CC BY
11
УДК 57.043: 63.37.022
С.А. Риженко, СУЧАСНА РАД1АЦ1ЙНА СИТУАЦ1Я НА
КП ВайнеР, ДН1ПРОПЕТРОВЩИН1
В.Ю. Корнее
Дтпропетровсъка обласна сантарно-епiдемiологiчна станщя (гол. лкар - д.мед.н. С.А. Риженко)
Ключовi слова: радiацiйне забруднення, padioHymidu у харчових продуктах, радiацiйне забруднення територш Key words: radiative pollution, radionuclides in food products, radiating pollution of territories
Резюме. Рассмотрена современная радиационная ситуация в Днепропетровской области. Представлены данные о загрязнении радионуклидами пищевых продуктов, территорий и современные проблемы дезактивации специальных объектов. Описан опыт контроля государственного санитарно-эпидемиологического надзора области за выполнением санитарного законодательства в вопросах радиационной безопасности населения. Сделан вывод об эффективности государственных целевых программ для решения экологических проблем области. Summary. A modern radiation situation in Dnipropetrovsk region is considered. Information about contamination of food products and territories with radionuclides and modern problems of decontamination of the special objects is presented. Experience of control of state sanitary-epidemiologic supervision of the region over the implementation of sanitary legislation regarding radiation safety of population is described. A conclusion on efficiency of the government target programs for solution of ecological problems of the region is drawn.
Пюля катастрофiчноl авари на Чорнобиль-ськш АЕС пройшло 20 роюв. Аналiзу равдацшно! ситуаци на Дшпропетровщиш присвячене дане дослщження.
Як вщомо, Дншропетровська область, разом iз схщними репонами Укра!ни, зазнала меншого лиха вщ аваршного забруднення, шж територи, прилега до Чорнобильсько! АЕС.
Пюля авари на ЧАЕС (26 квггня 1986 р.) на територи Дншропетровсько! област вщбулося значне тдвищення потужносп дози гамма-ви-промшювання: з 14 до 100-140 мкР/год.
До кшця червня 1986 р. рiвень гамма-фону на правобережий частиш областi знизився i ста-новив 18-20 мкР/год., а на лiвобережжi - 20-35 мшрорентген на годину, виняток становили локальш дiльницi в Межiвському та Павло-градському районах, де цей показник перевищу-вав наведенi рiвнi в 2 - 4 рази (40-80 мкР/год.).
Рiвнi сумарно! бета-активносп аерозолiв атмосферного повiтря в перших числах травня 1986р. перевищили дочорнобильський перюд у 300 разiв. В атмосферному повiтрi були виявлеш йод-131 (259 10-4 Бк/дм3) i цезш-137 (0,2 10-4 Бк/дм3).
У 1987 рощ середнш вмiст цезiю-137 у пробах грунту в 20 районах обласп дорiвнював вiд 0,01 до 1,26 кюрi на квадратний кiлометр. Але вже у 1991р. лише в п'яти районах (Межiвському, По-кровському, Павлоградському, Юр'евському,
Петропавлiвському) Украшським науково-до-слiдним гiдрометеорологiчним iнститутом були виявлеш локальш дшянки з рiвнями забруднення вiд 1,05 до 1,78 ^pi на квадратний кiлометр.
Радюактивне забруднення об'eктiв навколиш-нього середовища закономipно призвело до шд-вищення в 10-100 pазiв вмiсту радюнукладв стpонцiю i цезiю в харчових продуктах та питнш водi в поpiвняннi з дочорнобильським пеpiодом.
Таблиця 1
Вмкт стронц1ю-90 в харчових продуктах област1 (в бекерелях)
Молоко Хл1б М'ясо Овоч1
в Бк/л в Бк/кг в Бк/кг в Бк/кг
1964 0,340 0,930 0,740 1,040
1985 0,040 0,055 0,067 0,100
1986 1,700 2,100 2,100 1,800
2003 0,370 0,180 0,420 0,280
2004 0,071 0,076 0,075 0,086
2005 0,212 0,225 0,359 0,137
Найбшьш високi показники забруднення це-зieм-137 харчових пpодуктiв мали мiсце в 19861988 роках, але до кшця 2000 року його вмют у молощ та pибi знизився до piвня 1984 року.
