CC BY
15
УДК 628.1.033:616.832.21-002:616.98:546.134:614.777 А.В. Мошенко ,
H. Ф. Петренко ,
I.В. Дзюблик , Л.Г. Засипка , Л. С. Котлт , О.Ф. Тарасюк , Н.М. Тихенко
ПОЛ1ОВ1РУСИ У ПИТН1И ВОД1: СТАН ПРОБЛЕМИ ТА ОЦ1НКА Д1ОКСИДУ ХЛОРУ ЯК ЗАСОБУ ВИР1ШЕННЯ
Державне тдприемство Укртнський науково-до^дний тститут медицини транспорту Мтктерства охорони здоров'я Украти м. Одеса
Нацгоналъна медична академ1я тслядипломно'1 освти 1м. П. Л. Шупика м. Кшв
Одесъка обласна сантарно - епгдемгологгчна служба
Ключовi слова: вгрус
полгомгелту, вода, дгоксид хлору,
знезаражування
Key words: virus of poliomyelitis,
water, chlorine dioxide, disinfection
Резюме. Представлен анализ данных литературы и результаты собственных исследований по гигиенической оценке вирулицидного действия диоксида хлора на полиовирусы при обеззараживании воды. В качестве тест-вируса использовали вакцинный штамм полиовируса Р2 из коллекции ВОЗ. Для оценки цитопатогенного действия (ЦПД) вируса использовали линию мышиных клеток L20B. Использовали разведения 10' из которых разведения 10'5-10~6 идентичны контаминации сточных вод с учетом концентрирования в 50 раз. Установлено, что воздействие диоксидом хлора в дозе 1,0 мг/дм3 полностью подавляло репродукцию полиовируса с инфекционной активностью 7 lg ТЦД50 /мл, было эффективным и устойчивым во всех опытах. Обосновано применение диоксида хлора как эффективного вирулицидного средства для обеззараживания питьевой воды и сточных вод.
Summary. The analysis of the literature data and the results of own investigations on hygienic estimation of virulicide action of chlorine dioxide on polioviruses in water disinfection are presented. As a virus-test a vaccine strain of poliovirus P2 from WHO collection was used. To estimate cytopathogenic action of virus a line of mice cells L20B was
used. Of 1ff5-1ff
6-10-7, dilution, dilutions 10-5-10-6 are identical to contamination of sewage, taking into account concentration by 50 times. It was established that chlorine dioxide action in the dose of 1,0 mg/dm3 completely suppressed poliovirus reproduction with infectious activity of 7 lg TCD50/ml, it was effective and stable in all experiments. The use of chlorine dioxide as an effective virulicide means for disinfection of drinking water and sewage was substantiated.
У 1988 р. Асамблея ВООЗ прийняла ршення щодо глобально! лшвщацп полюмiелiту до 2000 р. Однак говорити про лшвщащю шфекцшного захворювання можна лише тсля лшвщацп його збудника. В Укра!ш продовжують застосовувати для профшактики оральну вакцину, що мютить живi ослаблеш полiовiруси. Щорiчно викорис-товують 2 млн. доз ще! вакцини, в однш дозi яко! - 1,5 млн. вiрусних часток. Це приводить до контамшаци спчних вод, води вщкритих во-дойм, а по^м i питно! води. Небажаною власти-вютю вакцинних полiовiрусiв е здатшсть за певних умов вщновлювати нейровiрулентнiсть. Пщтвердженням цього е щорiчна реестращя вакцинасоцшованого паралггичного полiомiелi-ту, а також спалахiв параттичного полiомiелiту,
пов'язаних iз вакцинспорщненими вiрусами, яю почали рееструвати в деяких кра!нах. Зважаючи на те, що основним фактором передачi поль овiрусiв е вода, контроль !! якост здобувае особливого значения в перюд пострадикаци полю-мiелiту. Тому вщсутшсть видшення полiовiрусiв з питно! води в останш роки в Укра!ш при величезнiй кшькосп дослiджень свiдчить про !х недостатню ефективнiсть, а не про припинення циркуляци полiовiрусiв [3, 5].
Констатована бшьша частота виявлення по-лiовiрусу типу 1 вакцинного походження у пит-нiй водi у порiвняннi з iнфекцiйними ентеро-вiрусами i аденовiрусами [9].
Таким чином, проблема контамшаци питно! води полiовiрусами залишаеться невирiшеною,
що зумовлюе необхiднiсть пошуку адекватних засобГв знезаражування.
За нашими даними, дослщження ефективностi дiоксиду хлору вiдносно полiовiрусiв у колиш-ньому СРСР та у пострадянських кра!нах не проводились.
