Туныця Т.Ю., Ходико Д.И. Механизмы усовершенствования международной торговли правами на выбросы парниковых газов в контексте проблем устойчивого развития Украины
Рассмотрено формирование институционной среды международного рынка прав на выбросы парниковых газов и влияние международной политики устойчивого развития на этот процесс. Отражена ключевая роль технологического потенциала сокращения выбросов парниковых газов как определителя предложения Украины на международном рынке прав на выбросы. Обоснована целесообразность разработки новой долгосрочной стратегии участия Украины в международной торговле правами на выбросы парниковых газов и ее значение для достижения устойчивого развития.
Tunytsya T. Yu., Khodyko D.I. Mechanisms of international greenhouse gases emission rights trading improvement in the context of Ukraine's sustainable development problems
Formation of institutional infrastructure for international greenhouse gases emission rights trading under the influence of sustainable development policy principles is considered. Economy-wide technologic potential for greenhouse gases emission reduction is emphasized as a key determinant of Ukraine's international supply of emission rights. Ukraine's further participation in international emission trading requires reconsideration of its long-term strategy within the sustainable development framework.
УДК332.482 Проф. О.В. Виноградова, д-р екон. наук;
астр. О.В. Воропаева; астр. В.Г. Дарчук -
Донецький НУ економжи i торгiвлi т. Михайла Туган-Барановського
ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СП1ВВ1ДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ "СТАЛИЙ ТУРИЗМ" I "СШЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ
ТУРИЗМ"
Наведено результати дослщження та подальшого розвитку понятшно-категор^ ального апарату природно-орieнтованого туризму; визначено межi мiж термшами "сталий туризм", "сшьський зелений туризм" та вшма можливими синонiмiчними формами цих понять, яга поширет в украшськш i зарубiжнiй науковш л^ератург
Ключовг слова: сшьський зелений туризм, еколопчний туризм, сталий туризм, природно-орieнтований туризм, принципи сталого розвитку.
Постанова проблеми. Стр1мке зростання обсяпв послуг туризму, що тдтверджуеться збшьшенням удв1ч1 за перюд 1990-2010 рр. кшькост турис-т1в у свт, з одного боку, свщчить про устхи у вир1шент рекреацшних, еко-ном1чних та сощально-гумаштарних завдань а, з шшого, е одним 1з важливих прояв1в глобал1зацп, що завдае серйозно! шкоди екосистемам, культурно-ю-торичнш спадщиш, нацюнальнш самобутносп, спричиняе виникненню кон-флжпв на сощальному 1 культурному тдгрунп, особливо в тих кра!нах, де вщсутня зважена економ1чна политика.
Науковщ р1зних кра!н свггу 1 високопосадовщ ООН неодноразово наго-лошували на важливосп використання потенщалу туризму для досягнення щ-лей сощального та економ1чного розвитку, що вщом1 як Цш розвитку тисячо-лггтя (ЦРТ), 1 сприяння досягненню сталого розвитку сустльства. Наприклад, шляхом полшшення базово! шфраструктури 1 всеб1чного залучення мюцевих громад туризм може сприяти зниженню р1вня бщносп, - першо! з восьми ЦРТ.
Пiд час Генерально! асамбле! ЮНВТО 10 жовтня 2011 р. у м. Кенджу (Республжа Корея) близько 70 мшс^в з усiх регiонiв свiту погодились на стимулювання тако! полiтики в сферi туризму, яка була б спрямована на до-сягнення ЦРТ до 2015 р. Паралельно з цим, було тдкреслено здатнiсть туризму сприяти побудовi "бiльш безпечного, справедливого, "зеленого" i процвiтаючого свпу для всiх" [1].
Вважаемо, що саме природно-орieнтований туризм та застосування принцитв сталостi у стратегiчному плануванш розвитку галуззi е саме пею панацеею, що допоможе знизити можливий негативний вплив вiд некон-трольованого зростання обсяпв туризму, та сприяти соцiально-економiчному розвитку кра!ни i охорони довкшля. При цьому дуже важливо чiтко визначи-тися з термшолопею: "сiльський зелений туризм", "екологiчний туризм", "сталий туризм", "природно-орiентований туризм".
