CC BY
11
УДК 14:341.96
Е. А. Кальницький, кандидат фшософських наук, доцент
ВПЛИВ СУЧАСНИХ СВ1ТОВИХ ШТЕГРАЦШНИХ ПРОЦЕС1В НА ТРАНСФОРМАЦ1Ю ПОЛ1ТИЧНОГО ТЕРОРИЗМУ
Показано, що динамiчний розвиток свтових процеЫв впливае на деят тен-денцп щодо трансформаци полтичного тероризму. До основних з них вiднесено: зростання мiжцивiлiзацiйного та деструктивного характеру сучасного тероризму; спробирозв'язання полтичних проблем зарахунок силового примусу; активi-защя полтичного тероризму в демократичних сустльствах; зрощення тероризму з оргатзованою злочинтстю; професiоналiзацiя тероризму; зростаннярелiгiйно-го чинника; застосування засобiв масовоI тформацп; перетворення полтичного тероризму на засiб полтичних провокацт; поширення полiттехнологiчного тероризму; зростання военной складовоI тероризму. Зазначено, що цивiлiзацiйна криза створюе певт сприятливiумови для виникнення та поширення полтичного тероризму.
Ключовi слова: глобалiзацiя, полтичний тероризм, ттеграцтш процеси.
Постановка проблеми. Тероризм мае багатовжову юторш, але тшьки у ХХ1 ст. вш став постшно дшчим та активним чинником политично! бороть-би на м1жнароднш ареш, в межах окремих держав, вкрай небезпечним явищем у сощально-полгтичному житл кра!н, мiжнародних ввдносинах свитого сшвтовариства, самостшною причиною та военною силою в глобальному вимiрi.
Метою дано! статт е визначення впливу свггових штегративних процесiв на основнi трансформацiйнi тенденцп сучасного полiтичного тероризму.
Анализ наукових джерел / публгкацш свгдчить, що трансформацiя тероризму пов'язана з певними процесами свiтового розвитку. До цих процеав слiд вiднести перш за все п, як1 пов'язаш з глобалiзацiею, цивiлiзацiйною кризою, порушенням двополюсного свiту та наслiдками «холодно!» вшни
[1-3].
Так, завдяки процесам глобалiзацi! позначився величезний розрив пом1ж державами так званого «цившзованого», «шшого» та «варварського» свiту. Слабк1 держави не в змозi дати адекватну вiдповiдь економiчнiй та военнiй могутносп держав «цивiлiзованого» свiту й об'ективно примушеш до вико-ристання асиметричних форм протидп, у тому чи^ терористично! спрямо-ваностi [4].
На свгтовш аренi з'явилися могутнi транснацюнальш структури зi сво-!ми корпоративними штересами, як1 далеко не завжди збiгаються з штереса-ми держав. Наприклад, через зони внутрiшнiх збройних конфлжпв легше
38
© Кальницький Е. А., 2010
здшснювати шставки нapкoтикiв, а сепapaтистський нapкoтpaфiк спpияe ствopенню дoсить вaгoмoгo дoдaткoвoгo джеpелa фiнaнсoвиx юшпв для ^ид-бання збpoï, yтpимaння бaндфopмyвaнь та теpopистичниx rpyn, opгaнiзaцiï теpopистичниx aкцiй тoщo.
Глoбaлiзaцiя надала значтого пoштoвxy poзвиткoвi сyчaсниx iнфopмa-цшних систем, як1 дoзвoлили теpopистaм вийти на яшсш нoвий, глoбaльний piвень opгaнiзaцiï та ефективнoстi дiяльнoстi.
Велика piзниця в piвнi життя «цивiлiзoвaнoro» та «iншoro» свiтy nopo-джуе i пoсилюe мaсoвi мiгpaцiйнi npo^OT. Але, залишивши свoï бiднi ^аши, мiгpaнти пoтpaпляють дo числа найменш зaбезпеченoï та сoцiaльнo n^rai-чеш1' гpyпи людей, щo ментaльнo не спpиймaють цивiлiзaцiйниx цiннoстей i тому певтаю мipoю здaтнi дo викopистaння за iнтеpесaми теpopистичниx стpyктyp.
