CC BY
7
THE COMPARATIVE DESCRIPTION OF ISOLATION OF ENTEROVIRUSЕS FROM THE WATER SOURCES IN UKRAINE
Doan S.I., Zadorozhna V.l., Bondarenko V.l., Zubkova N.L., Bura T.O.
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИД1ЛЕННЯ ЕНТЕРОВ1РУС1В 13 ВОДИ Р1ЗНОГО ВИДУ В УКРА1Н1
е-
ДОАН С.1., ЗАДОРОЖНА В.1., БОНДАРЕНКО В.1., ЗУБКОВА Н.Л., БУРА Т.О
1нститут епiдемiологií та iнфекцiйних хвороб iM. Л.В. Громашевського, м. Кив
УДК
578.82:578.835:614.777-078
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ВЫДЕЛЕНИЯ ЭНТЕРОВИРУСОВ ИЗ ВОДЫ РАЗНОГО ВИДА В УКРАИНЕ Доан С.И., Задорожная В.И., Бондаренко В.И., Зубкова Н.Л., Бурая Т.А. В статье дана сравнительная характеристика многолетней динамики циркуляции энтеровирусов в разных водных объектах. Частота выделения энтеровирусов из сточной, питьевой воды и воды открытых водоемов за период 1998-2002 гг. соответственно составляла 5,9%, 2,2% и 0,5%. Чаще всего изолировали вирусы Коксаки В и ЕСНО. Показана недостаточная эффективность вирусологического метода при осуществлении контроля качества воды разного вида относительно энтеровирусного загрязнения.
итання якост1 води у наш1и кра-Уш набувае особливо! гостроти зважаючи на те, що в бвро-пеИському репот УкраУна е од-шею з найменш забезпечених водними ресурсами держав. 1х забруднення е штенсивышим у ктька раз1в, а середньодобове споживання води на одного мюького жителя — у 1,5-3 рази бшьшим, пор1вняно з великими европейськими мютами [1].
Основними джерелами забруднення водойм р1зного виду користування е недостатньо очищен! побутов1 ст1чн1 води та ст1чн1 води промислових I кому-нальних пщприемств; води шахт I рудник1в; скидання водного I зал1зничного транспорту; пестициди тощо. 75% питного водопостачання в УкраУш здй снюеться з поверхневих дже-рел, у б1пьшост1 з яких вода мае яюсть 3-го класу, тод1 як систе-ми водоп1дготовки розрахован1 на яюсть 1-2-го [2]. Р1вень охо-рони навколишнього середо-вища не дозволяе вщчутно зменшити вплив антропоген-них фактор1в на воды ресурси. Кр1м того, 1нтенсивний розви-ток науки в1дкривае нов1 Ыфек-ц1йн1 агенти, що мають водний фактор передач! I суттево впли-вають на стан здоров'я людини.
Нин1 в1домо понад 100 титв патогенних бактер1й, в1рус1в та
найпростших, як1 можуть три-валий час збер1гати в1рулен-тн1сть у вод1 та за певних умов викликати не т1льки локальн1, а й епщем1чш спалахи Ыфекцм-них захворювань [3].
Серед в1рус1в найб1льше eni-дем1чне значення мають нор-волкподiбнi, ентеро-, рота-, аде-но-, кашци-, астровiруси та iншi.
В 1нститут eпiдeмiологií та iнфeкцiИних хвороб АМН Укра-íни понад 30 роюв провадиться монiторинг циркуляцií ентеро-вiрусiв (ЕВ) рiзних сeротипiв у водi (стiчнiИ, питнiИ, водi вд критих водойм) [4-7].
Мета роботи: надати порiв-няльний аналiз динамiки енте-ровiрусного забруднення рiз-них водних об'ек^в за 19982002 роки.
