CC BY
34
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
нлты
УКРЛИНИ
wi/ган
Науковий BicHHK НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40271001 Article received 16.12.2017 р. Article accepted 28.12.2017 р.
УДК 630*272:582.4:712.2:504.054(477.8)
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 ЁЕЗ Correspondence author Ya. V. Henyk yarhenyk@gmail.com
Я. В. Геник, Р. Б. Дудин, А. П. Дида, С. Б. Марутяк, О. I. Каспрук
Нацюнальний лкотехшчний утверситет Украши, м. Львiв, Украта
ТРАНСФОРМАЦ1ЙН1 ПРОЦЕСИ В Л1СОПАРКОВИХ I ПАРКОВИХ НАСАДЖЕННЯХ УРБАН1ЗОВАНИХ ЕКОСИСТЕМ ЗАХОДУ УКРА1НИ
Представлено результати дослщжень систематично! i фггоценотично! структури та фiзико-хiмiчних властивостей Грунтового покриву люопаркових i паркових насаджень мют Заходу Укра!ни. Встановлено видовий склад лгсопаркових i парко-вих фггоценозш i частоту трапляння окремих видiв деревних i трав'яних рослин у насадженнях урбанiзованих екосистем. Визначено кшьюсть та частку пошкоджених i уражених, сухостiйних i аварiйних деревних рослин у насадженнях урбашзо-ваних екосистем та саштарний стан лiсопаркових i паркових насаджень мiст Заходу Украши. Виявлено види деревних рослин, яю зазнають найбiльших пошкоджень та уражень у насадженнях урбанiзованих екосистем унаслщок негативно! дi! абь отичних i бiотичних екологiчних чинникiв. Здшснено аналiз розподiлу традицiйних i швазшних трав'яних видiв рослин у чотирьох типах газошв паркових насаджень мют - партерних, звичайних садово-паркових, лучних i спортивних. Встановлено збшьшення частки у трав'яному вкриттi швазшних видiв рослин внаслiдок надмiрного рекреацшного навантаження та ненадежного догляду за газонами паркових насаджень мют. Проаналiзовано змши фiзико-механiчних i фiзико-хiмiчних властивостей Грунтового покриву люопаркових i паркових насаджень залежно вiд ступеня рекреацшного навантаження. Встановлено основш чинники трансформацшних процесiв у фiтоценозах i едафотопах люопаркових i паркових насаджень мюьких екосистем Заходу Укра!ни. Охарактеризовано змгни видового складу i структури фггоцеимв i будови i властивостей Грунтового покриву люопаркових i паркових екосистем урбашзованих територiй внаслiдок негативно! ди рiзноманiтних природних i антропогенних чинникiв.
Ключовi слова: лiсопарковi та парюж насадження; рослинне вкриття; Грунтовий покрив; урбанiзованi екосистеми; тран-сформацшш процеси у насадженнях комплексних зелених зон; мiста Заходу Укра!ни.
Вступ. С^мкий розвиток мюьких екосистем, осе-редк1в соцiально-економiчного та культурно-полгтично-го розвитку суспшьства, супроводжуеться значним пе-ретворенням природних екосистем та появою на ix мгс-цi нових, антропогенно сформованих ландшафпв. Процеси урбашзацп призводять до значних трансформацш у довкiллi та характеризуються значними змiнами видового складу, структури та динамши розвитку люопарко-вих i паркових бiогеоценозiв. Трансформацiйнi змши в насадженнях комплексних зелених зон, як середовища архитектурного та функционального облаштування життевого простору урбанiзованиx територш, зумовле-нi впливом рiзноманiтниx природних i антропогенних
чинник1в, дiя яких призводить до зниження бiологiчноi стшкосп та стабiльностi лiсопарковиx i паркових насаджень та часто спричиняе ландшафтну, фгтоценотичну та таксономiчну деградащю насаджень мiськиx екосистем (Holubets, 1997; Kucheriavyi, 1999, 2003; Rudnytskyi, 2003; Rusanova, & Shulha, 2003; Holubets, 2005; Henyk, 2013).
Питання формування та розвитку комплексних зеле-них зон урбашзованих територш, розроблення заxодiв iз мiнiмiзацii негативного антропогенного впливу на т-сопарковi та парковi насадження мiст i надалi залиша-ються актуальними та потребують подальших всебiч-них дослiджень iз вивчення видового складу, структури
1нформащя про aBTopiB:
Геник Ярослав Вячеславович, д-р с.-г. наук, доцент, завiдувач кафедри ландшафтно! архiтектури, садово-паркового
господарства та урбоекологп. Email: yarhenyk@gmail.com Дудин Роман Богданович, канд. с.-г. наук, доцент кафедри ландшафтно! архггектури, садово-паркового господарства та
урбоекологп. Email: drb2008@ukr.net Дида Андрш Петрович, канд. с.-г. наук, доцент кафедри ландшафтно! архтектури, садово-паркового господарства та
урбоекологп. Email: adyda@ukr.net Марутяк Софiя Богдашвна, канд. с.-г. наук, доцент кафедри ландшафтно! архггектури, садово-паркового господарства та
урбоекологп. Email: msofiya@ukr.net Каспрук Олеся lгорiвнa, канд. с.-г. наук, доцент кафедри ландшафтно! архтектури, садово-паркового господарства та урбоекологп. Email: ok@ukr.net
Цитування за ДСТУ: Геник Я. В., Дудин Р. Б., Дида А. П., Марутяк С. Б., Каспрук О. I. ТрансформацШш процеси в лкопаркових i паркових насадженнях урбашзованих екосистем заходу Укра!ни. Науковий вкник НЛТУ Укра!ни. 2017. Вип. 27(10). С. 9-15. Citation APA: Henyk, Ya. V., Dudyn, R. B., Dyda, A. P., Marutyak, S. B., & Kaspruk, O. I. (2017). Transformation Processes in Forest Park and Park Plantings of Urbanized Ecosystems of Western Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 27(10), 9-15. https://doi.org/10.15421/40271001
та динамши розвитку фiтоценозiв, морфолопчно! будо-ви та властивостей грунтового покриву зелених зон, ошнювання трансформацiйних процеав у насадженнях урбанiзованих екосистем фМуп, 2002, 2008, 2016; Kucheriavyi, 2005; Непук & Dudyn, 2013).
