CC BY
12
вих рудник1в з урахуванням вимог чинних нормативно-правових документ1в в частин1 сан1тарно-г1г1ен1чних та радюе-колог1чних вимог i показниюв", 2003.
10. Чухин С.Г. Социально-экономические критерии приемлемости радиационного риска новых радиационных технологий. — М.: Энергоатомиздат, 1991. — 64 с.
11. Лось 1.П., Цимбалюк О.М., Тарасюк O.G. Еволюцiя систе-ми радiацiйноí безпеки в реко-мендацiях МКРЗ 2007 року // Вiсник гiгiени та епiдемiологií, т. 11, № 2: 2007, м. Донецьк. С. 259-263.
12. Про затвердження Лщен-змних умов провадження гос-подарськоí дiяльностi з видоб-ування уранових руд. Наказ Державного ком^ету Украíни з питань регуляторно'' полiтики та пiдприемництва, МЫстер-ства екологп та природних ре-сурав Укра'ни вiд 13 лютого 2001 р. № 30/50.
13. Ковалевский. Л.И. Метод расчета радиационной обстановки при разработке урановых месторождений системами с подэтажной отбойкой. На примере рудников ВостГОКа. Дисертация к.т.н., 1994 г. ВНИ-Ипт, Москва. А-12767. — 1994.
14. United Nations. Ionizing Radiation: Sources and Biological Effects. United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation, 2000 Report to the General Assembly, with scientfic annexes. New York, 2000.
15. Павлов И.В., Зеленков Е.А. Новый методический подход к расчету воздухопотребности рудника по радиационному фактору и оценке эффективности использования защитных средств. — Вопросы атомной науки и техники. Серия "Геология и горное дело". Вып. 1 (18). — 1983.
16. Отчет НИР "Исследование радиационной обстановки в шахте "Северная" Ингульского РУ ВостГОКа и разработка рекомендательных мероприятий по оптимизации проветривания горных выработок". 1998 г., фонды ООО НПП "Прогресс-1".
17. Wisconsin Administrative Code Chapter HFS 157 — Radiation Protection Regulatory Guide 8.29 (WISREG 8.29) — Instruction Concerning Risks From Occupational Radiation Exposure — June 2002. — 21 p.
W
SITUATION AND DEVELOPMENT PERSPECTIVES OF THE SYSTEM OF SANITARY INSPECTION: RADIATION HYGIENE
Tarasyuk O.Ye., Ponomarenko A.M., Protas S.V.
CTAH I nEPCnEHTHBH YflOCKOHAflEHHfl CHCTEMH CAHEniflHArflflflY: PAfllAUIHHA ririEHA
СРСР питаннями радiацiйноí безпеки займався один регу-люючий орган — Мастерство охорони здоров'я. Дiяла до-статня кшькють нормативних докумен^в для забезпечення належного захисту людини вщ шюдливих ефек^в юшзуючого промiння. Досвiд Чорнобиля показав ефективнють функцю-нування ^e'f системи та висо-кий професiоналiзм i знання ii працiвникiв у тогочасних умо-вах. Радiацiйна ппена тради-цiйно була передовою галуззю, яка розвивалася динамiчно i прогресивно .
Ниш ж в Укра'[ш у галузi радiа-цiйноí безпеки та протирадiа-цiйного захисту дiють кiлька державних регулюючих органiв (МОЗ, Держатомрегулювання, МНС), функцюнують кiлька контролюючих вiдомств. Проте вщсутня державна стратегiя, яка б мютила основнi цiлi, кон-цепцп i принципи забезпечення безпеки i захисту людини та довкiлля при використанш ра-дiацiйно-ядерних технологiй, про що свiдчить нещодавня ра-дiацiйна аварiя у м. Костянти-швка Донецькоí областi.
Тому ми запросили фахiвцiв санiтарноí служби до широкого обговорення проблеми, що сприятиме, сподiваeмося, ви-конанню важливих завдань з розробки подальших напрямюв розвитку галузi. Проведення такоí роботи можливе лише на основi дослщження сучасного стану i перспектив розвитку ра-дiацiйно-гiгieнiчноí науки i практики, аналiзу роботи СЕС.
