Л1ТЕРАТУРА
1. Барташнiкова I. А., Барташшков О. I. Як визначити рiвень розумового розвитку дитини?
Дiагностика готовностi дiтей до навчання в школг Тести для дiтей 5-7 рошв. — Тернопiль:
Навчальна книга — Богдан, 1998. — 84 с.
2. Доман Г. Д., Хаги Б. Как сделать ребенка физически совершенным / Пер. с англ. — М.: Аквариум,
1999. — 336 с.
3. Збiрник державних докуменпв, що регламентують роботу заклащв освгги Укра!ни / Упоряд. д-р
пед. наук, С. Г. Мельничук. — К1ровоград, 2004 — 185 с.
4. Кольцова М. М. Двигательная активность и развитие функций мозга ребенка. — М.: Педагогика,
1973. — 144 с.
5. Нагорний В. Э. Мысль и движение. — М., Советская. Россия, 1969. — 124 с.
Богдан ШИЯН, Галина МАКСИМ1В
ТЕХНОЛОГИЯ НАВЧАННЯ ГРИ В БАСКЕТБОЛ УЧН1В ЗАГАЛЬНООСВ1ТНЬО1 ШКОЛИ
Стаття присвячена розробцi технологи концентрованого навчання гри в баскетбол учтв з урахуванням !х сприятливого вку для початку занять баскетболом. У роботi наведено технологiчнi схеми, на основi яких розроблено технологи навчання прийомiв гри в баскетбол та самосттног роботи з !х опанування, тактично! та шрово! пiдготовки.
Одним з ефективних засоб1в ф1зичного виховання учшв е баскетбол. Завдяки р1зноман1тност1 й доступносп його вправ, всеб1чному впливу на оргашзм та оздоровчш спрямованосп багато вчител1в ф1зично! культури i школяр1в з-пом1ж р1зних спортивних 1гор надають перевагу вивченню навчального матер1алу з баскетболу [2; 7; 9; 13; 16].
Серед фах1вщв з баскетболу немае едино! думки щодо визначення сприятливого вшу для початку занять. Одш рекомендують починати вивчати прийоми ще! в дошкшьних навчальних закладах [1; 4; 6] або ¡з 7-9 роюв [3; 14; 17]. 1нш1 фахiвцi рекомендують починати вивчення баскетболу з 11-12 [5; 10; 11; 15], а то й з 13-15 роюв [12].
Така паштра поглядiв учених позначилась i на змiстi шкiльних навчальних програм, яю рекомендували вивчати прийоми гри в баскетбол з 5-го (1988 р., 1993 р.), а шзшше (1998 р., 2001 р.) — з 2-го класу.
Для шдвищення ефективност вивчення прийомiв баскетболу та гри загалом необхщна вщповщна система, яка би через цшсну рухову дiяльнiсть забезпечувала мотивацiю учнiв; передбачала ч^ке визначення завдань i змюту навчання, засобiв розвитку фiзичних якостей та засвоення техшчних прийомiв. Виршити цi проблеми покликана технологiя навчання.
У працях фахiвцiв з баскетболу висв^лено питання iсторil, технiки i тактики цiеl гри, дослiджено методику спортивного тренування, органiзацiю i проведення змагань. Водночас технолопя навчання гри в баскетбол учшв загальноосв^ньо! школи (ЗОШ) не була предметом дослщження.
Отже, актуальнiсть дослiдження зумовлена, з одного боку, цшшстю баскетболу як засобу фiзичного виховання учня, з шшого — вiдсутнiстю теоретично обгрунтовано!, ефективно! технологil навчання гри в баскетбол учшв ЗОШ.
Зважаючи на викладене, ми поставили собi за мету розробити науково-обгрунтовану технологiю концентрованого навчання учшв гри в баскетбол та експериментально перевiрити И ефектившсть.
Вщповщно до мети визначено завдання^дослщження:
1) уточнити найбiльш сприятливий вш початку занять баскетболом учнiв ЗОШ та обгрунтувати технологiю концентрованого навчання учшв ще! гри;
2) розробити технолопчш схеми формування мiкротехнологiй навчання прийомiв гри в баскетбол i самостiйноl роботи з 1хнього опанування та мезотехнологи iгровоl i тактично! шдготовки;
3) розробити систему оцшювання рiвня володiння учнями загальноосвiтньо! школи прийомами гри та грою в баскетбол загалом;
4) визначити педагогiчнi умови реатзаци технологи навчання гри в баскетбол.
