CC BY
22
Ключевые слова: зеленые насаждения, высота дерева, диаметр дерева, диаметр кроны, протяженность кроны.
Lesnik O.M. Correlations between Crown Parameters and Other Taxation Characteristics of Aesculus Hippocastanum Trees in Urban Greenery of Kyiv
Urban greenery is influenced by urban environment, what has a negative effect on the vital activities of the trees. Growth environment of trees in urban territories and in natural areas are completely different. Special methodological characteristics of the measuring of main biomet-rical tree parameters in urban area are explained in this work. The statistic analysis of the researched data is also done. The study results of the synergies between crown parameters and other taxation characteristics are described. Based on made correlation analysis it is necessary to underline that the crown volume should be simulated in dependence to crown diameter and tree diameter at breast height.
Keywords: urban forest, tree height, tree diameter, diameter of crown, length of crown.
УДК 630.182.47
ВИЗНАЧЕННЯ Ф1ТОМЕЛЮРАТИВНО1 РОЛ1 НАСАДЖЕНЬ ПАРКУ ПЕРЕН1 У М1СТ1 ВИНОГРАД1В ЗАКАРПАТСЬКО' ОБЛАСТ1 Н.Г. Лук'янчук1, М.С. Федак2
Обгрунтовано потребу мошторингу паркових ландшафпв Закарпаття. Вивчено iсто-ричну довщку палацово-паркового ансамблю Переш та проаналiзовано сучасний стан зелених насаджень. Оцшено естетичш та декоративш властивост насаджень. Визначе-но коефщент фтомелюративно! ефективностi насаджень. Встановлено ступiнь вико-нання фггомелюративних функцiй фiтоценозiв. Подано пропознци щодо оптишзацн рослинного покриву, а саме: збшьшення площi газошв, квiтникiв, дво- i трьохярусними деревно-чагарниковими насадженнями, використання в'юнких рослин для вертикального озеленення.
Ключовi слова: фггоценози парку, фiтомелiоративна функцш, коефiцieнт фкомель оративно! ефективностi насаджень.
Тенденцп до деградацií природних екосистем Карпатського регюну, зокре-ма, 1х фрагментацií з наступним збiдненням бюрiзномашття, спонукали до ви-конання активних природоохоронних заходiв згiдно з вимогами Рамково!' кон-венцií про охорону та сталий розвиток Карпат (Карпатсько!' конвенцií). Всеевропейсько!' стратегií збереження бюлопчного та ландшафтного рiзнома-нiття може бути досягнуто завдяки збереженню всього комплексу екосистем, середовищ iснування, видового рiзноманiття ландшафтiв мiсцевого значения та за умови ввдновлення пошкоджених компоненпв ключових екосистем i захисту 1х вiд потенцiйноí небезпеки [1].
Особливктю Виноградiвського р-ну Закарпатсько!' обл. е значне поширен-ня, порiвияно з iншими регiонами Украши i бвропи загалом, природних лан-дшафтiв. Територ1я району, що характеризуеться невеликою порушешстю природних ландшафтов, з лковою i лучною рослиннiстю, може виступати еколопч-ним каркасом iз забезпечення життедiяльностi бiоти. Одним iз мальовничих ку-точюв Закарпаття е мкто Виноградiв, засноване у IX ст. У 2017 р. вщзначати-
1 доц. Н.Г. Лук'янчук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 студ. М.С. Федак - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
муть 755^ччя та надання мiсту Магдебурзького права, ось чому насамперед потрiбно звернути увагу на стан зелених насаджень мiста, i зокрема, парку Пе-ренi, пам'ятцi садово-паркового мистецтва XVI-XVII ст. [2].
