CC BY
12
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
- СТА TT! -
BceyKpaiHCbKOi науково-практичноУ конференцм
з м1жнародною участю «Питання експериментального використання лабораторних тварин у медицин!, б1ологГ|,
ветеринара»
УДК: 616.36-002:615.322
ЕФЕКТИ КОМПЛЕКСНО! Д11 НЕСТАЧ1 МЕЛАТ0Н1НУ ТА ТОКСИЧНОГО УРАЖЕННЯ НА ПЕЧ1НКУ.
Антонова O.I.*, Луценко Б.О.**, Щиров О.В.**, Мщенко A.B.**
*Полтавський ¡нститут економки i права Вщкритого м1жнародного уыверситету розвитку людини «Украша» м. Кременчук, **Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна акаде-м1я" м. Полтава
В po6omi вивчено вплив iнтоксикаци пероксоборатом nampin на тл{ necmaui мелатонту на фу-нкцюнування печтки. Виявлено, що внacлiдoк комплексноi dii нecmaчi мелатонту та ттокси-кацп пероксоборатом вир0алъним е токсична din пероксоборату. Комплексна din посилила пе-роксидащю, послабила активтстъ антиоксидантних фepмeнmiв та детоксикацшт функцп печтки, але не сприяла змтам зaгaлънöi протеолтичнш aкmивнocmi. Це вказуе на суттеву ан-тиоксидантну ролъ мелатонту.
Ключов1 слова: мелатожн, печЫка, прооксидантно-антиоксидантна система, ¡нтоксикацт пероксоборатом.
В останш роки увагу багатьох дослщниш при-вертае мелатонш, який виробляеться еп1ф1зом, максимально в темряв1 та ув1 сш, а такождифу-зними нейроендокринними кл1тинами кишечнику та атшки ока. Мелатонш е нейромед1атором, гормоном, ¡муномед1атором, антиоксидантом, стимулятором сну та ¡муногенезу. Мелатонш мае рецептори як на мембран! кл1тин, так \ в ядр1 (впливають на експреаю геыв). Мелатонш галь-муе процеси старшня та патологи, пов'язаы з вн ком, - онколопчш та нейродегенеративш захво-рювання [ 2, 3, 4, 7, 8, 9].
Печшка виконуе найважливЫ метабол1чш фу-нкцп - перетворюе ва речовини, як1 до неТ над-ходять, в сполуки, необхщы або для видалення IX з оргашзму, або для постачання для ¡нших ор-гашв. Печшка бере участь в пщтримц1 гомеоста-зу шляхом регуляцп бткового, вуглеводного, лн пщного обмшу, детоксикацп та жовчоутворення [10].
Вплив мелатонту на печшку описаний нечис-ленними дослщженнями, вплив нестач1 мелато-ншу на печшку описаний ще менше [1]. Стан пе-
чшки при ¡ндукцй пероксидацй найбтьш дослн джений при дй тетрахлорметану. Однак, встано-влено, що пероксоборат натр1ю е ¡ндуктором спалаху у печшц1 неферментативного втьнора-дикального перекисного окиснення бюпол1мер1в. Ця речовина використовуеться як сильний окис-лювач для вщбтювання зуб1в. Вщсуты прац1 стосовно комплексному впливу нестач1 мелато-ншу та ¡нтоксикацй прооксидантом у старих ор-гашзм1в. Тому метою ц1еТ роботи було дослщити вплив нестач1 мелатоншу при дй' прооксидантноТ гепатотропноТ отрути на стан печшки.
Матер1али та методи досл1дження.
У 10-ти денному дослщ1 використаш щури-самц1 лшп Wistаr, середньою масою 320-350 г. 1нтактну групу склали 8 тварин. У тварин 2-1 (контрольно!) групи вщтворювали ппомелатонше-мш шляхом цтодобового осв1тлення (1000-1500 лк) термшом 10 д1б [5]. Тварин 3-1 (контрольно'!) групи ¡нтоксикували 10 дшв: Тм вводили перора-льно водний розчин пероксоборату натр1я (ПОБ) у доз1 0,05ЛД100 (60 мг/кг маси тта на добу). До-слщну 4-ту групу склали теж 8 тварин, яким про-
Актуальн проблеми сучасно! медицини
тяом 10-ти fli6 вводили перорально водний роз-чин пероксоборату натр1я у доз1 60 мг/кг маси Ti-ла на добу та цтодобово витримували при ocBi-тленш (1000-150 лк).
