CC BY
9
нологии / Пер. с англ. Под общей редакцией О.Ф.Колодкиной. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. -647с.
3. Петренко В.1. Палшня як фактор ризику роз-витку патологiчних процеав в органах дихання та його вплив на сурфактант легень // Укр. пульмонол. журн. - 2002. - № 1. - С. 18-20.
4. Про затвердження шструкцш щодо надання допомоги хворим на туберкульоз i неспецифiчнi зах-ворювання легень: Наказ МОЗ Укра!ни № 499 ввд 28.10.2003 р. - К., 2003. - 100с.
5. Про затвердження клшчних протоколiв надання медично! допомоги за спещальшстю «Пульмо-нолопя»: Наказ МОЗ Укра!ни № 128 ввд 19.03.2007 р.
- К., 2007. - 146с.
6. Фещенко Ю.И., Гаврисюк В.К. Хронические обструктивные заболевания легких: классификация, диагностика, лечение (часть 1) / Лiки Укра!ни. - 2004.
- № 7-8. - С. 22-25.
7. Шульцев Г.П., Васин А.Н. Системные эффекты курения // Клинич. медицина. - 1991. - Т. 69, № 11. - С. 19-23.
8. Airway obstruction, chronic expectoration, and rapid decline of FEVi in smokers are associated with increased levels of sputum neutrophils / Stanescu D., Sanna A., Veriter C. et al. // Thorax. - 1996. - Vol. 51. -P. 267-271.
9. Barnes P. Epydemiology of chronic obstructive
pulmonary disease and asthma // Anticholinergic therapy in obstructive airway disease / Ed. by N. J. Cross. -London, 1993. - P. 18-32.
10. CD8+ve cells in the lung of smokers with chronic obstructive pulmonary disease / Saetta M., Baraldo S., Corbino L. et al. // Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 1999. -Vol. 160. - P. 711-717.
11. Cigarette smoke induces interleukin-8 release from human bronchial epithelia cells / Mio T. et al. // Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 1997. - Vol. 155. - P. 17701776.
12. Gender difference in smoking effects on lung function and risk of hospitalization for COPD: results from a Danish longitudial population study / Prescott F. et al. // Eur. Resp. J. - 1997. - Vol. 10. - P. 822-827.
13. Lung Health Study Research Group. Changes in smoking status affect women more than men: results of the Lung Health Study / Connett J.E., Murray R.P., Buist A.S. et al. // Am. J. Epidemiol. - 2003. - Vol. 157. - P. 973-979.
14. Passive smoking exposure in adults and chronic respiratory symptoms (SAPALDTA study) / Leuberger Ph., Schwartz J., Achermann-Leibrich U. et al. // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 1994. - Vol. 150. - P. 12211228.
15. Sherwood N. Effects of nicotine on human psychomotor performance // Hum. Psychopharmacol. - 1993. - Vol. 8. - P. 135-184.
УДК: 612:613:616-071.3-053.3(477.63)
С. Ф. Плачков
МОРФОФУНКЦ1ЙН1 ПОКАЗНИКИ Ф1ЗИЧНОГО РОЗВИТКУ НОВОНАРОДЖЕНИХ 1НДУСТР1АЛЬНОГО М1СТА ТА IX ГШеШЧНА ОЦ1НКА
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра загальног гтени
(зав. - д. мед. н., проф. Е.М.Бтецька)
Ключовi слова: новонароджет, фгзичний розвиток, aHmponoMempu4Hi показники, техногенний вплив Key words: newborns, physical development, anthropometric indices, technogenic impact
Резюме. Проведена сравнительная гигиеническая оценка базовых антропометрических и морфофункциональных показателей новорожденных промышленного и контрольного городов Днепропетровской области с учетом их половых особенностей. В результате исследования установлено, что физическое развитие младенцев промышленного города, по сравнению с новорожденными контрольного, характеризуется большей массой тела - на 41,4-62,2 г, большей дисгармоничностью по массо-ростовому коэфициенту - на 0,6-0,9 ед., меньшим ростом - на 0,2-0,51 см и более низким уровнем жизнедеятельности. Выявлены особенности половых различий у новорожденных исследуемых городов: для мальчиков промышленного города характерно снижение показателей физического развития по сравнению с контрольным, в то время как морфофун-кциональные показатели девочек обоих городов статистически не отличаются.
