CC BY
21
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
УДК: 615.244+615.246.9]:-615.07
Посохова К.А., Школаев В.Г., Шевчук О.О., Олещук О.М., Кл1щ I.M., Школаева В. В.
ВИВЧЕННЯ М0ЖЛИВ0СТЕЙ КОРЕКЦМ ГЕПАТОТОКСИЧНОТ ДМ АНТИРЕТР0В1РУСНИХ ЗАС0Б1В ЗА Д0П0М0Г0Ю ЕНТЕРОСОРБЕНТУ ЕНТЕРОСГЕЛЬ - ПАСТА ДЛЯ ПЕРОРАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Терногпльський державний медичний уыверситет ¡меш 1.Я. Горбачевского м.Тернопть
1нститут експериментальноТ' патологи, онкологи та радюбюлогп ¡м. P.e. Кавецького HAH Украши, КиТ'в
На Modeni медикаментозного ураження печтки ефав{рензом та ставудином вивчено гепатопро-текторш властивост1 ентеросорбенту Ентеросгелъ. Встановлено, що aumupempoeipycHi препараты при ix 14 ~ денному введент викликаютъ порушення функционального стану печтки з розвитком цитол{зу та холестазу та активащею лтопероксидацп, про що св{дчитъ тдвищен-ня р{вня первинних та вторинних npodyKmie ПОЛ; та тдвищення р{вня ендогенног ттоксика-цй. Введения Ентеросгелю зменшувало ознаки ураження, що супроводжувалось зниженням eMic-ту АлАТ, Ас AT, лужног фосфатази, р{вня ендогенног ттоксикацп (за вмктом молекул середнъог маси), процесгв переокиснення мембранних л{тд{в та в{дновленням aKmueuocmi показнитв антиоксид антного захисту у печтц{ та сироватц{ Kpoei.
Ключов1 слова: ефав1ренз, ставудин, ураження печшки, ентеросгель.
Вступ (1П) [21].
^..г,^..., г.^..;-.- Din/^uin., Осктьки виникнення гепатотоксичних реакцш
За темпами росту епщеми В1Л/СНЩу Украша г ч
гГс-__„г,: Hm е прямим показом до обмеження застосування
заимае перше мюце в Сврош [101. Показник Х-. .
„„.__„„,„„„,,„„: нпо с. Л наибтьш Д1бвих медикамента, розробка ефек-
захворюваност! становить 198,6 на 100 тис., або м м > г г ^
1,6 % населения, причому 80 % з них - це молод1 люди вком вщ 15 до 49 рош [12]. Стандартом лкування таких пац1ент1в е високоактив-на антиретров1русна терашя (ВААРТ), впрова-дження якоТ значно покращило тривалють та якють |'х життя [15, 18]. Водночас, ВААРТ, яка включае комбшацш як мш1мум трьох препарате, характеризуеться значною кшьмстю поб1чних ефект1в, зокрема гепатотоксичнютю, що пере-шкоджае адекватному лкуванню через постшне балансування м1ж стабтьним пригшченням реп-лшацм В1Л та ризиком розвитку токсичносп препарате.
Вперше дат про несприятливий вплив антиретров1русних (АРВ) препарате на печшку з'явились у 1994 роц1 [19]. Сьогодш р1зн1 прояви гепатотоксичносп - типове явище при проведены ВААРТ [4, 16]. Ураження печшки пщ час ВААРТ е другою за значимютю причиною летальносп пац1ент1в, шсля ускладнень, обу-мовлених основним захворюванням [20]. До ери ВААРТ середы показники смертности зумовлеш ураженням печшки, серед ВШ-шфкованих пац1ент1в складали 13 % в 1тали, 5 % - в 1спани, 12 % - в США, менше 2 % - У Францм. Пюля широкого впровадження ВААРТ ц1 показники зросли до 35, 45, 50 \ 7,8 % вщповщно (таблиця 1). Частота ВААРТ-шдукованого ураження печшки е приблизно однаковою для трьох ос-новних клаав антиретров1русних засоб1в: нук-леозидних ¡нпбп~ор1в зворотноТ транскриптази (Н13Т), ненукпеозидних ¡нпбп~ор1в зворотноТ транскриптази (НН13Т) та ¡нпбп~ор1в протеази
тивних способ1в корекци ураження печшки при застосуванш ВААРТ е актуальною та надзви-чайно важливою проблемою гепатологи та кшычноТ медицини. Особливо привабливо у цьому план1 виглядае застосування ентеросорбеттв, як1 не створюють додаткове медикаментозне навантаження на скомпромето-вану печшку та проявляють високу детоксикацшну активнють. Одним з популярних препарате ц1еТ' групи е Ентеросгель, який позитивно зарекомендував себе при ¡нтоксикаци протитуберкульозними засобами [6] та токсич-них ураженнях печшки [11].
