CC BY
26
Murs'ka, S. D. (2014). Monitoryng mastytiv u koriv gospodarstv L'vivs'koi' ta Ternopil's'koi'
oblasti / Visnyk Sums'kogo agrarnogo universytetu. 1(34), 207-211. (in Ukrainian). Jablons'kyj, V. A., Ljubec'kyj, V. J., Borodanja, V. I. (2004). Patologija molochnoi' zalozy / Kyi'v, 45. (in Ukrainian).
Martynov, P., Simonov, A. (2001). Mastit i kachestvo moloka / Molochnoe i mjasnoe
skotovodstvo. 7, 43-44. (in Russian). Murs'ka, S. D. (2013). Doslidzhennja mikrobiocynozu molochnoi' zalozy / Naukovyj visnyk
LNUVMBT im. S. Z. Gzhyc'kogo. T. 15, № 31(55), ch. 1. - S. 363-366. Berezovs'kyj, I. V. (2013). Mikrobiologichnyj pejzazh moloka zdorovyh ta hvoryh na subklinichnyj mastyt koriv / Naukovyj visnyk LNUVMBT im. S. Z. Gzhyc'kogo. - T. 15, № 3(57), ch. 1. - S. 28-34. (in Ukrainian). Kazimirko, V. K., Mal'cev, V. I., Butylin, V. Ju., Gorobec, N. I. (2004). Svobodnoradikal'noe
okislenie i antioksidantnaja terapija. Kiev, 160. (in Russian). Broda N. A., Mudrak, D. I., Vishhur, O. I. (2013). Stan systemy antyoksydantnogo zahystu organizmu til'nyh koriv za umov tehnogennogo navantazhennja ta dii' korygujuchyh chynnykiv / Biologija tvaryn. 15, 2, 17-23. (in Ukrainian).
Стаття надшшла доредакцп 8.04.2016
УДК 619: 616. 99: 576. 895: 619: 615
Соболта A. Г., к. вет. н., Гутий Б. В., д. вет. н. ©
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького
ВПЛИВ КЛОЗАФЕНУ ТА РАФЕНЗОЛУ НА СТАБ1ЛЬН1СТЬ ГЕНОМУ ВЕЛИКО! РОГАТО! ХУДОБИ ЗА ФАСЦ1ОЛЬОЗНО1 1НВАЗ11
До^дження периферичног кровi великог рогатог худоби з використанням мжроядерного тесту тдтверджують, що Fasciola hepatica опосередковано впливае свогми метаболтами на стабтьтсть геному, як на^док в еритроцитах утворюються мжроядра. У хворих фасцюльозом тварин ц показники становили вiдповiдно 8,4±0,50 - 8,4±0,74 %.
Вiдмiчаемо, що випробування ефективностi фасцюлоцидних препаратiв за допомогою мжроядерного тесту у до^дних групах тварин дало позитивний результат. Як на^док, за дп Клозафену це призвело до зменшення i за дп Рафензолу до вiдсутностi яець у фекалiях, та до зниження рiвня мжроядер в еритроцитах тсля 35-ти дiб лжування.
Ключов1 слова: Fasciola hepatica, мжроядра, ттенсивтсть твазп, мутагентсть, еритроцити, метаболти, твазоватсть,стабтьтсть геному, велика рогата худоба.
УДК 619: 616. 99: 576. 895: 619: 615
Соболта A. Г., к. вет. н., Гутый Б. В., д. вет. н.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого
ВЛИЯНИЕ КЛОЗАФЕНА И РАФЕНЗОЛА НА СТАБИЛЬНОСТЬ ГЕНОМА КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА ПРИ ФАСЦИОЛЕЗНОЙ ИНВАЗИИ
Исследование периферической крови крупного рогатого скота с использованием микроядерного теста подтверждают, что Fasciola hepatica опосредственно влияет своими метаболитами на стабильность генома, как следствие в эритроцитах образуются микроядра. У больных фасциолезом животных эти показатели составляли соответственно 8,4 ± 0,50 - 8,4 ± 0,74 %%.