08/ Том XIII/ 3
43
Summary. There was carried out a comparative hygienic assessment of basic anthropometric and morphofunctional indices of the newborns, living in industrial city and those of a control city of Dnepropetrovsk area, considering their gender specific features. As a result of the investigation it was determined that physical development of the newborns living in industrial city is characterized by a bigger body weight - by 41,4-62,2 g, more disharmony of weight-height ratio - by 0,6-0,9 units, less height - by 0,2-0,51 cm and a lower level of vital activity, as compared with the newborns of a control group. There were revealed peculiarities of gender differences in the newborns of the investigated cities: decrease of indices of physical development characterizes boys, living in industrial city (as compared with control group), therewith morphofunctional indices of the girls of both cities statistically do not differ.
Антропометричш показники дитини вщно-сяться до штегральних показниюв И здоров'я i стабшьносп фiзичного розвитку, яке шдтри-мусться апаратом спадковосп шдивщуально! регуляци в умовах модифшуючого впливу зов-шшнього середовища. Це нормативш ознаки, яю характеризують рiвень фiзичного розвитку на вшх етапах онтогенезу оргашзму людини. На думку [1, 5, 9], довжина та маса тша вважаються шдикатором пристосованост популяци в певному середовища А експерти ВООЗ масу новонародженого вщносять до найбшьш важ-ливого критерда його шаншв на виживання, зростання i розвиток [10].
Беззаперечно, першочерговим у формуваннi фiзичного розвитку новонароджено! дитини е стан здоров'я И батьюв та генетична складова. Однак суттевий вплив на цей процес здшснюють соцiально-економiчний фактор i техногенне забруднення навколишнього середовища. До-слiдженню останнього чинника присвячеш нау-ковi працi таких фахiвцiв, як Гапон В.О. (2003) [4], Сердюк А.М., Тимченко О.1. (2006) [5], Грачова Т.1. (2003) [7], Резшченко Ю.Г. (2004) [11] та шш.
Однак гiгiенiчнi аспекти аерогенного впливу забруднювачiв на антропометричш показники немовлят з урахуванням !х часово! динамiки i статевого диморфiзму, питання методичних шд-ходiв до ешдемюлопчно! оцiнки фiзичного розвитку новонароджених, необхщшсть перегляду соматометричних стандарт, розробки регю-нальних стандартiв та iншi вивченi недостатньо i потребують подальших дослiджень.
У зв'язку з вищевикладеним метою дослщ-ження е порiвняльна гiгiенiчна оцiнка антропо-метричних показникiв новонароджених з урахуванням !х статевих особливостей промислового i контрольного мiст Дншропетровсько! областi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослiдження виконаш методом ешдемюло-гiчного аналiзу шляхом сшвставлення показникiв
фiзичного розвитку доношених новонароджених, матерi яких постшно мешкали в провiдному iндустрiальному центрi Укра!ни - м. Дшпро-петровську та мют порiвняння - м. Новомосковску. Мiста однорiднi за клiмато-географiч-ними i соцiально-економiчними показниками, але контрастнi за рiвнем атмосферного забруднення [6].
Опрацьоваш первинш статистичнi документи пологових будинкiв мют спостереження - iсторiя новонародженого (ф. 097/у) та iсторiя пологiв (ф. 096/у) з 1989 по 2005 роки у кiлькостi 4612 (м. Дншропетровськ) i 1510 (м. Новомосковськ), з яких 49% хлопчики i 51% - дiвчатка.
Враховуючи вищевикладене, задля досяг-нення поставлено! мети фiзiолого-гiгiгенiчна оцiнка фiзичного розвитку новонароджених ви-конана за базовими показниками - масою та довжиною тiла, вщносними показниками гармо-нiйного розвитку - масо-ростовим коефщентом (МРК) та Пондераловим вдексом (П1), морфо-функцiональним показником життездатносп за шкалою Апгар, вщсотком у когортi маловагових (вага менше за 2500г) i великовагових (вага бшьша за 4000г) немовлят, як фенотишв iз край-нiми значеннями ознак. Результати обробленi статистично з використанням класичних мате-матичних методiв [2].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiз отриманих результатiв, наведених у таблицi 1, свiдчить, що маса тiла новонароджених промислового мюта на 41,4 г достовiрно вища, нiж контрольного, особливо ця рiзниця суттева для дiтей Правобережно! частини мiста -62,2 г. При цьому, частка маловагових дтей обох мют практично не вiдрiзняеться i становить 2,22 ±0,22% i 2,25 ±0,38%. У немовлят Лiвобережноl частини мiста цей показник практично вдвiчi бiльший, нiж контрольного i промислового мiст, та у 2,7 раза вищий вiдносно Правобережжя.
