Вивчення вікових особливостей структурно-функціонального стану нирок у хворих на хронічний пієлонефрит за допомогою доплерівської ультрасонографії Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.61 - 002.3 - 053.9 - 073.48

ВИВЧЕННЯ В1К0ВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ НИРОКУ ХВОРИХ НАХР0Н1ЧНИЙ теЛОНЕФРИТ ЗА ДОПОМОГОЮ Д0ПЛЕР1ВСЬК01 УЛЬТРАСОНОГРАФМ

Пустовойт Г.Л.

Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава

Проведене дослгдження вгкових особливостей структурно-функцгоналъного стану нирок у 59 хворих на хронгчний ПН в активнгй фазг запалъного процесу за допомогою допплергвсъког улътрасонографгг. 3 вгком спостерггалосъ зростання частоти функцгоналъних уродинамгчних порушенъ. В осгб похилого та старечого вгку, хворих на хротчний ПН, частое виявлялисъ сонографгчнг ознаки нефросклерозу. Доплерометричнг показники свгдчатъ про вгкове ремоделю-вання судинного русла. Шсля 60 рокгв знижаетъся бглъшгстъ гемодинамгчних показникгв як "здоровог", так г ураженог нирки. У першу чергу це стосуетъся гндексу резистентностг артергй, хвилинного об'ему та середнъог швидкостг кровотоку. При цъому бглъш вираженг змгни нирковог гемодинамгки вгдбуваютъся в ураженгй нирцг.

Ключов1 слова: в1ков1 особливосл, структурно-функцюнальний стан нирок, хротчний глелонефрит, доплер1вська ультрасоног-раф1я.

Вступ

Наприкнц XX стол1ття склалася принципово нова демографнна ситуаця - у евтовм популя-ци збтьшилась абсолютна чисельнють оаб, що переступили 60-рнний руб1ж [7]. Означена кате-гор1я людей е найбтьш швидко зростаючою гру-пою населения [1]. Враховуючи той факт, що хроннний телонефрит (ПН) та його уекпаднення у вигляд1 артер1альноТ г1пертензИ та нирковоТ недостатност1 потребують значних витрат суспь льства на лкування та реабт1тац1ю, часто при-зводять до ¡нвапщносп та смертности означену патолопю вважають важливою демографнною, економнною та медико-соцальною проблемою [9, 10]. У доступних джерелах ¡нформаци майже вщеуты даы вщносно доплерографнноТ оцнки ¡нволютивних змш у нирках та особливостей со-нографнноТ картини хроннного ПН в оаб похилого та старечого вку [4, 5]. При цьому, пооди-ною роботи нерщко мютять суперечливу ¡нфор-мац1ю. За даними одних дослщниюв мае мюце вщсутысть достовфних змЫ швидюсних параметр^ кровотоку у нирковм артери, але спостерн гасться збтьшення ¡ндексу резистентное^ (!Р) внутршньоорганних судин нирок в оаб похилого \ старечого вку пороняно з молодими [2]. 1нш1 дослщження евщчать про зменшення пковоТ си-столнноТ (Урв) та юнцевоТ д1астол1чноТ (Ved) швидкост1 кровотоку м1ж мапстральними нирко-вими та сегментарними, сегментарними та м1ж-дольовими артер1ями з високим р1внем достовь рност1 (р<0,001). У похилому \ старечому вщ вщбувасться природне попршення ниркового кровотоку, по м1р1 розгалуження нирковоТ артери зменшусться його швидюсть, знижусться пуль-сацмний ¡ндекс (Р!), ¡ндекс резистентное^ (!Р) та систоло-д1астолнне вщношення (Э/й). Хви-

ЛИННИЙ об'ем ниркового кровотоку 3 BiKOM посту-пово зменшусться. При цьому, найсуттев1ш1 3Mi-ни вщмнаються пюля 60 poKiB, а теля 80 poKiB хвилинний об'ем кровотоку зменшусться майже BflBi4i [3, 6].

