CC BY
18
Науковий вкиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2008, вип. 18.9
УДК 633*27: 712.3 Асист. О.1. Каспрук, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. nbsis
ОХОРОНА ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ НАСАДЖЕНЬ 1СТОРИЧНО1
ЧАСТИНИ М1СТА ЛЬВОВА
Сьогодшшнш стан зелених мюьких дандшафтсв рiзних типiв i категорiй пока-зуе високий стутнь впливу негативних факторiв, якi притаманнi урбанiзованим те-риторiям i закономiрно ведуть до послаблення рослин, передчасного i'x старiння, ураження хворобами та шкщниками i, в кшцевому варiантi, призводять до загибелi насаджень.
Assist. O.I. Kaspruk-NUFWTof Ukraine, L'viv Planting protection and maintenance of historical part of Lvov city
Current condition of green urban landscapes of different types and categories demonstrates high level of negative factors which are typical for urbanized territories and result in weakness of plants, their advanced aging, damages caused by diseases and pests, and may finally lead to the death of plants.
Сади та парки Львова створювались впродовж кшькох сташть. Садо-во-паркове мистецтво мюта Лева формувалося тд впливом французького класицизму та англшського ландшафтного (пейзажного) сташв залежно вщ природно-кшматичних умов та юторичного розвитку мюта. Найвдалшим пе-рюдом у формуванш сад1в, парюв, сквер1в стало XIX ст. У цей час було зак-ладено сади першого Зеленого кшьця довкола середньов1чного мюта - парки Високий Замок, Стара Стршьниця, Стрийський парк, Личаювський парк, а також низка чудових сад1в навпроти Собору св. Юра [2].
Сьогодшшнш стан зелених мюьких ландшафт1в р1зних титв i катего-р1й показуе високий стушнь впливу негативних фактор1в, як притаманш ур-башзованим територ1ям i законом1рно призводять до послаблення рослин, передчасного ix старшня, ураження хворобами та шкщниками i, врештьрешт, спричинюють загибель насаджень.
Сучасне озеленення м1ста потребуе вмшого шдбору i поеднання вЫх вид1в зелеш, а саме: листопадних та в1чнозелених дерев та чагарниюв, л1ан, кв1ткових рослин. Комплектащя порщ, вивчення ixнix умов росту на вули-цях, скверах та парках iсторичноi частини мiста Львова, створення для насаджень оптимальних умов для розвитку потребують вщ спецiалiстiв, науков-цiв величезних затрат та зусиль i вимагають здшснення рiзнобiчниx досль джень, на що була спрямована наша основа увага. Виконаний аналiз терито-ри юторичного ядра мiста (загальна площа 770,2 га) з використанням геош-формацiйноi системи надав змогу вияснити сшввщношення вегетацiйниx i "запечатаних" поверхонь в вторичному ядрi м. Львова. Якщо пiвнiчна i шв-денна частини мають досить високий, як для юторичних центрiв, рiвень веге-тацшних покриттiв (вiдповiдно 8,4 %, 4,6 %), то схщна (колишне Галицьке передмiстя) та заxiдна (Кракiвське передмютя) частини, де переважае щiльна забудова, мають незначну вегетацшну поверхню: 0,2 % i 0,4 %.
Створене впродовж XIX ст. на мющ зруйнованих фортифжацш перше Зелене кшьце забезпечило старовинному центру мiста з пiвночi 12,3 % веге-
тацiйних площ, а з твденно! - 9,3 %. Схiд (площа Соборна) i захiд (площа за Оперним театром) мають незначнi фрагменти зеленi, як практично не забез-печують фггомелюративно! ди.
Проте й наявнi вегетацшш поверхнi мають неоднаковий коефщент фггомелюративно! ефективностi. Для визначення коефщента фггомелюра-тивно! ефективностi користуемося формулою:
Кри = 8рЬ+8лЬ+8ртЬ+ 8/Ь+ 8^Ь+8^Ь+ 8^Ь+8^Ь/ Б, де: 8 - площа, зайнята: газонами (р), квггниками (//), садами (рт), чагарника-ми (/), деревними насадженнями трьох-, двох- i одноярусними sv1),
зеленими стшами Ь - кшьюсть балiв, одержаних ценозом (вiд 11 для до 1-р); 8 - загальна площа.