Питома вага великовагових дггей в дослщ-женому мiстi на 2,1% достовiрно нижче кон-
трольного, що зумовлено, головним чином, за рахунок немовлят Правобережно! частини м. Дшпропетровська. Загалом частка новонарод-жених з нормальною вагою в промисловому мюп, за середнiми даними, на 2,13% бшьша, нiж
у контрольному, але без статистично досто-вiрних доказiв. Довжина тiла немовлят дослщ-ного мюта на 0,2 см (р<0,05) бiльша, нiж контрольного, особливо у порiвняннi iз Лiвобереж-жям - на 0,51 см (р<0,001).
Таблиця 1
Антропометричш показники ф1зичного розвитку новонароджених промислового 1
контрольного мкт (М±т)
Показники ф1зичного розвитку
М1сто
маса тша, г % маловагових новонароджених (<2500г) % великовагових новонароджених (>4000г) довжина т1ла, см масо-ростовий коефщкнт пондераловий 1ндекс р1вень життс-здатност1 за шкалою Апгар
Дн1пропетровськ, 3403,2±9,4^ 1,7±0,21* 7,0±0,58*- 51,35±0,12* 65,5±0,18^ 2,48±0,01 7,47±0,015*
Правобережна
частина
Дн1пропетровськ, 3359,9±21,2 4,43±0,7А 8,8±0,95 50,99±0,11А 65,2±0,22А 2,49±0,015 7,6±0,04А
Л1вобережна
частина
Дн1пропетровськ 3382,4±8,25* 2,22±0,22 7,9±0,38* 51,3±0,09* 65,3±0,16* 2,48±0,01 7,51±0,02* в щлому
Новомосковськ 3341,0 ±10,3 2,25 ±0,38 10,0 ±0,77 51,5 ±0,07 66,1 ±0,3 2,49 ±0,01 7,87 ±0,04
Л1вобережно1 частини промислового [ контрольного мют; ■ - достов1рна р1зниця показниюв Правобережно! частини промислового [ контрольного мют; • - достов1рна р1зниця показниюв промислового [ контрольного мют
Гармонiйнiсть немовлят промислового мюта за МРК вiдрiзняeться вщ контрольного на 0,6-0,9 од. (р<0,05) в бiк зменшення. Оскшьки фiзiо-логiчна норма МРК за Шапаренко П.Ф. [12] дорiвнюe 69 од., отримаш результати харак-теризують бiльшу диспропорцiйнiсть новонароджених промислового мюта, шж контрольного. Величина П1 в усiх групах спостереження ста-тистично не вiдрiзнялась, коливаючись в межах 2,48±0,01 - 2,49±0,15 од.
Функцiональний показник стану новона-родженого - рiвень його життeдiяльностi за шкалою Апгар у немовлят промислового мюта був статистично нижчим вщ контрольного на 0,36 балiв, в середньому, та на 0,27-0,4 бали в обох його частинах.
Загальнофiзiологiчнi закономiрностi фiзично-го розвитку дитини характеризуются збшьше-ними його показниками у хлопчиюв по вщно-шенню до дiвчаток вже в перiод новонарод-женостi. Разом iз тим, у ппешчних дослiдженнях статевий диморфiзм враховусться рiдко та наводиться в поодиноких роботах фахiвцiв [3, 5, 7, 8]. Ц обставини спонукали нас виконати ди-ференцiйну оцiнку соматометричних показникiв
новонароджених дослiджених мiст з урахуван-ням !х статi.
Анатз отриманих нами результатiв (табл. 2) свщчить, що у хлопчикiв промислового мюта маса тша достовiрно бшьша, шж у дiвчаток на 100,4-174,95 г у 2 його районах, та на 136,1 г в цшому по мюту. У хлопчиюв контрольного мюта ця рiзниця бшьша i становить 157,2 г. Вщсоток маловагових дiвчаток переважае у Правобережжi промислового мiста - 2,0±0,36% проти 1,84±0,07%. У мiстi порiвняння подiбна зако-номiрнiсть повторюеться - частка маловагових дiвчаток переважае на 0,95%, але без статис-тичних доказiв.
Стосовно частки великовагових дiтей, то серед них спостер^аеться залежнiсть проти-лежного характеру - !х вщносна кiлькiсть переважае серед хлопчиюв: Правобережна частина мiста - 7,78±0,59% проти 6,18±0,6%, Лiвобе-режна частина мюта - 10,7±1,5% проти 6,9±1,2%, в цiлому - 8,24±0,54% проти 6,34±0,54%. Вщ-соток великовагових хлопчиюв в контрольному мiстi на 4,35% бшьший, нiж дiвчаток (р<0,001). При цьому вказана статева контрастнють най-вища саме в мiстi порiвняння.
