CC BY
17
УДК 637.7:619:613:5
Стаенний О.В., асистент © Демчук М.В., доктор ветеринарних наук, професор, професор Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ВВЕДЕННЯ ПЛАНУ ЗАГАЛЬНО1 ВЕТЕРИНАРНО1 ПРОФ1ЛАКТИКИ ПРЯМО1 I ЗВОРОТНО1 ДП В ТЕХНОЛОГ1ЧНИЙ ПРОЦЕС ПЛЕМ1ННОГО РОЗПЛ1ДНИКА СОБАК
Наведено результати диспансеризацп погол1е 'я цуценят у племтному розплгднику службоеих собак, а саме потенщалу розеитку, анал1зу смертност1 ноеонароджених цуценят, щотижнеег зеажуеання, гематолог1чш показники крое¡. На основI плану загальног еетеринарног профыактики (ЗВП) прямог дИ складено план ЗВП зеоротног дИ для конкретного еар1анту технологи.
Ключовi слова: утримання, годгелг собак, ноеонароджеш цуценята, диспансеризащя, зеажуеання, смертшсть погол1е'я, гематолог1чш показники, зони ризику.
Починаючи з юнця XX ст., поступово нарощувалось виробництво (як того вимагали тенденци загально! штенсифжацп розвитку суспшьства) i все гострше вставало питання ведення мiжнародного бiзнесу, а разом з цим ретельшшо! охорони державних кордошв. Використання собак для охорони об'екив, виявлення контрабанди та затримання порушниюв на кордонi поширене у св^овш практицi i Укра!на в цьому не виняток. Тому виникла необхiднiсть корекци технологи в розплщниках розведення i вирощування поголiв'я службових собак [Полищук Ф. И., 1999; Демчук М. В., 2006].
При розведенш i вирощуваннi цуценят у племшному розплiднику, навiть за умови його належно! саштарно-гшешчно! охорони вщ можливостi проникнення iнфекцiй, профiлактичнi обробки та вакцинацп е першочерговими для тдтримки стiйкого благополуччя щодо захворюваност тварин заразними захворюваннями [Майоров А. И., 2001; Хозгуд Ж., 2000]. Лжарем ветеринарно! медицини, крiм протиетзоотичного, мае бути розроблений план профшактики незаразних захворювань (ЗВП) i визначенш етапи його впровадження в технолопчний процес пiдприемства. Але його впровадження вимагае проведення належного попереднього саштарно-ппешчного i добробутного обстеження i ощнки господарства. Одержанi данi про умови утримання, збалансовашсть живлення, напування тварин i стан мiкроклiмату дозволяють визначити зони i ступенi ризику щодо виникнення технологiчних стресiв i можливють !х попередження або зменшення сили !х впливу на цуценят i всього племiнного поголiв'я собак [Чорний М.В., Сгоров М.1., Логачова Л.О., Хмель М.М., Наливайська Н.М., 2006].
© Стаенний О.В., Демчук М.В., 2009
131
За результатами ощнки прийнятого варiанту технологи можна приймати ршення щодо И корекци та послщовност крокiв направлених на вдосконалення або розробку нового пiдходу, що грунтуеться на впровадженнi альтернативно! технологи, системи утримання. При неможливост невщкладно корегувати технологiчнi рiшення слiд на перюд впливу стрес-факторiв забезпечити тварин покращеними умовами утримання, адаптогенами або антистресовими заходами. 1ншими словами, як менеджер, так i лiкар ветеринарно! медицини мае мати розроблений план ЗВП i дотримуватись його вимог.
Розглянемо на прикладi конкретного пщприемства послiдовнiсть фаз плану загально! ветеринарно! профiлактики зворотно! дi! для варiанту племiнно! технологи, який використовуеться для розведення та вирощування службових собак. Дослiдним тдприемством було обрано Великомостiвський прикордонний юнолопчний навчальний центр. При виконаннi роботи використано статистичш, зоогiгiенiчнi, морфологiчнi, кшшчш гематологiчнi i бiохiмiчнi методи дослщжень. Проводився аналiз дiючо! в господарствi технологi! вирощування молодняка. В даному кiнологiчному центрi використовують стару технологш i вiдповiднi будiвлi та !х обладнання, основною породою, що розводиться е шмецька вiвчарка.