Мета

Метою нашого дослщження було вивчення вкових особливостей структурно-

функцюнального стану нирок у хворих на хроы-чний ПН за допомогою доплер1 вськоТ ультрасо-нографи.

Матер1али i методи

У дослщження були включен! 59 хворих на хроннний ПН в активы й фаз1 запального процесу, що лкувались у нефролопчному вщдтены ПолтавськоТ обласноТ шычноТ niKapHi (ПОКЛ) впродовж 2004-2006 pp. Формування масиву спостережень проводилося методом випадковоТ вибфки. До першоТ групи увмшли 23 хворих молодого та зртого BiKy - (20-44 роки), до другоТ групи - 16 хворих середнього BiKy - (45-59 poKiB), до третьоТ групи - 20 хворих похилого i старечого BiKy (>60 poKiB). 3 метою пошуку найбтьш доступного, ненвазивного, економнно доцтьного i, в той же час, ¡нформативного методу визначення структурного та функцюнально-го стану нирок було проведено вивчення можли-востей доплер1вськоТ ультрасонографи. Ультра-звукове дослщження хворих проводилось за допомогою д1агностичних комплекс1в "Logic 400 CL", "Medison 8800" та "РадMiр", що працюють в реальному масштаб! часу. П1сля досягнення за-дов1льноТ в1зуал1зац1Т нирки у режим! cipoi шкали переходили до доплерографнного досл1дження, яке проводили методом кольорового допплер1в-ського картування (КДК) та енергетичного до-

* Зв'язок з плановыми науково-досл/дними роботами: публкац/я пов'язана з виконанням науково-досл/дноТ роботи на тему "Досл\дження молекулярно-генетичних аспект/в патогенезу артер1альноТ г'шертензп для розробки нових метод/в д/аг-ностики та диференц/йованого лкування", яка виконувалась за планом науково-досл/дних роб/т, затверджених МОЗ УкраТни (№ державно)'реестрацП 0103У004857).

В1СНИК Украгнсъког медичног стоматолог1чног академИ

плерографнного картування (ЕДК). Визначали диметр судини (см), niKOBy систолнну швидкють (Vps, см/с), юнцеву д1астолнну швидюсть (Ved, см/с), ¡ндекс резистентное^ Пурсилота (RI) на P¡bh¡ ниркових, сегментарних (часточкових) та ммчасточкових (¡нтерлобарних) артерм. 3 метою оцнки ефективного ниркового кровотоку визначався хвилинний об'см кровотоку (Q, мл/хв) та усереднена за часом швидюсть кровотоку (TAV, см/с) у ниркових артер1ях. 1нтерпре-тац1ю результат^ допплерографи проводили зпдно загальновизнаних критерив норми [3].

Математичну обробку даних з оцшкою досто-BipHOCTi вщмЫностей проводили з використан-ням методу Oirnepa. При aHan¡3¡ зв'язку м1ж дво-ма переммними величинами кореляцмну зале-жнють оцмювали: як слабку - при r=0,01-0,29; як середню - при r=0,3-0,69; як сильну - при r=0,7-0,99 [8].

Результати та ix обговорення

За результатами дослщження, з bíkom спо-стер1гасться зростання частоти функцюнальних уродинамнних порушень у хворих на хроннний ПН без явних ознак органнноТ обструктивноТ уропати. Так, ультрасонографи виявила пом1рне розширення ураженоТ нирки у 21,7% випадюв у bíkobm rpyni - 20-44 роки, у 43,8% випадюв - у bíkobm rpyni 45-59 pokíb та у 70,0% випадюв - у bíkobm rpyni >60 pokíb. Пюля 60 pokíb частше виявлялись сонографны ознаки нефросклерозу - пщвищення ехогенност1 паренх1ми cnocTepíra-лось у 2,5 рази частше у пороняны з вковою групою 20-44 роки (табл.1).

