CC BY
29
рично! частини м. Киева потрiбно указати на емш дослщження, виконанi ос-тантм часом дисертанткою О.В. Пiхало тд керiвництвом А.1. Кушнiра на ка-федрi ландшафтно! архiтектури та садовопаркового будiвництва в Нащональ-ному утверситеп бiоресурсiв i природокористування Укра!ни (НУБШУ) [3]. Однак порушена проблема оптимiзацп мiських зелених насаджень за сучас-них умов виявляеться настiльки складною, що i цих доповнень недостатньо для обгрунтування конкретних заходiв щодо призупинення процесiв дигресп вуличних насаджень мюта.
Наведенi оцiнки грунтових умов скорш за все стосуються пристов-бурних ямок, якiсть грунтiв у яких разом з тшими негативними чинниками становить певну небезпеку для деревних рослин, але не е фатальними для них, враховуючи !хню незначну частку в загальному обсязi грунту, охоплено-го кореневою системою дерева в тдасфальтовому грунтовому просторi. Заб-руднення повiтряного середовища в Киев^ за нашими багаторiчними спосте-реженнями, справляе поминий вплив на життевють деревних рослин, але не е загрозливим на переважаючiй частинi територп мiста i не може бути визна-ним основним обмежувальним фактором тд час створення мiських зелених насаджень [4].
У чи^ специфiчних особливостей умов мiсцезростання насаджень вздовж вулиць в юторичнш частинi мюта потрiбно указати на наявнiсть в зо-нi тротуарiв асфальтового покриття, товщина якого разом з основою Инженерною пiдготовкою грунту) може сягати 0,5 м i бшьше (рис. 1) [1]. У зв'язку з пiдвищенням висотних вiдзначок полотна про!жджо! частини дороги i тротуару тд час ремонтних робгг на мiських вулицях i тдняттям поребрика в пристовбурних ямках дерев i засипкою землею таких ямок до верхньо! поз-начки поребрика дерева стають надмiрно заглибленими в грунт. Шдвищення рiвня грунту над кореневою шийкою часом сягае 0,5 м. Як наслщок, створю-ються несприятливi умови для функцiонування кореневих систем, а отже, i для зростання дерев [2]. На наш погляд, у перспективi не обштись без вившь-нення кореневих шийок зняттям шару насипано! над ними землi i установ-ленням на пристовбурних ямках дерев металевих решггок.
Цiлком припустимо, що вирiшальну роль у забезпечент деревних рослин елементами мiнерального живлення i вологою в зонах асфальтованих тротуарiв вiдiграе тдасфальтовий грунтовий простiр, у якому зосере-джуеться практично уся коренева система дерева. У межах творчого ствро-бггаицтва з кафедрою фiзiологil рослин i екологil Днiпропетровського нацi-онального унiверситету iм. О.Т. Гончара це було доведено вивченням еле-ментного складу листюв гiркокаштана звичайного рiзного ступеня ушкодже-ностi i з рiзних умов зростання [5]. Цим же було засвщчено, що кореневi сис-теми деревних рослин у своему розвитку не обмежуються розмiрами прис-товбурно! ямки, а охоплюють значно бшьший простiр, ймовiрно не менший, а то i бшьший за оконтурений проекщею крони дерева. На жаль, майже вщ-сутня тформащя стосовно характеристики грунтiв i особливостей розвитку кореневих систем деревних рослин у тдасфальтовому грунтовому просторi у вуличних насадженнях юторично! частини мюта.
Рис. 1. Товща асфальтового покриття в зош тротуару разом з основою (тженерною тдготовкою грунту) може сягати 0,5 м i бтьше
На рис. 2 прошюстровано кореневу систему загиблого пркокаштана звичайного в умовах недостатнього обсягу живлення за обмежених можли-востей 11 виходу за межi ями (розмiром 0,95*0,95 м) i проникнення в шдас-фальтовий грунтовий простiр, оскiльки стiнки ями, "вирубаноГ в твердому покриттi тротуару, i дно ями виявилися корененепроникними.
А ' ; Б
Рис. 2. Коренева система гЬркокаштана звичайного в пристовбурнш ямщ в умовах недостатнього обсягу живлення за обмежених можливостей и виходу за межiями i проникнення в тдасфальтовий Грунтовий простiр:
А - вигляд зверху (горизонтальна проекщя); Б - вигляд збоку (вертикальна проекщя)
Отже, невщкладним завданням нашого дослщження з порушено! проблеми мав бути пошук таких способiв садшня дерев, як забезпечували б якнайефективнiше освоення тдасфальтового грунтового простору i потребу деревних рослин в елементах мшерального живлення. Отже, отримання ново!
