CC BY
11
TECHNOGENIC POLLUTION OF ATMOCHERIC AIR AS FACTOR OF INFLUENCE ON THE ANTROPOMETRIC INDEXES OF NEW-BORN (review of literature)
Biletska E.M., Plachkov S.F., Antonova O,V., Onul N.M., Golovkova T.A.,
Chub L,E., Zemlyakova T.D.
ТЕХНОГЕННЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА АНТРОПОМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ
НОВОНАРОДЖЕНИХ
Б1ЛЕЦЬКА Е.М., ПЛАЧКОВ С.Ф., АНТОНОВА О.В., ОНУЛ Н.М., ГОЛОВКОВА Т.А., ЧУБ л.е., ЗЕМЛЯКОВА Т.Д.
Державна медична академiя, м. Днiпропетровськ, Санiтарно-епiдемiологiчна стан^я Новомосковського району Днiпропетровськоí областi
614.17:616-071.3-053.31 ТЕХНОГЕННОЕ ЗАГРЯЗНЕНИЕ АТМОСФЕРНОГО ВОЗДУХА КАК ФАКТОР ВЛИЯНИЯ НА АНТРОПОМЕТРИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ НОВОРОЖДЕННЫХ Белецкая Э.Н., Плачков С.Ф., Антонова Е.В., Онул Н.М., Головкова Т.А., Чуб Л.Е., Землякова Т.Д. Изучены литературные данные о влиянии техногенного загрязнения атмосферного воздуха на антропометрические показатели новорожденных. Выявлено, что аэрогенный путь поступления токсических веществ является наиболее опасным для здоровья детей.
Наиболее чувствительны к внешнему влиянию эмбрионы, новорожденные и дети в периоде раннего детства. Определены недостаточно изученные вопросы этой проблемы.
творення умов високо1 якост1 життя сучасноУ людини — це примат кожного цивш1зованого сусптьства сьогодення задля захисту, збереження I змщнення здоров'я. У свою чергу, достат-нм р1вень популяцмного здоров'я вважаеться людською сптьнотою за р1шенням Гене-ральноí Асамблеí ООН (им YA 34\58, 1979) единим критер1ем доц1льност1 та ефективност1 усх без винятку сфер д1яльност1 людини. З цих позицм забезпечен-ня кожного громадянина УкраУ-ни повним ф1зичним, псих1чним I соц1альним благополуччям, а для дитини — ще й умовами гар-монмного росту та розвитку е найважлив1шим завданням державного р1вня.
Разом з тим, нин1 в УкраУы склався кризовий стан здоров'я населення, сформований падн ням народжуваност1, зростан-ням захворюваност1, нвалщно-ст1, смертност1 I загалом — в1д'емного приросту населення. Отже, р1вень здоров'я населення нашоУ краУ'ни залишаеться неза-дов1льним.
Доведено, що здоров'я людини детермЫуеться I м1нлив1стю фактор1в середовища юнування. Експерти ВООЗ [70] вважають, що 23% ус ¡х захворювань I 25% усх випадк1в раку зумовлен фак то ра ми нав ко лиш ньо го се -редовища. 40% цих випадк1в — д1ти до 5 рок1в, загальна кшьюсть яких становить 10% населення планети. Щор1чно в1д впливу несприятливого середовища ¡с-нування у свт вмирають понад 5 млн. д1тей [42]. У реальних умовах встановлення питомого внеску того чи Ышого фактора у розвиток хвороби внаслщок складного мехаызму взаемодií е дуже важким завданням.
У зв'язку з цим проблема не-сприятливого впливу фактор1в нав ко лиш ньо го се ре до ви ща на стан здо ров'я на се лен ня з кож -ним роком набувае все бтьшоУ актуальност1 I активно розроб-
© Блецька Е.М., Плачков С.Ф., Антонова О.В., Онул Н.М., Головкова Т.А., Чуб Л.е., Землякова Т.Д. СТАТТЯ, 2010.
ляеться провщними фахiвцями нашоУ' держави та Ыших краУн CBiTy [5, 15, 24, 36, 38, 39, 42, 51, 53]. УкраУна за величиною Ыдек-су еколопчноУ' безпеки посiдаe 108 мiсце серед краУн CBiTy та пострадянського простору i перше мiсце за величиною внеску у за галь не заб руд нен ня ат мо сфе -ри [17].
Зважаючи на особливу значу-щiсть аерогенного шляху надхо-дження шкiдливих речовин в ор-ганiзм, ми у цьому оглядi головну увагу придтили саме атмосферному забрудненню та його впливу на показники здоров'я дтей як критичноУ групи населення.
Аерогенний шлях впливу ток-сичних речовин традицмно на-лежить до найнебезпечыших через анатомо-фiзiологiчнi вла-стивостi дихальноУ системи. Окрiм цього, слщ враховувати обмежену можливiсть людини контролювати на ндивщуально-му рiвнi чистоту повiтря [41], найбiльшy вiрогiднy кiлькiсть потерпiлих через забруднення пов^ря, нiж води, Грунту i харчiв [19]. Слiд зазначити, що 30% населення бвропи продовжуе жити в умовах забрудненого по-вiтря вище нормативiв його яко-стi ВООЗ [56].
За даними Присяжнюка В.6. та Ы. [38], у нашнй краТ нi практично вщсуты мiста, де якiсть атмосферного пов^ря вщповн дае санiтарним вимогам. А у мн стах УкраУни мешкае близько 68% населення, 15,5% яких про-жи ва ють в умо вах нез нач но го заб руд нен ня ат мо сфер но го по -в^ря, 52,8% — помiрного, 24,3% — високого, 7,6% — дуже висо-кого. Практично така саме си-тyацiя сформувалась у проми-словихyрбанiзованих мiстах Ро-смськоУ Федерацiï — Воронежу Оренбyрзi, Владикавказу Мос-квi, у повiтрi яких постмно пщви-щуеться ГДК класичних полю-тантiв — сiрчаного ангщриду, ок-сидiв азоту, окису вуглецю, пилу, фенолу, формальдегiдy, що ко-релюе з найбiльшим сумарним об'емом цих речовин у пов^ря-ному басейн [11, 14, 31].