На даний час у харчових продуктах, виро-
блених на територи Дшпропетровсько! областi, вмют радiонуклiдiв стронцiю-90 i цезiю-137 не перевищуе допустимих рiвнiв Державних ппе-нiчних нормативiв (ДР-97) i вщповщно нижче !х у 46 i 300 разiв у молоцi, у 22 i 55 разiв у хлiбi, у 185 i 555 разiв у м'ясi, у 20 i 130 разiв в овочах. Тому проблеми, пов'язаш iз забрудненням вна-слiдок Чорнобильсько! катастрофи, вщшшли на другий план.
Таблиця 2
Вм1ст цез1ю-137 у харчових продуктах област1 (в Бекерелях)
Роки Молоко в Бк/л Хл1б в Бк/кг М'ясо в Бк/кг Овоч1 в Бк/кг
1964 0,880 1,940 1,040 0,530
1986 3,400 0,400 2,000 1,220
1988 2,630 0,860 0,830 0,580
2003 0,660 0,200 0,650 0,270
2004 0,250 0,210 0,304 0,132
2005 0,242 0,411 0,619 0,280
В останне десятилiття у зв'язку з штенсивним розвитком промисловосп i ростом уваги до якост життя i, вiдповiдно, до чистоти навко-лишнього середовища досить актуальною стае проблема поводження з техногенно тдсиленими джерелами природного походження. Це зумов-лено тим, що природш радiонуклiди рядiв урану i торда починають вiдiгравати значнiшу роль в опромшенш людини, нiж штучнi промисловi джерела iонiзуючих випромiнювань. Винятково гостро постала ця проблема на Дншропет-ровщинi, чим на даний час зумовлений напрямок дiяльностi державно! саштарно-ешдемюлопчно! служби областi.
В останнi роки в Укра!ш прийнятий ряд зако-нiв з охорони навколишнього середовища i радiа-цшно! безпеки населення i персоналу при прак-тичнш дiяльностi:
■ «Про захист людини вщ впливу iонiзуючих випромшювань»;
■ «Про охорону навколишнього середовища»;
■ «Про використання ядерно! енерги i радiа-цiйно! безпеки»;
■ «Про видобуток i переробку уранових руд».
Ц закони регулюють екологiчну безпеку кра!-ни i стали тдставою для розробки нових вггчиз-
няних нормативних документiв Укра!ни, у яких важливе мюце придiляеться поводженню з техногенно тдсиленими джерелами природного походження. В даний час можна видшити наступш основш «больовi точки» промислових регiонiв у галузi радiацiйно! гiгiени, якi зв'язанi з впливом техногенно шдсилених джерел природного походження:
■ «стари» урановi мiста i колишнi мiсця видобутку та переробки уранових руд;
■ сучасний видобуток i переробка уранових
руд;
■ шдземний видобуток вугiлля i руд чорних металiв;
■ видобуток i переробка руд рiдкiсних метатв;
■ радон у житлових будинках.
Найбiльш гостро ця проблема сто!ть у «ста-рих» уранових мютах i колишнiх мiсцях видо-бутку та переробки уранових руд.
Яскравим прикладом е м. Дшпродзержинськ, де на виробничому об'еднанш «Придншровський хiмiчний завод» у перiод iз 1948 по 1991 рш перероблявся доменний шлак, урановмюш кон-центрати та уранова руда. Основна мета дiяль-ност об'еднання - збагачення ураново! руди для виробництва ядерного палива. Внаслщок цiе! дiяльностi на територи тдприемства та за його межами утворено дев'ять хвостосховищ («За-хвдне», «Центральний Яр», «Пiвденно-схiдне», «Днiпровське», «Сухачiвське» (перша та друга секцi!), «Лантанова фракцiя», «Доменна пiч № 6» та «База С»).
У хвостосховищах накопичено до 42 млн. тонн вiдходiв переробки уранових руд загальною актившстю 2,71015 бекереля (з середньою пито-мою активнiстю - 6,4 кшобекереля на кг), а у сховищах «Доменна пiч № 6» та «База С» -майже 200 тис. тонн вiдходiв уранового виробництва загальною актившстю 4,41014 бекереля (з середньою питомою активнiстю - 2,2 мегабеке-реля на кг).
