CC BY
20
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 504:001 Ст. наук. ствроб. О.€. Рубель, канд. екон. наук -
1н-т проблем ринку та економiко-екологiчних до^джень НАН Украти
ЕКОНОМ1КО-ЕКОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ У ПРИМОРСЬКИХ РЕГ1ОНАХ
Представлено HayKOBi розробки з onraMi3a^i чинниюв розвитку системи еко-логiчного туризму на приклaдi приморських регiонiв. Обговорюеться понятшний апарат екологiчного туризму.
Ключов1 слова: еколопчний туризм, приморськi регiони, региональный шнова-цiйний розвиток.
Senior research worker O.E. Rubel - Institute market problems and economic-ecological researches of NAS of Ukraine
Economic-ecological bases of development of tourism in maritime regions
In scientific article the development in sphere of optimization of factors of development of system of ecological tourism by the example of seaside regions are submitted. The device of ecological tourism and approaches of estimation of an ecological resource is opened.
Keywords: ecological tourism, maritime regions, regional innovative development.
На сьогодш надзвичайно актуальними е проблеми використання, збе-реження та вщновлення природно-ресурсного потенщалу украшських приморських регюшв. Сучасне туристичне господарство е найвищою за р1внем рентабельност сферою людсь^' д1яльност1. За даними Всесвiтньоi оргашза-ци туризму, кожен вкладений у розвиток цього виду б1знесу долар, приносить вщдачу, у середньому, бшьш шж 250 долар1в [2]:
Табл. 1. Динамька розвитку мьжнародного туризму за регюнами свьту _(дань ВТО станом на вересень 2002 р.)._
Репой Доходи ввд туризму, млн. USD
1996 1997 2000 2001
Всього у свт 435 448,3 477 463,6
Свропа 221,1 225,5 234,5 230,4
Америка 112,7 119,2 132,8 122,5
Схвдиа Аз1я та Тихоокеанський басейн 81,2 82,1 82 82,2
Африка 8,3 8,7 10,8 11,7
Близький Схвд 7,7 8,5 12,2 11,8
Швденна Аз1я 3,8 4,1 4,7 5
Окр1м туристичного б1знесу мае бути визначена царина надання сана-торно-курортних послуг. За даними НАН Украши, у 90-i роки минулого сто-р1ччя в Украш1 склалася тенденщя до р1зкого зниження показниюв ефектив-ност роботи санаторно-курортних установ. Статистичш дат показують, що за перюд з 1992 до 2000 р. у санатор1ях та пансюнатах з лжуванням в Укрaiнi
втрачено близько 4 тис. мюць; у санаторiях-профiлакторiях - близько 20 тис. мюць; у будинках вiдпочинку - 40 тис. мюць; у базах вщпочинку - бiльше як 60 тис. мюць; у турбазах - бшя 60 тис. мiсць [5]. В Укра1нському Придунав'1 показники з кшькосп лiжко-мiсць знизилися майже на 50 % [4].
Мета представлено! роботи - охарактеризувати загальш напрямки мо-бшзаци частки природно-ресурсного потенцiалу (ПРП), що придатна для екологiчного туризму (ЕТ) в регюш Украшського Причорномор'я (на основi даних регiону Украшського Придунав'я).
Туризм i туристична дiяльнiсть - складнi соцiальнi процеси. Турис-тичну дiяльнiсть можна розглядати як дiяльнiсть органiзаторiв туризму (тур-операторiв i туристичних агентiв, а також шших учасникiв туристичного ринку) щодо формування продукту споживання - туристичного продукту i його споживання туристами - з шшого боку.
Туристичний продукт мае певну предметну складову, що характерна конкретними властивостями. О^м цього, туристичний продукт базуеться на ресурсних елементах, а саме на ресурсних складових, а також системах ш-фраструктури туризму.
Природний ресурс може бути потенцшним джерелом туристичного продукту [3], але складовою туристичного продукту стане тшьки у взаемозв'язку з шшими елементами туристичного бiзнесу. Якщо доступу до природного ресурсу немае, тодi ресурс або об'ект не може бути потенцшним туристичним продуктом. Необхщною умовою е попит суспшьства на цей продукт. Нами ствер-джуеться, що саме формування суспшьного попиту i е головним завданням роз-витку формування туристичного продукту як шструменту активiзацil та стабш-заци використання рекреацiйного потенцiалу Украшського Причорномор'я.
