CC BY
36
УДК 351.72 Проф. Г.1. Башнянин1, д-р екон. наук;
доц. В А. Сидоренко2, канд. екон. наук; астр. М.Б. Люлик1
ВДОСКОНАЛЕННЯ РОБОТИ З ПРОБЛЕМНИМИ АКТИВАМИ БАНК1В - ЗАПОРУКА ОЗДОРОВЛЕННЯ БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ
Проан^зовано рiвень проблемно! заборгованост в бангавськш системi Укра-!ни, розглянуто напрями роботи банюв з проблемними активами, обгрунтовано необ-хiднiсть створення "госпiтального банку".
Ключовг слова: проблемна заборговашсть, "токсичнi" активи, "госштальний" банк, брiдж-банк, санацiя, колекторська компашя.
Вступ. Свггова економ1чна криза виявила ютотну проблему в д1яль-ност банювських систем практично вшх кра!н - нагромадження проблемних кредилв, власники яких з певних причин втратили платоспроможшсть. Проблемш активи ютотно попршують яюсть кредитних портфел1в банюв, знижують показники достатносп регулятивного кашталу, тдвищують ризи-ковють банювсько! д1яльносп, обмежують можливост банюв щодо кредиту-вання реального сектору економжи.
Отож, стабшьна д1яльн1сть банювського сектору поставлена тд загро-зу, що зумовлювало необхщшсть застосування заход1в порятунку як на р1вш комерцшних банюв, так 1 на державному р1вш. Без подшу актив1в на "погаш" та "добрГ 1 без створення д1евого мехашзму для роботи з проблемними активами процес оздоровлення комерцшного сектору банювсько! системи Укра-!ни розтягнеться у чась
Анал1з останшх досл1джень. Питання з оздоровлення банюв через подш актив1в на "добрГ й "погаш" та роботи з останшми розглянуто в чи-сельних працях дослщниюв банювсько! тематики, зокрема: О. Барановсько-го, В. Герасименко та Р. Герасименко, О. Дзюблюка, Н. Дунас, Г. Карчево!, В. Крилово!, О. Лаврушина, В. Мщенко, С. Науменково!, Л. Примостки, Л. Слободи, С. Шульги та шших вчених.
З огляду на актуальнють теми проблемно! заборгованосп банюв, метою роботи е ознайомлення 1з можливими вар1антами роботи банюв з проблемними активами та виб1р оптимального способу !х оздоровлення в умовах вггчизняно! банювсько! системи.
Результати дослщження. За визначенням Базельського комггету з банювського нагляду, проблемним кредитом вважаеться кредит, який харак-теризуеться ютотним порушенням строюв виконання зобов'язань перед банком, ознаками попршення фшансового стану боржника, ютотним зниженням якосп чи втратою забезпечення [1, с. 21]. За визначенням М1жнародного валютного фонду та Федерально! резервно! Системи США, кредит вважаеться проблемним, якщо наявне прострочення сплати боргу та / або % за ним ста-новить понад 90 дшв.
Проблема "поганих" актив1в характерна не лише для Укра!ни, але й для вшх кра!н, осюльки внаслщок ф1нансово-економ1чно! кризи значна части-
1 Льв1вська КА;
2 Кшвський нацюнальний торгiвельно-економiчний ушверситет
на позичальниюв втратила платоспроможшсть. У лютому 2009 р. британська "Телеграф" повщомила, що на баланс европейських банюв знаходиться проблемних актив1в бшьш шж на 18 трлн евро (близько 44 % сукупного балансового рахунку) [7]. За ощнками М1жнародного валютного Фонду, у свь товому масштаб! внаслщок кризи необхщно списати активи на суму понад 4 трлн дол.
Стосовно Укра!ни, то станом на 1.06.2009 р., за даними НБУ, "погаш" активи комерцшного сектору банювсько! системи становили 36,5 млрд грн (4,9 % наданих кредилв) [1, с. 19]. В укра!нських умовах ситуащю попршу-вала наявнють значно! кшькосп валютних кредипв, як внаслщок девальвацп гривш було дедал! важче виплачувати. Дв1 третини виданих населенню кре-дипв - це кредити в шоземнш валют. При цьому 70 %> валютних кредипв найбшьш! банки видали громадянам. Отож, загальний обсяг неповернення становив 20-25 % вщ суми актив1в [2, с. 110].
