CC BY
17
УДК 619:616-084:614.747:636.2
Соколюк В.М., к. вет. н., доцент, ([email protected]) © Козш В.1., д. вет. н., професор, Лотоцький В.В., к. вет. н., доцент, Бглоцеркгеський нащональний аграрный утеерситет Духницький В.Б., д. вет. н., професор, Засекш Д.А., д. вет. н., професор, Нацюнальний утеерситет бюресурае г природокористуеання Украгни
ЯК1СТЬ ВОДИ В СИСТЕМ1 ДИСПАНСЕРИЗАЦП КОР1В
Метою роботи було еиечити ятсть еоди та системи еодопостачання г за анал1зу результат1е диспансеризацп та даних наукоеог лтератури еиечити потенцтт можлиеост1 анал1зу ятсних та кглькгсних показните еоди у систем1 забезпечення здорое 'я стада.
Встаноелено, що дослгдження походження, метод1е постачання, ятсних та кглькгсних показните еоди може бути еажлиеою складоеою проеедення диспансеризацИ на молочнотоеарних фермах. Важлиеими складоеими подальших дослгджень мае бути еиечення залежност1 мгкро- та макроелементного обмту е1д ятсних та кглькгсних показните еоди, еизначення ем1сту окремих метал1е е кормах, сироеатц кроег корге та анал1з гх еплиеу на оргашзм теарин.
Ключо^^ слова: ятсть еоди, молочнг короеи, диспансеризащя, енутршня, х1рург1чна, акушерська патолог1я.
Вступ. Збшьшення виробництва продукцп за рахунок пщвищення продуктивное^ тварин потребуе ефективного контролю за станом !х здоров'я i своечасного проведення лжувальних та профшактичних заходiв. Оргашзацшно основою тако! роботи е диспансеризащя [1]. При цьому, о^м спещальних ветеринарних заходiв важливе значення мае ан^з умов утримання та годiвлi, ощнка якост кормiв i води.
Вода - один iз найбшьших елеменив в оргашзм^ оскшьки вона ввдграе центральне значення у споживанш, транспортуваннi i виведеннi поживних речовин i мiнералiв, а також в регуляцп температури тiла i осмос [2]. Розвиток тваринництва на ращональнш основi в немалiй мiрi залежить вiд правильного розумiння ролi води у фiзичних i хiмiчних перетвореннях якi проходять у живому оргашзмг
У зв'язку з тим, що ппена води суттево впливае як на здоров'я тварин, так i людей, то боротьба за чисту воду тепер стала боротьбою за наше життя.
На молочнотоварних фермах проблема надежного забезпечення питною водою була i залишаеться актуальною як з точки зору загально! екологiчноi безпеки, так i якостi само! води. При умов^ що кожна корова за добу видшяе 50,0 i бшьше лiтрiв рiдких бiологiчних вiдходiв [3], бюлопчний тиск на зовнiшне
© Соколюк В.М., Козш В.1., Лотоцький В.В., Духницький В.Б., Засекш Д. А., 2011
406
середовище i на яюсть мюцево! питно! води значно збшьшуеться. Гно!вка може просочуватися на глибину горизонту води, яка використовуеться на фермi чи випадково попадати у природш водойми (рiки, стави, озера). Це негативно впливае на яюсть води i в свою чергу може сприяти виникненню рiзних хвороб тварин або, щонайменше, попршувати санiтарнi та гiгiенiчнi показники вироблювано! продукцп [4].
Тому основною метою нашо¥ роботи було вивчити яюсть води та системи водопостачання i за ан^зу результатiв диспансеризаци та даних науково! лiтератури вивчити потенцшш можливостi аналiзу якiсних та юльюсних показникiв води у системi забезпечення здоров'я стада.
Матер1али 1 методи дослщжень. За аналiзу даних л^ератури дослiджували фактори пов'язанi з яюстю води та параметрами водопостачання, яю суттево можуть впливати на здоров'я тварин, яюсть та безпеку продукци тваринництва. Дослiди проведеннi на весш та влiтку 2011 року на молочно -товарнш фермi в одному iз господарств Ки!всько! области
Проби води у господарствi вщбирали iз двох точок (джерела водопостачання i автонапувалки). Дослiдження якостi води проводили в Бшоцерювсьюй мiськiй державнш лабораторп ветеринарно! медицини (свiдоцтво про атестацш № 05-001/ 2008 вщ 15 сiчня 2008 року) за загально прийнятими методиками. Наявнiсть вмюту важких металiв у водi визначали у Кшвсьюй мiськiй державнiй лаборатори ветеринарно! медицини (свiдоцтво про атестацш № 05-055 / 2010 вщ 28.04.2010) методом атомно-абсорбцшно! спектрофотометра.
