CC BY
14
УДК 619:616.39:612.015.348:615.326:632.39.082.455
Немова Т.В., © астрант vetmed [email protected] Цв1л1\овський М.1., академiк УААН, доктор бiологiчних наук, професор Нащональний утверситет бюресурав I природокористування Украгни, м. Кигв
ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ КАПРЕМ1Н-ЛАКТ НА ПОКАЗНИКИ Б1ЛКОВОГО ТА Л1П1ДНОГО ОБМ1Н1В ПРИ ДЕФ1ЦИТ1 М1КРОЕЛЕМЕНТ1В В ОРГАН1ЗМ1 ЛАКТУЮЧИХ МОЛОЧНИХ К1З
Дослгджено показники бткового та лтдного обмту при дефщит1 мтроелемент1 (кобальту, цинку, марганцю та селену) в оргатзм1 лактуючих молочних юз зааненськог породи. Встановлено, що препарат Капремт-Лакт ефективно нормал1зуе обм1н бткгв та лтдгв в оргашзм1 лактуючих кгз, що сприяе покращенню гх молочног продуктивност1.
Ключовi слова: бтковий обмщ л\тдний обмщ лактуюч1 молочт кози, добавка 8в1-Р1вх, препарат Капремт-Лакт.
Процеси обмiну речовин, яю забезпечують продуктивш якост тварин, залежать вщ ряду факторiв, в першу чергу - вщ фiзiологiчного стану оргашзму. Так, наприклад, в перюд ваптност самок енергетичш i пластичнi ресурси органiзму матерi активно використовуються для формування та розвитку плоду, а пiсля родiв вони спрямовуються на iнтенсивний синтез i секрецiю компонентiв молока.
Для самок високопродуктивних жуйних тварин в тсляродовий перiод характерним е дефiцит енергп i пластичних речовин в оргашзм^ який зумовлений активiзацiею процесiв молокоутворення i молоковiддачi, з одного боку, та неадекватним надходженням поживних речовин i енергii - з шшого. Такий стан спостерiгаеться у тварин в першу третину лактацii, коли жоден ращон не в змозi повнiстю компенсувати iм дефiцит поживних речовин та енерги. Активне використання внутрiшнiх бiлкових i лiпiдних резервiв для компенсацii дефiциту поживних речовин призводить до суттевих метаболiчних змш в органiзмi тварин. Цi змши значно поглиблюються i ускладнюються при дефщит окремих мiкроелементiв в органiзмi тварин.
У молочних кiз зааненсь^' породи перiод лактацii тривае близько 300 дiб. Молозивний перiод у юз завершуеться швидше, нiж у велико!' рогатоi худоби i вш тривае 5-7 дiб, пiсля чого молоко може використовуватись у загальному вжитку [5].
Процес молокоутворення i молоковiддачi багато в чому залежить вiд рацiону лактуючих кiз, який повинен включати рiзноманiтнi молокогiннi корми (концентрати, коренеплоди, силос). Так, для продукування 1 л молока жиршстю 4-4,5%, о^м основного рацiону, коза повинна отримувати додатково 0,4 корм.
© Немова Т.В., Цвшховський М.1., 2009
104
од. та 50 г перетравного проте!ну, а на кожш 0,45 кг виробленого молока коза потребуе 1,4-1,9 л води [5].
Метою ще! роботи було дослщити вплив експериментального препарату Капремш-Лакт на показники бшкового i лшщного обмшв в органiзмi лактуючих молочних юз з ознаками порушень мшерального обмiну.
Матер1али та методи дослщжень. Дослiдження проводили протягом 28 дiб на лактуючих молочних козематках зааненсько! породи, якi належать племiнному господарству фшалу Орджонiкiдзе ДП «Агрофiрма Шахтар» Донецько! областi. Для проведення дослщжень було ввдбрано 21 тварину на 30 добу лактаци з ознаками порушень кальцш-фосфорного обмiну, дефiцитом кобальту, цинку, марганцю та селену. Тварин роздшили на три групи, по 7 голiв у кожнiй груш. Пiдбiр тварин здiйснювали за методом груп-аналопв з урахуванням вiку, живо! маси, лактаци.
Кози контрольно! групи отримували основний ращон.
Кози першо! дослщно! групи отримували основний ращон та кормову добавку Sel-Plex ^рма Alltech), з розрахунку 0,04 г на кг маси тша, тричi на добу. До складу кормово! добавки Sel-Plex входить комплекс макро- i мiкроелементiв з активною оргашчною формою селену у виглядi селенометюшну i селеноцисте!ну.