Першим етапом наших дослщжень стало вивчення потенщалу розвитку новонароджених цуценят. Хочемо зазначити, що ваптш сук годували згщно з наказом який дiе племшному розплiднику. Отриманнi результати потенцiалу розвитку дослщних цуценят подано в таблиц 1 i 2. В таблиц 1 наводимо цифровi значення об'ективних величин живо! маси, промiрiв i температури тiла цуценят.
Таблиця 1
Об'ективш числовi данi потенцiалу розвитку цуценят (п = 38)
Показники Жив1 цуценята (п = 25) Мертв1 цуценята (п = 13)
Жива маса новонародженого, г 512±9 484±23
Довжина в1д потилищ до хвоста, см 17,3±0,3 16,7±0,8
Об'ем за лопатками, см 18,4±0,1** 17,8±0,2
Об'ем живота, см 20,6±0,2 19,9±0,4
Об'ем голови (за очима), см 14,8±0,2** 14,1±0,2
Довжина хвоста, см 9,1±0,01 8,9±0,2
Ректальна температура тша, °С 34,9±042*** 32,85±0,34
** - р< 0,05; *** - р<0,001
Аналiзуючи данi таблицi 1, знаходимо, що об'ем за лопатками 18,4±0,1 см, об'ем голови 14,8±0,2 см i температура тiла 34,9±042 °С у цуценят, що вижили були вiрогiдно бiльшими нiж у цуценят, яю вiдiйшли протягом неонатального перюду (вiд 1 по 13 день).
У таблищ 2 наведеш результати ощнки потенцiалу !х розвитку, яю визначались у балах.
132
Таблиця 2
Ощнка показннкчв потенщалу розвитку цуценят в балах (п = 38)
Показники Цуценята, що вижили (п = 25) Цуценята, що вщйшли (п =13) Максимальна шльшсть бал1в у граф1
Пропорцшнють кшщвок до тулуба 6±0 5,6±0,2 6
Смоктальний рефлекс 9,3±0,2 8,1±0,8 10
Конфкурацш голови 2,8±0,06** 2,43±0,1 3
Стан шшри 7,7±0,1 7,2±0,4 8
Стан шерстного 7,7±0,1 7±0,4 8
покриву
Стан слизових оболонок 4,8±0,1 4,4±0,2 5
Руховий рефлекс 11,8±0,3** 10,1±0,7 13
Ритшчтстъ видшення 5,5±0,1** 4,7±0,3 6
меконш
** - р< 0,05
Вiроriдною рiзницю в балах мiж цуценятами, що вижили i тими, якi вщшшли в неонатальний перiод, можна вважати у таких показниках: конф^ращя голови, руховий рефлекс, i ритмiчнiсть видшення меконiю.
Середнiй потенцiал розвитку цуценят, що вщшшли в неонатальний перюд становив 83,8±3,4, а середнш потенщал розвитку цуценят якi вижили в неонатальний перюд - 92,6±0,94. Достовiрнiсть рiзницi даних - р< 0,05.
При переведенш об'ективних числових даних потенщалу розвитку новонароджених цуценят в бальну ощнку згiдно з методикою i пiдсумовуючи бали показникiв, що були ощнеш наводимо середнiй потенщал розвитку цуценят в окремих приплодах (таблиця 3) [Кошовий, 2006].
Таблиця 3
Кшькчсть цуценят в приплод11х потенщал розвитку та збереження
№ дослщно!' Кшьшсть народжених Потенщал розвитку Кшьшсть цуценят, що
суки цуценят в балах в1д1йшли в
неонатальний перюд
1 8 94,4±0,97 3 (37,5 %)
2 4 97,75±0,75 0 (0 %)
3 4 не визначався 0 (0 %)
4 7 90±1,96 3 (42,8 %)
5 7 83,9±5,6 3 (42,8 %)
6 3 не визначався 0 (0 %)
7 4 88,9±4,5 4(100 %)
8 8 не визначався 2 (25 %)
9 6 не визначався 1 (16,7 %)
10 8 91,6±1,1 0 (0 %)
В загальному вiдсоток смертностi серед 10 приплодiв, з загальною кшьюстю цуценят 59, смертнiсть складала 27,1 % (16 цуценят).
