дисциплин. В связи с делением деятельности на репродуктивную и творческую, неотъемлемой частью профессиональной подготовки студентов является курсовое и дипломное проектирование, творческая самодеятельность (в нашем случае работа студенческой лаборатории моды) и научно-исследовательская работа.
Таким образом, содержание профессиональной подготовки инженера-педагога является особенным и не имеет аналогов в практике высшего профессионального образования. Здесь есть пять структурных компонентов: психолого-педагогическая, политехническая, инженерная (отраслевая), креативная подготовки, и подготовка по рабочей профессии. Эти компоненты интегрированы. В связи с этим профессиональная подготовка инженера-педагога - задача непростая, а если учесть невозможность экстенсивного пути решения, то требующая помощи с научно-педагогической стороны. Для того, чтобы не потерять в качестве, профессиональную подготовку приходится интенсифицировать: компактно структурировать содержание, разрабатывать и внедрять «ресурсосберегающие» образовательные технологии, искать новые пути и возможности интеграции психолого-педагогических и инженерных дисциплин.
Отметим, что одним из путей повышения качества профессиональной подготовки инженеров-педагогов швейного профиля является реализация такого подхода к проектированию содержания профессиональной подготовки, который предполагает структурирование учебного материала и блоков учебных дисциплин по принципу системности, последовательности, непрерывности, обеспечивая преемственность в содержании обучения, которая создает условия для интеграции различных компонентов профессиональной подготовки.
В заключение отметим, что рассмотренный нами подход подтвердил свою эффективность на практике. Построенные по рассмотренным выше принципам профессиональные программы и учебные планы подготовки инженеров-педагогов способствуют повышению качества обучения, обеспечивая профессиональную мобильность выпускника и его адаптацию на рынке труда.
ЛИТЕРАТУРА
1. Коваленко Е. Э. Дидактические основы профессионально-методической подготовки преподавателей специальных дисциплин: Дисс. ... д-ра пед. наук: 13.00.04.-К.,1999. - 421 с.
2. Кубрушко П. Ф. Актуальные проблемы теории содержания профессионально-педагогического образования: Дисс.... д-ра пед. наук: 13.00.08. - М., 2002. - 317 с.
3. Краевский В. В. Чему учить? // [Электронный ресурс] - Вопросы образования: Научно-образовательный журнал. - 2004. - № 3. - Режим доступа: http://www.ecsocman.edu.ru/vo/msg/ 320764.html. - Заглавие с экрана.
4. Левко А. И., Ахмеровa JI. В. Проблема ценности в системе образования. - Минск: НИО, 2000.-311 с.
5. Леднев В. С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы. -М.: Педагогика, 1991.-224 с.
6. Платонов К. К. Структура и развитие личности. - М.: Наука, 1986 - 256 с.
7. Профессиональная педагогика / Учебник для сгудентсв, обучающихся по пед. специальностям и направлениям / Под ред. С Я. Батышева. - М.: Ассоциация «Профессиональное образование», 1997. -512 с.
8. Словарь русского языка / Авт. С. И. Ожегов. -М.: Русский язык, 1982. - 816 с.
9. Тархан Л. 3. Дидактическая компетентность инженера-педагога: теоретические и методические аспекты: Монография. - Симферополь: Крымучпедтиз, 2008. - 424 с.
10. Толковый словарь живого великого русского языка / Авт. В. И. Даль. - М.: Русский язык, 1981. -Т. 2. - 779 с.
11. Философский словарь / Под ред. И. Т. Фролова. - 5-е изд. - М.: Политиздат, 1987. -590 с.
Тарас ТКАЧЕНКО
ОРГАН13АЦ1ЙНО-ПЕДАГОГТЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПР0ФЕС1ЙН01 КОМПЕТЕНТНОСТИ ФАХ1ВЦ1В БЕЗПЕКИ ЖИТТ6Д1ЯАЬНОСТ1 ЗАСОВАМИ 1НФОРМАЦ1ЙНО-КОМУН1КАД1ЙНИХ ТЕХНОАОГШ
У cmammi досшджено оргашзацшно-педагог1ч,ш умови формування професшноI компетентности фах1вц1в цивжъного зашсту засовами ¡нформащйно-комушкацШних технопогш на npmnadi Лъв1есъкого державного ушеерситету безпеки жшптедгяпъносгт.
