CC BY
17
Проблеми екологц та медицини
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ
© Бабieнко В.В. Михайленко В.Л. УДК 616-053.2.613.1 (477.7) (1-22)
Г1Г1€Н1ЧНА ОЦ1НКА ВПЛИВУ ДОВК1ЛЛЯ НА ЗДОРОВ'Я Д1ТЕЙ С1ЛЬСЬКО1 М1СЦЕВОСТ1 П1ВДНЯ УКРА1НИ*
Бабенко В.В. Михайленко В.Л.
Одеський нац1ональний медичний ун1верситет, м. Одеса
В статье проанализирована комплексная гигиеническая оценка влияния вредных антропогенных факторов окружающей среды на состояние здоровья детей сельской местности юга Украины и обоснованы меры по профилактике этого влияния на состояние здоровья детей. Установлено, что наиболее высокие уровни заболеваемости и распространенности заболеваний органов дыхания, пищеварительной, сердечно-сосудистой и мочевыделитель-ной системы свойственны юго-западным районам Одесской области с полиэтническим составом населения, характеризующимся высоким уровнем атропогенной нагрузки. Доказано, что рационы питания детей в разных районах Одесской области характеризуются несбалансированностью по основным нутриентам с преобладанием пищи, богатой углеводами и жирами животного происхождения. Программа профилактических мероприятий в районах с низким уровнем экологической безопасности должна предусматривать коррекцию питания, обеспечение населения питьевой водой нормативного качества и мероприятий по гигиеническому воспитанию детского населения.
Ключевые слова: антропогенные факторы, сельские районы Одесской области, гигиеническая оценка воздействия окружающей среды.
Актуальнкть проблеми
Вщомо, що еколопчна ситуа^я в УкраТн залиша-еться вкрай тривожною i супроводжуеться попршен-ням показнигав здоров'я населення [23, 26]. Чисельн шкiдливi антропогенн фактори, з якими постшно сти-каеться людина, можуть стати хвороботворними, як-що сила Тх впливу перевершуе адаптацмш можливос-т оргашзму, а також у разi змЫи його реактивность
Здоров'я наци визначаеться, перш за все, здоро-в'ям дтей [1, 4, 7, 13, 27, 30, 51]. Рiвень розвитку пщ-ростаючого поколЫня, його фiзичний i розумовий по-тен^али е передумовами науково-техычного та еко-номiчного прогресу.
Низький рiвень здоров'я дитячого населення Укра-Тни обумовлений як несприятливим впливом чинниюв навколишнього середовища [25, 26, 28, 41, 64, 91], способом життя [24], так i несприятливими со^ально-економiчними тенден^ями [94]. Це вказуе на необхщ-нiсть комплексного вивчення впливу шкщливих фак-торiв навколишнього середовища (НС), харчування, со^ально-середовищних особливостей на форму-вання популяцiйного здоров'я дитячого населення та розробки профтактичних заходiв, спрямованих на змщнення фiзичного розвитку та психолопчноТ стшко-стi у дтей [67, 68, 79, 95, 97].
Метою роботи була комплексна гпешчна оцЫка впливу шкiдливих антропогенних фаюгрв довкiлля на стан здоров'я д^ей сiльськоТ мiсцевостi пiвдня УкраТни i обг'рунтування заходiв профiлактики цього впливу.
Матерiали i методи дослiдження
Дослiдження проводились в два етапи: в осшньо-зимовий (жовтень-листопад) i весняно-лiтнiй (тра-вень-червень) перiоди. Поряд з антропометричними i антропоскопiчними дослiдженнями проводилася оцн ка якiсного складу рацiонiв харчування. Додатково -поглиблен дослiдження зв'язку стану здоров'я з факторами довктля, були проведет в населених пунктах ОдеськоТ области з переважно моноетшчним складом населення i рiзними, за рiвнем екологiчноТ безпеки, умовами проживання. При цьому, оцшка фiзичного розвитку, соматичного здоров'я та алiментарного статусу проводилася щодо 737 дп"ей, з яких 160 були представлен росiянами - старовiрами (1 населений пункт, 1змаТльський район), 245 - украТнцями (9 населених пунк^в Саратського, Бiлгород-Днiстровського i Татарбунарського райошв), 182 - болгарами (2 населених пункти Болградського та Татарбунарського райошв), 150 - гагаузами (1 населений пункт Бтгород-Днютровського району).
