CC BY
42
УДК 616.34-007.272-08
ВДОСКОНАЛЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО Л1КУВАННЯ ГОСТРО1 СПАЙКОВО1 КИШКОВО1 НЕПРОХ1ДНОСТ1 У ХВОРИХ 13 ПОРУШЕННЯМ ФУНКЦП ПЕЧ1НКИ
Особливостi ключного переб^у, розвитку рецидивiв гостро! спайково! кишково! непрохiдностi (СКН) у пащенпв з порушеннями функцii' печiнки (ПФП) недостатньо дослщжеш i систематизоваш, що значно зменшуе ефективнiсть лiкування. В робой дослщжено ефективнiсть лiкування хворих з гострою СКН та ПФП шляхом корекци процесiв енергетичного обмшу в очеревинi. Для цього до традицшного пiсляоперацiйного лiкування додатково призначали препарат тiопоетiнiв «Глутокам» у поеднанш iз гепатопротектором «Ес^вер-форте». Проводили ана^з вiддалених результатiв лiкування протягом трьох роюв. Завдяки застосуванню даних препара^в, макроергiчне забезпечення тканин очеревини збшьшилося на 32,7-50,0%, кiлькiсть мезотелiоцитiв з високою активнiстю ядер також достчдарно пiдвищилось на 34,8%. Термiн вщновлення перистальтики скоротився з 7,4±1,8 до 5,3±1,4 дiб (Р<0,01), кiлькiсть рецидивiв СКН у хворих з ПФП у вщдаленому периодi зменшилася з 37,5% до 8,5%.
Ключов! слова: гостра спайкова кишкова непрсшдшсть, порушення функцй печшки, глутокЫм, ессл1вер-форте.
Гостра спайкова кишкова непрохвдшсть (СКН) - одне з найбшьш небезпечних ускладнень спайково! хвороби [6, 7, 9]. На сьогодш розроблеш основш тдходи до лшування гостро! СКН [2, 5], але ефективнють юнуючих метод1в профшактики рецидиву захворювання недостатня. Ускладнюе розробку ефективних метод1в профшактики та лшування СКН наявшсть шших захворювань оргашв черевно! порожнини, зокрема гепатиту за умов патолопчного спайкового процесу черевно! порожнини [3, 8]. Розвиток печшково! дисфункцп постае одшею з головних причин летальносп у таких хворих. Однак, особливосп клшчного перебйу, розвитку рецидив1в гостро! СКН у пащенпв з порушеннями функцй печшки недостатньо дослщжеш { систематизоваш, що значно зменшуе ефектившсть лшування хворих [1, 4].
Метою роботи було шдвищення ефективносп лшування хворих з гострою спайковою кишковою непрохщшстю та порушеннями функцш печшки шляхом з'ясування мехашзм!в порушень енергетичного обм1ну в очеревиш та розробки на основ! отриманих даних метод!в прогнозування, профшактики та л!кування надм!рного спайкоутворення.
Матерiал та методи дослiдження. П!д наглядом були 120 хворих, оперованих з приводу гостро! СКН, що були розподшеш на наступи групи: I - 75 пащенпв з гострою СКН та порушенням функцп печшки; II - 45 хворих !з СКН без супутньо! патолог!! печшки.
Серед пащенпв I групи спостереження, супутня патолог!я печ!нки була представлена алкогольним гепатитом у 16 пащенпв (21,3%), стеатогепатитом - у 25 (33,3%) хворих та в!русними гепатитами «В» та «С» - у 34 (41,3%) випадках.
35 пащентам I групи, з метою корекцп метабол!чних патогенетичних порушень, притаманних печшковш дисфункцп, у склад! п!сля операцшно! медикаментозно! терапп додатково отримували препарат тюпоеншв «Глутокшм», внутр!шньом'язово, 1 раз на добу по 10 мг, протягом 14 д1б у поеднанш !з гепатопротектором «Ессл!вер-форте», п!сля вщновлення перистальтики, по 2 капсули дв!ч! на добу, протягом м!сяця, надат - по 1 капсул! один раз на добу, протягом 2 мюящв. Решта 40 хворих I групи та 45 хворих II групи (СКН без супутньо! патологи печшки) отримували у шсляоперацшному период! звичайну терашю.
