Структура та трансформації газонного вкриття міських парків Карпатського регіону України Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 635 *928:712 *252 Доц. Я.В. Геник, д-р с.-г. наук; доц. С.Б. Марутяк,

канд. с.-г наук; доц. А.П. Дида, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв

СТРУКТУРА ТА ТРАНСФОРМАЦН ГАЗОННОГО ВКРИТТЯ М1СЬКИХ ПАРК1В КАРПАТСЬКОГО РЕПОНУ УКРАШИ

Представлено результати дослщження систематично! та фггоценотично! структу-ри газошв паркових насаджень мiст Карпатського регюну Украши. Встановлено частоту трапляння окремих видiв у газонному вкритп паркових екосистем урбанiзованих те-риторш. Здiйснено кiлькiсний розподiл природних i синантропних видш у чотирьох типах газошв паркових насаджень - партерних, звичайних садово-паркових, лучних та спортивних. Визначено частку участi традицшних та iнвазiйних видiв у формуванш рiз-них типiв газошв мiських паркiв Карпатського регiону Украши. Наведено трансформа-ци газонного вкриття мiських паркiв внаслiдок недостатньо!' та неефективно!' парково-господарсько!' дшльност та рекреацшних навантажень.

Ключовi слова: газонне вкриття, структура паркових газошв, природш та синан-тропнi види, традицiйнi та швазшш види, парки мiст Карпатського регюну Украши.

Вступ. Надмiрнi рекреащйн навантаження та негативна д1я pi3HOMamT-них природних i антропогенних чинниюв на фiтоценотичне вкриття паркових екосистем урбашзованих територiй призводять до змши видового складу та структури газонного вкриття зелених зон i зумовлюють його таксономiчну та фiтоценотичну деградацда [1-4].

Формування бiологiчно стiйких i стабiльних паркових екосистем мае ба-зуватись на всебiчних дослiдженнях складу та структури паркових насаджень, а також аналiзi трансформацшних процесш у фггоценозах комплексних зелених зон урбашзованих територш. Газонне вкриття, як компонент паркового наса-дження, також потребуе грунтовних дослiджень видового складу, фггоценотич-но1 структури та трансформацiй внаслвдок впливу рiзноманiтних антропогенних чинниюв, з метою формування стшких i стабшьних та естетично привабливих ландшафтш в урбашзованому середовищi [1-3].

Об'екти та методика дослщжень. Дослiдження видового складу, структури та трансформацп газонного вкриття парив урбашзованих екосистем внас-лвдок дií рiзноманiтних чинникiв проведено в таких мктах Карпатського регь ону Украши: Вижницi, Городку, Коломт, Львовi, Моршинi та Хустi.

Встановлення флористичного складу та фiтоценотичноí структури газонного вкриття паркових насаджень урбашзованих екосистем здшснено за методикою маршрутних дослщжень шляхом закладання тимчасових пробних площ [5, 6] та опису газонних фiтоценозiв iз застосуванням загальноприйнятих методик [7-9]. Видовий склад вищих судинних рослин газошв паркових насаджень встановлено вiдповiдно до втизняно!' номенклатури назв та класифжу-вався за екологiчними елементами [10-12].

Результати дослщження. Дослiдження систематично!' структури газонного вкриття паркових насаджень урбоекосистем Карпатського регiону Украши показали значну рiзноманiтнiсть íх видового складу, який загалом налiчуе 193 види вищих судинних рослин iз 128 родiв, 33 родин, 24 порядив (табл. 1).

У складi флори газошв дослвджених паркових насаджень Карпатського регюну краши провiдними за кшькктю видш е такi родини: Айстровi (Astera-

ceae) - 32 види, Тонконоговi (Poaceae) - 32 види, Глухокропивш (Lamiaceae) -16 видiв, Бобовi (Fabaceae) - 12 видiв, Гречковi (Polygonaceae) - 12 видiв, Розо-вi (Rosaceae) - 11 видш та Селеровi (Apiaceae) - 9 видав.