Вщносно новим видом туристично! дiяльностi е екотуризм. Певнi до-сягнення у сферi екологiчного туризму зроблеш нашими сусiдами Болгарiею та Румушею, Угорщиною, Польщею. Так, Нащональна стратегiя екотуризму в Болгари була розроблена як вщповщь на зростаючу популярнiсть туризму взагалi. За кшька рокiв для багатьох болгар ця економшо-еколопчна, оргаш-зацiйна категорiя стала набагато бшьш доступною та зрозумшою. Стратегiя була розвинена як вщповщь на хвилю нацiональних i регюнальних iнiцiатив у сферi екoтуризму [10]. Розвиток яких вимагае пропагування мюцевих тра-дицiй, обрядiв, звича1в i культури як альтернативи масовому туризму. Кожна така шщатива просувалася в умовах необхщност розпочати бiзнес без великих швестицш, в умовах стшкого руху за охорону природи.
Уперше термiн "екотуризм" був використаний Мшлером у 1978 р. як визначення одного з варiантiв зрiвноваженого розвитку туризму. В основi екотуризму лежить турбота про навколишне середовище. Екотуризм розви-нувся у результат виникнення нових суспiльних потреб щодо шзнання та охорони природи, культурного надбання. Вш заснований на туристичному попит та пов'язаний з туристичними потребами у вивчеш природи, збере-женнi екосистем з урахуванням штереЫв мiсцевого населення [2].
М1жнародна Асоцiацiя екотуризму дала одне iз ключових визначень (1991): "Екотуризм - подорож у райони природних дшянок iз свiдомiстю, що
зумовлена турботою про навколишне середовище (вщповщальна по!здка), i сприяе економiчнiй стабшьност мюцево! громади ".
У нацюнальнш Стратеги Екотуризму Болгари подано наступне визна-чення екотуризму: "Сегмент туристичного ринку та шшо! економiчно! активности що пов'язана з ним: це - вщповщальна по!здка на територи з добре збе-реженим природним пейзажем, багатими традищями, культурою та вторичною спадщиною, i при цьому мало впливае на них, зберiгае, захищае й про-довжуе !х iснування. Екотуризм вщграе освiтню роль i гарантуе життездат-ний розвиток мiсцевих громад [10].
Еколопчний туризм поеднують людей, що подорожують iз науково-пiзнавальними цшями. Сферою iнтересiв цих туристiв е навколишне природ-не середовище. Особливий штерес при даному видi туризму представляють охоронюваш природнi територи. Таким чином, еколопчний туризм визна-чаеться виключно як спецiалiзований вид дозвшля з яскраво вираженими на-уково-тзнавальними цiлями. 2002 рiк був оголошений ООН як "Мiжнарод-ний рш екологiчного туризму".
Поряд iз сощальними та екологiчними аспектами - туризм це катего-рiя переважно економiчна. Це багатогранна саме економiчна дiяльнiсть як ор-ганiзаторiв туризму, так i властиво споживачiв туризму - туриств. Кожен етап розвитку свггового та нацiонального туризму характеризуеться особли-вими характеристиками та показниками активност всiх учасникiв.
Кожен туристичний регюн, кожна кра!на, та кожне мюто, та мюце-вiсть прагнуть ращонально використати наявнi туристськi ресурси для одер-жання економiчних вигод i доходiв. Вiдзначимо особливо, що туристичш центри та регiони не тшьки отримують прибуток вщ туристично! дiяльностi, але й видiляють прямо й опосередковано величезш фiнансовi кошти на гар-монiйний розвиток туристично! шдустри, на просування туристичного продукту на зовшшшх i внутрiшнiх ринках, на залучення iнвестицiй у туристич-ну iндустрiю [2].
Розвиток в Укра1ш туристично! iндустрil, що дедалi бiльше iнтег-руеться у св^ову туристичну iндустрiю, е одним iз ключових напрямкiв структурно! перебудови економ^. Прiоритетнiсть розвитку в'!зного, внутрiшнього туризму та органiзацi! вщпочинку на селi позитивно позначаеться на шдви-щеннi якостi життя в Укра!ш, створеннi додаткових робочих мюць, поповнен-нi валютних запасiв держави, шдвищенш !! авторитету на мiжнароднiй аренi.
Туристична iндустрiя е важливим чинником стабiльного та динамiч-ного збшьшення надходжень у бюджет, важливий позитивний вплив на стан справ у багатьох галузях економши (транспорт, торпвля, зв'язок, будiвниц-тво, сшьське господарство та т.п.). Туризм сприяе шдвищенню зайнятостi на-селення, розвитку ринкових вщносин, мiжнародному спiвробiтництву, залу-ченню громадян до пiзнання багато! природно! та iсторико-культурно! спад-щини, збереженню еколопчно! рiвноваги.
