CC BY
37
обыкновенной. Распределены площади и запасы насаждений по группам возраста, типам лесорастительных условий, типам леса, определен коэффициент главной породы в насаждениях.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, таксационные показатели, тип лесорас-тительных условий, тип леса, коэффициент состава.
Gromiak O.Yu., HrynykH.H., Gromiak Yu.O. structurally typological analysis of Davydiv ridge pine-woods
The structurally typological analysis of pine forests stands is conducted on territory of State Forest Agency within the limits of Davydiv ridge pine-woods in Lviv region. Planting with advantage of pine-tree ordinary is chosen from a database of survery units PO "Ukrderzhlisproekt". Areas and supplies of planting are up-diffused after the groups of age, types of forest site conditions, types of the forest, certainly coefficient of main breed in planting.
Keywords: Scotch pine, taxation indexes, forest site conditions type, forest type, composition coefficient.
УДК 630*[561.24+413.2] Ст. наук. ствроб. 1.М. Коваль, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫГА; викл. 1.М. М^лша - Хармвський нацюнальний аграрний
ушверситет iM. В.В. Докучаева, м. Хартв
ДЕНДРОХРОНОЛОГ1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ К1НСЬКОГО КАШТАНА ЗВИЧАЙНОГО, ПОШКОДЖЕНОГО КАШТАНОВОЮ М1НУЮЧОЮ М1ЛЛЮ В Л1СОСТЕПУ
Наведено результати дослщжень реакци кшського каштана звичайного на пош-кодження каштановою мшуючою мшлю в Люостепу дендрохронолопчними методами у 2007-2011 рр. Виявлено зменшення величин рiчних кшець дерев у пошкодже-них насадженнях на 36 %. Вщновлення радiального приросту кшського каштану в пошкоджених деревах не вщбулося внаслщок щорiчноi дефолiацii (30-80 %о), спри-чинено! каштановим мшером. Депресто приросту пошкоджених дерев поглибили посухи, низькi зимовi та ранньовеснянi температури, осiннe цвтння.
Ключовг слова: кiнський каштан звичайний, каштанова мiнуюча мiль, дефол^ ащя, дендрохронологiчнi методи, радiальний прирiст дерев.
Перш1 пошкодження пркокаштана звичайного або кшського каштана звичайного (Aesculus hippocastanum L.) каштановим мшером (Cameraria ohri-della Deschka & Dimic (Lepidoptera: Gracillariidae)) на територп Свропи було зафжсовано в Македонп у 1985 р. Всього за кшька роюв щ шюдники стр1мко поширилися в кра!нах Свропи. У 1998 р. каштановий мшер перетнув кордон 1з угорського боку, тому його перш1 осередки зафжсовано в Закарпатп, у 2002 р. - у Львов^ у 2003 р. цього шюдника зареестровано на територп Киева, у 2004 р. - в Одеш та Дншропетровську, а вже у 2007 р. - у Харков1 [1, 2, 5, 7, 9, 12, 14]. Пркокаштан звичайний на початку л1та може втратити майже все листя, попм у вересш випустити нове листя i зацвюти. Це явище, особливо коли воно повторюеться декшька разiв поспiль, може призвести до ослаблення дерева i навиь до його усихання [5].
Передчасна дефолiацiя кiнського каштана призводить до зменшення фотосинтезу, внаслщок чого вщбуваеться попршення радiального приросту дерев [14]. Вплив дефолiацii на структуру рiчних кiлець можна класифжува-
ти як опосередкований, що впливае на прирют через рiвень асимiлятiв та гор-монiв росту [4, 13]. Радiальний прирiст гiркокаштана звичайного можна ви-користовувати як бюшдикатор, який виявляе вплив мшуючо! молi на розви-ток дерев [11].
Мета щеТ роботи - виявлення реакцп гiркокаштана звичайного на пошкодження дерев каштановим мiнером у зелених насадженнях м. Харкова дендрохронолопчними методами.
Об'ектами дослщжень були середньовiковi насадження кiнського каштана в парку iм. Ттараса Шевченка (контроль) та в парку iм. М. Горького м. Харкова, де пошкодження дерев каштановим мшером розпочалося у 2007 р. У пошкодженому насадженнi Дсер. складае 36 см, Нсер. - 12 м, вщпо-вiдно на контролi цi значення - 38 см та 15 м.
Використано дендрохронолопчш методи [3, 13]. Буравом Преслера вь дiбрано по 15 зразюв з пошкодженого та контрольного насаджень. Керни бу-ло висушено на повiтрi, попм iз зразкiв поперек волокон знято гострим лезом тонкий шар деревини. Величини деревних кшець встановлено за допомогою цифрового прилада вимiрювання деревних кшець "НЕКСО№'. Для збшьшен-ня чiткостi межi мiж шарами тзньо! та ранньо1 деревини, поверхню кернiв змочували та втирали в деревину крейду. Проведено датування рiчних кь лець, тобто встановлено точну дату формування кожного кiльця, використо-вуючи репернi роки (роки максимального та мшмального приростiв). Про-анатзовано динамiку радiального приросту дерев за 2002-2006 рр. (до початку пошкодження дерев каштановим мшером) та за 2007-2011 рр. (тсля початку пошкодження дерев листогризом).