Отмечаем, что испытания эффективности фасциолоцидних препаратов с помощью микроядерного теста в исследовательских группах животных дало
© Соболта A. Г., Гутий Б. В., 2016
163
положительный результат. Как следствие, за действия Клозафена это привело к уменьшению и за действия Рафензола к отсутствию яиц в фекалиях, и к снижению уровня микроядер в эритроцитах после 35-ти суток лечения.
Ключевые слова: Fasciola hepatica, микроядра, интенсивность инвазии, мутагенность, эритроциты, метаболиты, инвазированность, стабильность генома, крупный рогатый скот.
UDC 619: 616. 99: 576. 895: 619: 615
A. Sobolta, B. Gutyj
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhitskyj, Lviv, Ukraine
CLOZAFEN INFLUENCE AND RAFENZOLE ON GENOMES STABILITY OF CATTLE AT FASCIOLOSIS INVASION
The search of cattle peripheral blood using micronucleus test are confirmed that Fasciola hepatica indirectly affect by its metabolites on the stability of the genome, resulting micronuclei are formed in red blood cells.
Patients Fasciolosis animals, these figures were respectively 8,4 ± 0,50 - 8,4 ± 0,74 %%.
Notes that the test of effectiveness fastsiolotsydnyh drugs using micronucleus test in experimental groups of animals gave a positive result. As a result, the action Klozafenu this led to the reduction and the absence of action to Rafenzolu eggs in feces, and the reduction of micronuclei in erythrocytes after 35 days of treatment.
Key words: Fasciola hepatica, micronuclei, the intensity of infestation, mutagenicity, erythrocytes, metabolites, invasion, stability of the genome cattle.
Найбшьш розповсюдженим захворюванням велико! рогато! худоби в Укра!ш залишаеться фасцюльоз. Метаболии трематоди Fasciola hepatica спричинюють мутагенний вплив на стабшьнють геному велико! рогато! худоби, що супроводжуеться втратою продуктивности, попршенням якост молока та виникненням абортов.
В даний час для ощнки наявносп або ввдсутносп впливiв метаболтв гельмiнтiв, вiрогiдностi розвитку соматичних патологш рiзного характеру широко використовуються мутацп в соматичних кттинах, ям часто можуть бути пов'язанн i3 процесами старшня, канцерогенезу, порушенням ембрюнального розвитку тощо [6]. Так мутацп розглядають в нуклеотидних послвдовностях i у зв'язку з цим вченими активно проводиться порiвняльна ощнка шформативност характеристик мутащйних спектрiв соматичних клгтин для виршення завдань генетично! токсикологi! [3].
Одним iз цитогенетичних методiв експрес-ощнки пошкоджень генетичного матерiалу in vivo у ссавщв е мiкроядерний тест [5, 6, 16, 17], який е шшою оцiнкою дестабiлiзацi! карютипу, що об'еднуе частину титв хромосомних аберацш, а також варiанти анеупло!да! клiтин. Адже утворення мiкроядер в цитоплазмi клiтин вiдрiзняеться вiд хромосомних аберацш тим, що не завжди вимагае наявносп пошкоджень первинних послвдовностей ДНК [3].
Мiкроядра формуються iз хромосомного матерiалу, який затримався на екваторi клiтини на стадi!' метафази i який потрапляе тiльки в одну з дочiрнiх клiтин. Вш включаеться в основне ядро або формуе одне або кшька дабних ядер, так званих мiкроядер, як складаються з ацентричних фрагменпв хромосом або утворюються ц1лою хромосомою внаслвдок нерозходження, викликаного дефектами веретена подшу [15].