Таким чином, нин атмосферне пов^ря пщдаеться iнтенсивному техногенному забрудненню, процес якого набувае глобального характеру практично в усх краУнах бвропи. До головних забруднень, що викликають особливу занепокоенiсть як кри-терiУ якостi атмосферного повн тря, рекомендованих ВООЗ для бвропи, належать оксид ву-глецю, озон, дюксид азоту, дю-ксид сiрки, зважен частки, сви-нець, кадмiй з вщповщним осе-редненням вiд 10 хв. (дiоксид сiрки) до одного року (дюксид азоту, дюксид арки, свинець i кадмм) [33]. Вщ забруднення ат-мосфери страждае значно бть-ше людей, нiж вщ забруднення води або Грунту. Якщо прийняти загальне число потерпiлих вщ забруднення довкiлля за 100%, то, наприклад в Япони у 1980-х роках вщ впливу атмосферних полютан^в захворiло 95,6%, а вiд забруднення води у водой-мищах — 4,4%, з них загинуло 2,9% i 0,5% вщповщно [19].
В усх краУнах особливо захщ-ного регюну бвропи за останне десятирiччя отриманi певнi успн хи щодо пiдвищення якостi атмосферного пов^ря. Однак у цих краУнах ттьки з забрудненням повiтря пов'язують до 5% щорiч-них смертей вщ раку трахеУ, бронхiв i легеыв, 2% кардюрес-пiраторних смертей i 1% смертей через рестраторы iнфекцi [69]. Тому питання оцЫки якостi повiтря i наслiдкiв дм шкiдливих домiшок на здоров'я населення були i залишаються надзвичайно актуальними.
Слiд пiдкреслити, що в УкраУн сформувалася складна, не-сприятлива, а у деяких регюнах навiть гостра еколопчна ситуа-цiя. Аналiз наукових публкацм останнiх рокiв щодо масивного заб руд нен ня ат мо сфер но го по -в^ря е тому доказом. У не-сприятливих умовах мешкають жителi промислово розвинених територiй, до яких належить най-бiльш iндустрiально потужний Донецько-Придыпровський ре-гiон, гiгiенiчним дослiдженням в якому присвячена низка фунда-ментальних дослщжень багатьох науковцiв [6, 13, 15, 40, 43].
Реальна несприятлива еколо-го-ппеычна ситуацiя, притаман-на iндустрiальним мiстам, зумо-влюе широке обговорення питан ня про вплив заб руд нен ня навколишнього середовища на стан здоров'я населення. ОцЫка значущост забруднення середовища за ступенем бюлопчного ефекту органiзму та за рiвнем здоров'я населення бiльш об'ек-тивна, нiж спiвставлення концен-
трацiй окремих забруднювачiв з гiгieнiчними нормативами, ос-кiльки показники здоров'я враховують Ытегральний вплив ycix, у т.ч. нещентифкованих забруднювачiв, Тхнiй комплекс-ний та комбiнований вплив на оргаызм людини [39].
Найнебезпечнiший вид впливу антропогенного забруднення — аерогенний, який набувае особливого статусу за дм на здоров'я ди тя чо го кон тин ген ту на се лен ня як традицмноУ групи ризику. Справа не ттьки у подвмно нес-приятливому поеднаны, скiльки у найнебезпечнiшому видi над-ходження забруднюючих речо-вин ае ро ген ним шляхом до ви -сокочутливого оргаызмудитини.
Разом з цим, фахiвцi ВООЗ при оцiнцi та порiвняннi показ-никiв впливу довкiлля на здоров'я дтей пояснюють пщвище-ну чутливiсть дитячого оргаыз-му швидюстю його росту та ро-звитку, специфiкою поведiнки — д™ живуть i граються "ближче до землГ, нiж дорослi; у них очн кувана тривалiсть життя бтьша, нiж у дорослих, дiти практично не можуть самостмно контролю ва ти свое ото чую че се ре до -вище [22].
Особливу значущють мае вплив факторiв оточуючого сере до ви ща на стан i ро зви ток плоду, новонародженого i дити-ни у подальшому, оскiльки у пе-рiод раннього онтогенезу вони володшть високою вибiрковi-стю, а темпи розвитку рiзних органiв та функцiональних систем характеризуются най-бiльшою швидкiстю [26]. На думку академка А.М. Сердюка, сер йоз ни ми ва же ля ми у ме то -долопчних аспектах гiгiени ди-тинства е також наступне: по-перше, дiти бiльш уразливi до впливу чинниюв довкiлля, нiж дорослi; по-друге, мшливють ото чую чо го се ре до ви ща унем -ожливлюе для дiтей своечасний контроль для своечасного захи-сту; по-трете, на жаль, величи-ни нормативiв практично усх факторiв довктля базуються на стандартах для дорослих [16].
ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ S
Саме вищенаведенi обстави-ни пояснюють левову частку наукових дослщжень та пщви-щену увагу науков^в до пробле-ми стану здоров'я дитячого населення, особливо еконапруже-них територм, оскiльки останнн ми десятирiччями вщзначають-ся 4i™ тенденцií до збiльшення частоти i тяжкостi захворювано-стi у дитячому вМ [2, 5, 25, 32, 37, 39].
Слщ вiдзначити, що багато по-рушень здоров'я дитини форму-ються вже у перинатальний пе-рiод та пов'язанi переважно з пе-ребiгом вагiтностi, впливом ма-теринського органiзму на плщ та забрудненням навколишнього середовища [9].
Остановлено, що плаценти жн нок, яю мешкають в умовах атмосферного забруднення, ма-ють рiзноманiтнi ознаки пригнi-чен ня ком пен са тор но-при сто-сувальних механiзмiв, яю дослщ-ники трактують останнiм часом як еколопчно iндуковану недо-статнють [27].
Певнi ксенобiотики мають здатнють проходити через пла-центарний бар'ер [48]. Вiдомо понад 600 хiмiчних речовин, здатних надходити вiд матерi до плоду через плаценту i у той чи iнший спосiб негативно впливати на його розвиток [7, 35, 43].
Згщно з теорieю Wilson J.Y. (1977), юнують два шляхи впливу зовышых факторiв на матку та плщ вагiтноí жiнки: прямий, коли мае мюце дiя безпосередньо на ембрюн (радiацiя, мiкрохвилi, ультразвук), та непрямий — через материнський оргаызм: хн мiчнi агенти надходять у плщ i впливають залежно вщ концен-трацií, абсорбцií, рiвня детокси-кацií тощо [73]. Плацента як фе-топлацентарний бар'ер може зменшувати кiлькiсть речовин, що надходять до ембрюну. Але бiльша частина речовин з моле-ку ляр ною ма сою мен ше 600 i низь ким за ря дом про хо дить крiзь плаценту нав^ь шляхом простоí дифузií, Ышм — шляхом активного транспорту, пЫоцито-зу. Найлегше проходять через
61 Environment & Health №32010
плаценту люфтьы речовини. Серед досконально дослщжених трансплацентарних речовин та особливо шкщливих для репродукций вiдповiдно до резопюцií ВООЗ 1997 р., видтяють 12 спо-лук ("брудна дюжина"), переваж-но пестициди, а також дюксини, фурани та полiхлорованi бiфенi-ли [54]. Бтьшють з них мае гор-моноподiбну дiю — так званi ен-докриннi деструктори. Особливе мiсце посщають важкi метали, якi здатнi до трансплацентарно( мiграцií у ппiд, накопичення у тканинах плоду, ембрютоксич-носту тератогенностi [20]. Таким чином, останым часом проблема репродуктивноí токсичност ан тро по ген ного заб руд нення се -редовища особливо загострила-ся [35].