науково! шформацп про будову кореневих систем деревних рослин i законо-мiрностi !х формування е важливим i актуальним [6, 7].
Як варiант наведено схематичне зображення пропонованого способу садшня деревних рослин, за якого забезпечуеться краще проникнення коре-нiв у тдасфальтовий грунтовий простiр (рис. 3). За щею технологiею молодi рослини деревних порщ висаджують у "вирубаш" в твердому покриттi тротуару ями (розмiром 1,5x1,5 м), засипаш садовою землею. Розмiри ям 1,5x1,5 м обгрунтовано О.В. Пiхало [3], глибина - дещо бiльша за товщину асфальтового покриття тротуару. Саджанщ висаджують так, щоб !х коренева шийка була врiвень з грунтом (шсля його осiдання).
Рис. 3. Схематичне зображення способу садшня деревних рослин в пристовбурш ями, за якого забезпечуеться краще проникнення корешву тдасфальтовий
фунтовий простiр
Стосовно полшшення загального стану i збереження пркокаштанових насаджень - в тепершнш час ситуащя ускладнюеться штенсивним поширен-ням в парковiй i лiсопарковiй зонах м. Киева i в низцi населених пунктiв Ки-'всько'' областi каштаново'' мiнуючоi молi (Cameraria ohridella Deschka et Di-mic), здатно'' за один сезон залишити дерева гiркокаштана звичайного без жодного листка до закшчення вегетацшного перiоду [8]. В умовах поеднано'' ди таких сильних чинниюв негативного впливу на деревнi рослини роду Aesculus L. як урбогенне середовище i найнебезпечнiший шюдник-каштанова Mi-
нуюча мшь самих лише агротехнiчних заходiв буде замало для полiпшення стану i збереження пркокаштанових насаджень.
За Т. Палладшою [9], радикально вирiшити проблему стшкосп кашта-híb до засолення, укушв молi або iнших стресових чинниюв можна лише за допомогою !хшх генетично модифiкованих форм, що мiстять вiдповiднi чу-жорiднi гени. У цьому аспектi ми уже обгрунтували i запропонували новi кардинальш напрями дослiджень, орieнтованi на нове виршення проблеми, а саме - на оптимiзацiю видового складу пркокаштанових насаджень шляхом вщбору у мюьких фiтоценозах перспективних за господарсько щнними озна-ками видiв i форм деревних рослин роду Aesculus L., яю характеризуються високим ступенем толерантносп до умов мiського середовища i не пошко-джуються чи мало пошкоджуються надзвичайно небезпечним тепер шкодником каштановою мiнуючою мiллю [10]. У цьому вщношенш становлять ште-рес вiдiбранi нами у вуличних насадженнях м. Киева гiркокаштан м'ясочерво-ний A. carnea Hayne, пркокаштан восьмитичинковий A. octandra Marsh, пр-кокаштан дрiбноквiтковий A. parviflora Walt., а в межах виду - найстшк^ його форми. На цей час ми виявили i зафжсували за ОР8-навк,ащею високо-толерантнi в умовах мюького середовища i стшю до каштаново! м^ючо! молi шдивщууми A. hippocastanum L., з якими уже ведуться роботи стосовно !х репродукцп i впровадження в озеленення мюта. Цей напрямок робiт пер-спективний i для iнших домшантних деревних iнтродуцентiв.
Запровадження служби мониторингу слугуватиме важливою тдста-вою для плщного двостороннього наукового спiвробiтництва НБС iм. М.М. Гришка i ДП "Ки!взеленбуд" в багатьох питаннях, пов'язаних з розроб-ленням нових технологш створення й утримання мiських зелених насаджень, та забезпечить згаданш установi можливiсть контролювати дотримання технологи створення мiських зелених насаджень та догляду за ними, охорону перспективних за господарсько щнними ознаками дерев, вщбирати рослин-ний матерiал для введення в культуру in vitro з метою подальшого розмно-ження i впровадження в озеленення мюта [1]. Цим передбачаеться прийняття ново! стратеги взаемодп науки i практики в озелененш мюта. Фшансування науково-дослщних робгт з проблеми озеленення мюта повинно стати одним iз прюритетних напрямкiв мiського бюджету. Необхiдна державна тдтримка розгортання науково-дослiдних робiт з проблеми озеленення мюта.