Мутагенний вплив гельмiнтiв на геном хазя!на за допомогою мшроядерного тесту вивчали К. В. Секретарюк, В. В. Стибель, О. А. Сварчевський, Вл. Я. Бекиш, Н. Н. 1ль!нських, А. В. Степанов [5, 8, 9, 10, 11, 12].
В. В. Стибель та О. Б. Прийма [14] дослвджуючи вплив експериментального токсокарозу на стабшьнють геному iнвазованих токсокарами собак встановили, що продукти життедiяльностi T. сanis ушкоджують набiр хромосом у лiмфоцитах кровi хазя!на [7].
164
Доведено, що мiгруючi личинки параскариив мутагенно дтоть на кттини периферично! кровi коней, що проявляеться збiльшенням кшькосп мшроядровмюних еритроцитiв i залежить вiд особливостей життевого циклу гельмiнта [1].
Kosmos C. et Koteles G. [14] довели, що тд впливом юшзуючого випромiнювання у щурiв в кютковому мозку частота зустрiчання еритроципв з мшроядрами збiльшуеться у 8 разiв, а в селезiнцi - в 20 разiв.
Henderson L. et Fedyk J. вважають, що шдукщя крововтрат призводить до рiзкого збшьшення юних еритроципв в периферичнiй кровi с великою кшьшстю мiкроядер [13]
Довгш Ю. Ю. [4] припускав, що динамша кшькосп еритроцит^в з мшроядрами в кровi залежала ввд ступеня iнвазi!, що було зумовлено iмуносупресивною дiею фасцiол на оргашзм тварин, а дегельмiнтизацiя корiв вермтаном та стимуляцiя комбiфероном сприяли зменшенню кшькосп мiкроядер в еритроцитах.
З попередшх наших дослiджень також встановлено, що на збшьшення частоти еритроципв з мшроядрами впливав ступiнь iнвазованостi тварин фасцiольозом, а застосування комб^ему, бронтелу 10 % та бровальзену нормалiзувало рiвнi мiкроядер в еритроцитах [9].
I саме тому, що на ринку з'явилися новi комбшоваш трематодоциднi препарати, ми поставили за мету дослвдити !х ефективнiсть щодо впливу на цитогенетичнi показники хазя!на за допомогою мiкроядерного тесту.
Матерiали i методи дослiдження. Дослiдження проводили на базi господарства ДПДГ «Миклаш1в» с. Миклашiв Пустомитiвського району Львiвсько! обласп на коровах чорно-рябо! породи у зимовий спйловий перiод. Шсля проведених гельмiнтоовоскопiчних дослiджень сформували 4 групи тварин по 5 голiв у кожнiй (за принципом аналопв): двi дослiднi - iнвазованi трематодами Fasciola hepatica, одну з хворих ^нвазованих) та одну контрольну iз клiнiчно здорових тварин. Коровам першо! дослiдно! групи перорально згодовували препарат Клозафен (таблетки тд корiнь язика) у дозi 1 таблетка масою 5 г на 200 кг маси тша; коровам друго! групи Рафензол вводили внутршньо з теплою водою (25-30 °С) за допомогою пляшки у дозi 0,75 мл / 10 кг маси тша. Як матерiал, в експеримент використовували проби фекалiй та кровi, як вiдбирали у всiх тварин перед до^дженнями та через 15 i 35 дiб. Наявнiсть фасцюльозно! iнвазi! дiагностували за клiнiчним ознаками та методом послвдовних промивань [2]. Для до^дження мiкроядер в еритроцитах, iз яремно! вени вiдбирали кров у гепаризоваш пробiрки. На обезжиренi предметн скельця наносили 1 краплю кров^ розбавляючи !! фiзiологiчним розчином у пропорцл 1:1 та виготовляли мазки [16, 17]. Далi фiксували метанолом, фарбували за Гiмза. Пiдрахунок мшроядер проводили за збiльшення х1000 тд мiкроскопом марки Olympus CX 23 i виражали в % (промше). Мiкроядрами в кров'яних клiтинах вважали помiтнi великi утворення з дiаметром 1/51/20 розмiру еритроцита. Експериментальш данi обробляли статистично в стандартнш комп'ютернiй програмi «Statystica», вiрогiднiсть розбiжностей оц1нювали за критерiем Ст'юдента (ts).
