CC BY
11
УДК: 338.43:631.11:336.71
Ковашв в.м., к.е.н., доцент®, Синявська л.в., к.е.н., доцент Лъв\всъкий нацюналъний аграрнийутеерситет, м.Дубляни
залежшсть ек0н0м1чн01 безпеки с1льськогосподарських ШДПРИеМСТВ в1д розвитку банк1вськ01 системи
Стаття присвячена висвтленню вплыву на економгчну безпеку економжи Украши, зокрема сшъсъкого господарства в/д стану бантвсъкого сектору та вплыву на них наявногкризовогситуацИ.
Ключое1 слова: економ1чна безпека, кредитування, сглъсъкогосподарсъкг тдприемства, комерцшш банки, криза.
Постановка проблеми. Два десятил1ття економжа Украши не вщзначаеться самодостатшстю та стабшьшстю, яка спостер1гатиметься тшьки за наявност1 розвитку реального сектору економжи, тобто виробництва товар1в. Останш десятил1ття характеризуются стимулюванням ¿мпорту за цшковитого ¿гнорування вс1х переваг та важел1в експорту. Разом з надходженням ¿мпортних товар1в в Украшу вщбуваеться вит1к грошово! маси та шших фшансових ресурЫв. Не останне мкце в цих процесах ввдграе банювська система, як1 дуже болюно реагуе на змши, що вщбуваються в економжах шших кра!н, так як великою м1рою залежна вщ шоземного кашталу.
1ноземш швестици у банювську д1яльшсть розцшюються позитивно, тому що уряд дозволив збшьшити кшькють банюв з шоземним кашталом, що функцюнують на територп Украши за останш п'ять роюв з 23 до 55, а з 100 % шоземним кашталом з 9 до 20 [1]. Така експаная на украшський ринок та бажання швидко збагатитися дали сво! результати. Збитки банк1в в 2009 р. склали 31 млрд. грн., з них 51% це шоземш банки. В 2010 р. збитки склали 13 млрд. грн., з них 81% були шоземш банки. АУБ прогнозуе, що до 2016 р. буде проводитись переважно робота з наявними «поганими» кредитними портфелями[2].
Отже, банювська, як \ будь-яка шша сфера економжи, яка залежить вщ шоземного кашталу, втрачае вплив на економ1чну безпеку яка може гарантуватися внутршшми важелями, адже за перших ознак прояву кризи на батьювщиш шоземних банюв каштал буде рятувати материнську установу.
Анал1з останшх дослщжень. Нацюнальним банком Украши та Урядом зроблено багато кроюв на забезпечення стабшьност1 економжи та банк1вського сектору, хоча багато науковщв настоюють на потреб1 в негайнш реструктуризаци та пщвищенш економ1чно! безпеки галузг Д1евим засобом виходу з кризи е вщновлення кредитування, а саме, як вважае Рисш В.В. «Банки мають вщновити кредитування й одночасно скоротити масштаби д1яльносп та пщвищити И безпеку» [3]. Забезпечення фшансово! стабшьност1 через
® Ковал1в В.М., Синявська Л.В., 2011
311
вщновлення кредитування пщтримують Прядко В.В. та Островська Н.С., а саме:«Розвиток ринку кредитування - це единий заЫб вщродження економжи \ стимулювання виробництва» [4], а отже \ пщвищення економ1чно! безпеки як само1 банмвсько! системи. так \ шших галузей економжи, яю е споживачами кредитних кошт1в.
Для визначення впливу фшансових важел1в банювсько! системи на економ1чну безпеку охарактеризуемо И сутшсть. А.Мамикша визначае економ1чну безпеку як «певний р1вень самодостатност!, конкурентоспроможност! суб'екпв господарювання, вона е показником параметр1в захищеност! економ1чного простору вщ впливу несприятливих умов» [5] М.Блшов стверджуе, що «економ1чна безпека включае виробничо-технолопчну, фшансову, валютну й митну безпеку, а також шфляцш» [6] «Економ1чна безпека розглядаеться як штеграцшний мехашзм, що враховуе три фактори: безпечне функцюнування; стшкий розвиток; пщвищення ринково! вартост! компани» [7] за твердженням Бобиля В.
Отже, економ1чна безпека економжи \ зокрема банювсько! системи, досягаеться завдяки постанови^ та виконанню стратепчних програм розвитку, за рахунок яких забезпечуеться сталий розвиток, дохщшсть, фшансовий захист (за рахунок сформованих фонд1в) та вигщний взаемозв'язок з шшими сферами господарювання.
Мета статть Дослщити вплив банювсько! системи Укра1ни на розвиток економши, И складово! - сшьського господарства та наявну фшансову кризу.