* Цитування при атестаи/Т кабр/в: Ба&енко В.В. Михайленко В.Л. Пе/енчна ои/нка впливу бовюлля на здоров'я дimей стьськоГ мсцевот пвдня УкраГни //Проблеми еколоап i медицини. - 2015. - Т. 19, № 1-2. - С. 3-6.
Таким чином, в якост дослщного репону були об-ранi твденно-захщш райони ОдеськоТ областi з висо-ким рiвнем екологiчного ризику, як характеризуються незадовiльною динамiкою популяцiйного здоров'я дь тей, що проживають в стьськш мiсцевостi, у тому чи-слi в населених пунктах з моноетычним складом.
В якостi контрольного репону були обран райони з низьким рiвнем антропогенного навантаження на до-вкiлля, оптимальним складом питних вод i низьким рiвнем поширеност соцiально-значущоТ патологiТ.
Дослiдження проводились серед хлопчиюв i дiвча-ток у наступних вкових групах: препубертат - 3 клас (8-9 рокiв), 6 клас (11-12 роюв); пубертат - 8 клас (1415 рош) i 11 клас (16-17 роюв). Вибiр вiкових груп для дослщження зумовлений особливостями фiзичного i статевого розвитку та високою чутливiстю до екзоген-них впливiв, характерних для даного вку.
Фiзичний розвиток дтей оцiнювали на пiдставi ви-значення антропоскотчних (стан шкiрних покривiв i слизових оболонок, ступiнь жировiдкладення, характеристики опорно-рухового апарату (скелет, форма грудноТ кгмтини, хребта, нiг i стоп), антропометричних (довжина i маса тта, окружнiсть грудноТ клiтини) i фь зiометричних показникiв (життева емнють легенiв) з Тх подальшою оцЫкою за шкалами регресiТ, розробле-ними лабораторiею гiгiени дiтей Ду «1нститут гiгiени та медичноТ екологiТ НАМН УкраТни» [42] i центтьни-ми шкалами, розробленими ВООЗ у модифкаци ДУ «1нститут педiатрiТ, акушерства i гiнекологiТ НАМН УкраТни». При оцЫц фiзичного розвитку дiвчат шкть-ного вку, що мешкають в стьських районах ОдеськоТ областi, використовувалися стандарти фiзичного розвитку, розробленi ствробп"никами Одеського нацю-нального медичного ушверситету.
З метою встановлення впливу фактсрв НС на стан здоров'я дп"ей було проведено оцiнку екологiчноТ безпеки стьських райошв ОдеськоТ областi. Протя-гом звiтного перiоду було дослщжено на саытарно-хiмiчнi показники 676 проб води, причому не вщповь дало нормативним вимогам 163 проби; на мiкробiологiчнi показники було дослщжено 419 проб, при цьому не вщповщало нормативним вимогам 180 проб. Таким чином, нашi спостереження свщчили про наявнють стшкоТ тенденцiТ до попршення стану водо-постачання та пщвищення ризику для здоров'я насе-лення районiв, обраних в якост контрольних.
Для вивчення причин формування дисгармошйно-стi фiзичного розвитку було проведено вивчення фактичного харчування дп"ей. Дослщження проводили з урахуванням особливостей етычного розселення ме-шкан^в областi. Нами були обранi дiти сiльськоТ мю-цевостi, якi належать до рiзних етнiчних груп: украТнщ болгари, гагаузи та росiяни-старовiри.
Результати та IX обговорення
На нашу думку, враховуючи бiльш високу квоту надходження ытра^в з питною водою (до 30%) i значнi сезоны коливання вмюту нiтратiв в овочевш продукцiТ, при оцiнцi ризику впливу ытратного забруд-нення на Ыдивщуальне та популяцiйне здоров'я дiтей, що проживають в стьських районах ОдеськоТ области необхщно враховувати, перш за все, якюний i кiлькiсний склад питноТ води в районах, обраних для поглибленого вивчення.