Ан^з науково-методично1 лiтератури показав, що «педагогiчна технолопя» е багатоаспектним поняттям й iнтерпретуеться фахiвцями як: наука; процес управлiння; процес засвоення знань; сукупнють засобiв; спосiб пiдвищення ефективност досягнення мети; педагогiчна система; педагопчна дiяльнiсть; система знань; мистецтво й майстершсть педагога; модель педагогiчного процесу; процес, що забезпечуе гарантований результат.
У дослщженш технологiю навчання ми трактували як частину педагопчно1 технологи, котра мютить методику навчання, оргашзащю навчального процесу й управлiння ним, що забезпечують досягнення запланованого результату.
У галузi фiзичного виховання i спорту такi технологи розробляються, проте нинi немае розроблено! технологи навчання учшв ЗОШ гри у баскетбол.
Вивчення прийомiв баскетболу з 2-го класу, а навчально! гри — з 6-го призводить до того, що протягом чотирьох роюв учш повинш працювати лише над вивченням прийомiв. Це не спричиняе в них iнтересу до таких занять, оскшьки не задовольняеться прагнення дiтей грати i змагатися. Водночас вивчення матерiалу з баскетболу частинами в рiзних класах не забезпечуе досконалого володiння учнями прийомами ще! гри.
Для визначення сприятливого вшу початку занять баскетболом нами проведено модельний експеримент. Суть його полягала в тому, що школярам 2-8 клашв, яю не вивчали матерiал з баскетболу, пропонували однi i тi ж вправи для вивчення визначених прийомiв гри в баскетбол; дотримувались одше! i ж послщовносп у виборi засобiв; вправи виконували з однаковим дозуванням та штенсившстю; використовували однаковi методи навчання, способи виконання вправ, методи оргашзаци дiяльностi учнiв. Оцiнювали засвоення прийомiв за допомогою комплексного тесту. В процес педагогiчного спостереження за ходом засвоення навчального матерiалу та результатами комплексного тесту виявили, що найбшьш сприятливим вiком для вивчення гри в баскетбол е 12 роюв (6-й клас). Саме для учшв 6-го класу й розробляли експериментальну технолопю.
Пщ час розробки ще1 технологи ми враховували думку вчителiв, бiльшiсть з яких за результатами анкетного опитування стверджували, що у свош роботi з-помiж рiзних спортивних iгор вони надавали перевагу навчанню баскетболу i вважали недоцiльним вивчення матерiалу з баскетболу з 2-го класу; кшьюсть годин, пропоновану навчальною програмою, вважали недостатньою для устшного засвоення матерiалу, а також стверджували, що за допомогою тесив, рекомендованих навчальною програмою, не можна об'ективно ощнити рiвень володiння учнiв матерiалом з баскетболу та рекомендували розробити науково-обгрунтовану технологiю навчання учшв гри в баскетбол.
Оскшьки опанування гри в баскетбол передбачае оволодшня теоретичними знаннями, певною сукупнiстю техшчних прийомiв гри i тактикою И ведення, то технолопя навчання гри в баскетбол, за аналопею систем i пiдсистем, складаеться з "менших" технологiй. Для кращого розумiння i тлумачення рiвнiв технологiй ми ввели поняття "мiкро-", "мезо-" i "макротехнолопя". Сукупнiсть i визначена послiдовнiсть реатзаци мiкротехнологiй формують мезотехнологи, а сукупнють мезотехнологiй — макротехнологiю.
Технологiя навчання гри в баскетбол вщповщае рiвню макротехнологи, а технологи тактично1, ирово1 пiдготовки — мезотехнологи; вiдповiдно технологи навчання прийомiв гри в баскетбол та самостшно1 роботи з !х опанування — мшротехнологи.
Для навчання окремих прийомiв гри в баскетбол ми розробили технолопчну схему (рис. 1), яка використовувалася для формування мшротехнологш навчання прийомiв баскетболу i передбачала певнi взаемопов'язанi процедури [8].