Рoзпaд мiжнapoднoï системи, яка склалася тсля Дpyгoï свiтoвoï вiйни, зpoстaючa нaцioнaльнo-деpжaвнa свiдoмiсть пpизвели дo piзкoгo зpoстaння кiлькoстi деpжaв, виникнення яких так чи шакше пoв'язaне з пpoцесaми не-стaбiльнoстi. Але слiд нагадати, щo теpopизмy вiддaють данину i дoстaтньo життeздaтнi деpжaви (США, РФ, Велика Бpитaнiя, Iспaнiя та ш.).
На тpaнсфopмaцiйнi пpoцеси сyчaснoгo теpopизмy, на нашу думку, впли-вае цивiлiзaцiйнa кpизa, наслвдки якoï все бшьше тopкaються пеpесiчнoï лю-дини, ïï вiдчyвaють шиpoкi веpстви населення всьoгo сyчaснoгo свiтy.
Безпеpечнo, захвдна цивiлiзaцiя дoзвoлилa кpaïнaм iз захвдшю кyльтypoю та зaxiднoю системoю цшшстей пoбyдyвaти бiльш poзвинене сyспiльствo, але в той же час захщна система цшшстей чеpез зниження кулы^и, ^и-ниження дyxoвнoстi та панування тoвapнo-гpoшoвиx вiднoсин пpивелa сучас-ну зaxiднy кyльтypy дo пpимiтивнoгo piвня - сфopмyвaлa сyспiльствo сш-живання йoгo мaтеpiaльниx та дyxoвниx надбань.
Пiдpив poдинниx yстoïв пpизвoдить дo пaдiння нapoджyвaнoстi, а уст-хи медицини (виживае не нaйсильнiший, а южен нapoджений з yсiмa зaxвo-pювaннями та вадами) - дo занепаду. Тэму пpиpoднo, щo шдальший poзвитoк свiтoвoï цивiлiзaцiï сyпpoвoджyеться зaгoстpенням демoгpaфiчнoï пpoблеми. Рoбoчi мiсця, яш пoтpебyють квaлiфiкoвaнoï poбoчoï сили, залишаються ва-кантними.
У цiлoмy захвдна система цiннoстей фopмyе спoсiб життя, який не для всix мoже бути пpийнятним та викликае пoчyття вiдчyженoстi. З кpaïн, якi та^ий^т^ ставляться дo зaxiднoï кyльтypи та ïï цiннoстей i в ц^му дo дyxoвнoгo аспекту зaxiднoï цившзацп, фopмyються мoгyтнi мiгpaцiйнi штоки, спpямoвaнi дo кpaïн «цивiлiзaцiйнoгo» свггу.
У пpoвiдниx кpaïнax iснyють та poзвивaються спiльнoти, якi виявляють кaтегopичне непpийняття ïx деpжaвнoгo ypядy, суст^того ладу, системи мopaльниx цiннoстей, сшшбу життя в цiлoмy та не пpиxoвyють свoïx нaмipiв
не тшьки боротися з ними, а й змiнювати !х у бажаному напрямку радикаль-ними засобами.
Треба визнати, що бiльшiсть терористичних угруповань були створенi в часи «холодно!» вшни у бiполярному свт. Спецслужби СРСР, США, Велико! Британи та Францi! не пльки заснували !х у величезнiй шлькосп в кранах Азií, Африки та Латинсько! Америки, озбро!ли та навчили терористичнш дь яльностi, але й жорстко контролювали цю дiяльнiсть.
Зараз щ угруповання вийшли з-пiд контролю владних структур, що !х породили. Так, постать Бен Ладена в часи вшни радянських вшськ у Афга-нiстанi цiлком задовольняла США. Але коли вони не почули його заклику звiльнити Кувейт у часи нападу на нього з боку 1раку в 1990 р. виключно силами кра!н арабського свггу i звернення до !х керiвництва з пропозицieю стосовно створення мусульмансько! ударно! бригади i почали операцш «Буря в пустелЬ), цей лвдер партизанського руху в Афганiстанi, породжений судан-ським богословом Аль-Турабi, засновником глобально! мереж! юламського екстремiзму Аль-Кади, по-перше, засудив владу свое! кра!ни за те, що вона допустила американщв на свою територш, а по-друге, повнiстю вийшов з-шд контролю США.