У переважшй бтьшосп районiв регулярно рееструвалося перевищення гранично допустимоТ концентрацiТ (ГДК) нпра^в у водi пiдземних джерел
питного водопостачання. В окремих районах област концентрацп нiтратiв у питнiй водi складали в серед-ньому (39,1±2,3) мг/дм3, тобто близько 25% проб пе-ревищувало рiвень 50 мг/м3. Це дозволило розгляда-ти мiжпластовi води питноТ якостi як основну альтернативу юнуючим джерелам водопостачання, найбтьш схильних до забруднення ытратами.
Пестицидне навантаження на 1 га стьсько-господарських угiдь дослiдноТ зони становило до 4,9 кг/га, при цьому, в твденних районах, обраних у якост контрольних, воно коливалося в дiапазонi 0,7 -1,07 кг/га, а в твычних - не перевищувало 0,32 кг/га. В середньому, пестицидне навантаження в дослщних районах перевищувало таке в контрольних у 2,5 рази. Водночас, встановлено забруднення пестицидами понад допустимих норм у ^рунт в мюцях виробництва стьгосппродукцп (до 3,5% вщ загальноТ ктькосп) та в зонах впливу складiв з непридатними до подальшого використання хiмiчними засобами захисту рослин - до 35% вщ загальноТ ктькосп проб.
Частота перевищення вмюту нпра^в в овочевм i баштаншй продукцп сiльгосппiдприемств не переви-щувала 6%, але у весняний перюд в раншй овочевiй продукцп вмют в продуктах, що складають основу ха-рчових рацiонiв, нiтратiв у бтьшосп випадкiв пере-вищував ГДК: по буряках - до (1463,4±80,4) мг/кг, по картоплi - до (285,3±12,3) мг/кг, по зеленiй цибулi - до (544,2±12,8) мг/кг, по редису - до (1155,5±23,2) мг/кг, по мор^ - до (532,1±22, 2) мг/кг, по капустi - до (654,0±23,3) мг/кг. По окремих овочах у деяких районах ОдеськоТ области зазначалося 2-5 кратне перевищення ГДК вмюту штра^в.
Ретроспективний аналiз показникiв захворюваностi та поширеносл рiзних класiв патологи серед дп"ей сть-ських районiв ОдеськоТ област за останнi 15 рогав показав, що найбiльш низький рiвень популяцiйного здоров'я властивий дитячому населенню райоыв, безпосередньо прилеглих до м. Одеси, а також на територiях, що характеризуються значним рiвнем забруднення фунлв нггра-тами i важкими металами, а також фiзiологiчно несприя-тливим складом питних вод. Найбтьш слйга тренди зро-стання захворюваностi та поширеностi захворювань ди-хальноТ, серцево-судинноТ, травноТ та сечовидтьноТ систем були властивi районам з несприятливою еколопч-ною ситуа^ею.
З метою вивчення причин формування дисгармо-нiйностi фiзичного розвитку було проведено вивчення фактичного харчування д^ей. Дослщження проводили з урахуванням особливостей етшчного розселення. Нами було встановлено, що частота прийому Тж часто не вщповщала нормативним вимогам, рекоме-ндованим МОЗ УкраТни. Не снщали перед школою 623% дiтей, другий снщанок був вiдсутнiй в режимi харчування у 25-38% дп"ей. Багато д^ей вказали в анкетах на вщсутнють пiдвечiрку (до 15%), у бтьшосп дь тей мало мюце 3-кратне харчування. У 30-40% дтей був неповноцiнним за набором страв общ. Значна кь лькють дiтей мали перерву в прийомi Тжi бiльше 6 годин, у той же час лише невелика ктькють учшв регулярно харчувалася в шктьшй Тдальнi. При цьому, число дп"ей з порушеним режимом харчування збтьшу-валося у старших класах школи.
Слщ зазначити, що частота порушення якюного i кь лькiсного складу рацюыв харчування була високою в уах населених пунктах з моноетнiчним населенням. Ць каво, що найбiльш часто порушення режиму харчування вщзначалися у дп"ей з украТнських сiл, що швидше за
Проблеми еколог11 та медицини
все пов'язано не сттьки з етнiчними особливостями, сга-льки з соцiально-економiчними факторами.
Одшею з причин ситуацiТ, що склалася, е неправильна оргашза^я системи харчування дiтей. У зв'язку з вищевказаним значний штерес мав аналiз набору страв, застосовуваного в харчуванш дiтей.