• Забезпечення передумов ефективного навчання прийому:
- належний руховий досвщ, який е запорукою вивчення прийому;
- необхщний рiвень розвитку фiзичних якостей, що гарантуе успiшне засвоення техшчного прийому баскетболу;
- теоретичш знання, iнформацiя про технiку виконання прийому, його рiзновиди, мiсце i доцiльнiсть використання у грi.
• Пiдбiр ефективних форм навчання:
- вивчення прийому на урощ;
а %
и
U>
Й « S р
» 9
Чз s о
то «
§
о Й S' Ä О
0 «
1
О Ä О
05
О
Ä
g
s »
о
1-й s
о
о «
то
3
©V
§
V; л Ä
Со р
ra
s
ra x m X X a
a
S
St o
<—►
o
a
E a o
M
o a
" S
tu ti o ^
3 o a a » s
a a= o
s
"d
V
o tu a a=
ti o o u
ti'
H
a> O
•o
a> H
H-H i.
u>
a g
I I
p s o £3
o a p
w' ¡5
lili
*
o a
4
o u
5
a tu o
a u A & ^
S S £ № a o
o h
p
K
o "o
s s
o w
a 5'
►3 H o p
5 £
0
u> H
1
tu g
a
o $
O
a g
p ti № a o
O
•o
o «
§ a
a •o o
-3 a
e -a
S g
s. a=
o
w
« a
w g
a E a
a a= o
H p
a g
p ti № a a
Si
ct
•o
p'
ti o
a B
•o o
u> ti
S, w
^ V, g |
t o
h 5
^ s
s a a o
u>
n
a tu . a
a •o
tu p a
a »
i
U> Se p
o ^
o o
H- • a
tfl ft
v a
t a
ti s
» - •
tu
a
_ ct
a ^
ac g
o a
» ft
a. o
; s
a a
S a
® S
a s
H-. o H
•o ft
B ft
a
a »
«
o *
a o
O
u> g
t g
a
H
p £
o
S"
fs H
a «
a
tu a a
a *
a
a>
a
a »
a o
¡2 a ti
o *
i
a a
-s f
S g
ai g
p ^
ft s
a s
a '—*
s w'
« ra ° a
o *
ti a tu
S X t a
_ H
53 <i>
a ^
O ft «¡
g g
* 2:
a H ft x a a
•o a
ac
s? o
o S" £
tu a
a tu 2-H fl
ft p O
a *
S H a a>
a •o a ac o K a o. a> t
H o\ p
p X
p
1< <D
H p •o
o tu w s^
a o. o\
tH ft
ti w
a
b ft
5" ft
a a
a »
•o tu
o
o
S" X
p a « o H o •o
a a'
tfl a tu ¿i « ft ►o a o a « 5"
a g
g
a= s a w
•o
01
2 ° H Jz¡
a ct
o
w
a o
K p
a
H
a
0
1
o o H
ac a a
x
u> p
H №
t a o u
a o
t o
H
a> X
a o
ti o
W H O
s
e
M
co
O "I O co
o
co
>
co
co >
"I
>
¡=l
tr ffi
o o o ra
B
«
o
¡=i
- налаштованiсть i готовшсть учителя оргашзовувати i забезпечувати самостiйну роботу учшв;
- нащлешсть педагогiчного колективу забезпечувати мiжпредметнi зв'язки;
- взаeмодiя з батьками у процесi оргашзаци самостiйноï роботи;
- психологiчна готовшсть учнiв та ïхня переконанiсть i налаштовашсть на самостiйну роботу;
- щлеспрямоване формування у школярiв здатностi до самошзнання, саморозвитку та пiдвищення ресуршв свого здоров'я засобами фiзичноï культури;
- врахування потреб та штерешв учнiв пiд час формування змюту самостiйноï роботи на основi особистюно^яльшсного пiдходу;
- посильнiсть завдань та поступовють у пiдвищеннi навантажень;
- матерiально-технiчне та санiтарно-гiгieнiчне забезпечення самостiйноï роботи.
2. Пiдсистема засобiв передбачае чотири групи вправ: засоби обов'язкового виконання з правом вибору варiантiв; засоби за вибором; додатковi засоби; засоби на кашкулярний час.