Матерiали i методи. Проведено аналiз рeзультатiв дослщ-жень 14089 проб с^чно'У води, 12911 проб води вщкритих во-доймищ i 23831 пробу питноУ води, здмснених у вiрусологiч-них лабораторiях обласних СЕС та СЕС мiст Киева i Севастополя за 1998-2002 роки. Визначення eнтeровiрусiв здiИ-снювали на перещеплюваних л^ях клiтин НЕр-2 за загаль-новживаною методикою [8].
Результати дослiджень. Встановлено, що частота види лення ЕВ iз ст1чно'( води, води
Е&Н*38
в1дкритих водоимищ I питно1 води за вказаниИ перюд в1дпов1дно становила 5,9%, 2,2% та 0,5%. Ц1 показники е значно нижчими, пор1вняно з даними заруб1жних краТн, що, на нашу думку, пов'язано 1з застосуванням там бтьш чутливих молекулярно-ге-нетичних метод1в досшджень та з недостатньою ефективн1стю в1русолопчних досл1джень у б1льшост1 регюнальних лабора-тор1И УкраТни. Зниження вид1-лення ЕВ у водних об'ектах мож-на пояснити також Ыпбуючою д1-ею речовин побутовоТ х1мп, об'ем вживання яких зростае з року у рк. Вони потрапляють до ст1чних вод та впливають на життездат-н1сть в1р1он1в.
Менш як 3-кратна розб1ж-н1сть частоти видтення ЕВ 1з ст1чноТ води та води вщкритих водоИмищ п1дтверджуе, що при проходженш кр1зь очисн1 споруди канал1заци не вщбува-еться повного звтьнення ст1ч-ноТ води вщ ЕВ. Зменшення частоти Тх 1золяцм з води вщ-критих водоИмищ, головним чином, обумовлено розбав-ленням стоюв.
Низьку ефективнють метод1в знезараження ст1чноТ води та очищення питноТ п1дтверджуе зб1г найбтьшоТ частоти визна-чення ЕВ у 1998 р. I найменшоТ — у 2000 р. в ус1х водних об'ектах (рис. 1) та високий прямий корелятивний зв'язок (коеф1ц1-ент кореляцп — 0,8) м1ж бага-тор1чною динам1кою видтення ЕВ 1з ст1чноТ та питноТ води.
1зольован1 ЕВ з р1зних водних об'ект1в представлено ус1ма серогрупами (полюв1русами, в1русами Коксак1 А, Коксаю В, ЕСНО та ЕВ титв 68-71). Однак найчаст1ше вид1ляли в1руси Коксак1 В та ЕСНО, питома вага яких серед ЕВ, 1зольованих 1з ст1чноТ води, в1дпов1дно становила 41,6% та 23,5%, води вщкритих водоймищ — 37,6% та 36,6%, питноТ води — 32,2% та 19,0% (рис. 2). В1руси Коксаю А та ЕВ титв 68-71 визначали у поодиноких випадках. Привер-тае увагу великий вщсоток не-розшифрованих цитопатоген-
Г1ПеНА ВОДИ ТА ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ
них агент1в (у ст1чн1й вод1 — 13,5%, у вод1 в1дкритих водоймищ — 15,0%, у питнм вод1 — 46,3%), що може свщчити, з одного боку, про наявнють од-ночасно двох I б1льше сероти-п1в ЕВ в одн1й проб1. Це утруд-нюе Тх щентифкацю. З другого боку, це може бути пов'язаним з в1дсутн1стю якюних д1агнос-тичних сироваток.
