CC BY
14
ПРОБЛЕМИ ПР0ФЕС1ЙН01 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В
Маргарита Д1ДУХ
ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В РЕСТ0РАНН01 СПРАВИ ТА II РЕАА13АЦ1Я У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕС1
V статт1 розглянуто теоретичну модель тдютовки до професШноI д^ялшостё майбутшх фахлвщв ресторанной справа. Розкрито шсце та значения штегрованих фахових спецкурав.
Наше дооиджения е педагопчиим, осюльки ми розглядасмо один з аспект професшио! тдготовки спещалкта у ВИЗ, а саме готовшсть до здшснення дшльносп. в нашому випадку -до оргашзацп ресторанно! справи. Особливкть ще1 дшльносп полягае в тому, що вона формуеться у взаемозв'язку знань, навичок та умшь з потребами й ¡нтересами майбутнього фах1вця вказажм сффи.
Метою статт1 е розкриття теоретичних основ пщготовки до майбугньо! професшно 1 д1яльност1 спещал1спв ресторанно! справи.
У процес1 дослщження всгановлеио, що готовшсть до професшно 1 д1яльносп фа>лвця з оргашзацп ресторанноГ справи становить взаемод1ю р1зних компоненте практично!' готовности яка базуеться на внутршнш настанов1 [ складаеться ¡з сукупносп готовностей займатися окремими видами вказаиоГ справи.
Наведемо передлтам власне розумшня готовносп майбутнього фах1вця до оргашзацп ресторанноГ справи. И можна охарактеризувати як сукупну яюстъ фах1вця, що складаеться з трьох основ них компонент з вщиовщними показниками: 1) теорегичний (змстовний, когштивний, факторний); 2) практичний (технолопчний, виконавський, опсрацшно-процесуальний, конструктивний); 3) мотиващйний (щншстно-ор1ентацшний, емоцшний, психолопчний).
Основою для пошуку ефективних засоб1в пщготовки майбутшх фах1вщв у ВНЗ до оргашзацп ресторанно! справи стало положения, що 1х навчання мае бути спрямоваие на формуваиня готовносп до тих в ид ¡в робота, яы безпосередньо шкагп 1 будуть необхщш в наступшй професшно1 д1яльносп, розвивають у студент нестандартне мислення, шщатившсть [ сприяють реалгзацн особиспсних п¡знавальних потреб.
Результата апалпу лггературних джфел свщчать, що формування готовносп особистосп до иевного виду д1яльносп здшснюеться за таким алгоритмом: засвоення теоретичних знань; сформовашсть иозитавних мотив ¡в; оволодшня професшними навичками; вдосконалення спещальних навичок безпосередньо у практичнш д1яльносп.
У про не а створення мод ел 1 навчання студенпв постало питания вибору оргашзацшно! форми IX цшеспрямовано! пщготовки до оргашзацп ресторанно! справи. Анал1з праць вчених \ досвщу роботи ВНЗ дозволив з'ясувата, що за останш роки гадготовку майбутшх спещал1спв до окремих в ид ¡в професшно1 д1яльносп вважаеться за доцшьне здшснювати гад час проведения теоретичних [ практичних занять ¡з спещальних лижпредметних курав. Обфунтоваиа необхщшсть 1 иозитивний ефект цього процесу зазначаеться в роботах багатьох науковцш [1; 4; 7]. Отже, засобами иоеднаиня елемента навчального матер1алу з р1зних дисциплш е иасампфед ¡нтефоваш спецкурси, що дае змогу бшыи глибоко усвщомити сутшсть професшно1 дшльносп.
Ми иодшяемо думку вчених про дощльшсть й ефектившсть викладаиня спецкурав у фаховш пщготовщ студента. Стосовно ж теми нашого доопдження вважаемо, що гадготовка
майбутшх фах1вщв ресторанно! справи може бути покращена за умов вивчення студентами спецкурсу «Основи ресторанно1 справи». Провщною метою цього спецкурсу е пщвшцення теоретичного й практичного р1вшв профссшнси гадготовки сиещалкт вказано! галуз1.