Професшна д1ялынсть фа>ави|в цившьного захисту е складною, багатогранною та по.шфункцшнальною. Вона вимагае високого ршня професюнашзму, фахово! майстерносп, ¡нтелектуальних якостей 1 зд1бностей, особливо в сучасних умовах ускладнення завдань, яю ставляться перед пращвииками Мш1стсрства з питань надзвичайних ситуацш Украши та у справах захпсту населения вщ наслщюв Чорнобильсько! катастрофи (да.т - МНС). 3 урахуванням ще! обставинп проблема пщвищення р1вня I якосп професшно! пщготовки майбутшх фах1вщв безпеки життед1яльносп (дал1 - БЖД) у Льв1вському державному ушверситеп безпеки життедаяльносп (дал1 - ЛДУБЖД) е актуальною.
Загальна теоретична основа дослщження - це загальнонауков1 принципи профеайного становления особистосп, формування и професшно! компетентносп (Р. Берне, К. Доуле, С. Корчинськи, А. К. Маркова, Л. М. Мтна, А. Маслоу, Н. е. Мойсеюк, Дж. Сьюпер, М. А. Чошанов, Дж. Холланд, О. В. Хуторской, Е. Шорт); загально! те ори використання шформацшно-комушкацшних технолопй в оевт (В. П. Безпалько, В. Ю. Биков, А. Борк, Б. С. Гершунский, А. П. Сршов, М. I. Жалдак, Ю. О. Жук, С. С. Полат, I. В. Роберт, О. В. Шестопалюкта ¡н.).
На думку багатьох науковщв, дослщження процесу навчання не можуть буги доведеними, яйцо вони не пщлягали експфиментальнш перев1рщ [1; 2; 5; 6]. У педагопщ провщну роль в оргашзацн експфиментально! пфев1рки ефективносп 1 дошльносп теоретичних положень вщведено педагопчному експфименту, що е комплексним методом перев1рки ппотези, оргашзованим системним процесом [3. 112].
Метою нашого дослщження е перев1рка ефективносп орган¡защйно-педагоп1Iних умов використання засоб1в шформацшно-комушкацшних технолопй (1КТ) у ВНЗ МНС для формування ирофесшно! компетентносп майбутшх фах1вщв.
Поняття ефективносп не мае ч1ткого визначення, оскшьки ефектившеть - це ощнна кате гор ¡я, яка пов'язана ¡з вщношенням щнносп результату до щнносп витрат. Пщ ефектившетю формування професшно! компетентносп майбутшх фах1вщв БЖД засобами 1КТ ми розум1емо ЯК1СН1 та юльюеш покращення показниыв усшшносп курсанпв експфиментальних груп пор1вняно з контрольними. На нашу думку, мету дослщження дозволяе реалпувати результативно-затратна концепщя визначення дидактично! ефективносп оргашзащйно-педагопчних умов [4, 103]: позитивний прир1ст одфжаного результату щодо попфеднього результату з урахуванням часових, техшчних I психоф1зичиих затрат (ефект вщ роботи викладача, досягнення наперед прогнозованих цшей навчання курсант ¡з застосуванням 1КТ).
У процеа дослщження ми прагнули довести, що ефективна методика формування профеайно! компетентносп майбутшх ф ах ¡еще БЖД повинна Грунтуватися на ре ал ¡защ! визначених оргашзащйно-педагопчшЕХ умов застосування засоб1в 1КТ у ВНЗ МНС.
