CC BY
9
BiCHHK ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»_
7. Покровский Д.Г. Патохимические и иммунологические аспекты 9. Гусев Е.И. Пластичность нервной системы /Е.И. Гусев, П.Р. депрессивных состояний /Д.Г. Покровский, А.К. Зиньковський, Камчатнов // Журн. неврол. и психиатр. - 2004. -№ 104 (3) - С. А.А.Михайленко // Бюлетень СО РАМН. - 2004. - № 4(114) - С. 73-79.
34-37. 10. Марценковский И.А. Клиническая фармакология антидепресса-
8. Крыжановский Г.Н. Пластичность в патологии нервной системы нтов: механизмы эффективности и побочных эффектов /И.А. /Г.Н.Крыжановский // Журн. неврол. и психиатр. - 2001 - № Марценковский//Neuronews. - 2006.-№1 - С. 23-30.
101(2)-С.4-7.
Реферат
НЕЙРОХИМИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ ФОРМИРОВАНИЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКОЙ РЕЗИСТЕНТНОСТИ ПРИ ДЕПРЕССИВНИХ РАССТРОЙСТВАХ
Петрина Н.Ю., Рахман Л.В., Панас А.Р., Животовская Л.В., Гнатюк С. Н.
Ключевые слова: терапевтическая резистентность, депрессивные расстройства, перекисное окисление липидов, оксидативный стресс.
В статье проведена оценка интенсивности свободнорадикальных процессов и антиоксидантной защиты у больных с депрессивными расстройствами. С позиций биологической психиатрии проанализированы патофизиологические механизмы развития фармакорезистентности. Выявлено, что при терапевтически резистентных депрессиях отмечается глубокое нарушение равновесия антиоксидантной и прооксидантной систем в сторону повышения последней.
Summary
NEUROCHEMICAL MECHANISMS IN FORMATION OF THERAPEUTIC RESISTANCE UNDER DEPRESSION DISORDERS
Petryna N.Yu., Rakhman L.V., Panas A.R., Zhyvotovska L.V., GnatjukS.N.
Key words: therapeutic resistance, depressive disorders, lipid peroxidation, oxidative stress.
The intensity of free-radical processes and antioxidant protection in patients with depressive disorders has been evaluated in this article. From the position of biological psychiatry pathophysiological mechanisms of therapeutically resistance have been analyzed. It has been revealed that under therapeutically resistant depression profound imbalance of antioxidant and prooxidant systems toward may be noticed.
УДК 617-089-168.1+616.25-072.1
Покидько М.1., Шевчук О.М., Богачу к М. Г.
ЛАПАР0СК0П1ЧНА ПРОФШАКТИКА АБДОМШАЛЬНОГО СПАЙК0УТВ0РЕННЯ ТА АДГЕ310Л13ИС В Л1КУВАНН1 СПАЙК0В0Т КИШК0В01 НЕПР0Х1ДН0СТ1
ВЫницький нацюнальний медичний уыверситет ¡м. М.Широгова МОЗ Украши Юровоградська обласна л^арня МОЗ Украши
Представлет резулътати клш{чного досл{дження ефективност{ профшактики та лшування спайковог хвороби очеревини лапароскотчним методом з використанням нового методу (елект-рокоагуляцшна кишкова симпатектом{я). Клш1чна апробащя проведена у 96 хворих з клгнгкою спайковог хвороби очеревини й явищами гострог кишковог непрох{дност{ з метою адгезюл{зису та попередження новоутворення спайок та у 23 хворих теля лапароскотчног холецистектоми з високою ймов{ртстю розвитку патолог{чного спайкоутворения, який визначено спец{алъними методами в дооперацшному перюд{. На д1агностику та метод профшактики та лшування отримано патенти Украши.
Ключов1 слова: спайкова хвороба очеревини, лапароскопны операцм, профтактика, лшування.
Вступ
Спайкоутворення черевноТ порожнини е одшею з найактуальшших проблем аб-домшальноТ х1рурш на сучасному етапк Цьому питанию присвячено значну увагу дослщниками та практичними х1рургами. Виршення проблеми спайкоутворення - це виршення законом1рного наслщку недолку х1рургм - рятуючи хворого вщ тяжкого захворювання, викликати у нього ймов1рно нове захворювання черевноТ порожнини.