Загальна площа хвостосховищ становить 2,43 млн.м2. Потужнiсть експозицшно! дози пе-ребувае в межах вщ 30 до 35 тисяч мкР/год. Равдацшш вiдходи з 1949 року складувалися у глиняних кар'ерах i ярах, якi для цього не були спещально пiдготовленi.
Промисловi стоки уранового виробництва Приднiпровського хiмiчного заводу переробля-лися комбiнатом «Дшпроазот» (м. Днiпродзер-жинськ) на рщю добрива. В результатi цiе! дiяльностi у 1950-1960 роках утворилося хвосто-сховище на територi! мiста по вул. Серпя Лазо.
06/ Том XI/ 2
117
Ращацшний стан нелшвщованих i недез-активованих будiвель (загальна кшьюсть яких становить 38) та споруд Придшпровського хь мiчного заводу характеризуемся пiдвищеним вмiстом радону (понад 200 Бк/м3) та потужнiстю експозицiйно! дози гамма-випромшювання до 10 тис. мкР/год. у цехах, що не дезактивоваш, та понад 30 мкР/год. уздовж пульпопроводу, про-тяжнiсть якого становить 18 кiлометрiв.
Загальна площа радюактивно забруднено! те-риторi! промислового майданчика заводу з потужшстю експозицiйно! дози гамма-випромь нювання понад 100 мкР/год. дорiвнюе 250 тис.м2.
1з хвютосховищ в атмосферу щороку потрап-ляе 2,3 1013 Бк радону та 8,9 тонн радюактивного пилу iз середньою питомою актившстю 2,9 мега-бекереля на кг.
Меж зон радюактивного забруднення алювiа-льних грунпв змшюються вiд 1,1 до 5,7 метра, потужшсть експозицiйно! дози гамма-випромь нювання грунпв досягае 10 тис. мкР/год. На даний час територiя хiмiчного i радiонуклiдного забруднення досягла рiчок Коноплянка та Дш-про.
Хвостосховища е джерелом забруднення шд-земних вод на вщсташ 370-860 метрiв вiд !х контуру.
Винос природних радiонуклiдiв iз водами р. Коноплянка у р. Дшпро та шдземш води мiстить уран-238; радiй-226; свинець-210; полонiй-210; торiй-230.
Розташування хвостосховищ «Захщне», «Днiпровське», «Пiвденно-схiдне» i «Централь-ний Яр» поблизу р. Дшпро у разi значного водонасичення внаслiдок тдтоплення грунто-вими водами може призвести до !х сповзання по схилу i створення надзвичайно! ситуацi! для
користувачiв рiчковою водою, i в першу чергу населення м. Дншропетровськ.
Незадовiльнi умови зберпання вiдходiв-хво-стiв, вiдсутнiсть системи радiацiйного мошто-рингу призводять до подальшого радiоактивного i хiмiчного забруднення навколишнього природного середовища, шкiдливого впливу на стан здоров'я населення м. Дшпродзержинськ.
Так, показники захворюваносп дорослого населення (поширенють та захворюванiсть) ш-чим не вiдрiзняються вiд таких промислових гiгантiв, як Днiпропетровськ та Кривий Рщ а в iншi деякi навiть !х перевищують. Крiм того, захворюванiсть населення мiста на новоутво-рення перевищуе показники по обласп майже на 20 вщсотюв. А хвороби кровi i кровотворних оргашв майже в пiвтора рази перевищують вщповщш показники по мютах областi.
Внаслiдок наполегливих зусиль державно! саштарно-ешдемюлопчно! служби областi та з метою лшвщаци негативних наслiдкiв дiяльностi ураново! галузi Кабiнетом мiнiстрiв Укра!ни вiд 26 листопада 2003р. прийнята Постанова № 1846 «Про затвердження Державно! програми приве-дення небезпечних об'ектiв виробничого об'ед-нання «Придншровський хiмiчний завод» в екологiчно безпечний стан i забезпечення захис-ту населення вiд шкiдливого впливу юшзуючого випромiнювання».
П1ДСУМОК
Наш досвiд свщчить, що тiльки через розроб-ку та впровадження в життя Державних цшьових екологiчних програм можна досягти помiтних зрушень у вирiшеннi еколопчних проблем тако! техногенно напружено! обласп, як Днiпропетровська.
♦