По завершению експерименту здшснювали евтаназш nifl легким еф1рним та гексеналовим наркозом, шляхом вщбирання кров1 з правого шлуночка серця. Об'ектами дослщження були кров та печшка. У сироватф кров1 визначали BMiCT загального 6inipy6iHy як показника функцн онального стану печшки при и ушкодженш [8], при цьому використовували набори реактив1в. В тканинах печшки визначали вмют первинних (qi-eHOBi кон'югати) та вторинних (малоновий flia-льдегщ - МДА) продукте пероксидацй' (ПО), за-гальну протеол1тичну активнють, а також актив-HiCTb супероксиддисмутази (СОД), глютатюнпе-роксидази та каталази [6]. Отримаш nifl час до-слщу цифров1 дан1 були статистично опрацьова-Hi з використанням параметричного ^критерш Ст'юдента. Обчислення проводили на ПЕОМ IBM PC Pentium з використанням програми Statistica for Windows Relese 4.3.
Результати та Ix обговорення
Даш експерименту репрезентоваш в таблиц! 1.
ВИЯВИЛОСЯ, ЩО В ПеЧШЦ1 BMiCT д1енових
кон'югат1в при комплекснш дй нестач1 мелатош-ну та ¡нтоксикацп пероксоборатом збтьшився на 130% в пор1вняны з нормою (р<0,01), в nopiB-нянш з величинами контролю на ппомелатош-немш на 51% (р<0,001), в пор1внянш з величинами контролю на ¡нтоксикацш ПОБ змш не ви-
явилося. Концентрац1я МДА при комплекснш дй' нестач1 мелатоншу та ¡нтоксикацй пероксоборатом збтьшилася на 70% в пор1внянш з нормою, але це збтьшення не достов1рне, в пор1внянш з величинами контролю на ппомелатоншемш на 143% (р<0,01), в пор1вняны з величинами контролю на ¡нтоксикацш ПОБ змш не виявилося. Активнють СОД зменшилась у 2,7 рази (р<0,05) в пор1внянн1 з величинами норми, в пор1внянш з величинами контролю на ппомелатоншемш та ¡нтоксикацш ПОБ не змшилась. Активнють каталази зменшилась у 2,5 рази в пор1вняны з величинами норми (р<0,001), в 2,5 рази проти контролю на ппомелатоншемш (р<0,01), \ залиши-лася на р1вн1 значень контролю на ¡нтоксикацш ПОБ. Активнють глутатюнпероксидази знизи-лась на 34% по вщношенню до норми (р<0,001), по вщношенню до значень контролю на ппоме-латоншемш знизилась на 27% (р<0,02), зберег-ла значения до контролю на ¡нтоксикацш. Зага-льна протеол1тична активнють залишилась на р1вш до контролю показниш норми, ппомелато-ншемп та ¡нтоксикацй' ПОБ. Концентрац1я бт1ру-бша в сироватф кров1 збтьшилась на 82% по вщношенню до норми (р<0,001), в 2,4 рази по вщношенню до величин контролю на ппомела-тоншемш та зберегла значения, характеры для ¡нтоксикацй ПОБ. Таким чином, комплексна д1я нестач1 мелатонша та ¡нтоксикац1я ПОБ посили-ла явища пероксидацй, антиоксидантнш недо-статносп та порушила функцй' печшки.
Таблиця 1.
Комплексна б/я нестач!мелатон!ну та пероксидацй пероксоборату
Показники Норма Ппомелатоынемт ПОБ Ппомелатоынемт + ПОБ
BMiCT д1енових кон'югатш, мкмоль/кг: 9,44±0,15 14,04±2,26 Р1<0,05 17,92±1,51 Р1<0,01 21,20±2,02 P1<0,01 P2 <0,001
BMiCT МДА, мкмоль/кг: 45,89±5,55 31,89±5,37 P1<0,1 92,85±26,70 P1<0,1 77,53±21,11 P2 <0,01
СОД, од.акт. 0,534±0,133 0,361±0,10 0,205±0,068 P1<0,05 0,195±0,049 P1 <0,05
Каталаза, мкат/кг 5,25±0,17 5,20±0,77 2,70±0,30 P1<0,01 2,14±0,45 P1 <0,001 P2 <0,01
Активнють глутатюнперок-сидази мкат/кг 6,03±0,35 5,43±0,46 3,89±0,21 P1<0,001 3,98±0.26 P1 <0,001 P2 <0,02
Загальна протеол1тична активнють, нкат/кг мкат/л 16,57±4,03 13,84±4,19 21,11 ±4,91 14,75±2,28
Примака: Р1 - порщняння до показниюв норми, p2 - поршняння до ппомелатоынемп, рЗ-поршняння до ¡нтоксикацп ПОБ. p>0,1 не вказане.