У науковш лiтературi роль i поняття сшьського зеленого туризму вис-вгтлено у працях таких вчених, як Ю.Б. Миронов, М.Й. Рутинський, О.Ю. Дмитрук, Т.1. Ткаченко, Л.В. Головко, В.1. Биркович, М.О. Шмагельсь-ка та шш1 Питання сутностi, факторiв, принципiв та iнструментiв механiзму сталого розвитку туризму стали предметом наукових дослщжень О. А. Круче-ка, В.В. Смаля, 1.В. Смаля, Т.1. Ткаченко, О.О. Бейдика, М.Б. Бiржакова, О.Ю. Дмитрука, Я.Б. Олшника, В.1. Гетьмана, Ю.В. Зiнько, Г.С. Гужина та ш. Проте на сьогоднi не юнуе едино! спiльно! думки серед фахiвцiв щодо тлума-чення сутносп понять "сiльський зелений туризм", "сшьський туризм", "зелений туризм", "агротуризм", "екотуризм" тощо та !х взаемозв'язку з дефiнiцiею "сталий туризм".
Все це посилюе актуальнiсть питання дослщження та подальшого розвитку понятiйно-категорiального апарату природно-орiентованого туризму.
Метою дослщження е надання чiтко! межi мiж термiнами "сталий туризм", "сшьський зелений туризм" та вшма можливими синонiмiчними формами цих понять, як поширенi в укра!нськiй i зарубiжнiй науковiй лiтературi.
Основн1 результати дослщжень. Серед багатьох видiв туристсько! дiяльностi особливе мiсце належить сшьському зеленому туризму, сьогоднi ще недостатньо сформованому й розвиненому в укра!нськш туристичнiй практицi, але, безперечно, перспективному у забезпеченш сталого розвитку туризму. Незважаючи на посилену увагу з боку державних i мiсцевих оргашв влади, туристичних органiзацiй, науковцiв до питань розвитку сшьського зеленого туризму в Укра!ш, немае единого тдходу до його визначення як виду економiчно! дiяльностi. Це пояснюеться тим, що досi не прийнято закону, який регулював би дiяльнiсть у сферi сiльського зеленого туризму. Тому важ-ко роздiлити таю часто вживаш поняття, як "сшьський зелений туризм", "сшьський туризм", "агротуризм", "екотуризм" тощо.
На свиовому ринку сшьський зелений туризм активно розвиваеться, починаючи з 70-х роюв XX ст. у бшьшосп кра!нах свиу, серед яких США, Нiмеччина, Iталiя, Австрiя, Австралiя, Польща та ш. Виникнення цього виду туризму е об'ективним процесом, пов'язаним iз загостренням еколопчних проблем у великих мютах, iндустрiалiзацiю й iнтенсифiкацiю виробництва.
На мiжнароднiй конференцп ООН у Стамбулi (1996 р.) з цього питання було прийнято декларащю "Екополюи - поселення сталого розвитку", в якш наго-лошено, що майбутня урбанiзацiя вщбуватиметься в напряму переносу мюь-кого стилю та способу життя у сшьську мюцевють [2].
Поняття сшьський зелений туризм, агротуризм, фермерський туризм розкрито у наукових публжащях та лггературних джерелах i видшяються як пiдвиди екологiчного туризму, пов'язаного з пошуком екологiчно чистих зон та 1х збереженням [3]. Визначення сутност екологiчного туризму здiйcнила Мiжнародна органiзацiя екотуризму (TIES). У матерiалах ще1 оргашзацп заз-начено, що екотуризм - це вщповщальш подорожi до природних зон реп-ошв, збереження навколишнього середовища i тдтримка добробуту мюцево-го населення [4]. Однак це положення, акцентуючи увагу на головному прин-ципi екотуризму - дбайливому cтавленнi до природних ресурив, тим не менш, не враховуе критерп cталоcтi туризму як виду дiяльноcтi
Проект Закону Укра1ни "Про ciльcький туризм" (вiд 16.10. 2009 р.) визначае ciльcький туризм як вид туризму, який передбачае тимчасове пере-бування туриcтiв у сшьськш мicцевоcтi для вiдпочинку та отримання ними послуг зi сшьського туризму [5]. Такий шдхщ до дефшщп ciльcького зеленого туризму е дещо звуженим, оскшьки це визначення бшьше характеризуе агротуризм. Сшьський туризм, на думку М.Й Рутинського - це будь-яка форма туризму, що показуе сшьське життя, мистецтво, культуру та спадщину сшьських громад i допомагае мюцевш громадi економiчно та cоцiально, а та-кож поглиблюе cпiлкування мiж туристами та мюцевими жителями, збагачу-ючи доcвiд туриcтiв [3].