Результати дослiджень. Аналiз препаратов за проведених дослiджень показав, що в еритроцитах периферично! кровi велико! рогато! худоби мшроядра виявляли з рiзною частотою у неоднаковi доби експерименту.
За дослiдженнi кровi клiнiчно здорових корiв встановлено, що протягом 35-ти дiб частота зустрiчання еритроцит^в iз мiкроядрами коливалась ввд 4,6±0,40 до 3,8±0,37 %> (табл.). У хворих фасцюльозом тварин щ показники становили вiдповiдно 8,4±0,50 - 8,4±0,74 %0.
Кiлькiсть еритроцитiв з мiкроядрами на початок дослiджень у до^джуваних групах тварин достовiрно не вiдрiзнялась. У дослiднiй групi де згодовували Клозафен частота еритроцит^в iз мiкроядрами становила 8,4±0,40 % за iнтенсивностi iнвазi! 7,8±1,35 яець/1г, що у 1,8 раза була бшьшою, шж у контролi 4,6±0,40 % за ^енсивносп iнвазi! 0,0 яець/1г (Р < 0,001)). На 15-ту добу дослiджень п1сля дi! Клозафену кiлькiсть еритроцит^в з мiкроядрами у периферичнш кровi велико! рогато! худоби становила 6,4±0,24 % (Р < 0,025), iнтенсивнiсть iнвазi! знизилась до
165
4,0±1,09 яець/1г. На 35-ту добу експерименту кшьшсть еритроципв з м1кроядрами помггно зменшилась 3,2±0,37 %% у пор1внянн1 з першою добою, а 1нтенсивн1сть швази становила 0,8 яйця в 1г фекал1й.
Таблиця
Кiлькiсть еритроцитiв iз мiкроядрами у периферичнiй кров1 велико'1 рогато'!
худоби уражено'1 Fasciola керайса (М±т, п=5)
Строки досл1джень
Групи На початку на 15 - ту добу на 35 - -ту добу
досл1джуваних Показники
тварин II, яець/1г МЯ, %% II, яець/1г МЯ, %% II, яець/1г МЯ, %%
Клшчно здоров1 0,0 4,6±0,40 0,0 5,0±0,44 0,0 3,8±0,37
Хвор1 тварини 7,8±1,35 8,4±0,50*** 6,0±1,41 9,0±0,70** 6,0±0,83 8,4±0,74***
Клозафен 9,2±1,31 8,4±0,40*** 4,0±1,09 6,4±0,24* 0,8±1,22 3,2±0,37
Рафензол 8,8±0,37 9,8±0,66*** 2,6±0,40 6,6±0,67 0,0 4,4±0,50
Прим1тка: *** - Р < 0,001; ** - Р < 0,002; * - Р < 0,025.
У другш дослвднш грут де тваринам вводили Рафензол, на початок досл1дження спостер1гався високий р1вень еритроципв з мшроядрами 9,8±0,66 %о (Р < 0,001), в1дпов1дно до ступеня швази тварин 8,8±0,37 яець/1г, що у 2,1 раза був бшьшим н1ж у контроль На 15-ту добу июля введения Рафензолу штенсивнють 1нваз1! знизилась до 2,6±0,40 яець/1г (у 3,3 раза), а частота мшроядер до 6,6±0,67 %о. П1сля 35-ти д1б л1кування р1вень м1кроядер був наближеним до норми 1 становив 4,4±0,50 %о, а яець у фекал1ях виявлено не було.