3 bíkom у хворих на хроннний ПН знижусться бтьшють гемодинамнних показниюв "практично здоровоТ" нирки. У першу чергу це стосусться ¡ндексу резистентное^ артерм, хвилинного об'сму та середньоТ швидкост1 кровотоку (табл.2).

АналЬ зв'язку м1ж двома перемнними величинами у вкових трупах - 20-44 роки, 45-59 pokíb та >60 pokíb виявив середньоТ сили пряму кореляцмну залежнють м1ж стажем захворювання та товщиною паренх1ми ураженоТ нирки за даними ультрасонографи (r=0,546, r=0,591 та r=0,489 вщповщно).

3 bíkom у хворих на хроннний ПН достовфно знижасться бтьшють гемодинамнних показниюв як "здоровоТ", так ¡ ураженоТ нирки (рис. 1, 2).

Рис. 1. Етап доплерограф/чного досл/дження нирок хворо! А., 20 рок/в. Вивчення кюькюних характеристик кровотоку м'жчастковоТартерп правоi нирки.

Рис. 2. Етап доплерограф/чного досл/дження нирок хвороТ Б., 77 рок/в. Визначення кюькюних характеристик ниркового кровотоку - пковоТ систол/чноТ швидкост/, к/нцевоТд/а-стол'нноТ швидкост/, усередненоТза часом середньоТшвид-кост/ кровотоку, систоло-д/астол/чного сп/вв/дношення, Iндексу резистентности, пульсативного ¡ндексу.

За даними доплерометри, ¡ндекс резистентно-ст1 ммчасточкових артерм ураженоТ нирки з вком прогресивно пщвищуеться, складаючи 0,64±0,02, 0,66±0,02 та 0,68±0,01 вщповщно (рт<0,001, р2<0,001). При цьому, хвилинний об'см кровотоку пюля 60 роюв знижусться на 36,2% у пороняны з особами вком 20-44 роки (табл. 3).

Висновки

1. Доплер1вська ультрасонографи е ефекти-вним методом оцмки структурно-функцюнального стану нирок, моыторингу кл1н1-чного переб1гу хроннного ПН та його ускпад-нень.

2. За даними ультрасонографи пюля 60 роюв спостер1гаеться зростання частоти функцюналь-них уродинамнних порушень.

3. В оаб похилого та старечого в1ку, хворих на хроннний ПН у 2,5 рази частое у пороняны з вковою групою 20-44 роки виявляються соног-раф1чн1 ознаки нефросклерозу.

4. 3 вком знижуються гемодинамны показни-ки як "здоровоТ", так \ ураженоТ нирки. У першу чергу це стосусться ¡ндексу резистентное^ ар-терм, хвилинного об'сму та середньоТ швидкост1 кровотоку. Бтьш виражеы змЫи нирковоТ гемо-динамки вщбуваються в ураженм нирцк

Таблиця 1.

Ехогеннють паренх\ми ураженоТ нирки в окремих вкових групах хворих на хрон/чний ПН

Ехогеннють паренх1ми В1ков1 групи

20-44 роки, п=23 45-59 роюв, п=16 >60 роюв, п=20 Загалом

Ктькють випадгав Питома вага Ктькють випадгав Питома вага Ктькють випадгав Питома вага Ктькють випадгав Питома вага

У норм1 16 69,6% 5 31,3% 5 25,0% 26 44,1%

Пщвищена 7 30,4% 11 68,8% 15 75,0% 33 55,9%

Усього 23 100% 16 100% 20 100% 59 100%

Доплерометричн/ показники "здоровоГ нирки в окремих вкових г Таблиця 2 рупах хворих на хрон/чний ПН

Показники 20-44 роки, п=23 45-59 роюв, п=16 >60 рок1в, п=20

"здорова" нирка "здорова" нирка "здорова" нирка

Довжина нирки, см 10,57±0,74 10,71±0,64 Р1>0,05 12,46±3,71 Р1<0,05 Р2<0,001

Ширина нирки, см 4,3±0,49 5,17±0,67 Р1>0,05 6,14±1,47 Р1<0,05 Р2>0,05

Товщина паренх1ми в середньому сегменл, см 1,33±0,23 1,55±0,21 Р1>0,05 1,24±0,34 Р1>0,05 Р2>0,05

