CC BY
29
програма поведiнки (хлопчик повинен займатися спортом, ум^и налаштовуватись на добрий настрш, не втрачаючи чоловiчоl пдностц дiвчинка повинна бути жiночною, доброю, уважною, займатися фiзичними вправами, щоб бути стрункою, гнучкою).
Особливiстю цих занять мае бути повна вщсутшсть оцшно! системи контролю за знаннями. Основна наша задача — залучення дiтей до занять фiзичними вправами через використання рiзноманiтних засобiв для тдвищення iнтересy до фiзичноl культури, пробудження позитивних емоцiй i т. д. Д^и повиннi приходити на заняття з очiкyванням чогось корисного для них i цiкавого. Оргашзащя такого заняття вимагае вiд вчителя володiння не тiльки матерiалом з фiзичного виховання молодших школярiв, а й шформащею про ЗСЖ людини.
Подальшi дослiдження дадуть змогу на практищ застосовувати iнновацiйнi технологи у навчанш, а саме — роздшьне навчання хлопчикiв i дiвчат на уроках фiзичноl культури.
Л1ТЕРАТУРА
1. Дроздовски З. Спортивная активность женщин Польши // Теория и практика физической культуры. — 1999. — № 6. — С.8-11.
2. Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. — СПб.: Питер, 2003. — 544 с.
3. Еделева Е. Г. Отношение учащихся разного возраста к учебному предмету и урокам физической культуры в школе: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. — Л., 1989.
4. Рипа М. Д. Некоторые социальные факторы формирования физкультурных и спортивных интересов // Теория и практика физической культуры. — 1971. — №1. — С. 48-50.
5. Дедовская Н.М. Двигательная активность человека и гипокинезия. — Новосибирск, 1972. — С. 22.
6. Мухина B.C. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Ученик для студентов вузов. — М.: Академия, 2003. — 456 с.
7. Сидоров Е. А. Возрастно-половые особенности проявления школьниками двигательной активности на уроках физической культуры и её связь с учебно-поведенческими характеристиками // Психофизиологические особенности учебной и спортивной деятельности. — Д., 1984. — С. 114-129.
8. Соковня-Семенова И. И. Основы здорового образа жизни и первая медицинская помощь. — М.: Академия, 2000. — 208 с.
Галина ПАНЧЕНКО
ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦ1АЛ1ЗОВАНИХ Ф1ЗИЧНИХ ВПРАВ ДЛЯ РОЗВИТКУ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗД1БНОСТЕЙ УЧН1В 6-7 РОК1В
HaeedeHi результати, як доводять про позитивний вплив спецiалiзованих фiзичних вправ на розвиток ттелектуальног сфери дiтей 6-7 роюв.
Зростаючi обсяги навчальних навантажень пред'являють надзвичайно висою вимоги до штелектуально! сфери дтей, яю починають шкшьне навчання. Це пояснюеться тим, що в останш десятирiччя розвиток систем дошкшьно!, шкшьно! та вищо! осв^и характеризуеться зростаючим обсягом i темпами штенсифшаци процесу навчання. Навчальш програми переважним напрямком визначають збшьшення обсяпв шформаци, ускладнення навчального матерiалy, а також штенсифшащю та зростання рiвня освгги.
В. Нагорний вказуе, що, коли гiподинамiя поеднуеться iз систематичним розумовим та емоцшним напруженням, розвиваються рiзноманiтнi захворювання та знижуеться розумова працездатнiсть. Систематичне перенавантаження нервово! системи i недостатня треновашсть iнших систем органiзмy (серцево-судинно!, дихально!) призводять до порушень у робот головного мозку, внаслiдок чого попршуеться центральнонервова регyляцiя серцево-судинно! i шших систем органiзмy, що загалом негативно позначаеться на центральнiй нервовiй системi [5].
В Нацiональнiй доктринi розвитку осв^и зазначено, що фiзичне виховання е невщ'емною складовою освiти, яка покликана забезпечувати можливють набуття кожною людиною необхщних науково обгрунтованих знань про методики досягнення високо! працездатносп i
тривало! творчо! активностi, що сприятиме найповнiшому розкриттю потенцiйних можливостей людини [3].