Пщсумовуючи данi, спiд зазна-чити, що формування здоров'я дитини у перинатальний перюд е складним мультифакторним процесом, який детермЫуеться станом оргаызму вагiтноí, пере-бiгом вагiтностi, впливом мате-ринського органiзму на плщ, а та кож тех но ген ним заб руд нен -ням довкiппя [52].
Аналiз сучасноí науковоí лте-ратури свщчить, що проблема значного погiршення дитячого контингенту особливо загостре-на i визначаеться ступенем знач-но го ан тро по ген но го впли ву факторiв довктля, особливо у промислових мiстах. Тому ми вважали за доцтьне провести аналiз сучасного стану публка-цм, присвячених провщному критерiю здоров'я дитини — и фiзичному розвитковi, який визначаеться сукупнютю морфоло-пчних i функцiонапьних власти-востей оргаызму, що зумовлюе процес íí росту i розвитку. Здоров'я немовляти — це Ыдикатор якостi перинатального розвитку, генетичних складових поперед-ых покопiнь, iнформацiйного банку всього еколопчного ото-чення матерi пiд час ваптносту тобто всiеí ретроспективи умов формування здоров'я новона-родженого.
Разом з тим, останым часом з'явилися даы, якi Грунтовно доводять детермшацш ба-гатьох со ма тич них хво роб лю -дини удорослому перiодi життя (хым фiзичним статусом при на-родженнi.
Так, результати епщемюлопч-ного дослщження, виконаного D. Barker в Англи [48], свiдчать, що на ро джен ня з ма лою ма сою (<2500 г) збтьшувало вдвiчi ле-тапьнiсть через анемiчну хворобу серця, випадки ппертони та iнсупiннезапежного цукрового дiабету у дорослому перiодi жит-
тя. У робот D. Phillips та Ыших [65] простежено зв'язок низько!' маси при народженнi з рiвнем артерiапьного тиску i кортизолу, що автори пояснюють пщвище-ною активнютю ппоталамо-ппо-фчзарно-наднирково( системи у дтей як адаптивну реакцiю плоду у несприятливих внутршньоу-тробних умовах iснування.
D. Leon та Ышм [59] довели, що дефщит кожних 1000 г маси тта при народженнi збтьшуе на 70% ризик розвитку iшемiчноí хворо-би серця у чоловшв. Узагаль-нення численних доспiджень зв'язку росту i розвитку плоду та новонародженого зi станом здоров'я доросло[ людини свiдчить про юнування критичних перю-дiв розвитку плоду i новонародженого, якi мають довгостроковi наспiдки метабопiчних пору-шень i стану здоров'я дороспоí людини. Числены порушення внутрiшньоутробного розвитку пщ впливом несприятливих фак-торiв навколишнього середови-ща притаманнi не ттьки вапт-ним працiвницям шкiдпивих ви-робництв, а й мешканкам еколо-гiчно несприятливих районiв, мiст, регюыв. Так, виявлено, що маса тта новонароджених вщ матерiв, що проживають у промислових зонах мюта Москви, у середньому на 10% менша, ыж в оаб, якi мешкають у чистих районах [4].
Аналiз пiтературних даних показав, що мае мюце значна кть-кiсть праць щодо впливу забруд-нення атмосферного повiтря, води на масутта при народжен-н [3, 12, 55, 57, 63, 64, 68]. До-спiдженнями [8] встановлено ко-репяцiйну запежнiсть низько( маси дитини при народженн з вмютом у повiтрi сiрководню, формальдегиду, оксиду вуглецю.
Вста но вле но, що змен шен ня ваги новонародженого вщбу-ваеться пiд впливом важких ме-тапiв (свинцю, ртутi) [47, 67], пщвищених концентрацiй дю-ксину арки [46] i залежить вiд вщстаы мiсця проживання вiд автомагiстрапей, особливо у жн нок з Ill триместром ваптност в осiнньо-зимовий перюд року, ко ли ре ес тру еть ся мак си маль -ний вмют забруднювачiв в атмосферному пов^ [72].
При дослщжены зв'язку атмосфер но го заб руд нен ня у 67 районах Чехи доведено, що мала вага немовлят при народженн найвiрогiiДнiше зумовлена дю-ксином сiрки та пилом, з макси-мальним впливом на 1 триместрi вагiтностi. Оксид вуглецю, нав^ь у пропорцií 1:1000000, вже е ри-зиком народження дiтей з малою вагою, якщо експозищя вщбула-
ся на третьому триместрi вапт-ностi [60].
Високий рiвень аерогенного навантаження у мютах з розви-нутою вугледобувною проми-сповiстю зумовлюе збтьшену вдвiчi кiпькiсть доношених ново на ро дже них з низь кою ма -сою, ыж у контрольних мютах. У них мало мюце зниження маси тта щодо довжини, що свщчить про внутршньоутробну затрим-ку розвитку плоду за ппотро-фiчним типом при одночасно вдвiчi бтьшм кiпькостi немовлят промислових мют з низь-кою життездатнiстю за шкалою Апгар [13].
Однак разом з численними до-казами впливу показниюв якост довкiппя на показники фiзичного розвитку новонароджених до-слщженнями R.S. Bhopal [49] встановлено, що забруднення атмосферного пов^ря у центрi стапепиварноí та нафтохiмiчноí промисповостi суттево не впли-вае на характеристики новона-ро дже них.
T. Pless-Mulloli [66] не знайшов зв'язку стану здоров'я населен-ня з вмiстом в атмосферному пов^ оксидiв азоту, диму, бен-зо лу.
Потенцмний вплив забруднення пов^ря на масу при на-родженн практично вперше бу-ло вивчено в епщемюлопчному доспiдженнi "випадок — контроль" у 1987 р. B.W. Alderman та ш. [45]. Однак залежност мiж рiвнями оксиду вуглецю в атмосферному пов^ пщ час третьо-го триместру ваптност та масою новонародженого встановлено не було.