Роки Темп зростання, %
2008 42,66
2009 183,38
2010 288,2
2011 121,32
з
Розраховано на шдстав! даних [7].
Анал1з даних табл. свщчить про постшне збшьшення проблемно! за-боргованосп у 2008-2010 рр. У 2010 р., вщносно 2008 р., темп приросту проблемно! заборгованосп становив близько 246 %. Але у 2011 р. ситуащя дещо покращилась. За даними НБУ, частка проблемних кредипв в активах банк!всько! системи Укра!ни у 2011 р. становила 15 %. Значною м!рою для вщновлення платоспроможност! банк!в посприяв прийнятий Верховною радою Укра!ни Закон Укра!ни "Про внесення зм!н до деяких законодавчих ак-т!в Укра!ни з метою подолання негативних наслщюв ф!нансово! кризи". Ко-мерц!йним банкам надано право проводити реструктуризащю заборгованосп за кредитами позичальник!в ф!зичних ошб у терм!н до 31 грудня 2010 р., заборонено надавати кредити в шоземнш валют! ф!зичним особам, як! не займаються тдприемницькою д!яльн!стю (виняток - оплата послуг за л!ку-вання та навчання за кордоном) до 01.01.2011 р.
Загалом, в економ!чнш л!тератур! розглянуто два можлив! шляхи ро-боти з "поганими" активами: передача !х спец!ал!зован!й установ! або ство-рення власного в!дд!лення чи фшп, на баланс яко! переводяться щ активи. Як слушно зауважуе О. Барановський, передача неяк!сних актив!в власному ор-ган!зац!йному п!дрозд!лу мае ютотну перевагу: набуваеться досв!д управлш-ня проблемними активами ! виховуються власш ризик-менеджери [1, с. 28]. Окр!м того, якщо кл!ент разом ¿з банком зможе вир!шити проблему свое! за-боргованост!, то вш ! надал! залишатиметься лояльним ктентом цього банку. Однак, Базельський комиет з банк!вського нагляду для оргашв нагляду за банк!вською д!яльнютю у документ! "Кер!вництво для орган!в банювського нагляду по робот! ¿з слабкими банками" видшяе так! причини для вщокрем-
лення "поганих" актив1в: покращення показниюв балансу, можливють менеджменту зосередити увагу на стратепчному розвитку банку, змогу передати функщю оздоровлення "поганих" актив1в вщповщним фах1вцям.
На практищ в Укра!ш банки вир1шують проблему "поганих" актив1в сво!ми силами (створюючи спещал1зоваш шдроздши) або звертаючись до послуг колектор1в. Так, за даними колекторсько! компанп "Кредит колекшн груп" у 2009 р. банювський сектор Укра!ни передав на обслуговування ко-лекторам проблемних актив1в обсягом понад 2 млрд грн за середньою ринко-вою щною - не бшьше шж 10 % в1д суми заборгованосп за кредитом [9]. В Укра!ш працюють понад 200 колекторських компанш, найбшьш вщомими серед яких е: "Свропейське агентство з повернення борпв", "Кредит колекшн груп", "УкрБорг", "Укра!нська колекторська група", "Фшансове агентство з1 збирання платеж1в", "Укрфшанси", "Агентство з управлшня заборгованютю", "Служба виконання зобов'язань" та шшь Ефективнють стягнення борпв такими компашями, за словами директора з розвитку б1знесу 1 стандарпв якост "Кредит колекшн груп" А. Арутюняна, становить 70-97 % за кредитами, простроченими на 34-60 дшв 1 2,5-35 % для кредипв з простроченням бшьше шж 1200 дшв [7].