В1дм1чаемо, що випробування ефективност1 фасцюлоцидних препаратов за допомогою м1кроядерного тесту у дослвдних групах тварин дало позитивний результат. Як наслвдок, за д1! Клозафену це призвело до зменшення 1 за дп Рафензолу до в1дсутност1 яець у фекал1ях, та до зниження р1вня м1кроядер в еритроцитах июля 35-ти д1б л1кування.
Висновки.
1. Видшення метаболтв ¥а$сю1а Иера^еа здатш викликати утворення м1кроядер в периферичнш кров1 велико! рогато! худоби, що св1дчить про !! мутагеннють.
2. Кшькють м1кроядровм1сних еритроципв залежить в1д ступеня швазованосп тварин фасцюльозом.
3. Застосування Клозафену та Рафензолу за фасцюльозу велико! рогато! худоби зменшуе кшькють м1кроядер в еритроцитах кровь
Л1тература
1. Винярська А. В. Вплив зажиттевих видшень личинок Parascaris equorum на утворення м1кроядер в еритроцитах периферично! кров1 коней / А. В. Винярська // Науково-техшчний бюлетень iиституту бюлогп тварин УААН 1 Державного науково-дослщного iиституту ветпрепарат1в та кормових добавок // Льв1в, 2012.-Т. 14. № 2. - С. 178-182.
2. Галат В. Ф. Паразитолопя та швазшш хвороби тварин / Галат В. Ф., Березовський А. В., Прус М. П., Сорока Н. М. - Ки!в, Вища освгта, - 2003. - 464 с.
3. Глазко Т. Т. М1кроядерний тест у великих та др1бних ссавц1в // В1сник ДАУ.-2003.-№ 2.-С. 77-85
4. Довг1й Ю. Ю. Фасц1ольоз велико! рогато! худоби в умовах тривалого впливу юшзуючого випромiиюваиня (еп1зоотолог1я, патогенез та л1кування): Автореф.дис... докт. вет наук:16.00.11.-К., 2005.-34 с.
5. Ильинских Н. Н., Ильинских И. Н., Некрасов В. Н. Использование микроядерного теста в скрининге и мониторинге мутагенов // Цитология и генетика.-1988.-Т.226.- №1.
6. Коцюмбас I. Я. Доклш1чт дослвдження ветеринарних л1карських засоб1в / I. Я. Коцюмбас, О. Г. Малик, I. П. Патерега та ш. ; за ред. I. Я. Коцюмбаса. — Льв1в: Тр1ада
166
плюс, 2006. — 360 с
7. Прийма О. Б. Взаемовщносини в CTcreMi паразит-хазяш за токсокарозу собак: / О. Б. Прийма // Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: 16.00.11 -паразитолопя. - Ки!в, 2013. - 21 с.
8. Сварчевський О. А. Цитогенетична дiя Ascaris suum та нематоцидних антгельмштишв за експериментального i спонтанного аскариозу: Автореферат дис. кандидата ветеринарних наук 03.00.18 /Бшоцершвський державний аграрний унiверситет. Бiла Церква.- 2000.- 18 с.
9. Секретарюк К. В. Вплив фасцюльозно! швазп та фасцiолоцидiв на стабiльнiсть геному велико! рогато! худоби / К. В. Секретарюк, А. Г. Соболта // Науковий вюник Нацюнального аграрного ушверситету //- Ки!в, 2006. - В.98. - С. 164-168.
10. Секретарюк К. В., Стибель В. В., Седнева I. А. Вплив експериментального аскаридозу на цитогенетичний гомеостаз поросят // Вет. медицина Укра!ни.-1997.-№8.-С.24-25.
11. Степанов А. В. Характеристика хромосомного аппарата хозяина при трихоцефалезной инвазии // XI конф. Украинского общества паразитологов. (Тез. докл.). -Киев 1993 - С.156.
