CC BY
13
MODERN VIEW FOR ENTEROVIRUSES AND FACTORS OF THEIR TRANSMISSION
Zadorozhna V.I.
СУЧАСНИИ ПОГЛЯД НА ЕНТЕРОВ1РУСИ ТА ФАКТОРИ IX ПЕРЕДАЧ1
(ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ ТА ВЛАСНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ|
ЗАДОРОЖНА В.1.
ДП "Державний експертний центр МОЗ Укра'ши"
УДК
504:616.578.835+351.774.7
Ключовi слова: ентеровiруси, ентеровiруснi шфекцп, фактори передачi ентеровiрусiв, питна вода, спчна вода, морська вода, рiчкова вода.
еред BipyciB людини, що ста-новлять потенц1йний ризик контамшацп водних об'ект1в, сл1д зазначити ентеро-, паре-хо-, адено-, астро-, норо-, рота-, сапо-, пол1ома-, пкоб1рна-в1руси, в1руси гепатит1в А та Е.
Ентеров1руси людини (HEV — human enterovirus) е великою групою в1рус1в роду Enterovirus, що разом з парехов1-русами та в1русом гепатиту А належать до родини Picornavi-ridae. HEV под1ляються на 4 види — HEV-A (23 типи), HEV-B (61 тип), HEV-C (23 типи) та HEV-D (4 типи). Кшькють Ухшх тип1в зб1льшуеться щор1чно, що пов'язано з розширенням використання молекулярно-генетичних метод1в дослщ-ження, як1 дозволяють щенти-ф1кувати не типоваш ран1ше вар1анти в1рус1в, та з еволю-ц1йними зм1нами збудника, як1 прискорюються за рахунок ¡н-тенсифкаци соц1альних фак-тор1в (забруднення довктля, м1грац1йних процес1в, заход1в з ерадикацп пол1ом1ел1ту то-що) на тл вираженоУ здатност1
до рекомбЫацп тощо. Значен-ня HEV у патологи людини (у т.ч. й соматичшй) е надзвичай-но великим, однак, на жаль, далеко не завжди оцшюеться об'ективно. Як приклад можна навести спалах "хвороби рук, шг та рота", що з кв^ня 2012 р. розпочався у Камбо,^ i на початок липня забрав 54 життя з 78 виявлених хворих [23]. Лише 9 липня 2012 р. тсля ви-ключення причетност до його виникнення вiрусiв H5N1, Ni-pah та збудника SARS було визначено, що його етюлопч-ним агентом е ентеровiрус типу 71 (EV-71).
Ентеровiруснi iнфекцii е одними з найпоширешших. За розрахунковими даними, що-рiчно у США фксуеться 10-15 млн. випадюв цих iнфекцiй [6].
HEV належать до таких ш-фекцiйних аген^в, що харак-теризуються пiдвищеною стй кiстю до дii чинникiв навко-лишнього середовища [11, 17]. Вони можуть збер^ати життездатнiсть у рiчковiй та Грунтових водах протягом де-
СОВРЕМЕННЫЙ ВЗГЛЯД НА ЭНТЕРОВИРУСЫ И ФАКТОРЫ ИХ ПЕРЕДАЧИ Задорожная В.И.
Целью работы было показать роль воды в передаче энтеровирусов и информативность ее исследования как объекта вирусологического мониторинга в системе эпидемиологического надзора за энтеровирусными инфекциями. В статье представлен обзор литературных и собственных данных. Проанализированы данные по таксономии энтеровирусов, их распространению в воде различного вида пользования, в том числе на территории Украины, по методам их определения и идентификации (отбор проб, концентрирование, определение с использованием клеточных культур, молекулярно-генетические методы), по энтеровирусным вспышкам с водным фактором передачи. В настоящее время энтеровирусы изолируют из всех видов воды (подземной, морской, пресной, сточной,
питьевой), что чрезвычайно важно с эпидемиологической точки зрения. К 2012 году было известно 111 серотипов человеческих энтеровирусов, способных вызывать широкий спектр заболеваний у человека, включая тяжелые паралитические формы. По результатам эпидемиологического надзора за энтеровирусными инфекциями на протяжении 2009-2011 годов в Украине выделено 248 штаммов энтеровирусов из проб сточных вод. Частота их определения в разные годы составляла 1,43-3,41%. Показаны значение молекулярно-генетических методов исследования воды для повышения эффективности эпидемиологического надзора за энтеровирусными инфекциями и актуальность проблемы развития санитарной вирусологии.