08/ Том XIII/ 3
45
Хлопчики промислового мюта, в цшому, на 0,5 см (р<0,05) довшi за дiвчаток, що характерно для обох частин мюта - на 0,35-0,83 см вщ-повщно. Щодо контрольного мiста, то довжина тша у народжених тут хлопчиюв на 0,62см бiльша, нiж у дiвчаток.
Середня величина МРК у хлопчиюв iнду-
стрiального мюта на 1,17 од. бшьша вiд дiвчаток, при коливaннi ще! рiзницi в межах 0,6-1,58 од. у обох частин мюта. Стосовно середшх значень П1, то у немовлят обох статей вони коливались несуттево, вщ 2,46 ±0,03 до 2,5 ±0,02 од. та всупереч сподiвaнням статистично значущо! pi3-ницi у групах хлопчикiв i дiвчaток не мали.
Таблиця 2
Антропометричн1 показники новонароджених промислового i контрольного м1ст за
статевою ознакою (M±m)
Показники фiзичного розвитку
MieTü Стать маса тша, г % маловагових новонароджених (<2500г) % велико-вагових новонародже-них (>4000г) довжина тша, см масо-ростовий коефщснт пондерало-вий шдекс рiвень життездатносп за шкалою Апгар
Дтпропетровськ, Правобережна частина х д 3490,67 ±12,6 3315,72 ±12,6* 1,34 ±0,4 2,0 ±0,36* 7,78 ±0,59* 6,18 ±0,6* 51,52 ±0,10* 51,17 ±0,11* 66,28 ±0,34* 64,7 ±0,24* 2,48 ±0,04 2,47 ±0,01 7,46 ±0,09* 7,48 ±0,02*
Днiпропетровськ, Лiвобережна х 3410,1 ±29,8* 4,31 ±0,96* 10,7 ±1,5 51,10,2* 65,53 ±0,56* 2,46 ±0,03 7,52 ±0,1*
частина д 3309,7 ±23,0* 4,45 ±0,97 6,9 ±1,2* 50,87 ±0,21* 64,9 ±0,4 2,51 ±0,02 7,69 ±0,03*
Днiпропетровськ в цiлому х 3450,4 ±13,0* 1,84 ±0,07 8,24 ±0,54* 51,31 ±0,12* 65,91 ±0,22* 2,47 ±0,01* 7,49 ±0,04*
д 3314,3 ±11,8* 2,6 ±0,36* 6,34 ±0,54* 51,1 ±0,11* 64,74 ±0,23* 2,48 ±0,012 7,53 ±0,02*
Новомосковськ х 3489,5 ±11,8 1,8 ±0,5 12,2 ±0,5 51,8 ±0,11 67,2 ±0,4 2,5 ±0,01 7,8 ±0,05
д 3332,3 ±16,4* 2,75 ±0,6 7,85 ±0,97* 51,18 ±0,1* 64,9 ±0,3* 2,48 ±0,01 7,94 ±0,03*
Прим1тки: * - достов1рна р1зниця показниюв промислового [ контрольного мют; • - достов1рна р1зниця показниюв хлопчиюв [ д1вчаток; х - хлопчики; д - д1вчатка
У групах дiвчаток i хлопчикiв промислового мiста статевi вiдмiнностi рiвня 1х життедiяль-ност за шкалою Апгар дуже незначш, цей показник коливаеться, за середшми величинами, вiд 7,46±0,09 балiв до 7,69±0,03 балiв. В той же час, для групи дiвчаток контрольного мюта характерний бшьший на 0,14 балiв рiвень жит-тедiяльностi, шж для групи хлопчикiв, як тд-твердження 1х пiдвищеного резерву життездат-ностi.
Спiвставлення середнiх величин соматомет-ричних ознак виявило у дiвчаток i хлопчикiв промислового i непромислового мiст дуже важ-ливу закономiрнiсть. Переважна бiльшiсть показ-никiв фiзичного розвитку статистично досто-вiрно вiдрiзняеться в групi хлопчикiв мiст
спостереження, а показники дiвчаток - тшьки за рiвнем життедiяльностi.
Так, маса тша хлопчиюв промислового мюта на 39,1 г, а Лiвобережноl частини - на 79,4 г нижча вщ аналопчних даних контрольного. Вщсоток маловагових хлопчикiв Лiвобережжя на 2,51% бшьший вщ мiста порiвняння. Частка великовагових хлопчикiв на 4,4% менша в умовах промислового мюта. Довжина тша новонароджених хлопчиюв м. Дншропетровська на 0,28-0,7 см менша вщ хлопчикiв м. Новомос-ковська (р<0,05).