Отже смертшсть цуценят у неонатальний перюд можна вважати першою критичною зоною i приводом для встановлення КТК-1 (критична точка контролю) в дослщжуваному варiантi племiнно! технологi!. Пiд поняттям зона ризику розумiють ланку технологiчного процесу. в якому виникають певнi
133
ризики. КТК (критична точка контролю) точка, яку встановлюють в зонах ризику для контролю за належним переб^ом технолопчного процесу.
Другою критичною зоною ризику е умови догляду суки годувальнищ за приплодом як в пренатальний, так i молочний перюд розвитку цуценят. Факторами якi могли привести до таких наслщюв, можна вважати селекцшш (генетичнi) задатки та умови утримання i годiвлi сук, що вплинули на життездатнiсть народжуваних цуценят. КТК-2 встановлена нами на цьому етат технологи включае материнськi якостi. Але на данш зонi ризику ми в цш статтi зупинятись не будемо, оскшьки дана тема потребуе детального аналiзу i буде викладена окремо.
Третя критична зона ризику е приршт живо! маси. Ми встановили КТК-3 для технологи в час досягнення цуценятами 2-, 3-, 4-мiсячного вшу. Рацiон цуценят складався з корму власного виробництва i включав сумш круп вiвсяноl i пшона, м'ясо, молоко та риб'ячий жир. Нашими дослщженням встановлено (таблиця 4), що у вщ двомюячних цуценят та масою 6 кг при калоршност корму, що знаходиться в нижнш межi забезпечення енергiею, та кшьюсть бiлку менша вiд норму на 17,5 %, а кшьюсть жиру вища на 23,1 %. Крiм того, такий рацюн мiстить дефщит кальцiю i незначний надлишок фосфору. Стввщношення Са:Р становить 1:1,9.
Таблиця 4
Аналй рацшну цуценят у два мiсяцi при нормативной маС 6 кг_
Поживш 1 мшеральш речовини Одинищ вим1ру Всього Добова потреба ± до потреби Забезпечешсть потреби в %
Енерпя ккал 842,8 804,3 - 1295 - 104,8
Бшок г 39,8 48,26 - 110,07 - 8,51 82,5
Жир г 42,32 11,46 -34,37* + 7,95 123,1
Вуглеводи г 78,87 - - -
Кальцш г 0,805 1,92 (2 -3,8**) - 1,11 42
Фосфор г 1,56 1,44 + 0,12 108,3
* - 5 - 15 % ввдповщно до калоршносл рацюну
** - мшмальна нормативна концентрация Са вщповвдно до калоршносп рацюну для цуценят середшх та великих пор1д (2,4 г/1000 ккал)
При аналiзi рацюну годiвлi цуценят трьимiсячного вiку виявилося, що при нормальнш збалансованостi енерги рацiону, забезпеченiсть бiлком становила 74,8 %, тобто порiвняно з рацюном цуценят двомiсячного вiку забезпечення бшком скоротилося на 7,7 % (таблиця 5). Збшьшуеться частка жиру, i перевищую норму для дано! калоршност на 28,8 %. Також вщповщно до даних розрахункiв у рацюш збiльшуеться дефiцит кальцiю i виникае невелика недостача фосфору (таблиця 5).
134
Таблиця 5
Аналй ращону цуценят у три мпсящ при нормативной мас 9 кг
Поживш 1 мшеральш речовини Одинищ вим1ру Всього Добова потреба ± до потреби Забезпечешсть потреби в %
Енерпя ккал 1139,8 1092 - 1750 - 104,4
Ылок г 49 65,52 - 148,75 16,52 74,8
Жир г 59,9 15,5 -46,5* + 13,4 128,8
Вуглеводи г 109,16 - - -
Кальцш г 1,06 2,88 (2,7 -5,1**) - 1,82 36,8
Фосфор г 2,04 2,16 -0,12 94,4
* - 5 - 15 % ввдповщно до калоршносл рацюну
** - мшмальна нормативна концентращя Са вщповвдно до калоршносл ращону для цуценят середшх та великих пор1д (2,4 г/1000 ккал)
У чотири мюячному в1щ, цуценята недоотримують 21,7 % проте!ну, кшьюсть жиру в ращош бшьший на 21,4 %. Спостер1гаемо великий дефщит
кальщю в ращош I незначний фосфору (таблиця 6).