Ус перелiченi групи засобiв мiстять: а) вправи для розвитку фiзичних якостей; б) вправи для засвоення техшки рухiв; в) матерiал, що забезпечуе теоретичну пiдготовку; г) координацiйнi вправи; д) виготовлення швентаря та обладнання.
3. Пiдсистема засобiв контролю передбачае: а) ощнювання теоретичних знань; б) контроль виконання техшчних прийомiв за допомогою тестiв оцiнювання технiки виконання прийомiв, 1'хньо1' швидкостi та влучносп; в) оцiнювання якостi виконання координащйних вправ шляхом вiдтворення нових рухових дш без пiдготовки та з попередньою пiдготовкою, а також через здатшсть формувати новi руховi ди; г) контроль розвитку фiзичних якостей за допомогою тестування; д) ощнювання якост та практично!' значимостi виготовленого швентаря й обладнання.
4. Форми самостiйноï роботи можуть бути шдивщуальними i груповими.
Технолопчна схема самостiйноï роботи придатна для розробки технологи самостiйноï
роботи пiд час вивчення та вдосконалення рiзноманiтних рухових дш дiтей рiзного вiку i стать
Технолопчна схема мезотехнологи iгровоï шдготовки мiстить:
1. Передумови ефективностi iгровоï пiдготовки: необхiдний рiвень розвитку фiзичних якостей; знання з правил шор, техшки безпеки, техшки виконання прийомiв; володшня прийомами гри в баскетбол; вщповщне матерiально-технiчне забезпечення.
2. Пiдготовчi iгри, об'еднанi у три групи: ^ри, що сприяють засвоенню командних взаемодiй; iгри, що формують "школу рухiв з м'ячем"; iгри з використанням прийомiв (на технiку, на швидюсть i на результативнiсть).
3. Навчальш iгри за спрощеними правилами (зменшена кiлькiсть гравцiв, розмiри майданчика; з недотриманням деяких правил).
4. 1гри з ускладненими правилами шляхом обмеження кшькост прийомiв, якi можна використовувати шд час iгор; обов'язковим виконанням визначених прийомiв; обмеженням функцш або виконанням додаткових функцiй окремими гравцями.
Сукупнiсть мiкротехнологiй навчання прийомiв гри в баскетбол становить мезотехнолопю технiчноï пiдготовки, а поеднання останньоï з мезотехнологiями теоретично1, фiзичноï, тактичноï та iгровоï пiдготовки — щлюну макротехнологiю навчання гри в баскетбол (рис. 2).
Реалiзацiя експериментальноï технологи вимагала розробки системи тестiв та критерив оцiнювання рiвня володiння прийомами гри та грою в баскетбол учшв за 12-бальною шкалою, оскшьки вони вiдсутнi у навчальнiй программ Для розробки шкали оцiнювання швидкосп виконання учнями прийомiв ми модифшували 5-бальну шкалу у 12-бальну i на цш основi визначили критерп оцiнювання. Згiдно з цими критерiями оцiнювали швидкiсть виконання ловiння i передачi м'яча двома руками вщ грудей та однiею вiд плеча (час, затрачений учнем на виконання 20 точних передач у стшку), швидюсть ведення (24 м з обведенням перешкод та 36 м з поворотом) й швидюсть перемщень (20^5 м зi змiною напрямку), влучшсть кидкiв з близькоï вщсташ (кiлькiсть влучень iз 15 спроб) та з подвшного кроку (кшьюсть влучень iз 7 спроб). При цьому враховували техшку володiння прийомами.
Рис. 2. Схематичне зображення технологи навчання гри в баскетбол учтв ЗОШ
Устшно реалiзувати технологiю навчання учшв гри в баскетбол дозволяли вщповщш педагопчш умови, якi забезпечували позитивне мотивацiйне налаштування учнiв на засвоення навчального матерiалу, усвiдомлення ними потреби та необхвдносп у самовдосконалент шляхом широкого використання iгрового й змагального методiв; гуманiзацiю навчально-виховного процесу; едшсть усiх сторiн (теоретично!, фiзично!, технiчно!, тактично! та ^рово!) пiдготовки пiд час вивчення навчального матерiалу з баскетболу; взаемозв'язок навчального матерiалу з баскетболу з шшими роздiлами шкiльно! програми; органiзацiю системного контролю й самоконтролю процесу та результат навчально! дiяльностi.