Сутнicть цього виду туризму доповнюе Т.1. Ткаченко, яка наводить тага характеристики "сшьського туризму": вщпочинок у сшьськш мюцевостц близькicть до природи та можливють бiльше часу проводити на cвiжому по-вiтрi (у лici, на озерi i та ш); можливicть харчування екологiчно чистими та дешевими продуктами; реальна можливicть залучитися до сшьськогоспо-дарських робiт для власного задоволення; залучення до шшо! культури, зви-ча1в та учасп в мicцевих святах, розвагах [6].
Головною метою сшьського туризму, на думку М.О. Шмагельсько1, е новий агротуристичний продукт - сукупнють послуг з оргашзацп перевезен-ня, розмщення, харчування туриcтiв, який би виходив за рамки традицшного уявлення про туристичну пропозицiю Укра1ни, i, неодмшно, враховував би природну, icторико-культурну специф^ регiонiв та гоcтиннicть ciльcького населення [7, с. 95-97, с. 96]. Можна погодитись з думкою автора про те, що доповнення визначення "сшьський туризм" означенням "зелений" шдкреслюе його еколопчну орiентацiю [7, с. 95-97]. Тобто визначення поняття "сшьський зелений туризм" повнютю зб^аеться з визначенням "сшьського туризму", i не е тотожшм визначенню "зеленого туризму".
Зелений туризм - це туристична дiяльнicть на територп натуральних природних ландшафпв з елементами благоустрою, де юнують умови для ко-роткотривалого вiдпочинку (вiд 5-10 годин до 1-2 дшв), збирання япд, гри-бiв, вiдпочинку на пляжi та iнших цiлей. До категорш об'ектiв зеленого ту-
ризму належать люопарки, пдропарки, дендрологiчнi парки, боташчш сади та iншi ландшафтнi комплекси [6]. У деяких кра!нах термш "зелений туризм" описуе саме вщпочинок у сiльськiй мiсцевостi, тобто е синонiмом термiну "сiльський туризм" [8] Проте головною його особливютю, порiвняно з масо-вим туризмом, е саме еколопчна складова.
Сiльський зелений туризм - це специфiчна форма вщпочинку в при-ватних господарствах сшьсько! мiсцевостi з використанням майна та трудо-вих ресурсiв особистого селянського, тдсобного або фермерського господар-ства, природно-рекреацiйних особливостей мiсцевостi та культурно!, юторич-но! та етнографiчноl спадщини регiону [9, 10].
Головними вщмшностями зазначених видiв туризму е характер занять на природi тд час вiдпочинку (виробництво сшьськогосподарсько! продук-ци, ознайомлення iз сiльським побутом, збирання япд, грибiв i лжарських рослин), мiсце розташування туристiв (фермерське господарство, садиба в сшьському населеному пунктi, об'екти штучних i природних садiв i парков), високий стутнь доступу до екологiчно чисто! продукцп та, вiдповiдно, низь-кий рiвень забруднення навколишнього середовища.
Агроекотуризм - вид туристсько! дiяльностi в сшьськш екологiчно чистiй мiсцевостi, коли туристи живуть сшьським життям на фермах та хуторах i споживають екологiчно чисту продукцiю [6]. Термш "агротуризм" вико-ристовуеться для опису вше! туристично! дiяльностi в сшьськш мюцевосп (наприклад, фестивалi, музе!, ярмарки, iншi культурнi поди), i частше озна-чае турпродукти, якi прямо пов'язаш з сiльським середовищем: вщпочинок на фермi, у садибах або палатках, навчальш вiзити, домашня !жа, розваги, продаж сiльськогосподарських продукпв тощо.