Навчально-виховними завданнями «Основ ресторанно! справи» е забезпечити усвщомлення студентами теоретичних основ оргашзаип ресторанно! справи; навчити майбутшх фах¡вщв комплексно планувати професшш завдання д1яльносп, визначати зм1ст \ методи робота залежно вщ конкретних умов та ¡ндивщуальних особливостей пфсоналу, обирати оптимальну послщовшсть проведения ресторанних заход ¡в, обГрунтовувата виб1р засоб1в, форм [ метод1в сшлкування з персоналом закладу, визначати оптимальний обсяг I складшсть завдань; комплексно анал1зувати проведений ресторанний захщ; здшснювати ¡фове моделювання ресторанних заход ¡в або 1х фрагмент за створеними студентами розробками та сценар1ями.
Профама спецкурсу включае оргашзащю як аудиторной так I поза аудиторно! роботи студента, що забезпечуе не лише наукову обфунтовашстъ професшно! д1яльносп, а й практичне навчання п здшснювати. Такий пщхщ до орган шли навчального процесу студента рпдпорпдае сучасним науковим твфдженням, що знания не пфедаються в готовому р.игляд! шляхом простого споглядання або показу, а можуть буги засвоеними лише в результат д1яльносп. 3 урахуванням цього ми розглядаемо шд готовку майбутшх фах1вщв до оргашзацп ресторанно! справи як складний анал пико-синтетичний процес. Для його решпзацп пропонуемо профаму авореного нами ексифиментального спецкурсу, який поеднуе формування практичних умшь на основ1 теоретичних знань.
Базовими у розробщ спецкурсу стали концеитуальш положения про розумшня оргашзацп ресторанно! справи як комплексу властив остей особистосп майбутнього фах1вця, яи забезпечують високий ршень його професшно! д1яльносп, I положения про те, що кфування ресторанною справою мае вщбуватися на рефлексивному р1вш [3].
Вивчення «Основ ресторанно! справи» характеризуемся комплексним використанням метод1Р, навчання. Так, у змодельованому процеа гадготовки студента до роботи у вказанш сфер1 передбачалось застосування словесних (розповщь, пояснения, бесща, опис, пор1вняння, анал1з, узагальнення, ¡ндукщя, аналопя, проведения дидактичних ¡гор, фупових дискусш) \ словесно-наочно-практичних метод ¡в. Плд час оргашзацп та проведения лекцшних занять передбачалось самостшне засвоення студентами матер ¡алу, а також спрямування 1х до самопщготовки та майбутньо! професшно! д1яльносп. Так, лекцп стали основою для сприймання та пфедання теоретичного матер ¡алу. Практичш заняття ироводилися вщповщно до наступно! загально! структури: перев1рка знань науково-теоретичних положень з теми, яю е ключовими у подалышй практичшй роботи семшарська [ практична частини. Пфев1рка знань здйснювалась викладачем, а семшарська та практична - студентами шд його кер1вництвом.
Таким чином, аудиторне навчання майбутшх фах1вщв ресторанно! справи здшснювати профеайну Д1яльн1сть будувалось у послщовносп засвоення теоретичних знань з методики и оргашзацп, ознайомлення з досвщом роботи та усвщомлення студентами його головно! ще! з подалыпим наданням 1м можливосп створювати на цш основ! власш розробки I моделювата 1х.
Розроблений змкт спецкурсу «Основи ресторанно! справи» та методика його освоения дають пщстави вважати його окремим навчальним предметом [ самостшною складовою системи професшно! освгги, усгашне функщонування яко! можливе завдяки постшному надходженню шформацн з ¡нших систем.
Описаний спецкурс було впроваджено в практику ВНЗ вщповщно до створено! навчально! модели Так, у розробленш на основ! загальних дидактичних 1 методичних законом1рностей мод ел 1 формування у студент готовносп до оргашзацп ресторанно! справи розкриваються тсор1я й практика навчання майбутшх спещатпспв професшно оргашзовувати роботу закладу харчування та контрольно-ощнш д!Г за и ходом 1 результатами. Ц1 завдання виконуютъея також пщ час засвоення студентами знань психолопчних, методичних, фахових дисциплш з наступним !х узагальненням та поглибленням у кура «Технолопя ресторанно! справи», а також удосконалення у процей виробничих практик.
Запропонована модель гадготовки майбутшх фах1вщв ресторанно! сфави була використана для проведения формувального експерименту.