В1СНИК Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
Графой стану окремих показник1в печ1нки при комплексн1й дШ нестач1 мелатонту та п1двищеноГпероксидацП' (яю зм'тюються е пор/внянн/ з нормою, г'томелатошнем'юю, ¡нтоксикац/ею пероксиборатом)
Вм1стд|енових кон'югатш
Гомогенат печши □ норма ■ ппомепатошнеми □ Ппо та ПОД
Гомогенат печшки
□ норма ■ Ппо та ПОД
Актившсть глутатюнпероксидази
Гомогенат печшки □ норма ■ г1помелатон1нем1^ □ Ппота ПОД
Загальний бшфубш
□ норма ■ ппомелатошнем!я □ Ппо та ПОД
Гомогенат печшки
■ норма ■ ппомепатожнеми □ Ппо та ПОД
Загальна протеол1тачна акгависть
Гомогенат печи
□ норма! ппомелатониемв о ¡нтоксикар ПС^ □ Ппо та П
0,6
20
0,5
16
0,4
г 12
' 0,3
0,2
0,1
0
12
25
10
20
15
10
Висновки
1. Внаслщок комплексно! дй' нестач1 мелатонн ну та ¡нтоксикаци ПОБ вир1шальним е токсична д1я ПОБ, яка в бтьшосп випадмв пщсилюеться за рахунок нестач1 мелатоншу. Можливо, було заблоковано ферменти обмшу глутатюну (глута-тюнтрансфераза, яка потр1бна до глютатюнпе-роксидази та УДФ-глюкуронщтрансферази), що порушило перетворення бт1рубшу для виходу у жовч \ вш накопичувався у кровк
2. При нестач1 мелатоншу на тл1 ¡нтоксикаци пероксоборатом ведучим фактором виявилась д1я пероксоборату, яка посилила пероксидацш, послабила активнють антиоксидантних фермен-т1в та детоксикацш ш функцЛ печшки, але не
сприяла змшам загальноТ протеол1тичноТ активность Це вказуе на суттеву антиоксидантну роль мелатоншу.
Л1тератури
1. Антонова 0.1. Вплив хроннноТ ппомелатожнемп на стан печшки щур1в// Св1т медицини та бюлогп.-Полтава.-2007. - № 2. - С. 11 - 14.
2. Барабой В.А. Антиокислительная и биологическая активность мелатонина // Укр. бюх1м. журн. - 2000. - Т.72, №3. - С. 5-11.
3. Бондаренко Л.А. Некоторые биохимические аспекты функционирования пинеальной железы крысы в онтогенезе // Онтогенез. - 1991. - Т.22, №1. - С. 57-62.
4. Бондаренко Л.А. Современные представления о физиологии эпифиза // Нейрофизиология. - 1997. -Т.29, №3. -С. 212-237.
Актуальт проблеми сучасно! медицини
5. Гуралюк В.М. Стресчндуковаж морфофункцюнальж 3Mi- 7. Малиновская Н.К. Роль мелатонина в организме челове-ни надниркових залоз за pi3H0i довжини фотоперюду: ка // Клин. медицина. - 1998. - №10. - С. 15-22. автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : 8. ГПшак В.П. ШишкоподЮне тто i 6ioxiMi4Hi основи адапта-спец. 14.03.04 „Патолопчна ф1зюлопя" / Гуралюк Вален- ц,, - Черншцг Медакадемт 2003 - 152с
тин Миколайович ; Буковинський держ. мед.=ун-т МОЗ 9. Смирнов А.Н. Ядерные рецепторы мелатонина // Биохи-У кражи. - Одеса, 2008. - 20 [1] е., включ. обкл. : т. - мия.'_ 2001. - Т 66, №1. - £ 28-36.
Bi6niorp.: с. 17-18.. 10. Хазанов А.И. Функциональная диагностика болезней пе-
6. Королюк М.А., Иванова Л.И., Майорова И.Г., Токарев чени - М: медицина 1988 - 304с В.Е. Метод определения активности каталазы // Лабораторное дело. -1988. -№ 1. -С.16-19.