Таблиця 6
_Аналiз ращону цуценят у чотнрн мпсящ вагою 12 кг_
Поживш 1 мшеральш речовини Одинищ вим1ру Всього Потреба ± до потреби Забезпечешсть потреби в %
Енерпя ккал 1565,4 1354,5 -2135 - 115,6
Ылок г 63,6 81,27 -181,5 - 17,67 78,3
Жир г 77,6 21,3 -63,9 * + 13,7 121,4
Вуглеводи г 158,6 - - -
Кальцш г 1,44 3,84 (3,7 - 7**) -2,4 37,5
Фосфор г 2,77 2,88 96,2
* - 5 - 15 % вщповвдно до калоршносл ращону
Згщно з нашими дослщженнями при використанш даного ращону у в1щ чотирьох тижшв цуценята вщстають вщ нормативно! ваги в середньому на 928 г (30,9 %), у в1щ восьми тижшв це вщставання збшьшуеться до 1137 г (22,3 %), в дванадцять тижшв 1681 г ( 18,7 %) , в шютнадцять тижшв вщставання досягае 2500 г (20,8 %). Якщо середню живу масу доросло! собаки, незалежно вщ стат1, прийняти за 30 кг. то це означае, що цуценята в 16 тижшв вщ народження у племшному розплщнику досягають 31,6% маси доросло! особини. За даними Бургера А., 1997 багато порщ собак до в1ку 5-6 м1с досягають всього 50% маси доросло! особини. Очевидно, що за 2 мюящ росту \ розвитку цуценята в розплщнику не зможуть досягти потр1бних норматив1в росту.
Четверта критична зона ризику була видшена при проведенш терапевтично! деспансиризаци тварин погол1в'я з даними морфолопчного та бюх1м1чного анал1зу кров1 двомшячних цуценят. Дана зона обумовлена перюдом вщлучення цуценят, який, згщно з технолопею проводять в 1,5 - 2 мюячному в1щ. Кр1м того на цей перюд припадае послаблення колострального !муштету.
135
Для обгрунтування нами було сформовано двi групи цуценят двомюячного в^ вiдповiдного рiвня розвитку, до першо! групи (п = 9) вщнесли цуценят живою масою вщ 3500 гр., !х середня жива маса становила 4700 гр. ± 150 гр. До друго! групи (п = 4) вщнесли цуценят, як мали масу вщ 2500 гр. до 3500 гр. i в них виявленi явш ознаки вiдставання в ростi та розвитку.
У цуценят обох груп вiрогiдно вiдрiзнялись показники рiвня гемоглобiну 97,4±3,8 г/л, 81±3,2 г/л i кiлькостi еритроцитiв 4,55±0,1 т/л, 3,9±0,05 г/л для здорових i хворих цуценят вщповщно. Вони були вищими у клiнiчно здорових цуценят. Кшьюсть лiмфоцитiв у кровi цуценят, що вiдставали у ростi (21±4,6%), була нижчою по вщношенню до цуценят першо! групи (33,6±3,1%). У цуценят обох груп встановлено зсув ядра нейтрофшв влiво, без пiдвищення загально! кiлькостi лейкоцитiв. У цуценят обох груп спостер^али еозинофiлiю.
Данi бiохiмiчного аналiзу кровi цуценят обох сформованих груп показали, що рiвень сечовини 4,19±0,1 i 2,4±0,4, креатенiну 69,6±4,6 i 39,2±5,1, фосфору 1,9±0,04 i 1,4±0,08 у цуценят, що вщстають у ростi, вiрогiдно меншi в порiвнянi з клiнiчно здоровими цуценятами. Показники рiвня кальцiю 2,8±0,2 i 2,25±0,12, глюкози 6,0±0,2 i 5,26±0,2 у цуценят, що вiдстають у рост були вiрогiдно вищими, шж у клiнiчно здорових цуценят, вщповщно. Встановлено також пщвищення активностi лужно! фосфатази i креатинiнкiнази у тварин обох груп.
Наступним кроком диспансерного обстеження було клмчне обстеження та проведення морфолопчного i бiохiмiчного аналiзу кровi у клмчно здорових цуценят вiком 3,5 мюящ. В даний перiод цуценята активно ростуть i розвиваються. Результати цих аналiзiв наведено в таблицях 7, 8.