Нашi дослiдження показали, що значна ктькють дiтей використовуе в харчуванш страви i продукти швидкого приготування, сухi снiданки (снеки, сухарики, чтси), що не вщповщае iснуючим гiгiенiчним вимо-гам до дитячого харчування. З шшого боку, лише невелика ктькють дп"ей отримували в складi добового рацюну першi страви. У вах групах спостереження дiти вживали в Тжу круп'янi гарнiри, м'яснi, м'ясо-овочевi i м'ясо-круп'янi рубанi кулшарш вироби. При вивченнi фактичного харчування дп"ей рiзноТ етнiчноТ належностi було встановлено, що, в цтому, рацюни харчування школярiв мали яскраво виражену вугле-водну спрямованiсть, середньодобовий набiр продук-тiв забезпечував лише близько 80% потреби д^ей в енергп. Внаслiдок зниження споживання м'яса, риби, молочних продук^в, овочiв i фрукпв дитячий органiзм не забезпечувався повноцшними бiлками (дефiцит до 25%), вп"амЫами А i С (дефiцит до 50%), в^амЫами групи В (дефщит до 20-30%).
Вiтамiнний статус кожного четвертого з обстеже-них дтей був оцiнений як полiгiповiтамiноз. В цтому достатня вiтамiнна забезпеченiсть по всьому комплексу показниюв спостер^алася лише у 4,1% обстеже-них школярiв. У багатьох випадках полiвiтамiнна не-достатнiсть поеднувалась з дефщитом життево важ-ливих мiнеральних елемен^в.
При оцiнцi якiсного складу добових рацюшв дiтей, якi брали участь в дослщженш, було встановлено, що вони мютили бiльш багатий набiр продуктiв, нiж стан-дартнi рацюни, рекомендовав для дiтей, що навча-ються в органiзованих колективах. Водночас асорти-мент харчових продуктiв найчастше обмежувався 2530 найменуваннями, тобто харчування дп"ей, якi взяли участь в дослщженш, було достатньо монотонним.
Фiзичний розвиток обстежених в третиш випадкiв був дисгармонiйним. Причинами цього феномена було переважно надлишкове вщкладення жиру при сла-бкому розвитку мускулатури, що проявлялося висо-кими значеннями жировоТ маси тта (ЖМТ). Так, у дь тей, що проживали в дослщному регюш, ЖМТ скла-дала вiд 12,5±0,4 кг до 21,4±0,6 кг, що на 15-20% бь льше, шж у контролi.
При порiвняннi шформативност рiзних методiв оцiнки алiментарного статусу найкращi показники були отримаш при використаннi калiперо-метричного методу. Вш не тiльки дозволив виявити дтей з дефь цитним i надлишковим жировiдкладенням, а й значно пщвищив виявлення випадкiв дисгармонiйного фiзич-ного розвитку. Ми не виявили виражених етшчних вщмЫностей в характеристиках алiментарного статусу обстежених дiтей, однак при поглибленому ви-вченнi фiзичного розвитку були виявленi певнi тендеры та вiковi вiдмiнностi. Так, в окремих вкових групах бтьше половини дiтей мали дисгармонiйний розвиток. Бтьш часте виявлення порушень фiзичного розвитку у хлопчиюв ми пов'язуемо з порушеннями ритму харчування, якюного складу рацюшв, у т.ч. вжи-ванням алкогольних напоТв.
Одними з провiдних причин дисгармошйного розвитку, на нашу думку, е дефщит бтка i кальцiю, що пiдтверджуеться даними кореляцмного аналiзу (г =
0.58 i г = 0,63 р <0,05, вщповщно). Крiм того, iстотний вплив на фiзичний розвиток дiтей у дослщжуваному регiонi мали екологiчнi умови - наявнють додаткових екологiчних факторiв ризику збiльшувало частоту виявлення дисгармошйного розвитку i вiдхилень вщ те-мпiв фiзичного розвитку в 2-3,5 рази (р <0,05). В цтому у дiвчаток показники Ыдексу маси тта (1МТ) були дещо нижчими, шж у хлопчигав, при чому у вiцi 9-10 рогав вони становили вiд 14 до 17,5 кг/м2, тодi як у дь вчаток старшого вку величина 1МТ коливалася в дiа-пазонi 18-21,5 кг/м2. При оцшц зв'язку стану фiзичного розвитку i загально-соматичного здоров'я дiтей, якi проживають у сiльських районах ОдеськоТ области нами отриманi наступнi дат: частота дисгармошйного фiзичного розвитку тюно корелюе з дефiцитом бiлка (г = 0,75 р <0,01) та несприятливим сольовим складом питних вод (г = 0,66; р <0,05).