Отже, наведен результати протилежного характеру та даы незалежност масо-зростових показниюв новонароджених вщ ан тро по ген но го заб руд нен ня пов^ря свiдчать про недостат-нiсть дослщжень подiбного роду, рiзнi методичн пiдходи, трак ту ван ня уза галь нень, об ся -ги спостережень тощо. Але без-сумнiвно, цi суперечностi пщ-тверджують доцiльнiсть поглиб-лення та розширення дослщ-жень з проблеми.
Це пiдтверджуеться тривожни-ми результатами провщних ук-раíнських ппеню™ — А.М.Сердюка та О.1. Тимченко, якi свщ-чать про суттевi змiни полiгенних антропометричних показниюв, осо бли во у но во на ро дже них сiльськоí мiсцевостi [16]. Автори пояснюють ц данi не тiльки плиннютю генетико-демогра-фiчних процесiв (зменшенням чисельност населення, не-сприятливою статево-вiковою структурою тощо), а й несприят-
ли вим ти пом ге не тич но го про -цесу та дезадапта^ею населен-ня до умов проживання. Отже, несприятливий прогноз для пов-ноцiнного вщтворення населен-ня УкраУни посилюеться.
Аналiз великих вибiрок ново-на ро дже них до зво лив вста но ви -ти, що ризик мертвонароджено-стi та смертност новонародже-но го про тя гом пер шо го ро ку життя максимальний для дтей з найбiльш низькою масою тта та сягае мiнiмального серед показ-никiв середнього значення маси тта, а по™ знову дещо пщви-щуеться зi збiльшенням маси тн ла [71]. Отже, у популящях з ви-со кою ча сто тою низь коУ ма си новонароджених буде вищою i частота УхньоУ смертностi.
Таким чином, оцЫка маси тiла може бути важливим Ыструмен-том розумЫня та пояснення ме-дико-бiологiчних популяцмних процесiв. Водночас маса тiла — не промiжна ланка мiж впливом у перюд внутрiшньоутробного розвитку i ефектами у постна-тальний перюд, а слугуе лише маркером такого впливу i зумо-влених ним змЫ в органiзмi.
Значна частина дослщжень стану фiзичного розвитку немо-влят пояснюеться тим, що мор-фологiчнi i функцiональнi особ-ливост найбiльш явнi у новона-ро дже них з низь кою ма сою при народженнi. Хочаулiтературi на-водяться факти значно нижчоУ частоти вщхилень у психiчному розвитковi дiтей, якi мали масу тта при народженн [10].
Отже, проблема фiзичних по-казникiв новонароджених, меха-нiзми формування цих показни-юв, методологiя Ух вивчення широко представлен у науковiй лн тературк
Таким чином, масо-зростовi показники вщображають дiю ве-ликоУ кiлькостi рiзнорiдних фак-торiв, тобто характеризуються низькою специфiчнiстю, але й високою чутливютю. А тому по-шук оптимальноУ багатофактор-ноУ моделi з урахуванням змн шуючих факторiв, однорiдностi, адекватност надасть можли-вiсть отримати або усунути дока-зи гiпотези впливовост чинникiв довкiлля.
Привертае увагу те, що муль-тифакторнiсть формування здо-ров'я та фiзичних показникiв як провщноУ складовоУ залежить не ттьки вiд вiкового перiоду дитини, а й вщ статi. Це зумо-влене рiзноманiтними впливами гормонiв та метаболiзмом фер-ментiв.
Результати дослщження стате-воУ чутливостi дiтей до дм чинни-кiв довкiлля не вс односпрямо-
TECHNOGENIC POLLUTION OF ATMOCHERIC AIR AS FACTOR OF INFLUENCE ON THE ANTROPOMETRIC INDEXES OF NEW-BORN (review of literature)
Biletska E.M., Plachkov S.F., Antonova O,V., Onul N.M., Golovkova T.A., Chub L,E., Zemlyakova T.D.
Literary information is studied about influence of technogenic contamination of atmospheric air on anthropometric indexes of newborn. It is exposed, that an aerogenic way of receipt of toxic matters is most dangerous for the health of children. Embryos, new-born and children in period of babyhood, are most sensible to external influence. Certain it is not enough the studied questions of this problem.
BaHi. Наприклад, дослщженнями О.В. Бердник встановпено, що вппив навколишнього середови-ща мае бтьш виражен негативы наслщки для здоров'я дiвчaток, ыж хлопчиюв у 11-13^чному вн Ц [5].
Доведено, що пщвищеною ре-зистентнютю ушкоджуючих аген^в володiе заплщнена яйце-кттина, яка несе потенцю за-родка жiночоï стaтi [1]. З суто бiопогiчно та генетично детермн нованих статевих особпивостей пюдини, т.з. статевого димор-фiзму, виппивае необхщнють ïx урахування при оцiнцi соматич-ноï та функцiонaпьноï стiйкостi, що забезпечуе життездатнють оргaнiзму.
Цей статевий диморфiзм вия-впяеться кращим розвитком вах компонентiв тiпa xпопчикiв з народження. За даними Ша-паренка П.Ф. [44], кюткова маса у хлопчиюв-немовлят на 4% бтьша, нiж у дiвчaток, м'язова маса — на 3,2%, жирова — на 7,1%.
Незважаючи на числены дослщження питань морфометрп новонароджених науковцями пе-д|атричного профiпю [23] кть-кiсть робiт гiгiенiчного спряму-вання е об ме же ною. Зокрема встановлено [12], що за умов забрудненого пов^ря зростае число новонароджених з дисгар-монмними антропометричними показниками, коли маса тта у немовлят зростае, а довжина тта залишаеться такою, як i в умовно чистому районк
Низка пубпiкaцiй нaуковцiв простежуе певну зaкономiрнiсть щодо зв'язку стат дитини з впливом фaкторiв довктля. Так, спiввiдношення стaтi у бк дiвчa-ток-немовлят порушуеться за дм на бaтькiв дiоксину та Ыших гор-моноподiбниx ксенобiотикiв [18, 61, 74]. В.М. Кулао [28] та W.H. James [58] наводять докази тзнього настання вaгiтностi i зсуву пропорцм статей немовлят у пра^вниюв в умовах на-грiвaпьного мкрок^мату (шах-тaрiв, пекaрiв, куxaрiв, плавиль-никiв, звaрникiв, водiïв).