к а) 1-^ го го т о л с; 0 1 д1аметр, см 0,14±0,01 0,14±0,01 Р1>0,05 0,12±0,01 Р1>0,05 Р2>0,05

глкова систаглчна швидкють, см/с 35,44±0,98 36,32±0,01 Р1>0,05 35,24±1,66 Р1>0,05 р2>0,05

ганцева д1астаглчна швидкють, см/с 14,54±0,38 14,03±0,25 Р1>0,05 11,54±0,64 Р1>0,05 Р2>0,05

1ндекс резистентносл 0,59±0,01 0,61±0,01 Р1>0,05 0,67±0,01 Р1>0,05 Р2>0,05

Сегментарна артер1я д1аметр, см 0,19±0,01 0,2±0,01 Р1>0,05 0,18±0,01 Р1>0,05 Р2>0,05

глкова систаглчна швидкють, см/с 53,94±1,19 55,39±1,37 Р1>0,05 57,8±3,41 Р1<0,05 Р2>0,05

ганцева д1астаглчна швидкють, см/с 21,44±0,55 21,77±0,86 Р1>0,05 18,1±1,04 Р1>0,05 Р2>0,05

1ндекс резистентносл 0,61±0,02 0,6±0,01 Р1>0,05 0,69±0,02 Р1>0,05 Р2>0,05

Ниркова артер1я д1аметр, см 0,5±0,02 0,46±0,01 Р1>0,05 0,45±0,03 Р1>0,05 Р2>0,05

глкова систаглчна швидкють, см/с 89,3±1,31 86,63±2,18 Р1>0,05 82,58±4,39 Р1<0,05 Р2>0,05

ганцева д1астаглчна швидкють, см/с 34,86±0,76 32,23±0,72 Р1>0,05 24,76±2,62 Р1<0,05 Р2<0,05

1ндекс резистентносл 0,61±0,01 0,62±0,01 Р1>0,05 0,7±0,02 Р1<0,05 Р2<0,05

Хвилинний об'см кровотоку, мл/хв 556,57±38,1 435,67±55,49 Р1>0,05 353,8±87,96 Р1>0,05 Р2>0,05

Середня швидкють кровотоку, см/с 49,13±3,59 43,28±4,83 Р1>0,05 37,14±7,43 Р1>0,05 Р2>0,05

р1 - у пор1внянн1 з групою 1 р2 - у пор1внянн1 з групою 2

В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш

Таблиця 3.

Доплерометричн/ показники уражено/нирки в окремих в'жових групах хворих на хрон/чний ПН

Показники 20 - 44 роки п=23 45 - 59 рогав п=16 > 60 роюв, п=20

уражена нирка уражена нирка уражена нирка

Довжина нирки, см 10,17±0,36 9,87±0,52 10,27±0,49

Р1>0,05 Р1>0,05 Р2>0,05

Ширина нирки, см 4,21±0,24 4,36±0,39 4,4±0,28

Р1>0,05 Р1>0,05 Р2>0,05

Товщина паренх1ми в середньому 1,41±0,13 1,28±0,13 1,35±0,11

сегмент!, см Р1>0,05 Р1>0,05

Р2>0,05

д1аметр, см 0,14±0,01 0,13±0,01 Р1>0,05 0,11±0,01 Р1>0,05

К Р2<0,05

а) пкова систол1чна швидкють, 34,81±1,26 33,88±1,33 33,8±1,13

аз см/с Р1>0,05 р1>0,05

го р2>0,05

о .о с; о ганцева д1астатчна швидкють, см/с 12,51±0,72 11,36±0,57 Р1<0,05 10,75±0,45 Р1<0,05

