CC BY
32
6. Кульпшськи О.С. Роль фшансово! безпеки Украши в поглибленш штеграцшних стосунюв з европейськими крахнами / О.С. Кульпшськи // Фшансова консультация. - 2000. - № 5. - С. 34.
7. Новосядао Е.В. Система управления финансовой безопасностью фирмы / Е.В. Новосядао // Свое дело и карьера. - 2006. - № 14 (от 28 мая 2006). - С. 14-16.
8. Основы экономической безопасности (государство, регион, предприятие, личность) / под ред. Е.А. Олейникова. - М. : Изд-во "Стримба", 1997. - 288 с.
9. Статистичний щор1чник Украши за 2012 рж / за ред. О.Г. Осауленка; Держкомстат Украши. - К. : Вид-во "Техшка", 2013. - 566 с.
10. Ярочкин В.И. Секьюритология - наука о безопасности жизнедеятельности / В.И. Ярочкин. - М. : Изд-во "Ось - 89", 2000. - 400 с.
Стецив Л.П. Финансовая безопасность предприятия: методические основы реализации
Путем обобщения научных наработок и по результатам собственных теоретико-аналитических исследований, доказана приоритетность формирования подсистемы финансовой безопасности каждого субъекта хозяйствования как наиболее важного условия выживания и развития в современных реалиях ведения бизнеса в Украине. Сформирован перечень ключевых внешних и внутренних угроз и определены методические основы формирования механизма управления финансовой безопасностью предприятия.
Ключевые слова: финансовая безопасность предприятия, угроза, риск, механизм управления
Stetsiv L.P. Financial security company: methodological principles of implementation
In an article by summarizing scientific results and the results of their theoretical and analytical studies proved the priority of forming subsystem financial security of each entity as the most important condition for the survival and development in the modern realities of doing business in Ukraine. Formed list of key external and internal threats and Methodical bases of formation mechanism of management of financial security.
Keywords: financial security company, threat, risk management mechanism.
УДК 336.71.7.9 Проф. О.1. Копилюк, канд. екон. наук
астр. М.П. Заяць - Львiвська КА
ОРГАШЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ Й ФУНКЦЮНУВАННЯ САНАЦ1ЙНОГО БАНКУ В УКРАШ1
Розглянуто оргашзацшно-екожишчш особливост створення та функцюнування са-нацшного банку в Украгш, переваги i недолши його дiяльностi. Розроблено рекомендацп щодо регулювання проблемно! заборгованост банювських установ через санацшний банк iз врахуванням зарубiжного досвщу.
Ключовi слова: санацшний банк, брщж-банк, госштальний банк, проблемна забор-говашсть, рекапiталiзацiя.
Постановка проблеми. Сучасний стан розвитку багатьох банювських установ Украши супроводжуеться попршенням якосп активов 1 зниженням показни-юв прибутковосп та ефективносп !х д1ялъност1. Основним чинником попршення стабшъносп д1яльносп банкш, !х фшансово! сталосп та спричинення бшъшосп баншвсъких банкрутств е проблемна заборговашстъ установ за кредитами. Виник-нення значних обсяпв проблемно!' заборгованосп супроводжуеться зниженням л1кв1дност1 активов банкшсъких установ, попршенням якосп кредитного портфеля та негативним впливом на вартктъ кредитних ресурйв для корпоративних 1 роз-др1бних ктенпв. 1снуе безл1ч стратегш 1 методов, як1 застосовуютъся для управлш-
ня проблемною заборгованктю та спрямованi на мшшзащю кредитного ризику. Однак найбшьш актуальним на сьогоднi залишаеться питання створення та фун-кщонування на територц Украши санацiйного банку, завданням якого е робота з проблемними активами державних та рекапiталiзованих державою установ.
Анашз дослщжень та публiкацiй з проблеми. Провщш науковщ у сво!х роботах дослiджували проблематику даяльносп санацшного банку як одного з методе управлiння проблемною кредитною заборгованктю, зокрема таю, як: ВВ. Ва-щенко, В В. Крилова, С.Г. Кулков, В.П. Малюков, В.1. Мiщенко, М.В. Нконова, 6.С. Осадчий, 6.М. Поздняков, 1.В. Серветник та iншi. Проте недостатньо розробле-ними залишаються оргашзацшш аспекти створення санацшного банку й основш засади його д1яльносп в контекстi управлiння проблемною заборгованктю.