Результата експериментального навчання ¡з застосуванням шновацшних професшно ор1ентованих методик навчання на основ! засоб1в 1КТ при вивченш дисциилш практично! гадготовки з протипожежно! безпеки, а саме: «Пожежна та аваршно-рятувальна техшка», «Пожежна \ виробнича автоматика», «Пожежно-рятувальна пщготовка», «Пожежна тактика» та ш. гадтвфдили гшотезу нашого дослщження, яка полягае в припущенш, що формування професшно! компетентносп у майбутшх фах1вц]в БЖД у ВНЗ МНС засобами 1КТ забезпечуеться за рахунок посилення !хиьо! мотивацп у професшнш пщготовщ [ переведения професшно! компетентносп в суб'ективну потребу 1 мету майбутньо! д1яльносп. Ефектившеть цього процесу може бути значио вищою, якщо гад час вивчення диециплш циклу професшно! (проф'ес1Йно ор1ентованоП та практично! пщготовки забезпечитп реашзащю визначених оргашзащйно-педагопчних умов. Розглянемо 1 обгрунтуемо !х бшып детально.
Забезпечення дидактичного ироектування, конструювання 1 реал ¡зацп профссшно ор1ентованих заахИв 1КТ (електронш навчально-методичш комплекси, електронш гадручники, мультимедшш навчальш курси, в1ртуальш лабораторп, техшчне устаткування) на основ! моделювання професшно! д1яльносп фах1вщв безпеки життедаяльносп ¡з урахуванням квшпф1кац1Йни\ вимог до випускниив ВНЗ МНС.
В умовах шформатизацп ВНЗ МНС не можна не розглянути проблеми, пов'язан1 по-перше, з недостатшм укомплектуванням навчальних заклад1в техшчним забезпеченням, ¡, по-
друге, з недосконшистю, недостатшстю професшно оркнтованого профамного забезпечення навчального призначення. Друга проблема характеризуемся вщносно слабким розвитком
1 н сгру мс нтал ьн о-тсхн о ло пчних засоЕнв, яы застосовуються при гадготовщ ф ах ¡еще цившьного захисту, що е характерным для вггчизняноГ ¡ндустри програмування в щлому.
Як показало наше досмдження, для розв'язання позначених проблем використання засоб1в IKT при формуванш професшно1 компетентносп майбутшх фах1вщв БЖД необхщно створити вщповщш умови: забезпечити навчально-виховний процес вщповщним техшчним обладнанням, створити i забезпечити функцюнування BHyipiiiiHboi мереж - 1нтранету; розробити i впровадити електронш иойбники, електронш нав чально-метод ичш комплекси, що забезпечують формування ирофесшних знань майбутшх фах1вщв БЖД за принципами диференщацн, ¡ндивщуал1заци навчання; будувати навчальний процес ¡з застосуванням ншоващйних технологш на 6a3i ¡нтефованих методик, шляхом впровадження сучасних IKT (модульне, дистанцшне навчання, мобшьне навчання, e-learning, m-learning, blended learning, робота в 1нтернет1 й 1нтранст1 тощо); оргашзувати систему пщвищення кваифкаци викладач1в у гапуз1 IKT. Одним ¡з иерспективних шлях1в вир1шення друго! з означених проблем доцшьно, на нашу думку, розглядати розробку i впровадження у навчально-виховний процес професшно ор1ентованих засоб1в IKT.
Професшна пщготовка фах1вщв цившьного захисту у ЛДУБЖД реал1зуеться за наступними напрямами: технологи аудиторного навчання (мультимедшний навчальний комплекс HiClass II, мультимедшний лекщйний зал), лаборатори коми'ютерно1 графжи. i Mi тащ иного моделювання з використанням в1ртуальноГ реальности пщготовки кф1вника л1квщащ1 надзвичайних ситуацш, исихолого-тренувальний центр, технологи дистанцшного навчання, телекомушкацшш технологи', б1блютечш технологи', технологи ирофамування, геопросторов! технолоп!.
Навчання з використанням засобш IKT не може замшити людину-викладача, але воно не тшьки може доповнити й удосконалити роботу викладача, а й у деяких сферах, де розвиваються самостшшсть, творче мислення. Воно загалом вщ1фае ушкальну роль, яку ми не можемо зараз усвщомити повною Mipofo.