Р2>0,05

I 1ндекс резистентносл 0,64±0,02 0,66±0,02 Р1>0,05 0,68±0,01 Р1<0,001 Р2<0,001

д1аметр, см 0,2±0,01 0,21±0,04 Р1<0,001 0,16±0,01 Р1<0,001

.55 Р2<0,001

а) пкова систол1чна швидкють, 53,41±1,53 52,4±1,43 54,75±1,34

го см/с Р1>0,05 Р1>0,05

го I Р2>0,05

го 1-I а) ганцева д1астол1чна швидкють, см/с 20,39±0,9 18,45±0,51 Р1<0,001 16,16±0,75 Р1>0,05

Р2<0,05

О 1ндекс резистентносл 0,62±0,02 0,64±0,01 Р1<0,05 0,7±0,01 Р1<0,05 Р2>0,05

д1аметр, см 0,48±0,02 0,45±0,01 Р1<0,001 0,43±0,01 Р1<0,001 Р2>0,05

пкова систол1чна швидкють, 87,5±4,44 82,14±1,2 78,91±2,04

см/с Р1<0,001 Р1<0,001 Р2<0,001

к ^ а) 1- ганцева д1астатчна швидкють, см/с 31,8±1,83 29,41±0,77 Р1<0,001 21,96±1,12 Р1<0,05

03 Р2<0,05

т 1ндекс резистентносл 0,63±0,01 0,64±00,1 0,72±0,01

Р1>0,05 Р1>0,05

х Р2>0,05

Хвилинний об'ем кровотоку, 551,57±25,33 416,17±29,23 351,71±24,3

мл/хв Р1>0,05 Р1>0,05 Р2>0,05

Середня швидкють кровото- 49,19±1,88 43,10±2,62 36,29±1,74

ку, см/с Р1>0,05 Р1>0,05 Р2>0,05

р1 - у пор1внянн1 з групою 1 р2 - у пор/внянн/ з групою 2

1. Дзеранов Н.К., Байбарин К.А. Современные подходы к лечению камней почек у пожилых людей //Урология.-2004.- №3.- С.58-66.

Дуган И.В., Галицкая М.А., Ковтун З.Н. Нормальная почечная гемодинамика по данным импульсной допплеро-графии // Современные аспекты военной медицины: Сб. научных трудов. Вып. 4. - Киев, 1999.- С.136-139.

Л1тература

3. Квятковский Е.А., Квятковская Т.А. Ультрасонография и и больных гипертонической болезнью // Врачебное де-допплерография в диагностике заболеваний почек.- ло.- 1990.- №9.- С.44-47.

Днепропетровск: Новая идеология, 2005.- 318 с. 7. Лазебник Л.Б. Необходимость создания гериатрической

4. Квятковська Т.О., Квятковський 6.А., Коробка П.В. Ехос- службы в структуре органов здравоохранения // Клин. труктура нирок та ультразвукова допплерометр1я нирко- геронтол. 1999. - №1. С.3-7.

вих судин у л1тых людей / Актуальш питання вапеологп, 8. Минцер О.П., Угаров Б.Н., Власов В.В. Методы обработ-

еколопУ, традицшно!' та нетрадицшноТ медицини. - Дшп- Ки медицинской информации.- К.:Вища школа, 1991.-

ропетровськ.- 2003.- С.12-14. 271 с.

5. Квятковська Т.О., КвятковськийС.А., КуцакТ.Л., Коробка 9. Foxman B. Epidemiology of urinary tract infections: inci-П.В. BiKOBi особлHBOCTi ниркового KpoBoo6iry у зршому, dence, morbidity and economic costs // Amer. J. Med.-похилому та старечому в1ц1 за даними ультразвуковоТ 2002 - Vol 113 (Suppl 1A)- P 1-5

5ппоЛе?°,^еТр,!! / Ж^* РаД'0Л0Г'чний журнал.- 10. Miller O.,Hemphill R. Urinary tract infection and pye-

2003.- Т.П. - №3.- C.267-272. lonephritis // Emerg. Med. Clin. N. Amer.- 2001.- Vol.19.-

6. Козименко Т.Н., Бирюкова Л.Н. Возрастные особенности P.655-674. почечного кровообращения и функции почек у здоровых

Реферат

ИЗУЧЕНИЕ ВОЗРАСТНЫХ ОСОБЕННОСТЕЙ СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ПОЧЕК У БОЛЬНЫХ С ХРОНИЧЕСКИМ ПИЕЛОНЕФРИТОМ С ПОМОЩЬЮ ДОПЛЕРОВСКОЙ УЛЬТРАСОНОГРАФЫЕЙ Пустовойт Г.Л.

