CC BY
30
УДК 343.326+343.9
Володимир Канщр
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, професор кафедри кримшального права i процесу kancir_01 @mail. ru
М1ЖНАРОДНИЙ ТЕРОРИЗМ ЯК "НЕПЕРЕБОРНА СИЛА" ДЛЯ СВ1ТОВО1 СП1ЛЬНОТИ?
© Канщр В., 2017
Розкрито явище сучасного тероризму, який в ycix своТх формах i проявах, за масштабами та штенсившстю, за жорстокiстю перетворився сьогодш на одну з найбшьш гострих та нагальних проблем глобальнот значущостi.
Ключовi слова: тероризм; терористичний акт; насильство; щеолопчно мотивоване насильство; свггове спiвтовариство; мiжнароднi в1дносини; полггика терору; системний тероризм.
Владимир Канцир
МЕЖДУНАРОДНЫЙ ТЕРРОРИЗМ КАК "НЕПРЕОДОЛИМАЯ СИЛА" ДЛЯ МИРОВОЙ ОБЩЕСТВЕННОСТИ
Раскрыто явление современного терроризма, который по всем своим формам и проявлениям, по масштабам, интенсивности, по жестокости - превращается сегодня на одну из наиболее острых и насущных проблем глобальной значимости.
Ключевые слова: терроризм; террористический акт; насилие; идеологически мотивированное насилие; мировое сообщество; международные отношения; политика террора; системный терроризм.
Volodymyr Kantsir
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Criminal Law and Procedure
Sc. D., Prof.
INTERNATIONAL TERRORISM AS A "FORCE MAJEURE" TO THE INTERNATIONAL COMMUNITY?
This article is devoted to uncovering the phenomena of modern terrorism, what in all its forms, displaying, scales, intensive, cruelty transforming to the one of the most actual and important problem.
Key words: terrorism; terrorist act; violence; ideologically motivated violence; the international community; international relations; the policy of terror; systemic terrorism.
Постановка проблеми. Пере^чний споживач шформацшного продукту вже звикае аналiзувати "найрезонанснiшi поди i3 резонансних", адже щшьшсть шдготованих та вчинених
терористичних аклв надзвичайно концентрована. Якщо вщтворити не вичерпну хронологiю трагiчних подш свiтового масштабу лише за piK у зворотнiй послiдовностi, вона могла б виглядати так.
Щонайменше 22 людини загинули, 59 поpаненi внаслщок теракту в Манчестеpi. Вибух вчинив терорист-смертник. Вщповщальнють за напад взяла на себе "1сламська держава". Вибух стався у понедшок ввечеpi, 22 травня 2017 року, о 22:33 за мюцевим часом у фойе стадюну "Манчестер арена". Люди саме залишали арену тсля концерту американсько! спiвачки Аpiани Гранде. "Один iз солдатiв халiфату змiг закласти вибуховий пpистpiй у натовпi хpестоносцiв у мют Манчестер^', - йдеться у заявi оргатзацп "1сламська держава", яка була оприлюднена у вiвтоpок, 23 травня, у месенджеpi Telegram, шформуе Reuters. У заявi "1сламсько! держави" також наголошуеться, що iсламiсти планують i надалi здiйснювати теракти.
Терористичний акт у Стокгольмi стався 7 квггня 2017 року приблизно о 3 годит дня за мюцевим часом у ^rnpi столицi Швецп. Вантажiвка на!хала на натовп вздовж шшохщно! вулицi Дpоттнiнггатан i розбила передню частину торгового центру. Мюцева полiцiя розглядае ситуацiю як теракт i вже заарештувала одну особу. Пщтверджено загибель чотирьох людей. Одна людина померла в лiкаpнi, 15 ошб отримали поранення, дев'ять з них постраждали серйозно. Двое з потертлих е дiтьми. "Spendrups", пивоварна компашя, якiй належить вантажiвка, повщомляе, що це транспортний засiб для доставки товаpiв, який вкрали за день до здшснення теракту, коли li водiй займався доставкою до ресторану. Терористичне угруповання "Батальйон 1мама Шамiля" взяло на себе вщповщальнють.