Пщ час проведення диспансеризаци звертали увагу на поширення внутрiшньоl, хiрургiчноl та акушерсько! патологИ.
Результати досл1дження. Яюсть кормiв та питно! води мае великий вплив на здоров'я тварин. Вода для напування тварин повинна бути смачною, чистою, без запаху та кольору. Потреба у вод^ навт на порiвняно невеликих молочно-товарних фермах е дуже великою. Високопродуктивна дшна корова може випивати до 100 i бiльше лiтрiв води на добу [5], ще 60-80 лiтрiв води використовуеться на фермi на технiчнi потреби, що потенцiйно може виснажувати локальнi запаси прюно! води або негативно впливати на показники якоси та безпеки [6].
Бшьшють дослiджень свiдчать, що юльюсть випито! води залежить вщ споживання сухо! речовини (СР), виробництва молока, та вмiсту СР в ращош, вiд температури довкiлля та вщ кiлькостi спожито! солi. Для вироблення 25 кг молока корова мае в середньому спожити 65 кг води ^з коливаннями вщ 35 до 90 кг). Вщносна вологiсть i випадання опадiв можуть побiчно вплинути на потребу у водi на пасовищi, оскiльки збшьшуеться запас води у свiжiй травь Результатом недостатньо! кiлькостi води чи недостатнього доступу до не! е значне зниження молочно! продуктивноси корiв [2].
Зменшення споживання води коровами може бути викликане зниженням !! якостi. На жаль, на сьогодш порiвняно небагато вiдомо про особливi вимоги вiдносно якостi води для корiв, i про те як вона впливае на !х добробут. Зазвичай, з
метою визначення критичного piBra якост води для велико! рогато! худоби використовують стандарта питно! води для людей .
Яюсть води може знижуватися по 5 аспектах: органолептика, фiзична, xiMi4rn i бюлопчна яюсть, а також техногенне забруднення (авари, надмipний умiст мшер^в тощо).
У pезультатi проведених дослщжень було встановлено, що i3 наявних 114 голiв коpiв 57 тшьних (50 %), 28 (24,6 %) тсля осiменiння, 13 (11,4 %) до 30 дiб пiсля отелення та 24 (21,1 %) неплщних.
За гiнекологiчного дослiдження неплiдних коpiв у 12 гол (50 %) дiагностували жовте тiло яeчникiв, у п'яти (2,0 %) - гшофункщю яечниюв, у трьох (1,3 %) - гшотрофш яeчникiв, ще у трьох виявили хрошчне запалення матки та у одше! - юстоз яeчникiв.
Аналiзуючи пошиpенiсть маститу в господаpствi виявили клiнiчний мастит у 2 (1,8 %) коpiв та субклЫчний у 35 (30,7 %).
Пщ час аналiзу хipуpгiчно! патологи у коpiв було встановлено, що найбшьш поширеними були захворювання у дшянщ пальцiв. Так, дефоpмацi! рогу ратиць зустpiчалися у 65%, гншш пододерматити - 12, гнiйнi флегмони - 7, папшоматозний пальцевий дерматит - 5, виразки пщошви у 4% коpiв. Значна кiлькiсть л^ературних даних вказуе на важливу роль мжро- i макpоелементiв у розвитку захворювань у дiлянцi пальцiв у високопродуктивних коpiв [7]. Обмiн бшьшост iз них може визначатися яюсними та кiлькiсними показниками Якостi води. Так, R.I. Cousins [8] звертае увагу на ключову роль цинку у формуванш структурних бiлкiв при кератишзаци. Використання оpганiчного цинку коровам i телятам на вiдгодiвлi позитивно впливало на piст i яюсть рогу ратиць [9, 10], згодовування коровам додатково цинку 200 мг/день сприяло зменшенню юлькост ламiнiтiв, мiжпальцевих деpматитiв та iнших захворювань у дшянщ пальщв [11]. Цинк разом iз мiддю вiдiгpають важливу роль у пщтриманш структурно! цiлiсностi i бiологiчно! функцi! рогу ратиць [12], при !х недостатку не активуеться фермент супероксиддисмутаза, що приводить до втрати мiцностi мембрани кеpатиноцитiв [13]. Надлишок i недостача селену, як сильного антиоксидантного засобу, може негативно впливати на рют i розвиток кератиноцитсв [14]. Опосередковану роль у зменшенш захворювань кiнцiвок у коpiв вiдiгpае марганець. Шляхом пiдтpимання достатнього м'язового тонусу даний мжроелемент сприяе ноpмальнiй постановцi кiнцiвок [15].