12. Тафiйчук P. I. Оцшка цитогенетичного статусу укра!нського лускатого коропа (Gyprinus carpio L.) та його iмунологiчноï реактивносл // Актуальш проблеми медицини, бюлогп, ветеринарiï i сiльського господарства.- 1998.- Вип.4.- С 248-251.
13. Henderson L., Fedyk J., Windebank S., Smith M. Induction of micronuclei in rat bone marrow and peripheral blood following acute and subchronic administration of azathioprine // Mutat. Res. - 1993. - 291. - P. 79-85.
14. Kosmos C., Koteles G. Micronuclei in x_irradiated human lymphocytes // Mutat. Res. - 1988. - 199. - Р. 31-35.
15. Migliore L., Barale R., Bulluomini D. Cytogenetic dam age induced in human lymphocytes by adriamicin and vincristine a comasrison between micronucleus and chromosomal aberration assays // Toxicol. In vitro. -1997. - 1, № 2. - Р. 247-254
16. Schmid W. The micronucleus test / W. Schmid // Mutat. Res. — 1975. — Vol. 31, № 1. — P. 9-16. 22.
17. Schmid W. The micronucleus test for cytogenetic analysis / W. Schmid // Chemical Mutagens; Principle and Methodes for theur detection. Edited by: A. Hollaende (Plenum, New York). — 1976. — IV, ch. 36. — P. 31-53.
References
Vyniarska, A. V. (2012). Vplyv zazhyttievykh vydilen lychynok Parascaris equorum na utvorennia mikroiader v erytrotsytakh peryferychnoi krovi konei / Naukovo-tekhnichnyi biuleten instytutu biolohii tvaryn UAAN i Derzhavnoho naukovo-doslidnoho instytutu vetpreparativ ta kormovykh dobavok // Lviv, 14(2), 178-182. (in Ukrainian). Halat, V. F., Berezovskyi, A. V., Prus, M. P., Soroka, N. M. (2003). Parazytolohiia ta invaziini
khvoroby tvaryn / Kyiv, Vyshcha osvita, 464. (in Ukrainian). Hlazko, T. T. (2003). Mikroiadernyi test u velykykh ta dribnykh ssavtsiv // Visnyk DAU. 2, 7785. (in Ukrainian).
Dovhii, Yu. Yu. (2005). Fastsioloz velykoi rohatoi khudoby v umovakh tryvaloho vplyvu ionizuiuchoho vyprominiuvannia (epizootolohiia, patohenez ta likuvannia): Avtoref.dys... dokt. vet nauk:16.00.11. -K., 34. (in Ukrainian). Ilinskih, N. N., Ilinskih, I. N., Nekrasov, V. N. (1988). Ispolzovanie mikroyadernogo testa v
skrininge i monitoringe mutagenov // Tsitologiya i genetika. 226, 1. (in Russian). Kotsiumbas, I. Ya. (2006). Doklinichni doslidzhennia veterynarnykh likarskykh zasobiv / I. Ya. Kotsiumbas, O. H. Malyk, I. P. Patereha ta in.; za red. I. Ya. Kotsiumbasa. - Lviv: Triada plius, 360. (in Ukrainian). Pryima, O. B. (2013). Vzaiemovidnosyny v systemi parazyt-khaziain za toksokarozu sobak: / Avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. vet. nauk: 16.00.11 - parazytolohiia. -Kyiv, 2013. - 21 s. (in Ukrainian). Svarchevskyi, O. A. (2000). Tsytohenetychna diia Ascaris suum ta nematotsydnykh anthelmintykiv za eksperymentalnoho i spontannoho askaryozu: Avtoreferat dys. kandydata veterynarnykh nauk 03.00.18 /Bilotserkivskyi derzhavnyi ahrarnyi universytet. Bila Tserkva. 18. (in Ukrainian).