В межах дослщно! робота перев1рка знань теоретичного матер1алу була спрямована на узагальнення та уточнения зм1сту як лекцшного матер1алу, так I додатково! л1тератури. У структуру ирактичних занять ми включали такий вид робота, як моделювання фрагмента сцснарш оргашзацп ресторанно! справи. Пщготовка та проведения моделювання фрагмента з пояснениям проводились у три етапи:
1) розробка фрагмента оргашзацп ресторанно! справи певного типу з використанням виробничого досвщу фах1вщв, визначенням мети, мкця ще! справи у структур! суспшьного харчування, розкриттям уйх основ них етагав розвитку тощо;
2) власне здшснення моделювання;
3) анашз усгах1в [ недолшв проведен ого моделювання.
На ирактичних заняттях змктовий компонент формувався в ход1 пер ев ¡р юг теоретичних знань, комеитованого виршення завдань оргашзацп ресторанно! справи та проведения ¡грового моделювання, де майбупнм фахшцям доводилося практично застосовувати набуп знания.
В основу експериментально! технолог!! шдготовки студен™ до оргашзацп' ресторанно! справи покладено системний та особиспсний гадхщ, а концептуальною основою стала гумашстична фшософ1я освгга, яка ор1ентуе процес викладання на повагу до людсько! гщносп того, хто навчаеться. У змстовш частиш експфиментально! технологи визначено загальш та конкретш ш.1п професшно! пщготовки, а процесуальна частина описуе оргашзащю навчального процесу, побудованого на загальних дидактичних принципах, пфедбачае вщповщш методи навчання та форми робота, д1агностику навчальних досягнень студент [2; 5; б].
Нами доведено, що ефектавшсть пщготовки студенпв до оргашзацп ресторанно! справи гадвищуеться за умов и введения таких вид ¡в навчально! робота, як коментоване виршення виробиичих завдань та ¡грове моделювання, оптимальие поеднання фупово! та ¡ндивщуально! форми оргашзацп професшно! пщготовки, розробка р1знопланових завдань для аудиторно! та позааудиторно! самостшно! робота.
Пщ час иедагопчного експфименту встановлено, що р1вень сформованосп у студенпв експфиментально! фупи, пщготовка яких здшснювалась за експфиментальною технолопею, мотиващйного, зшстового та процесуального компонент готовносп до оргашзацп ресторанно!' справи значно пщвищився пор1вняно з такими ж показниками студент контрольно! фупи. Так, у студент експериментально! фупи на завершальному еташ експфименту иоказники сформованосп компонент готовносп до зазначено! д1яльносп вщповщали: мотав ацшний та змстовий - допрофесшному, а процесуальний - професшному р1вневг Водночас показники сформованосп вщповщних компонент готовносп до оргашзацп' ресторанно! справи у студент контрольно! фупи, пщготовка яких здшснювалась за традищйним навчанням, вщповщали елементарному р1вню.
Отже, результата експфиментального навчання майбутшх фахшщв свщчать про ефектившсть експериментально! технологи, використання яко! гарантуе досягнення запланованих результат: шдвигцення р1вня мотиващйного, зм1 стов опт процесуального компонентов готовносп студент до оргашзацп ресторанно! справи та забезпечуе !х взаемод1ю. Пщтвердженням цього е суттевий прир1ст за кожним ¡з компонент готовносп: мотивацшного - на 0,238, зм1стового - на 0,2, процесуального - на 0,268. Позитивна змша р!вневих характеристик компонент!в готовносп мала дннаг.цчнпй характф, про що свщчать результата вихщного, заключного та остаточного зр1з1в, проведение у формувальному експфименп.
Отже, результата иедагопчного експфименту гадтвфджують ефектившсть ! доцшьшсть впроваджения експфимеитальио! технолоп! професшно! пщготовки студент до оргашзацп ресторанно! справи у р1зних закладах харчування, пфедуамресторанного типу.
Формування у студент готовносп до оргашзацп ресторанно! справи може вщбуватись, якщо у пронес! !х навчання здшснювата в казану д1яльшсть з використанням технолопчного гадходу. Це зумовлюе формування у них позитивно! мотиващ! до оргашзацп ресторанно! справи, забезпечуе фунтовш теоретичш знания та сприяе формуванню вщповщних професшних ушнь, удосконалених у практичшй д1яльносп майбутнього фах1вця на аудиторних заняттях, в позааудиторний час та шд час проходження виробничо! практики.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического
образования. - 2-е изд. перераб и доп. - М.: Просвещение, 1990. - 139 с.