Для перевiрки ефективностi технологi! були сформованi контрольний i експериментальний класи, якi за рiвнем фiзично! пiдготовленостi до початку формувального експерименту практично не в^^знялися. У контрольному класi були 28 учшв, в експериментальному — 27. Заняття в експериментальному i контрольному класах мали спiльнi та вщмшш ознаки. Спiльнi ознаки: в обох класах заняття проводили зпдно з чинною програмою, за винятком роздшу спортивних iгор. Вiдмiннi ознаки: учш контрольного класу вивчали матерiал з баскетболу з 2-го класу, а учш експериментального класу не вивчали матерiал з баскетболу в попередшх класах; години, вщведеш на спортивш iгри в контрольному класi, присвячувалися вивченню матерiалу з баскетболу та волейболу, передбаченого програмою для 6-го класу, а в експериментальному клас в цей час вивчали лише матерiал з баскетболу, передбачений експериментальною технолопею.
Результати випробувань учшв на володшня прийомами гри в баскетбол шсля експерименту показали, що учш експериментального класу краще оволодши прийомами гри в баскетбол, шж однолики з контрольного (рис. 3; табл. 1). У 50% теспв хлопщ
експериментального класу показали статистично достовiрно кращi результати, шж однолiтки з контрольного, а дiвчата у 78,6% тестiв переважали дiвчат з контрольного класу (р<0,05).
12 11
Бали
10 9 8 7 6 5 4
3 -Н 2 1 0
1 2 3 4 5 6 7
1- ловшня [ передач1 м'яча двома руками; 2 - передач1 одшею рукою; Прийоми гри 3- ведення; 4- зупинки [ повороти; 5 - кидки двома руками вщ грудей; 6- кидки одшею вш плеча; 7- кидки з попвшного кроку.
□ Контрольний клас д1вчата; □ Контрольний клас хлопш;
□ Експериментальний клас д1вчата; Ш Експериментальний клас хлопш.
Рис. 3. Ощнка техшки виконання прийом1в гри в баскетбол учмв експериментального ($=12; ^=15) та контрольного ($=14; ^=14) класгв тсля експерименту (р<0,05)
Таблиця 1
Ощнка швидкост1 7 результативност1 виконання прийом1в гри в баскетбол учнями експериментального ($=12; ^=15) 1 контрольного ($=14; ^=14) клаав (бали)
Прийоми гри Стать Конт р.кл. Експер.кл. 1 Р
Мх ± т Мх ± т
Швидшсть виконання 20 точних передач двома руками ввд грудей в стшку з ввдсташ 1,5 м в 5,2 0,43 6,45 0,68 1,91 р<0,1
4,86 0,52 6,4 0,56 2,01 р<0,1
20 точних передач одшею рукою в1д плеча в стшку з ввдсташ 2 м в 6,5 0,69 6,6 0,69 0,08 р>0,05
4,5 0,79 6,53 0,56 2,09 р<0,05
Ведення м'яча правою 1 л1вою рукою (2 x18м) в 5,14 0,59 6,7 0,82 1,4 р>0,05
6,29 0,55 6,67 0,63 0,45 р>0,05
Ведення м'яча (24 м) з обведенням стшок (через 6 м) дальньою рукою в 5,92 0,69 6,58 0,64 0,69 р>0,05
4,64 0,67 6,33 0,53 1,96 р<0,1
Перемщення 20 x5м приставним кроком в стшщ баскетболюта в 6,4 0,6 6,42 0,63 0,01 р>0,05
6,71 0,44 6,6 0,51 -0,16 р>0,05
Результативн Кшьшсть влучень в кошик з 15 спроб з ввдсташ 1,5 (д1вчата), 2 м (хлопщ) з трьох точок в 6,57 0,5 8,25 0,59 2,17 р<0,05
? 5,64 0,44 7,53 0,44 3,04 р<0,001
Кшьшсть влучень в кошик 1з 7 спроб з подвшного кроку шсля ведення в 4,9 0,7 7,5 0,83 2,38 р<0,05
? 4,21 0,58 6,4 0,77 2,25 р<0,05
Дл учшв експериментального класу ощнювалися вище, шж учшв контрольного класу, i тд час двостороннiх iгор (рис. 4). Середня ощнка за гру учшв контрольного класу становила 5,4±0,6 бала, а учшв експериментального — 7,8±0,5 бала (Р<0,05). Результати двостороннiх лор мiж учнями контрольного та експериментального клашв засвiдчують перевагу останнiх за результатами гри, а також за масовютю володшня навчальним матерiалом з баскетболу. В експериментальному класi у двостороншх iграх брали участь вс школярi, на вiдмiну вiд контрольного класу, в якому умшня грати в баскетбол виявили 4-6 школярiв.