Ключевые слова: энтеровирусы, энтеровирусные инфекции, факторы передачи энтеровирусов, питьевая вода, сточная вода, морская вода, речная вода.
© Задорожна В.1. СТАТТЯ, 2012.
49 Environment & Health № 4 2012
4 Довктля та здоров'я № 4-2012
кiлькох мюя^в. Об'екти дов-кiлля (вода рiзного виду вико-ристання) е провiдними факторами передачi ентеровiру-сiв, рiвень контамшацп яких, з одного боку, залежить, а з ш-шого — безпосередньо впли-вае на штенсивнють епiдемiч-ного процесу ентеровiрусних шфекцм. Незважаючи на сви тову тенденцю збiльшення доступу населення до безпеч-них джерел питноУ води через Ух вiдсутнiсть для 884 млн. людей та антисаштарш умови щорiчно гине близько 1,5 млн. д^ей вiком до 5 роюв [21].
Впровадження нових лабо-раторних методiв дозволяе пiдвищити шформативнють дослiдження проб довкiлля i загалом ефективнють системи епiдемiологiчного нагляду за ентеровiрусними iнфекцiями.
Метою роботи була оцшка ролi води у передачi ентерови
русiв та iнформативнiсть УУ до-слiдження як об'екту вiрусоло-гiчного монiторингу у системi епщемюлопчного нагляду за ентеровiрусними iнфекцiями.
Висока штенсивнють види лення вiрусних часток з фе-кальними масами (106/1 г — для ентеровiрусiв, 108/1 г — для ротавiрусiв) зумовлюе ви-соку концентрацю Ух у стiчних водах (вщповщно 1-1000 та 50-5000 на 1 л) [22] та подальше забруднення води вщкри-тих водой м, Грунтових вод та питноУ води. За шшими дани-ми [11], концентрацiя HEV ста-новить у стiчнiй водi 120-9140 бляшкоутворюючих одиниць (БУО) на 1 л; у с^чшй водi пи сля очистки — 2-500 БУО/л; у стiчнiй водi тсля очистки пiд час епiдемiУ наприкшц лiта — 100000-210000 БУО/л; у рiчко-вiй водi — 18-283 БУО/л. Загалом, iснуючi дан щодо кУпькю-ного визначення ентеровiрусiв у водi рiзного виду викори-стання значно вiдрiзняються (табл. 1), що залежить вщ чут-ливост використаних методiв дослiдження, активностi епи демiчного процесу ентерови русних шфекцм на данiй тери-торiУ, сезону року тощо.
У багатьох краУнах св^у здм-снюеться вiрусологiчний мош-торинг об'ектiв довкiлля, що дозволяе не лише оцшити Ухне епщемюлопчне значення, але
и простежити серопеизаж циркулюючих HEV з подаль-шим прогнозом iнтенсивностi епiдемiчного процесу та пре-валювання тих чи шших кшшч-них форм iнфекцií. HEV видтя-ють i3 будь-якоí води — CTi4-но'У, поверхневих водоИм (прюно'У та морськоí), пщзем-но'У, водопровiдноí, бутильова-ноí. Протягом багатьох роюв для iзоляцií HEV застосовува-ли класичнiИ вiрусологiчниИ метод з використанням кли тинних культур та облком ре-зультатiв за цитопатогенною дieю вiрусу. ЦеИ метод зали-шаеться як незамiнниИ щодо отримання iзолятiв та подаль-шого вивчення Ухшх бюлопч-них властивостеИ. Однак катины культури не завжди е чут-ливими до HEV певних титв, крiм того, низька концентра^я вiрусiв у водi разом з хiмiчним забрудненням (особливо с^ч-них вод) значно знижуе ефективнють таких дослщжень. Розробка молекулярно-гене-тичних методiв (зокрема PCR), що базуються на визначеннi геному вiрусу, дозволила пiдвищити частоту позитивних знахщок [2].