Розвиток абдомшальноТ' х1рурш розширив д1а-пазон оперативних можпивостей радикального лкування багатьох рашше невилковних або хроычних захворювань оргашв черевноТ порожнини. Одночасно постала нова проблема -спайкоутворення, яка з кожним роком набувае гостроти \ коеволюцшно розвиваеться з абдомн
нальною хфурпею, оперативною пнеколопею тощо.
3 широким впровадженням лапароскотчних оперативних втручань все чаепше в спец1альнш л1тератур1 стали з'являтись повщомлення про Т'х ускладнення, серед яких вщзначаеться спайкова кишкова непрохщнють [1,2,3,4,5]. Автори вщзна-чають серед причин патолопчного спайкоутворення тривалють операцм, використання високо енергетичних технолопй (лазерну та електроко-агуляцш). Таю ускладнення розвиваються в найближчий час шеля оперативного втручання у 5- 28% випадках [2].
Важю наслщки спайкоутворення, як1 статисти-чно набувають все бтьшого розповсюдження, вимагають вщ дослщниш подальшого фундаментального вивчення не лише в плаы винай-дення фармаколопчних, х1м1чних та ф1зичних чинниш впливу на утворення спайок, але й на
вивчення дшсних фонових або сприяючих меха-шзм1в патогенезу спайкоутворення.
Лапароскошчш втручання мають ¡стотж переваги перед традицшною лапаротом1ею, особливо при таких патолопчних процесах як х1рурпя ЖКХ, хрошчш пнеколопчы процеси, тощо. Про-те, саме спайкова хвороба для багатьох х1рурпв стае основним протипоказом до використання цього методу. 3 розвитком лапароскошчних тех-нолопй зменшився д1апазон негативних вплив1в високих енерпй та висушування очеревини, \ ла-пароскошчний адгезюл1зис стае новим методом лкування ц1еТ' патологи.
При лапароскошчнш рев1зп оргашв черевноТ порожнини е можливють оцшки локал1заци, виду та розповсюдження зрощень з паралельним ви-значенням стану оргашв. Лапароскошчний метод досвщченими х1рургами дозволяе зменшити тривалють операцП' та пюляоперацшного перн оду, зменшити кшьмсть ускладнень з боку шсля-операцшноТ' лапаротомноТ рани. Важливими е також аспекти медико-соц1ального та естетично-го характеру (скорочення строев госштал1заци, швидке вщновлення ф1зичноТ' активносп та пра-цездатносп, зменшення фшансових витрат, ко-сметичний ефект), як1 впливають на якють життя пац1ент1в.
Проте, коли мова йде про спайкову хвороби очеревини, то зрозумто, що це хрошчний про-цес, який проявляеться гострими атаками спай-ковоТ кишковоТ непрохщносп \ пщхщ до лкуван-ня залежить вщ прояв1в хвороби в конкретний перюд хвороби. Тому нами розроблений метод
Тактика
лапароскошчного лкування в залежносп вщ фо-рми СХО: хрошчноТ' - з частковим персистуючим порушенням евакуаци та травления, та гостроТ -з явищами гостроТ кишковоТ непрох1дност1. Важ-ливим моментом, на який треба звернути увагу, що самостшний адгезюл1зис без попередження його повторного утворення не е вир1шенням проблеми.
Метою ключного дослщження е розробка методу профтактики патолопчного спайкоутворення у хворих з максимальним ризиком його розвитку при планових та гострих х1рурпчних хворобах черевноТ' порожнини та лкування у па-ц1ент1в з симптоматикою СХО лапароскошчним методом.
Матср1али та методи
Клш1чна оцшка ефективносп запропонованих метод1в д1агностики, профтактики та лкування спайковоТ' хвороби черевноТ порожнини викону-валась на 348 хворих, як1 оперувались лапарос-коп1чним (96), вщкритим лапаротомним методами (184) в плановому та ургентному порядку та консервативними методами (68) з приводу гостроТ' та xiрурпчноТ' патологи черевноТ порожнини та р1зними проявами спайковоТ хвороби черевноТ' порожнини в перюд з 2004-2008 року на 6a3i xipypri4Horo вщдтення ЮровоградськоТ' облас-ной лшарш. Bei KniHiHHi спостереження були ви-дтеш на дв1 ochobhI групи: група хворих, що лн кувалась вщкритим лапаротомним методом i група хворих, яю лкувались за допомогою лапароскошчного методу (табл.1).
