких до мшуючо1" мол1 за рахунок вщбору вщносно стшких форм, отриманих вщ схрещування пркокаштана звичайного та аме-риканських вид1в каштана, а, можливо, i внесення гена стшкост в геном Aesculus hyppocastanum методами генно1' шженери. Додаткового дослщження потребують питання стшкосл метелика до бактершних i грибкових парази-т1в, а також ентомофапв, здатних обмежити його чисельшсть. Ниш видаеться перспективним вирощування з декоративною метою тих вид1в кашташв, яю виявились стшкими до пошкодження мшуючою мшлю та плямистютю листя.
Висновки:
1. Розповсюдження в Люостепу Украïни нового небезпечного шкiдника Cameraria ohridella, який пошкоджуе листя та знижуе декоративнiсть одте1" з головних деревних порiд становить серйозну небезпеку для насаджень гiркокаштана звичайного.
2. Шкодочинтсть листогриза залежить вщ екологiчниx та едафiчниx умов зростання дерев та догляду за ними. Найбшьшо1" шкоди метелик завдае деревам, яю зростають в несприятливих умовах на вулицях мiст.
3. Своечасне видалення хворих та всихаючих дерев, систематичне приби-рання i знищення опалого листя знижують шкодочиннiсть мiнуючоï молi та сприяють пiдвищенню життездатност дерев.
4. Постiйний монiторинг за насадженнями гiркокаштана, здiйснення сат-тарно-оздоровчих, агротеxнiчниx (а за нагально1' потреби - i xiмiчниx) заxодiв, як сприяють обмеженню чисельностi листогриза.
5. B^6ip та розмноження фенотипiв, стойких до пошкодження фiтофагом, введения в насадження гiркокаштана м'ясо-червоного (Aesculus carnea Hayne) та пркокаштана дрiбноквiткового (Aesculus parviflora Walt.), як стшт до пошкоджень мiнуючою мiллю.
Л1тература
1. Акимов И.А., Зерова М.Д. Первое сообщение о появлении в Украине каштановой минирующей моли Cameraria ohridella Desch. & Dem (Lepidoptera, ОгаеШагйёае) на конском каштане обыкновенном // Вестник зоологии. - 2003. - С. 3-12.
2. Белоусов Ю.В. Сапожникова М.Н. Новые вредители конского каштана в Одессе // Проблемы озеленения крупных городов: Альманах. - М. : Прима. - 2007. - Вып. 12. - С. 172-173.
3. Зерова М.Д., Никитенко Г.Н., Гершензон З.С. и др. Каштановая минирующая моль в Украине. - К., 2007. - 88 с.
4. Левон Ф.М., Гльенко А.А., Назарова Н.А. Современное состояние и проблемы сохранения конского каштана обыкновенного в зеленых насаждениях г. Киева // Проблемы озеленения крупных городов : матер. XI междунар. научн.-практ. конф. - М., 2008. - С. 108-110.
5. Лохматов Н.А. Оздоровление дуба в очагах его повреждений и усыхания в дубравах и искусственных насаждениях Украины // Дубравы и повышение их продуктивности. - М. : Колос, - 181. - С. 192-208.
6. Машковская С.П., Шумик Н.И. Оценка состояния и адаптивного потенциала деревьев конского каштана обыкновенного к действию основных загрязнителей в условиях г. Киева // Проблемы озеленения крупных городов : матер. XI междунар. научн.-практ. конф. - М., 2008. - С. 115-117.
7. Нерольский Н.Д., Никитенко Г.Н. и др. Распространение каштановой минирующей моли Cameraria ohridella Desch. & Dem (Lepidoptera, Gracillariidaе) в Украине // Матер. докладов междунар. научн.-практ. конф. - Краснодар, 2004. - С. 46-48.
8. Betroluzza, A., Bottura, G., Lucchi, P. Molecular monitoring of horse chestnut leaves affected with biotic disorders // J. Plant Path. - 1999. - Vol. 81. - № 2. - P. 89-94.
9. Deschka, G., Dimic, N. Cameraria ohridella n. sp. Aus Mactdonien, Jugoslawien (Lepidoptera, Gracillaridae) Acta Entomol. Jugosl. - 1986. - 22. - № 1. - P. 11 -23.
10. Gregor, F., Lastuvra, Z., Mrkva, R. Horse chestnut leafminer also found on maple // Oc-horona Roslin. - 1998. - 34. - № 2. - P. 67-68.
11. Hetland, W., Metzger, J. Die Kastanienminiermotte Cameraria ohridella Deschka & Dimic (Lep. Gracillaridae) in Bayern // LWF Aktuell. - 1997, 32. - P. 16-17.
12. Investigations on trees in city of Basle / Institute for Applied Plant Biology. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з: http://www. iap.ch/English/pages/stadt. html.
13. Pavan, F., Barro P., Dernadinell, I. Cultural control of Cameraria ohridella on horsec-hestnum in urban areas by removing fallen leaves in autumn // Arboriculture. - 2003, 29. - P. 253-258.
14. Sabourin, M., Dykstra, M. Pest and diseases of horse chestnut. [Електронний ресурс]. -Доступний з: http://www.uoguelph.ca/pdc/Factsheets/Diseases/Horsechestnut/Pest Diseases.html.
15. Skuhravy, V. Zur Kenntnis der Blattminen-Motte Cameraria ohridella Deschka & Dimic (Lep. Gracillaridae) an Aesculus hyppocastanum L. in der Tchechischen republiik // Ans fur Schad-lingskunde Pflanz. Umweltschutz. - 1998, 71. - P. 82-84.
16. Szaboky, C. Verbreitung der Robkkastanienminiermotte in Ungarn // Forstschutz Aktuell. - 1997, 21. - P. 4. _
УДК 630*232 Acnip. 1.М. Скольський - НЛТУ Украти, м. Львiв
ГОЛЛАНДСЬКА ХВОРОБА В'ЯЗОВИХ: ПОШИРЕННЯ, ЕТАПИ РОЗВИТКУ, ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПЕРЕДУМОВИ
ЗАТУХАННЯ
Розглянуто ютор^ виникнення, перюди розвитку та затухання голландсько'1 хвороби в'язових. Виявлено, що ця хвороба, яку зафшсували вперше у 1922 р.,