Використання засоб1в IKT у навчальному процеа: сприяе зб1льшенню ¡нгересу курсант, пщсиленню мотивацп навчання; надае мэжшвосп використання р1зних способ ¡в подання ¡нформаци; дозволяе активно включити курсанпв у навчально-виховний процес, зосфеджуе 1хню увагу на найбшып важливих аспектах матф1алу, оргамзовуе психолопчно споийну роботу, дае змэгу викорисговувати пщ час занять значш обсяги ¡нформаци (шформацшш мфеж1, бази даних тощо); потребуе постшного шдвищення квал1ф1кацц' иедагопчних пращвниюв, вщиовщного обладнання та вдосконаленого методичного i профамного забезпечення.
Рофобка i впровадження електронних навчально-методичних комплекав, яи включають електронш навчальш курси, системи коми'ютерного тестування, вщео демонстраци тощо, дае можливкть: подавати навчальну ¡нформащю у ргзних формах; ¡шщювати процеси засвоення знань, набутгя вмшь i навичок навчальноГ або практичноГ д1яльносп; ефективно здшенювати повторения та конфоль за результатами навчання; актив1зувати шзнавальну д1яльшсть; формувати й розвивати певш види д1яльносп.
Для проведения формувального ексиерименту в ЛДУБЖД з окремих дисциил1н практичноГ пщготовки з протипожежноГ безпеки розробляються мультимед1йн1 електронн1 шдручники, яи шетять велиы об'еми демонстрацшного матер1алу з використанням динам1чних зображень, звукових ефекпв та ш., на ochobI нових иедагопчних технологш навчання, адаптоваш до навчання в телекомушкацшнш мережг
Електронний и1дручник е засобом, що ¡нтефуе в co6i ochobhI форми навчального процесу, так1 як подання теоретичного матф1алу, елементи закршлення та контроль засвоення мятер!ялу з використанням ycix иереваг засоб1в IKT. Основш завдання, яи ставляться перед таким пщручником - це розвиток навичок самостшного проведения експфимент1в, накопичення доевщу управл1ння сучасними профамно-апаратними ресурсами, вивчення i пракгачне освоения методик обробки одфжаних експфиментальних результат. Виршення цих зав дань сприяе творчому розвитков1 й шдвищенню навчальноГ жтивносп курсант, освоению реально! техшки, яка буде ними експлуатуватися за м1сцем служби.
Результата апробацп електронного гадручника з дисциплши «Пожежна та виробнича автоматика» у ЛДУБЖД дають змогу зробити наступи висновки:
- застосування в таких гадручниках структурованого функцюнального середовища спшкування забезпечуе сприйняття i засвоення шформацп загалом (як сприйняття образу). Анал1з статистичних даних показуе, що використання електронного гадручника сприяе гадвшценню сприйняття навчального матерiany на 64,5%, а засвоення - на 42,4%;
- демонстращя в1ртуальних моделей сприяе розвитков1 в курсант практичних навичок експлуатаци установок автоматичного аерозольного, газового, дренчерного, порошкового пожежогасшня на 34,8%, скорочуе час ¡'хнього формування, дозволяе зменшита витрати на закугавлю нового лабораторного обладнання;
- дослщження робота автоматичних установок засобами IKT, за рахунок використання широкого кола в1ртуальних втпрюватышх прилад1в i математачиих метод ¡в дослщжень, гадвишуе достов1ршсть одержаиих результат, формуе вмшня працювати з вим1рювальними пристроями (на 39,9%), сприяе розвитков1 творчих зд1бностей курсант (на 28,6%);
- електронш гадручники можуть бута використаш в систем! дистанщйно! освгги за умови створення i розвиткув навчальному закпад1 ¡нформащйного оср,1тнього сфедовища;
- розробка електронного пщручника в сфедовищах MS Flash i MS FrontPage дозволяе залучити до робота курсант i педагопв, яи не мають достатнього досвщу профамування.
Побудова навчального процесу ¡з застосування м IKT на ос нов i професшно ор1ентованих технолопй з метою формування умшь i навичок дае змогу приймати оптимальш ршення або пропонувата вар1анти ïx розв'язку у надзвичайних ситуащях.
