CC BY
119
Milashovska O.I., Udovenko A.M. Role and place of excursion activity in development of religious tourism in Transcarpathia
In the article considered the essence of excursion activities, its role, place and importance in the development of religious tourism in the Carpathian region, described the nature, purpose and main features of the religious tours, function of the excursions and their characteristics, factors of success during religious excursion, rules during religious excursion, describes the role of tour guide during the tour, considered religious objects of Transcarpathia, which are often visited by tourists.
Keywords: excursion, sightseeing activities, religious tourism, function of excursion, religious object.
УДК338.43-057.212(477.87) Доц. С.О. Малахова, канд. екон. наук;
доц. С. С. Радомський, канд. екон. наук - Львiвський НАУ
СЫЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ - ОСНОВА РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНО1 1НДУСТРН ЗАКАРПАТТЯ
Здшснено огляд сучасного стану сшьського туризму, проблем та перспектив його розвитку. Проанал1зовано юльюсть сшьських садиб у розр1з1 райошв Закарпатсько! области Визначено прюритети реал1защ! державно! полиики розвитку сшьського туризму та завдання оргашв державно! влади у регулюванш 1 в управлшш туристично-рекре-ацшним комплексом.
Ключовi слова: туристично-рекреацшний комплекс, туризм, сшьський туризм, екотуризм, зелений туризм, сшьсью садиби.
Постановка проблеми. Проблема розвитку сшьського туризму в Укра-1Ш та Закарпатп особливо!' актуальносп набула останшми роками. Оргашзащя вщпочинку на сел1 мае надзвичайно позитивний вплив на економжу та еколо-гда регюшв Украши за рахунок використання наявного приватного житлового фонду, розширення сфери зайнятосп сшьського населения та можливостей ре-ал1зацИ' на мкщ продукцп особистого селянського господарства, забезпечення туриспв еколопчно чистими продуктами харчування та збереження природи внаслщок зниження антропогенного тиску.
Закарпатська область мае значний потенщал для того, щоб стати потуж-ним туристичним центром свггового р1вня. Для цього в кра! е вс необхвдт ту-ристичт ресурси, а саме наявт природн рекреацшт ресурси, мережа шд-приемств туристично-рекреацшного обслуговування, ят становлять матер1аль-но-техтчну базу та шфраструктуру туризму, що забезпечують функцiонувания туристично-рекреацшного комплексу регюну.
Аналiз останнiх дослщжень i публжацш. Багато науковцiв займалися дослiджениям сшьських територш та розвитку в них сшьського зеленого туризму. Фундаментальний внесок зробили такi вiтчизиянi вчеш, як М. Рутинський, Т. Лужанська, В. Васильев, О. Любщева, Г. Гортевський, Ю. Зiнько, Я. Маевський. У працях цих дослiдникiв ктотно розширено теоретичнi засади, а також розроблено практичш аспекти розвитку сшьського зеленого туризму.
Постановка завдання. Розкрито суть таких понять: "сшьський туризм", "еколопчний туризм", "агротуризм". Також детально розкрито динашку розвитку сшьського туризму в Закарпатськш области
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Виклад основного матерiалу. Закарпаття - багатонацiональний край. Тут з давтх часш у ткному сусiдствi проживають украíнцi (80,51 % вщ усього населення обласп), угорцi (12,08 %), румуни (2,56 %), росiяни (2,47 %), цигани (1,12 %), словаки (0,45 %), нiмцi (0,28 %).
У гiрських районах на пiвнiчному сходi обласп мешкае етнiчна група лемкiв, гори на сходi областi заселяють гуцули. Давш традицií добросусiдства створюють особливу атмосферу дуже гостинного ставлення селян до туристов, що е вагомою запорукою перетворення краю на осередок мiжнародного туризму в Центрально-Схщшй Gвропi. Найважливiшою особливiстю Закарпаття е те, що це найзахдата область Украши й едина серед областей держави, що межуе одразу з чотирма крашами Центрально! бвропи: Польщею, Словаччиною, Угорщиною i Румунiею. Ця особливiсть перетворюе Закарпаття на транскор-донний "полюс" притягання туристичних потоюв iз Заходу й Сходу, Пiвночi й Пiвдня бвропейського континенту.