Особливе занепокоення вик-ликае в1дсутн1сть вид1лення по-л1ов1рус1в з питноТ води за дос-л1джений пер1од. Сл1д зазначи-ти, що УкраТну у склад1 бвро-пейського рег1ону з червня 2002 р. сертифковано як втьну в1д "диких" пол1ов1рус1в, що часто сприймаеться фах1вцями р1з-них профТшв як вир1шення проблеми полюм1ел1ту у наш1й краТн1 й у свт. Однак варто на-гадати, що говорити про лкв1-дацю 1нфекц1йного захворю-вання можна лише пюля лквща-ц1Т ТТ збудника. В Укра'Тш продов-жують застосовувати для про-ф1лактики оральну вакцину, яка мютить жив1 ослаблен! полюви руси. Щор1чно використовують 2 млн. доз ц1е'Т вакцини, в одшй доз1 якоТ — 1,5 млн. в1русних часток. Зазначене призводить до контам1нац1Т ст1чних вод, води вщкритих водоймищ, а пот1м I питноТ води. Небажаною влас-тив1стю вакцинних пол1ов1рус1в е здатнють за певних умов вщ-новлювати нейров1рулентн1сть. П1дтвердженням цього е щор1ч-на реестрац1я вакциноасоц1йо-ваного параттичного полюм1е-л1ту, а також спалахи параттичного пол1ом1ел1ту, пов'язаш з
вакциноспор|дненими в1руса-ми, як почали рееструвати у де-яких краТнах. Враховуючи те, що основним фактором передач! полюв1рус1в е вода, контроль ТТ якост1 особливого значення на-бувае у пер1од постерадикаци пол1ом1ел1ту. I в1дсутн1сть вид1-лення полюв1рус1в з питноТ води останшми роками в УкраТн1 за величезноТ к1лькост1 досл1джень св1дчить, на нашу думку, про Тхню недостатню ефективнють, а не про припинення циркуляци полюв1рус1в.
Для встановлення сезонност1 1золяци та географ1чного по-ширення ЕВ нами проведено пом1сячний анал1з вид1лення Тх з проб р1зних водних об'ект1в (рис. 3). За 1998-2002 роки в Укра'Тш виражену, характерну для ЕВ л1тньо-ос1нню сезоннють визначено щодо Тх циркуляц1Т у ст1чн1й вод1. Найб1льшу частоту 1золяци ЕВ спостер1гали протя-гом липня-жовтня з1 значним п1-ком у вересш. Кр1м того, деяке зростання зазначеного показ-ника вщбувалось у березн1, що, на нашу думку, зумовлене вщ-новленням проведення плано-вих щеплень оральною полюми ел1тною вакциною п1сля сезонного пщйому захворюваност1 на грип та гостр1 респ1раторн1 н фекци. Це п1дтверджуеться най-б1льшою частотою 1золяци вакцинних пол1ов1рус1в у зазначе-ний пер1од.
Р1чна динамка частоти вид1-лення ЕВ з води вщкритих водоймищ характеризувалася низькими р1внями у зимово-весняний перюд та вираженим
Рисунок 2
Питома вага ентеров1руЫв р1зних груп, видшених з водних об'ектчв в УкраТш (1998-2002 рр.)
Слчна вода Вода вiдкритих водоймищ Питна вода
17,5% 1,5% 35% 46 3%
' " , 1,6% 15,0% 3,^%_ 37 6% ^^^32,2%
13,5% 2,4%"
7,0%
*23,5%
и Коксаю В в ЕСНО и |нш1 ЕВ □ ЦПА В Полю в Коксаю А
36,6%
39*Е&Н
THE COMPARATIVE DESCRIPTION OF ISOLATION OF ENTEROVIRUSЕS FROM THE WATER SOURCES IN UKRAINE Doan S.I., Zadorozhna V.I., Bondаrenko V.I., Zubkova N.L., Bura T.O.
The comparative description of long-term dynamics circulation enterovirusеs in different sources the water is shown in the article. Average rate of isolation enterovirusеs from sewage, drinking water and bare source accordingly was 5,9%, 2,2% and 0,5%. Usually echoviruses and coxsackieviruses B were isolated from different sources of the water. Ineffectiveness of the virology method in realisation monitoring quality of different sources of the with regard to enteroviruses contamination is shown.