Стратепя ¡нноващйного навчання змшюе насамперед цш ocBiTHboï д1яльиосп. Мета передання (трансляцп) ¡нформацп у сфер! конкретних дисциплш замшюеться метою розвитку курсанпв шляхом розширення наявного обсягу знань i сффи ïxHboï шзнавально1 активносп. Це передбачае: визначення наявного ршня розвитку курсанта; необхщшсть мотивацп на продовження навчання; використання метод ¡в розвивального навчання, що дозволяе не тшьки передавати horî знания, а й одночасно навчати методам, техгащ, навичкам само о се пи. Змшюються po.nbOBi позицн викладача i курсанта, характер оргашзацн навчально! д1яльносп.
Акпшзуючи навчально-виховний процес шляхом використання професшно opieHTDB аних 3aco6iB IKT, можна виршити комплекс дидактичннх i методичних зав дань, здшенювати ¡ндивщуальне навчання, мотиващю, розвиток мислення та творчих зд1бностей курсант1в. Будова штерактивно1 навчальжм системи мае розвивати газнавальш функцп курсант й одночасно адаптуватася до ïxrax потреб. 1итерактивний (коми'ютерний) д1алог забезпечуе комушкащю Mi ж двома партнерами - навчальним засобом (комп'ютером) i курсантом. Таким чином, використовуючи класичш положения дидактики, впровадження у ВНЗ МНС ¡нтфактавних технолопй навчання на 6a3i IKT вносить значш змши не тшьки в практику, ай Teopiro педагопки.
Можна зробити висиовок, що можливо i доцшьно застосовувати засоби IKT для гадтримки комплексу р1зних вщцв навчальних занять, але при цьому потр1бно дотримуватися ч1тких меж ïxHboro використання, щоб, з одного боку, вони полегшували навчальну д1яльшсть курсанпв, а з другого - щоб вони забезпечували видшення концептуальних науковнх положень i гарантували можлив1сть ¡'хнього засвоення.
Практичш рекомендацп з пщготовки курсант до застосування засоб1в IKT: проведения навчальних занять з основ застосування IKT навчання; введения в курс «Гнформатака та компьютерна техшка» теми, що розкривае особливосп застосування в навчально-виховному npoueci комп'ютфних та ¡нших шформацшних засоб1в, а також оволодшня курсантами методикою самостшно1 роботи з ними; обов'язкова попфедня психолопчна робота з курсантами пфед застосуванням нових sacoôiE IKT.
Створення i використання Психолого-тренувального центру пщготовки пожежних та аваршно-рятувальних команд» (дал1 - ПТЦ) для навчання i трешнгу особового складу пожежно-рятувальних служб МНС.
Метою введения в fliio ПТЦ е спещальна пщготовка oci6 до дш в умовах надзвичайних ситуацш (пожеж, техногенних аварш i катастроф, природних катакшз^ив та ¡н.), навчання правил иоведшки в нестандартних ситуащях, при масових скупченнях людей, оволодшня
навичками рятування \ самопорятунку, надання медично! I психолопчно! допомоги, пфвинна реабштащя иотфпших 1 иостраждалих вщ травм тощо. Ценф еикористовуетъся для навчання, тренування, пщвищення квал1ф1кацп та пфепщготовки уах категорш фахшшв шдроздшв МНС, р1зних версте населения, яи вщповщно до функцюнальних обов'язив залучаються до проведения пожежно-рятувальних та аваршно-вщновлювальних робгг.
Психоф\зюлопчний професшний вщб1р майбугшх фах1вщв цившьного захисту в ЛДУБЖД е науково обфунтованою системою тдготовки, рацюнального розподшу й ефективного використання кадр1в на основ! об'ективно! ощнки професшно важливих психоф1зюлопчних та осоОиспсних якостей, необхщних для формування професшно! компетентносп для ефективно! I безиечно! робота в ексфемальних умовах виконання завдань, фуиово! д1яльносп з пщвищеною вщповщальшстю.