Обчислено методом Хубера коефщент подiбностi дендрорядiв (Сх), за
яким виявлено стушнь синхрошзацп за формулою
+
п
Сх =-—100, п -1
де: Сх - коефщент оцiнки подiбностi кривих, п+ - кiлькiсть подiбних штерва-лiв, п - кiлькiсть порiвняних кшець.
При зютавленш дендрохронологiчних рядiв однаково! люово! породи з одного району для подiбних умов мiсць зростання коефщент (частка подiб-ностi цих рядiв) дуже високий (>50 %), у разi зменшення подiбностi умов, цей показник е меншим шж 50 %. Для аналiзу впливу кшмату на радiальний прирiст дерев було застосовано дат Комсомольсько! метеостанцп. Використано статистичш методи [6].
Коефщент подiбностi дендрохронологiчних рядiв (пошкоджених дерев та контрольних) становив 87,5. Це е маркером подiбностi люорослинних умов. До початку пошкодження пркокаштана у 2005 р. вщзначено спiльний рiк мiнi-мального приросту для пошкоджених та контрольних дерев, що обумовлено низькими березневими температурами, як були бiльше, шж втричi меншими порiвняно зi середшми температурами за цей перiод. Несприягливi умови на початку процесу ксилогенезу призвели до депресп приросту у 2005 р.
Пошкодження кшського каштана звичайного м^ючою мiллю розпочалося в м. Харковi у 2007 р. на фош змiн кшмату, тобто збiльшеннi рiчних,
зокрема i зимових та ранньовесняних температур за деякого збшьшення кшь-костi опадiв протягом вегетацп [8]. Динамiку радiального приросту пошко-джених та контрольних дерев i дефолiацп представлено на рис. 1.
Кривi радiального приросту були близькими за значеннями у 20022006 рр., проте у наступш 2007-2011 рр. у пошкоджених деревах вiдбулося формування бiльш вузьких рiчних кiлець. На контролi дерева мають незнач-ний рiвень дефолiацil порiвняно з порушеним деревостаном. Посушливий 2008 р. (опадiв випало на 33 % менше порiвняно зi середньорiчною нормою) та 2010 р. з холодною зимою та низькими ранньовесняними температурами (зимовi температури були меншими вщ норми на 34 %, а ранньовеснянi -бшьш нiж на 80 %) призвели до формування вузьких кшець в обох насадженнях, але бшьш глибою депресп приросту спостерiгалися в пошкодженому на-садженнi (рис. 1-3). У 2010 р. дерева, внаслщок високих зимових температур, не змогли увшти в нормальний стан зимового спокою, тому вони на початку вегетацп були ослабленими, що негативно вплинуло на продукування дере-вини. Деревш кшьця були вужчими в пошкоджених деревах (рис. 1). У 2011 р. протягом вегетацшного перюду (квггень-серпень) випало опадiв на 60 % вище норми, що позитивно вплинуло на радiальний прирiст дерев в обох насадженнях, але в пошкодженому насадженш деревш кшьця знову були вужчими. Депреию радiального приросту дерев поглибили осiннi цвтння у 2009 та 2010 рр. (рис. 1). Це свщчить про високу щiльнiсть популяцп молi та високий ступiнь пошкодження кiнського каштана [1].
У 2007-2011 рр. величини рiчних кшець, порiвняно з контролем, змен-шилися на 36 %. Вiдновлення радiального приросту дерев в пошкодженому насадженш не вщбулося внаслщок високого рiвня дефолiацil. яка становила 30-40 % - у 2008 р., 60 % - у 2009 р., 80 % у 2010 та 2011 рр. На контролi де-фолiацiя розподшялася таким чином: 0 % - у 2008 р., 1 % - у 2009 р., 2 % - у 2010 та 5 % у 2011 рр. (рис. 1). Направлешсть коливань радiального приросту в обох насадженнях подiбнi i залежать вщ варiацiй погодних умов, водночас абсолютш значення величин рiчних кшець залежать вщ рiвня дефолiацil, спричинено1 мiнуючою мiллю.