Однак, на сьогодш, результати клiнiчних дослщжень по вивченню превентивних властивостей мжроелеменив при захворюваннях кiнцiвок у коpiв часто виявляються суперечливими. Так додавання мжроелеменив (Zn, Mn, Cu, Co) в ращони дiйних коpiв у piзних дозах i комбiнацiях не вплинуло значимо на piвень захворюваност тварин у дiлянцi пальцiв [16, 17]. 1ншими авторами було встановлено, що позитивний вплив використання кормових добавок з мжроелементами проявляеться лише через певний вщдалений пеpiод. Згодовування таких добавок пщ час вирощування зменшувало кiлькiсть захворювань у дшянщ пальщв у нетелей тсля pодiв та в перюд лактаци [18]. Наведенi результати свщчать про необхiднiсть проведення подальших дослщжень
у даному напрямку. Важливою складовою таких дослщжень мае бути вивчення залежност мшро- та макроелементного обмiну вiд якiсних та кшьюсних показникiв води.
Джерелом водопостачання для корiв в господарствi слугуе шахтний колодязь з неглибоким заляганням грунтових вод. Зруб змонтований iз залiзобетонних согiв. Воду iз джерела закачують у резервуар за допомогою електронасоса, а звщси по системi водопостачання вона надходить безпосередньо до автопо!лок.
Встановлено, що органолептичш властивостi питно! води дослщжуваному джерелi дещо мiнялися в залежност вiд пори року. Так запах води у зимовий перюд становив 1 бал, весною - 2-3, при нормi (0-1). На нашу думку запах виникае внаслщок розкладу оргашчних речовин, домiшування побутових вод, а також вщ мшеральних домiшок.
Важливим екологiчним показником води е кольоровшть i каламутнiсть. Вода iз джерела по цих показниках вщповщала нормативам.
Iнтенсивнiсть смаку i присмаку оцiнювали бiля джерела в момент взяття проби для аналiзу, потiм за кiмнатноi температури i ще раз за Т 40°С. В усiх пробах вiн дорiвнював 2 балам.
Показник загально! твердост мiнявся в залежностi вiд пори року. Вiдмiчався його рiст зимою до 39 ммоль/л, при нормi 7,0 ммоль/л. Вщомо, що тверда вода, в якш мiститься багато сульфату магнш (Mg 804), викликае у тварин розлади дiяльностi шлунково-кишкового тракту (пронос). Це мае мшце в господарствi серед телят до 1,5-2 мюячного вiку, якi хворшть на диспепсiю i гастроентерит.
Амонiйний азот е показником забруднення оргашчними речовинами. В джерелi водопостачання господарства цей показник пщвищений у 5 разiв. На низьку якiсть води також вказуе наявшсть значно! кiлькостi штраив (95,8 мг/л), що значно перевищуе допустимi концентрацii. Це також може бути одним iз факторiв негативного впливу на здоров'я тварин, особливо молодняку.
Основна частина сольового складу питно! води представлена хлоридами i сульфатами. Кшьюсть останшх знаходиться в допустимих межах - 90,78 мг/л, а концентращя хлоридiв перевищують норму майже у два рази. Така вода може негативно впливати на секрецш шлункових залоз у тварин.
Окислювашсть води визначаеться !! потребою в кисш, зокрема для окислення оргашчних речовин. Чим бшьша потреба в кисш, тим бшьша окислювашсть води, а значить тим бшьше в нш оргашчних речовин, що може свщчити про !! низьку яюсть. Встановлено що цей показник в зимовий i веснянi перюди був на верхнiй межi норми - 3,84 мг/л.
Сухий залишок (розчинеш твердi речовини) характеризуе вмшт мiнеральних i, частково, органiчних домшок. Вiн мае велике значення для смаку питно! води. У наших дослщженнях цей показник становив 3841 мг/л, а це в декшька разiв вище оптимального значення, це може попршити смаковi якостi води для тварин.