Спещально розроблена система д1агностики професшно! психолопчно! придатносп майбутшх фах1вцщ БЖД сприяе виявленню р1вня виразносп в 1 йськово - про ф еа й но! спрямованосп, професшно важливих якостей, загальних газнавальних зд1бностей, що робить визначальний вплив на яисть пщготовки курсант за фахом, та дозволяе ирогнозувати яысть тдготовки фях1р,п,1р, у ВНЗ МНС.
Усгашне виконання бойових завдань при надзвичайних ситуащях вимагае високого р1вня професшно!, ф1зични! та психолопчно! пщготовки, досвщу особового складу пожежно-рятувально! частини, мужносп, дисиишинованосп фах1вщв. Для ефективних \ надшних Д1Й в особливих та екстремальних ситуащях майбутш фах1вщ БЖД повинш волод™ функщональними (професшними, ¡нтелектуальними) можливостями, яи зводяться не тшьки до резфв1в оргашзму, а й включають додатков! знания, умшня ! навички та реашзуються для комиенсаци екстремальних фактор1в. Проведения занять на баз1 ПЩ обладнаного засобами 1КТ, де враховано специфжу професшно! д1яльносп особового складу частин МНС, забезпечуе гадвищення р1вня професшно! компетентносп фах1вщв цившьного захисту (психолопчне обфунтування вибору професи, професшний вщб1р курсант, формування професшно! спрямованосп, використання ¡нновацшних методик на основ! засоб1в 1КТ, забезпечення послщовного набуття вмшь та одфжання навичок дшльноеп у надзвичайних ситуащях).
Оргашзащя у навчальному заклад! системи технолопчно! I методично! пщфимки в сферп застосування 1КТ при викладанш дисциплш професшно! та практично! пщготовки, в умовах ¡нформацшного освггнього сфедовищаВНЗ.
Одна ¡з найважливших умов ефективносп застосування у ВНЗ МНС засоб1в 1КТ в умовах шформацшного осе1тнього сфедовища - це пщготовлешсть викладач!в I курсант. 1снують певш фактори, що гальмують широке вировадження 1КТ у вуз1вський навчально-виховний ироцес. На жаль, не ва ВНЗ МНС Укра!ни макггь економшш можливосп для придбання достатньо! юлькосп техшчного забезпечення. Там, де ця проблема виршена, позначаеться вщсутшсть коми'ютфних навчальних профам, що вщповщаюгь необхщним дидактичним 1 методичним вимогам. Причиною подк1ного становища е те, що комп'ютерш навчальш профами створюють переважно фах1вщ з профамування без учасп спещалктчв в галуз1 дидактики 1 методиспв.
Проблема тдготовки педагопчних кадр1в може бути виршена оргашзацшними методами. Необхщне створення Оагатс^внево! системи пщвищення квашф'кацп викладач!в ВНЗ (у нашому дослщженш ми визначили три р1вш коми'ютфно! пщготовки педагога: початковий, базовий I достатнш). Також иотр!бно створите орган ¡зацшну ¡нфраструктуру сучасно! освггньо! системи - шформацшне освггне середовище навчального закладу, що буде забезиечувати: рофобку ! вировадження техшчних засоб1в в сфер1 ирофамного забезпечення, профамно-методичних матер!ал1в; створення електронних б1блютск; оволодшня викладачами засобами 1КТ, дидактичним досвщом !хнього застосування; навчання викладачт I сп1Р,роб1Тник1Р, на факультет! пщвищення кт,ал1ф1катш за профамою, яка пфедбачае вивчення використання у навчально-виховному процес1 засоб1в 1КТ.
Для защкавленосп викладач!в у розробщ 1 впровадженн! засоб1в 1КТ необхщне проведения кон курс ¡в, заохочення прайд нов аира. а також проведения сертифжацп рофоблених коми'ютфних навчальних профам з наступним виданням каталопв. Великий
ефект дае живий обмш досвщом на вузькопрофшьних конффепщях щодо застосування IKT у npoueci викладання р1зних дисциплш.
