CC BY
13
но-Франкiвськiй (6,2 мЗв на piK) областям. Якщо пpоаналiзувати склад населення цих областей, то бтьшють населення виявиться сiльськими меш-канцями. Вщповщно для областей, де превалюе мiське населення, яке мешкае у багатоповерхо-вих будинках, за уах iнших однакових умов се-редньозважен ЕД опpомiнення будуть меншими у 2-3 рази.
Поpiвняння значень середньозважених ЕД з вщповщними значеннями для стьського населення свiдчить, що на цi показники значною ми рою впливае спiввiдношення сiльського i мiського населення pегiону. Для бтьшост "стьських" ре-гiонiв, тобто тих областей, де i нинi превалюе стьське населення (наприклад, захiднi регюни краТни: Теpнопiльська, lвано-Фpанкiвська, Черни вецька областО, ЕД опpомiнення для критичноТ групи в 1,5 рази перевищують сеpедньозваженi значення. Виняток становить Дыпропетровська область, де бiльшiсть населення мешкае у мютах, проте ЕД стьського населення бтьше нiж удвiчi перевищують середньозважене значення по область
М^мапьы ЕД опpомiнення пpитаманнi твыч-ним областям УкраТни: Сумськiй, Волинськiй, Полтавськм, Чеpнiгiвськiй. Сеpедньозваженi значення ЕД для цих областей становлять 11,5 мЗв на рк, а ЕД опpомiнення стьського населення практично не в^^зняються вщ цих величин — 1,5-2,5 мЗв на рк.
Особлива ситуа^я склалась у КиТ'всьюй области пiвденна теpитоpiя якоТ знаходиться на УКЩ, а тв-нiчна — це Полюся. Середньозважена ЕД опроми нення населення ще'Т областi становить близько 2 мЗв на рк, проте ваpiабельнiсть на piвнi окремих райоыв становить рази.
Висновки
1. Середньозважеш ЕД опpомiнення населення УкраТни знаходяться у дiапазонi вщ 1 до 4,3 мЗв на рк.
2. Для сiльського населення ця величина вари юе вщ 2 до 7 мЗв на рк.
3. Сеpедньоpiчна ЕД опpомiнення населення вщ ТПДПП становить 2,5 мЗв на рк, для стьського населення вщповщна величина становить 4,1 мЗв на рк.
Л1ТЕРАТУРА
1. Населення УкраТни. 1992 рк / Демогpафiч-ний щоpiчник — К.: Технка, 1993. — 238 с.
2. Демогpафiчна ситуа^я в Укра'Тш. — № 174.
— www.ukrstat.gov.ua.
3. Павленко Т.О. Рiвнi радону у пов^ будинкiв УкраТни / Довктля та здоров'я. — 2007. — № 2.
— С. 22-25.
4. Павленко Т.О., Аксьонов М.В., Фризюк М.А. Буд^вельш матеpiали як джерело доз опромЫен-ня населення УкраТни // Вестник гигиены и эпидемиологии. — 2007 — Т. 11, № 1. — С. 94-96.
5. Бузинний М.Г. Природна радюактивнють питноТ води свердловин на теpитоpiТ УкраТни // Ппешчна наука та практика на pубежi столiть / Мат. XIV з'Тзду гiгiенiстiв УкраТни. — Дшпропет-ровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. — Т. II. — С. 308-310.
6. ICRP Publication 65 (Annals of the ICRP Vol. 23 № 2) Protection Against Radon-222 at Home and at Work. — Vienna: Pergamon, 1994. — 78 p.
7. Effects of Radiation on the Environment. United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation: UNSCEAR (2000) Report to the General Assembly with Scientific Annex. — New York: UN, 2000.
THE REGION MONITORING OF ENVIRONMENTAL RADIATION CONTAMINATION
Antonuk M.V.
АНТОНЮК М.В.
Любешiвська районна СЕС, Волинська область
МОН1ТОРУВАННЯ РАД1АЦ1ННОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА РАЙОННОМУ Р1ВН1
результат аварп на Чорно-бипьсьюй АЕС тдвищеного радюактивного забруднення зазнала територiя трьох тв-шчних районiв ВопинськоТ' обпастi: КамЫь-Каширсько-го, Любешiвського, Мане-вицького, до складу яких вхо-дять 167 насепених пунк^в, у тому чиспi Любешiвського — 47, де мешкають 36650 оаб, у т.ч. 6245 д^ей.
Згiдно з даними Укрпдро-мету, радiацiйний фон у пер-шi днi пiспя авари на ЧАЕС з 26 кв^ня по 3 травня 1986 року у смт. Любешiв та ба-гатьох селах району сягав вщ 700 до 3000 Мкр/год.