Розр1зняють три форми викупу "поганих" актив1в: державна ("погаш" активи викуповують на державному р1вш, зокрема у Н1меччиш, Швейцарп), приватна (викупом "поганих" актив1в займаеться приватна юридична особа -США), змшана (для виршення проблеми "поганих" актив1в залучають як державш, так 1 приватш кошти). Окрем1 дослщники, зокрема I. Власюк, про-понують каштал спещал1зовано! компанп щодо роботи з "поганими" активами формувати за рахунок НБУ, Мшютерства фшанив, Фонду гарантування вклад1в ф1зичних ос1б 1 комерцшних банюв, "виходячи з принципу солщарно! вщповщальносп за стабшьшсть банювсько! системи" [8].
Стосовно викупу "поганих" актив1в державою, то В. Мщенко пропо-нуе створити на баз1 рекаштал1зованого державою проблемного банку так званого "брщж-банку". Брщж-банк шляхом злиття з шшими проблемними банками знижуватиме р1вень "токсичних" актив1в у комерцшному сектор1 банювсько! системи [3, с. 7]. Варто зауважити, що основна роль брщж-банку або перехщного банку (вщповщно до чинного вггчизняного законодавства са-нацшного банку) полягае не в робот з "поганими" активами комерцшного сектору банювсько! системи, а в контрол1 над банком-банкрутом та найбшьш повному задоволенш вимог кредитор1в. Зокрема це банк, створений на пев-ний час 1з метою придбання актив1в та прийняття зобов'язань збанкрутшого банку поки не буде схвалено остаточний план дш щодо банкрутства. Тобто, як справедливо зазначае В. Крилова, "брщж-банк" тимчасово (зазвичай до трьох роюв) утримуе застраховав депозити 1 працюкт активи проблемного банку до моменту !х продажу швесторам [4, с. 14]. Вщповщно до Закону Ук-ра!ни "Про банки 1 банювську д1яльнють", право на створення санацшного банку належить Кабшету мшютр1в за поданням НБУ, погодженим 1з фшансо-вим комитетом Верховно! Ради.
Ми погоджуемося з бiльшiстю дослщниюв, що для роботи з "погани-ми" активами потрiбно створювати "поганий" або "госштальний" банк. Таке банювське пiдприемство може створюватись на засадах державно!, приватно! або змшано! власностi. Загалом, госштальний банк - фшансовий iнститут, створений з метою переведення до нього проблемних активiв, де вони не лш-вщуються термiново за будь-якими щнами, а реструктуризуються i в належ-ний час реалiзуються на ринку.
Першi згадки про "госштальний" або "поганий" банк можемо виявити ще у 1988 р., коли американський Mellon bank передав проблемш кредити на нерухомють до Grand street national bank. Водночас, у Швецп i Фшляндп на-цiоналiзовано окремi великi банки i на !х базi створено "госпiтальнi" банки, куди переведено "поганi" активи. У США створено корпоращю Resolution Trust Corporation для продажу позик i забезпечень збанкрутших ощадних банюв. У кожному з розглянутих випадюв активи, переведенi до "поганого" банку, становили близько 8 % ВВП [7].
Економiчна криза 2008 р. спричинила необхщнють повернення до практики створення "госштальних" банюв. Так, у США Законом "Про необ-хщшсть економiчно! стабiлiзацi!" передбачено створення "госштального" банку. В 1рландп уряд схвалив план створення спецiалiзовано! установи - Нащ-онально! компанп з управлiння активами, яка купуватиме "токсичнi" активи за рахунок державних обл^ацш. Уряд Швейцарi! надав шдтримку банку UBS за такою схемою: створено спещальний фонд для викупу в UBS проблемних активiв на суму 60 млрд дол. Сам банк до кашталу фонду вню 10 %, а решту 90 % - Нацюнальний банк Швейцарп. У Имеччиш створено "госштальний" банк, якому передаватимуть проблемнi активи на термш до 20 роюв [10].
У НБУ тд час круглого столу вичизняш вченi та експерти озвучили таю варiанти вiтчизняного "госштального" банку [5, с. 5, 6]:
• викуп проблемних активiв державою за рахунок кош™ державного бюджету (банки вщшкодовуватимуть кошти у довгостроковш перспектив^;
• створення недержавного "госпггального" банку;
• викуп державою лише окремих видГв проблемних активiв;
• створення недержавного "госштального" банку i викуп державою за рахунок кошт!в бюджету окремих видш проблемних активш.