Теракт у метро Петербурга вщбувся 3 квггня на станци "Сшна площа", унаслщок якого загинули не менше шж 15 осiб, загальна юльюсть постраждалих перевищила 50 оаб. Особистiсть смертника попередньо встановлена - це уродженець Середньо! Азп, який мав зв'язки iз сиpiйськими бойовиками. Вибуховий пристрш був пpикpiплений у нього на тш, або був у рюкзаку, або вiн тримав його навiть в руках, на ршш живота. Про це свщчить i той факт, що у вах, хто був поблизу, характерш пошкодження саме в областi живота", - йдеться у повщомленш росшських ЗМ1.
22 березня у Лондош вiдбулася сеpiя терористичних актiв. Унаслщок цього загинули чотири людини, постраждали близько 20 ошб. Вбивцею виявився 52^чний уродженець Кента Халiд Масуд, вщомий також пiд кiлькома псевдошмами.
Чоловiк на автомобiлi збив кшька людей на мосту, в'1'хав в огорожу, залишив машину i попрямував до палацу. Бшя входу в палац вш напав з ножем на полщейського. Нападник спробував проникнути в Парламент, але його застршив шший полiцейський у цивiльному.
Унаслщок шциденту загинули чотири людини, враховуючи нападника i полщейського. Двое перехожих загинули на мосту, бшьше шж десять поранених.
У центральнш частиш сиpiйського мiста Хомс вpанцi 25 лютого 2017 року стався подвшний теракт, унаслщок якого загинули десятки людей. У результат двох вибухiв загинули 42 людини. Агентство Associated Press повщомляе, що вибухи вчинили терористи-смертники поблизу будiвлi, де розмщуеться служба безпеки.
Губернатор провшцп Хомс Талал Барзаш повiдомив про три вибухи й офщшно пiдтвеpдив загибель 20 ошб. Спостеpiгачi Сиpiйськоl обсерваторп з прав людини повiдомили щонайменше про 14 загиблих.
Унаслщок вибуху 16 лютого 2017 року в одному iз суфшських хpамiв у швденнш пpовiнцil Пакистану Сiнд загинули щонайменше 80 ошб, близько 250 були поранеш, передае Reuters. Вибух пpогpимiв у мiстi Сехван-Шаpiф у той момент, коли люди прийшли до мавзолею шанованого послщовниками суфiзму фшософа. Пpем'еp-мiнiстp держави Наваз Шаpiф назвав вибух "нападом на майбутне Пакистану". Тpагедiя стала наслiдком атаки терориста-смертника. Вщповщальнють за теракт взяли на себе терористичш угруповання "Джамаат-уль-Ахрар" й "1сламська держава".
Теракт у шчному клубi Стамбула стався в новоpiчну нiч 2017 року. Терорист у бшому костюмi Санта Клауса тсля пiвночi pозстpiляв вiдвiдувачiв переповненого престижного клубу Туреччини Reina з автоматично! збро1'. У клубi перебували до 700 людей. Загинули щонайменше 39 осiб (16 шоземщв), 70 поранено.
Уже наприкшщ 2016 р. у Бельгп затримали десятьох шдлггюв, яю планували серда терористичних актiв на рiздвяних ярмарках. Про це заявив представник федерально! прокуратури королiвства Ерiк Ван Дер Сшт. За його словами, групу шдлптав рекрутували терористи для тдготовки або вчинення атак у Бельгп. Зокрема, затримаш, через мережу 1нтернет, отримували шструкци щодо виготовлення вибухових речовин i скоення вбивств.
19 грудня у Кмеччиш вантажiвка в'1'хала у натовп вiдвiдувачiв рiздвяного ярмарку в берлiнському районi Курфюрстендам. Терористична органiзацiя "1сламська держава" заявила, що трагедiя е li терористичним актом. 12 жертв та ще 45 людей iз травмами рiзного рiвня тяжкостi доставлено до лшарень. У кабiнi, крiм водiя, був ще пасажир, якого виявили мертвим.
