CC BY
14
УДК 636:2:614.94
Книшук П.В.,1 лжар ветеринарно! медицини © Демчук М.В.,2 доктор ветеринарних наук, професор Ткачук В.М.,2 кандидат сшьськогосподарських наук 1ТзОВ„ Прут-Генетик "
2Лье1вський нацюнальний ушверситет ветеринарно'! медицини та б1отехнологт ¡мет С.З. Гжицького
НАУКОВЕ ОБГРУНТОВАННЯ ПЛАНУ ЗВП ДЛЯ КОРЕКЦП ТЕХНОЛОГИ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА
Наведено результати дослгджень впливу мтрокл1матичних чинникгв I умов утримання кор\в на клт\чний стан, функщонування та адаптацтш можливост1 оргашзму коргв стада у сттловий перюд на прикладг ТзОВ "Прут-Генетик" Коломийського району 1вано-Франювськог област1.
Ключовi слова: клгмат регюну, мтроклгмат коргвникгв, функщональний стан I адаптацтш можливост1 коргв.
Виходячи з вимог ринку виробництво в господарствi багатогалузеве -зерново-буряково-тваринницького напрямку. Проведено ан^з технолопчного варiанту виробництва i виконання вписаних у нього вимог сучасно! профшактики з метою збереження функщонального стану оргашзму i здоров'я корiв.
За останнi десятирiччя потреба штенсифжаци виробництва привела до розробки i впровадження наступних варiантiв технологш: надiнтенсивнi або промисловi, iнтенсивнi, екстенсивш. Окремо видiлено iнтенсивнi iнтегрованi (для племшних ферм з традицiйним дотриманням екологiчних i вимог добробуту).
В господарствi "Прут-Генетик" прийнято варiант штенсивно штегровано! технологи. При цьому вщпрацьовано стiйлово-пасовищну систему з прив'язним способом утримання корiв на змiннiй пщстилщ.
Позитивним слiд вважати, що вс основнi технологiчнi рiшення були прийнят в господарствi на першому етат плану ЗВП, який вiдбиваe вимоги технолопчно! профiлактики або ветеринарно! превенци.
Виходячи з вимог економiчно! перспективностi, ще у 2001 роцi було вибрано голштино-фризьку породу американсько! селекцп. Пiдтримання надежного рiвня продуктивностi старались досягати використанням для осiменiння корiв спермодоз одержаних вiд ведучих на цей перюд лшп буга!в.
Початково продуктивнiсть корiв складала у первюток до 4500 л молока за лактащю. В перiод 4-5 лактаци — 6500-7000, тривадiсть використання корiв перевищувала 6 лактацiй.
© Книшук П.В., Демчук М.В., Ткачук В.М., 2009
47
Кормова база дозволяла збалансування рацюшв живлення корiв i вирощуваного молодняку. Прийнятi технологiчнi вимоги i господарсько-клiматичнi умови, яю склалися в господарствi, лягли в основу ветеринарних превентивних заходiв при будiвництвi основних виробничих i допомiжних примiщень встановлення !х внутрiшнього обладнання, вибору машин i механiзмiв. Це спричинило розробку планiв загально! профшактики.
Проте за останнi 3 роки змшилися цiлi i завдання тдприемства, його розмiри i можливостi. Все це не могло не вщбитися на технолопчних процесах виробництва, а звщси i на потребах та вимогах постшно дшчо1 (або власне профшактики), чого вимагало виробництво.
У 2007-2009 рр. було проведено вивчення умов утримання й функщонального стану оргашзму корiв, що е принципово важливим для постшного пiдтримання здоров'я стада на належному рiвнi i одержання яюсно1 продукци.
Встановлено, що усшшшсть роботи пiдприемств з виробництва молока залежить не лише вщ породи корiв, рiвня !х годiвлi, але й вiд системи i способу утримання - умов, що створюються в корiвниках у сийловий перiод. Якщо вони вiдповiдають технологи i нормативним зоогiгiенiчним вимогам, то продуктившсть стада повинна вiдповiдати генетичному потенцiалу тварин.
Матер1ал 1 методи дослщжень. Вивчення функцiонального стану оргашзму в сийловий перiод утримання проведено на двох групах корiв ( по 10 голiв у кожнш) голштино-фризько! породи , утримуваних в рiзних корiвниках (№1 i №2). У першу групу входили корови з вищими надоями (понад 6000 кг) 45 лактацп, а в другу — корови 2-3 лактаци з середшм рiвнем продуктивност 5460 кг за лактацiю. Використано загальноприйнят зоогiгiенiчнi, етологiчнi, зоотехнiчнi, клшшо^зюлопчш, гематологiчнi та господарсько-економiчнi методи.