Традицiйно завданнями фiзичного виховання вважаеться навчання руховим дiям i розвиток рухових якостей. Ми вважаемо, що можливосп фiзичного виховання можна розширити, розвиваючи iнтелект та шдвищуючи розумову працездатнiсть дiтей.
Численнi лтературш джерела стверджують, що руховий аналiзатор е домiнантним серед iнших систем оргашзму людини, оскiльки мае багат зв'язки з усiма структурами центрально! нервово! системи i приймають участь в !х дiяльностi.
I. Сеченов вперше вказав на те, що вс подразники мають змiшану природу: до подразника, який адекватний для ока, вуха, шкiри i т. д., обов'язково домшуеться "м'язове вщчуття". "Можна дивитися, не слухаючи, або слухати, не дивлячись; можна нюхати, не слухаючи i не дивлячись, але не можна ш дивитись, ш, слухати, нi нюхати без руху", — писав вчений [4].
Роль руху як фактора шдкршлення вивчали М. Кольцова i М. Томке. Пщкршлення — це потоки пропрюрецептивних iмпульсiв при виконаннi рухового акту. На всiх етапах розвитку дитини рухи е постiйним, фiзiологiчно дуже сильним фактором пiдкрiплення. Подразнення будь-яко! модальностi супроводжуеться включенням кшетичного компонента, i тому всi стимули мають змшаний характер: вони е зорово-руховими, слухо-руховими i т. д. Отже, будь-яке пiдкрiплення мютить руховий компонент.
Крiм цього, М. Кольцова вказуе, що залежно вщ того, наскшьки складнi i диференцшоваш рухи здiйснюе той чи шший м'яз, його проекцiя займае бшьше або менше мiсця. Виявляеться, наприклад, що мiлкi м'язи кожно! фаланги вшх пальцiв руки мають окреме представництво в переднш центральнiй закрутщ, тодi як великi м'язовi групи шг i тулуба представленi сумарно [4].
Г. Доман шдкреслюе, що неможливо розвивати дитячу здiбнiсть рухатися без того, щоб тiею чи шшою мiрою не розвивати зоров^ мануальнi, слуховi, тактильнi i мовш навички. Мозок росте i розвиваеться винятково завдяки його використанню. Чим частiше використовуються сенсорнi i руховi закiнчення мозку в певний перюд часу, тим бiльший об'ем займае мозок в процес свого росту. В цьому разi рiст мозку тчим не вiдрiзняеться вiд росту м'язово! маси. Рух — це фундамент для вшх iнших здiбностей людини. Зв'язок мiж мобiльнiстю й штелектом особливо важливий в ранньому дитинсга [2].
В. Нагорний наголошуе, що принципово важливою умовою для нормального юнування всiх органiв i систем органiзму, в тому чи^ головного мозку, е висока працездатшсть серця i стан судинно! системи, якою кров поступае до мозку i вщтшае вiд нього [5].
Отже, використовувати фiзичне виховання не лише для тшесного, а й штелектуального розвитку е всi передумови.
Завдання дослщження:
- вивчити теоретичш передумови розвитку iнтелекту за допомогою фiзичних вправ;
- виявити спещатзоваш засоби фiзичного виховання, якi позитивно впливають на розвиток штелектуальних здiбностей;
- перевiрити дiевiсть спецiалiзованих вправ на розвиток штелекту дiтей 6-7 роюв.
Дослiдження проводилось з учнями ЗОШ № 18 м. Юровограда. Для участi в ньому були
пщбраш дiти основно! i тдготовчо! медичних груп здоров'я вiком 6-7 роюв. Кiлькiсть учнiв дослiдно! i контрольно! груп становила по 15 ошб (8 хлопчикiв i 7 дiвчаток).
На заняттях використовувалися вправи, якi заснованi на безпосередньому впливi на судинну систему мозку: пальцевi вправи i руховi завдання для покращення пам'ятi й уваги; вправи для зняття втоми очей, рук; спещатзоваш iгри на розвиток мислення.
В роботi були використанi наступи методи: аналiз науково-методично! лiтератури, анкетування (опитано 15 вчителiв фiзично! культури м. Кiровограда), тести для визначення штелектуальних здiбностей та розумово! працездатносп: "малюнок людини", спрямований на штегральне оцiнювання iнтелектуальних i сенсомоторних здiбностей; визначення комбiнаторного мислення, сприймання та оперативно! пам'ял [2].