Мета дослщження полягае у розкригп органiзацiйно-економiчних особли-востей функщонування санацшного банку в контекст! дквого управлшня якiсни-ми активами, застрахованими депозитами й проблемними кредитами.
Виклад основного матерiалу. Незбалансоване управлшня активами та па-сивами, значш обсяги проблемно!' заборгованост!, ктотне зростання валютного та ризишв незбалансовано! лкв!дност1 стали причинами виникнення баншвсько! кри-зи та фшансово! нестабшьносп. Третину вах збитюв баншвсько! системи Украши у цей перюд становили негативш результати д!яльносп трьох установ - ПАТ АКБ "Кт'в", АТ "Родовщ Банк", ПАТ АБ "Укргазбанк". З огляду на це, держава стала Ыщатором застосування такого шструменту антикризового управлшня як рекаш-тал!заця.
Термш рекаттал!защя зазвичай вживаеться шд час характеристики бан-ювського сектору економки й означае поновлення статутних каттал!в банюв та шших кредитних оргашзацш. Також це змша структури катталу компани (нап-риклад обмш облкащй на акци), яка часпше виникае через банкрутство [4, с. 144]. Саме тому Кабшетом Мшктр!в Украши за поданням Нацюнального банку Украши було ухвалене ртення про здшснення рекаттал!защ1 трьох баншв шляхом придбання !х акцш за рахунок облкацш внутртньо1 державно!' позики. У 2009 р. уряд здшснив перший етап рекаштал!зацц у вигляда внесюв ОВДП, а в 2011 р. пров!в додаткову каштал!зацда, що наведено у табл.
Табл. Рекапiталiзацiя бантв за участю держави у 2009 та 2011 рр.
Банк Рекапiталiзацiя (2009 р.) Докаттатзацк (2011 р.)
АТ "Родовiд Банк" 2,8 млрд грн 3,9 млрд грн
АБ "Укргазбанк" 3,1 млрд грн 4,3 млрд грн
АКБ "Кшв" 3,6 млрд грн
Джерело: складено автором на осж^ [5].
Пкля здшснення рекаттал!защ1 державна частка уряду в цих банках стано-вила 93 % в "Укргазбанку", 99,94 % - у банку "Кт'в" та 99,99 % - у "Родовщ Банку" , ! залишаеться незмшною в умовах сьогодення.
На сьогодш ПАТ АБ "Укргазбанк" та ПАТ АКБ "Кшв" залишаються у статус! квазщержавних банюв, а на баз! АТ "Родовщ Банк" розпорядженням Кабшету Мшктрш Украши ввд 14 вересня 2011 р. №880-р утворено санацшний банк для проведення роботи з проблемними активами банюв державного сектору, тобто з банками, 100 % статутного катталу яких належить держав! (ПАТ "Державний
Ощадний банк Укрш'ни", ПАТ "Державний експортно-iмпортний банк Украши"), та з банками, яш були рекапiталiзованi державою.
Постановою Правлшня Нацiонального банку Украши вiд 23.12.2011 р. №471 затверджено Положення про порядок реестрацп', видачi лщензи, регулюван-ня дiяльностi санащйного банку та нагляду за ним [1].
Вщповщно до лiцензií санащйного банку №1, видано!' Нащональним банком Укрш'ни 15.06.2012 р., санацiйному банку надано право на супроводження ак-тив1в, що виникли на пiдставi цившьно-правових договор1в, укладених АТ "Родо-вiд Банк" до дня набуття ним статусу санащйного банку та активов, якi придбав АТ "Родоввд Банк" на пiдставi цившьно-правових договорiв, укладених з держав-ними банками та банками, у капи^зацц яких взяла участь держава, з метою мак-симiзацií обсягу повернення кошпв [2].
Варто вiдзначити введения нового проекту Закону Украши "Про внесения змш до деяких законодавчих акпв Украши щодо дiяльностi санащйного банку" № 3055 вщ 06.08.2013 р., в якому пiдкреслюeться, що значний обсяг прострочено! за-боргованосп за кредитами посилюе ризик лжвщносп банив державного сектору, негативно позначаеться на прибутковосп, обмежуе !х можливосп з кредитування та погiршуе фшансовий стан.