Мета дослщження - вивчення можливостей попередження гепатотоксичноТ' дм
антиретров1русних препарате за допомогою Ентеросгелю.
Матср1али та методи дослпджсння
Дослщження проводились на бтих лабора-торних щурах-самцях вагою 150-170 г, яких було подтено на три групи (п=10): 1 група - контроль; 2 - тварини, котр1 отримували лам1вудин (ЗТС, 60 мг/кг), ставудин (с14Т, 10мг/кг) та ефав1ренз (ЕРУ, 160 мг/кг); 3 - кр1м зазначеноТ' комбшаци АРВ препарате, отримувала препарат Ентеросгель - паста для перорального застосування (650 мг/кг). Для уникнення фармаколопчноТ' взаемоди м1ж АРВ препаратами та сорбентом, пром1жок м1жТ'х введениям становив 5 годин. Уа засоби вводили внутр1шньошлунково, щоденно, протягом 14 дыв. У кшц1 зазначеного термшу тварин декаштували пщ тюпенталовим наркозом, притримуючись принцитв СвропейськоТ'
"Дослщження е частиною планово!' науковоТ роботи кафедри фармакологи ТДМУ на тему «Пошук способш корекци уражень внутршжх opraHiB медикаментозного та ¡ншого генезу» (№ держ. реестрацм 0110U001681)
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
конвенци ¡з захисту лабораторних тварин. Вив-чали наступим показники: у сироватц1 xpoBi -активнють АлАТ, АсАТ, ЛФ, р1вень загального 6mipy6iHy та холестерину, тимолову пробу за допомогою стандартних набор1в реактив1в ООО НПП „Филисит диагностика", Украша, вмют церулоплазмшу [7], молекул середньоТ маси [13]; у печшц1 - BMiCT пдроперекиав лтщ1в (ГПЛ) [3], ТБК-активних продукте (ТБП) [1], активнють супероксиддисмутази - СОД [14], каталази [9], BMiCT вщновленого глутатюну - ВГ [17]. Отримаш результати пщдавали статистичнш обробц1 за допомогою програми Excel з викори-станням t-Kpm"epiK> Ст'юдента при р<0,05.
Результати та iix обговорення Встановлено, що антиретров1русш препарати при fx 14-денному введены призводили до поя-ви симптом1в цитол1зу та холестазу, про що свщчило пщвищення piBHiB АлАТ та АсАТ на 43
та 46 % вщповщно, а ЛФ на 27 % у тварин 2 групп, пор1вняно з 1-ю (рис. 1). Одночасно пщвищувався р1вень загального бт1рубшу (в 1,4 рази) та показники тимоловоТ проби (в 1,4 рази) (табл. 2). Р1вень холестерину у сироватц1 кров1 зростав на 15 % (див. табл. 2). Мала м1сце активац1я перекисного окисления лтщ1в: р1вень ГПЛ у печшц1 зростав на 70 %, р1вень ТБП у сироватц1 кров1 на 69 %, у гомогенатах печшки -на 107% (табл. 3). Знижувалась активн1сть компонент1в антиоксидантноТ системи: активн1сть - СОД та каталази - на 41 та 34 % вщповщно у печшц1, каталази у сироватц1 кров1 -на 22 % пор1вняно з контролем (табл. 4). Р1вень ВГ знижувався на 38 %, водночас р1вень ЦП зростав на 27 % (див. табл. 4). Про збтьшення р1вня ендогенно'1 ¡нтоксикацП' свщчить пщвищення р1вня МСМ1 та МСМ2 - на 40 та 52 % вщповщно (рис. 2).