Табл. 1. Систематична структура флори газошв паркових насаджень мкт Карпатського региону Украти

Вщдш Клас Кшьюсть

порядюв | родин | родiв | видiв

iм. Ю. Федьковича, м. Вижниця

Magn oliophyta Magnoliopsida 14 15 37 41

Liliopsida 3 3 7 7

Мюький, м. Городок

Magn oliophyta Magnoliopsida 15 19 47 53

Liliopsida 3 3 13 19

iм. К. Трильвського, м. Коломия

Magn oliophyta Magnoliopsida 16 16 31 34

Liliopsida 2 2 5 6

Стрийський, м. Львiв

Magn oliophyta Magnoliopsida 14 16 36 42

Liliopsida 2 2 14 20

iм. 1вана Франка, м. Львiв

Magn oliophyta Magnoliopsida 11 12 16 16

Liliopsida 1 1 5 7

iм. Б. Хмельницького, м. Львiв

Magn oliophyta Magnoliopsida 10 11 23 27

Liliopsida 2 2 7 11

Боднарiвка, м. Львiв

Magn oliophyta Magnoliopsida 15 16 34 38

Liliopsida 3 3 11 13

Equisetophyta Equisetopsida 1 1 1 1

Погулянка, м. Львiв

Magn oliophyta Magnoliopsida 10 10 18 21

Liliopsida 3 3 9 12

Шевченкiвський гай, м. Львiв

Magn oliophyta Magnoliopsida 10 12 31 34

Liliopsida 1 1 5 5

Левандiвський, м. Львiв

Magn oliophyta Magnoliopsida 11 11 18 21

Liliopsida 2 2 6 7

Мiський, м. Моршин

Magn oliophyta Magnoliopsida 17 19 55 66

Liliopsida 3 3 18 25

Equisetophyta Equisetopsida 1 1 1 1

Мюький, м. Хуст

Magn oliophyta Magnoliopsida 16 19 49 60

Liliopsida 3 3 9 10

Equisetophyta Equisetopsida 1 1 1 1

Загалом у парках мют Карпатського репону

2 | 3 | 24 | 33 | 128 | 193

Видове pÍ3HOMamrra ra30HÍB старовинних мiських napKiB Карпатського регюну, створених на мiсцi лкових екосистем, е значно багатшим, поршняно з видовим складом газонв новостворених паркових насаджень. Так, у газонному вкритта Стрийського парку у Львовi виявлено 62 види вищих судинних рослин, у парку мiста Моршина - 92 види, у парку мкта Хуста - 71 вид. Натомкть у паркових насадженнях центральних частин мiст, якi зазнають значного антропогенного навантаження, видовий склад газошв значно бiднiший - ш. 1вана Франка (Львш) - 23 види, iм. Б. Хмельницького (Львш) - 38 видiв, ш. К. Трильовського (Коломия) - 40 видш вищих судинних рослин (див. табл. 1). Дослвдження видового складу декоративних i спортивних газонв показали, що бшьшим бiорiзноманiттям, що й закономiрно, характеризуються звичайнi садо-во-парковi газони - 173 види. Значно менше видове рiзноманiття партерних -82 види та лучних газонiв - 69 видш. Рiзноманiття спортивних газошв налiчуе тiльки 18 видiв вищих судинних рослин.

Серед 193 видш вищих судинних рослин газошв тальки 16 видiв трапля-ються у всiх чотирьох типах газонного вкриття мiських паркiв. Це, зокрема, таю види: деревш майже звичайний (Achillea submillefolium Klok. et Krytzka), мтли-ця пагоноутворювальна (Agrostis stolonifera L.), стокротки багаторiчнi (Bellis pe-rennis L.), грястиця збiрна (Dactylis glomerata L.), костриця лучна (Festuca pratensis Huds.), костриця червона (Festuca rubra L. s.str.), розхвдник звичайний (Glechoma hederacea L.), пажитниця багаторiчна (Lolium perenne L.), подорожник великий (Plantago major L.), тонкошг лучний (Poa pratensis L.), перстач гусячий (Potentilla anserina L.), суховершки звичайш (Prunella vulgaris L.), жов-тець повзучий (Ranunculus repens L.), водяний хрiн лiсовий (Rorippa sylvestris (L.) Bess.), кульбаба лiкарська (Taraxacum officinale Webb. ex Wigg.) та конюши-на повзуча (Trifolium repens L.). Понад половина видового рiзноманiття газонного вкриття - 103 види, трапляеться лише в одному з чотирьох тишв газошв.