2. Белозерцев Е. П. Подготовка учителя в условиях перестройки. - М.: Педагогика, 19S9. -208 с.
3. Бондар В. I. Дидактика: ефекгнвш технологи навчання. - К.: Вересень, 1996. -128 с.
4. Зиновьев С. И. Учебный процесс в высшей школе. -М.: Высшая школа, 1975. -304 с.
5. Зязюн I. А. Педагопчна майстершстъ. - К.: Вшца школа, 1997. - 349 с.
6. Кобзев М. С. Актуальные проблемы современной профессиональной подготовки учителя И
Сборник научных трудов: Научно-технические основы профессиональной подготовки в
педагогическом вузе / Редкол.: М. С. Кобзев и др. - Саратов, 1981. -163 с.
Лариса МАААДИКА
ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ПРОФЕС1ЙНИХ ЗНАНЬ У СТРУКТУР1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТШХ ФАХ1ВЦ1В МНС УКРАШИ
У cmammi розглянутi деят проблема вдосконапення навчалшого процесу у ВНЗ Minicmepcmea з питань надзвичайних ситуацШ Украши на ochosi застосування комп "ютерних тестовых програм. Вказано на впроеадження комп 'ютерного тестового контролю з метою тдвищення ycniuiHocmi навчання курсантгв.
Висока професшна шдготовка у ВНЗ майбутнього иращвника Мшштерства з питань надзвичайних ситуацш (МНС) Украши передбачае наявшсть знань, умшь та навичок, яи би дозволяли йому яюсно виконувати cboí civ/IíOobí обов'язки в екстремальних умовах [1].
Одшею з передумов вдосконалення осв1тнього процесу в Укра1ш е реашзащя в ньому щей Болонсько! деклфацй'. Згщно з положениями uiei дскпараци', визначальним KjjiiTcpieM ocbíth в наш час е яюстъ ищготовки фах1вщв [2]. Проблема тдвищення якосп навчального процесу у ВНЗ МНС Украши на ochobí об'ективного ощнювання знань набувае особливо важливого значения. Вщ наявносп критерпв ощнювання, методíe i форм його проведения залежить р1вень ocbíth, що надаеться.
Мета стати - висвплення шлях1в удосконалення навчально-виховного процесу у ВНЗ MiHicTepcTEas питань надзвичайних ситуац1й Украши з використанням комп'ютерних тестових програм.
За останн1 роки розвиток hobíthíx ¡нформащйпих технолопй зробив жтуальною проблему модершзацй' системи ocbíth. В иишшшх умовах ирагнення пщготувати конкурентоспроможних фах1вц1в вимагае впровадження сучасних методик навчання. Одшею з проблем, що потребуе вдосконалення, е оргашзащя ефективного контролю знань курсашпв. Традищйне оиитування вже не може задовольнити ¡снуюч1 вимоги. Сьогодш вагому роль у nepeRÍpii,i знань займають тести.
Тестовий метод контролю останн1м часом ¡нтенсивно розвиваеться i поширюеться в систем! вищо1 ocbíth Укршни. Bíh е ушфкованою, загальновизнаною у cbítí формою контролю якосп пщготовки фах1вщв. Застосування такого контролю знань передбачае його високу технолопчшсть, забезпечуе об'ектившсть ощнювання навчальних досягнень, що певним чином унеможливлюе суб'ективне ставлення викладача. Впровадження тестування навчальних досягнень дасть можлив1сть забезпечити кожного курсанта ¡нформаидею щодо стану його навчально1 пщготовки, надати йому своечасиу допомогу в коригуванш ситуацп' вщповщно до наявних потреб.
Процес запровадження тестового контролю знань повинен бути поступовим, планом1рним i вимагае певного системного п1дходу. Якщо bíh побудований методично правильно, то сприяе:
- своечасному виявленню прогалин у знаниях;
- повторению i систематизацп Marepiaiiy;
-встановленню pÍB ня готовносп до засвоення нового матер i аи у;
- формуванню вмння користуватися прийомами само пер ев ¡рки i самоконтролю тощо.