Мета дослщження - визначити екологiчний стан та фтомелюративну роль насаджень парку Переш мiста Виноградiв. Для досягнення ще!' мети потрiбно виконати такi завдання: вивчити фiтоценотичнi особливостi насаджень, 'х фло-ристичний склад та еколопчну структуру; дати комплексну оцiнку естетичним та декоративним властивостям насаджень; визначити коефщент фггомелюра-тивно!' ефективностi насаджень та встановити стушнь виконання фггомелюра-тивних функцiй фiтоценозiв. Об'екти дослщження - парковi фiтоценози. Методи дослщження - загальноприйпяп експериментальнi екологiчнi та аналггичш
Результати дослщження. Виноградiв (до 1946 р. Севлюш) - мкто з бага-товiковою iсторieю, розташоване на правому березi рiчки Тиси, у пiднiжжi згас-лого вулкану Чорно!' гори (568 м), на пагорбах якого ростуть ушкальш кушд дикого винограду, а першi насадження згадуються у III ст. Згiдно з даними мкько!' ради, iз загально!' плошi мкта 3 209 га зеленi насадження займають 160 га (20 % плошд мiста), за кiлькостi населення Виноградова 25 565 осiб (зпдно з 2013 р.) визначаемо, що на одного мешканця мiста припадае 62,6 м2 насаджень. Така площа зелених насаджень мiста задовольняе норми ВВОЗ - 50 м2 / на одного жителя мкта [3]. Такий показник е прикладом для наслщування для шших мiст Украши, зокрема Львова, де на одного мешканця припадае 38 м2 зелених насаджень [4].
До насаджень загального користування у Виноградовi належить парковий комплекс графiв Перенi XVI-XVII ст. загальною площею 12,7 га. Парк внесено в реестр пам'яток архггектури Нащонального значения, вiн е ушкальним ансамблем такого виду на Закарпатп, об'ектом природно-заповiдного фонду Украши. Парковi насадження регулярно-пейзажного стилю створено два столтя тому за вказiвкою угорського графа Жiгмунда Переш зпдно з проектом невщомого автора. Сьогодш парк е мiсцем для сшейного вiдпочинку, гостей та ввдпочи-вальникiв. На територií парку розмщено дитячий майданчик, амфiтеатр, лiтню терасу, спортивш майданчики, парковi скульптури [2].
У 2013 р. на територц парку пращвники кафедри ландшафтно!' архггектури, СПГ та урбоекологи НЛТУ Украши здiйснили подеревну iнвентаризацiю. Зага-лом на дослiджуванiй територií площею близько 8 га було облшовано 1490 дерев i 60 чагарникiв сорока видiв [5]. Серед деревно!' рослинностi парку найбшь-шу частку становлять такi види, як клен гостролистий, гiркокаштан звичайний, ясен звичайний, клен польовий, липа дабнолиста, айлант високий. Екзотами е гшкого дволопатеве, бундук канадський, каркас захвдний, катальпа бкношепо-дiбна, сакура, сосна чорна, верба Матсуда, пбккус аршський, гортензк воло-тева, дуб червоний.
Найбiльш поширеними серед шднаметового трав'яного вкриття е бальзамин ^бноквггковий, осока волосиста, кропива дводомна, герань лiсова, яглиця звичайна, гравшат мiський, розхiдник звичайний та чистотш великий. Наяв-нiсть цих видiв свiдчить як про багатство фунту на територп парку, так i про значнi сильватизацiйнi процеси та синантропiзацiю трав'яного ярусу.
Пщ час обстеження насаджень виявлено, що значна частина дерев i чагар-никш мають поганий санiтарний стан та низьку естетичну оцiнку. Причинами е: вiкова структура деревних насаджень; вплив забруднення навколишнього сере-довища; ущшьнення грунту внаслiдок рекреацiï; механiчнi пошкодження насаджень. Спостережено масове всихання трав'яного вкриття на вiдкритих дшян-ках. Вiдзначенi значнi змiни у видовому складi насаджень пов'язують i3 змiною режиму вологозабезпечення регiону, збшьшенням сухостi мiкроклiмату i грун-пв цiеï територiï, а також ступеня забруднення атмосфери, грунпв i вод, що надходять з атмосферними опадами. За останш 30 рокiв з насадження зникли такi види: терен, клен татарський, тсуга канадська, вшьха чорна, бруслина бо-родавчаста, платан захвдний. Натомiсть з'явилися граб звичайний, шовковиця бiла, горiх грецький, дуб червоний, гiбiскус сiрiйський та ш. З причини нестачi вологи окремi види, зокрема катальпа бiгнонiеподiбна, в'яз шорсткий, клен польовий, перебувають у стан вiдмирання i суховершинять, втрачаючи декора-тивнiсть. Покращити ситуацiю зможуть декоративнi рослини, якi е посухос-тiйкими, наприклад, представники родини бобових. Представники цiеï родини здатнi також покращувати структуру грунту та збагачувати його азотом [5].