В Анкарi 19 грудня 2016 року вбили посла Росшсько! Федерацп у Туреччинi. У "Цен^ сучасного мистецтва" в Анкарi невiдомий вщкрив вогонь, вигукуючи: "Це помста за Алеппо. Ми вмираемо там, ти помреш тут", додавши традицшний вигук "Аллах акбар" У той момент там вщбувалось вiдкриття фотовиставки. Його вбили кшькома пострiлами в спину, поранивши ще трьох людей.
Замшований автомобшь вибухнув у районi зупинки громадського транспорту поблизу ушверситетського кампусу, коли поряд про1'жджав автобус iз вiйськовими. За даними генштабу Туреччини, загинули 13 вiйськових, ще 48 отримали поранення.
Мшстр внутрiшнiх справ Туреччини Сулейман Сойлу заявив, що унаслщок двох вибухiв в Стамбул 10 грудня загинуло 44 особи, поранено 166.
За словами мшютра, загинуло 27 полщейських i двое цившьних осiб, передае Reuters. Один з вибух1в у Стамбулi, ймовiрно, вчинив терорист-смертник. У центрi Стамбула стався вибух неподалiк стадiону футбольного клубу Бешикташ "Vodafone Arena". Другий вибух прогримiв у парку бшя стадiону. Президент Туреччини Реджеп Тайп Ердоган виступив iз офiцiйною заявою пiсля терактiв у Стамбулi, заявивши, що метою терориспв була максимальна юльюсть жертв.
Терористичний акт у Нперп: 56 загиблих. Двi школярки-самогубщ пiдiрвали себе на ринку у мют Мадагалi, що у твшчно-схщнш Нпери. Влада покладае вiдповiдальнiсть за теракт на юламюив з "Боко Харам". Приблизно 180 людей поранено. Вщповщальнють за теракт представники влади покладають на терористичне угруповання "Боко Харам".
"Кривава субота" - 23 липня 2016 року в Кабул пiд час демонстраци стався вибух. Загинули 64 людини i ще 234 отримали поранення. Вибух здшснив один iз трьох смертниюв, якi були у натовт демонстрантiв. Крiм того, представники влади заявили, що вибуховий пристрiй у другого смертника не спрацював, а третш був убитий.
Увечерi в п'ятницю, 22 липня 2016 року, поруч iз торговельним центром "Олiмпiя" у Мюнхенi вiдкрили стрiлянину. Загинули 9 ошб, не менше шж 16 поранених. Пiзнiше полiцiя знайшла тiло злочинця - це 18^чний житель Мюнхена з громадянством Шмеччини та 1рану.
Пiзно ввечерi 14 липня 2016 року, тд час святкування Дня взяття Бастилп на Англшськш набережнiй Нiцци вантажiвка в'1'хала у натовп людей. Жертвами теракту (угруповання "солдати Аллаха") стали понад 80 ошб, десятки поранених. Серед загиблих е громадянин Украши, ще один отримав поранення [3].
Аналiз дослщжуванот проблеми. Крiзь призму кримшального та мiжнародного права терористичну дiяльнiсть розглядали В. Антипенко, Ю. Антонян, А. Данилевський, С. Допшка, В. Емельянов, В. Ермаков, О. Зубова, А. Комарова, М. Краснов, В. Крутов, В. Кубальський, В. Кудрявцев, В. Лшкан, В. Лопатш, В. Лунеев, Б. Мартиненко, Г. Морозов, С. Мохончук, М. Назаркш, Д. Никифорчук, Л. Новшова, Е. Побегайло, М. Руденко, I. Смазнова, I. Трунов, В. Устинов, О. Хлобустов, О. Шевченко та шш^ яю зосереджували увагу на мiжнародно-правових та кримшолопчних проблемах боротьби з тероризмом. У цьому контекст змютовним доповненням е пращ з питань безпеки Украши: I. Бшька, В. Горбулша, М. Гуцало, О. Данильяна, О. Дзьобаня, В. Косевцова, Г. Костенка, П. Крутя, М. Панова, О. Панфшова, А. Смелянцева, В. Смолянюка. Ц дослщники, акцентуючи на динамщ розвитку тероризму, пропонують спектр практичних заходiв, до яких необхiдно вдатися для профшактики i запобiгання екстремютським дiям та терористичнiй
дiяльностi. Разом з тим, зроблено спробу виокремити т специфши, якi породжеш "мутащею" тероризму, змiною його "генетичного матерiалу" в реалiях сьогодення.