Позитивний вплив сшьського туризму на рiшення сощально-еконо-мiчних проблем села пов'язане з тим, що, що вш розширюе сферу зайнятостi сiльського населення, особливо жшок, i дае селянам додатковий заробггок;
2. Екологiя довкiлля
75
розширюе можливост зайнятостi мешканцiв села не тшьки у сферi сшьсько-го господарства, але й у сферi обслуговування. Розвиток сшьського туризму мае потребу на сьогодш у фiнансовiй шдтримщ шляхом надання фшансово!' допомоги на облаштування будинкiв, iх ремонт, упорядкування прилягаючих територiй, надання рекламних послуг, тдвищення рiвня обслуговування то-що. Одним з важливих понять для екотуризму е потенцшна рекреацшно-ту-ристична мютюсть - максимальний рiвень туристичного навантаження в ре-гiонi за умови мiнiмiзацii збитку для природного та сощально-культурного середовища. Потенцiйна рекреацшно-туристична мiсткiсть е динамiчною ка-тегорiею i може змiнюватися [1, 4, 6]. Потенцшну рекреацiйно-туристичну мiсткiсть можна роздшити на:
• потенцшну еколопчну мютшсть - максимальна чисельн1сть туриспв, що не завдае шкоди навколишньому природному середовищу;
• потенцшну психолопчну мютшсть - максимальна чисельн1сть турисив, що не впливае негативно на враження мюцевих жител1в 1 гостей;
• потенцшну сощально-культурну мюткють - максимальна чисельнють турис-т1в, що не завдае шкоди социально-культурному середовищу. Туристично-рекреацшний потенцiал Украiнського Придунав'я представлений досить сприятливими киматичними чинниками i цiнними турис-тичними ресурсами, такими як тепле море, мшководш лимани з рiзною соло-нютю, озера, лiкувальнi пелоiди i ропа лимашв, чисельнi пiщанi пляжi, шд-земнi джерела мiнеральних вод. Важливе значення для туризму мають i найбагатшi природнi промисловi ресурси: мисливськ ресурси птахiв i ссав-щв; рибнi ресурси Придунайських озер, гирловоi зони Дунаю i прибережно!' зони моря; лжарських рослини та iншi ресурси [7-9] (див. рис.), що взагалi е характерним i для всього субрегюну Захiдного Причорномор'я.
Рис. Структура Природно-ресурсного потенщалу ЕТ (Украшського Придунав'я)
Важливим туристичним об'ектом е також юторико-культурш та етног-рафiчнi ресурси, чисельш пам'ятки, пов,язанi з багатою iсторiею освоення Швшчного Причорномор'я, залишки поселень епохи бронзи, мщ i раннього залiза, залишки грецьких поселень, пам'ятники архiтектури, у т.ч. "Украшсь-ка Венещя" - м. Вилкове [5]. Для туризму е привабливими переплетення мю-цевих етнокультур з традицшними ремеслами: килимарство, вироблення шюр, виноробство, ковальське ремесло, виготовлення виробiв з очерету та ш.
Чинником, що сприяе розвитку туризму в Украшському Придунав'1 е наявнiсть цiнних природних комплекЫв, що вiдрiзняються унiкальнiстю тва-ринного свiту та високим бюрозмаггтям. Поряд з можливiстю розвитку оздо-ровчого туризму, у тому числ^ морського, регiон мае особливий потенщал для оргашзаци екологiчних стежок, мюць спостережень за птахами (бердс-водчингу), еколопчним туризмом, туризмом, пов'язаним з аматорським ри-бальством, полюванням, сшьським туризмом, етнографiчним, iсторичним i науковим туризмом.
Висновки
Вщповщно до норм мiжнародноi практики, та вiдповiдно до положень Гаазько! (1989 р.) деклараци з туризму, основними принципами туризму, за-декларованими Всесвiтньою туристичною оргашзащею е наступнi: дiяльнiсть державних управлшських органiв у туристичнiй сферi повинна спрямовува-тися на забезпечення аналiзу, координаци та макрорегулювання туристично-го розвитку. У цьому плат свою пдну шшу на ринку туристичних послуг повинен зайняти екотуризм.
Туристична iндустрiя е важливим чинником сталого та динамiчного збiльшення надходжень у бюджет. Важливим е позитивний вплив на стан справ у багатьох галузях нащонально!' економжи (транспорт, торпвля, зв'язок, будiвництво, сiльське господарство тощо). Туризм сприяе пiдвищенню зайня-тостi населення, мiжнародному спiвробiтництву, залученню громадян до тз-нання багато!' природно!' та юторико-культурно! спадщини, збереженню еко-лопчно!' рiвноваги.
Запровадження пiдходiв активiзацii до екологiчного туризму е одним з чинниюв мiсцевого розвитку, активiзацii економiчних процесiв та стимулю-вання iнвестицiйного потенцiалу регiонiв, що вщноситься як до Украшського Придунав'я, так i до всього Причорномор'я.