Найважливтою е природна перетворювальна фiтомелiоративна функця зелених насаджень. Суть ïï полягае у полшшенш геофiзичних, геохiмiчних, са-нiтарно-гiгiенiчних, бiотичних, iнтродукцiйних, просторових й естетичних характеристик мiських екосистем [6]. Для встановлення ступеня виконання фио-мелiоративних функцiй фiтоценозiв потрiбно визначити коефiцiент фиомель оративно!' ефективностi насаджень за формулою [7] KFM = (Spxb + Sflxb + Spmxb + Sf xb + Ssv3xb + Ssv2xb + Ssv1xb + Sstxb) /S',
де: S - площа, зайнята: газонами (p), квiтниками (f), садами (pm), чагарниками (f), деревними насадженнями трьох-, двох- i одноярусними (Sv3, Sv2, Sv1), верти-кальним озелененням (St); b - кiлькiсть балiв, отриманих ценозом (ввд 11 до 1). Ощнюють життевiсть ценозу: рослини повиннi бути здоровими, без зовшшшх ознак мехашчних пошкоджень чи захворювань, а також мати щлком визрiлi бруньки i здерев'янш пагони; S - загальна площа озеленения.
Для виконання поставлено1 задачi використано карту Виноградова, М 1:20.
Загальна озеленена площа парку (S1) становить 73000 м2. Площа, зайнята газонами (p), становить 2000 м2, показник b - 6 балш. Площа, зайнята кытника-ми (f), становить 440 м2, показник b - 10 балiв. Площа, зайнята садами (pm), вщсутня. Площа, зайнята чагарниками f), становить 1500 м2, показник b - 5 ба-лш - це живоплоти середньо1 життевостi. Площа, зайнята деревними насаджен-нями трьохярусними (Sv3), становить 40 м2, показник b - 4 бали. Площа, зайня-та деревними насадженнями двохярусними (Sv2), становить 1020 м2, показник b - 4 бали. Площа, зайнята деревними насадженнями одноярусними (Sv1), становить 11080 м2, показник b - 6 балiв. Площа, зайнята вертикальним озелененням (St), становить 20 м2, показник b - 9 балiв. Поставляемо данi натурних об-стежень i отримуемо: KFM = 1,3: KFM =(2000 x 6 + 440 x10 +1500 x 5 + 40 x 4 +1020 x 4 +11080 x 6 + 20 x 9 ) /73000 = 1,3
Нащональний лкотехшчний ушверситет Украши
Отже, коефщкнт фiтомелiоративноï ефективностi насаджень парку Переш становить 1,3. Зпдно з лггературними даними показник коефiцieнта фггомель оративно1 ефективностi для парюв змiнюeться в межах 6,5-7,8, у садах i скверах - 2-3. Якщо ж брати до уваги всю територда кторично1 частини мiста Львова, то коефщкнт фiтомелiоративноï ефективносп становить 0,68 [6]. Регламен-тованого граничного показника немае, проте визначений показник е досить не-високим, i свiдчить про низькi еколого-фггомелюративш характеристики обсте-жених фiтоценозiв, тому е потреба в оптишзацп рослинного покриву парку.
Висновки. Враховуючи видове рiзноманiття, структуру та саштарно-ri-пешчний стан зелених насаджень, доцiльним е провести реконструкщю насаджень, що запропонував колектив кафедри ландшафтно1 архиектури, СПГ та урбоекологiï НЛТУ Украши.
Незважаючи на загальний високий показник плошд насаджень на одного мешканця мкта, визначений показник фггомелюративно1 ефективносп е досить невисоким, i свдаить про низькi еколого-фiтомелiоративнi характеристики об-стежених фiтоценозiв, тому е потреба в ошташзацп рослинного покриву парку, зокрема: збшьшення плошi газонiв, квггникш, дво- i трьохярусними деревно-ча-гарниковими насадженнями. Використання в'юнких рослин для вертикального озеленения забезпечить шдвищення фггомелюративно1 ефективностi насаджень та його естетично!' цiнностi.
Отже, врахування результата ще1' роботи сприятиме фiксацiï сучасного стану ландшафтав Виноградова i недопущення 1х подальшо1 деградацц, забезпечить збереження i вiдтворения ландшафтного рiзноманiття, що дасть змогу по-лiпшити умови для життя i розвитку людини в мкькому середовишi. Це також сприятиме запобканню безповоротних втрат частин генетичного i ценотичного фонду регюну.
Лiтература
1. 3bît про виконання природоохоронного заходу "Розробки проекту екомереж Закарпат-сько'1 областi". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.pandia.org/text/79/496/ 41420-3.php/.