У Закарпатськш областi перехрещуються чотири важливi мiжнароднi ав-тотранспортнi магiстралi, що сполучають бвропейський Союз з Украшою, Ро-сiею, державами Центрально! Ази. З початком XXI ст. автомагiстралi перетво-рюються у мiжнароднi транзитно-туристичт коридори з розгалуженою шфрас-труктурою приватних мотелiв, кемпiнгiв, ресторанiв, сервк-цен^в, що обслу-говують транзитно-туристичнi потоки.
Можливкть задоволення туристично-рекреацiйних потреб переважно мкького населення, що проживае в умовах урбашзованого середовища, у районах зi складною екологiчною ситуацiею, зумовила помiтний iнтерес до сiльського туризму та його рiзновидiв - агротуризму й екотуризму.
Сшьський туризм - це перспективний напрям малого туристичного бiз-несу, заснований на активному вщпочинку в сiльськiй мiсцевостi. Розматсть циклш туристичних занять: пiзнавальних (ознайомлення з культурно-кторич-ними, природними, етнографiчними цiнностями), розважальних (риболовля, по-лювання, збирання грибiв, ягiд, трав), оздоровчих (купання у водоймах, заняття фiзичною працею), змiна вражень i майже постiйний контакт iз природою роб-лять сiльський зелений туризм одним з найефектившших вид1в рекреацiйноí да-яльностi, що володiе постiйно зростаючою популярнiстю.
Ольський туризм i його шдвиди - агротуризм та екотуризм - найбшь-шою мiрою вiдповiдають прiоритетам сталого еколого-економiчного розвитку регюну, зокрема: збереження природного та культурного середовища, еконо-мiчна пiдтримка добробуту мкцево!' громади, постачання туристам мкцевих екологiчних продуктiв харчування.
На сьогодш не iснуе едино!' сп1льно1 думки серед фахнвщв щодо визна-чення категорií "сiльський туризм". Сiльський туризм можна розглядати у вузь-кому та широкому значенш. У першому значеннi пiд с1льським туризмом пот-рiбно розумiти проведения рiзних заходiв (спортивних, оздоровчих, культурно-дозв1льних), спрямованих на створення сприятливих соцiальних умов у сшьсь-кому господарствi (насамперед, зайнятiсть мiсцевого населення), пiдвищення ефективносп основного виробництва (за рахунок "переливу" кашталу) i, на-рештi, забезпечення оптимального конкурентного середовища на туристичному
ринку (на 6a3i розвитку промислового розведення дичини для спортивного по-лювання, рибальства).
У широкому значеннi сшьський туризм також можна розглядати як до-мiнуючу ключову галузь у територiальному аспектi, коли iншi галузi (народш ремесла, шляхове господарство i транспорт, сфера торгiвлi та харчування, iншi пiдприeмства сфери послуг) пiдлаштовуються технолопчно пiд вiдповiдне при-родно-рекреацiйне середовище [2].
Агротуризм - це сектор туристично! галузi, орieнтований на використан-ня природних, культурно-iсторичних та шших ресурсiв сiльськоí мiсцевостi i 11 специфiки для створення комплексного туристичного продукту. Обов'язковою умовою е те, щоб мiсця проживания туристiв (зазвичай, iндивiдуальнi, спещаль зованi) перебували в сшьськш мiсцевостi (або малих мктах без промислово! й багатоповерхово! забудови).
Близьким за сво1м змiстом i спрямуванням до агротуризму е екотуризм. Екотуризм - це форма подорожу, сприятлива для навколишнього середовища. Вона вщбуваеться на територiях, що мають природничу цiннiсть (нацiональнi та ландшафтш парки). Екотуризм спрямований на охорону природного й культурного середовища регюшв, якi вiдвiдують туристи. Вш передбачае, що учас-никами цих подорожей е люди з високою еколопчною свiдомiстю. Близьким за суттю до поняття "екотуризм" е зелений туризм (green tourism) та природничий туризм (nature tourism).