Мета статт полягае у дослiдженнi та осмисленш феномену тероризму як новгтньо! глобально! проблеми, що мае багатогранне, мшливе забарвлення, динамiчно розвиваеться у негативному напрямг
Виклад основного матерiалу. Мгжнародний тероризм перетворився на шструмент втручання у внутрiшнi справи нашо! держави. Вiн знецiнив дружнi, добросусщсью мiждержавнi вщносини, спотворив мирний звичний уклад життя сотень тисяч законослухняних громадян, якi вимушенi стати внутршшми (i не тiльки) переселенцями, мкрантами (лат. migratio — переселення) .
Варто зазначити, що основною метою мiжнародного полгтичного тероризму завжди була дестабшзащя державних режимiв, формування у населення стурбованосп через свою беззахиснють перед насильством, змiна державно! влади в державi й здiйснення шших полiтичних, нацiональних чи релiгiйних сподiвань. Терор здiйснювали, як правило, невелик полiтичнi угруповання. За оцiнками експерив, сьогоднi у свiтi нараховуеться вщ 100 до 500 терористичних оргашзацш [1, с. 39-53]. Вони тдтримують мiж собою постiйнi контакти, що спрямоваш на пiдготовку та здшснення терористичних актiв, обмiн iнформацiею i фiнансове забезпечення злочинно! дiяльностi.
Сучасний мiжнародний тероризм охопив не лише сушу, але й морський i повпряний простiр. Варто зазначити, що глобалiзацiя призвела до розширення географп терористичних актiв, зростання !х кшькосп. Глобалiзацiя системи свiтового господарства дае змогу екстремютським, зокрема мусульманським угрупованням, без особливих проблем впроваджувати кадрову, фшансово-економiчну i технологiчну базу в держави i регiони, як е об'ектом !хньо! пiдривно! дiяльностi, тобто дiяти не ззовнi, а зсередини системи, що знищуеться. Терористичш акти почали набувати системного характеру, а терористичш угруповання - синхрошзувати сво! дi!. Це дае тдстави говорити про глобалiзацiю тероризму.
Динамша зростання терористичних актiв, що постшно спостерiгаеться у першiй половинi ХХ1 сторiччя, змушуе замислитися над проблемою сощально! детермiнованостi тероризму. Складнiсть та багатовимiрнiсть зазначено! проблеми зумовлюе необхвднють застосування соцiально-фiлософського аналiзу шд час й дослдження та вирiшення багатьох правових, полiтичних та фiлософських питань. Розкриття сутностi сучасного тероризму неможливе без його глибокого та усебiчного осмислення на свiтоглядному рiвнi, що передбачае визначення онтологiчного статусу в сучаснш соцiальнiй реальностi та видшення чинникiв його виникнення та розвитку. Крiм того, сучасний тероризм е настшьки мiнливим, динамiчним, рiзноманiтним в уах сво!х проявах, що постшно виникае нагальна потреба в його переосмисленш на теоретичному та свгтоглядному рiвнях.
Як соцiальне явище, тероризм являе собою щеологда, полiтику та сощальну практику суспiльних сил (шдивщв, груп та iнститутiв), як1 орiентуються на нелегальнi насильницьк1 форми змши державного та суспiльного устрою. 1накше кажучи, це несиметрична реакц1я, що використовуеться тодi, коли слабша сторона не може подолати сильшшу за допомогою звичайних засобiв.
Аналiз наукових джерел (як закордонних, так i вгтчизняних авторiв) дае змогу констатувати, що ютотш ознаки сучасного тероризму таю:
- злочинний спошб досягнення мети (насильство);
- подвшний характер об'екта насильства (безпосереднш об'ект терористичного впливу i кiнцевий, стратегiчний об'ект);
- створення обстановки страху та психолопчно! напруги через залякування;
- публiчнiсть i гласнiсть виконуваних дш;
- висока соцiальна небезпека, спричинена втягуванням у сферу терористичного акту випадкових ошб.