Кози друго! дослщно! групи отримували основний рацiон з добавкою розробленого нами на основi результат дослiджень грунтiв, кормiв та кровi тварин експериментального препарату Капремш-Лакт. До складу препарату Капремш-Лакт входять йод крохмальний, лактати цинку, мвд, триетаноламшна сiль селеново! кислоти, мiвал i вермикулiт. Препарат задавали тваринам з кормами iз розрахунку 0,06 г/кг живо! маси на голову, 1 раз на добу.
Контрольш вщбори кровi у тварин здшснювали на 1-шу, 14-ту та 28-му доби дослщу.
З метою аналiзу бiлкового обмiну в органiзмi лактуючих юз у плазмi !х кровi визначали вмiст загального бiлка та його фракцш (альбумiни, а-, В-, у-глобулiни), а також вмшт сечовини i креатинiну.
Для ощнки стану лiпiдного обмiну в органiзмi лактуючих кiз в плазмi !х кровi визначали вмiст загальних лшвдв, холестеролу, триглiцеролiв, загальних вiльних жирних кислот та фосфолшвдв з використанням вщповщних методик i тест-наборiв реактивiв.
Одержанi на початку дослiджень результати (перша доба до^ду) для лактуючих юз з ознаками порушень кальцш-фосфорного обмiну та дефiциту кобальту, цинку, марганцю i селену в !х органiзмi характеризували в порiвняннi з показниками клмчно здорових лактуючих юз. В подальшому (14-та та 28-ма доби дослiду) порiвнювали показники кровi кiз контрольно!, першо! i друго! дослщних груп мiж собою.
Отримаш результати обробленi статистично з використанням програми Statistica.
105
Результати дослщжень.
Встановлено, що на 30-ту добу лактаци в плазмi кровi юз з ознаками порушень кальцш-фосфорного обм^, дефщитом кобальту, цинку, марганцю та селену вмшт загального бiлка був в 1,08 раза нижчим, а вмшт сечовини в 1,27 раза вищим, порiвняно з клiнiчно здоровими тваринами.
Одержат дат свщчать про значш порушення бiлкового обмiну в органiзмi лактуючих кiз при мiкроелементозах, яю вказують на змiни функцiонального стану печшки i нирок у цих тварин.
В результат застосування лактуючим козам препарату Капремiн-Лакт на 14-ту добу дослiду нами встановлено вiрогiдне пiдвищення вмiсту бiлка в плазмi !х кровi в 1,17 раза (до 77,14±4, 15 г/л) з поступовим його зниженням на юнець дослiду i стабiлiзацiею на рiвнi 72,77±1,91 г/л.
Пiд впливом кормово! добавки Sel-Plex вмiст загального бшка в плазмi кровi лактуючих юз також пiдвищувався протягом 28 дiб дослiду, але цей процес мав менш виражений характер, особливо на 14 добу дослщжень.
Слщ вщм^ити, що змiни вмiсту загального бшка в плазмi кровi всiх дослщних груп тварин вiдбулись за рахунок перерозподiлу його фракцiй, зокрема альбумшв. Зазначимо, що завдяки альбумiнам регулюються лшщний, водно-мiнеральний обмiни, пiдтримуеться коло!дно-осмотичний тиск кровi. Вiдомо, в органiзмi з альбумiнами зв'язана половина кальцш, а завдяки утворенню зв'язуючих комплекЫв альбумiнiв з вiльними жирними кислотами, концентращя останнiх в плазмi кровi зменшуеться в тисячi разiв, що вщображаеться на активностi процесiв лiполiзу [1].
Пiд впливом препарату Капремш-Лакт i кормово! добавки Sel-Plex протягом дослщу спостер^алось деяке зниження вмшту глобулiнiв у плазмi кровi тварин, яке вщбувалось за рахунок фракцш В- та у- глобулЫв. Слщ зазначити, що фракщя В-глобулiнiв утворена лшопротещами. В нiй концентруеться 75 % вЫх лiпiдiв плазми кровi та бiля 5 % бшка. Таким чином, зниження вмюту фракци В-глобулiнiв у плазмi кровi лактуючих юз при застосуваннi препарату Капремш-Лакт i кормово! добавки Sel-Plex е абсолютно закономiрним i може свщчити про активацiю процесiв лiпiдного обмiну.
Основна маса y-глобулiнiв плазми кровi - це бiлки, якi володшть властивостями антитiл. У перiод ютност в плазмi кровi кiз нами було встановлене значне накопичення у-глобулмв [7]. В той же час, у перюд лактаци вмют у-глобулмв в плазмi кровi кiз дещо знизився i застосування препарату Капремш-Лакт та кормово! добавки Sel-Plex не вплинуло на цей показник.