Анал1з результат1в досл1джень. Клiматичнi умови на початку стшлового перiоду (осiнь-зима 2008 р.), згщно з даними метеоролопчно! станци на 12 грудня, зазнавали значних добових i мiсячних коливань. Температура пов^ря часто зростала вiд 0 - 2 рано до 120С в общню пору. Пiсля того увечерi знову ж знижувались до 3-50С. Тобто межi И добових коливань були бшьшими за 10-120С. Вiдносна волопсть з 93% рано знижувались до 50% в общню пору повертаючись до 91% увечерь Отже добовi коливання сягали 40% (Рис. 1 i 2). Правда при незначних добових змшах швидкостi вiтру (0-2 м/с) i неiстотних змiнах в динамщ барометричного тиску (760-764 мм рт. ст.). Виняток складало ютотне зниження цього показника об 18 годиш 12 грудня 2008 року (до 738 мм рт. ст.).
48
14
0 Н-1-1-1 ▼—I-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1
5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Години
Рис. 1 Добов1 коливання температури у зимовий першд
У весняний перюд (13.03.2009 р.), коли спйлове утримання корiв заюнчувалося, значних добових коливань зазнавала лише вщносна волопсть пов^ря. Знизившись до нормативного (76%) показника о 15 годиш вона постшно утримувалась вищою за 81-93%, досягнувши 100% (максимального насичення) об 19 годиш.
6 5
л я
^ 3 <в 3 с
5 2 £
1 0
5 6 7
И-1-1-1-1-1-1-1-1-1-г
8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Години
Рис. 2 Добов1 коливання температури у весняний першд
Варто додати, що не вс основш нормативш параметри обладнання в корiвниках (зокрема, за розмiрами площi стшл, кубатури i повiтрообмiну) вiдповiдають зоогiгieнiчним нормам.
Вказана добова динамжа основних ^матичних факторiв i обладнання корiвникiв вплинули на мiкроклiмат у корiвниках. На його стан постшно впливала i iнтенсивна-iнтегрована технологiя виробництва молока та стшлово-
49
пасовищна система утримання з регулярним виходом корiв на вигул або на прифермерську дшянку пасовища.
Таблиця 1.
Основн параметри м1крокл1мату в ко|мвннка\ __(зимовий першд) __
Показник Кор1вник 1 Б али Кор1вник 2 Бали
Температура, 0С 8,2 3 8,5 3
Ввдносна волопсть, % 75 5 76 4
Швидшсть руху пов1тря, м/с 0,55 3 0,63 3
NHз, мг/м3 0,03 3 0,03 3
КПО, % 0,6 3 0,6 3
Шдсумкова бальна оцтка 3,3
Як в грудш мiсяцi (на початку стшлового утримання), так i в юнщ його -весною у березш основнi параметри мiкрокдiмату в обох корiвниках (№»1 i №2) в основному вщповщали зоогiгieнiчним нормам. Якщо за температурою, вологiстю, швидюстю руху повiтря, зокрема в корiвнику №2, iстотних вiдхилень встановлено не було, то швидюсть руху пов^ря в корiвнику №1 була зависокою, а низьким, як для корiвникiв, був КПО, особливо в корiвнику №1 -0,5-0,6% при нормi 1,2% (табл. 1 i 2).
Таблиця 2.
Основн параметри мiкроклiмату в ко|мвннка\
(весняний першд
Показник Кор1вник 1 Б али Кор1вник 2 Бали
Температура, 0С 10,0 4 10,5 4
Ввдносна волопсть, % 76 4 77 4
Швидшсть руху повггря, 0,50 3 0,63 3
м/с
МН3, мг/м3 0,025 3 0,022 3
КПО, % 0,50 3 0,67 3
Шдсумкова бальна оцтка 3,4
Не зважаючи на те, що загальна бальна оцшка мiкрокдiмату дорiвнювада 3,4 балах, що допустиме для корiв, але ряд параметрiв (температура, вологiсть, швидкiсть руху пов^ря, освiтленiсть) е заниженими, а концентращя амiаку — зависокою. Груповi кдiтки для телят розмiщенi в корiвнику №1. Окремi iндивiдуадьнi винесеш перед корiвником на криту частину вигульного майданчику.
Сезонну динамiку основних клшчних показникiв можна охарактеризувати, анадiзуючи даш таблиць 3 i 4. Температура тша корiв
50
збер^алась в межах норм восени, так i весною, i коливалась в межах 38,35 -38,590 у тварин I i II груп. Частота пульсу восени була в межах 86,40 та 80,70 у корiв I та II груп, а весною - 89,20 та 84,50 вщповщно, тобто на 5-6 уд/хв, вищою у корiв I групи (Р<0,01).
Таблиця 3.
Клшчш 1 гемодннампчш показники у кормв __(зимовий першд), п=10__
Показники Кор1вник 1 Кор1вник 2 Р
Температура, 0С 38,59+0,13 38,40+0,10 >0,1
Пульс, уд/хв 86,40+1,34 80,70+1,24 <0,01
Дихання, рух/хв 22,30+0,68 20,30+0,37 <0,025
Артер1альний тиск, мм.рт.ст.
Мах 110,60+1,89 114,70+2,49 >0,1
Мш 55,90+1,82 44,20+2,64 <0,002
ПТ 54,70+1,90 70,50+3,10 <0,001
Показники частоти дихання восени аналопчно складали 22,30 та 20,30 у корiв I та II груп, а весною 23,50 та 21,90 вщповщно, тобто була на 2 рухи/хв частшими у корiв то! ж I групи ( Р складало вщповщно <0,025 i <0,05).
Висота артерiального тиску (максимального i пульсового) була восени 110,60 та 114,70 мм рт. ст. вщповщно у корiв I та II груп, а мЫмального - 55,90 та 44,20 мм рт. ст. При цьому пульсовий тиск склав 54,70 та 70,50 мм рт. ст. ^зниця величин мшмального i пульсового тиску була статистично вiрогiдною < 0,002 i 0,001).
Таблиця 4.
Клшчш1 гемодинампчш показники корiв
_(весняний перюд), п=10__
Показники Кор1вник 1 Кор1вник 2 Р
Температура, 0С 38,58+0,16 38,35+0,10 >0,1
Пульс, уд/хв 89,20+0,79 84,50+1,20 <0,01
Дихання, рух/хв 23,50+0,60 21,90+0,28 <0,05
Артер1альний тиск, мм.рт.ст.
Мах 114,00+2,03 117,40+2,61 >0,1
Мш 56,90+1,69 49,60+1,89 <0,01
ПТ 57,10+2,09 67,80+2,17 <0,01
Весною показники артерiального тиску були: максимальний 114,0 та 117,40 мм рт. ст. у корiв I та II груп, а мшмальний 56,90 та 49,60 мм рт. ст. вщповщно. Звщси величина пульсового тиску складала 57,10 та 67,50 мм рт. ст. вщповщно при (Р<0,01). Отже, рiзниця мiж показниками мшмального i особливо пульсового тиску у корiв I та II груп була вiрогiдною. Пульсовий тиск у корiв II групи виявився вищим на 10 мм рт. ст., зокрема у весняний перюд. Це е свiдченням кращо! гемодинамiки у корiв II групи в цей перюд.
51
Одначе одержат дат за гемодинамiчними показниками не дають пщстави стверджувати, що сийловий перюд 2007/2008рр iстотно знизив функцiональнi можливост як серця, так i судин. Певним винятком з цього перел^ можуть бути окремi високопродуктивнi та глибоко тшьш корови. У них ютотш вiдхилення у функцiональному сташ серця пiдтвердженi електрокардiографiчно. Це тдвищена частота скорочень серця, скорочення штервалу R-R, виражене зниження сегменту S-T та заглиблений вiд'eмний зубець Т, що свщчить про розвиток дистрофи в мiокардi.
Вiдсутнiсть розвитку глибоких патолопчних процесiв i розладiв у робой оргашв серцево-судинно! системи у бшьшост корiв стада обох корiвникiв можна пояснити наданням можливостi коровам обох корiвникiв регулярно користуватись моцюном.
Таблиця 5.
Основш гематологiчнi показники у ко|мв (М±т, п=4-5)_
Мюящ стшлового перюду групи Кшьюстъ еритроципв, 1012 Кшьшсть лейкоципв, 109 Концентращя НЬ, г/л
XI 1 4,46±0,32 5,2±0,41
2 4,62±0,39 5,2±0,52
XII 1 3,68±0,24 4,83±0,73
2 3,09±0,38 4,2±0,37
I 1 3,45±0,18 6,5±0,71 85,59±8,14
2 3,96±0,19 5,5±0,46 112,55±7,05*
Результати одержаних нами на коровах цього стада даних засвщчують розвиток у тварин у сийловий перюд симптомiв анеми. Так, кiлькiсть еритроциив у кровi залишалась на початку сезону низькою (4,23±14 -4,01±0,24 т/л), як i концентрацiя гемоглобшу - 104,54±4,09 та 98,35±2,99 г/л вщповщно у корiв I i II груп. У груднi-сiчнi кшьюсть еритроцитiв знижувалась до 3,68 та 3,09 х 1012 В цей же перюд встановлено зниження до 4,83 та 4,2 х 109 кшькост лейкоциив.