Показник гармоншност хлопчикiв дослiдного мюта та його обох частин на 0,92-1,67 од. нижчий вщ аналопчних даних контрольного мюта (р<0,05).
Величина П1 групи хлопчиюв промислового мюта, в цiлому, на 0,03 од. менша, нiж за умов контрольного мюта, що доведено статистично (р<0,05).
Рiвень життездатностi в групах немовлят обох статей промислового мюта нижчий, шж у дней контрольного. Якщо у хлопчиюв мiста порiв-няннi РЖ складав 7,8±0,05 бала, то в умовах промислового мюта вш коливався вщ 7,46±0,09 балiв до 7,69±0,03 бала, що достовiрно нижче (р<0,05). У дiвчаток контрольного мiста визна-чена життедiяльнiсть на рiвнi 7,94 ±0,03 бала, в той час як у аналопчнш груш промислового мюта цей показник коливався вщ 7,48±0,02 бала до 7,69±0,03 бала, що на 0,25-0,46 бала нижче i статистично доведено (р<0,05).
ВИСНОВКИ 1. Абсолютш антропометричш показники до-ношених новонароджених промислового мюта мають достовiрно бiльшу - на 41,4-62,2 г масу тша, нижчу його довжину - на 0,2-0,51 см i вiдсоток великовагових дней, нiж немовлята контрольного мюта.
2. Фiзичний розвиток немовлят промислового мюта характеризуеться бшьшою дисгармонш-нютю - на 0,6-0,9 од. за масо-ростовим коефщ> ентом, нiж дгги контрольного, та нижчим рiвнем життедiяльностi - на 0,27-0,4 бала.
3. Встановлено зниження абсолютних та вщ-носних показникiв фiзичного розвитку хлопчиюв промислового мiста у порiвняннi з контрольним - маси, довжини тша, !х дисгармонiйнiсть та зниження резерву життедiяльностi, в той час як морфофункцюнальш параметри у новонароджених дiвчаток обох мiст статистично не вщ-рiзняються.
4. Негативнi тенденци стану фiзичного роз-витку доношених новонароджених промислового мiста по вщношенню до таких контрольного дозволяють з певною мiрою вiрогiдностi пов'яза-ти 1х з пiдвищеним техногенним забрудненням навколишнього середовища в т.ч. атмосферного повпря, що потребуе подальших поглиблених дослiджень.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Алтухов Ю.П. Генетические процессы в популяциях. - М.: Академкнига, 2003. - 431 с.
2. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. - К.: Ф1рма малого друку, 2006. - 558 с.
3. Быстрых В.В., Боев В.М. Атмосферное загрязнение и антропометрические показатели новорожденных Оренбурга // Гигиена и санитария. - 1995. -№1. - С. 3-4.
4. Гапон В.О. Ппешчна д1агностика впливу хь м1чних фактор1в на робггнишв та населення мета-лургшного репону: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. -К., 2003. - 35 с.
5. Генофонд 1 здоров'я: вщтворення населення Украши / Шд. ред. А.М.Сердюка, О.I.Тимченко. - К.: Медшформ, 2006. - 272 с.
6. Ппешчна характеристика атмосферних вики-д1в м. Дшпропетровська / С.Ф.Плачков, Н.М.Онул, В.1.Моргачова, В.М.Шматков // Збереження здоров'я населення урбашзованих територш: науков1 1 прак-тичн1 аспекти впливу чиннишв довк1лля: Матер1али
мiжнар. наук.-практ. гонф-Днтропетровськ, 2007.-С.54-58.
7. Грачова Т.1. Особливосп ф1зичного розвитку дитячого населення на сучасному етап1 (на приклад1 м. Чершвщ): Автореф. дис. ^канд. мед. наук. - К., 2003.- 20с.
8. Кучерук В.В. Ф1зичний розвиток дггей пер-шого року життя Закарпатського рег1ону: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - К., 1997. - 26 с.
9. Наследственные болезни в популяциях человека / Под ред. Е.К.Гинтера. - М.: Медицина, 2002. -304 с.
10. Оценка стратегии достижения здоровья для всех к 2000 г. Седьмой обзор состояния здравоохранения в мире. - Женева: ВОЗ, 1987. - T.I. - 143 с.
11. Резшченко Ю.Г. Методико-оргашзацшш шляхи мш1м1зацп негативного впливу проживання в промисловому мют1 на стан дней першого року життя // Перинатолопя та педiатрiя. - 2004. - №1. - С.36-40.
12. Шапаренко П.Ф. Принцип пропорциональности в соматогенезе. - Винница: Б.и., 1994. - 225 с.
♦
08/ Том XIII/ 3
47