Дослщженнями частоти трапляння окремих видш газонного вкриття встановлено, що найбшьше поширення у звичайних садово-паркових газонах мають таи рослини: кульбаба лжарська (Кт = 1,0); грястиця збiрна, подорожник великий (Кт = 0,92); яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.), гравшат мкь-кий (Geum urbanum L.), любочки осiннi (Leontodon autumnalis L.), конюшина лучна (Trifolium pratense L.), конюшина повзуча (Кт = 0,83). Загалом, 80 видш трав звичайних садово-паркових газошв (46,2 %) та 41 вид трав партерних газошв (50,0 % ввд видового рiзноманiття), виявлено тальки в одному з дослщжених мкьких паркiв Карпатського регюну краши.

В екологiчнiй структурi флори газонв мiст Карпатського регюну краши переважають, що i закономiрно, лучнi рослини - 33 види. Значно представлен також i лко-лучш - 25, лучно-чагарниковi - 24 та рудеральш види - 55 видiв. Видове рiзноманiття лiсових, лко-чагарникових, лучно-степових, лучно-болот-них та болотних видiв значно бiднiше (табл. 2).

Частка природних видiв у всх типах газон1в мiст Карпатського регюну е значно вищою пор1вняно iз часткою синантропних вид1в. Види природно!' флори звичайних садово-паркових газон1в становлять 62,5-83,3 %, партерних - 57,182,1 %, лучних - 67,6-83,3 %, спортивних газонiв - 44,7-80,0 % вщ загального видового рiзноманiття газонiв. Частка синантропних виддв в газонах мкьких парив загалом становить тальки 28,5 % ввд видового фiторiзноманiття (табл. 3).

Табл. 2. Екологiчна структура флори газотв мкьких парте _Карпатського региону Украти_

Тип газону Еколопчний (фггоценотичний) елемент Загалом

со о и 'ч 1 ч о и 'Й лшо-ча-гарниковi , *ЕЗ и ^ •а ч ло о М л лучно-степовi лучно-ча-гарниковi лучно-болотнi м тт о ч оо бб рудераль-нi

Кшьюсть видiв, одиниць 8 25 21 4 33 3 24 14 6 55 193

Частка ввд видового складу, % 4,1 2,9 10,9 2,1 17,1 1,6 12,4 7,3 3,1 28,5 100

Табл. 3. Розподт природних i синантропних видiв у газонах м'кьких парте Карпатського региону Украти

Тип газону Природш види Синантропш види Загальна кшь-

кшьюсть видiв % кшьюсть видiв % юсть видiв

ш. Ю. Федьковича, м. Вижниця

Звичайний садово-парковий 37 77,1 | 11 22,9 48

Мiський, м. Городок

Партерний 33 64,7 18 35,3 51

Звичайний садово-парковий 30 62,5 18 37,5 48

Лучний 11 78,6 3 21,4 14

Спортивний 4 44,4 5 55,6 9

¡м. К. Трильовського, м Коломия

Звичайний садово-парковий 28 70,0 | 12 30,0 40

Стрийський, м. Львiв

Партерний 22 64,7 12 35,3 34

Звичайний садово-парковий 38 73,1 14 26,9 52

iм. 1вана Франка, м Львiв

Партерний 12 66,7 6 33,3 18

Звичайний садово-парковий 9 75,0 3 25,0 12

м. Б. Хмельницького, м. Львiв

Партерний 10 76,9 3 23,1 13

Звичайний садово-парковий 28 80,0 7 20,0 35

Спортивний 12 80,0 3 20,0 15

Боднарiвка , м. Львiв

Звичайний садово-парковий 37 71,2 | 15 28,8 52

Погулянка, м. Львiв

Партерний 12 57,1 9 42,9 21

Звичайний садово-парковий 18 78,3 5 21,7 23

Лучний 15 83,3 3 16,7 18

Шевченювський гай, м. Львiв

Звичайний садово-парковий 11 64,7 6 35,3 17

Лучний 23 67,6 11 32,4 34

Левавдвський, м. Львiв

Звичайний садово-парковий 20 71,4 | 8 28,6 28

Мкький, м. Моршин

Партерний 32 82,1 7 17,9 39

Звичайний садово-парковий 60 80,0 15 20,0 75

Лучний 30 76,9 9 23,1 39

Мкький, м. Ху ст

Звичайний садово-парковий 43 60,6 | 28 39,4 71

Загалом у парках мкт Карпатського регюну

Загалом у вах газонах 138 71,5 | 55 28,5 193

Внаслiдок значного антропогенного навантаження та ненадежного догляду за газонним вкриттям, участь швазШних видiв у формуваннi газошв е до-сить вагомою. Партерш газони мiських парюв характеризуються найвищою кiлькiстю iнвазiйних видш, що сягае та перевищуе 80 % вщ видового рiзнома-нiття (у парках Львова: ш. Б. Хмельницького - 76,9 %, Стрийському - 88,2 %, 1м. 1вана Франка - 88,9 %, Погулянка - 90,5 % видового рiзноманiття. Участь традицшних видш у формуваннi звичайного садово-паркового та партерного газошв у паркових насадженнях мiст Карпатського регюну Украши становить лише 6,9 % та 7,3 % ввдповвдно (табл. 4).