Методика дослщження. Проаналiзувати причини i чинники трансформацшних процесiв у насадженнях мют Заходу Укра!ни; встановити склад, структуру i ди-намiку розвитку рослинних угруповань та змши властивостей грунтового покриву внаслвдок антропогенного впливу та рекреацшних навантажень; виявити характер трансформацшних змш у лiсопаркових i паркових еко-системах урбанiзованих територш
Об'екти та методика дослiдження. Дослвдження видового складу, структури та динамши розвитку люо-паркових i паркових фiтоценозiв, змiн властивостей грунтового покриву урбашзованих екосистем залежно вiд ступеня антропогенного навантаження i трансформацшних процесiв внаслвдок дИ рiзноманiтних чиннишв проводили у таких мiстах Заходу Укра!ни: Львовi, Дро-гобичi, Коломи, Косовi, Трускавцi, Моршинi, Хустi, Вижницi, Городку, Пустомитах i Великому Любш.
Встановлення видового складу та фггоценотично! структури лiсопаркових i паркових насаджень здшсне-но за методикою маршрутних дослвджень та шляхом закладання тимчасових пробних i опису фiтоценозiв iз застосуванням загальноприйнятих методик. Видовий склад деревних i трав'яних рослин встановлювали вщ-повiдно до вичизняно! номенклатури назв та класифь кували за екологiчними елементами (2егоу, 1965; Dob-rochaeva et а1., 1999; Zaiachuk, 2008).
Вивчення морфолопчно! будови та властивостей грунту проводили методом закладки монолтв. Вiдбiр зразк1в грунту для вивчення змш 1х фiзико-механiчних властивостей унаслiдок рекреацiйних навантажень проводили з верхнього 5-сантиметрового шару. Фiзико-хi-мiчнi властивостi грунтового покриву мюьких екосистем визначали в лабораторп експрес-аналiзу грунтiв ка-федри ландшафтно! архiтектури, садово-паркового гос-подарства та урбоекологп Нацiонального люотехшчно-го ушверситету Украши за апробованими методиками (Radov, Pustovoi & Koro1kov, 1985; A1eksandrova & №-idenova, 1986; Dyda et а1., 1999).
Дослвдження трансформацiйних процесiв у насадженнях комплексних зелених зон урбанiзованих екосистем Заходу Украши проводили в межах еколого-фь тоценотичних поясiв, що визначали за градieнтом урбо-генного середовища (Kucheriavyi, 1991; Kucheriavyi & Кшп^ка, 1999).
Виклад основного матер1алу дослiдження. Розви-ток комплексних зелених зон урбашзованих екосистем залежить вщ багатьох чинник1в, серед яких насамперед е питання охорони природно-просторових ландшафпв мiст, пошук можливостей для створення нових зелених насаджень i повноцшного економiчного забезпечення заходiв iз ведення садово-паркового господарства.
Подальший розвиток комплексних зелених зон ур-банiзованих екосистем i розроблення науково обгрунто-ваних рекомендацш iз ведення садово-паркового господарства повинш грунтуватись на всебiчних дослвджен-нях iз встановлення видового складу та фиоценотично! структури насаджень, виявлення наслiдкiв впливу рiз-номанiтних чиннишв на змши структурних компонен-пв i динамiки розвитку фiтоценозiв люопаркових i пар-
кових екосистем (Kucheriavyi, 1999; Holubets, 2005; Henyk, 2013; Dudyn, 2002; Kucheriavyi, 2005; Henyk & Dudyn, 2013).
Дослвдження дендрофлори люопаркових i паркових насаджень Micr Заходу Украши показали значну рiзно-машгшсть ix видового складу, який загалом налiчуe 157 видiв i форм дерев i кущiв i3 81 роду та 36 родин.
Видовий склад деревних рослин старовинних парив значно багатший, порiвняно з видовим складом ново-створених паркових насаджень. Тшьки у пaртернiй час-тинi Стрийського парку у Львовi росте 92 види деревних рослин iз 61 роду та 27 родин; у Львiвському парку iм. 1вана Франка - 76 вцщв iз 54 родiв i 27 родин; у парку iм. К. Трильовського в Коломш - 58 видiв iз 35 родiв i 28 родин; у парку iм. А. Тарнавського у Косовi -52 види iз 36 родiв i 20 родин, а в парку iм. Юрiя Федь-ковича у Вижницi - 47 видiв деревних рослин iз 29 ро-дiв i 16 родин.
У дендрофлорi насаджень мкт Заходу Украши пере-важають деревш види вiддiлу Покритонaсiннi, як1 загалом становлять вщ 77,5 до 96,7 % загального видового рiзномaнiття. У паркових екосистемах серед листяних порщ максимальною к1льк1стю особин представлен та-к1 види: клен гостролистий (Acer platanoides L.) -
14.8 %; граб звичайний (Carpinus betulus L.) - 8,4 %; ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) - 6,1 %; клен-явiр (Acer pseudoplatanus L.) - 5,5 %; пркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.) - 5,3 %; липа серцелиста (Tilia cordata Mill.) - 4,7 % та робшя звичайна (Robinia pseudoacacia L.) - 3,4 % зaгaльноi шлькосп всix деревних рослин. Серед хвойних порщ - туя захщна (Thuja occidentalis L.), ялина звичайна (Picea abies Karst.), сосна чорна (Pinus nigra Arn.), сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), модрина европейська (Larix decidua Mill.) та ялина колюча (Picea pungens Engel.). Серед кущiв -бузина чорна (Sambucus nigra L.) - 3,4 % та сшжнояпд-ник бший (Symphoricarpos albus Blake) - 2,3 % загаль-TOi шлькосп деревних рослин.