Нинi показано перспектив-нють використання з цiею метою натвгшздово'У (semi-nested) PCR (snPCR), яка за результатами порiвняльних дослщжень, проведених у ТаИва-
Концентращя eHTepoBipyciB у водi pi3Horo виду використання
Таблиця 1
Вид води Кра'ша Р1вень в1русно1 концентраци Джерело ыформаци
Спчна до очистки Франц1я 3,8х105 коп1И РНК/мл [18]
Спчна до очистки Узагальнен1 дан1 1,82х102-9,2х104 БУО/л-1 [9]
Спчна п1сля очистки Франц1я 5,4х104 коп1И РНК/мл [18]
Ст1чна п1сля очистки 2-500 БУО/л [11]
Ст1чна п1сля очистки Узагальнен1 дан1 10-3-102 БУО/л-1 [9]
Спчна п1сля очистки п1д час епщеми 105-2.1х105 БУО/л [11]
Ст1чна Узагальнен1 дан1 1-103 в1русних часток/л [22]
Ст1чна Польща 120-9140 БУО/п [11]
Р1чкова Франц1я 2,2х103 коп1И РНК/мл [18]
Р1чкова Польща 18-283 БУО/л [11]
Вода рекреацмних зон Франц1я 3,7х102-7х104 коп1И РНК/мл [18]
Морська США, Флорида 17-77 в1русних часток/10 л [13]
Морська США, Флорида 100-200 в1русних часток/10 л [14]
Морська Тяньцзинь, КитаИ 1,7х106-3?-х107 коп1И РНК/л [26]
Морська пляж1в поблизу спуску ст1чних вод Узагальнен1 дан1 1-520 в1русних часток/10 л [9]
Питна на початкових етапах водопщготовки Узагальнен1 дан1 10-2 - 10 в1русних часток/л [22]
О
MODERN VIEW FOR ENTEROVIRUSES AND FACTORS OF THEIR TRANSMISSION Zadorozhna V.I.
The study goal was to give an estimation of the role of environmental water in the transmission of enteroviruses, value of water research as object of the virologic monitoring of enterovirus surveillance. In the article presented are review of literature and own data. Data about taxonomy of enteroviruses, their distribution in environmental water, including territory^ of Ukraine, methods of their detection and identification (sampling, virus concentration, detection with cell culture assays and molecular-genetic methods), enteroviral outbreaks with water factors of transmission were analized. Presently enteroviruses have being isolated from all types of water (ground, sea, sewage and fresh water environments, drinking water). That is the very
important from the epidemiological point of view. 111 serotypes of human enteroviruses were known by 2012. Enteroviruses can cause a wide spectrum of diseases in humans including serious paralytic forms. On enterovirus surveillance results during 2009-2011 in Ukraine from the sewages samples 248 enteroviruses strains were isolated. The frequency of their isolation with cell culture assays was 1,43-3,41% in different years. The value of molecular-genetic methods in enterovirus detection in environmental water for the increase of enterovirus surveillance efficiency and actuality of the problem of development of sanitary virology have been shown. Keywords: enteroviruses, enteroviral infections, factors of enterovirus transmission, drinking water, sewage water, seawater, river water.
Hi, виявилася б)пьш чутливою, шж RT-PCR i дозволила зб)пь-шити частоту визначення HEV у с^чшй водi лкарень з 30,8% до 46,2%, у водi поверхневих водойм — з 24,2% до 39,5%, у фунтових водах — з 18,9% до 40,5% [7]. Було щентифкова-но вiруси Коксак А (CV-A2, -А6, -А16), ЕСНО (Е-11), EV-71. При цьому у пробах слчних вод лкарень серед визначе-них агенлв було виявлено лише CV-A6. Водночас циркуля-щя шших збудниюв без маш-фестних форм шфекцп (CV-А16, EV-71 — збудники хворо-би "рота, рук, шг"; Е-11 — збудник серозних меншгтв) свщчить про зниження УхньоУ епiдемiчноi актуальност на час проведення зазначених дослщжень на xni достатньо велико) поширеност серед населення кра)ни.
Тривалий час дискутуеться питання щодо вибору рефе-ренс^руав для оцЫки безпе-ки питно) води, осктьки рiвнi колiформних бактерм далеко не завжди корелюють з рiвнем ентеровiрусноi контамшацп [12, 20, 22, 25]. Так, при рутинному мошторингу протягом року на двох заводах з отри-мання питно) води у ^вденшй Африц пщ час дослщження проб великого об'ему з вико-ристанням культури кштин та PCR в 11-16% проб було виз-начено ентеровiруси, пере-важно Коксак В (CV-В). За ш-шими даними, отриманими на моделi мегаполюу (Марракеш, Марокко), на тлi широко) цир-куляцii ентеровiрусiв серед населення (11,11% позитив-
51 Environment & Health № 4 2012
них проб слчних вод) ц збудники у питшй водi визначити не вдалося [10]. Таю розбiжно-ст у показниках можуть бути пов'язаними з вщмшностями у методолопчних пiдходах.