Виклад основного матер1алу. Протягом 2007-2008 рр. спостер1галися ч1тк1 тенденци розвитку банювського сектору, цьому сприяли висою прибутки (здебшьшого вщ широкого використання практики споживчого та пщприемницького кредитування), невелика частка проблемно! заборгованост!, отримання величезно! кшькост! кл1ент1в не за яюсними показниками, а за кшьккними. Прихщ шоземного кашталу скоригував стратег!! вс!е! банювсько! системи Укра!ни, а саме через впровадження нов!тн!х продукт!в одними банками попит на них збшьшився ! в шших. До таких нововведень можна в!днести: модерн!зац!я орган!зац!йно-виробничо! структури, зм!ну тактики залучення кл!ент!в з пасивно! на агресивну, розширення спектру послуг та п!двищення р!вня цшоутворення, управл!ння ризиками, адм!н!стрування витрат та створення шших умов з метою протягування кл!ент!в.
Найприваблив!шим для шоземних швестор!в став ринок споживчого кредитування, на який перш за все приходили вЫ новостворен! суб'екти фшансово! д!яльност!. Цьому сприяло багато чинниюв, зокрема висока ц!на кредитних кошив, низька ц!на ресурс!в (зокрема заруб!жних швестицш), високий попит, а також довол! низький ризик, якого досягалося за рахунок пор!вняно невелико! суми кредиту ! терм!ну користування ним.
Менш привабливим виявився ринок кредитування реального сектору економжи, зокрема сшьського господарства на якому здеб!льшого д!яли дек!лька в!тчизняних та банк!в з шоземним кап!талом. Банки Укра!ни, починаючи з середини 2008 року, в умовах св!тово! ф!нансово! кризи та пов'язаного з нею
312
дефщиту фшансових ресурЫв на м1жнародних ринках кашталу втратили можливкть залучати зовшшш запозичення \ з1ткнулися з проблемою нестач1 ресуршв для активного розвитку кредитування. У зв'язку з цим фшансов1 шститути змушеш переор1ентовуватись на внутршнш ринок ресурав \ значно скорочувати, а в бшьшост1 випадюв практично повшстю згортати кредитування. Впродовж 2009 року вщбулися суттев1 змши у б1к зменшення наданих кредит1в агроформуванням та зростаючо! прострочено! заборгованостг У 2009 рощ частка проблемних кредит1в в сшьському господарств1 скоротилася з 11,9 % до 6,1%, а вже в 2010 рощ до 1,5%[8], що пщвищуе привабливють галузг За словами Мшктра агропромислово! пол1тики \ продовольства Украши М.Присяжнюка «...в аграрному сектор! найвищий вщсоток повернення банювських кредит1в та погашения вщсотюв» [8].
Вщм1тимо тенденщю до зниження обсяпв кредитування поряд ¿з зменшенням частки проблемних кредит1в, а саме: залучення кредит1в сшьгоспвиробниками в 2009 р. скоротилося в 2,8 рази, тобто до 5 млрд. грн., а доступ до кредит1в на ведения господарсько! д1яльност1, перш за все на пос1в культур, мали в 10 з 25 регюшв Украши.
Разом ¿з зниженням реальних обсяпв кредитування у кризов! роки зменшуеться \ розм1р допомог, видшених на пщтримку аграрив, зокрема на часткову компенсащю вщсотюв за кредитами. У 2008 рощ на таку компенсащю з державного бюджету було видшено 1,3 млрд. грн., а вже в 2009 р. всього 0,3 млрд. грн., що також несло негативний вплив на розм1ри та якють кредитного забезпечення галузг Держава збшьшуе обсяги на вщшкодування вщсоткових ставок за банювськими кредитами. На перше швр1ччя 2011 року прем'ер-мшктр доручив збшьшити суму для компенсацш ¿з 531 мшьйона до 1,5 мшьярда гривень [8]. Хоча зростання компенсацшних кошт1в не завжди сприяе зростанню обсяпв кредит1в, який видаеться при дотриманш основних його принцишв, з яких найскладшшим для селян виявляеться забезпечення.
Обсяги кредитування в бшьшост1 др1бних товаровиробниюв прямо залежать вщ обсяпв виробництва. Це справджуеться не тшьки у момент! реал1заци продукци та отриманш доходу, з якого \ сплачуеться кредит з вщсотками, але майбутня продукщя останшм часом стала основним об'ектом застави. Останшм часом для стабшзаци та пщвищення надшност1 банювських установ, що працюють з аграр1ями, НБУ пщвищив вимоги до застави. Рашше за майбутнш урожай фермери могли залучити до 80% кредитних кошт1в, то за новими правилами використовують наступи! коефшденти: «стандартна» кредитна операщя - 50%, «пщ контролем» - 40%, «субстандартна» - 20% та «сумшвна» - 10%. Це, звичайно, негативним чином вплине на обсяги кредитування в 2011 рощ, бо шшого лжвщного майна у невеликих виробниюв сшьськогосподарсько! продукци немае. Для виправлення тако! ситуаци могли б бути залучеш швестици.
У 2011 рощ за ощнками р1зних експерт1в сшьське господарство потребуе близько 100 млрд. грн., а щор1чне кредитування аграрного сектору повинне становити не менше 6 млрд. дол., для забезпечення стшкого розвитку АПК
313
найближчими десятил1ттями тшьки на реал1зацш комплексно! програми шдтримки розвитку АПК необх!дно 40 млрд. дол. адже залучення швестицш у галузь е вир!шальним чинником у розвитку АПК ! забезпечення продовольчо! безпеки кра!ни.
Якщо розглядати результата д!яльност! с!льськогосподарських п!дприемств Льв!всько! облает!, то можна зробити единий висновок, що поряд з шшими суб'ектами господарювання суми отриманих доход!в евщчать про можлив!сть цих п!дприемств залучити, ефективно використати та повернути отримаш кошти. Обсяги отриманих доход!в р!зними суб'ектами господарювання подано у таблиц!1.
Таблиця 1
Фшансов1 результаты д1яльносл пщприемств Льв1вськоТ обласл за 2010 рж,
(тис.грн.) [9]
Ф1нансо- вий результат (сальдо) Шдприемства, яш одержали прибуток Шдприемства, яш одержали збиток
Показник у % до загально! шлькосп п1дпри-емств фшансовий результат у % до загально! шлькосп шдпри-емств фшансовий результат
Усього 400803,4 59,3 3122007,4 40,7 2721204,0
у тому числ1 сшьське
господарство, мисливство, л1сове господарство 497664,8 82,3 529404,1 17,7 31739,3
промислов1сть -75423,3 59,2 984998,6 40,8 1060421,9
буд1вництво -35637,7 43,8 79353,8 56,2 114991,5
торпвля; ремонт автомобшв, побутових вироб1в та предмепв особистого вжитку 409531,4 72,0 698707,9 28,0 289176,5
торг1вля автомоб1лями та
мотоциклами, 1х техн1чне обслуговування та ремонт 311718,4 57,1 380111,7 42,9 68393,3
оптова торг1вля \
посередництво в оптовш торг1вл1 183643,9 75,9 270435,1 24,1 86791,2
роздр1бна торг1вля; ремонт побутових вироб1в та предмет1в особистого вжитку -85830,9 65,0 48161,1 35,0 133992,0
д1яльшсть готел1в та ресторашв -33357,9 51,1 17211,7 48,9 50569,6
д1яльн1сть транспорту та зв'язку 394705,7 50,6 531893,2 49,4 137187,5
фшансова д1яльн1сть -507189,7 59,3 28330,9 40,7 535520,6
операц1! з нерухомим майном,
оренда, 1нжин1ринг та надання послуг п1дприемцям -220115,9 61,9 192976,3 38,1 413092,2
314
Отже, як видно ¿з структури доход1в пщприемств р1зних галузей економжи, у Льв!всьюй облает! найбшьшу частку прибутку отримало сшьське господарство, а другим яюсним показником стала найбшьша частку прибуткових пщприемств (82,3%), яю переважають частку в середньому по облает! на 23%. Такий хщ справ у галуз! сприяе залученню кредит1в, збшьшуе фшансову надшшсть тощо.
Хоча можна вщм1тити \ шшу тенденцш - фшансов! результати зросли разом ¿з зменшенням обсяпв отриманого кредиту сшьськогосподарськими виробниками.
Отже, спостер1гаеться ч1тка тенденщя взаемозв'язку банювського сектору 1 шших галузей народного господарства, хоча 1 не завжди рацюнальна. Вщм!тимо першочергову роль держави у встановленш взаемозв'язюв м1ж суб'ектами кредитного процесу. Основним реформатором повинна бути держава, а саме за допомогою власних законодавчих акт1в та указ1в створити сприятливий кл1мат для подальшого реформування кредитно! шфраструктури та створення нових И елемент1в. Держава мае вдаграти першочергову роль у забезпеченш економ1чно! та фшансово! безпеки банювського сектору.