Незважаючи на досить значну рiзномaнiтнiсть видового складу дендрофлори у паркових екосистемах, представництво особин бшъшосп видiв незначне. Загалом, на 126 видiв i форм деревних рослин припадае тiльки 14,3 % зaгaльноi кiлькостi дерев i кущiв. Нато-мiсть 5 видiв дерев (клен гостролистий, клен-явiр, гiр-кокаштан звичайний, граб звичайний та ясен зви-чайний) загалом становлять 40,1 %, а 31 деревний вид -85,7 % вах особин у насадженнях.
У бшъшосп паркових насаджень переважають або-ригенш деревнi види, яш загалом становлять вiд 51,7 до 71,4 % видового рiзномaнiття. Однак в окремих Львiвськиx парках видовий склад деревних рослин на-раховуе бшьше iнтродуцентiв - у партернш чaстинi Стрийського парку - 63,1 %; у парку iм. 1вана Франка -
57.9 %; у парку Боднaрiвкa - 55,6 %; у Личашвському парку - 53,7 %.
Дослвдженнями частоти трапляння окремих видiв деревних рослин, що виражаеться через коефiцiент трапляння (Ктр = 1,0 за умови виявлення виду в уах парках), встановлено нaйбiльше поширення таких деревних видiв: клена гостролистого, клена-явора, ясена звичайного, липи серцелисто].', ялини звичaйноi - Ктр = 1,0. Дещо меншi значения коефiцiентa трапляння харак-тернi для таких видiв: гiркокaштaиa звичайного, граба звичайного, робшп звичайно].', тополi чорно].', яблунi т-
сово! (Malus sylvestris Mill.), дуба звичайного (Quercus robur L.), берези повисло! (Betula pendula Roth.), аличi (Prunus divaricata Ledeb.) - Ктр = 0,9; ту! захвдно! (Thuja occidentalis L.), горобини звичайно! (Sorbus aucupa-ria L.), горiха грецького (Juglans regia L.) - Ктр = 0,8; черешш (Cerasus avium Moench), глоду одноматочково-го (Crataegus monogyna Jacq.), бука лiсового (Fagus sylvatica L.), модрини европейсько! (Larix decidua Mill.), дуба червоного (Quercus rubra Du Rei), верби козячо! (Salix caprea L.), бузини чорно! та в'яза шорсткого (Ul-mus scabra Mill.) - Ктр = 0,7.
Значну частоту трапляння та поширення зазначених деревних рослин у парках пояснюють високим рiвнeм !х життевостi, доброю здатнiстю до природного понов-лення та стiйкiстю до значних антропогенних наванта-жень. Водночас, незначна юльюсть eкзотiв у паркових насадженнях мiст спричинена !х бюлопчним старiнням, вiдсутнiстю природного поновлення та, можливо, нес-приятливими умовами абютичного середовища.
Негативна дiя антропогенних чинниюв на стан i вь тальшсть деревних рослин посилюе дiю несприятливих природних абiотичних i бiотичних чиннишв, яю сукуп-но призводять до попршення загального санiтарного стану люопаркових i паркових насаджень. Найпошире-шшими серед бiотичних пошкоджень насаджень е ура-ження дерев напiвпаразитною рослиною - омелою бь лою (Viscum album L.) та утворення дупел. Усередне-ний показник ураження деревних рослин парюв мiст омелою бшою становить 6,6 %, а показник наявносп на стовбурах дерев дупел - 3,1 % вщ загально! кiлькостi обстежених деревних рослин.
Комплексна дiя негативних природних i антропогенних чинник1в призводить до зниження вiтальностi деревних рослин люопарюв i парков - тдвищення ступе-ня дeфолiацi! та дехромацп, передчасного листопаду, збiльшeння усихань гшля дерев, а iнодi - i до !х повно-го вщмирання. Усереднений показник наявностi в люо-
Розглядаючи стiйкiсть окремих вищв деревних рослин до дп несприятливих антропогенних i природних чиннишв, можна стверджувати, що найбiльших пошкоджень та уражень у насадженнях урбашзованих екосис-тем зазнають таю види, як: гiркокаштан звичайний, ро-бiнiя звичайна, липа серцелиста, бук люовий, клен гос-тролистий та горiх грецький. Розвиток комплексних зе-лених зон i створення садово-паркових ландшафтiв пе-редбачають i формування естетичного трав'яного вкриття - газошв, як1 потребують значно! уваги з погля-ду !х санiтарно-гiгieнiчно!, естетично! та господарсько! функцiй в урбашзованих ландшафтах.
парках i парках мют деревних рослин iз сухим гшлям становить 15,9 % вiд загально! юлькосп обстежених особин. У багатьох паркових насадженнях частка дерев iз сухим пллям е досить значною, що перевищуе 25 % вах особин, зокрема: у мiському парку Хуста - 32,0 %; "Високий Замок" у Львовi - 28,4 %, iм. 1вана Франка у цен^ Львова - 26,8 % вщ загально! кiлькостi дерев у насадженш
Брак належних коштiв на здшснення постiйного догляду за станом люопарюв i парков мiст призводить до наявносп в них значно! юлькосп сухостiйних дерев, що становить до 4 % вщ юлькосп деревних особин у насадженнях: у парку мюта Пустомити - 3,8 %; у парку мета Вижниш - 3,7 %; у парку "Високий Замок" у Львовi - 3,6 %.
