CC BY
13
УДК 619:616-056.24.995.24.122.21. Ф:52.022
Зоценко В.М., канд. вет. наук, доцент, ® Сшвак М.Я., докт. бюл..наук, професор, Ющишина О.А., лжар ветмедицини Бтоцертвський НА У
ОСОБЛИВОСТ1 1НТЕРФЕРОНОВОГО ТА ЦИТОК1НОВОГО СТАТУСУ
КОР1В ЗА ФАСЦЮЛЬОЗУ
Встановлено, що фасщольоз коргв супроводжуеться еритроцитопетею, еозинофтгею, лейкоцитозом та зниженням тлькостг, нейтрофшв. Продукти життед1яльност1 фасщол негативно впливають на здаттсть клтин перифертног кровг продукувати прозапальн цитотни. Отримат результати дозволяють ствержувати про домтування Т-хелпер1в 2 класу за фасщольозног швазп коргв.
Ключовi слова: велика рогата худоба, фасщольоз, ¡нтерферон, фактор некрозу пухлин.
Вступ. Fasciola hepatica - одна з еколопчно поширених трематоди в Укра1ш. Проникаючи в оргашзм тварин вона викликае захворювання, яке характеризуемся хрошчним або субклмчним переб^ом i наносить значш економiчнi збитки скотарству [1].
Головною ланкою у системi заходiв боротьби i3 фасцiользною iнвазiею залишаеться хiмiотерапiя, однак антгельмiнтики, що використовуються при цьому не завжди можуть гарантувати знешкодження паразита в органiзмi дефiнiтивного господаря [2].
Перспективний напрямок у оптимiзацil iснуючих лжувально-профiлактичних заходiв при фасцiольозi - тдвищення опiрностi органiзму до паразита шляхом активаци механiзмiв вродженого i набутого iмунiтету. Реалiзацiя такого напрямку потребуе ч^кого розумiння iмунопатогенезу швази.
1мунна вiдповiдь органiзму при фасщольознш швази характеризуеться супресiею Т-хелперiв 1 класу (Тх-1), вiдповiдальних за синтез штерлейкшу 2 (1Л-2), iнтерферону-y (1ФН-у), якi сприяють в основному розвитку природного кл^инно-опосередкованого iмунiтету i забезпечують елiмiнацiю збудника. Натомiсть F. hepatica активуе Т-хелпери 2 класу (Тх-2), яю продукують цитокiни (1Л-4, 1Л-10, 1Л-13), що гальмують iмунну вщповщь клiтинного типу, пригнiчують утворення 1Л-10, фактора некрозу пухлин. (ФНП.) Домшування активаци Тх-2 над Тх-1 дозволяе уникнути розтзнавання антигенiв фасцiоли iмунокомпетентними клiтинами, що уповiльнюе 1х знешкодження [3,4] та забезпечуе можливкть повторного шфжування [5].
1ншим важливим мехашзмом захисту F. hepatica вiд iмунноl системи е альтернативна активацiя ними макрофапв. Суть такого збудження полягае у
® Зоценко В.М., Ствак М.Я., Ющишина О.А., 2010
112
порушенш внутршньокл^инного метаболiзму L-аргшшу. Альтернативно активш мононуклеари генерують меншi piBHi оксиду азоту, одночасно мають низьку, що знижуе !х бактерицидну здатнiсть. Продукт високих рiвнiв 1Л-10 блокуе 1ФН - у [6] - важливого активатора макрофагiв.
Iмуномоделюючi ефекти паразита можуть бути вщповщальними за пiдвищену сприйнятливiсть тварин до бактерiальних iнфекцiй та штерпретацш результатiв !х дiагностики. М'ясо отримане вщ iнвазованих фасцiолами тварин було бшьшою мiрою контамiноване ентеральними формами кишково! палички, стафiлококами, стрептококами i сальмонелами [7]. В умовах експерименту телята шфжоваш метацеркарiями F. hepatica продемонстрували недостатню чутливiсть шкiряного туберкулшового тесту i тесту на 1ФН-у, використаних для дiагностики туберкульозно! конфекци [8].
Роль цитокiнiв у патогенезi фасцiольозу велико! рогато! худоби показана на експериментальних моделях [4,5,8], однак ми не зустрши наукових робщ де процеси цитокiноутворення були дослщжеш у корiв за перебiгу швази в польових умовах.