До найбiльш перспективних референс^руЫв вiднесено ентеро-, рота- та норовiруси [22]. На моделi ротавiрусноi шфекцп розраховано рекомендовав показники безпеки питно) води щодо вiрусноi контамшацп. За умов сприйнятли-вост 6% населення, як це спо-стерiгаеться у краiнах з низь-ким рiвнем економiчного розвитку та незадовтьними санiтарно-гiгiенiчними умова-ми життя, у процес водопщго-товки питно) води концентра-цiя ротавiрусу повинна знизи-тися з 10 вiрусних часток на 1 л сиро) води до 1 на 90 тис. л, тобто на 5,96 lg, або на 99,99998%. При цьому ризик виникнення ротавiрусного гастроентериту серед сприй-нятливого прошарку населення становить 1 на 14 тис. оаб.
У випадку 100% сприйнятли-вост населення для досягнен-ня аналопчного рiвня безпеки використання питно) води кон-центрацiю ротавiрусу необхщ-но знизити на 7,18 lg.
Велике значення для ефек-тивност вiрусологiчного мош-торингу води мають методи концентраций що застосову-ються для подготовки проб до дослiдження. З ^ею метою ви-користовують рiзного виду сорбуючi матерiали та фтьтри (марлевi тампони, iонообмiннi смоли, бентошт, органiчну флокуляцiю, целюлознi аце-татш/штратш, епоксидно-во-локнисто-склянi, електропо-зитивнi фтьтри тощо) [4, 8, 20]. Одним з перспективних методiв оцшки стану вiрусноi контамiнацii морсько) та прю-но) води рекреацiйних зон е використання молюсюв як природного фтьтру для кон-центрацii ентеровiрусiв [15].
Спалахи ентеровiрусних н фекцiй, пов'язаних з водою як фактором передачi збудника,
Таблиця 2
Серопейзаж eHTepoBipyciB, що були видшеш вiд хворих д^ей
Серотип ентеровiрусу Ктькють видiлених штамiв Частота визначення штаммв даного серотипу(%)
М m
CV-B2 16 26,23 5,63
CV-B3 1 1,64 1,63
CV-B5 23 37,70 6,21
Р1 20 32,79 6,01
Нетипованi агенти 1 1,64 1,63
Загалом 61 100,00 -
рееструються повсюдно, зо-крема й в УкраУш. Як приклад наводимо деяк з них, в епи демiологiчному розслщуванш яких ми брали безпосередню участь.
Протягом 1981-1982 роюв ми спостер^али iнтенсивну циркуляцiю вiрусу Е-11 в одному з твденних регюшв краУни, тривалiсть у часi якоУ пiдтри-мувалася за рахунок незадо-вiльного стану каналiзацiйноУ та водопровщноУ мереж. За-значений збудник було iзольо-вано вiд 194 шфекцмних хво-рих. Серед тих, хто захворiв, 41,2% були вком до 1 року (з них 32 па^енти до 1 мю.), 20,6% — 1-3 рокiв, 9,3% — 4-6 роюв, 11,9% — 7-14 роюв, 17% — старшi за 18 рокiв. Бтьшо-ст хворих було поставлено ди агнози "ГРВ1", "грип" (71,6%) i "пневмошя" (22,7%). У 9 ви-падках дiагностовано сероз-ний менiнгiт. Один випадок пневмонп у дитини першого року життя закiнчився летально. Пщ час профiлактичного обстеження 26 д^ей дошкть-них закладiв штами Е-11 iзольовано вiд 21 дитини. У той самий перюд при доош-дженнi 16 проб водопровщноУ i 5 проб стiчних вод, вщбраних на рiзних етапах очистки, штами Е-11 визначено вщповщно у 6 i 3 пробах. Циркуля^я
цих вiрусiв на дашй територil серед людей та в абютичних об'ектах продовжувалася i у подальшому, але менш Ытен-сивно. Перюдично вщбувала-ся змiна епiдемiчно актуаль-них типiв (1983-1984 р. — Е-6, Е-30, полiовiрус типу 1 (Р1).