Лггература
1. Блага М.М. Географ1чш вщмшносп та шляхи оптимiзацii використання рекреацшно-ресурсного потенцiалу прсько-приморських територш Криму: Автореф. дис... канд. географ. наук: 11.00.02/ ОДУ 1м. Мечнкова. - Одеса, 2000. - С. 4-5.
2. Биржаков М.Б. Введение в ТУРИЗМ: Учебник. - Издание 7-е, переработанное и дополненное. - СПб.: "Невский Фонд" - "Изд. дом Герда", 2004. - 448 с.
3. Данилишин Б.М., Дорогунцов C.I., Мщенко В.С. та ш. Природно-ресурсний потенщал сталого розвитку Украши. - К.: РВПС Украши, 1999. - С. 238-314.
4. Потенциал рекреационно-туристического комплекса региона: характеристика и механизмы мобилизации/ С.К. Харичков, В.В. Шмагина, Е.В. Степанова// Политика мобилизации интегрального ресурса региона: В 2 кн. Рук. авт. коллектива: член-корр. НАН Украины, д.э.н., проф. Б.В. Буркинский, д.э.н., проф. С.К. Харичков. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2002. - Кн. 2 - С. 7-70.
5. Рубель О.Е. Формирование региональной политики использования природно-ресур-сного потенциала экотуризма в зонах водно-болотных угодий// Научный вестник аграрной науки Причерноморья. - В 2-х т, т. 2 - Николаев: НГАА, 2001. - С. 322-327.
6. Рубель О.Е. Эколого-экономические проблемы устойчивого использования природно-ресурсного потенциала водно-болотных угодий Украинского Придунайя// Экономические инновации, вып. 10: Тенденции глобализации и регионализации социально-экономического развития (экономические трансформации экономика и экология). Сб. науч. работ. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2001. - С. 265-271.
7. Степанов В.Н., Харичков С.К., Бердников И.А., Шмагина В.В. Организационно-экономические и правовые механизмы формирования и развития рекреационно-туристичес-кого комплекса Придунайского региона.// Региональная комплексная программа социально-экономического развития Придунайского региона. Подпрограмма "Формирование и развитие рекреационно-туристического комплекса в Придунайском регионе". - Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины (рукоп. фонд), 1999. - 42 с.
8. Харичков С.К., Шмагина В.В. Лизинг в решении инвестиционных проблем ту-ристско-рекреационной сферы// Экономические инновации: Совершенствование системы управления предпринимательством. - Одесса: Ин-т проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 1998, вып. 3. - С. 112-117.
9. Шмагина В.В. Система механизмов мобилизации природно-ресурсного потенциала объектов рекреации и туризма// Рекреацшна шдус^я: досвщ, проблеми i перспективи роз-витку. - Львiв: 1н-т регюнальних дослщжень НАН Украйни, 2000. - С. 236-243.
10. ECOTOURISM IN BULGARIA/ Examples for sustainable practices. The project "The nature will help us to turn over a new leaf is financed by Federal Republic of Germany/ Federal Ministry for Economic Cooperation and Development (BMZ) and implemented by Deutsche Gesellschaft fuer Technische Zusammenarbeit (GTZ) and the Regional, 2003. - P. 35-42.
УДК 582.711.713:631.4 В.М. 1ваницька - Закарпатський
лкотехмчний коледж
БЮЛОГО-ЕКОЛОГШШ ВЛАСТИВОСТ1 СЛИВИ ТА II ВИКОРИСТАННЯ У Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1
Дана бюлого-еколопчна характеристика сливи. Показаш шляхи ll використан-ня у люовому господарсга.
Ключов1 слова: еколопя, грунт, ерозiя, навколишне середовище, люове господарство.
V.M. Ivanytska - Transcarpathian Forest Technical College The bio-ecological property of plum-tree and its usage in timber industry
The bio-ecological characteristics of plum-tree was given. There were shown the ways of its utilizing in timber industry.
Keywords: ecology, soil, erosion, environment, timber industry.
Вступ. Формування i властивост грунпв значною м1рою, кр1м шших фактор1в, залежать вщ гранулометричного i мшералопчного складу грунто-твiрних (материнських) порщ. Сшьськогосподарське використання земель на схилах, яке проводилося у Закарпатт протягом останнього перюду, виклика-ло руйнування грунпв у результат ерозп, збшьшення грунтово! кислотностi i погiршення структури грунту. Багато грунпв оброблялися без достатнього внесения добрив i пiдтримання необхiдного рiвня вмюту оргашчно! речови-ни. Вiдомо, що безсистемш рубання на ерозiйио небезпечних дiляиках, над-мiриий випас худоби, збiр пiдстилки негативно впливають на стан родючост едафотопiв у люових умовах.