Таблиця 1
вання хворих з гострою спайковою кишковою непрох1днютю
Тактика лкування Вид оперативного втручання Абс. ктькють Пит. вага до заг. масиву Пит.вага до оперованих
% %
Лапаротокпя лапаротошпя, розЫчення спайок 184 53,7 68,5
резекц1я великого чтця 15 3,9 5,3
резекц1я тонко!' кишки 22 6,2 7,8
Ентеростошпя 11 3,2 3,9
накпадання обхщних анастомоз1в 6 1,7 2,1
санац1я чер. порожнини, блокада брил« 184 68,5 100
Лапароскошя лапароскошя, розЫчення спайок 96 13,2 16,8
резекц1я великого чтця 7 15,2 2,6
санац1я чер. порожнини, блокада бриж1 96 13,2 16,8
Всього оперативно 270 78,4 100
Консерва-тивне спазмол1тичш препарати, перидуральна анестез1я, кл1зми тощо 68 56,3 -
Всього 348 100 100
Серед 96 хворих, оперованих лапароскошчно, 73 склали жшки (76,04%) \ 23 чоловки (23,96%). В анамнез! - апендектоми в 78,12%, холецистектоми - 18,75% та травми черевноТ порожнини - 13,54%. Результати лкування пор1внювали з контрольною групою хворих, як1 були проопероваш вщкритим лапаротомним доступом. Критер1ями оцшки стали: термш вщновлення активно!' перистальтики, час вщходження газ1в та самостшне вщходження стулу, змша больового синдрому з пщрахунком сумарноТ' ктькосп та тривалосп застосування
аналгетиш, дат електроентерографи (за частотою та амплп"удою перистальтичних хвиль кишечника, реестрац1я яких виконувалась за допомогою апарату ЕГС-4М) та рентгенолопчного дослщження - швидкосп проходження контрастно'!' маси по шлунково-кишковому тракту.
В групу дослщження ввшшли також 23 хворих (100% - жшки), яким у плановому порядку було виконано холецистектомш з приводу хрошчного холециститу та проведено лапароскошчну симпатектомш для профтактики СХО,
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна акадежШ»
схильнють до якоТ' склала високу ймов1рнють (III та IV тип судинноТ' реактивности; методика ви-значення схильност1 до СХО розроблена авторами [6]).
Методика лапароскошчноТ' профтактики та лкування полягае в кишковш симпатектомП' електрокоагуляцшним способом, на який отри-мано патент авторами (2009). У 96 хворих дану методику виконано пюля лквщацм спайкового процесу, як завершальний етап операци. У 23
хворих кишкова симпатектом1я виконана пюля холецистектомп. Перед операц1ею xBopi були ¡нформован1 про Bei етапи операцП' та дали зго-ДУ-
Результати дослпджсння та обговорення Результати клш1чного дослщження у 96 хворих, оперованих лапароскоп1чно, представлен! в табл.2
Таблиця 2
Пор1вняльна характеристика в!дновлення функцш кишечника в контрольнШ та основних групах досл!дження
Група дослщження Час вщновлення перистальтики (год.) М±т Час вщходення ra3iB (год.) М±т Час вщходження самостшного стулу (год.) М±т Евакуацга контрасту при рентген, дослщженш через 24 год М±т
Основна (п=96) 11,2+1,76* 40,6±2,56* 60,4±2,52* 80±5,8%
Контрольна (п=184) 40,8±5,56* 76,2±3,84* 105,4±6,28* 10±3,2%
Як видно з табл., у хворих основноТ' групи достов1рно нижними е показники вщновлення функци шлунково-кишкового тракту, а саме: перистальтика кишечника вщновилась в середнь-ому через 11,2±1,76 год., тод1 як аналопчний по-казник в контрольнш груп1 склав 40,8±5,56 год., що в 3,6 рази бтьше, н1ж в основнш груп1 (р<0,05).
Час вщходження газ1в в основнш груп1 стано-вив в середньому 40,6 ± 2,56 год., що в 1,88 раз1в менше аналопчного показника контрольно'!' групи (р<0,05). Також вщновлення самостшного стулу в основнш груп1 вщбувалось достов1рно в коротш1 термши в пор1внянш з контрольною гру-пою I екпало в середньому 60,4 ± 2,52 год. проти 105,4 ±6,28 год.
Отриманий аналгезуючий ефект пюля вико-нання симпатектомП' дав можливють зменшити ктькють використання наркотичних аналгетиюв в середньому до 8,4 од., тод1 як в контрольнш груш цей показник склав 24 од., тобто, майже в 3 рази бтьше.
Аналопчш достов1рш результати отримаш у 23 хворих з високим ризиком розвитку СХО пюля ХЕ.