На початок червня 2013 р. сума негативно класифжованих актив1в банюв державного сектору становила близько 28 984,8 млн грн. При цьому середнiй рь вень прострочено! заборгованосп в кредитному портфелi банюв, у капiталiзацií яких взяла участь держава, станом на 01.06.2013 р. становив близько 50 % проти 9,3 % у баншвськш системi загалом [11].
На нашу думку, управлшня безнадайною заборгованiстю державних бан-ювських установ через санацiйний банк тдвищить яшсть !х актив1в та покращить конкурентнi позици у банювському секторi економiки.
Однак нормативно-правова база щодо даяльносп санацiйного банку зали-шаеться не врегульованою i мае невиртеш питання, яш можуть спровокувати к-тотнi ризики в майбутньому, зокрема це передача йому проблемних активiв. Робота з проблемними активами - це важкий i тривалий процес, для якого санацшному банку знадобляться фiнансовi ресурси. Проте единим джерелом фiнансування санащйного банку е кошти державного бюджету. Вважаемо недоречним перекла-дання окремих безнадiйних до повернення кредитав для вщшкодування за рахунок бюджетних асигнувань.
Дощльно розглянути особливостi функцiоиування госттальних та брiдж-баншв, 1х операщйну та фшансову дiяльнiсть з урахуванням передового закордонного досвщу. У контекстi цього варто звернутися до досвiду управлiння токсични-ми активами проблемних банюв за допомогою створення брiдж-банкiв (сана-цiйних банюв), а також компанш з управлiння активами (госттальних банюв, "bad-bank").
Поняття "брiдж-банк" застосовуеться для позначення банку, який здiйсиюе тимчасове утримання застрахованих депозилв i працюючих (проблемних, неток-сичних) актив1в проблемного банку, який шдлягае лiквiдацií, до моменту !х продажу Несторам. Кiнцевою метою створення та здайснення операцл "брiдж-банк" е якомога повне задоволення вимог вкладниюв (кредиторiв) [5, с. 187].
Основним завданням "брщж-банку" (украшський аналог - "санащйний банк") е захист штересгв вкладниюв (кредиторов) банюв. "Брщж-банк" засновуеться (створюеться) як новий банк. Це банк з особливим статусом, яким волод1е держава. Банк набувае статусу "брщж-банк" з моменту отримання лщензи такого банку та мае право здшснювати лише операци, передбачеш щею лщенз1ею [8, с. 34].
Однак р1зниця м1ж брщж-банком i втизняним санацшним банком полягае в тому, що до брiдж-банку передаються лише яшсш активи, застрахованi депозити та основш фонди з метою !х подальшого перепродажу iнвесторам. Однак проб-лемш активи та незастрахованi депозити передаються компани з управлiння активами, або госштальному банку чи "bad-bank". Якщо ж управлiння цими активами та зобов'язаннями неможливе, то вони тдлягають лiквiдацií.
У цьому i полягае основна вiдмiннiсть мiж "брщж-банком" i санацiйним банком: якщо в першому випадку "брiдж-банк" створюеться для подальшого перепродажу даючих активов i застрахованих зобов'язань, причому основними пере-думовами для його створення е банкрутство великих банк1в, то "bad bank" ство-рюеться з метою роботи з " поганими активами", причому може зосереджувати в собi " токсичнi активи", переданi iншими банками з метою полiпшити яккть свого балансу, шляхом íх списання [9, с. 135].
Варто звернути увагу на термiн функндонування санацшного банку, який в Украíнi становить п'ять рок1в. Однак зарубiжний досвщ передбачае прийнятним функнiонування брiдж-банкiв впродовж двох роюв з можливою пролонгащею ще на один рiк, оскшьки такий термiн функщонування установи е достатшм для пошуку iнвесторiв та ризик зниження вартост! активов впродовж цього перiоду е мшмаль-ним. Санащйний банк ("брiдж-банк") мае державну форму власностi, тод як "badbank" за формою власносп можуть бути приватними, державними та змтаними.