Мета дано! роботи полягала у ппешчнш оцiнцi вГрулщидно! ди дюксиду хлору при зне-заражуваннi води, що мютить вiруси полю-мiелiту.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослщження були виконанi у Централiзованiй iмуно-вiрусологiчнiй лаборатори Одесько! облас-но! СЕС.
У дослщженнях використовували дози дюксиду хлору, яю широко застосовуються в прак-тицi водопiдготовки для знезаражування води (природних джерел, питно!) i стiчних вод: 0,3 -0,5 - 1,0 - 1,5 - 2,0 мг/дм3 [4].
Ощнку вГрулщидно! активностi дiоксиду хлору проводили згщно з вiдповiдними вимогами [8]. Як тест-вГрус нами був використаний вак-цинний штам полiовiрусу Р2 з колекцп ВООЗ (Sebin, реестрацiйний №589/02, походження На-цюнальний 1нститут Бiологiчних Стандартiв i Контролю, Великобриташя /NIBSC/, WHO, International Laboratory for Biological Standarts, код № 95/610). Для ощнки цитопатогенно! ди (ЦПД) полiовiрусу використовували пробiрочну куль-
туру лшп мишачих клгшн L20B [7]. Матерiал для зараження культури клггин в умовах in vitro одержували шляхом розведення культури тест-Bipycy стерильною дистильованою водою вщ 10-1 до 10-7 [6].
Експозищя становила 60 хв при температyрi 5 °C. Пiсля нейтралiзацil ди дiоксидy хлору (ос-таннш вносили у спiввiдношеннi 1:1) рН сyмiшi юстирували до значень 7,3 - 7,4, а по^м матерiал в об'eмi 0,2 мл вносили у культури кттин i термостатували при температyрi 37 °C [6].
На кожний дослщ (розведення вiрyсy/доза дiоксидy хлору) використовували 4 пробiрки з монослоем кл^инно! культури. Перюд спосте-реження за формуванням ЦПД полiовiрyсy ста-новив 6-7 дшв. Щодня клiтиннi монослойнi культури переглядали пiд мiкроскопом i реес-трували ЦПД вiрyсy. При вiдсyтностi характерного ЦПД полiовiрyсy в кyльтyрi клiтин проводили два додаткових пасажг Всi дослщ-ження проводили у двох повторностях [6].
У наших ощночних дослщженнях ми базу-валися на тому, що розведення 10"5-10"6 iдентичнi контамшацп стiчних вод з урахуванням концен-трування у 50 разiв.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Результати дослiджень, якi надано у таблицi, свiдчать про наступне.
Результати дослщження полю-в1рулщиднот дй' дюксиду хлору
Розведення Доза, мг/дм3 Зараження I пасаж II пасаж
облж ЦПД за днями облж ЦПД за днями облж ЦПД за днями
■ 2 |3 4 | 5 | 6 - 2 |з | 4 5 6 7 1 2 3 4 | 5 | 6 7
10 -2 (1:100) 0,3 0 2+ 4+ 4+ 4+ 4+
0,5 0 0 2+ 4+ 4+ 4+
1,0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
10 -1 (1:10) 0,3 0 2+ 4+ 4+ 4+ 4+
0,5 0 0 0 2+ 4+ 4+
1,0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Нативний 0,3 0 0 0 2+ 4+ 4+
0,5 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
1,0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Нативний - 0 2+ 4+ 4+ 4+ 4+ 0 2+ 4+ 4+ 4+ 4+ 4+ 2+ 4+ 4+ 4+ 4+ 4+
Титр Bipycy
1х105
1х10°
1х107
Контроль
Bipycy
1х107
П р и м i т к и : «2+» - 50 % кшькост культур клiтин з ЦПД; «4+» - 100 % кiлькостi культур клггин з ЦПД; 0 - вщсутшсть ЦПД у культурi клггин; „-„ дослiдження у повторних пасажах не проводили
Дози дюксиду хлору 0,3-0,5 мг/дм3 при екс-позицп 60 хв. були неефективнг Загальна вГрулГ-цидна дГя дюксиду хлору в цих концентращях проявлялася при розведенш вГрусу 10-6 i 10-7, тодГ
як за мшмальну величину можна було прийняти тшьки ту дозу, що пригшчуе репродукщю вГрусу на 2 lg ТЦД50 /мл, шшими словами, пригшчуе репродукщю вГрусу в розведеннях 10-5 , 10-6 i 10-7.
08/ Том XIII/ 4
73
Дюксид хлору у дозi 1,0 мг/дм3 повнiстю пригнiчував репродукщю тест-вiрусу з шфек-цiйною активнютю 7 lg ТЦД50 /мл, при цьому його вплив був ефективним i стшким у всiх дослщах.