Табл. 4. Розподгл традицшних та твазшних видгв у газонах мгських парки', Карпатського ¡региону крати

Тип газону Традицшш види !нвазшш види Загальна

кшьюсть видiв % кшьюсть видiв % кшьюсть видiв

iм. Ю. Федьковича, м. Вижниця

Звичайний садово-парковий 6 12,5 42 87,5 48

Мкький парк м. Городок

Партерний 6 11,8 45 88,2 51

Звичайний садово-парковий 5 10,4 43 89,6 48

Лучний 10 71,4 4 28,6 14

Спортивний 2 22,2 7 77,8 9

iм. К. Трильовського, м. Коломия

Звичайний садово-парковий 6 15,0 34 85,0 40

Стрийський, м. Львiв

Партерний 4 11,8 30 88,2 34

Звичайний садово-парковий 8 15,4 44 84,6 52

¡м. 1вана Франка, м Львiв

Партерний 2 11,1 16 88,9 18

Звичайний садово-парковий 3 25,0 9 75,0 12

¡м. Б. Хмельницького, м. Львiв

Партерний 3 23,1 10 76,9 13

Звичайний садово-парковий 10 28,6 25 71,4 35

Спортивний 6 40,0 9 60,0 15

Боднарiвка , м. Львiв

Звичайний садово-парковий 10 19,2 42 80,8 52

Погулянка, м. Львiв

Партерний 2 9,5 19 90,5 21

Звичайний садово-парковий 6 26,1 17 73,9 23

Лучний 10 55,6 8 44,4 18

Шевченювський гай, м. Львiв

Звичайний садово-парковий 2 11,8 15 88,2 17

Лучний 9 26,5 25 73,5 34

Левавдвський, м. г[ьвiв

Звичайний садово-парковий 6 21,4 22 78,6 28

Мкький, м Моршин

Партерний 6 15,4 33 84,6 39

Звичайний садово-парковий 12 16,0 63 84,0 75

Лучний 14 35,9 25 64,1 39

Мкький, м. Ху ст

Звичайний садово-парковий 7 9,9 64 90,1 71

Загалом у парках мкт Карпатського регюну

Партерний 6 7,3 76 92,7 82

Звичайний садово-парковий 12 6,9 161 93,1 173

Лучний 17 24,6 52 75,4 69

Спортивний 6 33,3 12 66,7 18

Проведет дослщження показали, що трансформацiйнi процеси в парко-вих насадженнях мiст Карпатського регюну Укра1'ни зумовленi насамперед ан-тропогенними чинниками - недостатньою i неналежною парково-господарсь-кою дiяльнiстю та надашрними рекреацiйними навантаженнями.

Неналежний та недостатнш догляд за газонами мкьких паркш призво-дить до змши 1'х систематично!' та екологiчноí структури, збiльшення частки в трав'яному вкритп синантропних та iнвазiйних вид1в, зниження цiнностi та ес-тетично!' привабливосп газонного вкриття (табл. 5).

Табл. 5. ТрансформацИ газонного вкриття мкьких парте Карпатського регюну

Украти

Чинник грансформаци Змша в компонентах фггоценозу

Недостатня та неефектив-на парково-господарська цшльшсть - змша систематично! та еколопчно! структури газошв; - збшьшення частки синантропних видiв (28,5 %), особливо у партерних i спортивних газонах (у звичайних садово-паркових - 16,7-37,5 %; партерних - 17,9-42,9 %; лучних - 16,7-32,4 %; спортивних - 20,0-55,3 %); - збшьшення частки швазшних видiв, особливо у звичайних садово-пар-кових та партерних газонах (у звичайних садово-паркових - 93,1 %; партерних - 92,7 %; лучних - 75,4 %; спортивних - 66,7 %); - зниження естетичного вигляду газонного вкриття;

Рекреацшш навантаження - збшьшення площi стежкового та площинного витоптування газонного вкриття; - дигрес1я паркових насаджень (початкова стад1я); - збшьшення частки синантропних та швазшних видiв у складi газошв.