Дослвдження загального санггарного стану паркових насаджень урбашзованих екосистем показали, що бшь-шють деревних рослин е стшкими до дп несприятливих чинник1в природного середовища. Однак, враховуючи вшову та просторову структуру паркових насаджень, а також негативш антропогенш впливи (забрудненiсть довк1лля, несприятливi мiкроклiматичнi i грунтовi умо-ви, значш рекреацiйнi навантаження), значна частина деревних рослин паршв уражена рiзноманiтними хворобами та механiчно пошкоджена.
Усереднений показник уражень та пошкоджень дерев-них рослин л1сопаркових i паркових насаджень мют Заходу Укра!ни е досить високим та становить 35,3 %. Значна частина паркових насаджень характеризуеться високою часткою уражених i пошкоджених деревних особин, що становить близько 50 % вах рослин, зокрема, Л^всьш парки: "Високий Замок" - 51,9 %, iм. 1вана Франка -49,4 % та Личаювський - 48,5 % деревних рослин у насадженш (табл. 1). Наявшсть у насадженнях аваршних дерев (0,5 % ввд загально! юлькосп рослин) сввдчить про нагальну потребу здiйснення постшного догляду за саш-тарним станом лкопаркових i паркових територiй.
Видовий склад вищих судинних рослин газошв паркових насаджень мюьких екосистем Заходу Укра!ни ха-рактеризуеться значною рiзноманiтнiстю та налiчуе 193 види рослин iз 128 родiв i 33 родин. У складi флори газошв паркових насаджень проввдними за юльюстю видiв е так1 родини: Айстровi (Asteraceae) - 32 види, Тонконоговi (Poaceae) - 32 види, Глухокропивш (Lami-aceae) - 16 видiв, Бобовi (Fabaceae) - 12 видiв, Гречко-вi (Polygonaceae) - 12 видiв, Розовi (Rosaceae) - 11 ви-дiв i Сeлeровi (Apiaceae) - 9 видiв.
Дослвдження видового складу рiзних типiв газонiв паркових екосистем показали, що бшьшим бiорiзнома-
Табл. 1. Саттарний стан насаджень урбанiзованих екосистем Заходу Укра'ши
Насадження урбашзованих екосистем Уражеш та пошкоджеш дерева Аваршш дерева Загальна кшьюсть обстежених дерев, особин
юльюсть, особин % юльюсть, особин %
Стрийський парк у м. Львовi (партерна частина) 355 38,6 19 2,1 920
Парк iм. 1вана Франка у м. Львовi 701 49,4 5 0,4 1419
Парк "Високий Замок" у м. Львовi 1738 51,9 19 0,6 3351
Парк iм. К. Трильовського у м. Коломи! 288 22,8 2 0,2 1264
Парк "Боднарiвка" у м. Львовi 285 37,6 - 0,0 758
Парк "Залiзна вода" у м. Львовi 322 8,2 12 0,3 3950
Парк "Пiсковi озера" у м. Львовi 493 41,3 1 0,1 1194
Личакiвський парк у м. Львовi 1294 48,5 12 0,5 2667
Парк у м. Хуста 104 41,1 1 0,4 253
Парк у м. Пустомити 314 35,0 5 0,6 898
Загалом 5894 35,3 76 0,5 16674
нитям, що й 3aKOHOMipHO, характеризуються звичайш садово-napKOBi газони - 173 види. Значно менше видове рiзномaнiття партерних - 82 види та лучних гaзонiв -69 видiв. Рiзномaнiття спортивних гaзонiв нaлiчуe тшь-ки 18 видiв вищих судинних рослин.
За частотою трапляння окремих видiв у газонному вкриттi нaйбiльше поширення у звичайних садово-пар-кових газонах мають так1 рослини: кульбаба лшарська (Taraxacum officinale Webb. ex Wigg.) - Ктр = 1,0; гряс-тиця збiрнa (Dactylis glomerata L.), подорожник великий (Plantago major L.) - Ктр = 0,92; яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.), грaвiлaт мiський (Geum ur-banum L.), любочки осiннi (Leontodon autumnalis L.), ко-нюшина лучна (Trifolium pratense L.) та конюшина пов-зуча (Trifolium repens L.) - Ктр = 0,83.
Значне антропогенне навантаження та неналежний догляд за газонами люопаршв i парков мют призводять до збiльшення частки у трав'яному вкриттi iнвaзiйних видiв (у звичайних садово-паркових - 92,7 %; партерних -93,1 %, лучних - 75,4 %, спортивних газонах - 66,7 %), зниження !х щнносп та естетично! привaбливостi (табл. 2). Партерш газони характеризуються найвищою к1льк1стю iнвaзiйних видiв, що сягае та перевищуе 90 % видового рiзномaнiття (у парках Львова: iм. Б. Хмель-ницького - 76,9 %, Стрийському - 88,2 %, iм. 1вана Франка - 88,9 %, люопарку Погулянка - 90,5 % видiв).
Табл. 2. Розподш традицiйних i iнвазiйних видiв _у газонах парки; мкт Заходу Украши
Тип газону Традицшш види 1нвазшш види Загальна кьсть видiв
кьсть видiв % кьсть видiв %
Партерний 6 7,3 76 92,7 82
Звичайний садово-парковий 12 6,9 161 93,1 173
Лучний 17 24,6 52 75,4 69
Спортивний 6 33,3 12 66,7 18
Грунтовий покрив належить до тих компоненпв природного середовища, який найбiльше зазнае негативного впливу ввд урбанiзацiйних процесiв i рекре-ацiйних навантажень. Дослiдження грунтового покриву люопаршв i парк1в мiст Заходу Укра!ни показали, що за характером генезису та особливостями будови !х подь ляють на двi основш категорп - антропогенно змiненi, близью до природних, та штучно сформоваш. Люопар-ки мiста Львова та парки невеликих мют (мiський - у Хусп, iм. К. Трильовського - у Коломи! та iм. Юрiя Федьковича - у Вижнищ) характеризуються вiдносно збереженими дерново-пiдзолистими, дерново-ошдзоле-ними та сiрими лiсовими грунтами, як зазнали незнач-них антропогенних змiн, натомiсть старовиннi парки центрально! юторично! частини Львова (iм. 1вана Франка, "Високий Замок", партерна частина Стрийського парку) характеризуються значно змшеною будовою грунтового профiлю та наявнютю включень - будiвель-них матерiалiв i побутового смiття.