Висновки
За результатами клш1чного застосування лапароскошчноТ' кишковоТ симпатектомП' можна
Реферат
ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ ПРОФИЛАКТИКА АБДОМИНАЛЬНОГО СПАЙКООБРАЗОВАНИЯ И АДГЕЗИОЛИЗИС В ЛЕЧЕНИИ СПАЙКОВОЙ КИШЕЧНОЙ НЕПРОХОДИМОСТИ Покидько М.И., Шевчук О.М., Богачук М.Г.
Ключевые слова: слеечная болезнь брюшины, лапароскопические операции, профилактика, лечение.
Представлены результаты клинического исследования эффективности профилактики и лечения спаечной болезни лапароскопическим методом с использованием нового метода ( электрокоагуляци-онная кишечная симпатэктомия). Клиническая апробация проведена у 96 больных с клиникой спаечной болезни брюшины и явлений острой кишечной непроходимости с целью адгеолизиса и предупреждения новообразования спаек и у 23 больных после лапароскопической холецистэктомии с высокой вероятностью развития патологического спайкообразования, который определен специальным методом в дооперационном периоде. На диагностику и метод профилактики и лечения получено патенты Украины.
зробити висновок, що цей метод е патогенетич-ним при лшуванш рецидивуючих форм спайковоТ' кишковоТ непрохщност1 та профтактики достовн рно ймов1рноТ' СХО пюля ХЕ, попереджуе утво-рення спайкового процесу в ранньому пюляопе-рацшному nepiofli, про що евщчать основш клшн чн1 показники вщновлення функци' шлунково-кишкового тракту, а також загальш якюш характеристики nepe6iry шеляоперацшного перюду в пор1внянн1 контрольно'!' та основноТ груп спосте-реження.
Л1тсратура
1. Kolkman F.W. Complications of laparoscopy: an inquiry about closed-versus openentry technique /F.W.Kolkman, E.A.Bakkum [et al.]// Am .J .Obstet.Gynecol .-2004 .-V. 190(3) .-P.634-638.
2. Swank D.J. Laparoscopic adhesiolysis in patients with chronic abdominal pain: a blinded randomized controlled multi-centre trial / D.J.Swank, S.C.Swank-Bordewijk, W.C.Hop [et al.] // Lancet.-2003,- V.361 (9365).- P.1247-1251.
3. Swank D.J. Reduction, regrowth and novo formation of abdomimal adhesions after laparoscopic adhesiolysis: a prospective analysis / D.J.Swank, W.C.Hop, J.Jeekel // Dig.Surg.-2004.-V.21(1).-P.66-71.
4. Соболев B.E. Роль лапароскопии в диагностике и лечении ранних послеоперационных осложнений / В.Е.Соболев, И.П.Дуданов, Н.Н.Алонцева [и др.] //Вестник хирургии,- 2005,-Т.164, №1.- С.95-99.
5. Хасанов А.Г. Результаты миниинвазивных вмешательств при повторных операциях на органах брюшной полости / А.Г.Хасанов, А.Ф.Бадретдинов, М.А.Нуртдинов [и др.] // Хирур-гия,- 2006,- №11.- С.29-32.
6. Покидько И.А. Способ диагностики спаечного процесса: А.С. 18 16433 СССР, МКИ A 61B10/00 / И.А.Покидько, М.И.Покидько №4871954/14; Заявл. 08.10.90; Опубл. 23.05.93, Бюл.№9,- / Открытия, изобретения,- М: ЦНИИПИ.-1994.-№44.-2с.
Summary
LAPAROSCOPIC PREVENTION OF ABDOMINAL ADHESION FORMATION AND ADHESIOLYSIS IN THE TREATMENT OF ADHESIVE INTESTINAL OBSTRUCTION Pokydko M.I., Shuvtshuk O..M., Bohatchuk M.G.
Key words: peritoneal commissures, laparoscopic surgeries, prevention, treatment.
The article presents the results of the clinical research of effectiveness in preventing and treating the abdominal adhesions by using the laparoscopic method together with a new method of electrocoagulation abdominal sympathectomy. The clinical testing has been carried out on 96 patients with the clinical picture of abdominal adhesions and the signs of acute bowel obstruction in order to carry out adhesiolysis and to prevent the process of adhesions neoplasm, and on 23 patients after the laparoscopic cholecystectomy having a high likelihood of the development of pathologic adhesions neoplasm which is defined by specials methods in the preoperative period.