Мета нашо¥ роботи полягала у вивченш цитокiнового та iнтерферонового статусу корiв за спонтанного хронiчного фасщольозу.
Матер1али i методи: Дослiд був проведений у другш половинi стшлового перiоду на поголiв'!' корiв середньо! вгодованостi, чорно-рябо! породи. За результатами попередньо проведених копроовоскотчних дослiджень було сформовано двi групи корiв: дослщна - тварини, у яких виявили яйця фасцiол та контрольну - корови, у котрих швазшш елементи гельмшив були вiдсутнi.
Кров для дослщжень отримували з яремно! вени. У якост антикоагулянта використовували гепарин. Дослщження морфологiчного складу кровi тварин включало у себе тдрахунок еритроциив, лейкоцитiв, виведення лейкограми. Вмiст гемоглобшу визначали гемоглобiн-цiанiдним методом. Кiлькiсть Т-кл^ин i В-лiмфоцитiв визначали у реакщях розеткоутворення загальновизнаними методами.
Функцiонально-метаболiтичну активнiсть фагоцитiв перифершно! кровi здiйснювали по результатам постановки НСТ-тесту [9] у спонтанному i стимульованому варiантах, а також вираховували показник резерву (ПР) -вщношення вiдсотку фармазинопозитивних клiтин у активованому варiантi до !х кiлькостi у спонтанному.
Ощнку iнтерферонового статусу [10] проводили за трьома показниками: а) рiвнем циркулюючого у кровi штерферону (1ФН); б) рiвнем продукованого 1ФН - а лейкоцитами in vitro при шдукци вiрусом; в) рiвнем продукування 1ФН-у лiмфоцитами in vitro при шдукци ф^огемаглютиншом (ФГА); г) туберкулшом (ППД) i секреторно-екскреторним продуктом фасщол (СЕПФ) приготованого модифiкованою нами методики [11]. Доро^ фасцiоли збирали з жовчних протокiв печiнки отриманих на бойш. П1сля зберiгання двуусток протягом 3-х годин у фiзiологiчному розчиш при кiмнатнiй температурi проводили центрифугування (3000 об/хв., 15 хвилин). Надоосадову
113
рщину стерелiзували пропускаючи через фшьтр (0,22 мкм). Отриманий продукт збер^али при- 20 С° i використовували у дозi 10 мкл на 1 мл живильного середовища.
Рiвень фактору некрозу пухлин (ФНП) визначали мiкрометодом за його вмктом у сироватцi кровi (бюлопчна активнiсть), спонтанного та iндукованого продукування кл^инами перифершно! кровi. В якост iндукторiв використовували лiпосахарид E.сoli (Л 111С). Титрування цитокiну проводили на кл^инах лши L - 929. Показник, зворотнш до останнього розведення дослщжуваних рiдин, де спостерiгали загибель 50% кл^ин, вважали за титр ФНП [12].
Статистичну обробку отриманих результата проводили на персональному комп'ютерi з використанням програми «Statistica»
Результати дослщжень. У кровi корiв дослщно! групи, при середнiй iнтенсивностi фасцюльозно! швази 10,2 яйця у 1 г фекалiй, кшькють еритроцитiв, та вмiст гемоглобiну були вiрогiдно нижчими порiвняно з цими показниками у корiв контрольно! групи (табл. 1).
Таблиця 1.
ГематолоПчш показники кров1 кор1в хворих на фасцiольоз (М ±т)
Одиниця Група кор1в
Показники вим1ру Дослщна (п=7) Контрольна(п=7)
Еритроцити Т/л 5,2 ± 0,3 * 4,2 ± 0,2
Гемоглобш г/л 71,6 ± 2,6 *** 101,3 ± 4,2
Лейкоцити Т/л 11,2 ± 0,7 ** 8,0 ± 0,6
Базофши % - 0,4 ± 0,1
л Еозшофши % 10,1 ± 0,6 5,9 ±0,3
1 Моноцити % 3,8 ± 0,4 5,0 ± 0,6
& о ■ о Юш % - -
й « & 1 'Я Паличкоядернп % 1,4 ± 0,1 2,5 ± 0,2
<и <3 X Сегментоядерш % 17,7 ± 1,6 26,6 ± 2,7
Л1мфоцити % 67,0 ± 2,4 59,6 ± 3,5
Примггка: у цш 1 наступнш таблицях х * - < 0,05; ** - < 0,01; *** - < 0,001.