1985 року в одному з мют схiдного репону УкраУни заре-естровано спалах, етюлопчно пов'язаний з вiрусами Е-19 та Е-27, який також був розтягну-тий у часi (травень-липень), тяжк клiнiчнi прояви спостери галися переважно у д^ей перших 3-х мюя^в життя (23 па-^енти), зокрема 7 — у полого-вому будинку, що характе-ризувалися мультиорганним ураженням з високою леталь-нiстю. Початку спалаху передував той факт, що у кв^ш-травн у мiстi була повшь, яка супроводжувалася затоплен-ням будинюв приватного сектора, вигрiбних ям, високим рiвнем Грунтових вод та по-траплянням Ух до водопровщноУ мережi пiд час пошкоджен-ня дiлянок водопроводу.
1988 року спалах ентеровiру-сноУ шфекцп, асоцмованоУ з псевдотуберкульозом, виник у л^шй перiод (липень) у пюнер-ському таборi мiжнародного значення у твденному регiонi краУни. За перiод з 05.07 по 12.07 було зареестровано 118 випадюв захворювань дiтей i 1 — обслуговуючого персоналу. Ентеровiруси визначено у 26,27% осiб, що захворУпи. Вiд 11 хворих iзольовано по 1 шта-му вiрусу, вiд 12 — по 2 штами рiзних серотипiв, вiд 8 — по 3 штами. Загалом видтено 61 штам ентеровiрусiв (табл. 2), що були щентифковаш як В5 (37,7%), Р1 (32,7%), ЭД-В2 (26,23%), CV-В3 (1,64%).
1ерсини псевдотуберкульозу визначено у 23,5% хворих, ди
Частота видiлення eHTepoBipyciB i3 проб води
агностичниИ прирiст антитiл до них — у 8,47%.
При дослщженш 66 проб води рiзного виду використання (зокрема И питноУ'), вiдiбраних у липш, з 28,8% проб iзольова-но ентеровiруси з превалю-ванням тих серотитв, якi було видiлено вщ хворих (табл. 3).
Зазначене пщтверджуе роль водного фактора у виникненш даного спалаху. При цьому не можна недооцшювати роль морськоí води у передачi ен-теровiрусiв. Згщно з сучасни-ми даними, отриманими при застосуванш кiлькiсного методу RT-PCR з попередньою кон-центра^ею вiрусних часток iз проб морськоí води прибе-режноí зони великого мюта (Тяньцзинь, КитаИ), 29,1% проб мютили ентеровiруси у концентрацií вщ 1,7х106 до 3х107 копiИ на 1 л [2б]. Ризик захворiти на гастроентерит в оЫб, що купаються у мор^ зростае у 5 разiв, отримати ш-фекцiИнi ураження очеИ, шюри та респiраторнi захворювання — у 2-20 разiв [9].
Детальнi дослiдження, прове-денi в однiИ iз захiдних обла-стеИ Украíни протягом 19952003 рокiв, показали наявнють прямого кореляцiИного зв'язку сильного ступеня мiж частотою видiлення ентеровiрусiв iз проб води рiзного виду водокористу-вання (R ± m= 0,73 ± 0,11), стiч-ноí води (R ± m=0,74 ± 0,10), води вщкритих водоИм (R ± m=0,83 ± 0,2) та вщ хворих на неИроiнфекцií [1]. При карто-графiчному аналiзi розподiлу контамшацп HEV водних об'ек-тiв на територи областi показа-не зростання и рiвнiв по ходу русел рiчок з досягненням ви-щого рiвня у долинах. Переви-щення показника середньомi-сячних багаторiчних рiвнiв ча-стоти визначення HEV у довкт-
Таблиця 3
Вид води Ктьюсть дослщжених проб Ктькють позитивних проб (%) Серотипи в1рус1в
ентеров1руси нетипован1 агенти
абс. М ± m абс. М ±m
Морська 42 12 28,6 7,0 - - - В3*/2**; В5/7; (Р1,В5)/3
Питна 9 2 22,2 14,7 - - - В2/1;В5/1
С"пчна 15 5 33,3 12,6 1 6,7 6,7 В3/2;В5/1; А9/1;Е11/1
Загалом 66 19 28,8 5,6 1 1,5 1,5 В2/1; В3/4; В5/9; А9/1; Е11/1; (Р1,В5)/3
Примтка: * — тип в1русу; ** — кльюсть видлених штам1в.