За твердженням В.1. Мщенка, в Укрш'ш характерною е пiдмiна (ототож-нення) поняття "брiдж-банк" з поняттям "bad-bank", що, своею чергою, спотворюе сутшсть поняття "брiдж-банк" та не розкривае ктинного змкту цiеí технологи зак-риття банку [8, с. 37].
З огляду на це, уряду Украши шд час розроблення нормативно-правово! бази щодо створення та функщонування санащйного банку необх1дно враховувати закордонний досвщ та вносити вщповщш до нього корективи. Зокрема, потребуе уточнения поняття санацiйного банку, яке на сьогодш не вiдповiдае закордоннш практицi, а також врегулювання питань щодо проблемно! заборгованост! за допо-могою компанiй з управлiння активами (госштальних банюв, "bad-bank").
Варто вщзначити, що брiдж-банк або санацiйний банк - це установа, яка працюе виключно з яккними активами та пасивами. Отож, санацiйний банк - це державна установа, яка виступае посередником м!ж проблемними (нежиттездатни-ми) банками та швесторами, передаючи !м яккш активи, застрахованi депозити та основш фонди з метою !х ефективного розмщення, що наведено на рис. 1.
Госштальний ("bad-bank") банк - це фшансовий шститут, який створюеться винятково з метою переведення до нього проблемних актив1в.
Уперше термiн "bad-bank" був застосований у 1988 р. у США (Mellon Bank передав проблемш шотечш кредити до Grant Street National Bank). Проте значного поширення поняття "bad-bank" набуло у 1992 р. шсля заснування такого банку в Швецц. Роль "bad-bank" виконували дв спецiалiзованi структури - "Securum" i
"Retriva", що були CTBopeHi на ochobí нащонаизованих уже на той час Nordbanken i Gota банку (нацiоналiзацiя мала тимчасовий характер, зробивши у такий cnoci6 збитки нульовими). Банки Швеци передали до "Securum" i "Retriva" майже 7 % ак-tobíb банкiвськоí системи Швецií, серед яких 80 % становили iпотечнi кредити. Шсля поглинання Gota банку Nordbanken активи "Retriva" були переведет до "Securum", яка припинила свое юнування у 1997 р. [6, с. 97].
Рис. 1. Cnnadoei управлтня активами проблемних (нежиттездатних) бантв
(джерело: складено автором на основг [7, 8])
Госттальний банк мае статус компани з управлшня активами та передумо-вою його створення е поява на балансах банюв значних обсяпв проблемних, не-яюсних активiв. Маючи вiдповiднi фiнансовi можливосл, "bad-bank" здiйснюе уп-равлiння такими активами, з метою повернення ix на ринок за прийнятною курсовою (ринковою) цiною пiсля вщновлення платоспроможностi боржникш чи закш-чення кризи. Термiн функцiонування госпiтального банку - довгостроковий, тобто банк може здшснювати управлiння проблемними активами до моменту стабшза-цií фiнансовоí ситуаци.
Основнi засади функцiонування госпiтального банку повинш вiдповiдати таким умовам:
• продаж активгв госпiтальному банку мае здгйснюватися за розрахунковою ринковою цгною, оскiльки у випадку занижения цгни у госпiтaльного банку буде мен-ше стимулiв полiпшувaти якгсть aктивiв i продавати Тх за найкращою можливою цiною. I навпаки, якщо вaртiсть aктивiв буде завищеною (з метою приховування реальних втрат банку), персонал госштального банку також не матиме стимулгв, оскiльки заздалеггдь буде впевнений, що нiколи не зможе вгдновити таку високу вартгсть;
• госпiтaльний банк обов'язково повинен прагнути до мaксимiзaцГí прибутку, що означае повернення якомога бгльшоТ частини вартостг активгв гз мГнГмальними втратами;
• продаж активгв госпгтальним банком повинен враховувати необхгднютъ збалан-сування таких складових, як швидкгсть розмгщення активгв i Тх цгна. Так, активи, за якими очгкуеться повгльне зростання цгн, мають бути реалгзованг в якомога ко-
ротшi термши, натомють активи, за якими зростання цiн очiкуeться в майбутньо-му, повинт бути пiдготовленi з метою майбутнього продажу; • оргатзацшна структура госттального банку мае вiдповiдати структурi портфеля поганих активiв з метою забезпечення ефективного управлшня ними [7, с. 5]. Окрем! кра!ни св!ту практикували створення як "bad-bank", так i брщж-бан-ку для проведення роботи з активами проблемних установ.