Отже, в наш час тероризм виступае засобом протиправного протистояння або примусу, а насильство, що е основою дш терориспв, здебшьшого втратило адресно-шдивщуальний характер, що призводить до велико! кшькосп потерпших.
Зазначимо також, що будь-яка терористична акщя передбачае два об'екти злочинних посягань. Первинний - це об'ект безпосереднього впливу (залякування) - окрема людина, група людей, будь-який матерiальний об'ект тощо; i вторинний - це об'ект управлшня (суспiльнi вiдносини).
Зважаючи на об'ект терористичних акцiй, можна видшити таку дихотомiчну пару, що юторично утвердилась, як терор селективний i терор слший.
Селективний терор спрямований проти конкретно! особи або групи осГб, i3 вбивством яких пов'язаш вiдповiднi плани. Це може бути також певний, суто конкретний виробничий або шший об'ект, який необхщно лшвщувати.
Але терористичний акт може здшснюватися й, так би мовити, наослш (звiдси й назва) проти полГтично iндиферентноï та взагалi випадково!, у цьому розумiннi безособово!, неконкретно!, не визначено! чiтко групи людей.
Вш набувае все чпташого полiтичного забарвлення i пояснюеться це низкою обставин:
- тероризм знижуе ефективнють управлшня суспшьством i, як наслщок, регулювання соцiально-полiтичних процесiв;
- послаблюючи державнi та суспiльнi структури, тероризм виступае живильним середовищем для утворення та посилення впливу в суспшьсга опозицшних антиконституцiйних утворень;
- активiзуючи морально-психологiчний вплив на населення, тероризм викликае хаос, провокацп, ускладнення, взаемну озлобленють людей, що терористи використовують у сво!х полiтичних щлях;
- виходячи за межi державних кордонiв, створюючи транснацiональнi злочиннi структури, тероризм набувае мiжнародного характеру i становить небезпеку для всього мiжнародного ствтовариства. 1снуе декiлька обставин, що сприяють виникненню та поширенню тероризму, базова - це вщповщне сощально-полгтичне та економiчне середовище в держава Оцiнюючи вплив економiчних факторiв, вщомий полiтолог проф. Е. Паiн вважае, що в бщних, нерозвинених державах, що перебувають на найнижчих рiвнях економiчного i соцiального розвитку, проявiв полiтичного екстремiзму i тероризму в чистому вигщщ практично не юнуе. Разом iз тим, у держав^ де багатству незначно! меншостi населення протиставляеться злиденнють бiльшостi людей i пануе зневiра у те, що можливо що-небудь змiнити законними засобами, юнують усi передумови для його виникнення [1].
Форми проявiв тероризму винятково багатограннг вони коливаються у промiжку вiд примушування i погроз до фiзичного знищення людей.
Отже, феномен тероризму пов'язаний iз проблемою насильства в ютори людсько! спшьноти взагалi та з боку надшених владними повноваженнями, зокрема. З огляду на це, тероризм виступав i виступае не лише своерщним виявом зневiри, але й формою протесту проти нащонального, релшйного, соцiального та полгтичного утиску.
Узагальнюючи, можемо виокремити низку сутнюних характеристик сучасного тероризму.
По-перше, метою тероризму (як i терору) е залякування тих, на кого спрямований терористичний акт.
По-друге, елемент насильства спрацьовуе лише тодг коли загроза теракту виражена явно (продемонстрована реальна можливють, здатнють i готовшсть його здшснити). Для того, щоб дГя була ефективною, вказана загроза не реалiзуеться до кшця, тобто виб^вка буде закладена, але не обов'язково щщрвана.
По-трете, максимально можливий пу6лГчний резонанс здiйсненого терористичного акту. Пу6лГчний характер тероризму робить його зброею подвшно! дГ!. Якщо об'ектом терористично! дГяльностГ е конкретний полГтик або державний дГяч, то !м необхГдно побоюватися не лише за свое життя та здоров'я, але й гшву власного народу, який починае ставити владГ сво! вимоги. ЗовсГм не випадково терористи вибирають для вибухГв i тдпалГв мГсця з найбГльшим скупченням людей. Теракт повинен викликати вщчуття загально! небезпеки, загального страху та сощально! напруги в суспшьствГ [2].