%
150
100
50
Ал AT
АсАТ
ЛФ
□ контроль
IАРВ препарати
S АРВ препарати + Ентеросгель
Рисунок 1. Показники активност1 трансам1наз та лужноУ фосфатази на mni застосування
АРВ npenapamie та ентеросгелю.
Примтки. * - docmoeipHicmb eidHOCHO docmoeipHicmb eidHOCHO контролю; ** - eidHOCHO групи, яка отримувала АРВ препарати.
0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 ОД 0
Контроль
АРВ препарати
АРВ препарати + Ентеросгель
МСМ1 =■ - МСМ2
Рисунок 2. Вмют молекул середньоУ маси у cupoeamu,i кровi на mni застосування
АРВ npenapamie та Ентеросгелю
Актуальт проблемы сучасно!' медицины
Ентеросгель при його повторному введены експериментальним тваринам зменшуе прояви цитол1зу та холестазу, про що свщчить зниження активности АлАТ та АсАТ у сироватц1 кров1 на 27 та 26 % вщповщно у 3-й груш тварин. Р1вень ЛФ та бш1рубшу знижувався на 9,7 та 19,5 %
Смертнють серед В1Л - ¡нфт
вщповщно (див. рис. 1). При застосуванш сорбенту на тл1 ятрогенноТ ¡нтоксикаци' АРВ засобами спостер1галась тенденц1я до зниження показниш тимолово! проби, а р1вень холестерину зменшився на 6 % (див. табл. 2).
Таблиця 1
шх пац1снт1в, обумовлена ураженнями печ/'нки [8]
КраТна До ВААРТ Ера ВААРТ
п (%) роки п (%) роки
1тал1я 35/305 (13 %) 1987 16/46 (35 %) 1996
1спашя 15/312 (4,8 %) 1991-1995 9/20 (45 %) 2000
США 3/26 (11,5 %) 1991 11/22 (50 %) 1998-1999
Франтя 21/1327 (1,6 %) 1995 36/543 (7,8 %) 1997
Таблиця2
- Показники загального бШруб'му, тимолово)' проби та холестерину у сироватц/ кров/'
при застосуванн/ АРВ препарат/'в та ентеросгелю (М±т)
Показники Контроль АРВ препарати АРВ препарати + Ентеросгель
Загальний бтрубш, мкмоль/л 5,48±0,27 7,70±0,44 6,2 ±0,44
р<0,01 р,<0,05
Тимолова проба, од 2,00±0,07 2,90±0,12 2,7±0,12
р<0,01 Р1 >0,5
Холестерин, ммоль/л 2,04±0,014 2,34±0,04 2,19± 0,01
р<0,001 Р1 <0,02
Прим1тка. У цШ та наступних таблицях: р - достов1рнють в!дносно контролю; р-1 - в!дносно групи, яка отримувала АРВ препарати.
Таблиця3
Показники вм'юту продукта ПОЛ при застосуванн/ АРВ препарат/в та ентеросгелю (М±т)
Показники Контроль АРВ препарати АРВ препарати + Ентеросгель
ГПЛ, ум. од.103/кг 3,47±0,32 5,90±0,36 р<0,002 4,03±0,24 р,<0,01
ТБП (печшка), мкмоль/кг 0,84±0,04 1,73±0,06 р<0,001 1,08±0,06 р,<0,01
ТБП (кров), мкмоль/л 5,2±0,Ю 8,77±0,17 р<0,001 7,80±0,04 р, <0,001
Таблиця4
Показники активност/ компонента антиоксидантноУ системи на тл'1 застосування комб'мацУУ АРВ препарат/в та ентеросгелю (М±т)
Показники Контроль АРВ препарати АРВ препарати + Ентеросгель
Церулоплазмш, мг/л 339,5±2,25 431,4±5,06 р<0,001 395,6±4,4 р, <0,002
сод, ум. од./кг 11,36±0,17 6,75±0,48 р< 0,001 7,83±0,14 р,< 0,05
Каталаза (печшка), мкат/кг 3,47±0,06 2,31 ±0,31 р<0,002 2,89±0,06 Р1< 0,01
Каталаза (кров), мкат/л 3,69±0,11 2,87±0,11 р<0,002 3,18±0,07 Р1 <0,05
Вщновлений глутатюн, ммоль/кг 4,21 ±0,09 2,60±0,09 р<0,001 3,54±0,17 р,< 0,05
Водночас спостер1галось зменшення активносп процеав перекисного окиснення лтщ1в: р1вень ГПЛ у печшц1 знизився на 31 %, ТБП - на 11 % у сироватц1 кров1 та на 38 % у го-могенатах печшки (див. табл. 3). Водночас спостер1галось покращання показниш антиок-сидантного захисту: активнють СОД та каталази зростала у гомогенатах печшки на 15 та 25%, активнють каталази кров1 - на 11 %, р1вень вщновленого глутатюну пщвищився на 38 % (див. табл. 4). Концентрац1я ЦП знизилась на 8 % та наблизилась до показниш контрольно'!' групи. Ентеросгель ефективно знижував р1вень
ендогенноТ ¡нтоксикаци: вмют МСМ1 та МСМ2 зменшився на 14 та 11 % вщповщно (див. рис. 2).