12 11 10
9
Бали 8 7 6 5 4
дшчата хлопщ хлопцi i
□ Контроль ний клас девчата
□ Експериментальний клас
Рис. 4. Оцтка вмтня грати в баскетбол учшв експериментального ($=12; ^=15) 1 контрольного ($=14; ^=14) клаав за результатами спостереження.
Застосування експериментально! технологи навчання гри в баскетбол позитивно вплинуло на рiвень фiзично! пiдготовленостi шестикласникiв експериментального класу. Якщо мiж школярами контрольного та експериментального клашв не спостершалося статистично достовiрних вiдмiнностей у розвитку окремих фiзичних якостей, то шсля експерименту хлопцi експериментального класу показали кращi результати у розвитку спритност i витривалостi (Р<0,01). Значно тдвищилися показники швидкiсно-силових якостей школярiв експериментального класу порiвняно з показниками, отриманими до експерименту (Р<0,05), що не спостершалось в учнiв контрольного класу (р>0,05).
Експериментальна технологiя практично не позначилася на соматичному здоров'! учасниюв дослщження. Водночас дiти, якi навчалися за експериментальною технологiею, випередили однол^юв з контрольного класу за результатами випробувань з визначення стшкосп i концентрацi! уваги, зорово! пам'ятi, розподшу уваги та сприйняття часу (Р<0,05). Запропонована технологiя навчання гри в баскетбол сприяла полiпшенню поля зору кольорово! i силуетно! чутливостi ока шестикласниюв експериментального класу.
Опитування учшв експериментального класу виявило !хню здатнють критично i компетентно оцiнити власш досягнення в засвоеннi навчального матерiалу з баскетболу та здатнiсть навчити баскетболу шших дiтей. Учнi контрольного класу тако! здатностi не проявили, що теж свщчить про ефективнють експериментально! технологi!.
Таким чином, саме для учшв 6-го класу була розроблена експериментальна технолопя навчання гри в баскетбол, яка передбачае засвоення комплексу рухiв та рухових дш, що становлять цiлiсну рухову дiяльнiсть — гру в баскетбол, а тому отримала назву макротехнологi!. Вона мютить мезотехнологi! технiчно!, тактично!, шрово! пiдготовки, а також мiкротехнологi! навчання прийомiв гри в баскетбол та самостшно! роботи з !х опанування.
Технологiчнi схеми, розробленi для кожного рiвня цiе! технологi!, можуть використовуватися i для вивчення iнших спортивних iгор та навчального матерiалу з легко! атлетики, пмнастики, туризму. Вони можуть застосовуватися в розробщ технологш вивчення та вдосконалення рухових дш дiтей рiзного вiку i стать Навчаючи окремих нескладних фiзичних вправ, можна обмежитися мiкротехнологiею. Вправи, що складаються з певно! сукупностi складних рухiв та рухових дiй, передбачатимуть формування усiх рiвнiв технологiй (мшро-, мезо- та макро-).
Застосування експериментально! технологи навчання гри в баскетбол позитивно вплинуло на рiвень володшня учнями експериментального класу прийомами гри в баскетбол i грою загалом, сприяло покращенню рiвня !х фiзично! пiдготовленостi, стану здоров'я, показникiв шзнавальних процесiв та поля зору. Крiм того, опитування учнiв цього класу виявило !хню здатнiсть критично i компетентно оцiнити власнi досягнення в засвоенш навчального матерiалу з баскетболу, здатнють навчити iнших дiтей грати в баскетбол, що
свiдчить про ефективнiсть експериментально! технологи концентрованого навчання школярiв гри в баскетбол.