Надшрш рекреацiйнi навантаження на лiсопарковi та парковi насадження урбанiзованих екосистем призводять до змш фiзико-хiмiчних властивостей верхнiх гори-зонтiв грунтового покриву та спричиняють !х ущшьнен-ня, що негативно впливае на бiохiмiчнi процеси у грунтi. У насадженнях лiсопаркових i паркових зон на територь ях значного рекреацiйного навантаження, густина верхнього шару грунту в 1,06-1,49 раза вища, нiж у мю-цях незначно! рекреацл. Загальна пористiсть грунту в
мiсцях сильно! рекреаци в 1,06-1,27 раза нижча, шж у мiсцях слабкого рекреацшного навантаження (табл. 3).
Табл. 3. Фiзико-хiмiчнi властивостi Грунтового покриву _парки; i лiсопаркiв мiст Заходу Украши_
Стутнь рекреацшного навантаження Показники
густина Грунту, г-см- загальна по-ристiсть, % рН (Н2О) гумус, %
Винниювський люопарк, м. Львiв
Слабкий 1 14±0,03 51,37±0'49 5,82±0'21 1,55±0,13
Середнiй 1 24±"'и° 49,29±''94 6,22±0'u 1,37±0,09
Сильний 1,36±°'и1 46,04±0'41 6,64±0'12 1 22±0,u
Парк "Високий Замок", м. Л^в
Слабкий 1 17±U'U1 51,36±0'11 7 54±0.10 1 72±0,
Середнiй 1 29±0'05 47,78±''41 7,83±u'1u 1,53±0,15
Сильний 1,39±0'02 45,59±0'6' 8,12±u•u8 1,38±0,09
Парк iм. 1вана Франка, м. Львш
Слабкий 1,18±"'U1 50,53±0'11 7 42±U'U0 3,15±0,16
Середнш 1 29±u'uo 47 79±/'01 7,66±u'u' 2,86±0,14
Сильний 1,43±0'04 44 45±0'82 7,97±0'15 2 42±0,18
Парк iм. Юрiя Федьковича, м. Вижниця
Слабкий 1 17±0,02 50,74±0'95 6,24±0' 2,62±0,
Середнш 1 ^^ 49 12±0'09 6,74±0'29 2,25±0,15
Сильний 1,38±u'u1 47,83±0'09 7,18±0,17 1,99±0,17
Парк iм. К. Трильовського, м. Коломия
слабкий 1,06±U•UJ 51,71±0'59 6,04±u,10 2,53±0,11
середнш 1,20±u'u° 48,83±1'00 6,36±0,15 2,13±0,08
сильний 1,47±u•u1 40,84±1'uu 6,90±0,22 1,96±0,13
Хустський мiський парк, м. Хуст
слабкий 0,98±0, 54,42±0'// 6,36±0, 2,15±0,17
середнш 1 22±0,06 48,55±1'00 6,88±0,15 1,78±0,14
сильний 1,46±0'02 41,82±1'50 7,41±0,08 1,62±0,14
У мюцях незначного рекреацшного впливу частка вмету гумусу у верхньому горизонп е дещо вищою, порiвняно з територiями середнього та сильного рекреацшного навантаження. У Виннишвському люопарку Львова в мюцях незначно! рекреацi! показник частки вмету гумусу у верхньому горизонп грунту (1,55 %) в 1,13-1,27 раза перевищуе аналопчш показники на тери-торiях середньо! (1,37 %) та сильно! рекреацi! (1,22 % гумусу). У паркових насадженнях на територiях iз слаб-ким рекреацшним впливом вмiст гумусу у верхньому шарi грунту в 1,10-1,33 раза вищий порiвняно з мiсцями значного рекреацшного навантаження (див. табл. 3).
Збшьшення рекреацшного навантаження на люопар-ковi та парковi насадження призводить до змiни реакцi! грунтового середовища верхнього шару грунту - ввд слабо кисло! до нейтрально! (у Виннишвському люопарку Львова; у центральних парках Вижнищ, Коломи! та Хуста), або ж ввд нейтрально! до слабо лужно! (у парках iм. 1вана Франка та "Високий Замок" у Львов^ (див. табл. 3).
Здшснення заходiв iз тдвищення продуктивностi грунтового покриву паркових насаджень, зокрема нане-сення родючого шару грунту на сплановану поверхню в парку iм. 1вана Франка у Львову призводить до значного тдвищення частки вмюту гумусу (в 1,75-2,09 раза) у верхшх горизонтах грунту.
Проведет дослвдження у люопаркових i паркових екосистемах мiст Заходу Укра!ни показали, що тран-сформацшт процеси в насадженнях комплексних зеле-них зон, як середовища архитектурного та функцiональ-ного облаштування життевого простору урбоекосистем, зумовленi насамперед даею рiзноманiтних антропогенних чинник1в, негативний вплив яких призводить до зниження стаб№носп та бiологiчно! стшкосп насаджень, а iнколи - i до фiтоценотично!, таксономiчно! та ландшаф-тно! деградацi! лiсопаркових i паркових насаджень.
Антропогенна трансформащя люопаркових i парко-вих ландшафпв насамперед зумовлена неефективною господарською дiяльнiстю та надмiрними рекреацшни-ми навантаженнями, що призводить до випснення пер-винного рослинного вкриття, утворення нових тран-сформованих фiтоценозiв, значних змш природно уста-лених зв'язк1в у бюценозах (табл. 4).