Вс!м хворим проводили лабораторш дослщження, що м!стили в соб! визначення равн!в АТФ, АМФ та АДФ як показниюв енергетичного обм!ну, морфоло!чне визначення функщонально! активносн ядер мезотел!оцит!в, стану неспециф!чно! резистентносн орган!зму (за показником нол-дюульфщного сп!вв!дношення).
З метою оц!нки ефективносп запропоновано! нами вдосокналено! шсляоперацшно! терапп, проводили анал!з в!ддалених результат!в лшування протягом трьох рок!в. Критер!ем оцшки було наявн!сть або в!дсутн!сть рецидиву СКН.
Отримаш результати оброблялися статистично, достов!рность оц!нювалася за критер!ем Р ЛКОУЛ та непараметричним анал!зом Кги8Ька1^аШ8.
Результати дослiдження та 1х обговорення. Оперативне втручання при л!куванн! хворих з гострою спайковою кишковою непрохщшстю ми прагнули починати з лапароскопп. Вс!м хворим до операцп виконувалося ультразвукове досл!дження черевно! порожнини з метою виявлення зон, в!льних вщ зрощень (т.зв. «акустичних в!кон»).
© Iлына-Стогнieнко В.Ю., 2014
Хворим I групи виконати адгезiолiзис лапароскошчно було можливо лише в 17 випадках (22,7%). У II груш пащеппв адгезiолiзис iз лапароскопiчного доступу викоанано 31 хворому (68,9%), конверсда доступу або вщкритий адгезiолiзис застосовано в 14 випадках (31,1%). Отже, наявнють супутньо1 патологи печiнки змусило нас в 77,3% випадюв виконати вiдкритий адгезiолiзiс або вдатися до конверсп доступу. У хворих СКН без патологи печшки, можливють виконання лапароскопiчного адгезiолiзiса склала 68,9%.
Наявнiсть патологи печшки у хворих з гострою СКН також проявлялося в достовiрному знижент показникiв енергетичного обмiну (зм еншення рiвню АТФ до 34,4-41,0%), а кшькють функцiонально активних ядер мезотелющтов було достовiрно на 27,8-48,2% нижче, в порiвняннi зi II групою.
Показники тиол-дюульфного спiввiдношення у хворих I групи був достовiрно меншим на 37,4% тсля лапароскопiчного адгезiолiзiса i на 41,6% меншим при конверсп або вiдкритому доступi, в порiвняннi з аналогiчними показниками друго! групи. Зазначет порушення без специфiчноl 1х корекцн зберiгалися протягом всього перюду спостереження.
Для патогенетично1 корекцн виявлених нами порушень, обумовлених супутньою патолопею печiнки, 35 пацiентам першо1 групи ми до складу традицшного пюляоперацшного лшування додатково призначали препарат тюпоетшв «Глутокшм» у поеднаннi iз гепатопротектором «Ес^вер-форте». Контрольна група хворих iз СКН та НФП (п=40), отримували лише звичайну пiсляоперацiйну медикаментозну терашю.
Основою для застосування даних препаратiв е здатнiсть !х шдвищувати забезпечення тканин макроергiчними сполуками, що дозволяе полiпшити функцiональну активнiсть кл^ин епiтелiю очеревини, прискорити мезотелiзацiю i регенерацiю пошкоджених дiлянок.
Нами встановлено, що завдяки запропонованш схемi лшування, макроергiчних забезпечення достовiрно покращився на 32,7-50,0% тсля лапароскотчних операцiй та на 46,8-54,3% тсля вщкритих; кшькють мезотелiоцiтов з високою активнiстю також достовiрно збiльшилася на 34,8%; показник ТДС зрю на 40,0% тсля лапароскотчних i на 36,9% тсля вщкритих операцш
Вiдновлення пасажу по кишечнику у хворих II групи тсля лапароскотчного адгезiолiзiса спостерiгалося, в середньому, на четверту добу.
