Динаміка відносної площі основних тканинних компонентів кісткових органів плодів свині свійскої Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК (612.14+612.42):636.21

Мирний О.М., студент, [email protected] © Днтропетровський державный аграрный утверситет

ДИНАМ1КА В1ДНОСНО1 ПЛОЩ1 ОСНОВНИХ ТКАНИННИХ КОМПОНЕНТ1В К1СТКОВИХ ОРГАН1В ПЛОД1В СВИН1 СВ1ЙСКО1

Визначена динамта вгдносног' площ1 основних тканинних компонент1в (хрящова, тсткова тканина I тстковий мозок) у тсткових органах осьового скелета та скелета тнцгвок плодгв свит 2-, 2,5-, 3-, 3,5- та 4-м1сячного вгку. Встановлено ¡стотне зниження хрящовог та поступове збыьшення кгстковог тканини I тсткового мозку в тсткових органах скелета плодгв свит свтськог.

Ключовi слова: плоди свин свтськог, в\дносна площа, тканинн компоненти, хрящова тканина, тсткова тканина, тстковий мозок.

Вступ. Вщомо, що становлення кровотворно! функцп скелета у ссавщв на раншх етапах онтогенезу пов'язано з енхондральним остеопстогенезом. Становлення стурктурно-функщональних компоненпв юстково! системи плодiв свиш свшсько!, характеризуемся насамперед змшою тканинних спiввiдношень у кожному окремому кiстковому органi. Закономiрностi становлення пренатального гемопоезу та iмуногенезу у продуктивних тварин, в зв'язку зi станом кровотворного мiкрооточення дослщжено вкрай недостатньо [2].

Розкриття закономiрностей кшьюсно! динамiки основних стуктурних компонент кiсткових органiв - унiверсальних оргашв гемопоезу та iмунного захисту - сприяе розробцi ефективних профiлактичних i лiкувальних заходiв при анемiях та iмунодефiцитних станах у молодняка [3].

Метою наших дослщжень було визначити динам^ вщносно! площi основних тканинних компонент в основних осередках окостеншня кiсткових органiв скелета плодiв свиш свшсько!.

Матер1ал 1 методики. Дослщження проводили на базi науково -дослщно! проблемно! лабораторi! фiзiологi! та функщонально! морфологi! продуктивних тварин Дншропетровського державного аграрного унiверситету. Дослiджували кютки осьового скелета (нижньощелепова кiстка, шийш, груднi та поперековi хребцi i груднина) та скелета кiнцiвок (плечова, стегнова та плеснева кiстки) 2-, 2,5-, 3-, 3,5- i 4-х мшячних плодiв свинi свiйсько!.

Виготовляли парафiновi гiстозрiзи товщиною 7-10 мкм; забарвлювали гiстозрiзи гематоксилiном i еозином; визначали вiдносну площу тканинних компонент кiсткових органiв (хрящово!, кiстково! тканини та кюткового мозку) за допомогою мiкроскопа МБС-10 в основних осередках окостеншня (ООК), використовуючи метод крапкового тдрахунку за допомогою окулярно! атки-вставки за Автандиловим Г.Г.

© Науковий кер1вник: Гаврилш П.М., доктор вет. наук, професор Мирний О.М., 2008

182

Вщносну площу тканинних компонент юсткових оргашв тдраховували за формулою:

Уу1 = р / Рт, де Р; - число точок, що потрапили на тканинну стуктуру;

Рт - загальна кiлькiсть точок тестово! системи, що потрапили на пстопограму[1].

Результати дослщжень. В результатi проведених дослiджень було встановлено, що для плодiв поросят, е характерним те що максимальна кшьюсть кiсткового мозку (КМ) локалiзуеться в основних ООК кiсток осьового скелета та скелета юнщвок. Найбшьш iнтенсивний розвиток КМ в осьовому скелет 2-х мiсячних плодiв вiдмiчаеться в 3-му сегментi грудини, де його ВП складае 14,30±0,39%, у 2,5 мюячних плодiв поросят цей показник збшьшуеться у 2,3 рази, i до кiнця плiдного перюду його ВП зростае ще на 12% (див. рис.1). В основному ООК (тша) 5-го грудного хребця та в гшщ нижньощелепно! юстки ВП КМ майже однакова i становить 13,80±0,65% та 14,00±1,85%. МЫмальний розвиток КМ спостерiгаеться у 4-му шийному хребцi i становить 6,03±0,06%. КМ у трубчастих кiстках юнщвок розвинений краще нiж в юстках осьового скелета. У 2-х мюячних плодiв поросят максимальна ВП КМ спостер^аеться в дiафiзарному ООК стегново!' - 28,66±0,30% та плесново!' юстки - 24,63±0,37%, а мiнiмальна - в плечовш - 22,42±0,57%, i досягае свого максимуму у другш половинi внутрiшньоутробного розвитку органiзму плода. Так у 4-х мшячних плодiв поросят в основному ООК стегново! юстки ВП КМ збшьшуеться на 14,85%, в плечовш - на 9,1%, а в дiафiзарному ООК плесново! юстки лише на 6,96%.