Таким чином, Ентеросгель дозволяе зменши-ти прояви холестазу та цитол1зу, як1 виникають при призначенш ВААРТ, знизити наслщки окси-дативного стресу та пщвищити активнють ланок антиоксидантного захисту у печшц1, що узгоджуеться з л1тературними даними [11]. Важ-ливими факторами, котр1 дозволяють широко та ефективно використовувати Ентеросгель для попередження гепатотоксичноТ дм АРВ препарате, е його низька сорбцшна активнють
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка медична стожатолог1чна акадежШ»
вщносно основних антиретров1русних засоб1в [2], та модиф1кац1я кишкового вмюту 3i знижен-ням прояв1в В1Л-асоцшовано'| fliapeï [5].
Висновки
1. Антиретров1русш засоби (лам1вудин, ефав1ренз, ставудин) при ïx комбшованому 14-денному введены експериментальним тваринам викликають порушення функцюнального стану печшки з розвитком цитол1зу та холестазу, дисбалансу у систем! прооксиданти/антиоксиданти у 6îk переважання процеав лтопероксидаци, про що евщчить пщвищення р1вня первинних та вторинних продукте ПОЛ у печшц1 та сироватц1 KpoBi, з одночасним пщвищенням р1вня ендогенно'| ¡нтоксикаци'.
2. Ентеросгель - паста для перорального за-стосування сприяе зменшенню ознак ураження печшки, яке спостер1гаеться при повторному застосуванш антиретров1русних засоб1в, що проявляеться зниженням вмюту АлАТ, АсАТ, лужно'Г фосфатази, р1вня ендогенно'Г ¡нтоксикаци (за bmîctom молекул середньо'Г маси), процеав переокиснення мембранних лтщ1в та вщновленням активносп показниш антиокси-дантного захисту у печшцк
3. Отримаш докази гепатопротекторно'Г активност1 ентеросорбенту Ентеросгель - паста для перорального застосування при ураженш печшки, спричиненому комбшац1ею антиретров1русних засоб1в, що робить доцтьним подальше поглиблене вивчення цих властиво-стей препарату при р1зних видах ятрогенно'Г м ед и ка м е нтоз н oï i нто кси ка цм.