До виникнення такого соцiально-економiчного явища, як "сшьський зелений туризм", туризмом у загальноприйнятому розумiннi займались особи (фах1вщ), що мали вiдповiдну економiчну або шшу спецiальну освiту та ввдпо-вiдний стаж роботи в туристичних пiдприемствах. Але сьогоднiшнi реалií пока-зують нам, що послуги, пов'язаш зi сiльським (зеленим) туризмом, здебшьшого надають особи, якi мають зовс1м iнший фах (робiтники сiльськогосподарських шдприемств, працiвники сфери обслуговування, вчителi, музиканти та ш.), якi надають щ послуги в сiльський мiсцевостi безпосередньо за мкцем основного проживання. Вказаний " недолiк" не може забезпечити максимальний ефект вiд цього виду дiяльностi як для власникш сшьських садиб, так i для туриспв. Це й можна вважати основною вщмшнктю сiльського зеленого туризму вщ туризму, так би мовити, звичайного.
Лiдером европейського сшьського туризму визнана Iталiя, що одержуе щорiчно прибуток вiд нього приблизно в розмiрi 350 млн дол. У Швейцарц доходи вiд туризму становлять 15 млрд дол. на рш, з яких: 10 млрд дол. забезпе-чують фермери в прських мiсцевостях. Загальна кiлькiсть садиб, що надають послуги iз сiльського туризму, в УкраМ нараховуе понад 1500 осель [1].
У Закарпатп нараховуеться 474 домогосподарства, яш приймають ту-ристiв i надають 1м вiдповiднi послуги (проживання, харчування). У розрiзi районiв обласп найбiльша кiлькiсть садиб наявна у Берепвському, Свалявсько-му, Мiжгiрському районах (вiдповiдно 79, 61 та 56 сшьських садиб). У ввдсот-ках до вск!' кiлькостi садиб у Закарпатськш областi на Берег1вський район при-падае 16,7 %, Свалявський - 12,9 %, Мiжгiрський - 11,8 %. Найменша кiлькiсть садиб нараховуеться в таких районах, як Ужгородський, 1ршавський та Виног-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Укра'ни
радiвський (9, 10 та 7 садиб вщповщно), у вщсотках до загально'1 ктькосп -1,9 %, 2,1 % та 1,5 % [5,6].
Аналiзуючи розташування стьських садиб, можна зробити висновок, що найбтьша 1х ктьюсть сконцентрована в популярних туристичних курортах, яю спецiалiзуються на рiзних видах туризму (оздоровчий, лшувальний, прськолиж-ний, еколопчний, винний тощо). Для бтьшо'* наочностi данi щодо кiлькостi сшьських садиб у розрiзi районiв Закарпатсько'1 областi вiдображено на рисунку.
Рис. Ктыасть стьських садиб у районах ЗакарпатськоI област1
До основних передумов та причин, що роблять прюритетним саме роз-виток стьського туризму в Закарпаттi, можна зарахувати таю:
• переважна бiльшiсть населення област проживае в гiрськiй мюцевосп, для яко1 е характерною низька зайнятють через вiдсутнiсть попиту на робочу силу, а житловий фонд, який переважно перебувае у приватнш власносп, потенцiйно може бути використаний для проживання та вiдпочинку туриста;
• внаслщок розвитку сiльського туризму незайняте або частково зайняте населення буде залучене в процес сусшльного виробництва та надання туристичних послуг, через розширення кола самозайнятостц
• формуватиметься додатковий попит i вирiшиться проблема збуту продукщ1 шд-собних господарств селян та шших галузей i сфер, що обслуговують туристiв;
• розвиток сiльського туризму дасть змогу виршити наявнi соцiально-економiчнi проблеми села;
• наслiдком розвитку туризму в селах буде розбудова мюцево'1 шфраструктури (благоустрiй сiльських садиб, вулиць, клубiв, магазинiв, ринкiв та iнших ш-фраструктурних елементiв), пiдтримка в належному станi мiсцевих пам'яток ю-торико-культурно1 спадщини.
Прiоритетами щодо забезпечення реаизацп державно'' полiтики розвитку стьського туризму у поточному рощ будуть [1]:
1. Реалiзацiя заходiв щодо державно!' пiдтримки розвитку стьського туризму на 2006-2010 рр., затверджених розпорядженням Кабшету Мiнiстрiв Укра-Уни вiд 03.07.2006, № 373-р.