За даними проведених доспщжень, радюактивного забруднення зазнала вся те-риторiя району. Порiвняно з доаварiйним рiвнем, забруднення радiоцезieм у цiпому по насепених пунктах зроспо вщ 20 до 50 разiв. Найбiпьш ра-дiоактивно забрудненими (по-над 1 Ю/км2), за даними аеро-гаммаспектрозйомки та на-земних обстежень, бупи села Любна, Бережна Вопя, Судче, Допьськ, Цир, Лахвич^ Вт.
Ппоща пiсових масивiв господарств зi щiпьнiстю забруднення вiд 1 до 5 Ю/км2 становить 3071 га.
Радюактивне забруднення води у рiчках, озерах i став-
МОНИТОРИНГ РАДИАЦИОННОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ НА РАЙОННОМ УРОВНЕ Антонюк Н.В.
В работе освещается опыт районных СЭС в области мониторинга радиоактивного загрязнения окружающей среды в послеаварийный период. Показано, что несмотря на внедрение многочисленных противорадиационных мероприятий в агропромышленном комплексе и лесном хозяйстве продолжает наблюдаться значительное превышение допустимых уровней радионуклидов цезия-137 и стронция-90 в продуктах питания. Подчеркивается необходимость продолжения усиленного контроля продуктов питания.
Е&Н*38
ках не перевищувало 25 пКi/л цезiю-137 i 20 пЮ/л стронцю-90 за допустимих концентрацм цезiю-137 — 500 пКi/л, строн-цiю-90 — 100 пКi/л.
Постановою Кабiнету Мши стрiв УкраТни № 10б вiд 22.07.1991 вс населенi пункти району було вщнесено до зони гарантованого добровiльного вщселення.
1992 року на базi райсанепщ-станцií було створено вщдш радiацiйноí гiгieни для бiльш детального вивчення радiацiй-ноТ обстановки та оперативного виршення нагальних питань захисту населення вщ наслiдкiв ЧорнобильськоТ катастрофи.
Протягом 1992-1996 рокiв вщдш було забезпечено необхiд-ними приладами для проведен-ня радюметричних та спектро-метричних дослiджень харчових продук^в та сировини, з якоТ вони виготовляються. Нинi Ц при-лади технiчно застарiли й часто виходять з ладу. Щорiчно прова-диться до 2000 радюметричних i спектрометричних дослiджень харчових продук^в, сировини. Радiохiмiчнi дослiдження здй снюють на базi обласноТ сан-епщстанцп. Близько 80% до-слiджених проб становить молоко з Ыдивщуального сектору. Також досжджують гриби, яго-ди, овочi, фрукти та iншi харчовi продукти.
Однак незважаючи на те, що минуло вже 22 роки пюля ЧорнобильськоТ катастрофи, та на вжит протирадiацiйнi заходи з "реаб1штацп територи" в агро-промисловому комплексi та ли совому господарствi до цього часу рееструеться значне пере-вищення державних ппешчних нормативiв у молоцi щивщуаль-ного сектору, у грибах та ягодах, дуже рщко — у м'яс яловичини.
Питома вага невiдповiдностi допустимим рiвням вмiсту це-зiю-137 у продуктах харчування з 1991 по 2004 рр. становила приблизно 30% вщ загальноТ кшькост дослiджених проб, у молоц — до 80%. З 2005 р. вщ-соток вщповщних проб знизився до 17%, а у 2006 р. — до 11,6%.
Якщо у тсляавармний перюд максимальнi проби молока за цезieм-137 були до 800 Бк/л, то останшм часом рiвнi забруд-неностi значно знизилися: за цезieм-137 у молоцi 2001 року максимальна проба становила 325 Бк/л, 2002 р. — 310 Бк/л, 2003 р. — 225 Бк/л, 2004 р. — 192 Бк/л, 2005 р. — 206 Бк/л,
THE REGION MONITORING OF ENVIRONMENTAL RADIATION CONTAMINATION Antonuk M.V.
Sanitary and hygienic stations experience in the field of monitoring environmental radiation contamination after Chornobyl accident is informed.
In spite of the introduction numeral antiradiation measurements it's observing considerable exceeding of permissible levels of cesium-137 and strontium-90 in food product is shown. The necessary of continuing of strong control for food products is emphasized.
2006 р. — 226 Бк/л, 2007 р. — 225 Бк/л.
Середы piBHi вмюту цезю-137 у молоц по району вщповщно становлять: 2001 р. — 189,1 Бк/л, 2002 р. — 186,7 Бк/л, 2003 р. — 165 Бк/л, 2004 р. — 131 Бк/л,
2005 р. — 58 Бк/л, 2006 р. — 55,3 Бк/л, 2007 р. — 41,2 Бк/л.