Фермерський туризм е рiзновидом агротуризму, вiн пов'язаний вик-лючно з перебуванням туриста на ферм^ де вiн шукае нового досвщу вiд фер-мерсько! дiяльностi. Люовий туризм можна вiдносити до сшьського туризму, або ж вважати окремим його видом. Отже, характерною спшьною рисою зазначених видiв туризму е бажання турислв вiдпочити на лош природи та тз-нати !!. Дискусп щодо сталого розвитку туризму, методичш та методологiчнi шдходи з вирiшення ще! проблеми почали активно з'являтись в наукових колах, починаючи з 1987 р., коли була опублжована доповщь Всесвиньо! комь си з питань навколишнього середовища та розвитку "Наше спшьне майбутне".
Одну з перших спроб визначення сталого туризму здшснила Свггова Туристична Органiзацiя (СТО) у 1988 р. Сталий туризм розглядали як напря-мок, що веде до управлшня всiма ресурсами таким чином, що економiчнi, со-цiальнi й естетичш потреби можуть задовольнятися за одночасного збере-ження культурно! самобутносп, основних екологiчних процесiв, бюлопчно! рiзноманiтностi та систем пiдтримки життя [11].
Дзшше, принципи й обов'язки свиового спiвтовариства з приводу розвитку сталого туризму було зазначено в документ "План дш на ХХ1 ст. для подорожей та туристично! шдустрп", розробленому Всесвiтньою ту-ристською оргашзащею (иКШТО), Всесвiтньою радою подорожей та туриз-
му (ШТТС) та органiзацiею "Зелений свiт". У документ пiд сталим розвит-ком розумшть процес, який вiдбуваеться без заподiяння шкоди туристським ресурсам, такий спошб управлiння, коли ресурси поповнюються з тiею ж швидюстю, з якою використовуються, або через переход вiд повiльно вщнов-лювальних ресуршв до швидко вiдновлюваних [12].
У "Хартп зi сталого туризму", яку було ухвалено на Мiжнароднiй конференцп з туризму у Ланшеро (Канарсью острови) в 1995 р., було розкрито еколопчну, економiчну та сощальну складовi сталого туризму. Зпдно з Хар-тiею, розвиток туризму мае бути оснований на критерп сталосп. Це означае, що вш е еколопчно прийнятним на тривалий перiод часу, економiчно життездатний, а також етично та сощально справедливий i рiвноправний що-до мюцевих громад [13].
Доцiльно розмежовувати поняття еколопчного та сталого туризму. Погоджуючись з думкою В.В. Смаля й 1.В. Смаля, треба зазначити, що термь ном "екологiчний туризм", або "екотуризм", позначають лише один iз сегмен-тiв туристично! сфери дiяльностi, тодi як принципи сталостi розвитку мають бути дiевими для рiзних видiв туристично! дiяльностi, включаючи як альтер-нативнi, так i традицшш [11].
Тобто сталим може бути будь-який вид туризму, що розвиваеться згiдно з принципами сталого розвиту, що сформульоваш ВТО та Всесвгтньою радою з подорожей i туризму та сконцентрованi на чотирьох ключових компонентах - еколопчнш, економiчнiй, культурологiчнiй сталостi, а також ста-лостi мiсцевих громад з ушею рiзноманiтнiстю прояву !хньо! життедiяльнос-тi. У мiжнародних документах i спецiальнiй лiтературi вони мають описовий характер.
Загальш принципи сталого розвитку туризму, на наш погляд, вдало доповнила Т.1. Ткаченко. Так, сталий розвиток туризму характеризуеться ево-люцiйним характером та довготривалютю розвитку; екологiчною коректню-тю (ефективнiстю) туристського руху та туристичного бiзнесу, сприянням збереженню та поетапному вщтворенню цiлiсностi природного середовища та культурно! спадщини; гармонiйнiстю (збалансованютю) усiх складових елементiв сталого розвитку туризму як соцiо-еколого-економiчно! системи; сощальною справедливiстю доступу рiзних поколiнь (генерацш) до турис-тичних ресурсiв (природних i штучних, економiчних, культурологiчних i со-цiально-побутових); динамiчним характером розвитку [6, с. 58-60].