Третя критична зона ризику вщлучення цуценят, коли вщбуваеться змiна годiвлi та умов утримання, а також цей перiод ствпадае iз зниженням активностi колострального iмунiтету. Згiдно з даними КТК-3, нами було сформовано у вщ 1,5, 2,5, 3,5 мюящ за допомогою порiвняння вжово! динамiки спiввiдношення бшкових фракцiй у сироватцi кровi клмчно здорових цуценят (таблиця 7).
Таблиця 7
Вжова динамика стввщношення бшкових фракцш у сироватщ кров1
цуценят
Загальний бшок г/л Альбум1ни % Глобул1ни %
а1 а2 В Т
1,5 м1сяця (п = 5)
52,5±1,9 53,0±1,9 8,6±0,5 10,5±0,6 9,6±0,6 14,4±1,3
2,5 м1сяця (п = 7)
42,2±2,2* 43,1±1,7* 7,2±0,2* 14,1±0,9* 23,9±0,4** 11,6±0,9
3,5 м1сяця (п = 6)
53,8±3,1* 43,9±2,2 6,8±0,5 15,2±1,0 25,5±1,4 8,8±0,5*
* - р<0,05; ** - р<0,001
136
Як видно з даних таблищ, рiвень загального бшка знижуеться у цуценят 2,5 мюячного по вiдношенню до пiвторамiсячних цуценят, з наступним збiльшенням у 3,5-мшячному вiцi. Показники концентрацп альбумiнiв i а1 глобулiнiв знижуються у цуценят 2,5-мшячного вiку порiвняно з 1,5-мюячними, а рiвень а2 i в глобулшв знижуються у цуценят 2,5 мюящв порiвнюючи з aнaлогiчними показниками цуценят у вщ 1,5 мюящ. Що стосуеться у глобулiнiв у сироватщ кровi, то 1х рiвень поступово зменшувався i досягав вiроriдноl рiзницi у цуценят 3,5 мюящ вiдносно цуценят пiвторaмiсячного вiку.
Мaтерiaли тaблицi 5 вказують на незначний лейкоцитоз, зсув ядра нейтрофшв влiво, виражену еозинофiлiю.
Вкaзaнi показники у т.ч. таблищ 6, свщчать про розвиток у клмчно здорових цуценят 3,5-мюячного вiку гшоальбумшемп та пщвищення aктивностi рiвня АсТ, ЛДГ, лужно! фосфатази i креaтинiнкiнaзи.
Цi змши можуть свiдчити про стресовий вплив умов неповноцiнного живлення, утримання та догляду на оргашзм цуценят.
Таблиця 8
Морфолопчний аналв кров1 ктмчно здорових цуценят ^ в1ком 3,5 мкящ (п = 6)
Лейкоцити тис/мкл Нейтрофши %
Гемоглобш г/л Еритроцити т/л Тромбоцити г/л Ретикулоцити % и т и ц о 13 Л и ити ц о л ш ■ т е Палтчкоядерш Сегментоядерш и ч о о н « со о Е Базофши % и т и ц о% ф% а Л Моноцити %
М±т <М ± СП^ 00 <о -н 00 с* <о 00 -н СП сп 00 ^ 18,0±1,06 <о -н 0, 1 1 0, сп" -н СП со 8, -н т ич ± ,6 8 0, «ч" ± ,0 <М СП * ел 8,
Норма о 00 1 о <м 00 1 ич о о ич 1 о о <м г-1 00 1 0 1 1 СП 1 0 0 1 0 6 0 1 <М ■ 0 0 СП 1 <М 0 1 СП
Отже при формуванш плану ЗВП зворотно! ди слiд починати з визначення проблеми яка виникла безпосередньо на пiдприемствi з наведеною вище застаршою технологiею. В нашому випадку ми видшили чотири зони ризику i 4 КТК. В яких показали, що за вжовою динaмiкою змши морфолопчних, бiохiмiчних покaзникiв, у тому чи^ за спiввiдношенням бiлкових фракцш кровi, е iстотнi вiдхилення вщ нормaтивiв. Встановивши динaмiку росту i розвитку цуценят i вiдмiтивши !х вiдстaвaння, ми зобов'язaнi були дослiдити причини. Адже лише пiсля визначення причин можна говорити про реальш корективи прийнято! технологи.