Метою нашо'( роботи було вивчення стану радiацiйно-гiгi-eнiчного нагляду санслужби за використанням джерел юшзуючого промшня в уах ситуа-цiях опромшення населення (планованого, iснуючого, ава-рмного) для окреслення на-прямкiв пщвищення ефектив-ностi роботи СЕС у галузi ради ацiйноí гiгieни (РГ).
ТАРАСЮК o.e., ПОНОМАРЕНКО А.М., ПРОТАС С.В.
ДУ "1нститут ппени та медичноТ екологiï iM. О.М. Марзеева АМН Укра'ши", Департамент державного саштарно-епщемюлопчного нагляду МОЗ Украïни, Центральна СЕС МОЗ Украïни,
м. Киïв
СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ СИСТЕМЫ САНЭПИДНАДЗОРА : РАДИАЦИОННАЯ ГИГИЕНА Тарасюк О.Е., Пономаренко А.Н., Протас С.В. Представлены результаты изучения состояния регулирующего контроля над использованием источников ионизирующего излучения во всех ситуациях облучения.
Описаны направления повышения эффективности работы СЭС в области радиационной гигиены. Мы считаем, что заслуживают внимания следующие факторы : обучение персонала в сфере радиационной защиты и безопасности; нормативно-правовое и методическое вооружение служб радиационного контроля; оснащение СЭС современным оборудованием. Кроме того, тесное взаимодействие между регуляторами необходимо для гарантий поддержания соответствующих стандартов защиты.
9*Е&Н
Матерiали та методи до-слiджень. Для вивчення стану проблеми було проведене спе-цiальне опитування. Вихщними матерiалами слугували запов-неш спiвробiтниками вщдТшв комунальноТ та радiацiйноí пп-ени анкети за запропонованою схемою з визначення прюри-тетних напрямюв розвитку та удосконалення дiяльностi держсанепiдслужби УкраТни. Разом з цим були висловлеш окремi зауваження i пропозицií щодо Тх вдосконалення.
Деяк наведенi нами данi виз-началися на основi матерiалiв рiчних звтв вщдТшв РГ, пред-ставлених рiзними обласними СЕС. Також було проаналiзова-но публiкацií керiвникiв вщпо-вщних пiдроздiлiв радiологiчноí служби.
Результати та Тх обгово-рення. Для вивчення стану нормативно)' бази УкраТни при здмсненш радiацiйного контролю практичними службами було проаналiзовано проблеми i визначено, що нормативно-правове та методичне озбро-ення служб радiацiйного контролю не вщповщають потребам практики.
Близько 30% опитаних вщ-значили вщсутнють порядку взаемодií та ч^кого розмежу-вання повноважень державного саытарного нагляду та Ыших контролюючих вiдомств у пи-таннях охорони довюлля, у т.ч. у галузi радiацiйноí безпеки.
Вiдсутня мiжвiдомча шструк-цiя про розмежування функцм Держсанепiдслужби з контро-люючими шспек^ями екобез-пеки, охорони працi, Держ-атомрегулювання, Держспо-живстандарту, охорони прав споживачiв, ветслужби тощо. Це призводить до дублювання дiй або до íх цшковитоТ вщсут-ностi в окремих питаннях. Практично немае юридичноТ пiдтримки фахiвцiв служби у таких випадках, отже бажаним
напрямком розвитку Держсан-етдслужба вважае оргашзова-ний юридичний "лкнеп" (забез-печення iнформацiею про суча-снi правовi аспекти дiяльностi, правова основа вiдстоювання iнтересiв служби або ствпращ з iншими контролюючими органами).
Для нинiшнього етапу проце-су глобалiзацií характерне по-ступове впровадження единих мiжнародних стандарт (тех-нологiчних, екологiчних тощо), використання однакових критерий у галузi охорони довкТп-ля, а також ушфка^я вимог до нацiональних нормативних баз. Новi мiжнароднi рекомен-дацп МКРЗ та норми МАГАТЕ найближчим часом потребува-тимуть перегляду юнуючих у нас докумен^в та адаптацп Тхдо свiтових стандар^в.