Визначеш оргашзацшно-псдагопчш умови й принципи взаемодп у навчально-виховному npoueci ВНЗ МНС учасншав дослщно-експериментальжн роботи дозволили розробити модель roTOBHOcri майбутнього фах1вия БЖД до включения у професшну Д1яльн1сть. Модель включае три структурHi елементи - освггня компетентшсть, суб'ектно-особиспсна компетентшсть, мотивацшна спрямовашсть, кожей з яких мае свое наповнення. Вказаш елементи розглядалися в двох аспектах: з позицп ошбиспсжл готовносп i професшно1 готовность
Освггня компетентн1сть на piBHi особиспсно! готовносп включае професшну, загальнокультурну i гумагастичну компонента, а також комушкативш вмшня, креатившсть, систему поглиблених знань i умшь. На piBHi професшно! готовносп - це професшш знания, вмшня та навички щодо виконания функщональних обов'язив (у галузях щшшьного захисту, науков1 знания про розвиток пожеж, виникнення надзвичайних ситуащй тощо), умшня творчoi дшльносп.
Суб'ектно-особиспсна компетентшсть на piBHi особиспсно! готовносп розглядаеться нами як адекватна самооцшка фшмного, исканного i творчого розвитку, а на piBHi професшно! готовносп - як самооцшка професшно значпмих якостей особистосп, зд1бшсть до саморегуляцн ирацездатносп, самоконтролю у професшнш д ¡я ль ноет]. Мотив ацшна спрямовашсть розглядаеться на piBHi особиспсжи готовносп як широы газнавальш ¡нтереси, щншсно-змктов1 opieHTauii, а на piBHi професшно1 готовносп - як стшысть ирофесшного вибору, професшна спрямовашсть, розвиток фахових якостей.
Отже, повне i своечасне виконання у ВНЗ МНС Bcix обгрунтованих вище оргашзацшно-педагопчних умов може сприята формуванню профеейшо! KOMneTeHTHOcri засобами IKT в майбутшх фах1вщв БЖД. Анал1з результат експериментальних дослщжень дав змогу зробита висновок про доцшьшетъ використання 3aco6iB IKT для формування професшно1 компетентносп майбутгах фах1вщв БЖД, оскшьки, по-пфше, експериментально доведено, що застосування в навчальному npoueci 3aco6iB IKT дае змогу гадвищита показники сформованосп професшно[ компетентносп курсанпв, а по-друге, акпшзувати 1хню газнавальну д1яльшсть, гадвищита стимулюючо-мотивацшну складову навчального ироцесу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бех I. HayKOBi засади проведения експерименту (у cijiepi виховання): Педагопчш досгидження з проблем виховання // Рщна шкопа. - 2001. -№ 10. - С. Зб^Ю.
2. Гончаренко С. У. Педагопчи дооидження: методолопчш поради молодим науковцям. - Кшв-Вшниця: ДОВ «В1нниця», 200В. -278 е.
3. Гончаренко С. У. Украшськийпедагопчннй словник. - К.: Либщь, 1997. - 376 с.
4. Гусев В. В. Моделирование успешности профессиональной подготовки слушателей Военного института правительственной связи // Материалы Международной конференции «Университетское образование в условиях формирования рыночных отношений». - Пенза, 1997. -С. 102-104.
5. Жебровський Б., Ващенко JI. Педагопчннй експеримент як чинник реформування нащонально! oceiTH// OcBiTa. - 199В. -№ 51.-С. 5-6.
6. Шдласий I. П. Диагностика та експертиза педагопчних проект ¡в: Навч. поабник. - К.: Укра'ша, 1998.-343 с.
Людмила КОРОБЧУК
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СВ1ТОГАЯДУ ЯК СКЛАДОВА П1ДГОТОВКИ МАЙБУТШХ ФАХ1ВЦ1В-ЕКОЛОГ1В
У cmammi придШетъся увага екошэггчному вшованню та екологпнш oeeimi. Розкригт питания формування еколог1чного евтогпяду ocoöucmocmi. Обтрунтовано су част nidxodu до проблема тдготовки i втиву багатоаспектних чиннитв на формування майбутшх спецштстгв екологгчного профшю.
Питания формування еколопчного евггогляду особистосп - одне з найважливших на сучасному erani становления нашо! дфжави та пщготовки майбутгах спещал1спв еколопчного