Одержанi нами дат свщчать про те, що пщ впливом препарату Капремш-Лакт та кормово! добавки Sel-Plex значно знижуеться вмют сечовини в плазмi кровi лактуючих кiз. Так, на 14 добу !х застосування вмiст сечовини в плазмi кровi кiз першо! та друго! дослщних груп знизився в 1,3-1,4 раза порiвняно з тваринами контрольно! групи i залишився на рiвнi 6,56±0,57 ммоль/л до заюнчення експерименту (рис. 1).
106
Рис. 1. Динамика вмпсту сечовини в плазмп кров1 юз.
Таким чином, одержанi нами даш свiдчать про ефективну нормшшацш сечовиноутворюючо! та сечовиновидшьно! функцiй нирок тд впливом препарату Капремiн-Лакт i кормово! добавки Sel-Plex.
В перюд лактаци мае бути на достатньому рiвнi контроль стану лiпiдного обмiну в органiзмi тварин, тому що активацiя процесiв лiполiзу може призвести до виникнення типових ознак кетозу, ацидозу, порушення функцiй печiнки, ускладнення мiнерального обмiну тощо. Такi показники, як: вмют холестеролу, триглiцеролiв, вшьних жирних кислот та фосфолiпiдiв, - вщображають загальний стан лiпiдного обмiну в органiзмi тварин i можуть вказувати на наявнiсть ие! чи шшо! патологи.
Холестерол в органiзмi тварин мiститься у вiльному та естерифжованому станах. Змiни вмiсту холестеролу в плазмi кровi можуть вщображати патологiю лiпiдного обмiну в органiзмi тварин в цiлому. Встановлено, що 90 % вщ загального вмюту холестеролу мiститься в тканинах i лише 10 % - в рщинах [3]. Тобто, рiвень холестеролу в плазмi кровi не може повшстю вiдображати його вмiст в оргашзмг Однак, в плазмi кров^ а також у тканинах, як синтезують стерощш гормони, переважае естерифжована форма холестеролу. Тому, для адекватно! ощнки лiпiдного обмiну в органiзмi тварин, слiд враховувати коефiцiент естерифжаци холестеролу (вмiст ефiрно-зв'язаного холестеролу по вщношенню до загального його вмшту), який в нормi складае 0,6-0,8.
На початку до^ду вмiст холестеролу в плазмi кровi лактуючих юз становив 89,02±1,38 мг%, причому рiвень загального естерифiкованого холестеролу складав 60,35 %. Коефщент естерифжаци холестеролу становив 0,67. На 28 добу дослщжень вмют загального холестеролу в плазмi кровi кiз першо! та друго! дослiдних груп дещо пiдвищився, у порiвняннi з контролем (в 1,1 та 1,06 раза, вщповщно), однак не перевищив допустимих значень для даного виду тварин. При цьому, в плазмi кровi тварин обох дослщних груп
107
знизився BMiCT загального естерифжованого холестеролу, а коефщент естерифшаци становив 0,52-0,53. Таке незначне зниження вмюту естерифiкованого холестеролу може вщбуватись при дефiцитi в рацiонi вуглеводiв i лiпiдiв або ïx надмiрному використаннi, а також при зниженш синтетичних функцiй гепатоцитiв [3]. Слщ зазначити, що показники лшщного обмiну е мало iнформативними для оцшки функцiй гепатоцитiв, а ряд шших отриманих нами показникiв не свщчили про порушення функцiй печiнки.
Триацилглщероли е резервною формою метаболiчноï енерги в органiзмi тварин. Так, при нестачi енергiï в рацiонi тварин триацилглщероли поповнюють ïï дефiцит, розщеплюючись триацилглiцеролiпазою.
На початку дослiду вмшт загальних триглiцеролiв в плазмi кровi лактуючих кiз складав 0,6±0,07 ммоль/л. На 28 добу дослщжень ïx вмiст в плазмi кровi юз дослiдниx груп, яким застосовували препарат Капремш-Лакт та кормову добавку Sel-Plex, пщвищився у 1,15-1,2 раза.
Рiвень вiльниx жирних кислот в плазмi кровi тварин завжди пов'язаний iз енергозабезпеченiстю ïx органiзму. Пiдвищення вмкту вiльниx жирних кислот в плазмi кровi свiдчить про ïx мобшзацш iз жирових депо. Причому, мобшзований рiвень жирних кислот завжди бшьший, нiж ïx утилiзацiя в печшщ. Тому частина вiльниx жирних кислот може в ферментативних реакцiяx перетворюватись в кетоновi тша, що в результат призводить до розвитку кетозу [6].