УкраТна мае 10 законiв щодо радiацiйноí безпеки людини, низку постанов КМУ та Ыших урядових структур. У 1998 рощ було прийнято Закон "Про за-хист людини вщ впливу юызую-чого випромшювання", спря-мований на вдосконалення си-стеми радiацiйноí безпеки. Розроблено основы нацюналь-нi документи у галузi радiацiй-ноТ безпеки i захисту людини [1-3]. Проте нормативiв нижчо-го рiвня (санiтарних норм i правил, методичних та Ыструктив-них матерiалiв) недостатньо для потреб практики.
^м того, дiючi НРБУ-97 до-волi важкi для сприйняття практичними службами регу-люючого контролю (роздТпення ситуацiй опромiнення — прак-тичноТ дiяльностi i втручання, введення нових для ппени нормативних величин — рiвнi втручання та рiвнi дiй тощо). А це, у свою чергу, призвело до труд-нощiв розумiння ваеТ системи забезпечення рад^ацмноТ безпеки та протирадiацiйного захисту. З щеТ причини, а також враховуючи необхщнють гар-монiзацií нацiональних норма-тивiв з Рекомендацiями МКРЗ 2007 року та новими стандартами МАГАТЕ, документ потре-буе переробки. Вш мае стати простiшим для застосування та розумшня практиками, порiв-няно з попереднiми НРБУ-97.
Щодо 0СПЗРБУ-2006, то ще на етат узгодження з Мiн'юстом УкраТни було вилу-чено роздiл "Звiльнення дже-рел iонiзуючого випромЫюван-ня вщ санiтарного нагляду", з
документу вилучено 66 пунк^в, скорочено тексти 34 пунк^в. Фактично документ став не-прийнятним до використання.
Практичнi саштарш лiкарi констатують, що Тхня дiяльнiсть не забезпечена у достатньому обсязi нормативними актами, санiтарними правилами, та ре-комендують прискорити про-цес розробки санiтарного за-конодавства — подготовку пер-шочергових та обов'язкових документiв з питань саштарно-го нормування [4].
Значний резонанс викликала радiацiйна аварiя на полiгонi промислових вiдходiв поблизу м. Костянтишвка ДонецькоТ областi, на територи якого вия-влено дТпянки, забрудненi 137Сэ. Можливим походженням вия-вленого забруднення було дже-рело 137Сэ при плавцi металу. За результатами дослщжень на територií пол^ону виявленi ди лянки з величиною ПЕД, що суттево перевищуе природний радiацiйний фон. Площа тери-тори, на якiй необхiдно викона-ти рекультивацю, становить близько 3000 м2.
Однак приведення полкону у радiацiйно-безпечний стан ускладнилося через супереч-ностi у вщповщних законодав-чих документах, що дють на територií УкраТни. Наприклад, класифiкатор з надзвичайних ситуацiй МНС не вщповщае трактуванню, наданому у НРБУ-97. "^м того, сам про-цес пiдписання договорiв з лк-вiдацií надзвичайних ситуацiй супроводжуеться такими бю-рократичними процедурами, що нав^ь через три мюящ т-сля того, як було зафксовано таку ситуацiю у Костянтишв-ському районi, договори на проектування та виготовлення контейнерiв для радюактивних вiдходiв все ще не було пщпи-сано", — стверджуе заступник головного лкаря ДонецькоТ облСЕС [6].
Лише у Донецьюй областi, де у промислових технолопчних процесах особливо широко ви-користовуються радiоiзотопнi джерела, за 1991-2007 роки зафiксовано 68 аварм рiзного масштабу, у т.ч. з опромЫен-ням персоналу i населення та радiоактивним забрудненням навколишнього середовища. Проте регламентуючi докумен-ти щодо порядку лквщацп ло-кальних радiацiйних аварiй в Украíнi вщсутнк
Е&^Ю
У 2007 роцi пiд санiтарним наглядом СЕС УкраТни перебу-вало понад 9 тисяч радюлопч-них об'eктiв, де використову-ються джерела iонiзуючого промiння та робота яких пщля-гае паспортизацií. Розробка нормативно-законодавчоТ ба-зи для здмснення державного санiтарного нагляду на тдкон-трольних об'ектах — одна з ос-новних, окреслених практиками проблем.
НайбОпьшу групу цих об'eктiв становлять лкувально-профи лактичнi заклади (80%), друге мюце посiдаe група промисло-вих пщприемств (14%), трете — заклади науки та осв™ (6%).