Серед кра!н, як! виршували проблему токсичних актив1в через мехашзм створення "bad-bank", варто виокремити кпанда. У кшш серпня 2013 р. уряд 1спа-нл ухвалив законопроект про створення "поганого банку", в який будуть переведе-ш нел!кв!дн! активи. Така реформа банювського сектору стала завершальним ета-пом програми реструктуризацц, який дасть змогу привернути кредитн кошти. П!д "поганим банком" розум!еться створення агентства з управлшня активами, яке працюватиме з "токсичними активами", через яш зараз багатьом банкам 1спани не-обхвдна фшансова допомога Евросоюзу.
Обсяг "токсичних актив1в" становить близько 100 млрд евро, причина !х появи - крах ринку нерухомосп в 1спани. Передбачено, що "поганий банк" в!зьме на себе значну частину боргового навантаження. Велика частина проблемних ак-тив1в буде представлена кредитами шд заставу нерухомост! та шотечними кредитами [13].
Також варто зазначити досвщ таких кра!н, як США, Корея та Япошя, яш практикували створення брщж-баншв, а також Швейцар!!, Нмеччини та !рландл, яш спещал!зуються на створенш "bad-bank", що узагальнено на рис. 2.
На нашу думку, в УкраЫ було б ефективним використання комплексного тдходу щодо врегулювання питань проблемно! заборгованост! державних банк1в, оскшьки кожен з них мае р!знопланову проблемну заборговашсть, а вщпов!дно ви-никае необхщшсть у використанн р!зних шдходав до управл!ння нею. Зокрема, у ПАТ АКБ "Кив" сума кредипв V категорц якост! за III квартал 2013 р. становила 1 472 439 млн грн, тобто 70 % вщ загального обсягу актив1в у сум! 2 126 960 млн грн [14]. В!дповщно, такий банк е нежиттездатним i може бути лшвщованим. З ог-ляду на це, для роботи з працюючими активами та застрахованими депозитами ПАТ АКБ "Кив" дощльним було б створення брщж-банку, який здшснюе утри-мання яшсних актив1в та пасив1в до моменту перепродажу !х !нвесторам.
Для управлшня проблемною заборговашстю Ощадбанку, Укрекс1мбанку та Укргазбанку доцшьним було б створення "bad-bank", оскшьки головним призна-ченням його е очищення баланс1в баншв ввд проблемних, недаючих актив!в. Особливо ефективним було б створення тако! установи для ПАТ АБ "Укргазбанк", оскшьки сума його безнадшних кредипв за III квартал 2013 р. становила 4 494 115 млн грн, тобто 20 % ввд загального обсягу актив1в у сум! 23 145 343 млн грн [15]. Передавання проблемних кредипв компанл з управлшня активами дала б змогу Укргазбанку, як i шшим державним установам, знизити навантаження на ка-ттал, шдвищити яккть кредитного портфеля та забезпечити стабшьнкть !х д!яль-носп у майбутньому. Створення тако! установи було б доцшьним i з точки зору свгтового досвщу, який показуе, що викуп проблемних, токсичних актив!в повинен насамперед поширюватись на банки I-II груп.
Рис. 2. Свтовий doceid створення брiдж-банкiв та КУА ("bad-bank")
(джерело: складено автором на ocHoei [5, 7, 10, 12])
Висновки. Отже, створення санащйного банку на територп Украши е одним i3 дiевих методiв управлiння проблемною заборгованiстю. Проте залишаеться недокiнця визначеним механiзм передавання такому банку як яюсних, так i проб-лемних активiв та засад роботи з проблемною заборговашстю як за рахунок дер-жавних ресуршв, так i коштiв iнвесторiв. Нормативно-правова база щодо дiяльнос-тi санащйного банку потребуе удосконалення з урахуванням iснуючого зарубiж-ного досвiду та можливютю його використання у вичизнянш банкiвськiй практи-цi. Подальшi дослщження щодо дiяльностi санацiйноi установи потребують ощн-ки ефективностi функцiонування "Родовщ Банку" в процесi управлiння ним ток-сичними активами державних банюв.