.Штература
1. Андреева Л.И. Модификация метода определения перекисей липидов в тесте с тиобарбитуровой кислотой / Л.И. Андреева, Л .А. Кожемякин, A.A. Кишкун // Лаб. дело. - 1988. - № 11. - С. 41-43
2. Бардахивская К.И. Поглощающие свойства энтеросорбента Энтеросгель относительно основных антиретровирусных препаратов / К.И. Бардахивская, В.Г. Николаев, Н.М. Турина // Новости медицины и фармации. - 2010. - №6 (312). - С. 10-11
3. Гаврилов В.Б. Спектрофотометрическое определение содержания гидроперекисей липидов в плазме крови / В.Б. Гаврилов, М.И. Мишкорудная // Лаб. дело. - 1983. - № 3. - С.33-35
4. Гепатотоксичность у больных ВИЧ-инфекцией, принимавших «BAAPT» [Електронний ресурс]: Федеральный центр СПИД, 2007 / В.Г. Канестри, A.B. Кравченко, Н.Ю. Ганкина [и др.] / Режим доступу : http://www.hivrussia.org/pub/2007/01 .shtml
5. Юрченко О.В. Застосування ентеросорбенту Ентеросгель у комплексному лкуванш ВШчнфкованих хворих / Юрченко О.В. та сшвавт. //Сучасш ¡нфекцм. - 2008. - № 1. - с. 87-93
6. Олещук A.M. Изучение эффективности использования энтеросорбента Энтеросгель в лекарственной форме - паста для перорального применения при ятрогенной интоксикации противотуберкулезными средствами / A.M. Олещук, В.В. Николаева, И.Н. Клищ [и др.] // Укра'шський журнал клшнноТ та лаборатор-ноТ медицини. - 2009,- Том 4, № 4. - С.95-99
7. Камышников B.C. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике / В.С.Камышников -М.: МЕДпресс-информ, 2004. - 920 с
8. Кравченко А.В. Терапия хронического гепатита С у больных ВИЧ-инфекцией [Электронный ресурс] / Инфекционные болезни, Пульмонология. - 2003. - №13 (76). - Режим доступа : http://www.pharmateca.ru/cgi-
bin/statyi.pl?sid=189&mid=1085056570%3E&magid=18&full=1
9. Королюк М.А. Метод определения активности каталазы / М.А. Королюк, Л.И. Иванова, И.Г. Майорова [и др.] // Лаб. дело. - 1988. -№ 1. -С. 16-19
10. Нацюнальний звп" з виконання piiueHb декларацм про вщданють enpaei боротьби з В1Л/СНЩом (звптний перюд: Ычень 2008 р. -грудень 2009 р.) [Електронний ресурс] / Режим доступу до 3BiTy: http://stop-aids.gov. ua/index.php? option=com_content&view =category&layout= blog&id=52<emid=13
11. Николаев В.Г. Энтеросорбция: состояние вопроса и перспективы на будущее / В.Г. Николаев, С.В. Михаловский, В.В. Николаева [и др.] // Вюник проблем бюлогм i медицини. -2007. - Випуск 4 . - С. 7-17
12. Общий обзор ситуации с ВИЧ/СПИДом в Украине на 01.12.2009 [Електронний ресурс] / Фонд Елены Франчук "АНТИСПИД" / Режим доступу: http://antiaids.org/ru/hiv-aids/ukraine/1421/7933
13. Оськина В.В. Среднемолекулярные пептиды спинномозговой жидкости при гнойных менингитах / В.В. Оськина, К.И. Чекалина, Н.И. Габриэлян // Лаб. дело. - 1987. - № 2. - С. 23-25
14. Чевари С. Роль супероксиддисмутазы в окислительных процессах клетки и метод определения её в биологических материалах / С. Чевари, И. Чаба, И. Секей // Лаб. дело. - 1985. - № -С. 678-681
15. Arbune М. Impact of antiretroviral therapy on survival in HIV -infected patients / Manuela Arbune // Revista готвпе de boli infectioase. - 2009. - V. XII, № 4,- p. 235-238
16. Dideoxynucleoside HIV reverse transcriptase inhibitors and drug-related hepatotoxicity: a case report [Електронний ресурс] / Giuseppe Lapadula, llaria Izzo, Silvia Costarelli [et al.] // Journal of Medical Case Reports. - 2007. - № 1:19 / Режим доступу: http://www.jmedicalcasereports.eom/content/1/1/19
17. Ellman G.L. Tissue sulfhydryl groups / G.L. Ellman // Arch. Biochem. Biophys. - 1959. - № 82. - P. 70-77
18. Fairall L.R. Effectiveness of Antiretroviral Treatment in a South African Program. A Cohort Study / R.Lara, Fairall [et al.] // Arch Intern Med. - 2008. - № 168(1).- p. 86-93
19. Bissuel F. Fulminant hepatitis with severe lactate acidosis in HIV-infected patients on didanosine therapy / F. Bissuel, F. Bruneel, F. Haberstezer [et al.] // J. Intern. Med. - 1994. - V. 235. - p. 367-371.