Л1тература
1. Левон Ф.М. Пркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.) в зелених насадженнях Киева: проблеми та перспективи культури у сучасних умовах / Ф.М. Левон, М.1. Шумик, О.О. 1льенко // 1нтродукщя рослин. - 2007. - № 3. - C. 60-66.
2. Левон Ф.М. Вуличш насадження Киева: сучасний стан, шляхи ошташзаци / Ф.М. Левон // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавництво. - К. : Вид-во НАУ. - 1999. - Вип. 20. - C. 109-118.
3. Шхало О.В. Бюлопчи та еколопчш особливосп зростання вуличних насаджень в ю-торичнш частит м. Киева : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук / О.В. ni-хало. - К., 2011. - 20 с.
4. Левон Ф.М. Интродукционная оптимизация городских зеленых насаждений в Украине: состояние, проблемы, перспективы / Ф.М. Левон, С.И. Кузнецов // Проблемы современной дендрологии : матер. Междунар. науч. конф., посвящ. 100-летию со дня рожд. член-корр.
АН СССР П.И. Лапина (30 июня - 2 июля 2009 г., Москва). - М. : ТОВ научн. изд. КМК, 2009. - C. 472-474.
5. 1льенко О.О. Види роду Aesculus L. в Люостепу Укра!ни (бюеколопчи особливост та перспективи використання) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук / О.О 1льенко. - К., 2012. - 20 с.
6. Гузь М.М. Закон^рност формування кореневих систем лiсоутворюючих порiд Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук / М.М. Гузь. - Львiв, 1996. -40 с.
7. Гузь М.М. Кореневi системи деревних порщ Правобережного Люостепу Украши / М.М. Гузь. - Львiв : Вид-во "Камула", 1996. - 160 с.
8. Акимов И.А. Первое сообщение о появлении в Украине каштановой минирующей моли Cameraria ohridella (Lepidoptera, Gracillariidae) на конском каштане обыкновенном Aesculus hippocastanum (Hippocastanaceae) / И.А. Акимов, М.Д. Зерова, З.С. Гершензон, Н.Б. На-рольский, А.М. Коханец, С.В. Свиридов // Вестник зоологии. - 2003. - C. 3-12.
9. Палладша Т. Ода чи некролог кшвським каштанам? / Т. Палладша // День : газета. -№ 104, 17-18 червня 2011 р.
10. Левон Ф.М. Оптишзацш видового складу пркокаштанових насаджень як одна iз важливих передумов полшшення !х загального стану в м. Киeвi у сучасних умовах / Ф.М. Левон, О.О. 1льенко // Старовинш парки i ботанiчнi сади - науковi центри збереження бiорiзно-манiття рослин та охорона юторико-культурно! спадщини : матер. Мiжнар. наук. конф., прис-вяч. 215-рiчницi зо Дня заснування Нацiонального дендрологiчного парку "Софй'вка" НАН Укра!ни (5-7 жовтня 2011 року, м. Умань). - Умань, 2011. - C. 103-105.
Левон Ф.М. Теоретические предпосылки усовершенствования технологии посадки деревьев в уличных насаждениях исторической части Киева
Охарактеризована обобщенная в литературных источниках оценка отрицательных факторов, обуславливающих нынешние процессы дигрессии уличных насаждений. Обоснована тезис о решающей роли подасфальтного почвенного пространства в обеспечении древесных растений элементами минерального питания и влагой на полностью покрытых асфальтом тротуарах. Акцентирована важность разработки таких способов посадки деревьев на асфальтированных тротуарах, которые обеспечивали бы наиболее эффективное освоение подасфальтного почвенного пространства корневыми системами деревьев. Предложены соответствующие мероприятия. Сообщается об отобранных в городских фитоценозах формах Aesculus hippocastanum L., толерантных к условиям городской среды и устойчивых против каштановой минирующей моли (Cameraria ohridella Deschka et Dimic).
Ключевые слова: уличные насаждения, условия произрастания, подасфальтное почвенное пространство, приствольные лунки, корневая система, технология посадки деревьев, Aesculus hippocastanum L., каштановая минирующая моль (Cameraria ohridella Deschka et Dimic).