Таким чином, вплив факторiв довкiлля здiйснюеться вже на етап заплiднення та визначае вщхилення антропометричних показникiв плодiв та новонароджених людини вщ стандартiв видовоУ норми i навiть стввщно-шення статей новонароджених, що, на думку А.1. Нiкiтiна [35], на-лежить до низки провщних пору-шень репродуктивноУ функцiУ людини.
Антропометричнi показники но во на ро дже них у су ча сних по -пуля^ях виступають важливими iндикаторами природного вщбо-ру, надаючи таким чином Ум яко-стi унiверсальностi, що зумо-влюе пiдвищену увагу до цього явища. Справа у тому, що перинатальна смертнють складае пе-реважну частину усх дорепро-дуктивних втрат. Значущють ста-бiлiзуючого вiдбору за антропо-логiчними ознаками полягала у селективности зумовлюючи пщ-вищену смертнють немовлят з крайыми значеннями масо-зростових параметрiв [62].
Таким чином, дiти, якi за масо-зростовими параметрами мшн мально вiдхиляються вщ популя-цiйноУ середньоУ, мають макси-мальну неспецифiчну стiйкiсть до ши ро ко го ко ла зах во рю вань, навiть пневмони i лейкозу [34].
Доведено, що найменшн се-реднi значення i найбiльшi показники рiзноманiтностi маси i довжини тiла при народженн притаманнi померлим немовля-там та но во на ро дже ним, а мак -симальнi середы i мiнiмальна рiзноманiтнiсть — для здорових, причому рiзниця антропометричних ознак мiж здоровими та померлими найбтьш значна для хлопчикiв [29].
Таксонометричн ознаки ново-на ро дже них е по каз ни ка ми ано -малiй внутрiшньоутробного Ух розвитку, осктьки доведена вiд'емна залежнють кiлькостi стигм з ма со-зрос то ви ми па ра -метрами, а новонародженi хлоп-чи ки з ма ли ми со ма то ме трич ни -ми ознаками мають найбiльшу ктьюсть стигм та збiльшену флуктуруючу асиметрю [21].
63 Environment & Health №32010
Висновки
Таким чином, всебiчний аналiз науковоТ лiтератури свiдчить, що проблема дослiдження стану здоров'я дтей у зв'язку з Ытен-сивною людською дiяльнiстю е практично провщною у сучасних публiкацiях вiтчизняних та Ыо-земних науковцiв. Ця проблема особливо гостра для УкраТни, врахо вую чи склад ну де мо гра -фiчну ситуацiю у нашiй державi. Загальна оцiнка фiзичного розвитку дитини — це об'ектив-ний та Ыформативний критерiй ТТ здоров'я. Маса та довжина тта е основними ознаками не ттьки рiвня фiзичного розвитку. Вони вщдзеркалюють екологiчнi та со-цiальнi змiни у довкiллi. Аналiз доступноТ лiтератури свiдчить, що мають мiсце Грунтовы робо-ти щодо залежностi здоров'я i розвитку дитини вщ зовышньо-середовищного впливу. З пщви-щенням рiвня забруднення дов-кiлля збiльшуеться i кiлькiсть дн тей у популяцiТ з еколопчно зумовленими змiнами стану здоров'я. Чутливють до зовнiшнього впливу найбiльш значна в ем-брiона, новонародженого та у ранньому дитинствк Тобто сома-тометричнi показники новонаро-джених е Ытегральним Ыдикато-ром багатьох складових минулих поколiнь, вектором прогнозу росту, розвитку дитини, рiвня здоров'я у дорослому вМ i навiть тривалост життя людини.
Зважаючи на вищевикладене, Грунтовний аналiз дослiджень вт чизняних та зарубiжних науковцiв у напрямку впливу факторiв дов-кiлля на показники фiзичного розвит ку но во на ро дже них про -мислових регiонiв [12, 46, 50, 55, 57, 63, 64, 68] дозволяе видТпити недостатньо дослщжену на нашу думку, питання щеТ проблеми:
□ суперечливють та обмеже-нiсть спостережень певним чином пов'язан з численними дослiдженнями, яю, на жаль, ви-конуються переважно закордон-ними науковцями та передусм педiатрами, акушерами, генетиками, а не фахiвцями профтак-тичноТ медицини;
□ у лiтературi мае мюце дефн цит дослiджень фiзичних показ-ниюв новонароджених сiльськоТ мiсцевостi i непромислових мют порiвняно з аналогiчними про-мислово-розвинутими та особливо урбаызованими мiсцями. Вкрай обмеженi антропометрич-н регiональнi стандарти новонароджених, що знижуе ефектив-нiсть та об'ективнють оцiнки фi-зич но го ста ту су ди ти ни та ди тя -чих колективiв;
□ недосконалi методичнi пщ-ходи до епщемюлопчних дослн
джень подiбного характеру. На-приклад, не bcí ппеычы спосте-реження антропометричних да-них новонароджених виконують-ся з урахуванням стату
□ крiм того, обмежен данi щодо аналiзу морфометричних результат новонароджених у ди-намiцi часу, особливо порiвняль-н спiвставлення хронологiчних змiн фiзичного розвитку немо-влят промислових i непромислових територм;
□ у доступнм нам лiтературi практично вiдсутнi дослщження впливу атмосфернихзабруднень на спiввiдношення статей в Ук-раíнi, що особливо важливо щодо хлопчиюв як найвразливших та дезадаптованих генетично.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреева М.В. // Сб. науч. труд. Волгоград. мед. ин-та. — Волгоград, 1985. — Т. 38, вып. 2.
— С. 54-57.
2. Антипюн Ю.Г. Стан здоров'я дтей в умовах дм рiзних еколо-гiчних чинникiв / Ю.Г. Антипюн // Мистецтво л^вання. — 2005. — № 2 (18). — С. 28-32.
3. Ан тро по ме три че ские по ка -затели Криворожского промышленного региона / В.Ф. Богоявленская, О. И. Тураль, Е.Г. Би-чевая, А.В. Стащенко // Лкарсь-ка справа. — 1999. — № 5. — С. 29-32.
4. Барбаш Н.Б. Методика изу-че ния тер ри то ри аль ной диф фе -ренциации городской среды / Н.Б. Барбаш. — М.: Медицина, 1986. — 173 с.
5. Бердник О.В. Основы зако-номiрностi формування здоров'я дитячого населення, що мешкае у регюнах з рiзною еколопчною ситуа^ею: дис. д.м.н. / О.В. Бердник. — К., 2003. — 270 с.