Великий обсяг роботи прова-диться з контролю за Д1П (дже-релами юшзуючого промшня), що використовуються у меди-цинi. Серед джерел юшзуючо-го промшня, якi використовуються у медичних установах, найпоширеншими е рентгешв-ськi дiагностичнi апарати. Тому майже 100% анкетованих зазначають, що оперативного затвердження i введення у дю потребують Державнi саштарш правила та норми "Ппешчш ви-моги до влаштування та ек-сплуатацií рентгенiвських каби нетiв i проведення рентгеноло-гiчних дослщжень", проект яких юнуе вже декiлька роюв. Слiд вiдзначити, що наприкiнцi 2007 року Мш'юстом було офи цмно затверджено данi ДСП.
Так, у перел^ дiючих норма-тивно-правових та шструктив-них документiв з радiацiйноí п-гieни Росií зазначено 13 доку-ментiв стосовно використання джерел юшзуючого промшня у медициш, розроблених з 1991 року. В Укра'Тш розроблено единий документ, який регла-ментуе медичне опромiнення. Документами радянських чаав користуемося i у рiзних галузях промисловостi.
Схожий стан забезпеченост служби нормативами iснуe i в шших ситуащях опромiнення людини. Вщсутш санiтарнi правила щодо обмеження опроми нення населення природними джерелами iонiзуючого промшня, санiтарнi правила пово-дження з мшеральною сирови-ною, матерiалами та вводами, якi мiстять техногенно-пщ-силенi джерела природного походження, методики визна-чення радiоактивних речовин у харчових продуктах та питшй вод^ СП забезпечення радiа-
SITUATION AND DEVELOPMENT PERSPECTIVES OF THE SYSTEM OF SANITARY INSPECTION: RADIATION HYGIENE Tarasyuk O.Ye., Ponomarenko A.M., Protas S.V.
Research results of state of the regulatory control of any undertaking involving ionising radiation are presented. Directions of the efficiency work of sanitary inspection are outlined in the area of radiation hygiene. We consider the following factors are noteworthy: training of the personnel in the field of radiation protection and safety; arming of services of radiation monitoring with a legal framework and operating instructions; outfit of sanitary inspection by modern equipment. In addition, close cooperation between the regulatory authorities is required to ensure that an appropriate standard of protection is maintained.
цмно!' безпеки при експлуатаци радозотопних приладiв, СП з облаштування та експлуатаци лабораторм промиапово!' гам-ма-дефектоскопи, лабораторм рентгеноструктурного аналiзу, рентгенодефектоскотчних ла-бораторм тощо [5-7].
Лкариппенюти вважають, що при розробц будь-яких нормативних докумен^в бажа-но забезпечити бшьш широку участь у цьому процес про-фшьних представниюв прак-тично[ санетдслужби, що послужить оптимальному симбю-зу науковоï теорiï з практикою дiяльностi санiтарного лiкаря.
Радiацiйна ситуащя в Украïнi характеризуеться наявнiстю поеднання рiзноманiтних джерел опромiнення людини, яю дiють одночасно: iндустрiаль-ш, медичнi, а також техноген-но-пщсилеш природнi. Нинi аварiя на Чорнобильськм АЕС розглядаеться як джерело пролонгованого опромiнення населення (фаза вщновлення), i монiторинг радiоактивностi харчових продуклв на терито-рiï Украши, як i ранiше, перебу-вае тд особливою увагою дер-жавно[ саштарно-епщемюло-гiчноï служби.
Для забезпечення державного саштарного нагляду у галузi радiацiйноï безпеки населення Украши, здмснення радiацiй-ного мошторингу довкiлля служба мае бути оснащеною необхiдною апаратурою.
Завщувач вiддiлу РГ ЦСЕС Г К. Сергеев стверджуе [8], що перед багатьма регюнами по-стае ще одне питання, яке ви-магае термшового вирiшення. Йдеться про обладнання лабо-раторiй радiологiчних тдрозди лiв обласних, мюьких та район-них СЕС радюметричними та спектрометричними прилада-ми. Наявнi засоби вимiрюваль-ноï технiки (ЗВТ) майже вичер-пали свiй ресурс експлуатаци, зношення обладнання стано-
вить близько 85%. У тому чист недостатшм е i оснащення ра-дюлопчних пiдроздiлiв вщпо-вiдною апаратурою для контролю активност природних радюнукл^в, якi е основними джерелами опромшення населення Украïни.