2. Розроблення вiдповiдного нормативно-правового акта, що регулюватиме суспiльнi вiдносини у сферi сiльського туризму.
3. Розроблення нацюнального стандарту щодо надання послуг стьського туризму.
4. Здшснення шформацшно-рекламно1 тдтримки розвитку сiльського туризму. Зазначене дасть змогу створити ва умови для сталого розвитку стьсько-
го туризму й покращання соцiально-побутових умов та рiзновидiв самозайня-тостi сiльського населення. У таких умовах учасники туристичного бiзнесу от-
80
Т7\
Июльюсть садиб
римають можливосп фiнансово-економiчного маневру, свободу вибору прюри-тетав, форм i видiв дiяльностi. I, як наслiдок, основним регулятором кзлькосп cy6'eKTÎB господарювання стане ринок, а не методи адмМстративно1 регламен-тацiï. Органи державно!' влади через надмрне втручання можуть спровокувати небажаш явища, що в кiнцевомy шдсумку може призвести до зменшення над-ходжень у мiсцевi бюджети [4].
Висновки. Сьогоднi, як в Украïнi загалом, так i в Закарпатт зокрема, формуеться економiчна основа для оргашзацц вiдпочинкy на сел! Вщновлення дiяльностi заклад1в соцiально-кyльтyрного призначення поступово формуватиме сферу нетрадицiйних для села видав тдприемницько!' даяльност та сферу розваг.
Основним завданням оргашв державно! влади у регyлюваннi i в управ-лiннi тyристично-рекреацiйним комплексом е створення сприятливого ринково-го середовища для соцiально ефективного, економiчно вигiдного та екологiчно допустимого, з погляду регiонy, розвитку туристичного бiзнесy. За таких умов учасники туристичного бiзнесy отримають можливостi фiнансово-економiчного маневру, свободу вибору прюритепв, форм i вид1в дiяльностi. I, як наслвдок, основним регулятором кiлькостi суб'ектав господарювання стане ринок, а не методи адмЫстративно!' регламентацiï.
Лггература
1. 3bît про роботу сектору лщензування управлшня правово'1 та лщензшно'1 полiтики Державно!' служби туризму i курорйв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. tou-rism.gov.ua/PublicationsList.aspx? id=39.
2 Карчевская Е. Что такое агротуризм? / Е. Карчевская. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.tourlib.columb.net.ua/statti.htm.
3. Ледовских У.Ю. Экотуризм на пути в Россию: принципы, рекомендации, российский и зарубежный опит / Е.Ю. Ледовских, Н.В. Моралева, А.В. Дроздова. - Тула : Изд-во "Гриф и К", 2002. - 236 с.
4. Регюн: соцiально-економiчнi трансформаци / М.1. Пiтюлич, Ю.Б. Кушнiр, С.С. Лавре-нюк, О.С. Молнар. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 2007. - 415 с.
5. Сельский зеленый туризм и фестивали в Закарпатье. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.rest4 u.com.ua/userfeedback 111.
6. Туристичний портал. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rest4u.com.ua
Малахова С.О., Радомский С.С. Сельский зеленый туризм - основа развития туристической индустрии Закарпатья
Сделан обзор современного состояния сельского туризма, проблем и перспектив его развития. Проанализированы количество сельских усадеб в разрезе районов Закарпатской области. Определены приоритеты реализации государственной политики развития сельского туризма и задачи органов государственной власти в регулировании и в управлении туристско-рекреационным комплексом.
Ключевые слова: туристско-рекреационный комплекс, туризм, сельский туризм, экотуризм, зеленый туризм, сельские усадьбы.
Malakhova S.O., Radomskyy S.S. Green tourism - basis of tourism industry Transcarpathia
The paper reviews the current state of rural tourism, the problems and prospects of its development. The analysis of rural households in terms of regions of Transcarpathia. Defined priorities of state policy development of rural tourism and objectives of public authorities to regulate and manage recreational complexes.
Keywords: tourist-recreational complex, tourism, rural tourism, ecotourism, green tourism, farmsteads.