Аналiз анкетування свщчить, що всi опитанi визнають зв'язок мiж фiзичними вправами та штелектуальною сферою дiтей та обгрунтовують це тим, що учнi на уроках поповнюють сво!
знання iнформацiею, а також виршують руховi завдання. Однак нiхто не вказав одним iз завдань фiзичного виховання формування iнтелекту за допомогою фiзичних вправ.
На початку i в кiнцi педагогiчного експерименту, вщповщно вересень 2005 р. i травень 2006 р., були зроблеш зрiзи iнтелектуальних здiбностей.
У контрольнiй груш порiвняльний аналiз обох зрiзiв показуе, що позитивш зрушення вiдбулися в двох тестах, але мали недостовiрний характер. Так, у тестi на штегральне оцiнювання iнтелектуальних i сенсомоторних здiбностей покращення показникiв сягало 11,1% (при 1 = 1,82; р > 0,05); в тест на оперативну пам'ять вщбулося зрушення на 19,3% (при 1 = 1,69; р > 0,05). У двох шших тестах вщзначаеться вщсутшсть до зростання, а в тесп на комбшаторне мислення вщбулося погiршення показниюв на 5,6% (при 1 = 0,07, р > 0,05).
Динамша i характер показникiв зрiзiв експериментально! групи були iншими. Так, у тесп на штегральне оцшювання штелектуальних i сенсомоторних здiбностей зрушення мали достовiрний i суттевий характер при загальнш тенденцi! зростання показникiв на 13,9% (при 1 = 2,27; р < 0,05). Найбiльшi позитивш зрушення досягнул в тесп на визначення оперативно! пам'ят i складають 29,6% (при 1 =2,26; р < 0,05). Недостовiрне зрушення спостер^аеться в тестi на комбiнаторне мислення, де показник зрю на 12,5% (при 1 = 1,67; р > 0,05 ), а також в тесп на сприймання, де показник збшьшився на 5,9% (при 1 = 1,1; р > 0,05 ).
Таким чином, у контрольнш груш констатуемо неоднозначний характер змш в штелектуальнш сферi дтей, що може бути пояснено втомою дггей внаслщок штенсивних розумових навчальних навантажень [6].
Щодо експериментально! групи, то отримаш результати свiдчать про позитивний вплив спецiалiзованих фiзичних вправ на штелектуальну сферу дiтей 6-7 роюв, особливо на пам'ять.
Таблиця 1
Показники i ¡нтелектуально'г сфери дтей 6-7роюв на початку i в ктщ формувального
педагог1чного експерименту (М±т)
Етапи дослвдження Дослвджувана група Батарея теспв, бали 1нтеграль- ний показник бали
Оцшка штелектуаль-но! зршосп Комбша- торне мислення Сприймання Оперативне мислення
Початок експерименту (вересень) Контрольна група n=15 3,6±0,16 3,6±0,23 3,2±0,23 5,7±0,46 15±0,62
Дослвдна група n=15 3,6±0,16 3,2±0,23 3,4±0,16 5,4±0,54 15,4±0,62
Кшець експерименту (травень) Контрольна група n=15 4,0±0,16 3,4±0,06 3,2±0,15 6,8±0,46 17±0,62
Дослвдна група n=15 4,1±0,16 3,6±0,04 3,6±0,08 7,0±0,46 16,1±0,69
Анатз анатомо^зюлопчних передумов дозволяе стверджувати, що самий природний еволюцiйний шлях удосконалення дитячого штелекту — це системно оргашзоваш рухи (тобто вправи).
У дослщженш були виокремлеш спецiалiзованi засоби фiзичного виховання, як позитивно впливають на розвиток штелектуальних здiбностей, а саме: вправи, яю заснованi на безпосередньому впливi на судинну систему мозку; пальцевi вправи i руховi завдання для покращення пам'ят й уваги,; вправи для зняття втоми очей, рук; спещатзоваш iгри на розвиток мислення.
Проведенi зрiзи показникiв iнтелектуальноï сфери дiтей 6-7 роюв на початку i в кшщ формуючого експерименту вказують на позитивну статистично значущу динамiку результат дiтей дослiдноï групи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Барташнiкова I. А., Барташшков О. I. Як визначити piBeHb розумового розвитку дитини?