Таким чином, отримаш даш свщчать про те, що основними факторами ризику для дтей, як проживають у стьсьш мюцевост1, е незадовтьш со^ально-екологiчнi умови проживання та алiментарний дефь цит ессен^альних нутрiентiв. При цьому, найбiльше значення у визначенш екологiчноТ безпеки регюну вiдiграе несприятливий мiнеральний склад питних вод, зокрема, штратне забруднення i високий рiвень пестицидного навантаження на територп стьгосп-угiдь.
Висновки
1. Найбтьш високi рiвнi захворюваностi та поши-реностi захворювань органiв дихання, травноТ, серце-во-судинноТ та сечовидтьноТ систем властивi швден-но-захiдним районам Одещини з полiетнiчним складом населення, як характеризуються високим рiвнем антропогенного навантаження.
2. Динамiка захворюваност характеризуеться збь льшенням числа д^ей, що страждають патологiею шлунково-кишкового тракту, ожирЫням та захворю-ваннями дихальноТ системи.
3. Рiвень фiзичного розвитку дп"ей, що мешкають у стьсьш мюцевост1, вiдрiзняеться високою (54,5%) частотою дисгармошйного фiзичного розвитку, переважно за рахунок дефщиту маси тта i непропорцмно-го розвитку грудноТ клiтки. Значне число обстежених дтей (37%) мали знижений статус харчування. Над-лишкова маса тiла встановлена у 11,6% хлопчигав i у 60% дiвчаток.
4. Рацiони харчування дп"ей у рiзних районах ОдеськоТ области характеризуються незбалансованiстю за основними ну^ентами з перевагою багатоТ вуг-леводами та жирами тваринного походження.
5. Частота дисгармошйного фiзичного розвитку ть сно корелюе з алiментарним дефiцитом (г = 0,75; р <0,01), несприятливим сольовим складом питних вод (г = 0,66; р <0,05) i практично не пов'язана з рiвнем соцiально-економiчного розвитку населеного пункту, в якому проживае дитина (г = 0,28; р> 0,05).
6. Програма профтактичних заходiв в районах з низьким рiвнем еколопчноТ безпеки повинна передба-чати корега^ю харчування, забезпечення населення питною водою нормативно!' якост та заходiв з гпешч-ного виховання дитячого населення.
Л^ература
1. Аджигеримова Г. С. Влияние некоторых социально-гигиенических факторов (факторов риска) на состояние здоровья детей / Г. С. Аджигеримова // Фундаментальные исследования. - 2013. - № 5. - С. 231-235.
2. Анализ состояния здоровья детского населения / Л. И. Засыпка, Н. Д. Вегержинская, Ю. А. Максименко [и др.] // Здоровье женщины. - 2009. - № 8 (44). - С. 156-158.
3. Ппеычне дослщження територ1альних в1дм1нностей соц1ально-економ1чноТ I демограф1чноТ ситуацп в реп-онах УкраТни з рЬним р1внем техногенного наванта-ження на довктля / С. В. Грищенко, А. О. МустафЫа, М. В. Охотыкова, Р. С. Свестун // Пг1ена населених м1сць. - 2011. - № 58. - С. 356-360.
4. Григоренко Л. В. Динамка показниив здоров'я дитячого населення стьських райожв ДнтропетровськоТ област1 / Л. В. Григоренко, М. В. Дзяк, О. А. Шевченко // Ппена населених мюць. - 2011. - № 57. - С. 358-366.
5. Грузева Т. С. Вплив еколопчних чинник1в на форму-вання глобального тягаря хвороб / Т. С. Грузева // Нау-ковий вюник Нацюнального медичного уыверситету 1мен1 О. О. Богомольця. - 2010. - № 27. - С. 167-168.