6. Бтецька Е.М. Ппеычна характеристика важких металiв у навколишньому середовищi та Т'хнм вплив на репродуктивну функцю жнок: автореф. дис. д.м.н. / Е.М. Бтецька. — Дыпро-петровськ, 1999. — 25 с.
7. Бтецька Е.М. Вмют важких металiв у бюсубстратах жiнок та новонароджених ЫтенсивноТ' промисловоí зони / Димань Т.Н., Шевченко С.1. // Урологiя. — 1997. — № 2. — С. 84-89.
8. Бо ев В.М. Ан тро по ген ное за гряз не ние ат мо сфер но го воз -духа и здоровье населения [Электрон. вариант] / В.М. Боев, В.В. Быстрых. — Режим доступа: http://hp. Orenburg. Ru/~gsen/ stat 83.htm. 2001.
9. Большаков А.М. Вклад факторов окружающей среды в онтогенетических процессах / А.М. Боль ша ков, А.Д. Дми триев // Гигиена и санитария. — 1993.
— № 6. — С. 75-77.
10. Бочарова Е.А. Медико-биологические факторы формирования психоречевой патологии в детском возрасте / Е.А. Бочарова, П.И. Сидоров, А.Г. Соловьев // Педиатрия. — 2002. — № 1. — С. 91-93.
11. Быстрых В.В. Комплексная гигиеническая оценка загрязнения окружающей среды промышленного города и показатели здоровья новорожденных: автореф. дис. к.м.н. / В.В. Быстрых.
— Оренбург, 1995. — 23 с.
12. Быстрых В.В. Атмосферное за гряз не ние и ан тро по ме три че -ские показатели новорожденных Оренбурга / В.В. Быстрых, В.М. Бо ев // Гиги ена и са ни та -рия. — 1995. — № 1. — С. 3-4.
13. Влияние уровня загрязнения атмосферного воздуха на репродуктивное здоровье женщин Донбасса/Н.Ф. Иваницкая, В.П. Квашенко, Е.В. Зоркова и др. // Вестник гигиены и эпидемиологии. — 2007. — Т. 11, № 2.
— С.165-167.
14. Влияние химического загряз не ния ат мо сфер но го воз ду -ха на здо ро вье на се ле ния Мос -квы / Н.Н. Филатов, В.М. Глинен-ко, М.В. Ефимов и др. // Материалы X Всерос. съезда гигиенистов и санитарных врачей. — М., 2007. — Кн. II. — С. 507-510.
15. Гапон В.О. Ппеычна дiагно-стика впливу хiмiчних факторiв на робтиюв та населення мета-лурпйного регюну: автореф. дис. д.м.н. / В.О. Гапон. — К., 2003. — 35 с.
16. Генофонд i здоров'я: вщ-творення населення УкраТни / За ред. А.М. Сердюка, О.1. Тимченко. — К.: МВЦ "Меднформ", 2006. — 272 с.
17. Гончаренко В.1. Порiвняль-ний аналiз стану здоров'я дтей (0-14 роюв) у промисловому центрi УкраТни i у мют з сприят-ливою еколопчною ситуащею / В.1. Гончаренко, О.О. Берегова, Т.А. Еськова // Актуальн питання □пени та еколопчно'Т безпеки УкраТни: зб. тез доповщей наук.-практ. конф. — К., 2007. — Вип. 7. — С. 105-107.
18. Диоксины в окружающей среде г. Чапаевска Самарской области и здоровье населения / Б.А. Ревич, Е. Аксель, В. Двой-рин и др. // Диоксины — супертоксиканты XXI века. — М., 1998.
— Информ. вып. № 3.— С. 35-63.
19. Додина Л.Г. Некоторые ас-пек ты влия ния ан тро по ген но го загрязнения окружающей среды на здоровье населения / Л.Г. Додина // Гигиена и санитария. — 1998. — № 3. — С. 48-52.
20. Свинец в системе мать— новорожденный как индикатор опас но сти хи ми че ской на груз ки
в районах экологического неблагополучия / Н.В. Зайцева, Т.С. Уланова, Я.С. Морозова и др. // Гигиена и санитария. —
2002. — № 4. — С. 45-46.
21. Изучение изменчивости со-во куп но сти ан тро по ме три че ских признаков у нормальных новорожденных / Ю.Е. Дуброва, И.К. Дам-буева, В.Д. Прохоровская, О.Н.Холод // Генетика. — 1991. — Т. 27, № 1. — С. 2013-2019.
22. Исследование бремени экологически обусловленных заболеваний среди детей: главные результаты. Факты и цифры / ЕРБ ВОЗ /05/04. — Копенгаген -Будапешт, 2004. — 8 с.
23. Кассараба М.М. Особливо-ст фiзичного розвитку дтей залежно вщ мюця проживання / М.М. Кассараба // ПАГ. — 1991.— № 2. — С. 28-29.
24. Киреева И.С. Гигиеническая оценка риска загрязнения атмосферного воздуха промышленных городов Украины для здо ро вья на се ле ния / И.С. Ки ре -ева, И.А. Черниченко, О.Н. Ли-твиченко// Гигиена и санитария.
— 2007. — № 1. — С. 17-21.
25. Юрсанова О.В. Фiзичний розвиток дтей в умовах хроыч-ноУ дм атмосферного забруднен-ня м. Запорiжжя та Ыформативы критери його оцнки / О.В. Юрса-нова // Медичы перспективи. —
2003. — Т. VII, № 2. — С. 132-134.
26. Кошелева Н.Г. Влияние экологических факторов на состояние плода и новорожденного/Н.Г. Кошелева, И.И. Евсюко-ва // Со вет ская ме ди ци на. — 1991. — № 12. — С. 29-32.
27. Кравченко О.В. Особливо-ст гормональноУ функци плацен-ти ваптних в умовах еколопчно шкщливих чинниюв / О.В. Кравченко // Екол. фiзiологiя. — 2000.
— № 1. — С. 20-22.
28. Кулао В.М. // Эндокринная си сте ма ор га низ ма и вред ных факторов окружающей среды: сб. — Л.: Б.И., 1991. — 131 с.
29. Курбатова О.Л. Адаптивная нор ма и стаби ли зи рую щий от бор по ан тро по ме три че ским приз на -кам при рождении / О.Л. Курбатова, О.К. Ботвиньев, Ю.П. Алтухов // Генетика. — 1991. — Т. 27, № 7. — С. 1223-1240.
30. Кучерук В.В. Фiзичний розвиток дтей першого року життя Закарпатського регюну: автореф. дис. к.м.н. / В.В. Кучерук. — К., 1997. — 26 с.