20. Liver-Related Deaths in Persons Infected With the Human Immunodeficiency Virus. The D:A:D Study / The Data Collection on Adverse Events of Anti-HIV Drugs Study Group // Arch Intern Med.-2006,- №166,-p. 1632-1641
21. Sulkowski M. Hepatotoxicity associated with antiretroviral therapy in adults infected with HIV and the role of hepatitis C or B virus infection / M. Sulkowski, D. Thomas, R. Chaisson, R. Moore // JAMA. - 2000. - № 283,- P. 74-80
Реферат
ИЗУЧЕНИЕ ВОЗМОЖНОСТЕЙ КОРРЕКЦИИ ГЕПАТОТОКСИЧЕСКОГО ДЕЙСТВИЯ АНТИРЕТРОВИРУСНЫХ ПРЕПАРАТОВ ПРИ ПОМОЩИ ЭНТЕРОСОРБЕНТА ЭНТЕРОСГЕЛЬ -ПАСТА ДЛЯ ПЕРОРАЛЬНОГО ПРИМЕНЕНИЯ
Посохова Е.А., Николаев В.Г., Шевчук О.О., Олещук А.М., Клищ И.Н., Николаева В.В. Ключевые слова: эфавиренз, ставудин, поражение печени, энтеросгель
На модели медикаментозного поражения печени эфавирензом и ставудином изучено гепатопротек-торные свойства энтеросорбента Энтеросгель. Установлено, что антиретровирусные препараты при их 14 - дневном введении вызывают нарушение функционального состояния печени с развитием цитолиза и холестаза, активацией липопероксидации, о чем свидетельствует повышение первичных и вторичных продуктов ПОЛ; повышение уровня эндогенной интоксикации. Введение Энтеросгеля уменьшало признаки поражения печени, что сопровождалось снижением активности АлАТ, АсАТ, щелочной фосфатазы, уровня эндогенной интоксикации (уменьшался уровень молекул средней массы), процессов переокисления мембранных липидов и восстановлением показателей антиоксидантной защиты в печени и сыворотке крови.
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
Summary
CORRECTION OF ANTIRETROVIRAL AGENTS' HEPATOTOXICITY BY PERORAL PASTE "ENTEROSGEL"
Posokhova Ye.A., Nikolayev V.G., Shevtchuk O.O., Oleshchuk A.M., Klishch I.N., Nikolaeva V.V. Key words: efavirenz, stavudine, live lesion, enterosgel.
Hepatoprotective properties of enterosorbent "Enterosgel" were studied on the model of live affection with Efavirenz and Stavudine. It has been found out antiretroviral drugs during the 14-day course of their administration disturb liver functions and develop cytolysis, cholestasis, activation of lipid peroxidation, that is proven by the increase of primary and secondary lipid peroxidation products and by increase of the level of endogenic intoxication. Administration of "Enterosgel" reduces the signs of liver affection that is manifested by the lowering of alanine transaminase (ALT), aspartate aminotransferase (AST), alkaline phosphatase activities, level of endogenic intoxication(middleweight molecules' levels decreased), lipid peroxidation and by restoring antioxidant protection indices in liver and blood serum.
УДК:616.15-074-053-092.9:577.128:574.2 Приходько О. О.
