CC BY
24
них крашах, тодi як байдужiсть зводить нашвець зусилля в iнших. Робота з населенням, як це дивно, потребуе i найбiльших витрат. Досвiд запроваджен-ня системи роздiльного збирання вiдходiв у п'яти нових федеральних землях ФРН засвщчив, що на виховання населення (зокрема й на навчальну роботу в дитячих садках, школах, професшних та вищих навчальних закладах та пропаганду нагальност роздшьного збирання вiдходiв у засобах масово! шфор-мацп) було витрачено 70 % кош^в, на створення системи (ч^ко! структури, здатно! ефективно поводитися з вщходами) - 20 %, на виршення технiчних проблем (впровадження ефективних технологш перероблення вiдходiв) -10 %. Украшським ентузiастам запровадження ефективно! системи роздшьного збирання та перероблення вiдходiв не варто недоощнювати потенщалу власно! краши. Адже, з одного боку, навггь у Сврош не всi держави вже нала-годили функцiонування таких систем. З шшого - програма, яка добре осмис-лена населенням, працюе попри початковий скепсис [1].
Лггература
1. Олег Супруненко. См1ттева ера: вщ св1тання до смеркання // Дзеркало тижня. - 2001. - № 34 (358).
2. Анатолш Срьоменко. Велика таемниця Мсм1ттевого податку" // Дзеркало тижня. -2004. - № 27 (352).
3. 1гор Сущенко. Смггтя як корисний продукт // Дзеркало тижня. - 2008. - № 35 (714).
4. Юл1я Березовська. Цившзащя см1ття // Галицью контакти. - 2005. - № 33.
5. Ольга Попова. Еколопя входить у ринок // Дзеркало тижня. - 2001. - № 40 (364).
УДК 697.91 Доц. С.В. Шктта, канд. xiM. наук; ст. викл. С.1. Вуколова; ст. викл. С.М. Шолойко; асист Р. О. Голiяд - НПУ M. М.П. Драгоманова;
ст. викл. О.В. Омельчук - НУ "Львiвська nолiтехнiка"
ПОНЯТТЯ ПРО Ф1З1ОЛОГ1ЧНУ ПОВНОЦ1ННУ ВОДУ ЯК СКЛАДОВУ ЕКОЛОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ ВЧИТЕЛ1В Х1М11
Розглянуто фiзiолоriчнi та гшешчш норми, певною мiрою макро- i мшроеле-ментний склад питно'1 води. Залучено нову норму захисту природи - "еколопчну норму" якосп поверхнево'1 води. Це поняття взято до уваги кшьюсною цiннiстю пд-рофiзики, гiдрохiмii та пдробюлогл, певнi шдекси, якi визначають природний стан водних об'екпв.
Assoc. prof. C.V. Nikitina; senior lecturer S.I. Vukolova; senior lecturer S.M. Sholoyko; assist. R.O. Goliyad-National pedagogical university named after M.P. Dragomanov, Kyiv; senior lecturer O.V. Omel'chuk-NU "L'vivs'ka Politekhnika"
Norms of physiology full noter as a part of ecological education chemistry teachers
In this article the hygienically norms of physiology full value are offered macro- and microelement composition of drinking-water. A new nature protection norm - "ecological norm" of quality of surface-water was inculcated. This concept is taken into account by the quantitative value of hydro physics, hydro chemists, and hydro biological, specific indexes which determine the natural state of water objects.