лi спостерiгалося з червня по вересень, що закономiрно ви-переджувало на 1 мiсяць початок сезонного пщвищення зах-ворюваност на ентеровiруснi серознi менiнгiти. При розсли дуваннi спалаху серозних ме-нiнгiтiв, етiологiчно пов'язаних з вiрусами Е11, Е6 та аденовiру-сом, що спостер^ався у 1998 р. в одному з райошв област (захворiло 47 осiб), встановле-но зв'язок бУпьшо'У кiлькостi ви-падюв захворювання з купан-ням у вщкритих водоймах за 10-14 дшв до появи перших симптомiв. Додатковим пщ-твердженням ролi води як фактора передачi збудникiв е поли фiлетичний характер спалаху.
Прикладом водного спалаху ентеровiрусноi iнфекцii у ближ-ньому зарубiжжi е спалах у Bi-тебську (Бiлорусь) 2001 року, етюлопчно пов'язаний з вiру-сом CV-B4 [5]. Biн супроводжу-вався рiзними клiнiчними про-явами. Biрус було визначено у пробах лквору i ротопролинго-вих змивах пац1ен^в та у пробах питно' води. Частота пози-тивних проб питно' води при застосуванш культурального методу дослщження становила 30%, методу PCR — 76,9%. Було визначено нецитол™чш ен-теровiруси, якi, за даними ав-торiв, мали змiненi бiологiчнi властивостi. З нашо' точки зору, 'х можна розглядати як патогени з високим потен^а-лом до тривало' персистенци, особливо враховуючи, що серед вiрусiв CV-B4, за л^ератур-ними даними [24], зустрiчають-ся виражен дiабетогеннi вари анти з вщповщними перси-стентними властивостями.
За нашими даними, протя-гом окремих роюв спостери гався прямий сильний кореля-цiйний зв'язок мiж Ытенсивш-стю контамiнацii ентеровiру-сами стiчних вод у рiзних ре-
гiонах УкраУни та кiлькiстю ви-падкiв цукрового дiабету 1-го типу [3].
У системi епiдемiологiчного нагляду за ентеровiрусними iнфекцiями вiрусологiчними лабораторiями саштарно-епщемюлопчно'У служби за останнi 3 роки (2009-2012) дослщжено 12206 проб с^ч-них вод та iзольовано 248 шта-мiв НЕУ, що становило 2,02% вщ кiлькостi дослiджених проб (табл. 4). Низька частота виз-начення ентеровiрусiв знач-ною мiрою зумовлена викори-станням переважно культурального методу, що не дозво-ляе iдентифiкувати бiльшiсть вiрусiв СУ-Д та ентеровiруси нових типiв, для яких поки що недоступш дiагностичнi сиро-ватки. У такiй ситуацп просте-жити серопейзаж циркулюю-чих НЕУ можна лише частково, i то за рахунок збiльшення кУпькост дослiджуваних проб. Зазначене свiдчить про акту-альнiсть проблеми розвитку саштарно'У вiрусологii для краУ-ни, виршення якоУ дозволить створити належну систему епiдемiологiчного нагляду зi зменшенням матерiальних та технiчних витрат, своечасним наданням прогнозiв щодо н тенсивностi епiдемiчного про-цесу, можливих клiнiчних про-явiв iнфекцii та з проведенням запобiжних заходiв.
Водночас 44,8% iзолятiв було щентифковано як вiруси СУ-В, серед яких можна при-пустити й наявнють дiабето-генних варiантiв. 19,8% вщ за-гальноУ кiлькостi штамiв стано-вили вакциннi полiовiруси. Ре-зультати вiрусологiчного мош-торингу стiчних вод за цим по-казником ниш використову-ються для додаткового пщ-твердження статусу краУни, вiльноi вщ циркуляцii "дикого" полiовiрусу.