Новжов В. С. дав таке визначення сталому розвитку туризму: це здат-нiсть туризму протягом тривалого перiоду зберiгати сво! кшьюсш та якiснi показники, тобто виправдовувати сподiвання резидентiв i туриспв, як в ко-роткотермiновому, так i в довготермiновому перiодi, i при цьому не завдавати шкоди навколишньому середовищу тiе! територi!, яка заштересована в цьому явищi [14]. Але це визначення суперечить поняттю "розвиток" - це необорот-ш, закономiрнi та спрямованi змiни в матерiальних та iдеальних об'ектах, зав-дяки яким виникае новий яюсний стан об'екта - через змши в його складi та структур^ Розвиватися означае переходити на яюсно новий рiвень.
Треба зазначити, що, на нашу думку, украшською мовою термш "сталий розвиток" не повною мiрою вiдповiдаe концепцп "sustainable development", яка передбачае розумне регулювання природних i соцiально-економiч-них процесiв. Бiльш точним був би термш "збалансований розвиток", тобто такий, який передбачае збалансовану динамiчну рiвновагу. Або термiн "гар-моншний розвиток", на якому наполягають науковщ Т.1. Ткаченко, В.Я. Шевчук, Г.О. Бшявський, Ю.М. Саталкiн, В.М. Навроцький, яю зазначають, що дефшщш "гармонiйний розвиток" значно краще вщповщае сутностi процесiв розвитку з екологiчноï точки зору, нiж такi визначення, як "сталий", "стшкий", "стабiльний", "усталений", "збалансований" тощо [15]
Отже, сталий розвиток туризму - це такий розвиток, який дае змогу задовольнити потреби туристав у тепершньому чаш, враховуючи iнтереси ту-ристськоï дестинацп щодо збереження цiеï можливостi у майбутньому, при задоволеннi економiчних, сощальних i естетичних потреб з тдтриманням ю-торико-культурних i екологiчних щнностей, без заподiяння шкоди бюлопч-ному рiзноманiттю i системам життезабезпечення.
Висновки. Незважаючи на певнi вiдмiнностi у теоретичнш концепцiï сiльського зеленого туризму в аналiзованих працях, усiм визначенням прита-маннi спiльнi риси, а саме: цей вид туризму передбачае вщпочинок у сшьськш мюцевосп, близьюсть до культурно-матерiальнiй спадщинi, дозвшля у сiльськiй мiсцевостi, сiльський спошб життя. Сiльський зелений туризм, на вщм^ вiд масового, прямо пов'язаний з природним середовищем, сшьсько-господарською дiяльнiстю, мiсцевими продуктами, повсякденним життям громади, традицiями та культурною спадщиною. Таким чином, доцiльно його вважати альтернативною формою туризму, спрямованою на тдтримку мюце-воï економiки та сумюною з поняттями сталого розвитку туризму.
Л1тература
1. Туризм имеет важное значение для достижения целей глобального развития - министры туризма и ООН. Press Release, № PR11080. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.mkt.unwto.org/ru/news
2. Екополюи - поселення сталого розвитку: Стамбульська декларащя // Ватерпас. -1996. - № 6.
3. Рутинський М.Й. Сшьський туризм : навч. поабн. / М.Й. Рутинський, Ю.В. Зшько. -К. : Вид-во "Знання", 2006. - 271 с.
4. What is ecotourism?. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ecotourism.org/si-te/c.orLQKXPCLmF/b.4835303/k. BEB9/What_is_Ecotourism_TheJnternational_Ecotou-rism_Society.htm
5. Про сшьський зелений туризм: проект Закону Украши. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.icp.org.ua/ukr/zakon/akts/2005/08/18/zakon_ukraini_pro_si_206.html.
6. Ткаченко Т.1. Сталий розвиток туризму: теор1я, методолопя, реали б1знесу : моногра-ф1я / Тетяна ¡вашвна Ткаченко. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во Кшв. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. - 463 с.