Загальна юльюсть полiморфних бактерш перевищувала допустимi значення, а загальне MiKpo6He число (МАФАМ) знаходиться в межах норми (не > 300 КУО дм3). Мкроби та колiфори - додатковий стрес для тварини. Мшроби можуть порушувати дiяльнiсть рубця, що в свою чергу сприяе зниженню ефективностi споживання корму. У дшних корiв може зменшуватися молочна продуктивiсть. Одразу помiтити порушення неможливо, i рубець продовжуе виконувати функцiю буфера, але на це тварина витрачае багато енерги, яка ш необхiдна для продукування молока чи росту. О^м зниження споживання корму, колiфори негативно впливають на стшюсть тварин до хвороб. Деяю колiштами, якi е у вод^ можна виявити у вименi, коли корова хворiе на колiмастит. Як вщомо E.coli традицiйно присутня у довкшш, отже цiлком логiчно припустити, що захворювання на колi мастит зростае, якщо концентрацiя колi форм у водi для напування висока [2].
Пщ час дослiдження юлькост основних токсичних елементiв (арсену, залiза, кадмiю, марганцю, мiдi, ртутi, свинцю, цинку) в господарствi було встановлено, що ix умiст зимою та навеснi суттево не змiнювався.
Вмют арсену, кадмiю, ртутi, свинцю та цинку в пробах вщповщав якост води 1 i 2 класу, тобто бажана i прийнятна яюсть води.
При визначенш вмiсту залiза, мiдi та марганцю встановлено, що у пробах, яю дослiджувалися, ïx рiвень вiдповiдав показникам для води 3 класу (задовшьно прийнятна яюсть води).
В органiзмi тварин залiзо бере участь в окисно-вiдновниx процесах, iмунобiологiчниx реакцiяx, входячи до складу деяких ферментiв [19]. Наявнiсть в органiзмi меxанiзму регуляцiï балансу залiза не дае змоги виявити його токсичну дiю. Проте великий умшт залiза у питнiй водi негативно впливае на ïï органолептичнi властивост (неприемний смак, бурий колiр), утворення бiоплiвок на трубах [2].
В медичнш лiтературi е вiдомостi про негативну дiю надлишку мiдi на оргашзм людини (подразнення шлунку, тривала дiя може викликати цироз печшки), у ветеринарнiй медицинi такi даш нам невiдомi. Хоча безперечно висока концентращя мiдi надае водi неприемного, в'яжучого присмаку [20].
Марганець належить до ессенцiальниx мiкроелементiв, оскiльки вони входять до складу багатьох ферменив, гормошв i вiтамiнiв, якi впливають на процеси росту, кровотворення, формування iмунiтету i розмноження. Рiвень його всмоктування значно коливаеться в залежност вiд його загального надходження в оргашзм, xiмiчноï форми i вмюту в рацiонi i водi шших металiв, наприклад залiза i мвд. У медичнiй практицi е даш про нейротоксичшсть марганцю, якi були отримаш при дослiдженнi шаxтарiв, яю довгий час пiддавалися дiï пилу, який мютив марганець. Такi ж самi результати були отриманi при проведет дослвдв на лабораторних тваринах, яю отримували надлишок марганцю з питною водою [20].
Висновки. Дослщження походження, методiв постачання, якiсниx та юльюсних показникiв води може бути важливою складовою проведення диспансеризацiï на молочнотоварних фермах.
Наведет результати свщчать про необхщшсть проведення подальших дослщжень у даному напрямку. Важливими складовими таких дослiджень мае бути вивчення залежност мiкро- та макроелементного обмiну вiд якiсних та кiлькiсних показниюв води, проведення дослiджень на вмют окремих металiв в кормах, сироватщ кровi корiв та аналiз ix впливу на органiзм тварин.
Л1тература
1. Диспансеризацiя велико].' рогато].' худоби: Метод. рекомендацп / В.1. Левченко, 1.П. Кондраxiн, Г.Г. Харута та ш. - К., 1997. - 60 с.
2. Герт-Ян Герр^с Вода - ключовий компонент живлення // Молоко i ферма. - 2011. - №2. - 56 - 58.
3. Environmental Protection Agency (US) Region 9: animal waste: what's the problem? / URL: http://www.epa.gov/region09/animalwaste/problem.html, 11 серпня 2011 року.
4. Gollehon N. Confined animal production and manure nutrients / N. Gollehon, M. Caswell, M. Rigaudo et all. // Washington: Department of Agriculture (US). - 2001.
- P. 65-88.
5. Ohio State University. Intensive grazing/seasonal dairying: the Mahoning County dairy program, 1987-1991 / OARDC Research Bulletin 1190 / URL: http://ohioline.osu.edu/rb1190/b1190 3.html, 11 серпня 2011.
6. Wisconsin Department of Natural Resources. Status of ground water quantity in Wisconsin / URL: http: //dnr. wi. gov/org/water/dwg/gw/pubs/quantity .pdf, 11 серпня 2011 року.