Наше дослщження не розкривае всiх аспектiв означено! проблеми, оскшьки залишаеться невирiшеним питання щодо формування змюту навчального матерiалу та вивчення спортивних iгор у наступних класах, що е кроком подальшо! роботи у визначенi пошуку шляхiв оптимiзацi! фiзичного виховання учшв загальноосв^ньо! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Адашкявичене Э. И. Физическая подготовка детей 5-6 лет к занятиям в школе. — М.: Просвещение, 1980. — 142 с.
2. Бабушкин В. З. Специализация в спортивных играх. — К.: Здоровье, 1991. — 164 с.
3. Баскетбол: Учебник для ин-тов физической культуры / Под ред. Ю. М. Портнова. — Изд. 3-е, пераб. — М.: Физкультура и спорт, 1988. — 288 с.
4. Бейба Л. Баскетбол в дитячих садочках та початкових класах школи. — Дрогобич: КОЛО, 2003. — 22 с.
5. Детская спортивная медицина. Руководство для врачей / Под ред. С. Б. Тихвинского, С. В. Хрущева. — 2-е изд., пераб. и доп. — М.: Медицина. — 1991. — 560 с.
6. Колоскова Н. А. Застосування елеменпв баскетболу в систем! ф1зичного виховання дней 5-6 рошв // Матер1али Всеукр. наук. Конференци, присвячено!' процесу ф1зичного виховання в систем1 освпи. — Кшв-Тернопшь. — 1997. — С. 44-45.
7. Корягин В. М. Структура и содержание современной тренировки баскетболистов: Дисс... в виде научн. доклада д-ра пед. наук: 13.00.04. — М., 1994. — 102 с.
8. Максим1в Г. Технолопя навчання прийом1в гри в баскетбол учшв загальноосвггаьо! школи // Молода спортивна наука Укра!ни: Зб. наук. праць з галуз1 ф1зично! культури та спорту. — Львыв, 2006. — Вип. 10.- Т. 1. — С. 150-155.
9. Мозола Р. С. та ш. 1ндивщуальне тренування баскетболют1в: Метод. поабник для тренер1в, вчител1в загальноосвишх шшл, спортсмешв та студенпв спец. навч. заклад1в. — Льв1в, 1993. — 90 с.
10. Настольная книга учителя физической культуры / Под ред. проф. Л. Б. Кофмана; авт.-сост. Г. И. Погадаев; предисл. В. В. Кузина, Н. Д. Никандрова. — М.: Физкультура и спорт, 1998. — 496 с.
11. Основы подготовки юных баскетболистов. Учеб. пособие под ред. Е. П. Волкова, Аль Хатиб Ахмада. — Харьков: ГИФК "Парус", 2000. — 130 с.
12. Платонов В. Н., Сахновский К. П. Подготовка юного спортсмена. — К.: Рад. школа, 1988. — 288 с.
13. Поплавський Л. Ю. Баскетбол: Пвдручник для студенпв та викладач1в ВНЗФВЮ та ф-1в ф1зизного виховання, фах1вщв у галуз1 спорту. — К.: Ол1мпшська лтгература, 2004. — 448 с.
14. Сарапкин А.Л. Эффективность применения различных методических подходов в обучении техники баскетбола детей 8-11 лет на этапе начальной спортивной подготовки// Физическое воспитание студентов творческих специальностей. — 2003. — № 7. — С. 48-53.
15. Сотник О. Особливосп добору юних баскетболюпв //Молода спортивна наука Украши: Зб. наук. праць з галуз1 ф1зично! культури 1 спорту. Вип. 7: У 3-ох томах. — Льв1в: НФВ "Украшсьш технолоп!", 2003. — Т. 3. — С. 49-52.
16. Спортивные игры: техника, тактика обучения: Ученик для студентов высших пед. учебных заведений /Ю. Д. Железняк, Ю. М. Портнов, В. П. Савин, А. В. Лексаков/ Под ред. Ю. Д. Железняка, Ю. М. Портнова. — М.: Академия, 2001. — 520 с.
17. Чуча Ю. И. Отбор и подготовка баскетболистов: Учебно-методическое пособие для студентов, преподавателей, тренеров. — Харьков: ХХПИ, 1996. — 204 с.