137
Таблиця 9
Результати бшх1м1чного анал1зу сироватки кров1 кл1шчно здорових _цуценят вжом 3,5 м1сящ (п = 6)_
Дослщна тварина Бiлок загальний г/л и и '3 к ю ^ ь Сечовина Ммоль/л Я * 0 Й Й 1 ек рк Холестерин Ммоль/л Бiлiрубiн загальний Мкмоль/л Ь М- 3 с? « я < о ^ п Лужна фосфатаза Од. Кальцiй Ммоль/л Фосфор Ммоль/л а аз я '2 1 * В О ати е Кр Глюкоза Ммоль/л
е -н 3 сч -н «о чо «о -н «о сч ся СП -Н 40, со 40 00 ся -н «о 40^ 40 г-ся -н 40, СП со <0 -н «о Г- со К -н 00 С- К «о ся 40 40^ -н «о со оо «о 40 СП -н «о оо оо со ся ^ «о -н «о ся 40 -н О, <о ся -н «о 40, 40^ СО 40 -н 00 40, СП
Норма о «о «о со ся «о СП сч СО ^ ся СЯ оо ся О о о с- 40 со ^ о о «о со 40 40 С-оо О, СО ся <5 О 4 «о СП сл СП
Виходячи з конкретно! ситуацii, що склалася на пiдприeмствi, яке займаеться розведенням собак ми користувалися планом ЗВП прямо! тобто (основно!) фазност дii. Включивши властивi для нього зони ризику i критичнi точки контролю (КТК), яю в сташ забезпечити функцiонування плану ЗВП.
Якщо технологii неналежно вiдпрацьованi або не вщповщають вимогам господарсько-клiматичних умов наслщками впливу яких е зниження продуктивности природно! резистентностi, репродуктивно!, здатностi i функцiонального стану основних органiв i систем органiзму, будуть наростати прояви захворюваност тварин всього стада. В такому господарствi виконання вимог плану ЗВП необхщно починати з третьо! його фази, тобто вводити план ЗВП зворотно! дii (превентивна тератя, постiйно дiюча профiлактика i ветеринарна превенщя).
У випадку вiдмови менеджера (технолога) вщ дотримання викладених вище вимог плану ЗВП, виробництво слщ позбавити лiцензii з усiма випливаючими звiдси наслiдками, тому що зберегти здоров'я стада в ньому буде неможливим.
Надаемо коротко перелiк зон ризику i критичних точок контролю технологи, яю були виявленi у прийнятому в племiнному розплiднику технолопчному рiшеннi. I для даного тдприемства був складений план ЗВП зворотно! ди (див. сх.. 1 i план ЗВП зворотно! дii).
Першою критичною зоною, яку ми визначили в дiючiй тут технологii вирощування цуценят, а вона, на нашу думку, спостер^аеться i в умовах шших племiнних господарств - це не дотримання умов, що забезпечують потенщал розвитку та збереження цуценят. Для цього були використаш методи ощнки потенцiалу розвитку новонароджених цуценят згщно з методикою бально! ощнки. Автори пропонують оцiнювати потенцiал розвитку цуценят в балах, при умовi сумарного набору 75 i бшьше балiв, як такi, що мають високий потенцiал розвитку [Кошовий В., 2006].
138
Схема 1
I ЗР
II ЗР
III ЗР
IV ЗР
КТК-1
КТК-2
КТК-3
КТК-4
Прийнят позначення:
ЗР - зона ризику;
КТК - критична точка контролю;
Викладене вище послужило тдставою розробити i рекомендувати господарникам план загально! ветеринарно! профiлaктики (ЗВП) зворотно! ди. План загально!' ветеринарно!' профилактики (ЗВП) зворотно1 дГ|
1-ий етап Превентивна тератя
- Зооппешчна паспортизащя;
- вивчення результата анал1зу захворюваносп собак;
- наявшсть 1 виконання плану профшактики 1 терапи найбшьш поширених захворювань;
- терапевтична диспансеризащя погол1в'я за даними вивчення статистичних, етолопчних, клш1ко-ф1зюлопчних, гематолопчних, бюх1м1чних метод1в оцшки здоров'я сук 1 потенщалу розвитку новонароджених цуценят до 4 мюячного вшу;
- р1вень природно! резистентносп молодняку;
- складання плану специф1чно! та спещально! профшактики та превентивно! терапи.