Висновки
1. Ентеровiруси людини е поширеними збудниками, стмкими до впливу чинникiв довктля, здатними виклика-ти iнфекцiйнi захворювання з тяжким клЫчним перебiгом (зокрема з фатальними нас-лщками або подальшою шва-лiднiстю) та епiдемiчним по-ширенням i можуть бути причиною формування соматич-но' патологii. Нинi щентифи ковано 111 титв HEV, кть-кють яких постiйно зростае, що зумовлене достатньо швидкими еволюцмними зми нами 'х (зокрема, за рахунок частих рекомбшацм, впливу со^альних факторiв) та роз-ширенням використання мо-лекулярно-генетичних мето-дiв дослiдження.
2. HEV визначають у водi усiх видiв використання (у тому чи-oni й питнiй), що дозволяе розглядати ii як потенцiйний фактор передачi цих збудникiв. Частота виявлення HEV у пробах дослщжувано'У води та кон-центра^я 'х варiюють залежно вiд Ытенсивност епiдемiчного процесу та використаних ме-тодiв дослiдження.
3. Мошторинг ентеровiрусiв у стiчних водах е допомiжним елементом для пщтвердження статусу кра'ни, вiльноi вiд цир-куляцп "дикого" полiовiрусу, i своечасного виявлення цього
Частота видшення eHTepoBipyciB i3 стiчних вод в Укра'Гш
Таблиця 4
Рк Кiлькiсть дослщжених проб Кiлькiсть видiлених штаммв HEV Полювируси CV-B ECHO Нетиповаы агенти
абс % абс % абс % абс % абс %
2009 2434 83 3,41 14 0,58 40 1,64 29 1,19 0 0
2010 4472 64 1,43 17 0,38 31 0,69 16 0,36 0 0
2011 5300 101 1,90 18 0,34 40 0,75 38 0,72 5 0,09
Загалом 12206 248 2,02 49 0,4 111 0,90 83 0,68 5 0,04
53 Environment & Health № 4 2012
збудника у pa3i його завозу з ендемiчних територiй.
4. Для УкраУни залишаеться актуальним питання розвитку саштарно'У вiрусологiУ, зокрема для належного функцюну-вання системи епщемюлопч-ного нагляду за ентерови русними iнфекцiями.
Л1ТЕРАТУРА
1. Василенко В.В. Епщемю-логiчна характеристика енте-ровiрусних менiнгiтiв у захщ-ному репош УкраУни / В.В. Василенко // Автореф. дис. канд. мед. н. — К., 2005. — 20 с.
2. Демина А.В. Энтеровиру-сы, ч. 3. Лабораторная диагностика, лечение, иммунопрофилактика и профилактические мероприятия в очаге / А.В. Демина, В.А. Терновой, Н.И. Шульгина, С.В. Нетесов // Бюллетень СО РАМН. — 2011. — 31, № 3. — С. 115-122.
3. Фролов А.Ф. Молекулярная эпидемиология вирусных и прионных болезней / А.Ф. Фролов, В.И. Задорож-ная // К.: ДИА, 2010. — 280 с.
4. Широбоков В.П. Применение бентонита для выявления энтеровирусов у человека и во внешней среде / В.П. Широ-боков, В.Н. Гирин, А.И. Якименко и др. // Метод. рек. — К., 1986. — 24 с.
5. Amvros'eva T.V. Outbreak of enteroviral infection in Vitebsk during pollution of water supply by enteroviruses / T.V. Amvros'eva, Z.F. Bogush, O.N. Ka-zinets et al. // Vopr. Virusol. — 2004. — 49, № 1. — Р. 30-34.
6. CDC: Enteroviruses and drinking water from private wells. — 2009. — http://www.cdc.gov/he-althywater/drinking/priva-te/wells/disease/enterovi-rus.html
7. Chen C.-H. Molecular detection and prevalence of enterovirus within environmental water in Taiwan / C.-H. Chen, B.-M. Hsu, M.-T. Wan // J. Applied
Microbiology. — 2008. — 104.
— P. 817-823.
8. Fout G.S. Method 1615: Measurement of enterovirus and noro-virus occurrence in water by culture and RT-qPCR / G.S. Fout, N.E. Brinkman, J.L. Cashdollar et al. // EPA/600/R-10/181. — 2010.
— http://www.epa.gov/oam-cinc1/ 1200011/ method1615.pdf
9. Griffin D.W. Pathogenic human viruses in coastal waters / D.W. Griffin, K.A. Donaldson, J.H. Paul, J.B. Rose // Clin. Microbiol. Revs. — 2003. — 16. — P. 129-143.