Рис. 1. Динамжа дефолмци та радiального приросту гiркокаштана звичайного, пошкодженого мтуючою мтлю в мкьких парках м. Харкова
800 700 600 I 500 | 400
|зоо-200 100 0
N
N \ / Сума опад1в за: -р1к -а-ГУ-УШ ---111 - X м1сяш
/ У ----'
/
/
л
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Роки Рис. 2. Динамжа сум опадiв КомсомольськоТметеостанци
Рис. 3. Динамжа температур за даними КомсомольськоТметеостанцп
Статистична обробка величин радiального приросту показала, що у перюд 2002-2006 рр., тобто до початку пошкодження насаджень, не спостерь галося ютотних вщмшностей мiж величинами рiчних кшець двох насаджень: контрольного та пошкодженого шкодником. Пiсля початку пошкодження дерев м^ючою мiллю у 2007 р. розпочалося зменшення радiального приросту, яке виявилося ютотним. Таким чином встановлено, що зменшення радiально-го приросту цих дерев е наслщком дефолiацп крон, спричинено! спалахом каштаново! м^ючо! молi (табл.).
Табл. Статистичш показники шарiв рiчноТ деревини в контрольному та пош-кодженому насадженнях мшуючою мтлю за перюди 2002-2006рр. (до початку спалаху шкгдннка) та 2007-2011 рр. (тсля початку спалаху)
Середне, мм та помилка середнього
Стандартне в1дхилення, Б
Достов1ршсть р1знищ м1ж середтми значениями р1чнм
деревини на коитролi та в пошкоджених дерево станах
1 фактичне | 1 теоретичне
2002-2006 рр. (до початку пошкодження)
контроль
0,83±
0,11
пошкоджении
0,75±
0,09
1,32
2,3 ,
2007-2011 рр. (пiсля початку пошкодження)
±и,У4
контроль
0,80
0,10
пошкоджении
0,51±
0,08
5,2
5,0
У зв'язку з тим, що вiдновлення радiального приросту не вiдбулося внаслiдок щорiчноï дефолiацп, можна застосувати заходи для збереження пошкоджених насаджень: з^бання та компостування опалого листя, вико-ристання стшких форм та гiбридiв, феромонних пасток, ш'екщю iнсектицидiв у стовбури дерев та обприскування крон. Попередшми дослiдженнями вста-новлено доцiльнiсть використання таких хiмiчних препаратiв: Бi-58 новий 40 % к. е., Дiмiлiн 25 % з.п., Карате 050 CS мк. с., Конфiдор-максi в. г., Матч 050 ЕС к. е для захисту кшського каштану вщ каштанового мшера в м. Хар-кiв [10, 12].
Висновки:
• за штенсивного ршня дефол1аци рад1альний приргст дерев можна застосову-вати як шдикатор впливу каштанового мшера на стан кшського каштана звичайного;
• напрямки коливань р1чних кшець подабт юнматичним коливанням, а абсо-лютт величини р1чних кшець дерев залежать вщ ршня пошкодженоста листя пркокаштана звичайного мшуючою мшлю, а також вщ оптимуму зимових та ранньовесняних температур i кшькоста опадав;
• протягом перюду пошкодження гiркокаштану звичайного каштановою мшуючою мшлю (2007-2011 рр.) величини рiчних кшець, поршняно з контролем, зменшилися на 36 %;
• починаючи з 2007 р., внаслщок значного ршня дефолiацiï крон, спричинено' каштановим мшером, що тривае досi, вдаовлення радiального приросту в пошкоджених деревах не ввдбулося. У зв'язку з цим для збереження кшського каштана доцшьно застосовувати стiйкi форми та пбриди каштанш, згрь бання та компостування опалого листя i використання хiмiчних препарата.
Л1тература
1. Акимов И. А. Первое сообщение о появлении в Украине каштановой минирующей моли Cameraria ohridella Desch. & Dem (Lepidoptera, Gracillariidaе) на конском каштане обыкновенном / И.А. Акимов, М.Д., Зерова М.Д., Гершензон З.С., Н.Б. Нарольский, А.М. Коха-нец, С.В. Свиридов // Вестник зоологии. - 2003. - Вип. 37, № 2. - С. 3-12.
2. Белоусов Ю.В. Новые вредители конского каштана в Одессе / Ю.В. Белоусов, М.Н. Сапожникова // Проблемы озеленения крупных городов: Альманах. - М. : Прима. -2007. - Вып. 12. - С. 172-173.
3. Битвинскас Т.Т. Дендроклиматические исследования / Т.Т. Битвинскас. - Л. : Гидро-метеоиздат, 1974. - 170 с.
4. Ваганов Е.А. Рост и структура годичных колец хвойных / Е.А. Ваганов, А.В. Шаш-кин. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 2000. - 232 с.
5. Голобородько К.К. Поширення та сучасний стан каштановоï мiнуючоï мол1 (Cameraria ohridella Deschka & Dimic, 1986) у м. Дшпропетровськ / К.К., Голобородько, К.О. Рябка, 1.А. Зайцева, К.В. Кондратьева // Питання бюшдикацп та екологл. - Запор1жжя: ЗНУ, 2009. -Вип. 14, № 2. - С. 163-168.
6. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б. А. Доспехов. - М. : Агропромиздат, 1985. - 351 с.
7. Зерова М.Д. Каштановая минирующая моль в Украине / М.Д., Зерова Г.Н. Никитенко, З.С. Гершензон и др. - К. : Изд-во "Либра", 2007. - 88 с.
8. Коваль 1.М. Реакщя рад1ального приросту сосни звичайно' на змши кл1мату та рекре-ацшне навантаження // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра'ни. - 2011. - Вип. 21.2. - С. 63-70.
9. Левон Ф.М. Современное состояние и проблемы сохранения конского каштана обыкновенного в зеленых насаждениях г. Киева / Ф.М. Левон, А. А. 1льенко, Н.А. Назарова // Проблемы озеленения крупных городов : матер. XI Междунар. научн.-практ. конф. - М. : Изд-во "Фантом", 2008. - С. 108-110.
10. Мшутна 1.М. Ефективнiсть iнсектицидiв проти каштанового мшера (Cameraria ohri-della Deschka and Dimic, 1986: Lepidoptera: Gracillariidae) при рiзних термшах оброблення / 1.М. Мiкулiнa // Вiсник Харгавського нaцiонaльного аграрного унiверситету. - Сер.: Фгтопато-логiя та ентомологiя. - 2011. - № 9. - С. 122-127.
11. Павлов И.Н. Влияние зоогенной дефолиации на структуру годичного слоя древесины сосны обыкновенной / И.Н. Павлов, А.А. Агеев. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.forest-culture.narod.ru/Issled_gr/Stat/Vozob_shelk/101.html
12. Роговський С.В. Заходи боротьби з м^ючою мшлю як шкщника пркокаштана зви-чайного в умовах Люостепу Укра1ни / С.В. Роговський // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - № 28. - С. 26-33.
13. Fritts H.C. Tree rings and climate / H.C. Fritts // Fritts Academic Press. - New York. -1976. - 567 p.
14. Salleo S. Effects of defoliation caused by the leaf miner Cameraria ohridella on wood production and efficiency in Aesculus hippocastanum growing in north-eastern / S. Salleo, A. Nadini, F. Raimondo, M. Logullo. - Trees-Berlin. - 2003 - Vol. 17, № 4. - Pp. 367-375.
Коваль И.М, Микулина И.М. Дендрохронологические исследования конского каштана обыкновенного, поврежденного каштановой минирующей молью в Лесостепи
Представлены результаты исследований реакции конского каштана обыкновенного на повреждения каштановой минирующей молью в Лесостепи дендрохроноло-гическими методами в 2007-2011 гг. Выявлено уменьшение величин годичных колец в поврежденных насаждениях на 36 %. Возобновление радиального прироста конского каштана в поврежденных деревьях не произошло вследствие ежегодной дефолиации (30-80 %), вызванной каштановым минером. Депрессию прироста поврежденных деревьев углубили засухи, низкие зимние и ранневесенние температуры, осеннее цветение.
Ключевые слова: конский каштан обыкновенный, каштановая минирующая моль, дефолиация, дендрохронологические методы, радиальный прирост деревьев.
Koval I.M., Mikulina I.M. Dendrochronological research of common horse chesnut damaged by the horse-chestnut leaf miner in forest-steppe zone
Research results of common horse chesnut reaction on damage by the horse-chestnut leaf miner in Forest-Steppe zone in 2007-2011 using dendrochronological methods are presented. Tree ring width reduction in damaged stands by 36 %o. are detected. Recovery of horse chesnut radial growth in damaged stands didn't occur by reason of yearly defoliation (30-80 %) induced by the horse-chestnut leaf miner. Damaged radial growth depressions were deepened by droughts, low winter and prevernal temerature and autumnal flowering.
Keywords: common horse chesnut, horse-chestnut leaf miner, defoliation, dendrochronological methods, tree radial growth.
УДК 630.[12+23+41] Ст. наук. сп1вроб. П.Я. Слободян, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫрлгс
ПРОБЛЕМИ ПОХ1ДНИХ ЯЛИННИК1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Наведено люотиполопчну характеристику похщних ялиннигав за базою даних люовпорядкування на 1вано-Франгавщиш, Закарпатл, Львiвщииi й Буковиш. Подано люопатолопчну оцшку цих насаджень. Встановлено, що в похщних деревостанах ялини вщбуваються критичш процеси всихання, як за сво!ми параметрами характеризуются як стихшне лихо.
Ключовг слова: похщш ялинники, обстеження, саштарний стан.
В Укра!нських Карпатах ушх ялинниюв налiчуеться 661 тис. га, зокре-ма похщних - 184,3 тис. га або 28 % [1]. За трьома основними користувачами