0С0БЛИВ0СТ1 М1КР0ЕЛЕМЕНТН0Г0 СКЛАДУ КР0В1 ЩУР1В У БИТОВОМУ АСПЕКТ1 В УМОВАХ ТЕХНОГЕННОГО М1КР0ЕЛЕМЕНТ03У 0РГАН13МУ
Медичний ¡нститут Сумського державного ушверситету, Украша
flocAidoKeno einoei особливостл мшроелементного складу Kpoei щуупв в HopMi та в умовах експе-рименту. Досл{д проведений на тваринах тръох вшових груп, по 10 тварин у кожнш грут (молод{ щург ~ 3-х i 4-х мжячного вшу; зрш{ w,ypi 8-ми й 9-ти мжячного вшу, cmapi- 20-ти та 21-го мжячного вшу), у питну воду яких додавали надлишкову cyMim солей важких Memanie (свинцю, зал{за, Midi, цинку, марганцю) протягом 1-го й 2-х млсящв. Контролем були ттактт u^ypi ecix вшових груп, ят споживали питну воду стандартног якocmi. BMicm важких Memanie у щлънш Kpoei vu/ypie визначали атомно-абсорбцшним методом. Встановлено виникнення мшроелементозу, що характеризуешься icmomuuM зниженням eMicmy Midi, цинку й марганцю та тдвищенням 3ani3a й свинцю в Kpoei щуръв експерименталъног cepii. Резулътати по вим1рю-ванню концентрацш Memanie у Kpoei тварин вказуютъ на те, що для цинку, Midi й марганцю вiдбyвaemъcя зменшення концентрацп приблизно на 20 - 40% у nopiвняннi з контролъними вuмipювaннямu, a eMicm 3ani3a навпаки зростае на 20 - 30%, а свинцю uaeimb у два рази й бшьше. Статистичний anani3 даних ceid4umb про те, що для ecix Memanie змта ix концентрацш у Kpoei практично не залежитъ eid вшу щypiв i мае приблизно однакове значения як теля одного, так i теля двох мгеящв експерименту, але найбшъш ттенсивно змти концентрацш Memanie вiдбyвaюmъcя теля першого мжяця.
Ключов1 слова: 1\/мкроелементоз, кров, важю метали, щурк
Вступ участь у регуляцм функцш людського оргашзму
У наш час все бтьша увага придтяеться ви- на BCix „ста^ях його розвитку та шдтримуе мше-
- . ■ ральнии гомеостаз И, 2, 3,4,51.
вченню дм факторт зовшшнього середовища на ~ ■ ■
с ■ ■ ■■ill Стаотьнють xiMNHoro складу kpobi е одн1ею 13
баланс х1М1чних елементт в оргашзмк Це пов я- ' , н н т
зано з промисловим забрудненням довктля i важливих i обовязкових умов нормального фун-його впливом на оргашзм людини. Типовими кцюнування органкшу. Кров в великш м.р. вщ-екотоксикантами, присутшми в навколишньому дзеркалюе поточнии стан елементного балансу
середовища е з'еднання важких метал!в, що ха- оргашзму [6, 7]. Кожному перюду життя властив,
г м I м —I певш особливост! дм, розподту та ртня накопи-
рактеризуються здатнютю до м1грацм у систем! uwwjmouo,, |а па^мп
фунт-рослина i тварина-людина високою 6io- чення Х|М|ЧНИХ Речовин [8,9]. Порушення обмшу
акумуляцшнютю, токсичною у пор1вняно низь- м1кроелемент1в спричиняе р.зн. захворювання,
ких дозах. М1кроелементи виконують Р1зноман1т- синдроми и патолопчш стани, що виникають
Hi функцм:вони е кофакторами ферменте, гор- Унаслщок дефщиту м.кроелеменив, ix надлишку
MOHiB, беруть участь у регуляш' кислотно-лужноТ а °дис алансу [ J.
р1вноваги кров! та ¡нших органе, вщ1грають зна- В Л|теРатУР' ебагат0 Роб|Т: присвячених роз-
чну роль в адаптацм орган1зму,тощо Розподт КРИТТЮ механ!ЗМ1в негативно, дм та бюлопчних
м1кроелемент1в у тканинах та ¿¡тинних структу- ефектш надлишк,в свинцю, зал,за мщ,, цинку,
pax слугуе воображениям ix функцюнальноТ ро- марганцю на жив, органами [12, 13], але вони в
лi. Мщь, цинк, марганець, залЬо е компонентами 0СН0ВН0МУ стосуються змш за дм моном,кроеле-
...........................ментозу, тому актуальним залишаеться питания
юнуючо, складно, ф,з,олог,чно, системи, що бере " . 3 3
3 м «f -I г вивчення м,кроелементного складу кров, за умов
* Дослщження проведен! в рамках виконання науково-дослщних poöiT зпдно теми кафедри анатоми людини медичного ¡н-ституту Сумського державного ун1верситету: «Морфофункцюнальы особливост1 перебудови скелета та внутршых opraHiB в умовах порушення гомеостазу оргаызму» (№ держреестрацм 010U001287).