зростанням у л1тньо-осшнш. П1д час сезонноУ активаци цир-куляци ЕВ спостер1галися сут-тев1 коливання зазначеного по-казника, як1, на нашу думку, зу-мовлеш впливом погодних умов на стан води вщкритих водоймищ (р1внем шсоляцп, температурою, юльюстю опа-д1в, евтотрофними процесами тощо), використанням Ух з рек-реац1йною метою та зростанням тривалост1 виживання ЕВ з1 зниженням температури води. Пщтвердженням цього е подовження сезонного пщйо-му циркуляц1У ЕВ до грудня.
Крива видтення ЕВ з питноУ води мае багатогорбий характер. Найб1льша частота Ух 1зо-ляц1У спостер1галась у жовтш. У результат! анал1зу встановлено виражену розб1жнють показни-к1в видтення ЕВ з питноУ води залежно вщ репону.
В одн1й з областей у 19981999 рр. протягом л1тньо-ос1н-нього пер1оду частота видтення ЕВ з питноУ води в окрем1 мюяц1 сягала 21,0%. Разом з питною тут значно забрудненою була I вода вщкритих водоймищ.
Под|бною еп1дем1чна ситуац1я була й в шшому рег1он1, де у пе-рюд сезонного пщйому цирку-ляц1У ЕВ визначали з високою частотою. У 1999, 2001 та 2002 роках видтення в1рус1в продов-жувалося протягом 3-6 мюяц1в посп1ль. Паралельне вид1лення зазначених в1рус1в з води вщ-
критих водоймищ, ст1чно1 води та в1д р1зних груп населення може св1дчити про наявнють локальних спалах1в ентеров1-русних Ыфекцм, як1 оф1ц1йно не рееструються. У таких регюнах спостер1гаеться виражена се-зонн1сть 1золяц1У ЕВ з питноУ води, незважаючи на УУ вщсутнють загалом в УкраУн1.
На нашу думку, так1 розб1ж-ност1 частоти 1золяц1У ЕВ залежно в1д рег1ону пов'язан1, голов-ним чином, з р1зним матер1аль-но-техн1чним забезпеченням лаборатор1й, необх1дн1стю од-ночасного ведення 2-3 л1н1й культур кл1тин, застосуванням попередньоУ концентрац1У проб питноУ води та води вщкритих водоймищ, наявнютю яюсних поживних середовищ, д1агнос-тичних сироваток, що у сучас-них умовах для бтьшост в1ру-солог1чних лаборатор1й е не-можливим. П1дтвердженням цього е вщсутнють нерозшиф-рованих ЦПА та висока частота видтення ЕВ з р1зних водних об'ект1в у рег1ональних рефе-ренс-лаборатор1ях з д1агности-ки полюм1ел1ту, що працюють у мереж1 ВООЗ. Разом з цим в ¡н-ших в1русолог1чних лаборатори ях протягом деюлькох рок1в посп1ль не видтено жодного ЕВ, незважаючи на великий об'ем проведених досл1джень. Тому ниш актуальним е питання удосконалення I впровадження б1льш чутливих I водночас дос-
Ce30HHicTb видiлення eHTepoBipyciB з водних o6'eKTÏB в
тупних для застосування у практична служб! метод1в де-текц1У ЕВ. В1русолопчний метод вид1лення ЕВ на культур! кл1тин, який використовуеться протягом багатьох роюв для контролю якост води р1зного виду щодо в1русного забруднення, е надзвичайно трудомютким, потребуе багато часу I не зав-жди дае позитивн1 результати. У сучасний пер1од б1льш1сть краУн св1ту разом з в1русолог1ч-ним методом широко застосо-вуе метод пол1меразноУ ланцю-говоУ реакцп, який скорочуе час проведення дослщження I доз-воляе в1русолог1чно дослщжу-вати лише позитивн1 проби. Економ1чно виправданим нин1 е скорочення об'ему дослщжень та п1двищення УхньоУ якостк Висновки
1. Високий прямий кореля-тивний зв'язок (коеф1ц1ент ко-реляци — 0,8) м1ж багатор1ч-ною динамкою видтення ЕВ 1з ст1чноУ та питноУ води, зб1г най-б1льшоУ частоти визначення ЕВ у 1998 р. I найменшоУ — у 2000 р. в ус1х водних об'ектах, менш як 3-кратна р1зниця у р1в-н1 ентеров1русноУ контам1нац1У ст1чноУ води I води вщкритих водоймищ пщтверджують не-достатню ефективнють мето-д1в знезараження ст1чноУ води щодо ЕВ та очищення питноУ.