Надшрт рекреацшш навантаження супроводжуються витоптуванням трав'яного вкриття, збiльшенням частки у видовому складi газонiв синантропних та швазШних рослин i спричиняють дигресда паркових насаджень.

Висновки. Трав'яне вкриття паркових насаджень мкт Карпатського регюну Укра'ни представлено значним видовим рiзноманiттям - 193 види вищих судинних рослин iз 128 род1в, 33 родин, 24 порядкш. У склада флори газошв паркiв провiдними за кiлькiстю видiв е родини: Айстровi (32 види), Тонконого-вi (32 види) та Глухокропивнi (16 вид1в). В екологiчнiй структурi флори газошв мкт переважають рудеральнi (55 видав) та лучш (33 види) рослини.

У формуванш газонiв мкьких парив частка природних видiв е значно вищою (у звичайних садово-паркових газонах - 62,5-83,3 %, партерних - 57,182,1 %. лучних - 67,6-83,3 %, спортивних - 44,7-80,0 % ввд видового рiзнома-нiття) поршняно iз часткою синантропних видiв. Частка участi iнвазiйних видiв у формуваннi газотв мiських парив е значно вищою (у звичайних садово-пар-кових - 93,1 %; партерних - 92,7 %; лучних - 75,4 %; спортивних - 66,7 %) по-рiвняно з часткою учасп видав традицiйного використання.

Неналежний та недостатнш догляд за газонами мкьких паркш, а також надмiрнi рекреацшш навантаження призводять до трансформацiй газонного вкриття, що проявляеться в змЫ !'х систематично!' та екодогiчноí структури, збiдьшення частки у видовому складi синантропних та iнвазiйних рослин, зни-ження цiнностi та естетично!' привабливосп газонного вкриття, дигресп парко-вих насаджень урбанiзованих екосистем.

На основi проведених досдiджень можливо в подальшому прогнозувати динамiку розвитку i структуру газонного вкриття паркових насаджень мкт та розробляти заходи з оптимзацц видового складу i покращення естетично!' при-вабдивостi газонiв зелених зон урбашзованих територiй.

Лiтература

1. Кучерявий В.П. Урбоекологiя / В.П. Кучерявий. - Льв1в : Вид-во "Свгт", 1999. - 359 с.

2. Марутяк С.Б. Еколого-фiтоценотичнi особливост газонв Льв1вщини / С.Б. Марутяк // Працi НТШ. - Еколопчний зб.: Екологiчнi проблеми природокористування та бк^зномашття Льв1вщини. - Льв1в : Вид-во НТШ. - 2001. - Т. VII. - С. 273-281.

3. Геник Я.В. Склад та структура флори газошв паркв Львова / Я.В. Геник, С.Б. Марутяк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. -Вип. 22.4. - С. 28-33.

4. Геник Я.В. Причини та наслщки порушень насаджень комплексних зелених зон урбашзованих територiй / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Ландшафтна архтектура i сучасшсть. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.9. - С. 335-340.

5. Андреев Н.Г. Луговедение / Н.Г. Андреев. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1985. - 255 с.

6. Андреев Н.Г. Теория и практика луговодства / Н.Г. Андреев, М.Н. Тюльдюков. - М. : Россельхозиздат, 1977. - 270 с.

7. Камышев Н.С. Введение в фитоценологию / Н.С. Камышев. - Воронеж : Изд-во "Наука", 1986. - 200 с.

8. Лаптев А.А. Газоны / А.А. Лаптев. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1983. - 176 с.

9. Работнов Т. А. Экспериментальная фитоценология / Т. А. Работнов. - М. : Изд-во МГУ, 1998. - 240 с.

10. Визначник рослин Украши / за ред. Д.К. Зерова. - К. : Вид-во "Урожай", 1965. - 878 с.

11. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. - К. : Изд-во "Фитосоциоцентр", 1999. - 548 с.

12. Елин Е.Я. Определитель растений лесов УССР / Е.Я. Елин, С.И. Ивченко, Г.И. Мещеряков / под ред. А. Л. Бельгарда. - К. : Изд-во "Вища шк.", 1984. - 343 с.