Формування поняття про еколопчну роль води починаемо шд час вив-чення аномальних властивостей води. Пояснюючи будову молекули води, !! полярнiсть, вiдносно високу температуру кишння, температуру плавлення, теплоемшсть, дiелектричну проникнiсть, високий поверхневий натяг, пот-рiйну точку води, наголошуемо на особливостi ще! речовини. Зокрема, во-дойми не промерзають до дна i в них збер^аеться життя при низьких температурах тому, що лiд мае меншу густину, нiж рiдка вода, завдяки тетраедрич-нiй структурi молекулярних угруповань, як виникають на основi мiжмолеку-лярних водневих зв,язкiв. Висока теплоемшсть пояснюе той факт, що вода е регулятором кшмату на Планер та використовуеться як теплоносiй. Як по-лярний розчинник вода розчиняе багато речовин i з цим пов'язане забруднен-ня води. Яюсть води визначають вмiстом розчинених речовин. Залежно вiд концентраци розчинених речовин вода може використовуватися як питна, а також у рiзних галузях промисловост^ сiльському господарствi тощо. Вода рiзного призначення визначаеться Державним стандартом.
Сьогодш екологiчна криза питно! води пов'язана з тим, що на Планер практично не залишилось чисто! води, поверхневi та пiдземнi джерела водо-постачання досить забрудненi внаслщок д11 природних та антропогенних чинниюв. Пiд час пiдготовки питно! води зi забруднених джерел водопоста-чання в не! можуть поступати вторинш забруднення, що зумовлено застосу-ванням шдвищених доз хiмiчних реагентiв внаслщок оброблення води, заб-рудненням у розподшьчих системах водопостачання та аваршним станом труб i контактом питно! води iз стiчними водами.
Концептуальш пiдходи до оцiнки якостi питно! води базуються на уявленнi про потребу споживання людиною фiзiологiчно повнощнно! води. Це поняття охоплюе не тшьки чистоту води, а також !! безпеку, тобто вщсут-шсть у водi будь-яких антропогенних шюдливих домiшок, а наявнiсть в нш потрiбних природних речовин i мжроелеменлв, якi краще за все засвоюе ор-ганiзм з води.
Поняття про фiзiологiчно повноцiнну воду формувалось у вiдсутностi антропогенного впливу на природш воднi джерела в конкретному регюш, де якiсть води оптимально збалансована природою для забезпечення оргашзму людини речовинами, потрiбних в цих кшматичних умовах. Створення норма-тивiв i стандартiв якостi питно! води в рiзних кра!нах з кшця XIX ст. i на початку XX ст. було переорiентовано з нормування мжроелемен^в природних вод на нормування антропогенних забруднювачiв i токсичних мжроелемен-тiв, якi можуть негативно впливати на оргашзм людини. Ознайомлюемо сту-дентiв iз першими нормативами якост води, встановленими Ппешчним Кон-гресом в Брюсселi у 1853 р.
Саме щ показники вщповщали стану природних вод без антропогенного впливу i були фiзiологiчно повноцiнними для населення бшьшост кра!н Свропи. Вiдповiдно до табл. 1 запропонований дiапазон жорсткостi становив
3 2+ 3 2+ 3
6,4-7,1 ммоль/дм , вмют Са - 16-20 мг/дм , Мg 11-14 мг/дм . Ппешчш нормативи фiзiологiчно! повнощнност макро- i мжроелементного складу питно! води мютять також НСО3 - iони (30-400 мг/дм ), Р - юни (0,61,2 мг/дм3), I - - iони (40-60 мг/дм3).
Табл. 1. Нормативи якостi води, встановлет Гтешчним Конгресом _(Брюссель, 1853 р.)_
№ з/п Показники якост Концентрация, мг/дм3
1. Сухий залишок тд час випаровування 500-600
2. Загальна жорсткшть 6,4-7,1 ммоль/дм3
3. Вапно i магнез1я 180-200
4. Магнез1я 40-50
5. Сульфатна кислота (ангвдрид) 80
6. Хлориди 20-30
7. Н1тритна кислота не бшьше слщв
8. Амотак не бшьше слщв
9. Кисень для окисления оргатчних речовин 2-3
Таким чином, природна вода без антропогенного впливу е безпечною для споживання. Природш домшки в нш знаходяться у збалансованiй piB^-вазi з природними мiкроорганiзмами, що живуть у водi. Попадання в таку воду домшок оргашчного та неорганiчного походження може привести до по-рушення ще! рiвноваги i появи у водi як хiмiчного, так i мiкробiологiчного забруднення.