Трансформацiйнi процеси у грунтовому покривi ль сопаршв i парков мiст головним чином спричинеш антропогенною дiяльнiстю, рекреацшними навантаженнями та ерозiйними процесами, що зумовлюе утворення урбаноземiв, змшу особливостей формування грунтового профшю та фiзико-хiмiчних властивостей генетич-них горизонпв грунту (табл. 5).
Табл. 4. Трансформацшш процеси у фгтоценозах лiсопаркових i паркових екосистем мкт Заходу Украши
Чинник трансформацii
Змши в компонентах фiтоценозу
Неефективна господарська дгяльшсть
- замщення головноi едифжаторно! породи на субедифжаторт - Carpinus betulus L., Acerplatano-ides L., Acer pseudoplatanus L., Fraxinus excelsior L., Robinia pseudoacacia L.;
- надмГрне збiльшення в насадженнях iнгродукованих деревних видiв (65,6 % дендрофлори);
- зниження кiлькостi деревних видiв вiддiлу Голонасшт (14,0 % дендрофлори);
- незначне представництво бшьшост деревних видiв (iз 157 видiв i форм 126 становлять 14,3 % за-гальноi кiлькостi деревних рослин);
- збiльшення в насадженнях дерев, уражених омелою бiлою (6,6 %), з дуплами (3,1 %), iз сухим гш-лям (15,9 %), сухостiйних (2,0 %);
- попршення санiтарного стану - значна частка уражених i пошкоджених дерев (35,0 %);
- наявнiсть у насадженнях аваршних дерев (0,5 %);
- збiльшення частки синантропних видiв у трав'яному вкригтi (28,5 %), особливо в партерних i спортивних газонах (у звичайних садово-паркових - 16,7-37,5 %; партерних - 17,9-42,9 %, луч-них - 16,7-32,4 %, спортивних - 20,0-55,3 %);
- збiльшення у газонах частки швазшних видiв - у звичайних садово-паркових (93,1 %), партерних (92,7 %), лучних (75,4 %), спортивних газонах (66,7 %);
- загущення насаджень, зменшення частки вiдкритих простив;
- зниження естетичноi привабливостi шських фiтоценозiв.
Рекреацiйна дiяльнiсть
- збшьшення в насадженнях механiчно пошкоджених дерев (загалом 4,4 %, до 11,9 % -ковГ озера", м. ЛьвГв);
- збiльшення площi стежкового та площинного витоптування трав'яного вкриття;
- дигреая паркових насаджень (початкова стадiя).
парк "Шс-
Епiфiтотii фтжвороб
- ураження дерев трутовиками, серцевинною гниллю, раковими та некрозними хворобами (особливо таких видiв: пркокаштан звичайний, робiнiя звичайна, липа серцелиста, бук лгсовий, клен гос-тролистий, горiх грецький, рiзнi види роду тополя)._
Табл. 5. Трансфо|
шацшш процеси в едафотопах лкопаркових i паркових екосистем MicT Заходу Украши
Чинник трансформацп Змши в компонентах едафотопу
Антропогенна дгяльшсть - змша будови та потужност грунтового профшю т^вняно iз природними зональними грунтами; - наявнiсть у верхшх генетичних горизонтах органiчних i мшеральних включень (зокрема будь вельно! сировини, скла, металу, побутового смптя); - трапляння похованих грунтових утворень (зокрема в парку "Високий Замок", м. Л^в); - пiдвищення продуктивной грунтового покриву - збiльшення вмюту гумусу (в 1,98-2,09 раза) та поживних речовин у верхньому шарi внаслiдок нанесення родючих грунтв.
Рекреацшна дгяльшсть - ущшьнення грунтового покриву - збшьшення густини (в 1,09-1,49 раза) i густини твердо! фази (в 1,03-1,08 раза) та зменшення пористост (в 1,04-1,30 раза) верхнього шару грунту; - зниження польово! вологост верхнього шару грунту (в 1,10-1,44 раза); - зниження вмюту гумусу у верхньому шарi грунту (в 1,11-1,33 раза) та поживних речовин; - змша кислотно-лужного балансу - ввд слабо кислого до нейтрального та ввд нейтрального до слабо лужного; - деградащя грунту - зниження продуктивности попршення повпряного та водного режимiв вер-хнiх генетичних горизонтiв.
Ерозшт процеси - тдвищення вмiсту гумусу (в 1,27-1,42 раза) та поживних речовин у верхньому шарi грунту нижшх частин схшпв.
Ерозiйнi процеси, як1 шдсилюються надмiрними рекреацiйними навантаженнями, призводять до тдви-щення вмiсту гумусу (в 1,27-1,42 раза) та поживних ре-човин у верхньому шарi грунту нижшх частин схилiв паркових насаджень.
Висновки. Лiсопарковi та парковi насадження мiст Заходу Укра!ни характеризуються значним фiторiзно-манiттям - 157 видами i формами деревних рослин iз 81 роду та 36 родин i 193 видами трав'янистих рослин iз 128 родiв i 33 родин. Фiторiзноманiття старовинних парков значно багатше порiвняно з видовим рiзноманiт-тям рослин новостворених паркових насаджень.
Трансформацп в структурi i складi фгтоценозу та змь ни властивостей едафотопу лiсопаркових i паркових насаджень урбоекосистем зумовленi здебiльшого антропо-генним впливом - неефективною господарською дiяль-нiстю та надшрними рекреацiйними навантаженнями, наслщком чого, сукупно зi значним забрудненням дов-к1лля, е зниження стабшьносп та стiйкостi насаджень до
негативно! ди природних чинник1в - ерозшних процесiв i ураження деревних порш фiгохворобами.