2. Виноградов - Вiкiпедiя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uk.wikipedia.org/wiki/.
3. Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах Украши. Наказ мшстерства будгвницгва, архiтектури та житлово-комунального господарства Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon3.rada.gov.ua/lawS/Show/z0880-06/
4. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць / В.П. Кучерявий. - Львгв : Вид-во "Свiт", 2005. - 456 с.
5. Кучерявий В.П. Теоретичш особливост реконструкци парку Перенi у мiстi Виноградовi Закарпатсько'1 областi / В.П. Кучерявий, Р.Б. Дудин, Т.М. Левусь // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.4. - С. 9-14.
6. Кучерявий В.П. Фггомелюрацш : навч : пойбн. / В.П. Кучерявий. - Л^в : Вид-во "Свгг", 2003. - 540 с.
7. Каспрук О.1. Охорона та збереження насаджень юторично!' частини мiста Львова / О.1. Каспрук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.9. - С. 148-153.
Надтшла доредакцп 17.10.2016р.
ЛукьянчукН.Г., ФедакМ.С. Определение фитомелиоративной роли насаждений парка Перени в городе Виноградов Закарпатской области
Обоснованна необходимость мониторинга парковых ландшафтов Закарпатья. Изучена историческая справка дворцово-паркового ансамбля Перени и проанализировано современное состояние зеленых насаждений. Дана оценка эстетическим и декоративным свойствам насаждений. Определен коэффициент фитомелиоративной эффективности насаждений. Установлена степень выполнения фитомелиоративных функций фи-тоценозов. Представлены предложения по оптимизации растительного покрова, а именно: увеличение площади газонов, цветников, двух- и трехярусными древесно-кустарни-ковыми насаждениями, использование вьющихся растений для вертикального озеленения.
Ключевые слова: фитоценоз парка, фитомелиоративная функция, коэффициент фитомелиоративной эффективности насаждений.
LukyanchukN.G., FedakM.S. Defining Phytomelioration Role of the Plantation of the Pereni Park in the City of Vynohradiv, Transcarpathian Region
The need for monitoring of park landscapes of Transcarpathia is substantiated. Historical reference of the Pereni palace and park ensemble is studied and also the current state of local vegetation is analyzed.The aesthetic and decorative properties of plants are evaluated. Phytomelioration efficiency ratio of the stands is determined. The extent to phytomelioration functions of plant communities is given. Some suggestions for optimizing vegetation are made. They are the following increasing the area of lawns, flowerbeds and two-tiered tree and shrub plantings, use climbing plants for vertical gardening.
Keywords: phytocenoses, phytomelioration functions, efficiency phytomelioration plantings.
УДК 631.53.01:582.746.26.
НАСШНеВЕ РОЗМНОЖЕННЯ AILANTHUSALTISSIMA MILL.
В.В. Мамчур1'2
Дослщжено насшневе розмноження виду Ailanthus altissima (Mill). Наведено даш щодо термшв заготiвлi та вииву насшня у вщкритий та закритий грунт, умов зберк'ан-ня, енергп проростання та глибини загортання насшня. Встановлено, що 36ip насшня Ailanthus altissima можна проводити восени, безпосереднього шсля природного дозрь вання крилаток, а також у весняний перюд. Збертати насшня впродовж зимового перь оду краще в паперових мшках за температури +5-7 °С. Дружш сходи насшня за висгву у вщкритий грунт з'являються пiсля загортання на глибину не бшьше 1,5-2 см. Схо-жiсть насiння в умовах Центрально-Придншровсько'1 височинно'1 областi Украши становить 87,3-89,5 %.
Ключовi слова: Ailanthus altissima (Mill), насшня, розмноження, лабораторна схо-жiсть, грунтова схожють.
Вступ. Успiшнiсть широкого використання деревних декоративных рослин в озелененш населених мiсць значною мiрою обумовлена 1хньою здатнiстю до розмноження. Ввд цього залежать результати введення в широку культуру будь-якого перспективного виду. Усшшнкть генеративного розвитку зумовлена на-самперед стiйкiстю рослин до несприятливих умов навколишнього природного середовища. Насiннeва продуктивнiсть залежить як вщ здатностi рослин витри-мувати несприятливi погоднi умови взимку, так i вщ наявностi сприятливих по-годних умов у фазi цвiтiння чоловiчих та жiночих генеративних органiв, що за-
1 acnip. В.В. Мамчур - Уманський НУ садвнидтва
2 наук. кер1вник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук
