CC BY
50
техн. наук: спец. 05.24.04 / Кшвський нащональний ун-т будiвництва i архiтектури. - К., 2004. - 36 с.
2. Земельний кодекс Украши: Прийнятий 25.10.2001 № 2768-III // Вщомосп Верховно'1' Ради Украши. - 2002. - № 3-4. - С. 27.
3. Постанова Кабшету MirncrpiB Украши "Про Програму створення автоматизовано'1' системи ведення державного земельного кадастру" вщ 2 грудня 1997 року № 1355 // Земельне законодавство Украши : зб. норматив. актив судово'1' та арб^аж. (госп.) практики. - У 2 кн. / за ред. А.С. Даниленка, Ю.Д. Бшика, О.О. По^бного, В.В. Кулшча. - К. : Вид-во "Урожай", 2002. - Кн. 2. - С. 102-106.
4. Проект (Тираж 12.01.2004) Закону Украши Про державний земельний кадастр // Сто-ршка "Законодавство Украши" сайту Верховно'1 Ради, 2005.
5. Сохнич А.Я. 1нформацшне забезпечення системи землекористування. - Львiв : Вид-во НВФ "Украшсью технологп", 1997. - 28 с.
6. Сохнич А.Я. Науковi основи державного обл^ якостi земель та ïx оцiнки: методичнi рекомендацГï. - Львiв : Вид-во НВФ "Украшсью технологп'", 2000. - 76 с.
7. Третяк А.М. Теоретико-методолопчш основи державного земельного кадастру в Ук-раЫ / Третяк А.М., Панчук О.Я., Другак В.М., Греков Л.Д., Романський М.М., Тарнапольсь-кий А.В., Черемшинський М.Д. - К. : ТОВ ЦЗРУ", 2003. - 253 с.
Смолярчук М.В. Автоматизация государственного земельного кадастра как база управления земельными ресурсами
Рассмотрены методологические и методические подходы относительно создания единственного автоматизированного государственного земельного кадастра как базы управления земельными ресурсами. Установлено, что до 2003 г. владельцы и землепользователи получили миллионы государственных актов на право собственности на земельный участок и договоров аренды земли, данные о которых не попали к базе данных государственного реестра земли, который не обеспечивает полноту данных, которые содержатся в базе данных государственного реестра земли.
Ключевые слова: управление земельными ресурсами, землепользование, система, земельно-кадастровая информация, земельный кадастр, государственная регистрация.
SmolyarchukM.V. Automation of the state landed cadastre as base of management the landed resources
Methodological and methodological approaches in regard to creating of the single automatized state land cadastre as the basis of land resources management have been considered in the article. It is set that in 2003 to proprietors and землекористувачi got millions of state acts on the right of ownership on lot land and contracts of tenancy of earth, information about which did not get to the database of state register of earths, which does not provide plenitude of information which are contained in the database of state register of earths.
Keywords: land resources management, land use, state, land-cadastre information, land cadastre, state registration. _
УДК336.764.1(477) Здобувач А.Р. Тушницький -
Львiвський Д1НТУ м. В. Чорновола
ВПЛИВ ПРОБЛЕМНИХ АКТИВ1В НА СТАБЫЬШСТЬ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ БАНК1ВСЬКО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ
Проаналiзовано причини виникнення проблемних активiв, розглянуто питання 1'хнього впливу на дiяльнiсть банювсько! системи Украши та заходи, яю сприятимуть позбавленню банками таких активiв для стабшзацп функщонування банювсько! системи Украши. Встановлено, що фактично по вах активних операщях зрю ризик не виконання контрагентами комерцшного банку сво'1'х зобов'язань через вщсутшсть
можливостi, що спричинена спадом 1хньо1 дохiдностi, яка забезпечувала б безпере-бiйнi надходження. Наслщком цього е погiршення лшвщносп комерцiйного банку.
Ключовi слова: проблемы активи, банкiвська система, лiквiднiсть.
Постановка проблеми. Пщ час анал1зу ситуацп в банювськш сфер1 загалом у свт та в Укра1ш зокрема, можна виявити чимало потенцшних причин попршення ситуаци, як призвели до фшансово! кризи. Вплив кожного з таких чинниюв у глобальному масштаб! може виявитись не значним, а в масштабах окремо взято! банювсько! системи держави навпаки. Вщповщний вплив кожного з таких чинниюв потр1бно оцшювати за окремими визначени-ми критер1ями залежно вщ середовища оцшювання. Зокрема, у практичнш д1яльност1 в умовах Укра1ни актуальною е проблема оцшювання впливу на д1яльшсть банювсько1' системи лише одного потенцшного чинника 11 стабш-зацп, а саме банювських актив1в.
У сучасних умовах банки посщають м1сце фшансових посередниюв 1 мають змогу впливати на економ1чш процеси в держав! та на грошово-кре-дитну полггику. Оскшьки такий вплив е вагомим, то установи, як можуть так впливати, повинш бути фшансово стшкими. Важливим показником фшансо-во! стшкосл е його активи. Активи банку - це нагромаджеш протягом д1яль-ност банку ресурси, як в майбутньому приносять економ1чну вигоду \ при-водять до притоку грошових кошт1в у банювську установу [1].
Обсяг актив1в кожного банку визначае 1'хнш подш на мал1, середш та найбшьшь Тобто, обсяг актив1в банку е критер1ем подшу банюв на групи, що своею чергою, е показником важливост цього критерда. Нагромаджеш банком активи дають змогу йому виконувати певш обсяги банювських операцш з р1зною швидюстю 1хнього виконання, забезпечують дов1ру кл1ент1в до окремо: банювсько1 установи \ визначають 11 можливост та привабливють для кшенпв у перспектив^ е гарант1ею покриття збитюв у невиконанш чи немож-ливост виконання банком взятих на себе зобов'язань, дають змогу розширю-вати продуктовий ряд та покращувати можливост використання окремих банювських продуклв, забезпечують кредитний ресурс для задоволення потреб киенпв. Розумдачи важливють такого показника фшансово1" стшкосп як активи банку, кер1вникам банку потр1бно вживати заход1в щодо його змщ-нення { примноження в кожному окремо взятому банковь Наслщком е мож-ливють стабшьно функцюнувати цш фшансовш одинищ банювсько1" системи, а спшьна д1я у визначеному напрямку вЫх структурних одиниць надасть змогу стабшьного функцюнування банювсько1" системи держави.
Зпдно з Постановою правлшня НБУ № 569 вщ 29.29.2009 р. Про зат-вердження Змш до Положення про застосування Нацюнальним банком Укра-1ни заход1в впливу за порушення банювського законодавства, проблемш активи - негативно класифжоваш вщповщно до нормативно-правових акт1в Нацюнального банку активи. Автор взяв за основу, що проблемш активи - це активи банку, з якими виникли проблеми шд час 1хнього повернення у визна-чений термш { реал1защя мехашзм1в для 1хнього повернення завдае додатко-вих затрат для банку, тобто попршуе його фшансовий результат. Автор про-понуе внести окреме поняття у формулювання "проблемш активи", щоб зро-
зумгги безпосередньо причини 1хнього виникнення. Тобто n0Tpi6H0 взяти за основу пiд час анашзу проблемних активiв джерела 1хнього виникнення.
Автор розумiе, що проблемш активи е наслiдком дiяльностi банювсь-ко1 установи, тобто це фактично розрахований ризик. Подекуди навггь запла-нований результат дiяльностi в певному прогнозному сшввщношенш до за-гального портфеля всiх активiв банку, оскшьки це передбачено ст. 1 ЗУ "Про шдприемництво", де зазначено, що шдприемницька дiяльнiсть ведеться на власний страх i ризик. Але ситуащя в переломному в банкiвськiй сферi 2009 р. доводить нам, що портфель проблемних активiв перевершив можливi очiкування, у випадку наявностi такого показника шд час розрахунку фшан-сового результату дiяльностi банку. Тобто прирют обсягу цього активу в за-гальному портфелi активiв мае негативш наслiдки для подальшо1 дiяльностi банку i впливае на його фшансову стiйкiсть у майбутньому.
Банк, як i будь-яка комерцшна структура, метою дiяльностi яко1 е от-римання прибутку, повинен вживати вЫх можливих заходiв для збiльшення доходiв i зменшення витрат. У цьому випадку проблемш активи негативно впливають i в частит отримання доходу, бо шд час планового його повернення у визначеш термши банк шляхом 1хнього перерозмiщення мае змогу шдтримувати дохiдну частину на заздалепдь визначеному плановому рiвнi, так i в частит зменшення витрат, оскшьки вживання додаткових заходiв що-до повернення проблемних активiв несе за собою додатковi фiнансовi витра-ти, частину з яких банк розраховуе компенсувати за рахунок штрафних сан-кцiй, але вони, зазвичай, не покривають цих затрат у повному обсязь
Пiд час засщання "Фiнансового прес-клубу", яке вiдбулось 14.12.2009 р., на якому обговорювали питання напрацювання потрiбних пропозицiй до уряду Украши для створення окремих установ, яю б займались санащею проблемних банкiв або викуповуванням проблемних активiв у здорових кредит-них органiзацiй, координатором дiяльностi Свггового банку у фiнансовому та корпоративному секторах Украши, Бшорус та Молдови був Марiус Вюман-тас, який висловив думку, що: "треба звшьнити банювську систему вiд цього вантажу i дати ш можливiсть займатися тим, для чого вона призначена, - кре-дитувати економiку. З щею великою метою, я вважаю, погодяться всi. I здiйснити ïï потрiбно з найменшими витратами для платника податкiв. Якщо з цим ус згоднi, потрiбно вирiшити, хто за це платитиме" [2]. На думку пана Вюмантаса, робити це за рахунок скарбниц дуже дорого - збшьшиться борг Украши. Тому треба допомогти приватному секторовi виршити цi проблеми [2]. На думку Голови Правлшня "ОТП Банку" пана Дмитра Зшкова: "Обсяг проблемних кредш!в у банкiвськiй системi Украши цього року сягнув без-прецедентного рiвня. I це пов'язано насамперед з економiчною кризою" [2].
Аналiз ocTaHHix публiкацiй та дослвджень свiдчить, що в науковiй лiтературi присвячено достатню увагу вивченню проблемних активiв фiнан-сових установ, зокрема, це зробили таю науковщ, як B.I. Мiщенко, A.I. Гра-дшь, В.Д. Базилевич, А.М. Мороз, 1.Б. Iвасiв, M.I. Савлук. Разом iз тим зазна-чимо, що вплив проблемних активiв на стабiльнiсть функцюнування бан-кiвськоï системи Украïни i потрiбнi заходи, якi сприятимуть позбавленню банками проблемних активiв вивчено не в повному обсязь
Дослщжуючи публщистичний матер1ал та здшснюючи його анашз, можемо говорити про потребу дослщження джерел виникнення проблемних актив1в, для 1хнього постшного контролю, та заход1в для переведення проблемних актив1в банку в лшвщш засоби, що дасть змогу шдвищити лжвщшсть банку 1 надал збшьшити його дохщну частину.
Мета дослiдження - визначити джерела формування { проанашзувати причини виникнення проблемних актив1в, визначити наслщки 1хнього впливу на стабшьшсть функщонування банювсько! системи Укра1ни.
Виклад основного матерiалу. У постановщ проблеми автор обгрун-тував потребу дослщження проблемних актив1в та 1'хнш вплив на стабшьшсть функщонування банювсько! системи Украши.
У сучасних перюдичних виданнях е багато нових визначень тих самих проблемних актив1в. Трапляються назви "токсичш" активи [2], "смггтев1" ак-тиви [3] тощо. Для здшснення анал1зу актив1в вс щ поняття ототожнимо в одне - проблемш активи. Як вже зазначив автор, проблемш активи - це активи банку, з якими виникли проблеми тд час 1хнього повернення у визначе-ний термш { реашзащя мехашзм1в для 1хнього повернення завдае додаткових затрат для банку, тобто попршуе його фшансовий результат.
Потр1бно зазначити, що зпдно з Постановою Правлшня Нащонально-го банку Украши №114 вщ 21.12.1993 р. Про затвердження Положення про економ1чш нормативи регулювання д1яльност1 комерцшних банюв наявш р1зш види актив1в, а саме:
1. Каса I прир1внят до не! кошти;
2. Кошти на кореспондентському рахунков1 в Нацюнальному банку;
3. Кошти на резервному та депозитному рахунков1 в Нацюнальному банку;
4. Гот1вка в процес 1нкасаци;
5. Кошти на рахунках в шоземних банках;
6. Кредити гарантоват шшими банками;
7. Будинки, споруди;
8. Кредити тд заставу майна, страхування, гаранию та поручительства ш-ших тдприемств, установ та оргатзацш;
9. Цшт папери Уряду Украши, оргатв мюцево! влади та позички, гарантоват Урядом Украши або мюцевими органами влади;
10. Позички без забезпечення (бланковий кредит);
11. 1нш1 основт фонди;
12. Дебггори;
13. Факторингов1 операцп;
14. Операцп банку з щнними паперами;
15. Протермшована заборговатсть за позичками, що видав комерцшний банк.
Для осмислення причини виникнення проблемних актив1в звернемось до джерел 11 виникнення. Зпдно з наведеною класифжащею актив1в, в умовах сучасно! фшансово! кризи до проблемних актив1в вщносимо:
1. Кредити тд заставу майна, страхування, гаранию та поручительства ш-ших тдприемств, установ та оргатзацш;
2. Позички без забезпечення (бланковий кредит);
3. Факторингов1 операцп;
4. Операнд банку з цшними паперами;
5. Протермшована заборгованiсть за позичками, що видат комерцiйним
банком.
Отже, як i на шдприемств^ за рахунок невчасно погашеноï дебггорсь-коï заборгованост у комерцiйного банку можуть виникнути проблемш активи. Але 1'хнш вщсоток мiзерний порiвняно з проблемними активами, яю ви-никли внаслщок неповернення виданих банком кредитiв чи через неповер-нення коштiв, яю було вкладено в операцп з цшними паперами. Тобто основна маса проблемних активiв формуеться зпдно з активними банкiвськими операцiями, до яких належить надання кредитiв, придбання цшних паперiв, лiзинговi, факторинговi та iншi операцп, якi мають на мет використання власних i залучених активiв з метою отримання прибутку i забезпечення дь яльностi.
Виходячи з наведено1' iнформацiï, можна зробити висновок, що фак-тично по вЫх активних операцiях зрiс ризик не виконання контрагентами ко-мерцшного банку сво1'х зобов'язань через вщсутшсть можливостi, що спричи-нена спадом 1'хньо1' дохiдностi, яка забезпечувала б безперебiйнi надходжен-ня. Наслiдком цього е попршення лiквiдностi комерцiйного банку.
Проблемш активи впливають на лжвщшсть банку i понижають ïï. Лж-вiднiсть банку - це здатшсть банку забезпечити своечасне виконання сво1'х грошових зобов'язань, яка визначаеться збалансовашстю мiж термiнами i сумами погашення розмiщених активiв та термшами i сумами виконання зобов'язань банку, а також термшами та сумами шших джерел i напрямiв використання кош^в (надання кредиив, iншi витрати) [4]. Лшвщними активами е кошти в каЫ, якi вiдкритi в Нацiональному банку та шших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертоваш в готiвковi чи безготiвковi кошти [4].
Банювська дiяльнiсть шддаеться ризику лiквiдностi - ризику недос-татностi надходжень грошових коштiв для покриття 1'хнього вiдтоку, тобто ризику того, що банк не зможе розрахуватися в термш за власними зо-бов'язаннями через неможливють за певних умов швидко1' конверсй' фшансо-вих активiв у платiжнi засоби без ютотних втрат [4].
З огляду на це, банки повинш постшно управляти лiквiднiстю, пiдтри-муючи ïï на достатньому рiвнi для своечасного виконання вЫх прийнятих на себе зобов'язань з урахуванням ïхнiх обсяпв, термiновостi й валюти плате-жiв, забезпечувати потрiбне спiввiдношення мiж власними та залученими коштами, формувати оптимальну структуру активiв iз збшьшенням частки високоякiсних активiв iз прийнятним рiвнем кредитного ризику для виконання правомiрних вимог вкладникiв, кредиторiв i всiх iнших клiентiв [4]. Тобто проблемш активи негативно впливають на дiяльнiсть комерцшного банку i можуть призвести до його банкрутства.
Вагомими чинниками, яю призвели до попршення якосл активiв, е заздалепдь здiйснений на низькому рiвнi аналiз ризику повернення креди-торськоï заборгованосп, свiдоме недотримання вимог пiд час аналiзу креди-тоздатностi позичальника i розрахунку фшансового класу, збiльшення вщ-
соткових ставок за чинними кредитними договорами, знещнення вартост забезпечення за кредитними операщями, несвоечасне виконання реструктури-зацп протермшовано! заборгованостi, свiдоме погiршення пла^жно! дисцип-лiни з боку позичальника. Основним чинником е курсовi змши, якi вплива-ють на попршення здiйснення погашення за валютними кредитами. За дани-ми НБУ, на кшець листопада 2009 р. проблемш кредити юридичних оЫб ста-новили 8 % вщ портфеля, тодi як проблемна заборгованiсть фiзичних ошб -6 %. Цей показник свщчить про проблеми у веденш бiзнесу, якi призводять до попршення виконання розрахунюв iз банками. Наслщком цього е i при-рют проблемно! заборгованостi фiзичних осiб, оскшьки джерелами надхо-дження для них здебшьшого е оплата працi вщ пiдприемств пiд час ведення бiзнесу.
За даними НБУ, з Ычня по грудень 2009 р. рiвень проблемно! заборго-ваностi в укра!нських банках зрiс вiд 2,27 % до 8,75 % загального кредитного портфеля [5]. Ця тенденщя змушуе регулятор вживати жорстких заходiв для унеможливлення загального банкрутства банкiв.
Додатковим навантаженням на комерцшний банк щодо шдвищення його лiквiдностi е вимога регулятора, яка полягае в обов'язковому формуван-нi резерву пiд проблемш кредити, що ютотно впливае на дiяльнiсть комер-цiйного банку. Цей захщ з боку регулятора е цшком виправданим, але якщо проблемш активи комерцшного банку становлять значну частку, а зпдно з вимогами, резерв формуеться на 100 % вщ суми проблемного активу, то це призводить до ютотних проблем у дiяльностi банку. Зауважимо, що за 11 мь сящв 2009 р. банювсью вщрахування до резервiв сягнули 64,3 млрд грн, або 40,4 % банювських витрат [2].
Кожен комерцшний банк шдпорядковуеться регуляторним вимогам Нащонального банку Укра!ни, зокрема i в частинi введення в банк тимчасо-во! адмiнiстрацi!. Вщповщно до вимог Постанови правлiння НБУ №569 вщ 29.09.2009 р. Про затвердження Змш до Положення про застосування Нащ-ональним банком Укра!ни заходiв впливу за порушення банювського законо-давства призначити сво!х представниюв, вiн повинен лише в одному випад-ку, а саме тод^ коли норматив адекватностi капiталу фшансово! установи знижуеться до 7 % (Норматив адекватност капiталу розраховуеться як сшв-вiдношення капiталу до активiв). У разi настання цього показника тимчасова адмшютращя повинна обов'язково вводитись без жодних винятюв. Згiдно з чинними вимогами НБУ, адекватшсть кашталу не повинна бути нижчою тж 10 %. Цi змiни в контрольних значеннях НБУ спричиненi загальним попр-шенням показникiв дiяльностi в банювськш сферi. Виконавчий директор ш-вестицiйно! компани Phoenix Capital Олег Швець наголошував, що мранiше перелш причин для обов'язкового введення тимчасово! адмiнiстрацi! був значно ширше. До нього входило ютотне падiння якост активiв (бiльше 30 %), збшьшення збиткiв бiльше нiж на 30 % суми статутного кашталу i не-дотримання ще ряду нормативiв" [6]. Полегшення потрiбних до виконання вимог, як висунув НБУ, вказуе на неможливють дотримання всiма фшансо-вими установами ранiше висунутих вимог у повному обсязь Для окремих
банюв - це змога для здшснення стабшзацшних процеЫв, а для iнших - тшь-ки "затягування часу".
Засобами боротьби iз проблемними активами для фшансових установ на сьогоднi е:
• колекторськ компанп, д1яльтсть яких неч1тко врегульована i, окр1м частко-вого повернення сумтвних актишв у розряд лжввдних, спричинюе вороже ставлення та несприйняття агресивних метод1в роботи з 1хнього боку стосов-но позичальнишв. Тобто 1хня дiяльнiсть натикаеться на великий спротив гро-мадськост та зупиняеться на юридичному шляхов1 виршення конфлшту;
• реструктуризащя заборгованост позичальника за заздалепдь розробленими банком шлькома вар1антами, з огляду на оптимальний вар1ант для позичальника (пониження ставки, збшьшення термшу кредиту, "кредиты каткули" тощо);
• звернення стягнення на заставне майно, яке потребуе тривалого юридичного супроводу, додаткових затрат, натикаеться на законодавч1 обмеження щодо звернення стягнення на майно i, враховуючи його знецшення, не дае змоги повтстю ввдшкодувати проблемний актив.
За наявностi проблемних активiв у перiод кризи в значно1' кiлькостi банкiвських установ Украши та 1'хнш можливий прирiст через поглиблення кризових явищ, не важко спрогнозувати, що поширення юлькост проблемних активiв призведе до парашчу банювсько1" системи Украши.
Висновки. Проаналiзувавши викладену вище iнформацiю, можна зро-бити висновок про те, що на найвищому державному рiвнi не запроваджено жодних цшеспрямованих заходiв, напряму пов'язаних iз роботою над проблемними активами. Фактично, фiнансовi установи залишились наодинцi iз цiею проблемою i кожен з них в мiру сво1'х можливостей намагаеться вжити заходiв для стабiлiзацiï ситуацiï.
Основний напрямок у дiяльностi з проблемними активами, який широко застосовують за межами Украши, - це продаж проблемних активiв iз пев-ним дисконтом, де покупцем може бути державний шститут або приватний швестор. Але в Укра1'ш реалiзацiя такого продажу не шдкршлена на законо-давчому рiвнi. Цей шлях отримав найширшого застосування за межами Украши, але функцiонуе за окремими правилами, визначеними для кожно1' окремо взято1' держави (наприклад, держава викуповуе активи з дисконтом, або приватна структура викуповуе активи з метою, через зобов'язання, в майбутньому ix продати з додатковою надбавкою 1'хньому попередньому власниковi тощо). Також потрiбно зважити, що у нас немае ушверсально1" системи розрахунку вартост проблемних активiв. "Ми перебуваемо в сташ невизначеностi щодо реально1' вартост активу, - пояснюе заступник голови правлшня Укрсиббанку Сергш Панов. - Кожний ризик - вш рiзний, унiверсального меxанiзму його оцiнки в нас немае. Можна використовувати рiзну кшьюсть методик, для цього е досить багато сертифжованих оцiнювачiв. Але с^зь результатом е тiльки отримаш або вирученi вiд продажу активiв грошi" [2].
Для можливостi виконання торпв проблемними активами автор про-понуе реестрацiю бiржi проблемних активiв, яка повинна функцiонувати пiд контролем НБУ та наглядово1' ради з члешв правлiння десяти комерцiйниx банюв, яю забезпечують товаром (проблемними активами) здебшьшого бiр-
жу за розрахунками минулого розрахункового перюду, наприклад календарного року. Ця установа була б надшена на законодавчому р1вш повноважен-нями щодо оцшювання проблемних актив1в та вшьно! системи реестраци прав власност нового кредитора. Ця б1ржа забезпечить ч1ткий, швидкий i легкий об1г цього активу.
А до моменту запровадження в дда цього шляху з позбавлення банку проблемних актив1в можна застосовувати шш1 шляхи щодо шдвищення лж-вщносп банюв, а саме:
1) взаемозалш у систем1 м1жбанк1вських кредита;
2) переведения банювських вкладниюв в акцюнери банку, шляхом додат-ково! емюи акцш (за дозволом НБУ), що дасть змогу тдвищити структуру пасив1в через прирют кашталу (вщповщно понизяться зобов'язання i зросте показник лшвщносп);
3) реал1зац1я проблемних актив1в за частку в чинному б1знес1, наслщком чого е прирют кашталу;
4) реал1зац1я заставного майна, яке е забезпеченням у протермшованих кредитах, з метою пониження кшькосп проблемних актив1в, наслщком чого е зростання структури актив1в;
5) розширення в раз1 змши структури балансу (приросту актив1в та кашталу i зменшенш зобов'язань) емюшних можливостей фiиаисовоi установи. Застосування цих заходiв дасть змогу пiдвищити вс1 розрахунковi ко-
ефiцiенти Нацiонального банку Украши i вiдповiдно пiдвищити рейтинг банку. Наслщком цього е змога рефшансування комерцiйного банку. Звщси, можливiсть вiльного повернення вкладiв, що дасть змогу залучати 1х у бшь-шiй кiлькостi та приведе до стабшзаци дiяльностi кожного окремого банку i системи загалом.
Шсля попереднього аналiзу кожно! окремо! банювсько! одиницi та визначення групи потрiбних зi зазначених вище заходiв, важливим е !хне запровадження, а результатом - стабшзащя i прогнозовашсть ситуаци в бан-кiвськiй сферь
Л1тература
1. Постанова правл1ння Нащонального банку Украши, № 114 вщ 20.03.1998 року "Про затвердження Положення про оргашзащю внутр1шнього аудиту в комерцшних банках Украши".
2. Дубинський О. Проблема у квадрап, або Як бути 1з проблемними активами баикiв? / О. Дубинський, Ю. Сколотяний // Дзеркало тижня, № 50 (778) 19-25 грудня 2009 р.
3. Банкчвська система Украши: проблеми галуз1, Цшш папери Украши, № 48 (590) 3 грудня 2009 р.
4. Постанова правлшня Нащонального банку Украши, № 368 вщ 28.08.2001 року "Про затвердження 1нструкци про порядок регулювання д1яльносп банюв в Укра!ш" 1з змшами 1 доповненнями.
5. Набожняк А. НБУ заинтересовался проблемными заемщиками / А. Набожняк // Деловая столица, № 01-02(451-452) от 18 января 2010 г.
6. Кравцова Е. Администраторы станут вездесущими / Е. Кравцова // Деловая столица, № 49(447) от 07 декабря 2009 г.
Тушныцкий А.Р. Влияние проблемных активов на стабильность функционирования банковской системы Украины
Проанализированы причины возникновения проблемных активов, рассмотрен вопрос их влияния на деятельность банковской системы Украины и мероприятия,
которые будут способствовать лишению банками таких активов для стабилизации функционирования банковской системы Украины. Установлено, что фактически по всей активной операции вырос риск не выполнения контрагентами коммерческого банка своих обязательств из-за отсутствия возможности, которая вызвана спадом их доходности, которая обеспечивала бы бесперебойные поступления. Следствием этого является ухудшение ликвидности коммерческого банка.
Ключевые слова: проблемные активы, банковская система, ликвидность.
Tushnytskyy A.R. Impact of problematic assets on the stability functioning of the banking system of Ukraine
In the article the analysis of the reasons of beginnings of problematic assets is carried out, questions of influence of problematic assets on work of bank system of Ukraine and actions which will assist banks to get rid of problematic assets in order to stabilize the functioning of bank system of Ukraine are considered. It is set that actually on all active operations the risk of not implementation of commercial bank of the obligations contractors grew for lack of possibility which is caused the slump of their дохщносп, which would provide trouble-free receipts. Investigation of it is worsening of liquidity of commercial bank.
Keyword: problematic assets, banking system, liquidity.
УДК 658.893 Доц. I.A. Фрашв, канд. екон. наук;
студ. С. С. Приступа - Львiвський Д1НТУ M. В. Чорновола
ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ МАРКЕТИНГОВО1 ПОЛ1ТИКИ КОМУН1КАЦ1Й НА ПРОМИСЛОВИХ ШДПРИСМСТВАХ
Обгрунтовано постановку проблеми маркетингово! пол1тики комушкацш на промислових тдприемствах. Здшснено аналiз i дослщження в^чизняно! та зарубiж-но'1 економiчноi л^ератури. Запропоновано подальшi науковi дослщження, що сто-суватимуться удосконалення концепцп комушкацш.
Ключовi слова: маркетингова полынка комушкацш, реклама, пропаганда, сти-мулювання збуту, персональний продаж.
Актуальшсть теми. Перед суб'ектами ринку поставлено важливу проблему - як оптимально збалансувати м1ж собою шдсистеми комушка-цшно! полггики, щоб досягти ii максимально! ефективност за мшмальних затрат. Постановка ще! проблеми дуже актуальна особливо з урахуванням економ1чно! ситуацп в Укршт. Зокрема, спад виробництва, випуск неконкурентно! продукцп, криза неплатеж1в, призвели до одноб1чного, часто неефек-тивного, розвитку маркетингових комушкацш. Вони ж i стали причиною вщ-сутност^ у межах д1яльност1 шдприемства, планування i контролю за комуш-кацшною политикою, комплексних комушкацшних програм, вщсутшсть !хнього шформацшного забезпечення, а також суб'ективних оцшок ефектив-ностi здiйснення комушкацшно! полiтики [1, с. 67].
Потреба шдвищення ефективностi дiяльностi пiдприемств промисло-востi Украши вимагае якнайшвидшо! адаптацп \х до роботи в умовах ринку. Нестабшьшсть економiчного стану бшьшост з них здебiльшого пов'язана з проблемами просування вироблено! продукцп, наслщками яких е збитки, вщ-сутшсть обiгових коштiв, заборгованiсть перед бюджетом тощо. В таких умовах теоретичною та практичною основою дiяльностi шдприемств мае бути маркетинговий шдхщ, який виконуе система маркетингових комушкацш.