Для забезпечення безпеки банюв потр1бно виконати декшька умов для стабшьного фшансового розвитку, економ1чного суверештету держави; попередження й усунення загроз, умов та шших чинниюв, здатних виявити негативний, дестабшзуючий вплив на процеси розвитку нацюнально! банювсько! системи, усунення суперечностей м1ж штересами держави та окремих сощальних груп, суспшьства й ¿ндивща. Забезпечення безпеки банку передбачае цшеспрямовану, постшно здшснювану д!яльшсть (нормотворча, анал1тична, оперативно-розшукова тощо) уах суб'екив безпеки ¿з захисту його життево важливих штереав.
На р!вш держави банювська безпека забезпечуеться шляхом визначення комерцшних, оргашзацшних технолопчних I сощальних прюритеив (шдприемства, галуз!, регюну); нормативно-правового забезпечення безпеки банюв; налагодження системи оцшок I контролю реальних I потенцшних фшансових загроз життевим штересам держави; забезпечення ефективного функцюнування Национального банку Украши. На р!вш правоохоронних оргашв забезпечення банювсько! безпеки потребуе розробки метод1в I засоб1в попередження й припинення загроз економ1чним штересам; стратег!! застосування захисних заход!в; створення орган!зац!йно-правового мехашзму практично! реал!зац!! захисних заход!в; забезпечення д!евост! практичних заход!в ¿з захисту банюв. На р!вш окремих банюв: забезпечення яюсного п!дбору кадр!в банку, !хньо! особисто! ! колективно! безпеки; забезпечення економ!чно! та шформацшно! безпеки; оргашзащя роботи внутр!шнього п!дрозд!лу безпеки вщповщно до покладених на нього завдань ! принцип!в його роботи [10].
У 2009 р. стабшьшсть банювсько! системи Укра!ни була поставлена пщ великий сумн!в. Нац!ональний банк Украши у межах пщтримки л!квщност! банк!всько! системи надав понад 34,4 млрд. грн. реф!нансування, 12 банюв отримали тимчасових адм!н!стратор!в в!д Национального банку Укра!ни, Каб!нет
315
MiHicTpiß Украши пщготував список i3 семи банюв для рекаштал1заци з боку держави. Разом з тим, чистий вщт1к депозит1в у гривш з банювсько! системи склав 57,4 млрд. грн. (на 01.04.2009 загальний обсяг вклад1в в гривш та долар1 склав в екв1валент1 313,9 млрд. грн.). Сума наданих банками позик сьогодш перевищуе 700 млрд. грн., тод1 як депозитш вкладення е трохи вищими 300 млрд. грн. Банки можна умовно подшити на деюлька груп за такими р1внями: щеальний, хороший, стабшьний, середнш, поганий, безнадшний. Варто зазначити, що до перших двох груп не потрапив жоден з украшських банюв. До групи «стабшьних» увшшли 8 банюв, серед яких ciM перебувають в шоземнш власност1 i один державний [10].
Частка шоземного кашталу в сукупному статутному KaniTani украшських банюв до 1 листопада 2010 року становила 39,3% проти 35,8% на початок 2011 р. Сукупний зареестрований статутний каштал банюв краши на початок листопада 2010 р. становив 140,46 млрд. грн. На 1 листопада 2010 р. в Укра1ш д1яло 53 банки з шоземним кашталом, у тому числ1 20 3i 100%-м шоземним кашталом. У цшому на 1 листопада 2010р. в Укра1ш д1яло 176 банюв з 195 зареестрованих: 18 банюв перебували в стадй' лжвщацп [1].
Упродовж минулого 2010 р. чимало банк1в приховували реальний обсяг cboix проблемних актив1в. Щоб сформувати резерви, ixhIm акц1онерам потр1бно було внести додатков1 кошти. Активи банюв станом на 01.02.2011 року становили 964,9 млрд. грн., що бшьше шж у в1дпов1дний пер1од 2010 року на 19,4 млрд. грн.(945,5 млрд. грн.). Доходи банюв у Ычш 2011 року пор1вняно з в1дпов1дним пер1одом 2010 року зросли на 1,7% i склали 11,2 млрд. грн. Витрати банк1в скоротились на 2,7% i склали 11,2 млрд. грн.
Щоб хоча би якось зменшити cboi збитки, банки тотально знижували cboi витрати. Реоргашзащя внутр1шньо! мереж1, скорочення персоналу, закриття ц1лих напрям1в — усе це трохи полегшило !хне ф1нансове становище. KpiM того, через девальвац1ю гривш (близько половини актив1в банк1в були у валют!) у них р1зко зросли доходи: приблизно в швторараза в перерахунку на гривню.