Розрахунки показують наступне: титр вiрусу 1§10 при п-5 за умови 100 % кшькосп культур iз ЦПД (4 з 4 пробiрочних культур) становить 5,5, а поправочний коефiцiент при об'емi матерiалу 0,2 мл, узятого для зараження одше! культури кл^ин, становить 0,7; таким чином, титр полю-вiрусу при впливi ефективно! дози дiоксиду хлору наступний: 106,2 ТЦД50 1,0 мг/дм3 у роз-веденнi 10-5.
Слщ зазначити, що в проведених нами дослщах ми моделювали схему знезаражування дiоксидом хлору води взагалi як об'екту. Це зумовлено наступними чинниками. Наявшсть вiрусiв у питнш водi в цiлому нижча лiмiту виявлення [10], разом iз тим шфективною може бути навiть одна вiрусна частка [2]. В господарсько-побутових стiчних водах на вiруси впливае досить велика кшьюсть факторiв, яю змiнюють !х вiрулентнiсть i маскують, таким чином, дiйсну вiрулiцидну дда дезинфектанту (дiоксиду хлору), ефективнiсть якого змен-шуеться пiд впливом оргашчних та неорганiчних забруднювачiв. Вищенаведене означае вщнос-
н1сть екстраполяци отриманих нами даних на реальш умови знезаражування питно! або спчно! води. Разом i3 тим, даш результати шдтверд-жують значну вiрулiцидну ефективнiсть дюк-сиду хлору, яку встановлено нами у процес ппешчно! оцшки впровадження цього засобу у технологи водошдготовки мм. Алушта, Кременчуг, Жовт Води [4].
ВИСНОВКИ
1. З огляду на те, що використаш нами роз-ведення 10-5-10-6 iдентичнi контамшаци полю-вiрусом спчних вод з урахуванням концен-трування в 50 разiв, при ютотно агравованих (якщо !х порiвнювати з даними лтератури [4]) умовах експерименту (рН = 7,3-7,4, температура - 5 °C) апробована доза дюксиду хлору 1,0 мг/дм3 е ефективною вiдносно полiовiрусу при зне-заражуванш води.
2. Данi лiтератури щодо високо! ефективностi дiоксиду хлору при знезаражуванш стiчних вод, у тому чи^ по вiдношенню до полiовiрусiв, i результати власних дослiджень [4, 1] свщчать про доцiльнiсть впровадження дюксиду хлору у практику водовщведення. Насамперед це сто-суеться об'екпв, стiчнi води яких представляють певний епiдемiчний ризик (iнфекцiйнi лiкарнi, мiжнароднi аеропорти, табори мiгрантiв тощо).
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Диоксид хлора как средство обеззараживания сточных вод (обзор литературы и собственных исследований) / Н.Ф. Петренко, А.В. Мокиенко, Е.К. Созинова, М.В. Шутько // Гигиена населенных мест.-2007. -Вып.50.-С.60-65.
2. Доан С.1. Задорожна В.1., Бондаренко В.1. Роль води р1зного виду у розповсюдженш ентеров1русних шфекцш // Матер1али наук.-практ. семшару "Актуаль-ш питання якосп води в Укра1ш. - Кш'в, 2004.- С.49-56.
3. Еколопчш аспекти вакцинних полюв1руав у сучасний перюд / Бондаренко В.1., Демчишина 1.В., Задорожна В.1. та ш. // Довк1лля та здоров'я.-2007.-№ 4(43).-С.57-59.
4. Петренко Н.Ф., Мокиенко А.В. Диоксид хлора: применение в технологиях водоподготовки. - Одесса: Optimum, 2005. - 486 с.
5. Пор1вняльня характеристика видшення ентеро-в1рус1в 1з води р1зного виду в Украш / Доан С.1.,
Задорожна В.1., Бондаренко В.1. та ш. // Довкшля та здоров'я.-2007.-№4(43).-С.38-41.
6. Поабник з медично! в1русологп / Гирш В.М., Порохницький В.Г., Вороненко С.Г. та ш.; За ред. В.М. Гирша.- К.:Здоров'я, 1995.- 368 с.
7. Руководство по вирусологическим иселедо-ваниям полиомиелита // Глобальная программа по вакцинации и иммунизации. РПИ. ВОЗ. Женева. - М., 1998. - 45с.
8. Тимчасов1 методичш рекомендацп МР 9.9.4.5.126-2006 "Визначення в1рулщидно! активносп дез-шфекцшних препарапв". Затверджено МОЗ Украши: Наказ № 333 ввд 26.05.2006 р.
9. Lee S.-H., Kim S.-J. Detection of infectious enteroviruses and adenoviruses in tap water in urban areas in Korea // Wat. Res. - 2002.-Vol. 36, N 1. - P.248-256.
10.Taylor F. Viruses. What is the Significance in water Supplies // J. Maine Wtr. Utilities.-1973.-Vol. 49, N 17.-P.67-75.
♦