Недосгагня i неефективна господарська дiяльнiсть у лiсопаркових i паркових насадженнях мiських екосистем призводить до замщення головно! едифiкагорно! породи на субедифiкагорнi; надмiрного збшьшення в насадженнях iнтродукованих деревних вищв (65,5 %); зниження учасгi у фггоценозах хвойних порiд (14,0 %); попршення саштарного стану насаджень (дерев: уражених омелою бшою - 6,6 %, Гз сухим пллям - 15,9 %, су-хостшних - 2,0 %, аваршних - 0,5 %), загущення та зниження естетично! привабливосп паркових фггоценозГв.
Неналежний догляд за газонами парив призводить до збшьшення частки в трав'яному вкритп синантропних - 28,5 % (у звичайних садово-паркових - 16,737,5 %; партерних - 17,9-42,9 %, лучних - 16,7-32,4 %, спортивних - 20,0-55,3 %) та швазшних вищв (у звичайних садово-паркових - 93,1 %, партерних - 92,7 %; лучних - 75,4 %, спортивних - 66,7 %); зниження !х цшносп та естетично! привабливостг
Рекреацшт навантаження на лiсопарковi та napKOBi екосистеми призводять до збiльшення мехашчних пош-коджень деревних видiв (зламаш молодi дерева та гiлки, пошкодження кори та кореневих лап - 1,7-11,9 %) та площi витоптування трав'яного вкриття; спричиняють дигpесiю паркових насаджень (початкова стaдiя) та ущшьнення грунтового покриву (збiльшення густини - в 1,09-1,49 i густини твердо! фази - в 1,03-1,08 та змен-шення польово! вологостi - в 1,10-1,44 i поpистостi - в 1,04-1,30 раза); зниження вмюгу гумусу - в 1,11-1,33 раза i поживних речовин та змшу кислотно-лужного балансу верхнього горизонту грунту - вщ слабо кислого до нейтрального та вщ нейтрального до слабо лужного.
Зниження стшкосп насаджень до негативного впливу piзномaнiтних антропогенних i природних чинниюв приз-водить до збiльшення в люопаркових i паркових наса-дженнях деревних порвд, уражених трутовиками, гниллю, раковими та некрозними хворобами. Найбшьших ура-жень зазнають так1 деревт види: гipкокaштaн звичайний, pобiнiя звичайна, липа серцелиста, бук лiсовий, клен гос-тролистий, гоpiх грецький та piзнi види роду тополя.
Результати дослвджень видового фiтоpiзномaнiття лiсопapкiв i парк1в мiст, тpaнсфоpмaцiй структури рос-линних угруповань та змiни будови грунтового профь лю i фiзико-хiмiчних властивостей грунтового покриву насаджень унаслвдок негативно! дi! антропогенних i природних чиннишв доцiльно використовувати в систе-мi показник1в екологiчного монiтоpингу мюьких еко-систем, пiд час прогнозування подальшого розвитку ль сопаркових i паркових фiтоценозiв, розроблення науко-во обгрунтованих зaходiв iз мiнiмiзaцi! негативних про-цесiв антропогенного впливу на довшлля, пiдвищення естетично! цiнностi i pекpеaцiйно! пpивaбливостi, охо-рони та вщновлення ландшафтного piзномaнiття ком-плексних зелених зон урбашзованих екосистем.
Перелш використаних джерел
Aleksandrova, L. I., & Naidenova, O. A. (1986). Laboratorno-prak-ticheskie zaniatiia po pochvovedeniiu. Leningrad: Agropromizdat 295 p. [in Russian]. Dobrochaeva, D. N., Kotov, M. I., Prokudin, Yu. N. et al. (1999). Op-redelitel vysshikh rastenii Ukrainy. Kyiv: Fitosotciotcentr. 548 p.
Dudyn, R. B. (2002). Vydove predstavnytstvo derevno-chaharnyko-voi roslynnosti starovynnykh parkiv m. Lvova. Scientific Bulletin of UNFU, 12(8), 79-82. [in Ukrainian]. Dudyn, R. B. (2008). Konservatorska diialnist v istorychnykh par-kakh. Scientific Bulletin of UNFU, 18(12), 180-183. [in Ukrainian]. Dudyn, R. B. (2016). Konservatsiia, restavratsiia ta rekonstruktsiia sa-
dovo-parkovykh obiektiv. Lviv: Manuskrypt. 216 p. [in Ukrainian]. Dyda, A. P., Henyk, Ya. V., Bondarenko, V. D., & Khoietskyi, P. B. (1999). Doslidzhennia gruntiv u polovykh umovakh. Lviv: UkrDLTU. 54 p. [in Ukrainian]. Henyk, Ya. V. (2013). Chynnyky transformatsiinykh protsesiv u na-sadzhenniakh kompleksnykh zelenykh zon urbanizovanykh ekosystem. Scientific Bulletin of UNFU, 23(2), 113-118. [in Ukrainian].
Henyk, Ya. V., & Dudyn, R. B. (2013). Systematychna struktura dendroflory ta sanitarnyi stan parkovykh nasadzhen mist Kar-patskoho rehionu Ukrainy. Naukovyi visnyk Natsionalnoho uni-versytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia. Seriia: Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo (Part 1), 18(7), 42-52. [in Ukrainian]. Holubets, M. A. (1997). Vid biosfery do sotsiosfery. Lviv: Polli. 254 p. [in Ukrainian].
Holubets, M. A. (2005). Vstup do heosotsiosystemolohii. Lviv: Polli.
199 p. [in Ukrainian]. Kucheriavyi, V. A. (1991). Urboekologicheskie osnovy fitomeliorat-
ciia (Part 1). Moscow: NT "Informatciia". 357 p. [in Russian]. Kucheriavyi, V. P. (1999). Urboekolohiia. Lviv: Svit. 359 p. [in Ukrainian].
Kucheriavyi, V. P. (2003). Fitomelioratsiia. Lviv: Svit. 540 p. [in Ukrainian].
Kucheriavyi, V. P. (2005). Ozelenennia naselenykh mists. Lviv: Svit.