Наведеш факти дають пвдстави стверджувати, що розпад бiполярного свiту i поява однополярносп стають все бiльш вагомими чинниками, що сприяють розмаху тероризму.
Таким чином, негативш наслвдки глобалiзацi! та цивiлiзацiйноí' кризи, розпаду бiполярного стану сучасного свпу об'ективно сприяють трансфор-мацiйним процесам тероризму, зумовлюють його поширення та набувають рис найнебезпечнiшого явища в сустльно-пол^ичному життi як окремих кра!н свiту, так i свiтово! стльноти в цiлому.
Анализ процес1в свгтового розвитку та гх впливу на стан сучасного тероризму дозволяе окреслити деякг тенденцгг щодо його трансформацгг:
- зростання мгжцивглгзацшного та деструктивного характеру сучасного тероризму, поширення дш, спрямованих проти людства та загально-людських цшностей, руйнування матерiальних та духовних символiв, масовi отруення, радюактивне заражения та зараження небезпечними хворобами, поширення ешдемш, прагнення терористичних угруповань до мiжнародного визнання, зазiхання на рiзноманiтнi аспекти мирного сшвюнування та сшв-робiтництва держав. Так, 11 вересня 2001 р. в США було зроблено спробу терористичною атакою лиаив на хмарочоси та Пентагон зруйнувати цшнос-тi американського способу життя. Теракти у Роси - це не тiльки i не стiльки замахи на життя людей, сшльки виклик сучасного тероризму загальнолюд-ським цiнностям та вкрай зневажливе ставлення до них. Захоплення заруч-ник1в в 1раку - це акти полiтичного тероризму, спрямоваш на пiдрив мирного спiвробiтництва держав. I треба тдкреслити, що все це робиться тд гаслами
м1жнародного визнання тероризму як глобально! политично! сили i поважли-вого ставлення свiтово! спiльноти до !! цiлей та шлях1в щодо !! реалiзацi!';
- поширення спроб розв'язання фундаментальних полтичних проблем за рахунок силового примусу 1з застосуванням диверсшно-терористичних акцт доволi часто приховуеться вдеями зростання терористично! загрози з боку окремих держав або виступае об'ективною формою насильства в суспшьно-полпичних процесах. Слад зазначити, що народно-визвольна бо-ротьба (яка зазвичай мае риси партизансько! чи громадянсько! вiйни, револю-цп та iн.), що спрямована проти поневолювачiв або антинародних полличних режимiв i визнавалася мiжнародним ствтовариством справедливою, завжди мiстила як одну зi складових диверсiйно-терористичнi акцi!. Тому застосу-вання поняття «тероризм» до аргументування цих полiтичних подiй або при-душення народно-визвольно! боротьби тд прикриттям боротьби з тероризмом суперечить визнаним свiтовим сп1втовариством фундаментальним м1жнародно-правовим нормам, що перш за все призводить до правово! заборони вах видiв нацюнально-визвольно! боротьби. Загальновшомо, що за своею природою право е явищем полiтичним, засобом полгтики [5; 6]. Але в той же час право як самостшна сощальна цiлiснiсть виступае не тшьки як засiб полiтики, а й як !! обмеження. Якщо полгтичш сили дшть в обх1д норм права або вдаються до !х порушення, протиставляючи законнiсть доцiльностi, неминуче виника-ють загрози безпецi особистосп, суспiльства, держави;
- 1нтернац1онал1зац1я тероризму як можливий негативний наслгдок глобал1зацшних процес1в. Об'еднання сучасного тероризму е своервдною мережею оргашзацш, угруповань та рухiв, розкиданих по всьому свиу, дуже специфiчних за сво!м змютом, формами зв'язк1в та ввдносин. Не маючи бшьш-менш вагомо! засновницько! та союзницько! бази, вони збер^ають досить мiцну еднiсть на засадах притаманних тшьки !м цiнностей. Так, Аль-Ка!да застосовуе широк! мiжнароднi тенета з метою тдтримання зв'язкiв мгж екс-тремiстами не тiльки в арабському свiтi, а й у £врош, Азi!, США та Канада Разом з цим у межах стльного фронту тероризму iснують об'еднання теро-ристичних угруповань та загошв бойовикiв, адаптованих до проведення операцш у тому чи iншому репош. Вони мають сво! бази для ведення военно-терористично! дiяльностi з постшними вiйськовими формуваннями суверен-них держав, а також для здшснення терористичних акцiй на !х теренах (Чечня, Узбекистан, Таджикистан та ш.). Захвдш досл1дники тероризму називають !! «центрами регiонального впливу» або «центрами тероризму». Так, «пара-солькова» базова органiзацiя «Аль-Ка!да» - це не тшьки «1сламська армiя визволення святинь», «М1жнародний iсламський фронт джихаду проти iуде-!в та християн», пакистанське товариство вчених-богословiв, партизанський рух в Кашмiрi, рух джихад у Бангладеш, афганське вiйськове крило «Рада та реформа», а й мережа з багатьох громадських органiзацiй у рiзних кра!нах,
як мають свободу вибору дiяльностi та окреслюють сво! завдання незалежно в!д iнших [7]. Таким чином, у сучасному тероризмi дедалi бiльшого значення починають набувати горизонтальна самооргашзащя та взаемодiя локальних структур, створених на рiзних територiях. Це призводить до змш традицiйно! картини свпу: суб'ектами полiтики стають етшчш, релiгiйнi, нацiональнi та соцiальнi рухи, багато з яких зовсiм не мають легального статусу;
- актив1зац1я полтичного тероризму в демократичних сустльствах. Вщсутшсть (чи вiртуальна вщсутшсть) причин внутршнього походження та тенденцiя до зростання зовнiшнiх причин сприяють у багатьох кранах вияву рiзномаиiтних форм политичного тероризму як на внутршньодержавному, так i на м1ждержавному та м1жнародному рiвнях;
- зрощення тероризму з органгзованою злочинтстю, коли терористичш оргашзацп швидко пристосовують до свое! дiяльностi методи та технiку останньо!; його iндустрiалiзацiя, оск1льки велик! кошти не тiльки вкладають-ся в терористичну д!яльшсть, а й повертаються до вкладникiв прибутками. Терористичнi оргашзацп отримують шдтримку не тшьки в!д офщшно зарее-строваних фонд!в, клуб!в, торговельних закладiв, Горного та шоу-б!знесу тощо, а й в!д протиправно! д!яльносп, зокрема вiдеопiратства, контрабанди, шахрайства, незаконно! торпвл! наркотиками, людьми та ш;
- профес1онал1зац1я тероризму: спещальш тренувальнi табори, як1 мають тренувальну програму, вадповадн! техиологi!, квалiфiкованих шструктор!в, що проходили шдготовку в частинах спещального призначення. Бойовики ви-вчають розвщку та контррозвщку, зовшшне спостереження, використання спецiальних заходiв, мають сво! канали взаемодп та обмшу iнформацiею, необхiднi кошти, зброю, вибух!вку, розробленi шляхи вщходу тощо;
- зростання рел1г1йного чинника. В умовах бшолярного свпу юнувало бiльш-менш шдтримане на свповому р!вн визнання державних штереав, права окремих народiв на самостшний шлях розвитку, багатовекторнiсть светового розвитку, що створювало надiйнi умови для втшення в суспiльне життя щейно-релшйно! терпимостi, визнання за р!зними народами права будувати систему сощальних вщносин на засадах сво!х щейно-релшйних уявлень про справедливий соцiальний устрш.