Кшькють перевищень вмюту цезю-137 у молоц вщповщно становить: 2001 р. — 470, 2002 р. — 470, 2003 р. — 455, 2004 р. — 397, 2005 р. — 66,
2006 р. — 37, 2007 р. — 22.
Гриби у нашому райош е важ-
ливою складовою харчування населення. Через бюлопчну особливють гриби акумулюють значну кшькють цезю-137, насамперед це стосуеться польських грибiв, яю часто зустрiчаються у наших люах. З моменту авари й дониш найви-щi показники забрудненост стабшьно фксуються у грибах. У перюд з 1986 року й дониш вщсоток дослщжених проб з перевищенням допустимих рiвнiв за вмютом цезю-137 у райош становить вщ 40 до 60. Максимальш зареестроваш рiвнi становлять 37500 Бк/кг,
2007 року — 4494 Бк/к (сухО.
Найчастше з перевищенням
допустимих рiвнiв виявляють ягоди чорниц^ як масово заго-товляються у райош.
Перевищень допустимих рiв-шв у картоплi в останш 10 рокiв не рееструеться. Середш рiвнi вiдiбраних зразюв становлять вiд 0 до 35 Бк/кг
ПромисловоТ заготiвлi лкар-ськоТ сировини у районi не про-вадиться, а у проведених до-слiдженнях зразкiв перевищень не виявлено.
З 1990 року вщдт радiацiйноï гiгiени бере участь у дозиме-тричнiй паспортизаци населених пунктов, якi потерпiли внаслiдок Чорнобильсько)' катастрофи. За програмою МНС "Дозиметрична паспортиза^я населених пунк-^в" здiйснюеться визначення
вмюту цезю-137 та стронцю-90 у молоц та картоплi Ыдивщуапь-них власниюв у кожному населе-ному пункт двiчi на рiк по 5 проб з кожного населеного пункту.
1995 року до райсанепщстанцп було передано з центрально) ра-йонно) лкарш пересувну ра-дюлопчну лабораторiю, оснаще-ну лiчильником опромЫення лю-дини типу "СКРИНЕР" для вимн рювання iнкорпорованого цезю-137 в органiзмi людини та визначення рiчноï дози внутрiшнього опромЫення. Згiдно з програмою "Дозиметрична паспорти-зацiя населених пунктiв" щороку провадиться у середньому 12001500 дослщжень на вмiст Ыкор-порованого цезю-137 в оргашз-мi людини. За результатами дос-лiджень пересувною i стацюнар-ною радiологiчними лаборато-рiями рееструються перевищен-ня дози опромЫення у доросло-го населення та у дтей населених пуню1в району. Разом зi ста-цiонарною лабораторiею щорiч-но сумарно здмснюються вiд 8 до 14 тис. обстежень. Так, 1997 року було проведено 12611 обстежень, з них з перевищенням допустимих доз виявлено 308. (Доро^ — 6945, у т.ч. з переви-щеннями — 243. Дiти — 5696, у т.ч. з перевищеннями — 65.) У 2001 роц було проведено 8666 обстежень, у т.ч. з перевищеннями — 242. (Доросш — 5384, у т.ч. з перевищеннями — 75.) У 2005 рощ було проведено 9967 обстежень, у т.ч. з перевищеннями — 81. (Доросш — 6896, у т.ч. з перевищеннями — 28. Дiти — 3069, у т.ч. з перевищеннями — 53.)
За останш роки захворюва-нють на таю хвороби, як врод-жеш аномали, гiперплазiя щитовидно) залози, новоутворен-ня, хвороби кровооб^, анеми, хвороби нервово) системи зро-сли у середньому в 1,5-2 рази.
Застосування контрзаходiв на сшьськогосподарських упддях дозволило суттево знизити за-бруднення рослинно)' та тварин-
39*Е&Н
нот продукцi' копективного сектору господарювання (вмiст це-зю-137 у мопоцi з 1987 по 2003 рк зменшився у 15-20 разiв). Водночас вмiст цезiю-137 у мо-поцi приватних господарств зменшився ттьки у 4-6 разiв, пи-тома активнють мопока за це-зieм-137 з особистих господарств у 2-6 разiв вища, ыж мопока корiв громадського сектору.