У хворих I групи, яю отримували звичайну пюляоперацшну тератю вiдновлення перистальтики вщбувалося, в середньому, на 7 добу. У хворих, додатково отримували препарати тюпоетшов i гепатопротектор, середнш день вiдновлення перистальтики достовiрно не вiдрiзнявся вiд аналогiчного показника друго1 групи хворих. Аналiз вiддалених (протягом 3 роюв) результатiв запропоновано1 нами схеми лшування показав достовiрне зниження кiлькостi рецидивiв з 37,5% до 8,5% (табл.).
Таблиця
Порiвняльний аналп вщдалених результатiв лiкування хворих, що входили до кшшчних груп
спостереження (п=120)
Групи хворих Лжування Кшьюсть хворих Кшькють рецидив1в
Традицшне 40 15 (37,5%)
I група (СКН+ПФП) Запропонований споаб лжування 35 3 (8,5%) р<0,05
II группа (СКН без ПФП) Традицшне 45 4 (11,4%)
Таким чином, призначення зазначених препара^в статистично вiрогiдно (Р=0,033) зменшуе кшькють рецидивiв спайково1 хвороби у пащенпв, порiвняно з хворими, якi додатково не отримували препарат групи тюпоетитв i гепатопротектор.
1. Порушення функци печiнки погiршуе клiнiчний перебп- гостро1 спайково1 кишково1 непрохiдностi, що проявляеться достовiрним (Р<0,05) зниженням показниюв енергетичного обмiну (зменшення рiвня АТФ до 34,4-41,0%), зменшенням кiлькостi функцюнально-активних ядер мезотелiоцитiв до 27,8-48,2%. Останне спричиняе затримку мезотелiзацil очеревини в пюляоперацшному периодi та прогресування патолопчного спайкового процесу.
2. Застосування хворим iз спайковою кишковою непрохiднiстю та порушенням фукцп печiнки у складi тсляоперацшно1 медикаментозно1 терапн препаратiв тюпоетитв та гепатопротектору е
патогенетично обгрунтованим засобом корекцй виявлених порушень, завдяки якому макроерпчие забезпечення тканин очеревини збшьшуегься на 32,7-50,0%, кiлькiсть мезотелюципв з високою активнiстю ядер також достовiрно збiльшуeться на 34,8%, що знаходить свое вiдображення у позитивнш динамiцi стану неспецифiчноl резистентностi. Термш вiдновлення перистальтики скорочуеться з 7,4±1,8 до 5,3±1,4 дiб (Р<0,01).
3. Нормалiзацiя встановлених метаболiчних порушень дозволяе достовiрно (Р=0,033) зменшити кiлькiсть рецидивiв у хворих iз спайковою кишковою непрохiднiстю та порушенням функци печшки з 37,5% до 8,5%.
1.Василюк С. М. Печшкова дисфункщя у хворих на гостру спайкову кишкову непрохщшсть // С. М. Василюк, В. М. Галюк // Украшський журнал х1рургИ. - 2010. - № 1. - С. 99-101.
2.Ерюхин И.А. Кишечна непроходимость: руководство для врачей / И. А. Ерюхин, В. П. Петров, М. Д. Хансевич // - СПб: Питер, - 1999. - 448 с.
3.Запорожец А. А. Причины возникновения спаек брюшины после различных асептических операций на желудочно-кишечном тракте и метод их профилактики / А. А. Запорожец // Вестник хирургии. - 2011. - № 2. - С. 14-20.
4.Сапин М. Р. Печеночные осложнения острой спаечной тонкокишечной непроходимости / М. Р. Сапин, В. Е. Милюков, Е. Н. Долгов [и др.] // Анналы хирургии. - 2012. - № 3. - С. 11-16.