Лiтература
1. Украша. Надюнальний банк. Положення про порядок реестрацл, видач1 лщензи, регулювання д1яльност1 санацшного банку та нагляду за ним: затв. постановою Правлшня НБУ № 471 вщ 23 грудня 2011 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/ doccatalog/document?id=1139
2. Украша. Проект Закону Про внесення змш до деяких законодавчих aктiв Украши щодо д1яльност1 санацшного банку в1д 06.08.2013 р., № 3055. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://w1 .c1 .rada.gov.ua/pls/zweb2/
3. Ващенко В.В. Участь держави в кашташ банкв Украши / В.В. Ващенко // Вюник Унiвеpситету банювсько'1 справи Национального банку Украши : зб. наук. праць. - 2012. - № 3(15). - С. 144-148.
4. Колобов Ю.В. Основш тенденци розвитку банювсько'1 системи Украши / Ю.В. Колобов. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/fkd/2011_2/part1/ 9.pdf
5. Крилова В.В. Свгтовий досвщ функцюнування "брщж-банкш" та основш засади ïx створення в УкраШ / В.В. Крилова, М.В. Нжонова // Проблеми i перспективи розвитку банювсько'1 системи Украши. - 2010. - Вип. 29. - С. 186-193.
6. Крилова В.В. Bad-банк в УкраШ: особливост створення i функцюнування / В.В. Крилова, М.В. Нжонова // Вюник Унiвеpситету бaнкiвськоï справи Национального банку Укpaïни : зб. наук. праць. - 2009. - № 3 (6). - С. 96-100.
7. Круглий стш "Госштальш банки: свтвий досвiд i можливостi для Украши" // Вюник Нaцiонaльного банку Украши : журнал. - 2009. - № 7. - С. 3-8.
8. Мщенко ВТ. Санацшний банк - "брщж-банк" як мехашзм роботи з нежиттездатними банками : монографш / В.i. Мщенко, В.В. Крилова, М.В. Нжонова, В.П. Малюков, С.Г. Кулжов // Центр наукових дослщжень Нaцiонaльного банку Украши. - К. : Вид-во УБС НБУ, 2011. - 119 с.
9. Осадчий С.С. Свгтовий досвiд роботи з проблемними активами / С.С. Осадчий, Ю.А. Клокун // Фшанси, облж i аудит. - 2012. - № 19. - С. 131-138.
10. Поздняков С.М. ЦентралТзована система управлшня проблемними кредитами комерцш-них банюв / С.М. Поздняков. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/Dtr_ep/2012_4/files.pdf
11. Пояснювальна записка до проекту Закону Украши Про внесення змш до деяких законодавчих актв Украши щодо дГяльност санацшного банку № 3055 вщ 06.08.2013 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://w1 .c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1? pf3511 =48002
12. Серветник i.В. Бридж-банк як меxaнiзм урегулювання проблемних бaнкiвськиx установ / ТВ. Серветник // Вюник Университету банювсько'1 справи Нaцiонaльного банку Украши : зб. наук. праць. - 2010. - № 2 (8). - С. 138-142.
13. Уряд Ьшани схвалив законопроект про створення "поганого банку", куди зливатимуться нелiквiднi активи. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rbc.ua/ukr/ print/show/
14. Офщшний сайт ПАТ АКБ "Кив". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.kiev.ua
15. Офщшний сайт ПАТ АБ "Укргазбанк". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrgasbank.com.
Копилюк О.И., Заяц М.П. Организационно-экономические принципы создания и функционирования санационного банка в Украине
Раскрыты организационно-экономические особенности создания и функционирования санационного банка в Украине, преимущества и недостатки его деятельности. Разработаны рекомендации по регулированию проблемной задолженности банковских учреждений через санационный банк с учетом зарубежного опыта.
Ключевые слова: санационный банк, бридж-банк, госпитальный банк, проблемная задолженность, рекапитализация.
Kopylyuk O.I., Zaiats M.P. Organizational and economic principles establishment and functioning sanation bank in Ukraine
Reveals the organizational and economic features of the establishment and functioning sanation bank in Ukraine, the advantages and disadvantages of its activities. The recommendations for the regulation of bad debts of banks through sanation bank with regard to international experience.
Keywords: sanation bank, bridge-bank, hospital bank, bad debts, recapitalization.