Антропогенне забруднення джерел водопостачання в УкраАт, а вщпо-вiдно i загроза здоров'ю людини, обумовлене попаданням у воду високих концентрацш нiтратiв, пестицидiв, важких металiв, вуглеводнiв, хлорованих вуглеводшв. Поверхневi джерела водопостачання на вщмшу вiд пiдземних мiстять бiльшу кшьюсть органiчних речовин, що обумовлюе ютотне 1х вто-ринне забруднення у процесах водоочищення.
Науковi пiдходи щодо перелiку та нормативних значень показниюв якостi води наведено у виданш мКерiвництво по контролю якостi питно! води ВООЗ", 2004 р. [1]. Керiвництво Всесвгтньо! оргашзаци охорони здоров'я пропонуе такi концентраци компонентiв води, як не шкодять здоров'ю людей шд час вживання води протягом життя.
Забезпечення населення безпечною питною водою повинно бути га-рантовано запровадженням вщповщного Нацiонального стандарту на якiсть питно!' води. В УкраАт, за участю 1КХХВ НАН, було розроблено свою методику еколопчно! оцiнки якост води, яка е базою для ощнки впливу дiяльнос-тi людей на навколишне середовище [4, 5]. На основi ще! методики було зап-роваджено нову природоохоронну норму - "еколопчний норматив" якост поверхневих вод. Це поняття мютить кiлькiсне значення гiдрофiзичних, пд-рохiмiчних, гiдробiологiчних, специфiчних показникiв, якi визначають при-родний стан водних об'егав.
У хiмiчному складi води рiчок Украши спостерiгають чiтку пдрохь мiчну зональнiсть вiд пiвнiчно-захiдних до швденно-схщних кордонiв. Нап-риклад, середньорiчна мшерашзащя рiчковоl води в цьому напрямi зростае
3 3 • 3
вщ 200 мг/дм до 300 мг/дм в Украшському Полiссi ТА до 3000 мг/дм у рiч-ках Приазов'я. Тому еколопчш нормативи встановлюють диференцшовано вiдносно конкретних водних об'егав i дотримуються басейного принципу ощнки та нормування якост поверхневих вод. В УкраАт 85 % центрашзова-ного водопостачання орiентовано на використання поверхневих водних дже-
рел. З огляду на це, концептуальний тдхщ до складу фiзiологiчно повноцш-но! води мае базуватися на показниках макро- i мiкроелементного складу природно! води. Цi компоненти е природним фоном, необхщним органiзму. А наявшсть антропогенних домiшок у природнiй водi i тих мiкроелементiв, якi е токсичними для оргашзму людини, не можна долучати до перелжу по-казникiв фiзiологiчно повноцшно! води. Вщ них треба очищати воду.
Сьогодш рiвень розвитку науки, технiки та економжи в крш'т не дае змоги забезпечити вс наведенi характеристики якост фiзiологiчно повноцш-но! води. Так, присмак i запах питно! води в Укрш'т традицiйно становить < 2. Кольоровють води бшьшють людей сприймае на рiвнi 15 стандартних одиниць. Не юнуе медично-обгрунтованих значень кольоровостi, однак висо-ка кольоровють вказуе на пiдвищений вмют забарвлених речовин, якi проду-кують токсичнi вториннi продукти пiд час знезаражування. Вимоги зниження вмюту оргашчного вуглецю обумовлюють потребу зниження кольоровост води нижче 15 градусiв. Мутшсть води менше 5 нефелометричних одиниць придатна для споживачiв води. Однак треба мати на уваз^ що часточки, що зумовлюють мутнiсть можуть захищати мiкроорганiзми у процесi знезаражування i так стимулювати зростання бактерiй. Тому Всесвiтня органiзацiя охо-рони здоров'я пропонуе середню мутшсть < 0,1 нефелометричних одиниць для ефективного знезаражування води. Для Украши ця величина прийнята 0,5 (1,5) мкг/дм . Фiзiологiчно оптимальною е осмоляльшсть води до 10 мос-
3 3 3
моль/дм , допустимою величиною е 30 ммоль/дм (1 осмоль/дм вщповщае 1 моль осмотично активних речовин у 1000 мл води, як створюють осмотич-ний тиск 2,19 кПа).