Реферат
ЕФЕКТЫ КОМПЛЕКСНОГО ДЕЙСТВИЯ НЕДОСТАТКА МЕЛАТОНИНА И ТОКСИЧЕСКОГО ПОРАЖЕНИЯ НА ПЕЧЕНЬ. Антонова Е.И., Луценко Б.А., Щиров А.В., Мищенко А.В.
Ключевые слова: мелатонин, печень, прооксидантно-антиоксидантная система, интоксикация пероксиборатом.
В работе исследовалось влияние интоксикации пероксоборатом натрия при недостатке мелатонина на функционирование пе-чени. Установлено, що вследствие комплексного действия недостатка мелатонина и интоксикации пероксиборатом главным является токсическое действие пероксибората. Комплексное действие усилило пероксидацию, ослабило активность антиокси-дантных ферментов и детоксикационные функции печени, но не изменило общей протеолитической активности.
Summary
EFFECT OF COMBINED ACTION OF MELATONIN INSUFFICIENCY AND TOXIC AFFECTION ON LIVER. Antonova Ye.I., Lutsenko B.O., Shchyrov O.V. Mishchenko A.V.
Key words: melatonin, liver, prooxidant-antioxidant system, intoxication with peroxiborate.
The paper is devoted to the effect of sodium peroxiborate intoxication under the melatonin insufficiency on the liver functioning. It has been found out that due to the complex action of melatonin insufficiency and sodium peroxiborate intoxication the key action is considered to be the peroxiborate influence. The complex action intensifies peroxidation, reduces the activity of antioxidant enzymes' activity and detoxifying liver functions but doesn't change the general proteolytic activity.
УДК: 615.274:615.015.4]:616-092.4/.9
ВИЗНАЧЕННЯ АНТИОКСИДАНТНИХ ВЛАСТИВ0СТЕЙ 2% MA3I Т10ТРИА30Л1НУ В KP0BI ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ТВАРИН
Бучковська А.Ю., Сулим Ю.В.
Льв1вський нацюнальний медичний уыверситет ¡мен1 Данила Галицького
Нормал{зуючий вплив тютриазолту обумовлений тдвищенням aKmuenocmi ферментативног системи детоксикаци лiпiднux перекиЫв. Протизапальний ефект тютриазолту полягае в покращенш обмту, регулювант nрoнuкнocmi, oпmuмiзaцiг aкmuвнocmi фосфол^дзалежних ферменmiв. Застосування тютриазолту забезпечуе сприятливий перебк регенеративних процеЫв, зумовлений структурно niдкрinленoю повноцтною трофшою клтинних та субклтинних мембранних структур.
Ключов1 слова: антиоксиданти, перекисне окисления ninifliB, тютриазолЫ, експериментальн1 тварини.
Вступ
Дослщження, проведен! за останш роки, дозволили розширити \ поглибити знания про мехаызми розвитку деструктивних змш у пародонтк
Ус1 процеси, пов'язан1 з пошкодженням кп1тин в1льними радикалами кисню, зумовлюються активац1ею систем, що генерують супероксидний радикал, або пригн1ченням систем антиокси-дантного захисту, як1 безпосередньо беруть участь в молекулярних механ1змах неспециф1чно1 резистентност1 орган1зму до пош-коджуючих фактор1в зовн1шнього середовища. Посилення перекисного окисления л1п1д1в мембран кл1тинних структур призводить до зм1ни проникносл, порушення осмотичних властиво-
стей мембран, виходу \ п1двищення активност1 л1зосомальних г1дрол1тичних фермент1в з на-ступним аутол1зом кл1тин [3].
Механ1зм руйшвноТ дй' в1льних радикал1в полягае у змш1 конформацй' \ величини молекул, що призводить порушення Тх функц1й. Впливу в1льних радикал1в можуть пщдаватися б1лки, вуглеводи \ найб1льш чутлив1 до них л1п1ди \ нукле'шов1 кислоти.
Стимуляторами процес1в перекисного окисления лтщ1в може бути надлишкове надхо-дження у кп1тину кальцш, антиб1отик1в, препарат1в н1трофуранового ряду,
сульфантамщ1в, завищених доз в1там1н1в А \ 6, адреналшу, токсин1в м1кроорган1зм1в, л1зосомальних фермент1в. Одним з
* Тема науково-docnidHoi роботи кафедри: „Клшжо-експериментальне обгрунтування застосування засоб!в i розробка методов профтактики, mepanii'ma реабт1тацП'хворих з ендо- та пародонтальною патолояею"