У вщновнш фазi аварiï на ЧАЕС на чтьне мiсце виходить хронiчне опромшення радоном та нуклщами, що мютяться у будiвельних матерiалах (226Ra, 232Th, 40K). Зауважимо, що було б доцшьно не просто оновлю-вати приладний парк, а перео-рiентовувати службу на вимi-рювання природних дозофор-муючих радюнуклодв, озброю-вати радiологiчнi пiдроздiли ЗВТ вщповщно до потреб часу.
Певний штерес являють данi, що характеризують ступшь пiд-готовки й удосконалення спе-цiалiстiв з Рг. Ниш дiе система пiдготовки фахiвцiв на базi ш-ститутiв пiслядипломноï освiти по секцiï "Радiацiйна ппена", яка дiйснюе лише теоретичну подготовку. Високий рiвень тео-ретичних знань не завжди про-порцiйний ефективност прак-тичноï дiяльностi, оскiльки тео-рiя нинi нерiдко розходиться з життям.
Для зниження дисбалансу, на думку практиюв, бажано види лити бiльше мiсця для практич-них аспектiв дiяльностi. Зокре-ма, забезпечити удосконален-ня цiеï системи шляхом залу-чення до читання лекцм нау-ковцiв та лiкарiв зi значним досвiдом роботи, оснастити бази для практичних занять ви-мiрювальною технiкою.
Також у зв'язку з широким впровадженням у роботу сане-пiдзакладiв iнформацiйних технолога та комп'ютерноï техш-ки бажано до програм тсляди-пломноï подготовки лiкарiв та спецiалiстiв з середньою ме-дичною освiтою включити цикл подготовки з основ шформацй них технолопй.
11*Е&Н
Серед запропонованих шля-xiB покращання рiвня знань та практично! подготовки фахiвцiв Держсанепщслужби можна ви-дiлити кiлька основних позицiй. Зокрема, маеться на увазi
□ оргаызащя i проведення не рiдше ыж двiчi на рiк репо-нальних робочих нарад, тема-тичних семiнарiв та науково-практичних конференцiй за прюритетними або проблем-ними напрямками з питань дiяльностi санепiдслужби на базi обласних (мiських) сане-пщстанцм, якi мають багатий досвiд з того чи шшого актуального питання;
□ проведення навчання фа-хiвцiв (особливу увагу придти-ти навчанню Ыженерно-техыч-ного персоналу та лiкарiв-ла-борантiв) на робочих мюцях в iнститутах гiгiенiчного профiлю та у санепщзакпадах, якi воло-дють новiтнiми методами до-слiдження того чи Ышого по-казника (вщновити практику проведення навчання на базi шкiл передового досвiду);
□ вщновлення спецiального шформацмного видання для публкацп всiх чинних норма-тивних ппеычних документiв, новiтнiх розробок у галузi ппе-ни i санiтарií; ознайомлення з досвщом роботи передових СЕС, практики близького зару-бiжжя через перюдику для практичних лiкарiв;
□ видання поабниюв [9-11] для практичних лiкарiв з вщпови дями на питання, що часто ви-никають у санiтарнiй практицi;
□ запровадження постмного iнформування через сайти МОЗ Укра'ши, Центрально! СЕС про дiючi та новi нормативнi i методичн документи, шфор-мацiйно-методичне забезпе-чення санетдустанови Укра'ши цими документами (СП, Сан-niH, ДБН, МР, МВ).
Безперервний професмний розвиток для практичного лка-ря мае важливе значення. Про-
те через eKOHOMi4Hi обмеження потреби практично! охорони здоров'я в освп"шх послугах не можуть бути задоволен повш-стю, тому постае потреба зна-ходження нових технолопчних рiшень передачi знань та вмшь. Використання дистан-цiйних освiтнiх технолопй у rn-слядипломному пiдвищеннi квалiфiкацií медичних кадрiв може суттево пщвищити рiвень якостi медично! освiти та за-безпечити наступнiсть навчання. Принаймш теоретичнi цикли пщвищення квалiфiкацií можна провадити з викори-станням дистанцiйних техно-логiй. Така система була б еко-номiчно ефективною для уста-нов, оскшьки лiкар пiдтримуе й удосконалюе квалiфiкацiю за мiсцем проживання без вщри-ву вiд основного мiсця роботи.