Оптимальний вмют солей Кальщю i Магшю в питнш водi диску-туеться ще й сьогоднi. У Швецй було дослiджено розвиток серцевих хвороб населення залежно вiд жорсткост води, яку вживали пацiенти. У цьому досль дженнi не було встановлено взаемовщносин мiж жорсткiстю води, рiвнем вмiсту Кальцiю та Магшю i захворюванням серця чи смертшстю. У лiтературi [2] до цього часу немае чггких доказiв, що низький рiвень вмiсту кальцiю i магнiю в питнiй водi е ютотними чинниками, що спричинюють кардюваску-лярнi захворювання. Однак це питання потребуе подальшого вивчення.
Автори статт [3] вважають, що оптимальний склад питно! води визна-чаеться дотриманням вуглекислотно! рiвноваги i сталого значення рН (7,88,3) i лужность Величина рН < 8,3 необхщна для обмеження вимивання Цинку з латуш. За рекомендацiями ВООЗ для величини рН встановлеш межi 6,58,3, якi зумовленi, з одного боку, потребою забезпечення корозшно! стшкост труб, а з шшого - умовами ефективного знезараження води. Для амошаку по-рогова концентращя запаху в лужному рН становить 1,5 мкг/дм , а для прис-маку - 35 мкг/дм3.
Вмют хлоридiв, нiтратiв i сульфа^в визначаеться для зниження коро-зй залiза та стально! апаратури. Цi рекомендацй основанi на стандартах Нь меччини.
[С1-]+[Ш3-] + 2[8042-]/[ИС03-] < 1.
Табл. 2. Рекомендован показники якостi фiзiологiчно повнощнно1 води
№ Перелш Одинищ вим1рювання Показники
Органолштичт та узагальнет саттарно-х1м1чт показники
1. Водневий показник Одинищ рН 6,5-7,5
2. Загальна мшерал1защя (сухий залишок) мг/дм3 150-300
3. Оргатчний карбон мг/дм3 0,05
4. Запах бали 0
5. Смак бали 0
6. Кол1р градуси -
7. Муттсть одинищ мутност1 0
8. Жорстшсть загальна ммоль/дм3 3-5
9. Лужтсть ммоль/дм3 3-5
10. Сульфати мг/дм3 20-60
11. Хлориди мг/дм3 20-40
12. Ствввдношення М^: Са - 1:3,5
13. КИэ мг/дм3 0,1
14. N0^ мг/дм3 < 0,005
15. N0^ мг/дм3 <0,15
16. Зал1зо загальне мг/дм3 <0,05
Показники рад1ац1йно! безпеки
17. а - активтсть Бк/дм3 <0,1
18. в - активтсть Бк/дм3 <1,0
19. Стронцш -90 (9°8г) Бк/дм3 10
20. Цезш -137 (ыСз) Бк/дм3 10
21. Уран (и) сумш 1зототв Бк/дм3 0,015
22. Радш -226 (226Яа) Бк/дм3 <1
23. Радш -228 (228Яа) Бк/дм3 0,1
24. Радон -222 (222Яп) Бк/дм3 100
25. Триий ( Н) Бк/дм3 10000
Показники х1м1чного складу води - Неоргатчт
26. Алюмшш (А1) мкг/дм3 <20
27. Барш (Ва) мкг/дм3 100
28. Берилш (Ве) мкг/дм3 -
29. Бор (В) мкг/дм3 100
30. Бромвди (Бг) мкг/дм3 <100
31. Кадмш (Сд) мкг/дм3 -
32. Лтй (Ы) мкг/дм3 20
33. Манган (Мп) мкг/дм3 50
34. Арсен (А8) мкг/дм3 -
35. Купрум (Си) мкг/дм3 500
36. Мол1бден (Мо) мкг/дм3 70
37. Нколь (N1) мкг/дм3 1
38. Меркурш (Ий) мкг/дм3 -
39. Плюмбум (РЬ) мкг/дм3 -
40. Селен (8е) мкг/дм3 10
41. Стибш (8Ь) мкг/дм3 0,1
42. Талш (Та) мкг/дм3 -
43. Флориди (Б-) мкг/дм3 700-1500
44. Хром (загальний) (Сг) мкг/дм3 <2
45. Цинк (2п) мкг/дм3 <20
46. Ц1атди (CN-) мкг/дм3 -
Отже, поняття про фiзiологiчно повноцiнну воду входить в практику водошдготовки. Найближчим часом показники якост фiзiологiчно повнощн-hoï води мають бути забезпечеш на Bcix централiзованих станцiях питного водопостачання.