167
Sekretariuk, K. V., Sobolta, A. H. (2006). Vplyv fastsioloznoi invazii ta fastsiolotsydiv na stabilnist henomu velykoi rohatoi khudoby / Naukovyi visnyk Natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Kyiv, 98, 164-168. (in Ukrainian). Sekretariuk, K. V., Stybel, V. V., Siednieva, I. A. (1997). Vplyv eksperymentalnoho askarydozu na tsytohenetychnyi homeostaz porosiat // Vet. medytsyna Ukrainy. 8, 24-25. (in Ukrainian).
Stepanov, A. V. (1993). Kharakterystyka khromosomnoho apparata khoziayna pry trykhotsefaleznoi ynvazyy // XI konf. Ukraynskoho obshchestva parazytolohov. (Tez. dokl.). - Kyev.156. (in Ukrainian). Tafiichuk, P. I. (1998). Otsinka tsytohenetychnoho statusu ukrainskoho luskatoho koropa (Gyprinus carpio L.) ta yoho imunolohichnoi reaktyvnosti // Aktualni problemy medytsyny, biolohii, veterynarii i silskoho hospodarstva. 4, 248-251. (in Ukrainian). Henderson, L., Fedyk, J., Windebank, S., Smith, M. (1993). Induction of micronuclei in rat bone marrow and peripheral blood following acute and subchronic administration of azathioprine // Mutat. Res. 291, 79-85. Kosmos, C., Koteles, G. (1988). Micronuclei in x_irradiated human lymphocytes // Mutat. Res. 199, 31-35
Migliore, L., Barale, R., Bulluomini, D. (1997). Cytogenetic dam age induced in human lymphocytes by adriamicin and vincristine a comasrison between micronucleus and chromosomal aberration assays // Toxicol. In vitro. 1, 247-254. Schmid, W. (1975). The micronucleus test / Mutat. Res. 31(1), 9-16. 22.
Schmid, W. (1976). The micronucleus test for cytogenetic analysis. Chemical Mutagens; Principle and Methodes for theur detection. Edited by: A. Hollaende (Plenum, New York). IV, 36, 31-53.
Стаття надтшла доредакци 28.04.2016
УДК 619:616.995.132.:636.7
Соловйова Л. М., к. вет. н., доцент ©
Бшоцерювський нащональний аграрный утверситет
ЕП1ЗООТОЛОГ1ЧНИЙ ТА КЛ1Н1ЧНИЙ ПРОЯВ ДИРОФ1ЛЯР1ОЗУ СОБАК У
М. Б1ЛА ЦЕРКВА
Проведеними дослгдженнями остановлено, що на уражетсть собак дирофыяргями впливають ргзт фактори: вж, стать, порода, тип утримання, сезонность.
Самщв хворих на дирофыяргоз собак було бтьше, тж самок. Ыльш високу екстенсивтсть твази реестрували у собак поргд: тмецька вгвчарка, кавказька вгвчарка, такса, лайка та безпор1дн1.
Максимально твазованими виявилися дворовi собаки, екстенсивтсть твази яких становила 78 %. У меншш мiрi були уражет квартирт собаки, екстенсивтсть твази яких становила 22 %.
Дворовi та мисливсью собаки уражувалися дирофiлярiями значно частШе через бтьший контакт з комарами - промiжними живителями.
КлШчно у хворих на дирофiлярiоз собак спостерiгали кашель, важке дихання, пригтчення, вiдмову вiд корму, збтьшення черева, жтеричтсть кон'юнктиви. При аускультацИ' виявили шум тд час систоли. Пульс був слабким. Вiдмiчали аритмт. Спостерiгали набряки, слоновють кт^вок, нервовi явища.
Ключов1 слова: дирофiлярiоз, собаки, порода, вiк, стать, тип утримання, екстенсивтсть твази, дiагностика.
УДК 619:616.995.132.:636.7
Соловьева Л. Н., к. вет. н., доцент
Белоцерковский национальный аграрный университет
© Соловйова Л. М., 2016
168