Дiагностика готовностi дiтей до навчання в школг Тести для дiтей 5-7 рошв. — Тернопiль:
Навчальна книга — Богдан, 1998. — 84 с.
2. Доман Г. Д., Хаги Б. Как сделать ребенка физически совершенным / Пер. с англ. — М.: Аквариум,
1999. — 336 с.
3. Збiрник державних докуменпв, що регламентують роботу заклащв освгги Украши / Упоряд. д-р
пед. наук, С. Г. Мельничук. — Юровоград, 2004 — 185 с.
4. Кольцова М. М. Двигательная активность и развитие функций мозга ребенка. — М.: Педагогика,
1973. — 144 с.
5. Нагорний В. Э. Мысль и движение. — М., Советская. Россия, 1969. — 124 с.
Богдан ШИЯН, Галина МАКСИМ1В
ТЕХНОЛОГИЯ НАВЧАННЯ ГРИ В БАСКЕТБОЛ УЧН1В ЗАГАЛЬНООСВIТНЬОÏ ШКОЛИ
Стаття присвячена розробцi технологи концентрованого навчання гри в баскетбол учтв з урахуванням ïx сприятливого вку для початку занять баскетболом. У роботi наведено технологiчнi схеми, на основi яких розроблено технолога навчання прийомiв гри в баскетбол та самосттно'1 роботи з ïx опанування, тактично'1 та iaровоХ пiдготовки.
Одним з ефективних засоб1в ф1зичного виховання учшв е баскетбол. Завдяки р1зномаштносп й доступносп його вправ, всеб1чному впливу на оргашзм та оздоровчш спрямованосп багато вчител1в ф1зично! культури i школяр1в з-пом1ж р1зних спортивних 1гор надають перевагу вивченню навчального матерiалу з баскетболу [2; 7; 9; 13; 16].
Серед фахiвцiв з баскетболу немае едино! думки щодо визначення сприятливого вшу для початку занять. Одш рекомендують починати вивчати прийоми ще! в дошюльних навчальних закладах [1; 4; 6] або iз 7-9 роюв [3; 14; 17]. Iншi фахiвцi рекомендують починати вивчення баскетболу з 11-12 [5; 10; 11; 15], а то й з 13-15 роюв [12].
Така паштра поглядiв учених позначилась i на змют шюльних навчальних програм, яю рекомендували вивчати прийоми гри в баскетбол з 5-го (1988 р., 1993 р.), а шзшше (1998 р., 2001 р.) — з 2-го класу.
Для тдвищення ефективност вивчення прийомiв баскетболу та гри загалом необхщна вщповщна система, яка би через цшсну рухову дiяльнiсть забезпечувала мотивацiю учнiв; передбачала ч^ке визначення завдань i змюту навчання, засобiв розвитку фiзичних якостей та засвоення техшчних прийомiв. Виршити цi проблеми покликана технологiя навчання.
У працях фахiвцiв з баскетболу висв^лено питання iсторiï, технiки i тактики ще! гри, дослiджено методику спортивного тренування, органiзацiю i проведення змагань. Водночас технолопя навчання гри в баскетбол учшв загальноосв^ньо! школи (ЗОШ) не була предметом дослщження.
Отже, актуальнiсть дослiдження зумовлена, з одного боку, цшшстю баскетболу як засобу фiзичного виховання учня, з шшого — вiдсутнiстю теоретично обгрунтовано!, ефективно! технологiï навчання гри в баскетбол учшв ЗОШ.
Зважаючи на викладене, ми поставили собi за мету розробити науково-обгрунтовану технологiю концентрованого навчання учшв гри в баскетбол та експериментально перевiрити ïï ефектившсть.
Вiдповiдно до мети визначено завдання^цослщження:
1) уточнити найбiльш сприятливий вш початку занять баскетболом учнiв ЗОШ та обгрунтувати технологiю концентрованого навчання учшв цiеï гри;
2) розробити технолопчш схеми формування мiкротехнологiй навчання прийомiв гри в баскетбол i самостшно1' роботи з 1'хнього опанування та мезотехнологи iгровоï i тактично!' шдготовки;
3) розробити систему оцшювання рiвня володiння учнями загальноосвiтньоï школи прийомами гри та грою в баскетбол загалом;