31. Мамчик Н.П. Загрязнение атмосферного воздуха и здоровье на се ле ния круп но го про мы -шленного центра / Н.П. Мамчик, А.В. Платунин // Материалы X Всерос. съезда гигиенистов и санитарных врачей. — М., 2007.
— Кн. II. — С. 295-297.
32. Михайлова Е.В. Состояние здоровья детей в условиях загрязнения атмосферного воздуха / Е.В. Михайлова// Гигиена и санитария. — 2005. — № 2. — С. 49-51.
33. Мониторинг качества атмосферного воздуха для оценки воздействия на здоровье человека: Региональные публикации ВОЗ, Европейская серия, № 85. — Копенгаген: ВОЗ, 2001. — 293 с.
34. Неспецифическая устойчивость ор га низ ма и пре драс по ло -женность к заболеванию острым лейкозом удетей /О.Л. Курбатова, О.К. Ботвиньев, М.Ф. Деще-кина и др. // Генетика. — 1982. — Т. 18, № 7. — С. 1173-1182.
35. Никитин А.И. Вредные факторы среды и репродуктивной системы человека (ответственность перед будущим поколением) / А.И. Никитин. — Санкт-Петербург: ЭЛБИ-СПб, 2005. — 216 с.
36. Пинигин М.А. Состояние и перс пек ти вы ко ли че ствен ной оценки влияния химических загряз ни те лей ат мо сфер но го воз -духа на состояние здоровья человека / М.А. Пинигин // Гигиена и санитария. — 2001. — № 5. — С. 53-58.
37. Попов О.I. Еколого-ппеычы аспекти збереження та змщнен-ня здоров'я дтей дошкшьного вн ку, як мешкають в умовах хiмiч-но го заб руд нен ня ат мо сфер но го пов^ря: автореф. дис. к.м.н. / О.1. Попов. — К., 2004. — 16 с.
38. Присяжнюк В.6. Щодо пп-еычноУ оцЫки забруднення ат-мосфери мюьких поселеньУкра-Уни та його впливу на стан здоров'я населення / В.6. Присяжнюк, В.М. Доценко, О.П. Федо-рошин // Актуальн питання ппе-ни та екологи УкраУни: зб. тез. конф. — К., 2003. — С. 27-28.
39. Ревич Б.А. Загрязнение окружающей среды и здоровье населения. — / Б.А. Ревич. — М.: Изд-во МНЭПУ, 2001. — 264 с.
40. Степанова М.Г. Ппеычна оцЫка забруднення навколиш-нього середовища важкими ме-талами та його впливу на здоров'я населення Дыпропетров-ськоУ области автореф. дис. к.м.н. / М.Г. Степанова. — К., 2004. — 19 с.
41. Тимченко О.1. Загроза для здоров'я населення вщ впливу ан-тропогенних чинниюв та можливо-сл Ух попередження / О.1. Тимченко. — К.: Полiмед, 2005. — 265 с.
42. Тимченко О.1. Ппена довкУп-ля: полiтика, практика, перспективи / О.1. Тимченко, А.М. Сердюк, О.1. Турос. — К., 2000. — 127 с.
43. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин / А.М. Сердюк, Э.Н. Белицкая,
Н.М. Паранько, Г.Г. Шматков. — Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2004. — 148 с.
44. Шапаренко П.Ф. Принцип пропорциональности в сомато-генезе / П.Ф. Шапаренко. — Винница: Б.И., 1994. — 225 с.
45. Alderman B.W. Maternal exposure to neighborhood carbon monoxide and risk of low infant birth weight / B.W. Alderman, A.E. Baron, D.A. Sawiz // Public Health Rep. — 1987. — Vol. 102, № 4. — P. 410-414.
46. Association between air pollution and low birth weight / X. Wanq, H. Ding, Y Ryan et al. // Environ. Health. Perspect. — 1997.
— Vol. 105, № 5. — P. 514-520.
47. Axtell C.D. Association betwe en methyl mercu ry ex po su re from fish consumption and child development at five and a half years of age in the Seychell es Child De ve lop ment Stu dy: an eva lu a tion of non-linear relation — ships / C.D. Axtell // Environ Res. — 2000.
— Vol. 84, №2. — P. 71-80.
48. Barker D. // D. Med J. —
1995. — Vol. 911. — P. 171-174.
49. Bhopal R.S Residential proxi-mi ty to in du stry and ad verse birth out comes / R.S. Bhopal // Lancet.
— 1999. — № 9182. — P. 920-921.
50. Chen P.C., Pan I.I., Wang J.D. // Epidemiology. — 2003. — Vol. 14, № 5. — P. 587.
51. Children's environment and health action plan for Europe. Ministerial document / WHO Regional Office for Europe. — Copenhagen, 2004. — P. 1-8.
52. Effects of maternal exposure to cad mium on preg nan cy out co -me and breast milk / M. Nishijo, H. Nakagawa, R. Honda et al. // Occup. and Environ. Med. — 2002.
— Vol. 59, № 6. — P. 394-397.
53. Environmental pollution in American children: estimates of morbidity, mortality, and costs for lead poisoning, asthma, cancer, and de ve lop men tal di sa bi lit ies / Ph. J. Landrigan, C.B. Schechter, J.M. Lipton et al. // Environ. Health Perspectives. — 2002. — Vol. 110, № 7. — P. 721-728.
54. Fisher B.E. // Environ. Health Persp. — 1999. — Vol. 107. — P. 18-23.
55. Ha E.H., Yong YC., Lee B.E. et al. // Epidemio l ogy. — 2001. — Vol. 12, № 6. — P. 643-648.
56. Health in Europe / WHO. — Geneva: WHO, 1994. — Publ. № 56. — 58 р.
57. Hopenhayn C., Fezzeccio C., Browing S.R. et.al. // Epidemio l o-gy. 2003. — Vol. 14, № 5. — P. 593-602.
58. James W.H. // Lancet. —
1996. — Vol. 347. — P. 773.
59. Leon D.A., Lither H.O., Vage-ro D. et al. // Br. Med. J. — 1998. —
65 Environment & HEALTH №32010
5 Довктля та здоров'я № 3-2010
Vol. 317. — P. 241-245.
60. Lin S. Association between gaseous ambient air pollutants and adverse pregnancy outcomes in Vancouver, Canada / S. Lin, D. Krewski, Y Shi // Environ Health Perspect. — 2003. — Vol. III, № 10.
— P. 1773-1778.
61. Mocarelli P., Gerthous P.H., Ferrari E. et al. // Lancel. — 2000.
— Vol. 355. — P. 1858-1863.