6. Особенности пищевого статуса детей в различных экологических условиях / С. К. Бермагамбетова, Т. К. Каримов, Б. Т. Тусупкалиев, А. Н. Зиналиева // Гигиена и санитария. - 2012. - № 3. - С. 57-59.
7. Стан репродуктивного потенц1алу в залежност1 в1д еко-лого-ппеычних та соц1ально-економ1чних умов прожи-вання населення / Л. Г. Засипка, В. О. Колоденко, О. В. М'якина [та ¡н.] // Медицина сьогодн I завтра. - 2009. -№ 3-4. - С. 159-165.
8. Федоренко В. I. Вплив навколишнього середовища I харчування на здоров'я д1тей / В. Ф. Федоренко, Л. М. КЩула, Н. М. Скалецька // Актуальн питання ппени та еколопчноТ безпеки УкраТни (друг Марзеевськ1 читан-ня). Тез. доп. наук.-практ. конф. - К., 2006. - С. 153155.
ENGLISH VERSION: HYGIENIC EVALUATION OF ENVIRONMENTAL INFLUENCE ON THE HEALTH OF CHILDREN FROM RURAL REGIONS OF SOUTHERN UKRAINE*
Babienko V.V., Mykhailenko V.L. Odessa National Medical University
The article analyzes the complex hygienic assessment of harmful anthropogenic environmental factors on the health of children in rural areas of southern Ukraine and reasonable measures to prevent this impact on the health of children. It was established that the highest incidence and prevalence of disorders of respiratory, digestive, cardiovascular and urinary systems inherent in the south-western district of Odessa region with multi-ethnic composition of the population is characterized by high anthropogenic load. It has been proved that the diet of children in various districts of Odessa region is characterized by major imbalance of nutrients with predominance of food rich in carbohydrates and fats of animal origin. The program of preventive measures in areas wtth low environmental security should include correction of food, providing drinking water qualtty and regulatory measures on hygienic education of the children's population.
Key words: anthropogenic factors, rural districts of Odessa region, hygienic evaluation of environmental influence.
Introduction
The ecological situation in Ukraine remains extremely alarming and it is accompanied by deterioration in population's general health [23, 26]. Multiple harmful anthropogenic factors which a human constantly faces can become pathogenic if the force of their impact exceeds body's adaptation abilities, or changes its reactivity.
Health of the nation is determined, first of all, by children's health [1, 4, 7, 13, 27, 30, 51]. The level of younger generation development, its physical and mental capacity are preconditions for scientific, technical and economic progress.
Low level of children's health in Ukraine is due to the adverse impact of environmental factors [25, 26, 28, 41, 64, 91], the way of life [24] and adverse socio-economic trends [94]. This points to the need of environmental hazards, nutrition, population social and environmental characteristics comprehensive study and their role in the formation of children's health and develop preventive measures aimed at strengthening children's physical development and psychological stability [67, 68, 79, 95, 97].
The objective of the work presented is to make a comprehensive hygienic assessment of harmful anthropogenic environmental factors and their influence on the health of children in rural areas of southern Ukraine and to ratiocinate the preventing measures against this effect.
Materials and methods
The study was conducted in two stages: in autumn and winter (October-November) and in spring and summer (May-June). Along with anthropometric and anthro-poscopic studies, the quality of diets has been evaluated. Additionally, in-depth studies of state of health and factors of the environment relations have been made. These studies were conducted in the communities of Odessa region with predominantly mono-ethnic population composition and different in terms of environmental safety living conditions. The estimation of physical development, health and nutritional status was conducted on 737 children, where 160 were Russian Old Believers (1 community, Izmail district), 245 Ukrainians (9 communities of Sarata, Bilhorod-Dniester and Tatarbunar districts) 182 Bulgarians (2 towns in Tatarbunar and Bolgrad districts), 150 children were Gagauz (1 community in Bil-horod-Dniester district).
Thus, as a pilot area, the south-western districts of Odessa region with high environmental risk were elected. They are characterized by poor dynamics of children's health, including communities with mono-ethnic composition.
As a control region, areas with low anthropogenic load on the environment, optimal composition of drinking
* To cite this English version: Babienko V.V., Mykhailenko V.L.. Hygienic evaluation of environmental influence on the health of children from rural regions of southern Ukraine // Problemy ekologii ta medytsyny. - 2015. - Vol 19, № 1-2. - P. 6-8.