2-ий етап Постшно дшча профшактика
- тдтримання високого р1вня культури ппени та ветсашгари;
- Вшповвдшсть технолопчних цикл1в вимогам прийнято! технологи,
- Вивчення вс1х етатв технологи виробництва:
а) буд1вт 1 обладнання;
б) корми 1 год1вля;
в) вигули, моцюн;
г) тдлоги; канал1защя.
д) м1крокл1мат, температура, волопсть, рух повггря, мшрооргашзми, пил, токсичн гази;
е) роди, вирощування молодняку;
ж) репродукщя стада;
з) зооппешчна 1 ветеринарно-сантарна диспансеризащя шдприемства 1 лщензшна ощнка.
- Р1вень шдготовки 1 ощнка роботи кадр1в.
3-ий етап Ветеринарна превенц1я або технолопчна профшактика
- науково обгрунтована корекщя дшчо! технологи з точки зору ппени, добробуту 1 ветсаттарп;
- внесення науково обгрунтованих коректив у перспективний вар1ант технологи ведення виробництва;
- постшне вивчення потреб ринку та дотримання його вимогам;
- Повторна еколопчна експертиза територи розплшника та шдб1р метод1в уникнення впливу виробництва на забруднення навколишнього середовища;
- Корекщя технологи 1 системи способу утримання;
- Корегування проекпв буд1вель;
- вшповвдшсть технологи особливостям розведення та вирощування породи, розробка перспективного плану селекци стада;
- Забезпечення виробництва 1 постачання 1 контроль за яшстю корм1в, води
Вiн прийнятий як основа плану поетапного виходу з положення, що склалася з розплщнику та внесення необхiдних коректив. Лише такий тдхвд
139
обгрунтовуе можливють покращення умов утримання i догляду за молодняком i може служити основою постшно дшчо! профiлактики.
Лише вибравши науково обгрунтовану перспективу i впровадивши сучасну технологiю, можна буде досягти зменшення смертностi новонароджених цуценят (27,1%) i покращення !х росту i розвитку та зниження захворюваностi як молодняка, так i дорослого поголiв'я шляхом превентивно! терапii можна буде звести до мшмуму протиепiзоотичнi та терапевтичш заходи. Це дасть можливють зосередитись на постiйно дiючiй профшактищ i майже вдвiчi збiльшити збереження молодняка, покращити його рiст i розвиток, отримувати потрiбнi результати у пщготовщ та дресируваннi молодняку. Введення коректив у технолопю i реалiзацiя плану ЗВП зворотно! дii робить реальним досягнення iстотного пiдвищення рентабельной пiдприeмства.
Отже в роботi дшчого племiнного розплiдника службових собак доцшьно видiляти в етапах розведення та вирощування цуценят критичнi зони та критичш точки контролю, це дасть змогу постшно контролювати та технолопчний процес, мати чiтку уяви про його переб^ та вчасно вносити корективи.
Лггература
1. Демчук М.В., Чорний М.В., Захаренко М.О., Високос М.П. "Ппена тварин: Пщручник." Друге видання. - Харкiв: Еспада, 2006. С. 460 - 473.
2. Чорний М.В., Сгоров М.1., Логачова Л.О., Хмель М.М., Наливайська Н.М., „Деяю питання гiгieни утримання i годiвлi собак" Науковий вiсник Львiвськоi нащонально! академii ветеринарно! медицини iменi С.З. Гжицького. Том 8 №2 частина 4 2006. С. 174 - 180.
3. Полищук Ф. И., Трофименко А.Л. Основы кинологии. Часть 1. Зоотехнический аспект. Киев 1999, С. 115 - 137.
4. Майоров А. И., Болезни собак: Справочник. - 3-е изд., перераб. и доп. -М.: Колос, 2001. С. 258 - 270.
5. Кошовий В., Цимерман О. Оцшка стану плодiв собак та тдвищення !х життездатност // Ветеринарна медицина Укра!ни. - № 12. - 2006. - С. 29 - 30.
Summary
The results of the health centre system of total number of livestock of puppies are resulted in the pedigree nursery of official dogs, namely to potential of development, analysis of death rate of new-born puppies, weekly weighing, hematological indexes of blood. On the basis of plan of general veterinary prophylaxis (GVP) of direct action worked out a plan of GVP of back-action for the concrete variant of technology.
Стаття надшшла до редакцИ 14.09.2009
140