Виявилося, що для паркiв цей показник змшюеться в межах 6,5-7,8, а в садах i скверах першого Зеленого кiльця - лише 2-3. Якщо ж брати до уваги всю територш юторично! частини мюта Львова, то коефiцiент ф^омелюра-тивно! ефективностi становить лише 0,68 (рис. 1).
Рис. 1. Територiя вторичного ареалу Micma Львова (масив №1-267, 268, 269; масив №2-23, 294; перше зелене ктьце - 28, 29, 30, 31, 34, 35, 38, 319, 320, 321
Сьогодш сформувалися декшька напрямiв ф^омелюраци мюького се-редовища - шженерно-захисний, саштарно-гтешчний, етико-естетичний, рекреацiйний i архiтектурно-планувальний [3, 4]. Вiдповiдно до цих напрямiв прогнозуються шляхи шдвищення фггомелюративно! ефективностi.
Переважаюча спрощена одноярусна структура садово-паркових фгго-ценозiв, вщсутшсть пiдлiску i трав'яного покриву, не лише зменшують саш-тарно-гтешчну та шженерно-захисну дiю, але й естетичну функщю зелених насаджень. Завданням фггомелюрацп е моделювання багатоярусних i парце-лярно розчленованих фiтоценозiв, якi, особливо в умовах урбоекосистем, мають важливе значення для утворення середовища юнування, а також забезпе-чують повночленнiсть бiогеоценозiв [3].
Формування паркоценозiв у старовинних парках неможливо здшсню-вати без врахування процесу зрщження деревостану, оскiльки знання особли-
90
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкиик- НЛТУ Украши. - 2008, вип. 18.9
востей ходу конкуренцп дае змогу спланувати поетапну B^ipKy пригнiчених i вiдмерлих дерев.
Поряд з цим, важливе значення мае процес збереження наявних насаджень. За даними Л.1. Рубцова [7] i Л.О. Машинського [6], тривалють життя дерев i чагарниюв pi3ra зменшуеться. Оскiльки на територiï дослщжуваних об,ектiв КЗЗ м. Львова дуже багато дерев-довгожителiв, то першочерговим завданням еколопв i ландшафтних архiтекторiв мае стати детальна швента-ризацiя цих екземплярiв. Дерева-довгожителi е пам'ятками садово-паркового мистецтва, m^i забезпечують нам "зв'язок" минулого iз сучасним, тому догляд за ними потребуе професшного iндивiдуального шдходу.
Виконанi монiторинговi дослщження деревно-чагарниковоï рослин-ностi КЗЗ м. Львова, а саме: люопарюв Погулянка, Шевченювського гаю, паркiв iм. 1вана Франка i "Високий Замок", скверiв "На Валах" i на бульварi Свободи, в принципi пiдтверджують тенденцп формування бюгеоценотично-го покриву сучасного мюта. Садово-парковi насадження II, III, IV ЕФП м. Львова, а особливо його центральноï частини, тд впливом штенсивного антропогенного навантаження, внаслщок погiршення водно-повiтряного режиму Грунлв i сильного ïx ущiльнення гальмують свiй розвиток, втрачають декоративнiсть i стшюсть. У парках iм. !вана Франка, "Високий Замок", "Цитадель", люопарку Погулянка виявлено значну кшьюсть екземплярiв дерев-довгожителiв, наявнiсть яких свiдчить про можливостi створення стшких i довговiчниx фiтоценозiв. Особливоï уваги у старовинних парках i скверах потребують старi дерева, цiннi з естетичноï та композицiйноï точок зору. Навколо таких дерев з оголеною кореневою системою треба пiдсипати родю-чий Грунт i здiйснити шдживлення мiнеральними добривами i пломбування. Для покращення фiтопатологiчного стану насаджень дослщжених об,ектiв слiд органiзувати санiтарнi рубання, насамперед у люопарку Погулянка i парку "Високий Замок". Необхщно видалити вiдмерлi екземпляри дерев, вивезти з парюв рештки звалених стовбурiв, на яких розвиваються трутовi гриби, зрь зати з цiнниx екземплярiв плодовi тiла трутовикiв i вилжувати ïxнi стовбури системними фунгiцидами, здшснити корчування пнiв, просушування скелет-них корешв i вапнування Грунту в мюцях розвитку опенька осiннього. На дь лянках, де ростуть хвойш породи, бажано внести мiкорезин. Крiм того, варто дещо розрiдити парковi насадження за рахунок малоцiнниx порщ (самосiву) та обрiзати всоxлi гшки, пагони з раковими утвореннями та омелою бшою. Поряд з вирiзанням уражених хворобами гiлок можна також омолодити кро-ни. Для покращення водно-повггряного режиму Грунту необxiдно прорихли-ти Грунт, впорядкувати дорiжково-стежкову мережу. Наприклад, тiльки в парку "Високий Замок" е декшька алей - ясенева, пркокаштанова, кленова, якi потребують не тшьки негайно1' реконструкцп дорiжково-стежковоï мере-жi, але й здшснення невiдкладниx заxодiв щодо консервацп наявних насаджень. Проблема самоЫву саме в цьому парку - дуже нагальна (табл.).