На жаль, результати проведеного круглого столу залишились невтше-ними у життя. Але можливють створення державного "госштального" банку i надалi жваво дискутують. Зокрема, Голова Державно! комГсп з регулювання ринюв фiнансових послуг В. Суслов вважае, що "не можна перекладати втра-ти банюв на державу, тобто на громадян, якщо тшьки ми не поставили за мету побудувати суспшьство загально! бщносл". Чиновник переконаний, що фшансове пiдприемство, яке втратило каштал i активи, не здатне самостшно розрахуватися з кредиторами, повинне банкрутувати [6, с. 26]. Проти створення державного банку, куди переводитимуться проблемш активи, вислов-люються багато зарубiжних фахiвцiв, зокрема: фiнансист Д. Сорос, лауреат Нобелiвсько! премi! з економжи у 2001 р. Д. Спглщ. Нiмецький аналiтик М. ЛГ6Гг називае таку практику "соцiалiзацiею спекулятивних збитюв, що ви-
никли внаслщок приватно! шщативи" на противагу вкладення кошпв до реального сектору економжи [1, с. 28].
Окр1м того, як св1дчить свгговий досвщ, "госттальш" банки ефектив-но можуть функцюнувати лише за певних умов, зокрема: економ1чна та поль тична стабшьшсть у кра!ш, взаемоузгоджена пол1тика гшок влади, управлш-ня активами здшснюють спещатсти комерцшних оргашзацш, невисокий рь вень законодавчого захисту боржниюв, банки самостшно проводять активну фшансову й операцшну реструктуризащю, яюсний банювський нагляд 1 регу-лювання [10]. Незважаючи на те, що не вс умови в Укра!ш виконано, проблему "поганих" актив1в необхщно вир1шувати для оздоровлення комерцшно-го сектору банювсько! системи Укра!ни.
Висновки. На тдстав1 проведеного дослщження можемо стверджува-ти, що необхщно законодавчо передбачити можливють створення "госшталь-ного" банку самими комерцшними банками. До ще! роботи можна долучити Асощащю укра!нських банюв. Банки-засновники "госштального" банку ма-тимуть змогу виокремити до нього сво! "погаш" активи з одного боку, а з ш-шого - делегувати менеджер1в для здшснення його роботи 1 виховання влас-них ризик-менеджер1в. Ми переконаш, що без вщдшення "поганих" актив1в вщ "хороших" актив1в 1 без створення "госштального" банку для роботи з проблемними активами процес оздоровлення комерцшного сектору банювсько! системи Укра!ни розтягнеться у чаш.
Л1тература
1. Барановський О. Проблемш банки: виявлення та л1кування / О. Барановський // Вю-ник Нацюнального банку Укра!ни : журнал. - 2009. - № 11. - С. 18-31.
2. Довгань Ж. Проблеми фшансово! стшкосп бангавських установ Укра!ни / Ж. Довгань // Вюник Ушверситету банювсько! справи Нацюнального банку Укра!ни : зб. наук. праць. -2009. - № 1 (4). - С. 109-112.
3. Вщновлення фшансово! стшкосп банювсько! системи Укра!ни: антикризов! заходи / За матер!алами круглого столу // Вюник Нацюнального банку Укра!ни : журнал. - 2009. - № 5. - С. 3-11.
4. Крилова В.В. Основш засади створення "брщж-банку" в Укра!ш / В.В. Крилова М.В. Нжонова // В!сник Укра!нсько! академ!! банк!всько! справи : зб. наук. праць. - 2010. - № 1 (28). - С. 12-18.
5. Госттальш банки: свгговий досвщ ! можливост! для Укра!ни / За матер!алами круглого столу // Вюник Нацюнального банку Укра!ни : журнал. - 2009. - № 7. - С. 3-8.
6. Гузенко Н. Плапжна криза / Н. Гузенко // Контракта. - 2009. - № 11 (16 березня). - С. 24-27.