7. Шмагельська М.О. Фактори розвитку сучасного сшьського зеленого туризму / М.О. Шмагельська // Проблемы материальной культуры. - Сер.: Географические науки. - 2009. -№ 21. - С. 23-29.
8. Головко Л.В. Сшьський зелений туризм як фактор зайнятосп населення / Л.В. Головко // Вюник Нацюнально!' академи наук Украши : загальнонаук. та громадсько-полггичний журнал, 2008. - № 124. - С. 123-136.
9. Биркович В.1. Сшьський зелений туризм - прюритет розвитку туристично! галуз1 Ук-ра!ни / В.1. Биркович // Стратепчш прюритети : наук.-анашт. що кварт. зб. - 2008. - № 1 (6). -С. 138-143 С. 139.
10. Вишневська Ю.В. Анашз основних функцш та метод1в адмшютративно-правового регулювання розвитку сшьського зеленого туризму в Укра1ш // Право Укра!ни: теор1я i практика. - 2010. - № 4. - С. 14-18.
11. Смаль В. Туризм i сталий розвиток / В.В. Смаль, 1.В. Смаль // Вюник Льв1вського ушверситету. - Сер.: Географ1чна. - Льв1в : Вид-во ЛНУ 1м. 1вана Франка. - 2005. - Вип. 32. -С. 163-173 с.
12. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.un.org/russian/conferen/wssd/agenda 21/index. html.
13. Declaration of World Conference on Sustainable Tourism, meeting in Lanzarote, Canary Islands, Spain, on 27-28 April 1995. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.gdrc.org/uem/eco-tour/charter.html
14. Новиков В.С. Характерные черты туризма XXI века - устойчивое и инновационное развитие.
15. Шевчук В.Я. Еколопчне управлшня : тдручник / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкш, Г.О. Б1лявський, В.М. Навроцький. - К. : Вид-во "Лийдь", - 2004. - 430 с.
Виноградова Е.В., Воропаева О.В., Дарчук В.Г. Теоретическое обоснование соотношения понятий "устойчивый туризм" и "сельский зеленый туризм"
Показаны результаты исследования и последующего развития понятийно-категориального аппарата природно-ориентированного туризма; определены различия между понятиями "устойчивый туризм", "сельский зеленый туризм" и всеми возможными синонимическими формами этих терминов, которые распространены в украинской и зарубежной научной литературе.
Ключевые слова: сельский зеленый туризм, экологический туризм, устойчивый туризм, природно-ориентированный туризм, принципы устойчивого развития.
Vinogradova E.V., Voropaeva O.V., Darchuk V.G. The theoretical approach to definition of "Sustainable tourism" and "Rural green tourism"
The results of research and subsequent development of concept-category vehicle of the natural-oriented tourism are described in the article; distinctions are certain between concepts "Steady tourism", "rural green tourism" and by all possible synonymous forms of these terms which are widespread in Ukrainian and foreign scientific literature
Keywords: rural green tourism, sustainable tourism, ecological tourism, sustainable development's principles.
УДК 504 Проф. 1.М. Синякевич, д-р екон. наук - НЛТУ Украти, м. Львт
ГЛОБАЛЬН1 ЕКОЛОГ1ЧН1 ЗАГРОЗИ ТА IX ПОЛ1ТИЧН1 НАСЛ1ДКИ
Розглянуто глобальш еколопчш загрози антропогенного та природного земного 1 косм1чного походження, що постали перед земною цивтзащею в ХХ1 ст. Здшснено анал1з переговор1в, що вщбувалися впродовж останшх двох рогав у рамках Юотського протоколу (1997), а також прогноз пол1тичних наслщюв глобального потеплшня кл1мату.
Ключовг слова: глобальш еколопчш загрози, Юотський протокол, пол1тичш наслщки глобального потеплшня кл1мату.
З огляду на потеплшня та дестабЫзащю ктмату в двадцять першому столгт зростае кшьюсть наукових праць, автори яких намагаються пояснити причини виникнення цього природного явища. До всесвгтньо визнано! концеп-