7. Sosha M.T., Tomlinson D.J., Johnson A.B. Improved hooves through improved trace mineral nutrition // Proc. of the 11th Intern. Symp. on Disord. of the Rumin. Digit, 3th - 5th Sept., 2000, Parma, Italy. - P. 67-70.
8. Cousins R.I. Zinc // Present knowledge in nutrition, 7th ed. - ILSI Press, Washington DC. - 1996. - P. 293-306.
9. Effect of organic Zinc on horn quality in beef cattle / A. Stern, H. Geyer, I. Morel, J. Kessler // Proc. of the 10th Intern. Symp. on Lamen. in Rumin., September 710,1998, Lucerne, Switzerland. - P. 233-235.
10. Smith M.B., Amos H.E., Froetschel M.A. Influence of ruminally undegraded protein and Zinc Methionine on milk production, hoof growth and composition, and selected plasma metabolites of high producing dairy cows // Prof. Anim. Scientist, 2000.
- Vol. 15. - P. 268-277.
11. Zinc methionine supplementation for dairy cows / C.L. Moore, P.M. Walker, J R. Winter et al. // Trans. Illinois Acad. Sci., 1989. - Vol. 82. - P. 99-108.
12. How structures in bovine hoof epidermis are influenced by nutritional factors / C. Mulling, H. Bragula, S. Reese et al. // Anat. Hystol. Embriol., 1999. - Vol. 28. - P. 103-108.
13. Linder M.C. Copper // Present knowledge in nutrition, 7th ed. - ILSI Press, Washington DC. - 1996. - P. 307-319.
14. Effect of feeding complexed trace minerals to heifers from 12 months of age to one month prepartum on risk of developing claw lesions during lactation and lactation
performance // T.R. Drendel, P.C. Hoffman, N. Pierre et al. // Proc. of the 13 th Intern. Symp. and 5th Conf. on Lamen. in Rumin., 11-15 February, 2004. - P. 178-180.
15. National Research Counsil. Nutrient requirements of dairy cattle. 7th ed. rev. Nation. Acad. Sci., Washington, DC. - 2001. - 425 p.
16. Effect of feeding complex zinc, manganese, copper and cobalt to late gestation and lactating dairy cows on incidence and severity on claw lesions / H.T. Ballantine, M.T. Sosha, D.J. Tomlinson et al. // Proc. of the 12th Intern. Symp. on Lamen. in Rumin., 9th - 12th January, 2002, Orlando, FL, USA. - P. 241-243.
17. The influence of an organic trace mineral supplement on the frequency of claw lesions in Holstein dairy cows / D.J. Ferguson, C.H. Rapp, D. Tomlison et al. // Proc. of the 13 th Intern. Symp. and 5 th Conf. on Lamen. in Rumin., 11-15 February, 2004. - P. 176-178.
18. Effect of feeding complexed trace minerals to heifers from 12 months of age to one month prepartum on risk of developing claw lesions during lactation and lactation performance / T.R. Drendel, P.C. Hoffman, N. Pierre et al. // Proc. of the 13 th Intern. Symp. and 5th Conf. on Lamen. in Rumin., 11-15 February, 2004. - P. 178-180.
19. Ветеринарна клЫчна бiохiмiя / В.I. Левченко, В.В. Влiзло, 1.П. Кондрахш та ш.; За ред. В.1.Левченка i В. Л. Галяса. - Бша Церква, 2002. - 400 с.
20. Руководство по обеспечению качества питьевой воды / III изд. - Т.1. (Рекоменд.) // Всемирная организация здравоохранения: Женева, 2004.- 58 с.
Summary
Sokoluyk V.M., Koziy V.I., Lototskiy V.V., Bila Tserkva State Agrarian University, Bila Tserkva Duchnitskiy V.B., Zasekin D.A.,
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev
WATER QUALITY IN THE DISPANSERISATION SYSTEM ON DAIRY
FARM
The main purpose of the work was to study the quality of water and water supplying system during the dispanserisation process on the dairy farm. Analyzing the other research data to study the potential of quality and quantity water indexes in the system of dairy farm health.
There was established that the study of the origin, supplying system, quality and quantity water indexes have a useful potential to be the important part of dispanserisation process on a dairy farm. The important direction of the further investigation there has to be the study micro- and macro-elements exchange depending on the indexes of water quality, determining the content of some metals in feeding stuff and in cows' blood, analyzing their influence on the animals organism.
Рецензент - д.вет.н., проф. Демчук М.В.