В результат у плодiв свиш серед юсток осьового скелета до юнця плiдного перiоду ВП КМ найбшьш виражено зростае у 3-му сегмент грудно! кiстки, 5-му грудному хребщ та гiлки нижньощелепово! кiстки, а найменше - у 4-му шийному хребщ. У скелет кiнцiвок ВП КМ максимально збшьшуеться в плечовш та стегновш юстках, а в деюлька меншому ступенi в плесновш кiстцi.

Рис. 1. Динамiка ВП тканинних компонент основних ООК у 3-му сегмент грудно! кiстки плодiв свинi

60 -50 -40 -30 -20 -10 -0

2,5

3

мюяф

3,5

□ хрящова тканина

□ кюткова тканина

□ кютковий мозок

□ ¡н. компоненти

Зниження вмiсту

хрящово! тканини 183

в юсткових органах

2

4

супроводжуеться пщвищенням вмшту юстково! тканини (КТ). У плодiв поросят в першш половит плщного перiоду (до 3-х мюячного вiку), переважно у плодiв поросят 2-мюячного вiку максимальний показник ВП КТ спостер^аеться у гiлцi нижньощелепово! кiстки - 36,28±1,85%, а мшмально у 3-му сегментi грудно! юстки - 7,71±0,21%. Але у 4-му шийному та 5-му грудному хребцях ВП КТ практично однакова, що дорiвнюе 10,32±2,73% i 11,70±0,13%, вщповщно. Характерно, е те що у 2-х мюячних плодiв поросят у порiвняннi з 4-х мiсячними, вмют ВП КТ збiльшуеться , особливо у 3-му сегмент грудно! юстки (на 16,47%). Протягом першо! декади плщного перюду поросят кiлькiсть КТ у трубчастих юстках кiнцiвок збшьшуеться, але менш iнтенсивно, нiж у 3-х та 4-х мшячному вщ.

У 4-мiсячних плодiв поросят у порiвняннi з 2-мiсячними, в основних ООК кiсток осьового скелета ВП хрящово! тканини (ХТ) iнтенсивно зменшуеться, а в гiлцi нижньощелепно! юстки вона навпаки пщвищуеться (на 7,19% вщповщно). Максимальне зниження ВП ХТ спостер^аеться в 3-му сегментi грудно! юстки та 4-му шийному хребщ (на 34,74%-32,25%), а мiнiмальне - в 5-му грудному хребщ (на 14,35%). У дiафiзах трубчастих юсток юнщвок 4-мiсячних плодiв поросят ВП ХТ максимально зменшуеться в плечовш та стегновш кiстках (див. рис. 2) на 18,39% i 13,21%, а мшмально - в плесновш кiстцi на 6,42%.

Рис. 2. Динамка ВП тканинних компонент основних ООК у стегновш

кютц плодiв свинi

%

45 40 35 30 25 20 15 10 5 0

и.

□ хрящова тканина

□ кюткова тканина

□ к1стковий мозок □ш. Компоненти

2 2,5 3 3,5 4

мюя^

Висновки. Таким чином, структурно-функщональна органiзацiя основних тканинних компонентв кiсткових органiв осьового скелета та скелета юнщвок поросят протягом всього плщного перюду, характеризуеться наявшстю у бшьшост юсткових органiв значно! кiлькостi хрящово! тканини, вмiст яко! з вiком поступово зменшуеться. Також збшьшуеться кшьюсть кiстково!' ткани внаслщок пiдвищення темпiв енходрального остеогiстогенезу, що максимально виражено у основних осередках окостеншня грудних хребщв та трубчастих юсткок. Збiльшення вмiсту кiсткового мозку у кiсткових органах осьового скелета та скелета юнщвок (починаючи з 3-мюячного вiку i до юнця плiдного перiоду) характеризуеться активiзацiею процеав гемоцитопоезу, що досягае

184

свого максимуму особливо в юстках юнщвок, що вказуе на штенсивний розвиток та структурно-функщональне становлення кровотворно! функцп скелета - як ушверсального органу гемопоезу та iмунного захисту.

Л1тература

1. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия. - М.: Медицина, 1990. -

384 с.

2. Гаврилш П.М. Структурно - функщональш особливост кiсткового мозку у неонатальних телят // Науковий вшник нацiонального унiверситету. -К. - 1999. №13. - С. 199-204.

3. Румянцев А.В. Опыт исследования эволюции хрящевой и костной ткани. - М., 1985. - 518 с.

Sammary

Quantitative analysis of basic tissue components (osseossus and cartilaginosus tissues and bone marrow) bone organs ofpig in the fruitful period.

Стаття надшшла до редакцИ 3.04.2008

185