7. Чи загрожуе банюрам токсикоз. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ccg. иа/иа/ ua/news/243.
8. Власюк I. Потр!бен гостталь. Куди ! як краще "зливати" токсичн! активи?. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/ECONOMICS/potriben_gospital _ки-di_i_jak_krasche_zlivati_toksichni_aktivi-57435.html.
9. Банки таемно продають проблемш борги?. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.epravda.com.ua/publications/2010/02 / 26/228183/.
10. Мщенко В. Удосконалення управлшня проблемними активами банюв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.library.if.ua/articles/article-37.
Башнянин Г.И., Сидоренко В.А., Люлык М.Б. Усовершенствование работы с проблемными активами банков как залог оздоровления банковской системы
Проанализирован уровень проблемной задолженности банковской системы Украины, рассмотрены направления работы банков с проблемными активами, обоснована необходимость создания "плохого" банка.
Ключевые слова: проблемная задолженность, "токсические" активы, "госпитальный" банк, бридж-банк, санация, коллекторская компания.
Bashnyanyn G.I., Sidorenko V.A. Lyulyk M.B. Improve work with distressed assets as a recipe for improving the banking system.
The level of problem debt in the banking system of Ukraine is analyzed, types of work with troubled assets are considered, the need for hospital bank is proposed.
Keywords: bad debts, "toxic" assets, hospital bank, bridge bank, sanitation, collection companies.
УДК 331.2:311.2 Асист. О.М. ВЫьчинська - Львыський НУ м. 1вана Франка
ОЦ1НЮВАННЯ ДИФЕРЕНЩАЦН ЗАРОБ1ТНО1 ПЛАТИ В Р1ЗНИХ РЕГ1ОНАХ УКРА1НИ
Оцшено диференщащю заробп™! плати за регюнами Укра!ни. Розглянуто особливост зростання реально! зароб^но! плати у регюнах iз найвищими та найнижчими !! показниками.
Ключовг слова: номшальна зароб^на плата, реальна зароб^на плата, шдекси зароб^но! плати, диференщащя зароб^но! плати за регюнами.
Актуальшсть теми. Регулювання заробггао! плати е одним iз голов-них напрямiв та механiзмiв регюнально! полiтики доходiв, оскiльки варiацiя у розмiрах заробiтно! плати значною мiрою формуе мiжрегiональнi вщмш-ностi за рiвнем та вартiстю життя населення. Заробггаа плата традицiйно на-лежить до основних показниюв матерiального добробуту, зокрема доходiв. У загальних доходах домогосподарств Укра!ни заробiтна плата становить найбшьшу частку, i саме !! динамжа визначае структурнi зрушення у сукуп-них ресурсах домогосподарств [6, с. 140].
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. Дослiджено регiональну диференщащю доходiв i зокрема заробiтну плату в Укра!ш в роботах: Д. Бо-гинi, А. Колота, Е. Лiбаново!, В. Новикова, М. Романюка, У. Садово!, М. Се-микшо!, Л. Черенько та iнших авторiв [1, 2, 5, 6]. Розроблення та прийняття ршень у сферi регулювання полiтики доходiв потребують ощнки ступеня ре-гiонально! диференцiацi! заробино! плати, виявлення чинникiв, що !! форму -ють, та пошуку важелiв регулювання.
Основнi цiлi досл1дження. Метою роботи е визначення та узагаль-нення теоретичних пiдходiв вивчення заробино! плати в економiцi регiону, виявлення чинниюв, що на не! впливають, та ощнка мiжрегiонально! дифе-ренщацп заробiтно! плати.
Виклад основного матерiалу досл1дження. Розпочнемо оцiнку мiж-регюнально! диференцiацi! заробiтно! плати у 2011 р. на основi офiцiйних да-них Державно! служби статистики Укра!ни [3] в абсолютних показниках.
На перший погляд, мiжрегiональна диференцiацiя середньомюячно! заробiтно! плати штатного працiвника в Укра!ш у 2011 р. е високою (рис. 1). Найнижчу середньомюячну заробгтну плату штатного працiвника у 2011 р.