Також було встановлено ютотне зниження концентраци Са i Р в груднi i ачш цього стiйлового перiоду i значне порушення спiввiдношення даних макроелементiв, що ми пов'язуемо з введенням в рацюн браги.
Пiдтриманню рiвня молочно! продуктивностi сприяло введення у рацюн в зимовий перюд ^м силосу та виавок, браги i меляси. Проте, рацюн виявився незбалансованим за сирим жиром, кальщем i фосфором. Кормовими добавками збалансовували в господарствi рацiон корiв не постiйно. Встановлено ютотне зниження концентраци кальцiю i фосфору як в зимовий стшловий, так i на початку весняного перюду. Крiм того, у бшьшост тварин знаходили значне порушення сшввщношення даних макроелементiв. Активнiсть лужно! фосфатази в плазмi кровi обох груп корiв у сiчнi мiсяцi виявилась нижчою порiвняно з початком стшлового перiоду утримання у декiлька разiв.
52
Наведет вище результата дослщжень показують, що у тварин першо! i друго! групи встановлено симптоми розвитку анемп i порушення обмiну речовин, що в свою чергу викликало зниження кiлькостi лейкоциив i природно! резистентностi i адаптацшно! спроможностi органiзму корiв. Спiввiдношення лейкоциив до нейтрофiлiв у кровi корiв першо! групи коливалось у межах 1,57 та 1,99, а у корiв друго! групи воно виходило за межi 3,4.
Висновки. Неврахування розроблено! для господарства в минулий стiйловий перiод плану ЗВП привело до виникнення нових зон ризику в дшчому варiантi технологi!. Це спричинило посилення впливу на корiв додаткових стресовпливаючих чинникiв, як в системi утримання, так i повнощнно! годiвлi корiв i прояву симптомiв розвитку зв'язаних з цим захворювань (анемi!, остеодистрофi!, маститiв i ендометриив та некробактерiозу). У зв'язку з цим, запропоновано розширити сферу дп третьо! фази плану ЗВП - превентивно! терапп.
Лiтература
1. Стефаник В.Ю. Обгрунтування патогенетичних шляхiв збереження здоров'я та продуктивност високо молочних корiв [Текст] / В.Ю. Стефаник // Сшьський господар. — Львiв, 2009. — № 3-4. — С. 36-38.
2. Швторак Я.Г Живлення як ключовий фактор господарського використання високопродуктивних корiв [Текст] / Я.Г Швторак, Н.М. Гордiйчук // Сшьський господар. — Львiв, 2009. — № 3-4. — С. 27-28.
3. Мороз Д.В. Ствпраця тваринниюв з селекцшним центром - запорука ефективного ведення тваринництва [Текст] / Д.В. Мороз // Сшьський господар. — Львiв, 2009. — № 3-4. — С. 36-38.
4. Рихтер В. Основные физиологические показатели у животных и технология содержания [Текст] / В. Рихтер, Э. Вернер, Х. Бер. — М.: Колос, 1982. — 192 с.
5. Мищенко В.А. Основные причины выбывания высокопродуктивных коров [Текст] / В.А. Мищенко, Н.Я. Яременко, Д.К. Павлов // Ветеринария. — Москва, 2004. — № 10. — С. 15-17.
6. Порфирьев И.А. Диспансеризация коров для создания здорового высокопродуктивного стада [Текст] / И.А. Порфирьев // Ветеринария. — Москва, 2008. — № 10. — С. 46-49.
7. Демчук М.В. Основш еколопчш, зооппешчш, ветеринарно-саштарш вимоги до сучасних технологш утримання корiв [Текст] / М.В. Демчук, О.В. Козенко // Науковий вкник ЛНУВМтаБТ iм. С.З. Гжицького. — Львiв, 2003. — Т.5, № 4. — С. 30-41.
8. Кутшов £.С. Стрес i молочна продуктившсть [Текст] / £.С. Кутшов, ГЛ. Польщжова // Бюлопя тварин. — Львiв, 2005. — Т.7, № 1-2. — С. 170178.
53
Summary
Knyshuk P.V., Demchuk M. V., Tkachuk V. M.
LTD "Prut- Genetic" Lviv National Academy of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.
Z. Gzhytskyj
A SCIENTIFIC GROUND OF PLAN OF GENERAL VETERINARY PROPHYLAXIS FOR THE CORRECTION OF MILK PRODUCTION
TECHNOLOGY
The data about the influence of microclimate factors and maintenance terms of cows on the clinical state, function and adaptation possibilities of cow's organism in the flock in a stall period have been presented in the paper.
Key words: climate of region, microclimate of dairy barn, functional state and adaptation possibilities of cows.
Cmammx nadiumna do peda^ii 2.09.2009
54