УДК 616.24-002- 085.33
Потяженко M.M., Люлька H.O., Шеттько К.В., Моторна Н.М., Гаевський С.О. ЕФЕКТИВМСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПОСЛЩОВНОТ СТУП1НЧАТ01 АНТИБАКТЕР1АЛЬН01 ТЕРАПМ У ХВОРИХ НА П03АЛ1КАРНЯНУ ПНЕВМ0Н1Ю
Вищий державний навчальний заклад Украши "Украшська медична стоматолопчна академия", м. Полтава
В po6omi проведене комплексне та багатопланове досл{дження, що базуеться на застосувант посл{довног стутнчатог антибактер{алъног mepanii у хворих на позалтарняну пневмотю. Лок-соф е малотоксичним антибактер{алъний препаратом та може застосовуватисъ у вигляд{ по-сл{довног стутнчатог mepanii емтрично у лшувант негостталъних пневмонш.
Ключов1 слова: позалкарнянна пневмония, лкування, двоетапна
Позалкарняж пневмони (ПП) залишаються оджею з великих та складних проблем охорони здоров'я по частой госштал1зацп та смертносп як в ¡ндустр1ально розвинутих,так i в розвиваю-чих державах свп"у, що розвиваються.
Не дивлячись на наявнють в арсенал! л1кар1в велико'!' ктькосп р1знонаправлених антибактерн альних 3aco6iB, лкування позалкарняних пневмонш i на сьогоджшнш день викликае певж трудной^, а результати часто виявляються незадо-втьними. Летальнють при позалкарняних пнев-можях становить вщ 3 до 18% [1,3,5].
За даними бтьшосп м1кробюлопчних дослн джень, яю проводилися дослщниками наприкшц1 XX та на початку XXI стол^тя в краТ'нах 3i схожими кл1матичними умовами (захщна i центральна европа, Канада, niBHiHHi штати США) доведено, що збудниками позалкарняноТ' пневмони найчаспше були Str.pneumoniae (35-55%), Haemophilus influenzae (10-15%),iHLui грамнега-тивн1 бактери i стафтокок (8-10%). Епщемюлоп-чною особливютю е стабтьне пщвищення час-тоти пневмонш, викликаних актиновими MiKpoop-гажзмами (Mycoplasma pneumoniae, Legionella та Chlamydia pneumoniae et psittaci) - разом до 20%, переважно у молодих oci6.
Це пояснюеться збтьшенням м1граци населения, змшою звичних м1сць вщпочинку (значно зростае ктькють 0ci6,K0Tpi вщвщують швденж краТ'ни), вщповщно, зростанням епщемюлопчних KOHTaKTiB.
Антибютикотерашя е основним видом лкуван-ня хворих на позалкарняну пневмонш, яка пе-редбачае ерадикацш патогенних м1крооргажзм1в або лквщацш ознак м1кробноТ' arpeci'i'.
антибютикотерапт, локсоф.
Складнють лкування пневмонП' значною Mipoio пов'язана 3i збтьшенням резистентносп збуд-ниюв до антибютиш: S.pneumoniae - до бензил-пенщилшу, Н.influenzae i Enterobacteriacae - до амшопенщилш1в i цефалоспорижв I поколшня [6,11,17,18].
Особливого значения в умовах ринковоТ' економки набувають фармакоеконом1чж пщходи до розробки рацюнальних схем терапи хворих.
Актуальнють вивчення терапевтичноТ' ефективносп р1зних схем лкування обумовлена значними матер1альними витратами на антибактер1альж препарати, вартютю витратних матер1ал1в (шприци, голки, системи для внутршньовенних вливань, стерильж розчини).
У зв'язку з цим у деяких краТ'нах останжми роками стали застосовувати стушнчату антибактер1альну терашю (sequential therapy, streamline therapy, step-down therapy, switch therapy, follow-on therapy, deescalation therapy) [4,3,7].
Стушнчата терашя передбачае двоетапне за-стосування антибактер1альних препарате з переходом вщ парентерального (важким хворим бажано в/венне введения ) до непарентерального (перорального) шляху введения у найкоротцл термши з урахуванням ключного стану патента. Отримаж переконлив1 докази того, що стушнчата терашя не поступаеться за своею ефективнютю традицшним схемам призначення антибютиш, але призводить до скорочення термшу лкування в стацюнар1, а також знижу-ються витрати на лкування, що пов'язано з меншою вартютю пероральних антибютиш