5.Catena F. P.O.P.A. study prevention of postoperative abdominal adhesion by icodextrin 4% solution after laparotomy for adhesive small bowel obstruction. A prospective randomized controlled trial / F. Catena, L. Ansolini, S. Di Saverio [et al.] / J. Gastrointest. Surg. - 2012. - № 2. - P. 382-388.
6.Lo O.S. Early outcomes of surgery for small bowel obstruction: analysis of risk factors / O.S. Lo, W. L. Law, H. K. Choi [et al.] // Langenbecks. Arch. Surg. - 2007. - Vol. 392, № 2. - P. 173-178.
7.O'Connor D. B. The role of laparoscopy in the management of acute small-bowel obstruction: a review of over 2000 cases / D.B. O'Connor, D.C. Winter / Surg. Endosc. - 2012. - № 1. - P. 12-17.
8.Schnuriger B. Prevention of postoperative peritoneal adhesions: a review of the literature / B. Schnuriger, G. Barmparas, B. C. Branco [et al.] // Am. J. Surg. - 2011. - № 1. - P. 111-121.
9.Saverio S. Di. Severe adhesive small bowel obstruction / S. Di Saverio, F. Catena, M.D. Kelly [et al.] // Front Med. - 2012. - № 4. - P. 436-439.
УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ КОМПЛЕКСНОГО ЛЕЧЕНИЯ ОСТРОЙ СПАЕЧНОЙ КИШЕЧНОЙ НЕПРОХОДИМОСТИ У БОЛЬНЫХ С НАРУШЕНИЕМ ФУНКЦИИ ПЕЧЕНИ Ильина-Стогниенко В. Ю. Особенности клинического течения, развития рецидивов острой спаечной кишечной непроходимости (СКН) у пациентов с нарушениями функции печени (НФП) недостаточно исследованы и систематизированы, что значительно снижает эффективность лечения. В работе исследована эффективность лечения больных с острой СКН и ПФП путем коррекции процессов энергетического обмена в брюшине. Для этого к традиционной послеоперационной терапии дополнительно назначали препарат тиопоэтинов «Глутоксим» в сочетании с гепатопротектором «Эссливер-форте». Проводили анализ отдаленных результатов лечения в течение трех лет. Благодаря применению данных препаратов, макроэргическое обеспечения тканей брюшины увеличилось на 32,7-50,0%, количество мезотелиоцитов с высокой активностью ядер также достоверно повысилось на 34,8%. Срок восстановления перистальтики сократился с 7,4±1,8 до 5,3±1,4 суток (Р<0,01), количество рецидивов СКН у больных с НФП в отдаленном периоде уменьшилось с 37,5% до 8,5% .
Ключевые слова: острая спаечная кишечная непроходимость, нарушение функции печени, глутоксим, эссливер-форте.
Стаття надшшла 11.06.2014 р.
IMPROVING TREATMENT OF ACUTE ADHESIVE INTESTINAL OBSTRUCTION IN PATIENTS WITH HEPATIC DYSFUNCTION
Ilyina-Stohniyenko V. Yu.
Features of the clinical course, relapse of acute adhesive intestinal obstruction in patients with hepatic impairment is not investigated and classified, which greatly reduces the effectiveness of treatment. This work investigates the effectiveness of treatment of patients with acute adhesive intestinal obstruction and hepatic impairment by correcting processes of energy metabolism in the peritoneum. To this end, traditional postoperative treatment additionally administered drug of "Glutoxim" in conjunction with hepatoprotector "Essliver forte." Conducted analysis of long-term results of treatment for three years. Through the use of these treatment, macroergic providing peritoneal tissue increased by 32,750,0%, number of mesothelium cores high activity also significantly increased by 34.8%. Term restoration of motility decreased from 7,4±1,8 to 5,3±1,4 days (P<0,01), number of relapses in patients with acute adhesive intestinal obstruction with hepatic impairment in a remote period decreased from 37.5% to 8.5%.
Keywords: acute adhesive intestinal obstruction, liver dysfunction, glutoxim, essliver forte.
Pe^roeHT ^axoBCbKHH B.I.