Levon F.M. Theoretical premises of technology improvement planting in street stands the historical part of Kyiv
The negative factors of the current processes of digression street plantings are described. The decisive role of soil underasphalt space is rationale to provide trees mineral elements and moisture in the fully covered with asphalt pavements. The importance of the development of such methods of tree planting on asphalt pavements is accentuated. These methods will ensure the most effective utilization of space underasphalt soil root systems of trees. The appropriate measures are proposed. Reports on selected plant communities in urban forms Aesculus hippocastanum L., tolerant to the conditions of the urban environment and resistant to chestnut leaf-mining moth (Cameraria ohridella Deschka et Dimic).
Keywords: street plantings, growing conditions, soil underasphalt space, wells tree trunks, root system, the technology of planting trees, Aesculus hippocastanum L., chestnut leaf-mining moth (Cameraria ohridella Deschka et Dimic).
УДК 630*[27+235.6] Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук;
доц. Р.Б. Дудин, канд. с.-г. наук; асист. Т.М. Левусь; асист. С.М. Мельничук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРИНЦИПИ РЕКОНСТРУКЦН ТА ЛАНДШАФТНОГО ОБЛАШТУВАННЯ ПАРКУ КУЛЬТУРИ ТА В1ДПОЧИНКУ 1М. М. ЧЕКМАНА У ХМЕЛЬНИЦЬКУ
Розглянуто сучасний стан насаджень парку, його видове р1зномашття та проб-леми планувально! структури. Висв1тлено результати ландшафтно! таксаци та характеристику ландшафтних видтв. На основ! розробленого функцюнального зонуван-ня запропоновано заходи з реконструкци насаджень, створення нових планувальних елеменпв та благоустрою територи.
Ключовг слова: парк культури 1 вщпочинку, насадження, видовий склад, фун-кцюнальне зонування, реконструкщя.
Вступ. Парк культури та вщпочинку iм. М. Чекмана - один iз найбшь-ших за площею та вiдвiдуванiстю садово-парковий об'ект м. Хмельницького, що простягнувся на березi р. Пiвденний Буг. Площа парку - 55,27 га. Перша назва парку - iм. 50^ччя Жовтня. Вш закладений у 1948 р. за шщативою комсомольцiв. Дзшше його називали Комсомольський, iм. 500^ччя м. Хмельницького (з 1993 р.), а у 2008 р. перейменували на честь першого мюького голови Хмельницького за чаав Незалежностi - Михайла Чекмана [3].
На територп парку е штучш канали, озера. Тут велика кшьюсть рiзно-маштних порiд дерев i кущiв. При входi до парку е алея скульптур, зокрема вхщ прикрашае велика тдкова, на яку молодята вшають замок як знак мщ-ного та вiчного кохання у шлюбь Також е лiтнiй театр, музична естрада, тан-цювальний майданчик, павшьйони, атракцiони, спортивнi i дитячi майданчи-ки, мiнiзвiринець, мiсця для вщпочинку. Однак його територiя потребуе впо-рядкування, зокрема актуальне питання щодо розташування атракцiонiв та торгових мюць, якi встановленi спонтанно, переважно в зош головного входу. Також ландшафтного облаштування потребують великi масиви деревно! рослинносп, якi формують дендролопчну основу парку.
Методика досл1джень. Об'ект дослщжень - паркова територiя, зайня-та насадженнями рiзного складу, що використовуеться для рiзних видiв вщпочинку. Ландшафтною таксащею насаджень передбачався подш територп на ландшафтнi видши, у межах яких визначалися основш таксацiйнi парамет-ри та ландшафтш характеристики. У ключових мiсцях, композицшних центрах та вздовж алей проводили подеревну iнвентаризацiю вiдповiдно до за-гальноприйнятих методик [1, 2, 4].
Результати дослщжень. На основi зiбраних даних можна вести мову про видову (флористичну) структуру деревно-чагарниково! рослинносп парку, а також про його загальний санiтарний стан. Загалом на дослiджуванiй територп парку було облiковано 9092 дерева. Зведену асортиментну вiдомiсть наведено у табл. 1.
Серед деревно! рослинносп парку найбiльшу частку становлять таю види, як: ясен звичайний, береза повисла, клен гостролистий, липа дрiбно-листа, тополя чорна, пркокаштан звичайний та шшп За результатами саштар-