2. Характерну для ЕВ л1тньо-ос1нню сезонн1сть встановлено щодо Ух 1золяци з1 ст1чноУ води та води вщкритих водоймищ. Динамка частоти видтення ЕВ з питноУ води вщр1знялася ви-раженими коливаннями протя-гом року, що пов'язано з низь-кою концентрац1ею в1рус1в у зазначених об'ектах.
3. Найчастше 1з водних об'ек-т1в вид1ляли в1руси Коксак1 В та ЕСНО, питома вага яких серед ЕВ, 1зольованих 1з ст1чно'У води, в1дпов1дно становила 41,6% та 23,5%, з води вщкритих водоймищ — 37,6% та 36,6%, з питноУ води — 32,2% та 19,0%.
Рисунок 3 УкраТш (1998-2002 рр.)
Е&Н*40
4. Вiдсутнiсть видiлення полю-BipyciB i3 питноТ води на фон повсюдного застосування живоТ полiомieлiтноТ вакцини свiдчить про недостатню ефективнють загальновживаноТ вiрyсологiч-ноТ' методики щодо визначення ЕВ у питнiй вод та необхiднiсть впровадження i широкого застосування нових методiв оцЫки якостi питноТ' води за саытарно-показовими вiрyсами.
5. Аналiз видтення ЕВ з рiз-них водних об'ек^в в УкраТнi свiдчить про необхщнють ство-рення ефективнiших способiв очистки стiчноТ води, водопщ-готовки питноТ, а також впровадження бтьш чутливих та ушфкованих методiв детекцп кишкових вiрyсiв у систему ви рyсологiчного контролю над якютю води.
Л1ТЕРАТУРА
1. Квашук Л.П., ^чкур М.Г. Аналiз стану та використання водних ресурав УкраТни // Вода i водоочиснi технологiТ. — 2002. — № 2-3. — С. 6-9.
2. Косовець О.О., Колюник 1.А. Оцшка якостi поверхневих вод за даними спостереження ор-гатзацм гiдрометслyжби Мш-природи УкраТни // Матерiали науково-практичного семiнарy "Актуальш питання якостi води в УкраТнГ, 15-16 липня 2004 р.
— К., 2004. — С. 14-22.
3. Бондаренко В.И., Гирин В.Н., Григорьева Л.В. Экология энте-ровирусов. — К.: Здоров'я, 1988.
4. Бондаренко В.1., Задорож-на В.1., Доан С.1. Роль морськоТ води у поширенш ентеровiрyс-них Ыфекщй // Вода i водо-очисш технологiТ. — 2002. — № 2-3. — С. 41-46.
5. Доан С.1., Задорожна В.1., Бондаренко В.1. Стiчнi води — фактор передачi вiрyсних Ыфек-цiй // Вода i водоочиснi технологи. — 2002. — № 1. — С. 61-66.
6. Забруднення вiрyсами во-допровiдноТ води / Бондаренко В.1., Задорожна В.1., Доан С.1., Бура Т.О., Маричев 1.Л. // Вода i водоочиснi технологiТ.
— 2002. — № 1. — С. 56-60.