Генык Я.В., Марутяк С.Б, Дыда А.П. Структура и трансформации газонного покрова городских парков Карпатского региона Украины

Представлены результаты исследований систематической и фитоценотической структуры газонов парковых насаждений городов Карпатского региона Украины. Установлена частота встречаемости отдельных видов в газонном покрове парковых экосистем урбанизированных территорий. Осуществлено количественное распределение природных и синантропных видов в четырех типах газонов парковых насаждений - партерных, обычных садово-парковых, луговых и спортивных. Определено долевое участие традиционных и инвазионных видов в формировании различных типов газонов парков городов Карпатского региона Украины. Приведены трансформации газонного покрова парков городов вследствие недостаточной и неэффективной парково-хозяйственной деятельности и рекреационных нагрузок.

Ключевые слова: газонный покров, структура парковых газонов, природные и си-нантропные виды, традиционные и инвазионные виды, парки городов Карпатского региона Украины.

Henyk Ya. V., Marutyak S.B., Dyda A.P. Structure and Transformations of Lawn Covers of City Parks in Carpathian Region of Ukraine

Results of the research of systematic and phytocoenotic structure of lawns in park plantations in the towns of Carpathian Region of Ukraine are presented. Frequency of appearance of selected species in lawn covers of park ecosystems in urbanized territories is determined. We made quantitative classification of natural and synanthropic species in four types of lawns in park plantations such as parterre, ordinary orchard and park, meadow and athletic. Share participation of traditional and invasive species in the forming of different types of lawns of city parks in Carpathian region of Ukraine is determined. Transformations in lawn covers of city parks as a result of insufficient and ineffective economic activities and recreation loads are presented.

Keywords: lawn cover, structure of park lawns, natural and synanthropic species, traditional and invasive species, city parks in Carpathian region of Ukraine.

УДК 630*5:582.632.1 Мол. наук. спiвроб. В.1. Блищик, канд. с.-г. наук -

НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв

ЧИСТА ПЕРВИННА ПРОДУКЦ1Я НАСАДЖЕНЬ ВЫЬХИ КЛЕЙКО1 УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ

Оцшено чисту первинну продукщю вшьхових насаджень за класами боштету. Найвищi показники чисто! первинно! продукцн характеры для середньовшових насаджень вшьхи клейко! у 1а-11, а для перестиглих - у Ш-1У класах боштету. Також вста-новлено особливост динамши чисто! первинно! продукцп та проаншлзовано !! структуру. Дослщження здшснено за методикою моделювання динамки фкомаси, розробле-ною у Мiжнародному шститут прикладного системного ан^зу (ПА8А, Австрш). За основу використано таблицi ходу росту модальних деревостанiв та моделi компонентiв фтомаси вiльхових насаджень.

Ключовi слова: чиста первинна продукцiя, вшьха клейка, Укра!нське Полiсся, компоненти фiтомаси, клас боштету, структура, динамжа.

Вступ. Природнi екосистеми Зе)№ виступають як джерелом вуглецю (результат валового дихання органiзмiв i спалювання вуглецевмiсних речовин), так i його стоком з атмосфери (внаслiдок фотосинтезу). Спiввiдношення дихання i фотосинтезу екосистеми кiлькiсно виражаеться рiчними величинами чисто!' первинно!' продукцií (ЧПП), тобто приростом органiчноí речовини в тканинах рослин за одиницю часу на одинищ площi [6]. Визначаючи ступiнь впливу рос-линносп на вуглецевий бюджет, виникае нагальна потреба отримання нових й уточнення наявних оцiнок компонентов глобального циклу вуглецю, якими е чиста первинна продукщя i гетеротрофне дихання. Певним чином це стосуеться i вшьшняюв Укра!'нського Полiсся, оскiльки розробленi нормативи ЧПП спри-ятимуть екологiзацií лкогосподарсько!' дiяльностi та впровадженню ново!' нормативно! бази ведення лiсового господарства.

В УкраЫ опублiковано систему нормативов оцiнки компонентов надзем-но!' фггомаси дерев i деревостанiв головних лiсотвiрних порiд [3, 4]. Разом iз тим немае iнформацií про ЧПП i детрит укра!'нських лiсiв. З огляду на це, досль дження чисто! первинно! продукцi! вшьхових насаджень Укра!'нського Полiсся визначено актуальним для розрахунку регюнальних бюджетiв вуглецю, моделювання динамши продукцшного процесу в бюгеоценозах та оцiнення вуглеце-депонувальних можливостей лiсового покриву.