Висновки. Повнютю унеможливити прояв терористичних загроз у тш чи шшш точщ планети, очевидно, нереально. I навггь бiльше, терористичнi прояви, якi розушемо як стабiльно фiнансованi, з лопстичним розгалуженням, 3Í своею "переконливою" щеолопею, терористичнi оргашзацп - були, е та будуть "темним" супроводом усього подальшого розвитку сучасно! цившзацп. Жодна особа, у будь-якш частинi планети не мае абсолютного iмунiтету вщ терористично! чуми. Дiяльнiсть надзвичайно професшних, досвiдчених спецслужб розвинених держав не додае переконливосп щодо навiть вщносно! безпеки сво1х громадян.
Сучасна цившзащя, грунтуючись на певних принципах розумшня насильства та його можливого застосування, вочевидь, повинна змшити парадигму мислення, оскшьки терор i тероризм е продуктами саме такого способу мислення.
Пiдлягають радикальному перегляду, змшам пiдходи щодо розумшня можливостей взаемоди рiзних соцiальних, суспшьних i громадських структур, щодо мирного сшвюнування рiзних культур, релiгiй зi своею (iнодi дiаметрально протилежною) шкалою щнностей.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Паин Э. А. Социальная природа терроризма и экстремизма // Общественные науки и современность. - 2002. - № 4. - С. 39-53. 2. Илларионов С. И. Террор и антитеррор в современном мироустройстве. - М.: ООО „Риц „Проф Эко", 2003. - 592 с.; Илларионов С. И. Террор и антитеррор в современном мироустройстве. - М.: ООО „Риц „Проф Эко", 2003. - 592 с.; Печенюк I. С., Шевченко М. М. Суттсть i витоки м1жнародного тероризму // Военна ¡стор1я. -
2004. - 46. - С. 39-53; Сучасний тероризм - причини i прояви / Н. А. Агаев, М. О. Карпов, О. Ф. Хмтяр, В. В. Cфiмова. - К.: Молода нащя, 2005. - 110 с.; Емельянов В. П. Терористичний акт: загальне поняття, вiдмежування вiд сумiжних злочитв та шляхи вдосконалення складу злочину // Вiсник Асощацп кримтального права Украгни. - 2015. - № 1 (4). - С. 233-244. 3. У статтi використано повiдомлення з електронних ресурав тформацтних агентств та електронних ЗМ1. - Режим доступу : http://www.unian.ua; http://www.unn.com.ua; http://www. tsn. ua;http://www. ukr. media;http://www. http://24tv. ua; https://www. rbc. ua/ukr/news/.
REFERENCES
1. Payn Е. A. Sotsyal'naya pryroda terroryzma y эkstremyzma. [Obshchestvennbie nauky y sovremennost]. 2002, Vol. 4, pp. 39-53. 2. Yllaryonov S. Y. Terror y antyterror v sovremennom myroustroystve. Moscow, Ryts Prof Э^ Publ, 2003, 592 p.; Pechenyuk I. S., Shevchenko M. M. Sutnist' i vytoky mizhnarodnoho teroryzmu [Voyenna istoriya]. 2004, Vol. 46, pp. 39-53; Ahayev N. A., Karpov M. O., Khmilyar O. F., Yefimova V. V. Suchasnyy teroryzm - prychyny i proyavy. Kiev, Moloda natsiya Publ,
2005, p. 110; Yemel'yanov V. P. Terorystychnyy akt: zahal'ne ponyattya, vidmezhuvannya vid sumizhnykh zlochyniv ta shlyakhy vdoskonalennya skladu zlochynu [Visnyk Asotsiatsiyi kryminal noho prava Ukrayiny]. Kharkov, 2015, Vol. 1, pp. 233-244. 3. Available at:: http://www.unian.ua; http://www.unn.com.ua; http://www.tsn.ua; http://www.ukr.media; http://www.http://24tv.ua; https://www.rbc.ua/ukr/news/.
Дата надходження: 23.06.2017р.