Разом з тим у швазованих тварин встановлено вiрогiдне (Р<0,01) збшьшення юлькосп лейкоцитiв. У лейкограмi тварин дослщно! групи вiдсоток паличкоядерних i сегментарних нейтрофiлiв був менший, а еозинофшв бiльшими за iснуючу фiзiологiчну норму. Олiгохроменiю, еритроцитопенiю, еозинофiлiю, нейтропенш, лейкоцитоз у велико! рогато! худоби за фасцiольозу спостерiгали вiтчизнянi [13] i зарубiжнi автори [14].
У таблиц 2 наведенi данi результата iмунологiчних дослiджень, згiдно з якими у корiв дослiдно! групи кшькють Т-лiмфоцитiв було вiрогiдно меншою (Р<0,01), а В-лiмфоцитiв бiльшою (Р<0,05) порiвняно з коровами контрольно! групи. Функцюнально-метабол^ична активнiсть клiтин периферiйно! кровi у корiв дослiдно! групи у спонтанному i стимульованому тестi була вiрогiдно нижчою (Р<0,05 i Р<0,001 вщповщно). ПР у корiв контрольно! групи був 1,26 раза вищий порiвняно з коровами дослiдно! групи.
114
Таблиця 2.
!мунолог1чн1 показники кров1 кор1в хворих на фасщольоз (М ±т)
Показники Одиниця вимфу Група ко р1в
Дослщна (п=7) Контрольна(п=7)
Т - л1мфоцити % 37,7 ±1 ,69** 44,29 ± 1,21
В - л1мфоцити % 25,14 ± 1,5* 20,86 ± 1,14
НСТ - тест спонтанний % 5,14 ± 0,74* 7,86 ± 0,96
НСТ - тест стимульований % 27, 86 ± 1,53*** 55,29 ± 3,52
ПР 5,6 7,06
Вивчення показниюв iнтерферонового статусу корiв за фасщольозу (табл. 3) показано вiрогiдне зниження здатност клiтин кровi продукувати 1ФН -у на iндуктори рiзноl природи. Рiвень 1ФН - у у корiв дослщно! групи порiвняно з контрольними був вiрогiдно меншим, як при використаннi неспецифiчного шдуктора, так i специфiчного (Р<0,001 i Р<0,01 вiдповiдно). Рiвень спонтанного та шдукованого ФНП у корiв дослщно! групи був вiрогiдно нижчим шж у контрольних (Р<0,001 i Р<0,01 вiдповiдно).
Таблиця 3.
Показники штерферонового та цитокшового статусу корiв хворих на
фасщольоз (М ±т, од/мл)
Показники Група кор1в
Дослщна (п=7) Контрольна(п=7)
Ендогенний 1,14 ± 1,38 1,71 ± 2,23
1ФН - а 141,71 ± 32,65 160,0 ± 36,28
1ФН - у; (ФГА) 22,86 ±4,43*** 100,57 ± 12,93
1ФН - у - СЕПФ 9,14 ± 1,9** 59,43 ± 13,23
ФНП бюлопчний - -
ФНП спонтанний 3,71 ± 0,81*** 22,86 ± 3,23
ФНП 1ндукований 11,43 ± 3,75** 65,14 ± 13,11
Результати дослщжень показують, що фасцiоли мають потужш антизапальнi властивостi, тому викликана ними хвороба переб^ае на фонi домшування Т-хелперiв 2 класу. Пiдтвердженням такому положенню е низька здатнiсть кл^ин перифершно! кровi тварин дослщно! групи продукувати 1ФН -у i ФНП у вiдповiдь на шдуктори рiзноl природи. Наявнiсть еозинофш! свщчить про високий рiвень 1Л-5, який синтезуеться Т-х 2 i започатковуе пролiферацiю еозинофiлiв. Збiльшення кiлькостi В-лiмфоцитiв е показником розвитку iмунного захисту гуморального типу.
Висновки:
1. Фасщольозна iнвазiя у органiзмi корiв супроводжуеться зменшенням кiлькостi еритроцитiв, нейтрофiлiв, вмкту гемоглобiну та зростаннями кiлькостi лейкоцита i еозинофiлiв.
2. Секреторно-екскреторнi продукти фасщол зумовлюють зниження здатностi кл^ин перифершно! кровi продукувати прозапальнi цитокши (1ФН - у i ФНП).