Однополярний сви з його насильницькою «демократизащею» народiв та держав, поступовою вщмовою в!д суверенiтетiв та державних кордошв створюе умови, коли захищати держави не мае сенсу, залишаеться битися за в!ру або релтйну сощальну !дею. Тому ми стаемо сводками зростання безапе-ляцшносп щейно-релшйного протистояння з одного боку i тенденцií' до формування нових штегрованих i полiтизоваиих полiтико-iдеологiчних та щейно-релпшних течiй;
- широкомасштабне застосування засоб1в масовог тформаци. Терористичш оргашзацп широко використовують нов! можливосп, як! надае !м су-
часна техшка. Вони мають можливосп виступати по радiо, телебаченню або надсилати поввдомлення до друкованих видань, застосовувати мереж1 1нтер-нету. Такий вшьний доступ до ЗМ1 робить насильницьш терористичнi дп могутньою зброею, яка призводить до залякування величезно! кiлькостi людей одночасно в рiзних куточках свiту, дозволяе активно впливати на владнi струк-тури окремих держав задля прийняття або неприйняття тих чи iнших поль тичних ршень;
- перетворення полтичного тероризму, як I боротьби проти нього, на дедал1 ¡деальтший засгб полтичних провокацш, ефективний полтичний 1н-струмент сусп1льно-психолог1чного тиску на вс1х р1внях (особислсть, !! сшльноти, держава, регюн тощо), реалiзацi! полiтичних iнтересiв певних державних, сощально-полгтичних (елiтарних) к1л. Саме тому вони ставлять полгтичний тероризм на перше мюце серед проблем людства, а боротьбу з ним (чи вiртуальну форму цiе! боротьби) - найважлившим напрямом у свгто-вих, регiональних, мiждержавних та внутршньодержавних полiтичних ввд-носинах;
- поширення пол1ттехнолог1чного тероризму - тероризму, акти якого запроваджуються одними структурами (державними чи недержавними), а подаються як вчинеш iншими. Акти политехнолопчного тероризму розро-бляються та здшснюються в процесi впровадження так званого «чорного тару» та застосовуються завдяки подвiйному подходу до оцшювання сощально-полiтичних процесiв та явищ, у тому числi полгтико-терористично! спрямо-ваностi. Так, терорист Саддам Хусейн не мав ш збро! масового враження, нi намiрiв щодо !! застосування, не було встановлено його зв'язшв iз Усамою Бен Ладеном, але саме це було офщшною вераею щодо причин початку вшни США в 1раку;
- зростання вшськовог складово'1 тероризму, поширення спроб оволодгти зброею масового знищення або можливостями використання сучасних засобiв комунiкацi!. Уже сьогоднi вiн здатен вести диверсшно-терористичш вiйни, брати безпосередню участь у досить масштабних збройних конфл^ах iз за-стосуванням важкого озброення та засобiв масового знищення. Саме тому ввдо-мий дослщник тероризму М. П. Требiн доходить висновку про те, що вшни тсля 2015 р., тобто вшни шостого поколшня, у сво!й бшьшосп стануть осо-бливим родом военно-полггачно! стратегi!, яка грунтуеться на асиметричних бойових дiях i може мати полгтико-терористичну спрямованiсть, тому що об'ектом бойових дш будуть не стшьки вiйська, ск1льки головним чином жит-тево важливi полiтичнi та вшськово-полгтичш центри, населения кра!ни в ць лому [8]. Спостерiгаеться тенденцiя до того, що на мiжнародному рiвиi кра!ни можуть бути втягненi у збройш протистояння з терористичними угруповання-ми (военiзоваиими формуваннями полiтичного тероризму), яш не мають прямо! державно! належносп або ця належнiсть ретельно приховуеться [9].
Висновки. Цившзацшна криза створюе певш сприятливi умови для ви-никнення та поширення тероризму, ощнюючи у взаемозв'язку специфiчнiсть чинникш, умов, явищ та процеав, як1 складають об'ективне бачення тероризму. За певних умов у будь-якш кра!ш можливi його активiзацiя та поширення за основними напрямами дiяльностi - полгтично! та кримшально!.
Л1ТЕРАТУРА
1. Международное уголовное право / И. П. Блишенко, Р. А. Каламкарян, И. И. Карпец и др. - М. : Наука, 1995. - 172 с.
2. Дмитриев А. В. Насилие: социально-политический анализ / А. В. Дмитриев, И. Ю. Залысин. - М. : РОССПЕН, 2000. - 328 с.
3. Лшкан В. А. Тероризм: юридична дефшщш та змют / В. А. Лшкан // Тероризм i боротьба з ним. Аналгтичш розробки, пропозицй наукових та практичних пращвни-кiв / пiд ред. А. I. Комарово!, Ю. В. Землянського, В. О. Свдоюмова та ш. - К., 2000. - Т. 19. - С. 50-86.
4. Глобалiзацiя i безпека розвитку : монографш / О. Г. Бшорус, Д. Г. Лук'яненко та ш. ; кер. авт. кол. i наук. ред. О. Г. Бшорус. - К. : КНЕУ, 2001. - 733 с.