Останшм часом чiтко визна-чипася тенден^я нарощування обсягiв виробництва стьсько-господарсько'Т продукци в особистих господарствах, зокре-ма розташованих у зон радю-активного забруднення. При цьому значно зростае вироб-ництво мопока, картоплi та м'яса — основних скпадових рацiону насепення. Також ц продукти е основними джере-пами надходження радюнукш-дiв до оргашзму пюдини. Як наспiдок цього, внутршне до-зове навантаження формуеть-ся на 80% вiд вживання мопока в особистих тдсобних господарствах. Однак вирощування таких купьтур, як буряки стопо-вi, горох, гречка, квасопя, капуста, редька потребуе постмно'Т уваги, тому що вони в^^зня-ються вiд шших значно бшь-шим накопиченням цезю-137. Досить iстотний додаток до ра-цiону харчування, а також до дози опромшення пюдини дае споживання так званих дарiв пiсу — грибiв, пiсових ягiд.
Так, у деяких сепах зони забруднення у середньому спожи-ваеться 10-12 кг свiжих грибiв та 3-5 кг пюових ягiд на одного чпена ам'Т' на рiк. У цих випад-ках до 60-65% дози можуть бути сформован за рахунок вживання грибiв, i тiпьки 20-25% дози — за рахунок забруднення мопока. Тому дуже важпиво, щоб насепення знапо реапьну радiацiйну ситуацiю у мюцях проживання та роботи, щоб безперебмно функцiонувапи спужби радiацiйного контропю.
Враховуючи, що питома вага продукци з приватного сектору зростатиме й надаш, а рацiон сiпьського насепення скпада-еться в основному з продук^в харчування, виробпених в особистих тдсобних господарствах, необхщно й надап вжива-ти заходи, як б сприяпи запобн ганню безконтропьного споживання продукцп з приватних господарств, забрудненот понад р^вы, встановпенi державними гiгieнiчними нормативами.
GLOSSARY OF THE MOST IN-USE TERMS ON RADIATION SAFETY
Los I.P., Tarasyuk O.Ye.
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК НАНБ1ЛЬШ ВЖИВАНИХ ТЕРМ1Н1В З РАД1АЦ1ННО1 БЕЗПЕКИ
ЛОСЬ 1.П., ТАРАСЮК О.е.
ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологiï iM. О.М. Марзеева АМНУ", м. Киïв
ТОЛКОВЫЙ СЛОВАРЬ НАИБОЛЕЕ ИСПОЛЬЗУЕМЫХ ТЕРМИНОВ ПО РАДИАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ Лось И.П., Тарасюк О.Е. В области радиационной безопасности существует большое количество определений одних и тех же терминов, что не способствует однозначности и точности понимания в процессе обмена мнениями или общения специалистов. В связи с этим предлагается толкование наиболее используемых терминов по радиационной безопасности.
CLOSSARY OF THE MOST IN-USE TERMS ON RADIATION SAFETY Los I.P., Tarasyuk O.Ye.
There are plenty of determinations of the same terms in area of radiation safety, which is not assist in an unambiguity and exactness of understanding in the process of exchange of communication of experts.
That is why we offer interpretation of the most in-use terms on radiation safety.
ермш — це слово або слово-сполучення, що е точним виз-наченням певного поняття у певшй галузi знань. На жаль, у галузi радiацiйноï безпеки ic-нуе велика кшькють визначень одних i тих термов, що не сприяе однозначност та точ-ност розумшня у процес обми ну думками чи спшкуванш спе-щашст1в. Саме це е основною причиною появи ^eï рубрики.
Безпека (безопасность, safety) — стан, коли комусь або чомусь шчого не загрожуе, не викликае занепокоення
[Сучасний тлумачний словник укра'шсько'!' мови, 2006]. Це визначення базового, основного термЫу, на нашу думку, найбтьш вдале. Але стосовно людини бшьш точним буде таке визначення.
Безпека — стан захищено-CTi людей та Тхшх нащадкiв вiд можливого негативного впливу певних факторiв на Тхне здоров'я.
Для кожно'' людини здоров'я е найбтьшим, безцiнним благом, а з урахуванням того, що через батьюв icнуe ймовiрнicты впливу на здоров'я наступних поколшь (генетичнi наcлiдки), це визначення здаеться най-бшьш вдалим.
Радiацiйна безпека (радиационная безопасность, radiation safety) — стан захищеност людей та ïхнiх нащадмв вiд можливого негативного впливу iонiзуючого промiння.
1снуе багато iнших визначень. Наприклад, у НРБУ-97: "Радацмна безпека — стан ра-дiацiйно-ядерних об'eктiв та навколишнього середовища, що забезпечуе неперевищення лiмiтiв доз, виключення будь-якого невиправданого опромi-нення та зменшення доз опро-мЫення персоналу i населення нижче встановлених лiмiтiв доз наcтiлыки, наcкiлыки це може
Е&Н*40