Ключевые слова: возрастные особенности, структурно-функциональное состояние почек, хроничнеский пиелонефрит, допле-ровская ультрасонография.

Проведено исследование возрастных особенностей структурно-функционального состояния почек у 59 больных хроническим ПН в активной фазе воспалительного процесса методом допплеровской ультрасонографии. С возрастом наблюдалось увеличение частоты функциональных уродинамичес-ких нарушений. У лиц пожилого и старческого возраста, страдающих хроническим ПН, чаще выявлялись сонографические признаки нефросклероза. Допплерометрические показатели свидетельствуют о возрастном ремоделировании сосудистого русла. После 60 лет снижается большинство гемодина-мических показателей как «здоровой», так и пораженной почки. В первую очередь это касается индекса резистентности артерий, минутного объема и средней скорости кровотока. При этом, более выраженные изменения почечной гемодинамики происходят в пораженной почке.

Summary

DOPPLER ULTRASONOGRAPHY IN STUDYING OF AGE CHARACTERISTICS OF STRUCTURAL AND FUNCTIONAL KIDNEY STATUS IN PATIENTS WITH CHRONIC PYELONEPHRITIS Pustovoit G.L.

Key words: age characteristics, structural and functional kidney status, chronic pyelonephritis, Doppler ultrasonography.

59 paints with chronic pyelonephritis in an active phase of inflammatory process were examined by Doppler ultrasonography to study structural and functional kidney status. The increase of frequency of functional urodynamic disorders depends on age. In aged and elderly patients with chronic pyelonephritis the sonographic manifestations of nephrosclerosis are commonly registered. Dopplerometric indices testifies to the age-dependent remodelling of vascular bed. Patients who are 60 have decreased hemodynamic indices in both "healthy" and affected kidney. First of all it touches on the artery resistance index, mean blood stream rate and its capacity per min. That is why the more marked changes of kidney hemodynamics are noticed in the affected kidney.

УДК 616.521-055.2:618.173

КЛ1Н1ЧНИЙ ПЕРЕБ1Г ЕКЗЕМАТОЗНОГО ПРОЦЕСУУ Ж1Н0К РАННЬОГО ПЕРИМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ПЕР10ДУ

Стасюк Г.М.

Вищий навчальний закладУкраши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава

В статтг наведенг данг стосовно впливу змгн менструалъного циклу на шкгру жгнок перимено-паузалъного вгку, хворих на ргзнг форми екземи. Представленг спостереження за 24 пацгентка-ми, вивчення ргвнгв статевих гормонгв, досвгд застосування фгтопрепарату "Ременс" в комплексному лгкуваннг екземи.

Ключов1 слова: перименопаузальний перюд, менструальний дерматоз, екзема, статев1 гормони.

Шк1ра - своер1дне дзеркало, що вщображае дерматолопв всього св1ту [7] свщчать, що шк1ра практично ус1 внутр1шн1 процеси в орган1зм1 лю- та и придатки знаходяться п1д прямою залежн1с-дини. Багаточисленн1 дослщження провщних тю в1д статевих гормон1в протягом всього життя.

* Стаття являеться фрагментом НДР "Розробка нових Memodie д/агностики ¡лкування хрон/чних дерматоз/в та ¡нфе-ки]й, що передаються статевим шляхом" Нацюнальний медичний ун/верситет ¡м. О. О. Богомольця № держ. реестрацп: 0101И000265