5. Фшософш права : навч. поиб. / О. Г. Данильян, Л. Д. Байрачна, С. I. Максимов та ш. ; за ред. О. Г. Данильяна. - К. : Юршком 1нтер, 2006. - 272 с.
6. Дзьобань О. П. Нацюнальна безпека в суспшьствах транзитивного типу : монографiя / О. П Дзьобань. - Х. : НАУ iм. М. С. Жуковського «ХА1», 2004. -291 с.
7. Карпов Е. Л. Международный терроризм: особенности его военно-политических объединений / Е. Л. Карпов, Г. А. Морохов, В. А. Родин // Военная мысль.
- 2003. - № 1. - С. 3-11.
8. Требин М. П. Терроризм в ХХ1 веке / М. П. Требин. - Минск : Харвест, 2003.
- С. 9-10.
9. Соколов К. Н. Терроризм - это способ действия в эпоху глобализации / К. Н. Соколов // Независимое военное обозрение. - 2004. - 10-16 сент. (№ 34).
ВЛИЯНИЕ СОВРЕМЕННЫХ МИРОВЫХ ИНТЕГРАЦИОННЫХ ПРОЦЕССОВ НА ТРАНСФОРМАЦИЮ ПОЛИТИЧЕСКОГО ТЕРРОРИЗМА
Кальницкий Э. А.
Динамическое развитие мировых процессов влияет на некоторые тенденции относительно трансформации политического терроризма: рост межцивилизационно-го и деструктивного характера современного терроризма; попытки решения политических проблем за счет силового принуждения; срастание терроризма с организованной преступностью, его профессионализация; распространение политтехнологического терроризма; рост религиозного фактора и военной составляющей терроризма. Отмечено, что цивилизационный кризис создает определенные благоприятные условия для возникновения и распространения политического терроризма.
Ключевые слова: глобализация, политический терроризм, интеграционные процессы.
INFLUENCE OF MODERN WORLD INTEGRATION PROCESSES ON TRANSFORMATION OF POLITICAL TERRORISM
Kalnitskiy E. A.
Dynamic development of world processes, influences on some tendencies in relation to transformation of political terrorism: growth of intercivilization and destructive character of modern terrorism; attempts of decision ofpolitical problems due to a power compulsion; accretion of terrorism with the organized crime, his профессионализация; distribution of политтехнологического terrorism; growth of religious factor and military constituent of terrorism. It is marked that a civilization crisis creates определение favourable terms for an origin and distribution ofpolitical terrorism.
Key words: globalization, political terrorism, integration processes.
УДК 123+355.13+355.2
П. В. Кв1тк1н, кандидат фшософських наук, професор;
1. М. Ребрш, доцент
СОЦ1АЛЬНИЙ МЕХАН1ЗМ ФОРМУВАННЯ СОЦ1АЛЬНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ВШСЬКОВОСЛУЖБОВЩВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА1НИ
Розглянуто суттсть i змгст сощального мехашзму формування сощально! вгдповгдальностг втськовослужбовщв. Стверджуеться, що сощальний мехашзм формування сощально! вгдповгдальностг е мехашзмом реалгзацг! закономгрностей формування особистостг. Формування сощально! вгдповгдальностг втськовослуж-бовщв зумовлено потребами сустльства, армг! та особистостг. Визначено основт елементи сощального мехашзму формування сощально! вгдповгдальностг втсько-вослужбовщв.
Ключовi слова: сощальна вгдповгдальшсть, сощальний мехашзм формування соцгально! вгдповгдальностг, щлг формування сощально! вгдповгдальностг, умови формування сощально! вгдповгдальностг, шляхи формування сощально! вгд-повгдальностг.
Актуальтсть проблеми. Загрози i виклики сучасного свггу, особливос-Ti i тенденцп розвитку вшськово! справи висувають шдвищеш вимоги до вшськово-професшних i морально-психолопчних якостей захиснишв Бать-швщини. Особливо! актуальносп в умовах сьогодення набувае проблема формування сощально! вщповщальносп вшськовослужбовщв. Важливою передумовою !! розв'язання е сошально-фшософська рефлекая сошального механизму формування сощально! вщповвдальносп.
© Квитан П. В., Ребрш I. М., 2010
45