Загальний вмiст вiльниx жирних кислот у плазмi кровi лактуючих юз на початку дослiду складав 33,90 мг% (при норм1 до 20 мг%), що вказуе на штенсившсть лшщного обмiну в органiзмi тварин. На 28 добу до^ду встановлено невiрогiдне зниження вмiсту вшьних жирних кислот у плазмi кровi кiз першоï та другоï дослщних груп, порiвняно з тваринами контрольно].' групи.
Фосфолшщи, разом iз бшками i холестеролом, е основними структурними компонентами клiтинниx мембран.
Вмiст загальних фосфолшвдв в плазмi кровi лактуючих юз на початку дослiду становив 206,97 мг%. На 28 добу дослщжень нами встановлено невiрогiдне зниження вмюту загальних фосфолiпiдiв у плазмi кровi кiз першоï та другоï дослiдниx груп порiвняно з контролем. Зазначимо, що вмют фосфолiпiдiв в плазмi кровi тварин може знижуватись при неповноцшнш годiвлi, особливо при бшково-в^амшнш недостатностi, дисбалансi амiнокислот в рацюш, а також фiзiологiчно - при лактаци [4].
Враховуючи покращення виробничих показникiв лактуючих кiз пщ впливом застосованого нами препарату Капремш-Лакт, особливо щодо пiдвищення жирностi молока тварин, можна зробити висновок про те, що змши вмюту лшвдв в плазмi кровi тварин пов'язаш з ïx участю в процесах молокоутворення та секреци.
Таким чином, одержат нами результати свщчать про те, що застосування препарату Капремш-Лакт ефективно нормалiзуе показники бшкового i лшщного обмшв при порушенш мшерального обмiну в органiзмi лактуючих молочних юз. Це, разом iз здатшстю препарату Капремiн-Лакт корегувати змiни та пщтримувати сталими показники мiнерального обмiну в органiзмi лактуючих
108
юз, сприяе значному покращенню юльюсних та якiсних показниюв молочно! продуктивностi цих тварин.
Лггература
1. Ветеринарна клiнiчна бiохiмiя / [В.1. Левченко, В.В. Влiзло, 1.П. Кондрахiн та iн.]; за ред. В.1.Левченка i В.Л. Галяса. - Бша Церква, 2002. - 400 с.
2. Д. Мейер. Ветеринарная лабораторная медицина. Интерпретация и диагностика / Д. Мейер, Дж. Харви; пер. с англ. Л.А. Певницкого; под. ред. Ю.М. Кеда. - М.: Софион. 2007. - 456 с.
3. Камышников В.С. Справочник по клиническо-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике / Камышников В.С. - [2-е изд.]
- М.: МЕДпресс-информ, 2004. - 920 с.
4. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справочное издание / [И.П. Кондрахин. Н.В. Курилов, А.Г. Малахов и др.] - М.: Агропромиздат, 1985. - 287 с.
5. Книга про козу. Князь С.П.Урусов / [Редагування та сучасний коментарш Я.В.Гребнева; Росшською мовою]. - К.: ННЦ 1АЕ, 2007. - 322 с.
6. Муна М. Влияние разного уровня кормления на обмен веществ и продуктивность коз зааненской породы / М. Муна // Овцы, козы, шерстное дело. - 2007. - № 3. - С. 33-37.
7. Немова Т.В. Профшактика порушень бшкового обмiну в органiзмi ютних молочних юз iз застосуванням бюгенних сполук макро- i мiкроелементiв / Немова Т.В., Цвшховський М.1. // Наук. вiсник ЛНУВБТ iм. С.З.Гжицького.
- 2009. - Т. 11. - № 2 (41). - Ч. 1. - С. 216-221.
8. Цвшховський М.1. Перспективи використання мiнералiв i оргашчних сполук бiогенних металiв у терапи i профiлактицi хвороб незаразно! етюлоги в новонароджених та молодняку тварин / Цвшховський М.1., Береза В.1., Якимчук О.М. та iн. // Науковий вкник НАУ. - 2005. - Вип. 89.
- С. 242-248.
9. Wichtel J.J., Thompson K.G., Williamson N. V. Serum glutathione peroxidase activity reflects short-term increases in selenium intake in goats // N. Z. veter. J. -1996.- Vol. 44, № 4. - P. 148-150.
Summary Nemova T.V., Tsvilikhovskiy M.V.
The indicators of metabolism proteins and lipids in the presence of deficit of microelements (cobalt, zinc, manganese, selenium) in organism dairy goats of Zaanensky breed are investigated. It's proved that preparation Kapremin-Lact does effective normalization metabolism proteins and lipids in organism dairy goats, what assist of improvement of them of milk productivity.
Key words: metabolism protein, metabolism lipid, dairy goats, addition Sel-Plex, preparation Kapremin-Lact.
Стаття надшшла до редакцИ 17.09.2009
109