115
3. У opraHÍ3MÍ KopiB за фасцюльозно! швази знижуеться функцiонально-метаболiчна активнiсть фагоцитiв.
Л1тература
1. Березовський Андрiй. Особливостi терапи фасцiольозу у жуйних / Андрш Березовський // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2000. - №1. - С.44-45.
2. Березовський Андрiй/ Новий погляд на тактику фармакотерапи фасцюльозу та оптимальнi термiни дегельмштизаци худоби. / Андрш Березовський // Ветеринарна медицина Украши. - 2004. - №11. - С. 19-21.
3. 3. Maizls P.M. Reqylation of patogénesis and immunity in helminth infectios. / P.M. Maizls, E.J. Pearce Artis D [and others] // JEM. - 2009. - Vol. 62, №10. - P. 2059-2066.
4. Ingole S.L. Interferon - gamma and interleukin - 4 expresion durinq Fasciola gigantica primary infection in crossbred bovine calves as dedermined by real-time RCR / S.L. Ingole, P. Sinqh, O.K. Raina [et al.] // Vet. Parasit. - 2008. -Vol. 152, №1-2. - P. 158-161.
5. Glery D. Immune responses of chronically infected adult cattle to Fasciola hepatica / D. Glery, P. Torgerson, G. Mulcahy // Vet. Parasit. - 1996. - Vol. 62, №12. - P. 71-82.
6. Flynn R.J. Posible Role for Toll- like Receptors in interaction of Fasciola hepatica excretory / Flynn R.J. Mylcahy G.// secretory Products with Bovine Macrophages / Inf. Immun. - 2008. - Vol. 76, №2. - P. 678-684.
7. Паюк Василь Бактерюлопчш дослщження туш i внутршшх оргашв, уражених фасцюлами. / Василь Паюк, Петро Роговський // Ветеринарна медицина Украши. - 2001. - № 11. - С.32-33.
8. Flynn R.J. Co-infection of cattle with Fasciola hepatica and Micobacterium bovis-immunoloqical consegnences / R.J. Flynn, G. Mulcahy, M. Welsh [et al.] // Transbound. Etnerq. Dis. - 2009. - Vol. 56, № 5-6. - P. 269-274.
9. Пахмутов И.А. Оценка функциональной активности крови животных./ И.А Пахмутов., М.С. Ульянова // Ветеринария - 1984. - №3. - С. 68-69.
10. Зоценко В.М. Визначення штерферонового статусу у пробах цшьно! кровi велико! рогато! худоби / В.М. Зоценко // Вкн. Бшоцерюв. ДАУ. - 1996. -Вип.1. - С.26-29.
11. Woldvogel A.S. Expresion of interleukin 4, interleukin 4 splice variats and interferon gamma mRNA in colves experimentally infected with Fasciola hepatica. / A.S. Woldvogel, M.F. Lepage, M.P.Zakher [et al.] // Vet. Immunol. Immunopat. - 2004. - Vol. 97, №1-2. - P. 53-63.
12. Meager A. Tumor necrosis factor (TNF) / A. Meager, H. Lennq, C. Walley // J. Immunol. Meth. - 1989. - Vol. 116, №1. - P.1-17.
13. Довгш А.Ю. Терапевтична оцшка комбггрему при фасцiольозi та вплив його на гемол^ичш i бiохiмiчнi показники велико! рогато! худоби / А.Ю. Довгш, А.В. Березовський, Г.П. Грищук [та ш.] // Вкник сумського НАУ. -Суми, 2004. - № 2. - С.41-44.
116
14. Hareum E.M. Clinico-pathological studies an naturally-accurring bovine fascioliasis in the sudan / E.M. Hareum, M.F.Unssein //J. Helminthol. - 1975- Vol. 49, №3. - P. 143-152.
Summary
Chaeacteristics of interferon and cytokine state in cows infected by fascioias. Zotsenko V.M. DPh.vet. med. senior lecturer. Spivak M. DSc vet. med. professor. Yuschishina O. vet. med. Bila Tsrkva State University.
It is determined, that bovine fasciolosis is associated with erythrocytopenia, eosinofilia, leukocitosis reducing the number of, neutrofiles. Products of vital activity of fasciols negatively effect on abilitu of peripheral blood cells to produce pro inflammation cytokines.Obtained results demonstrate that 2 class T-helpers are dominated during bovine fasciola invasion.
Cmammx nadiumna do peda^ii 6.03.2010
117