62. Natural selection associated with birth weight. 3. Changes over the last twenty years / L. Terrenato, M.F. Gravina, A. San Martini, L. Ulizzi // Ann. Human Genet. — 1981. — Vol. 45. — P. 267-278.
63. Nishijo M., Honda R., Tawara K. et al. // Epidemio I igy. — 2003.
— Vol. 14, № 5 — P. 39.
64. Particulate air pollution and fetal health / S.V. Ilinianaia, I. Rankin, R. Bell et al. // Epidemiology. — 2004. — Vol. 15, № 1. — P. 36-45.
65. Phillips D.I., Walker B.R., Reynolds R.M. et al. // Hypertension.
— 2000. — Vol. 35. — P. 13011310.
66. Pless-Mul I o I i T. Is it feas I ble to construct a community profile of exposure to industrial air pollution? / T. Pless-Mulloli // Occup. and Environ. Med. — 2000. — № 8. — P. 542-549.
67. Tao Y Effect of lead exposure in prenatal and postnatal duration on infant growth / Y Tao // Wei Sheng. Yan. Jiu. — 2000. — Vol. 30, № 12. — P. 102-104.
68. The impact of polycyclic aromatic hydrocarbons and fin particles on pregnancy outcome / J. Dej-mek, I. Solandsky, I. Benes et al. // Environ. Health Perspect. — 2000.
— Vol. 108, № 12. — P. 11591164.
69. The World Health Report 2002. — Reducing Risks, Promoting Healthy Life / WHO. — Geneva, 2002. — 248 p.
70. Health and Environment in Sustainable Development / WHO.
— Geneva: WHO, 1997.
71. Wilcox A.I. // Int. J. Epidemiol. — 2001. — Vol. 30, № 6. — P. 1233-1241.
72. Wilhelm M. Residentid proximity to traffic and adverse birth outcomes in Los-Angeles country, California. 1994-1994 / M.Wilhelm, B. Ritz // Environ. Health Perspect. — 2003. — Vol. 11, № 2.
— P. 207-216.
73. Wilson J.Y. Environmental chemicals / J.Y. Wilson // Handbook of teratology / Eds. J.G. Wilson, F.C. Fraser. — New York-London: Plenum press, 1977. — Vol. 1. — P. 366-370.
74. Yongbloet P.H., Poeleveld N., Groenewoud M.M. // Environ. Health. Persp. — 2001. — Vol. 109. — P. 1-3.
HagiMwna go pega^ii 02.03.2010.
СВ1ТЛ1Й ПАМ'ЯТ1 Людмили Володимирiвни ГРИГОР'еВОТ
Адмшютращя та колектив ДержавноГ установи "1нститут п-пени та медичноТ екологГГ iм. О.М. Марзеева АМН УкраГни" з сумом сповщають про кончину на 82-му роц життя визначного вченого-медика, доктора ме-дичних наук, професора, Заслу-женого д1яча науки \ техники УкраГни, винахщника Людмили Володимирiвни Григор'евоТ.
Л.В. Григор'ева народилася 17.10.1928 р. у с. Смотрич Хмель-ницькоТ область Заюнчила з вщзнакою Черывецький медичний Ыститут (1951) i астрантуру (1954). У 1954-19б1 роках була асистентом кафедри мiкробiологiТ Чершвецького медичного н ституту i КиТвського Ыституту удосконалення лiкарiв. З 1961 по 2000 рк працювала старшим науковим ствроб^ником, зав. ла-бораторiею, головним науковим ствроб^ником 1нституту тени та медичноТ екологи iм. О.М. Марзеева АМН УкраТни.
Майже 50 роюв свого життя професор Л.В. Григор'ева при-святила саштаршй мкробюлоги. Бтьше 30 роюв вона вщдала 1нституту, розвитку ппешчноТ науки. Понад 30 роюв керувала лабораторiею саштарно'Т мкробюлоги та вiрусологiТ.
Професором Л.В. Григор'евою особисто i роботами, викона-нимизаТТкерiвництвом, зроблено суттевий внесоку профтак-тику Ыфекцмних захворювань та охорону довюлля вщ бюлопч-них забруднень.
Науковi пращ у галузi медичноТ та саштарно'Т мкробюлоги Л.В. Григор'евоТ були опублкован у багатьох краТнах св^. У 1960-т роки вперше в УкраТн i у СРСР нею були закладеш ос-нови новоТ галузi науки — саштарноТ вiрусологiТ. Встановлено значення ентерофапв як саштарночндикаторних вiрусiв при контролi рiзних об'ектiв довкiлля — морських та континенталь-них водоймищ, стчних вод. Багато рокiв Л.В. Григор'ева працювала над вивченням закономiрностей ди радiонуклiдiв дов-кiлля на мкробюценози, створивши засади для новоТ плки мiкробiологiТ — радiацiйноТ мкробюлоги.
Професор Л.В. Григор'ева е автором понад 320 наукових публи кацм, винаходiв, патентiв, у тому числi 15 монографий i посiбникiв, зокрема "Практичного поабника з медичноТ мiкробюлогп" (1963), монографм "Энтеровирусы во внешней среде" (1968), "Санитарная микробиология и вирусология водоемов" (1975), "Санитарная микробиология эвтрофных водоемов" (1985) та Ыших.
Професор Л.В. Григор'ева завжди була яскравим прикладом тюноТ повсякденноТ ствпрац науковцiв зi спе^алютами-прак-тиками. За ТТ участi та керiвництва у практику охорони здоров'я було впроваджено низку нових методик, приладiв, теств, що вiдображено у 34-х нормативних та науково-техшчних документах, 9-ти авторських свщоцтвах i винаходах.
Протягом усього трудового життя Людмила Володимирiвна щедро дТпилися своТми знаннями, досвщом, досягненнями у науцi з студентами медичних вишiв, фахiвцями у галузi саштар-ноТ мiкробiологiТ, зростила когорту талановитихучшв — 15 кандидат i докторiв наук. Багато роюв вона була членом двох спецiалiзованих вчених рад з захисту докторських дисертацй
Держава високо оцiнила внесок професора Л.В. Григор'евоТ у науку, нагородивши ТТ орденом Дружби Народiв (1981),, багатьма медалями, присвоТвши Тй звання Заслуже-ного дiяча науки i технiки УРСР
АдмЫютра^я та колектив iнституту сумуе з приводу тяжкоТ втрати та висловлюе спiвчуття рiдним та близьким Людмили Володимирiвни Григор'евоТ.
№ 3 2010 ENVIRONMENT & HEALTH 66