Лггература
1. Стрикаленко Г.В. Гигиеническая регламентация качества питьевой воды (становление современного похода) // Вода i водоочисш технологи. - 2006. - Червень. - № 2(18). -С. 34-38.
2. Российская Федерация. Федеральный закон "О специальном техническом регламенте на требование санитарно-епидемиологической безопасности к воде, предназначено для потребления человеком и питьевому водоснабжению" (проект) // Научно-информационный журнал. - 2004. - Т. 19, № 1. - С. 27.
3. Руководство по контролю качества воды. - Женева : Всемирная Организация здравоохранения, 1994. - Т.1. - 255 с.
4. Методика еколопчноУ оцшки якосп поверхневих вод за вщповщними крш^ями / Романенко В.Д., Жулинський В.М., Оксшк О. та ш. - К. : Изд-во "СИПВОП-Т", 1998. - 28 с.
5. Водний кодекс Украши // Вщомосп Верховно'].' Ради Украши. - 1995. - № 4.
УДК33:504:006.063 Доц. П.М. Скрипчук, канд. техн. наук -
НУ водного госп-ва i природокористування
ОБ'СКТИВНА ПОТРЕБА ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГ1ЧНО1 СЕРТИФ1КАЦН У ГАЛУЗ1 ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Доведено актуальшсть оцшки системи шформаци та об'ективну потребу фор-мування системи еколопчно'1 сертифшаци у галузi використання природних ресур-ciB. Встановлено, що практичш реали функцюнування економши в Укрш'ш, вщста-вання 11 за багатьма показниками, зокрема еколопчними, потребують об'ективного формування системи еколопчно'1 сертифшацп у сферi природокористування. Еколо-пчна сертифшащя у цiй галузi, як засвщчують iнновацiйнi розробки, вирiшуe широ-ке коло проблем з еколопзаци економши та сощально'1 сфери.
Ключов1 слова: еколопчна стандартизацiя та сертифiкацiя, оргашзацшний ме-ханiзм, система.
Assoc. prof. P.M. Skripchuk - National university of water
economy and natural use
Forming objective necessity of the of ecological certification system industry of the natural resources using
Proved actuality of estimation of the system of information and objective necessity of forming of the system of ecological certification in the field of industry of the use of natural resources. It is set that practical realities of functioning of economy are in Ukraine, lags of it on many indexes, in particular ecological, need objective forming of the system of ecological certification in the field of the natural use. Ecological certification in this industry, as innovative developments certify, the wide circle of problems decides from the ecologization of economy and social sphere.
Keywords: ecological standardization and certification, organizational mechanism system.
Еколопзащю суспшьного розвитку натепер розглядають як об'ектив-ний процес протиди глобальним економ1чним загрозам в еколопчнш, еконо-