Шд час формування урбофiтоценозiв необxiдно забезпечити довготрива-ле i неперервне виконання кожним угрупованням комплексу корисних функцiй: санiтарно-гiгiенiчниx, фггомелюративних, рекреацiйно-естетичниx i т.iн. [1].
Табл. Перелж фШомелюративних заходiв на територи _досл'кджуваних об'eктiв КЗЗм. Львова_
Об'ект дослвджен-ня Групи садо-во-паркових насаджень Перелш ф1томелюративних заход1в
Лшопарк "Погулян-ка" Деревно-чагарников1 змшат, складт Здшснення саттарних рубань, видалення ввдмерлих екземпляр1в, вив1з звалених стовбур1в, заражених тру-товими грибами, л1кування стовбур1в цшних екземпля-р1в системними фунгщидами, розрвдження насаджень за рахунок малощнних порвд, систематичне обр1зання всохлих гшок, паготв з раковими утвореннями
Парк "Високий Замок" Сол1тери (дерева-дов- гожител1, штродуцен-ти), складт Реконструкция дор1жково-стежково! мереж1, консервация наявних насаджень, розрвдження паркових фггоце-ноз1в за рахунок самошву, здшснення доглядових рубань та формування насаджень, посилення контролю за ф1топатолопчним станом деревно-чагарникових вид1в
Парк 1м. 1вана Франка Деревно-ча-гарников1 змшат, складт, соль тери Виконання робгг 1з реконструкции, реставраций консер-ваци наявних насаджень, формування ф1тоценоз1в р1з-но! просторово! структури, покращення саттарно-п-петчних функцш насаджень 1 здшснення контролю за !х фггопатолопчним станом
Сквер "На Валах", бульвар Свободи Алейт посадки, дерев-га прост1, ча-гарников1 змшат Здшснення доглядових рубань 1 формування крон, полив, дощування, внесення добрив та стимулятор1в росту, використання в окремих випадках захисних решь ток, розпушування грунту
Покращення стану садово-паркових насаджень м. Львова мае врахову-вати: особливост люорослинних умов та вщповщтсть до них деревних по-рщ, функцiональне призначення елеменлв мiського ландшафту, специфiку агротехнiчних та люогосподарських заходiв догляду, необхiднiсть досягнен-ня у перспективi рослинного континууму (тимчасового i просторового).
Програми формування мюьких насаджень мають передбачати ство-рення найбiльш придатних для умов мюта середньоповнотних i низькопов-нотних насаджень (повнота 0,7-0,5). Розширення видового асортименту дерев та чагарниюв у мютах доцiльно орiентувати на впровадження штродуценлв широкого зонально-поясного ареалу.
Л1тература
1. Крамарець В.А. Состояния и пути формирования фитоценотического покрова КЗЗ городов Запада УССР: Автореф. дис. ... канд. с.-х. наук. - Львов, 1991. - 24 с.
2. Кучерявий В.П., Олейнюк О., Лук'янчук Н. Сади 1 парки Львова. - Льв1в: Вид-во Мююнер, 2001. - 47 с.
3. Кучерявий В.П. Фггомелюращя: Навч. поаб. - Льв1в: Свгг, 2003. - 540 с.: ш.
4. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации// Ч.1. Урбоэкология. -М.: НТ Информация, 1991. - 357 с.
5. Кочарян К.С. Эколого-экспериментальные основы зеленого строительства в крупных городах Центральной части России (на примере Москвы). - М.: Наука, 2000. - 184 с.
6. Машинский Л.О. Город и природа. - М.: Строиздат, 1973. - 225 с.
7. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. - М.: Строиздат, 1973. - 196 с.
92
Збiрник науково-техшчних праць