455 p. [in Ukrainian]. Kucheriavyi, V. P., & Kurnytska, M. P. (1999). Vplyv kompleksnoho urbohennoho hradiienta seredovyshcha (KUHS) na morfolohichni kharakterystyky derevnykh porid. Scientific Bulletin of UNFU, 9(7), 101-104. [in Ukrainian]. Radov, A. S., Pustovoi, I. V. (Ed.), & Korolkov, A. V. (1985). Praktikum po agrokhimii. Moscow: Agropromizdat. 312 p. [in Russian]. Rudnytskyi, A. M. (2003). Upravlinnia miskym seredovyshchem. Scientific Bulletin of UNFU, 13(5), 34-38. [in Ukrainian]. Rusanova, I. V., & Shulha, H. M. (2003). Landshaftno-ekolohichni peredumovy formuvannia miskoho seredovyshcha. Scientific Bulletin of UNFU, 13(5), 220-223. [in Ukrainian]. Zaiachuk, V. Ya. (2008). Dendrolohiia. Lviv: Apriori. 656 p. [in Ukrainian].
Zerov, D. K. (Ed.). (1965). Vyznachnyk roslyn Ukrainy. Kyiv: Uroz-hai. 878 p. [in Ukrainian]. [in Russian].
Я. В. Генык, Р. Б. Дудин, А. П. Дыда, С. Б. Марутяк, О. И. Каспрук
Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина
ТРАНСФОРМАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ В ЛЕСОПАРКОВЫХ И ПАРКОВЫХ НАСАЖДЕНИЯХ УРБАНИЗИРОВАННЫХ ЭКОСИСТЕМ ЗАПАДА УКРАИНЫ
Представлены результаты исследований систематической и фитоценотической структуры и физико-химических свойств почвенного покрова лесопарковых и парковых насаждений городов Запада Украины. Установлен видовой состав лесопарковых и парковых фитоценозов и частоту встречаемости отдельных видов древесных и травяных растений в насаждениях урбанизированных экосистем. Определены количество и долевое участие поврежденных и пораженных, сухостойных и аварийных древесных растений в насаждениях урбанизированных экосистем и санитарное состояние лесопарковых и парковых насаждений городов Запада Украины. Выявлены виды древесных растений, которые более всего повреждаются в насаждениях урбанизированных экосистем вследствие негативного воздействия абиотических и биотических экологических факторов. Осуществлен анализ распределения традиционных и инвазионных травяных видов растений в четырех типах газонов парковых насаждений городов - партерных, обычных садово-парковых, луговых и спортивных. Установлено увеличение долевого участия в травяном покрытии инвазионных видов растений вследствие чрезмерной рекреационной нагрузки и ненадлежащего ухода за газонами парковых насаждений городов. Проанализированы изменения физико-механических и физико-химических свойств почвенного покрова лесопарковых и парковых насаждений в зависимости от степени рекреационной нагрузки. Установлены основные факторы трансформационных процессов в фитоценозах и эдафотопах лесопарковых и парковых насаждений городских экосистем Запада Украины. Охарактеризованы изменения видового состава и структуры фитоценозов, а также строения и свойств почвенного покрова лесопарковых и парковых экосистем урбанизированных территорий вследствие негативного воздействия разных природных и антропогенных факторов.
Ключевые слова: лесопарковые и парковые насаждения; растительность; почвенный покров; урбанизированные экосистемы; трансформационные процессы в насаждениях комплексных зеленых зон; города Запада Украины.
Ya. V. Henyk, R. B. Dudyn, A. P. Dyda, S. B. Marutyak, O. I. Kaspruk
Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
TRANSFORMATION PROCESSES IN FOREST PARK AND PARK PLANTINGS OF URBANIZED ECOSYSTEMS OF WESTERN UKRAINE
The authors have presented the results of research of the systematic and phytocoenic structure and physical and chemical properties of the soil cover of forest park and park plantings of western Ukraine. We have defined species composition of forest park and park phytocoenoses (157 species and forms of tree plants of 81 genuses and 36 families and 193 species of herbaceous plants of 128 genuses and 33 families) and found frequency of individual tree and herbal plant species in plantings of urbanized ecosystems. The number and percentage of tattered and damaged (35.3 %), dry (2.0 %), in emergency condition (0.5 %) of tree plants in urban ecosystems plantings, and sanitary condition were determined (trees, damaged by Viscum album L. - 6.6 %, with dry branches -15.9 %, with hollows - 3.1 %) in forest park and park plantings in cities of western Ukraine. The species of tree plants (Aesculus hip-pocastanum L., Robinia pseudoacacia L., Tilia cordata Mill., Fagus sylvatica L., Acer platanoides L. Ta Juglans regia L.), that are the most injured and damaged in the plantings of urbanized ecosystems are revealed due to the negative influence of abiotic and bi-otic environmental factors. The analysis of the spreading of traditional and invasive herbaceous plant species in four types of lawns of urban park plantings has revealed the following: parterre lawns (7.3 and 92.7 %), ordinary park and garden lawns (6.9 and 93.1 %), meadow lawns (24.6 and 75.4 %) and sports lawns (33.3 and 66.7 %). An increase in the proportion of invasive plant species in the grass cover has been established due to excessive recreational load and inadequate care of the lawns in cities park plantings. The changes of physical and chemical properties of the soil cover (density and density of solid phase, porosity and moisture, humus content and soil pH) in forest park and park plantings are analyzed depending on the degree of recreational loading. The basic factors of transformation processes in phytocoenoses and edaphotopes of forest park and park plantings in urban ecosystems of western Ukraine are determined. Changes in the species composition, structure of phytocoenoses, structure and properties of the soil cover of forest park and park ecosystems of urbanized territories are characterized due to the negative impact of various natural and anthropogenic factors.
Keywords: forest park and park plantings; vegetation cover; soil cover; urbanized ecosystems; transformation processes in complex green zones plantings; cities of western Ukraine.