10. Hssaine1 A. In search of enteroviruses in water media in Marrakech / A. Hssaine1, J. Gharbi, R. Harrath et al. // African Journal of Microbiology Research. — 2011. — 5, № 16.
— P. 2380-2384.
11. Kocwa-Haluch R. Waterborne enteroviruses as a hazard for human health / R. Kocwa-Haluch // Polish J. Environmental Studies. — 2001. — 10, № 6.
— P. 485-487.
12. La Rosa G. Quantitative real-time PCR of enteric viruses in influent and effluent samples from wastewater treatment plants in Italy / G. La Rosa, M. Po-urshaban, M. laconelli, M. Mus-cillo // Ann 1st Super Sanita. — 2010. — 46, № 3. — P. 266-273.
13. Lipp E.K. Assessment and impact of microbial fecal contamination and human enteric pathogens in a coastal community / E.K. Lipp, S.R. Farrah, J.B. Rose // Mar. Pollut. Bull. — 2001. — 42. — P. 286-293.
14. Lipp E.K. The effects of seasonal variability and weather on microbial fecal pollution and enteric pathogens in a subtropical estuary / Lipp E.K., Kurz R., Vincent R. et al. // Estuaries. — 2001. — 24. — P. 238-258.
15. Lu X Enhanced monitoring of Hawai'i coastal water quality using potential new indicators / X Lu, H.-I. Tong, C. Connell, Z. Wang // Hawaii J. Med. Public Health. — 2012. — 71, № 6. — P. 163-167.
16. McWilliam Leitch E. C. Evolutionary dynamics and temporal/geographical correlates of recombination in the human entero-virus echovirus types 9, 11, and 30 / E.C. McWilliam Leitch, M. Cabrerizo, J. Cardosa et al. // J. Virol. — 2010. — 84. — P. 9292-9300.
17. Rajtar B. Enteroviruses in water environment — a potential threat to public health / B. Rajtar,
M. Majek, L. Polanski, M. Polz-Dacewicz // Ann. Agric. Environ. Med. — 2008. — 15, № 2. — P. 199-203.
18. Schvoerer E. Qualitative and quantitative molecular detection of enteroviruses in water from bathing areas and from a sewage treatment plant / E. Schvoerer, M. Ventura, O. Du-bos et al. // Res. Microbiol. —
2001. — 152, № 2. — P. 179-186.
19. Tsao K.C. Epidemiologic features and virus isolation of enteroviruses in Northern Taiwan during 2000-2008 / K.C. Tsao, C.G. Huang, YL. Huang et al. // J. Virol. Methods. — 2010. — 165. — P. 330-332.
20. Vivier J.C. Detection of en-teroviruses in treated drinking water / J.C. Vivier, M.M. Ehlers, W.O.K Grabow // Water Research. — 2004. — 38, № 11. — P. 2699-2705.
21. WHO and UNICEF Progress on Sanitation and Drinking Water. — Update. — 2010. — http://www.who.int/water_sani-tation_health /publications/ 9789241563956 /en/index.html Available at. Accessed September 7, 2010.
22. WHO: Guidelines for drinking-water quality. — 2011. — 4-rd ed. — 564 p.
23. WHO: Severe complications of hand, foot and mouth disease (HFMD) caused by EV-71 in Cambodia — conclusion of the joint investigation // Global Alert and Response. — http://www.who.int/csr/don/20 12_07_13/en/index.html
24. Yin H. Complete nucleotide sequence of a Coxsackievirus B-4 strain capable of establishing persistent infection in human pancreatic islet cells: Effects on insulin release, proinsulin synthesis, and cell morphology / H. Yin, A.-K. Berg, J. West-man et al. // J. Med. Virol. —
2002. — 68, № 2. — P. 544-557.
25. Zhang C.M. Characteristics of bacterial and viral contamination of urban waters: a case study in Xi'an, China / C.M. Zhang, X.C. Wang , YJ. Liu, X.P. Xue // Water Sci. Technol. — 2008. — 58. — P. 653-560.
26. Zhang M. Detection and quantification of enteroviruses in coastal seawaters from Bohai Bay, Tianjin, China / M. Zhang., H. Zhao, J. Yang et al. // J. Environmental Sciences. — 2010. — 22, № 1. — P. 150-154.
HagiMwna go pega^ii 05.08.2012.