Одним з першочергових за-ходiв для збереження авторитету санепщслужби та покращання роботи лiкарiв медико-профiлактичноí справи опиту-ваш назвали вiдновлення у ви-щих медичних закладах Укра!-ни функцюнування факультетiв медико-профiлактичноí справи у колишньому форматi для пiдготовки квалiфiкованих ли карiв з профiльноí ппени, сприяння фаховм пiдготовцi та професмному визначенню мо-лодих фахiвцiв. У зв'язку з цим проблема укомплектовано^ кадрами нинi дуже гостра.
Практика констатуе, що по-вернення iмiджу державно! са-нiтарно-епiдемiологiчноí служ-би можливе лише шляхом попу-ляризаци и дiяльностi i значення серед населення, практичними гласними профеайними дiями на користь населення, у тому числi починаючи з особистого прикладу дiяльностi кожно'| по-садовоí особи служби (профе-сiоналiзм, особистий авторитет, медична етика, поряднють, вихованють).
Тiльки тодi кожен лiкар меди-ко-проф1пактично1 справи буде усвiдомлювати свою потрiбнiсть державi i державним справам, вщчувати свою значущiсть, буде зацкавленим у вiдстоюваннi авторитету та чест професи.
Висновки
Подальша розробка основ дiяльностi СЕС у галузi РГ мае бути зосереджена на таких факторах:
□ формулювання принципiв управлiння дiяльнiстю служб практичного контролю та за-
безпечення координацп !хньою дiяльностi на рiвнi мiнiстерств та вiдомств при здмсненш единого державного контролю;
□ робота з подготовки i удос-коналення кадрiв з питань ради ацiйноí безпеки;
□нормативно-правове та методичне озброення служб радiацiйного контролю;
□ оснащення сЕс сучасними приладами для вимiрювання основних дозоформуючих ра-дiонуклiдiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Норми радiацiйноí безпеки Укра'ши (НРБУ-97) // Державы ппеычш нормативи. ДГН 6.6.1. - 6.5.001-98. - К., 2000.
2. Норми радiацiйноí безпеки Укра'ши, доповнення: Радiацiй-ний захист вщ джерел потен-цiйного опромшення (НРБУ-97/Д — 2000) // Державы ппе-нiчнi нормативи. ДГН 6.6.1. — 6.5.061-2000. — К., 2000.
3. Основы саытары правила забезпечення радiацiйноí безпеки Укра'ши // Державнi саш-тарнi правила. ДСП 6.1772005-09-02. — К., 2005. — 62 с.
4. Ршення XIV з'О'зду гiгiенiстiв Укра'ши. Затверджено XIV з'|'з-дом ппеыс^в Украíни 21 травня 2004 року // Довюлля та здоров'я. — 2004. — № 2. — С. 77-80.
5. Севальнев А.1. Норми i правила — непочатий край роботи // СЕС. Профiлактична медицина. — 2007. — № 5. — С. 24-25.
6. Гусева Л.В. Радюактивна "пляма" на Донеччиы // СЕС. Профшактична медицина. — 2007. — № 5. — С. 60-61.
7. Костенецький М.1. Нагляд за рентген-кабшетами // СЕС. Профшактична медицина. — 2007. — № 2. — С. 90-91.
8. Сергеев Г.К. Радiацiйно не-безпечы об'екти та здоров'я населення // СЕС. Профшак-тична медицина. — 2007. — № 5. — С. 26-27.
9. Гусева Л.В. Практическое пособие по радиационному контролю. — Донецк, 2003. — 128 с.
10. Костенецкий М.И., Су-хомлина А.Н., Грибиненко ГТ, Кравцова Л.С., Лемешко Л.Т. Практическое пособие врача по радиационной гигиене / Под ред. М.И. Костенецкого. — Запорожье, 2002. — 79 с.
11. НРБУ-97. Вщпов^ на за-питання практики. Тлумачний та методичний поабник / За ред. А.М. Сердюка. — К.: Фiр-ма "Деркул", 2004. — 164 с.
BH42