7. Забруднення ентеровiрy-сами води рiзного походження / Зубкова Н.Л., Доан С.1., Задорожна В.1., Бондаренко В.1., Гриценко Л.М. // Бюлетень 1нс-титуту сiльськогосподарськоТ мкробюлоги. — 2000. — № 7.
— С. 54-55.
8. Руководство по вирусологическим исследованиям полиомиелита // Глобальная программа по вакцинации и иммунизации. РПИ. ВОЗ. Женева. — М., 1998. — 45 с.
RESEACH AND HYGIENE STATE OF DRAIN SEWAGES TERTIARY PURIFICATION FROM BIOPOND WITH HIGHER WATER PLANTS GROWTH TO SURFACE POND
Popenko V.N., Garkavy S.I., Boyko I.I.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТА ППСН1ЧНА ОЦ1НКА В1ДВЕДЕННЯ ТРЕТИННО ОЧИЩЕНИХ СТ1ЧНИХ ВОД З Б1ОСТАВА, ЗАСАДЖЕНОГО ВИЩИМИ ВОДЯНИМИ РОСЛИНАМИ, У ПОВЕРХНЕВУ ВОДОЙМУ
анiтарна охорона поверхневих водойм е однieю з найактуальни ших задач сучасноТ екоппени. Внаслiдок yрбанiзацiТ збтьшу-еться водоспоживання населен-ням, а також вдведення значних об'eмiв стiчних вод у водойми, що сприяе Тх забрудненню. Си-тyацiя ускладнюеться ще й тим, що не вс мюью очиснi каналiза-цiйнi споруди можуть прийняти на бiологiчне очищення, а головне — доброякюно очистити постмно зростаючу кiлькiсть стокiв, осюльки бiльшiсть з них знаходиться у незадовтьному технiчномy станi й потребуе ре-констрyкцiТ. Закпючнi етапи тра-дицiйного очищення стiчних вод передбачають знезаражування Тх вiд патогенних мкрооргаыз-мiв — збyдникiв iнфекцiйних захворювань населення, що поширюються водним шляхом. На очисних стан^ях каналiзацiТ, де знезаражування запровад-жене, найчастше використову-ють хлор та хлорвмюы сполуки, а це призводить до утворення хлороргаычних сполук, потрап-ляння яких у поверхневi водойми порушуе у них процеси само-очищення. Навiть одноразове забруднення донних вщкладень водойм призводить до постй ного локального пошкодження
ИССЛЕДОВАНИЕ И ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ОТВЕДЕНИЯ ТРЕТИЧНО ОЧИЩЕННЫХ СТОЧНЫХ ВОД ИЗ БИОПРУДА, ЗАСАЖЕННОГО ВЫСШИМИ ВОДНЫМИ РАСТЕНИЯМИ, В ПОВЕРХНОСТНЫЙ ВОДОЕМ Попенко В.Н., Гаркавый С.И., Бойко И.И. Качество третично очищенных сточных вод, сбрасываемых в поверхностный водоем II категории водопользования, р. Березовку, по своим санитарно-химическим и санитарно-микробиологическим показателям практически не отличается от качества речной воды, а по некоторым показателям, таким как БПК5, хПк, взвешенным веществам, сухому остатку, содержанию сульфатов, железа, общей жесткости, бикарбонатам, хлоридам и другим доочищенные сточные воды даже более чистые. Качество сточных вод в месте выпуска по санитарно-бактериологическим показателям соответствует требованиям нормативных документов к сбросу их в открытые водоемы, что достигается исключительно благодаря процессам самоочищения водоемов без каких-либо дополнительных методов обеззараживания.
ПОПЕНКО В.М., ГАРКАВИЙ С.1., БОЙКО 1.1.
Нацюнальний медичний ушверситет iм. О.О. Богомольця, м. КиТв,
Нацюнальна медична академiя тслядипломноТ осв™ iм. П.Л. Шупика, м. КиТв
УДК 614.777:628.1/.3
41*Е&Н