Позитивним явищем е зростання доход1в та скорочення витрат банк1в пор1вняно з початком минулого року. Вщ'емний фшансовий результат по систем! банк1в на 01.02.2011 року склав 5,2 млн. грн., що значно менше, шж на 01.02.2010 року (507,7 млн. грн.).
Хоча спостер1гаеться покращення результате д1яльност1 грошово-кредитно! системи, багато банюв «згортають» свою д1яльн1сть. У сташ л1кв1дац11 на початок 2010 року перебувало 14 банк1в, на початок 2011 року цей показник становить—18, з них 17 банюв л1кв1дуються за ршеннями НБУ, 1 - за р1шеннями суд1в. Серед них: AT «Градобанк», КАБ «Слов'янський», ВАТ «Свропейський банк розвитку та заощаджень», ВАТ КБ «Нац1ональний стандарт», АКБ «Схщно-Свропейський банк», АКБ «Трансбанк», ВАТ «Селянський комерц1йний банк «Дшстер»», TOB «Укра!нський промисловий банк», КБ «Украшська ф1нансова група» та iHmi.
Така ситуац1ями з банк1вськими установами Укра!ни дае п1дставу стверджувати, що економ1чна безпека економ1ки кра!ни пщ загрозою, адже
316
зменшуеться юльюсть кредитор1в, негативный вплив здшснюеться на плаижну дисциплшу пщприемств, що в них обслуговувалися i обслуговуються, незрозумшсть ситуаци з депозитами як ф1зичних, так i юридичних oci6 тощо.
Висновки. На економ1чну та фшансову безпеку як сшьськогосподарських виробниюв, так i комерцшних банюв впливае ряд фактор1в, серед яких вщсутшсть достатньо! величини доход1в, стимул1в розширеного вщтворення, втрата ринюв збуту, певно! юлькост! продукт1в та послуг, недостатшсть стимул1в розширеного вщтворення, втрата конкурентоздатност! у пор!внянш з великими пщприемствами та банками.
Першочерговим заходом мае стати втручання НБУ i держави у забезпечення вщповщност! та структурно! рацюнал1заци м1ж нац1ональними i ¿ноземним кап1талом, стимулювання кредитних вклад1в у економ1ку, за рахунок кредитування та швестування нарощувати сп1впрацю з аграрними п1дприемствами, забезпечити в1дпов1дну кшьюсть програм та кошт1в на ix виконання тощо.
Л1тература
1. Бюлетень НБУ. - 2011. - №02 (215). - с. 199. [Електронне видання]. Режим доступу: www.bank.gov.ua
2. ЕкспанЫя ¿ноземного кап1талу в банк1вську систему Украши призвела до негативних наслщюв для самих банк1в, - АУБ. Режим доступу: www.rbc.ua
3. Рисш В.В. Насл1дки ф1нансово! кризи для банювського сектору та ризики державного втручання/ В.Рисш // Ф1нанси Украши. - 2010. - №8. - С.44-52.
4. Прядко В.В. Кредитний потенц1ал комерц1йних банк1в у перюд економ1чно! кризи / В.В.Прядко, Н.С.Островська // Ф1нанси Укра!ни. - 2009. -№11. - C.73-77.
5. Мамикина А. Теоретико-методологические аспекты экономической безопасности: Дис. ...канд.экон. наук: 08.00.01. - Москва. - 2003. - 133 с.
6. Блинов М. Об обеспечении экономической безопасности Риссии /М.Блинов, М.Кокарев, В.Крашенников //Экономист. - 1996. - №4. - C.47-51.
7. Бобиль В. Бенкешуренс у контекст! економ1чно! безпеки банку /В.Бобель //Банк1вська справа. - 2010. - №4 (94). - с.56-61.
8. Бар'ери до «аграрного раю» //День. - №45. - 16 березня 2011. Режим доступу: http://www.day.kiev.ua
9. Офщшна штернет-сторшка Головного управл1ння статистики у Льв1всьюй област1. Режим доступу: www.stat.lviv.ua
10. Кириченко О.А. Економ1чна безпека банювсько! системи Украши в умовах глобально! фшансово! кризи /О.А.Кириченко, С.В.Мелесик //Актуальш проблеми економ!ки. - 2009. - №8 (98). - C. 223-232.
Summary Kovaliv V.M., Suniavska L.V.
Lviv National Agrarian University
DEPENDENCE OF ECONOMIC SECURITY COMPANIES AGRICULTURAL DEVELOPMENT OF THE BANKING SYSTEM
317
This paper is devoted to the impact the economic security of Ukraine's economy, including agriculture on the state of the banking sector and the impact on their current crisis.
Cmammx nadiumna do pedaKtyi 13.04.2011 p.
318
