CC BY
38
СТОМАТОЛОГ1Я
© Григорова А. О.
УДК 616.31:[616.176.8+617.52] - 001 - 036 - 07 - 08 - 084 - 092 Григорова А. О.
СТАН ТКАНИН ПАРОДОНТУ НА ЕТАПАХ Л1КУВАННЯ ТА РЕАБШ1ТАЦП ПАЦ1СНТ1В З ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЩЕЛЕПНО-
ЛИЦЕВО! Д1ЛЯНКИ
Харкiвський нацiональний медичний ушверситет (м. XapKiB) Комунальний заклад охорони здоров'я «Харювська обласна ктшчна лiкaрня — Центр екстренно'Г медично'Г допомоги та медицини катастроф» (м. Хармв)
Дослiдження виконано згiдно з планом науково-дослiдних робiт Харювського нацiонального медич-ного унiверситету МОЗ Укра!ни (ректор - чл. -кор. НАМН Укра'ши, професор В. М. Люовий), зокрема кафедри хiрурпчно! стоматологи та щелепно-лице-во! хiрургiI (наук. кер. - проф. В. П. РузЫ) <^кування та реабiлiтацiя при захворюваннях та пошкодженнях щелепно-лицево! дтянки з урахуванням психофiзю-логiчного стану па^енпв» (2013-2015 р.) та е фрагментом квалiфiкацiйноI науково! роботи автора.
Вступ. Лiкування запальних захворювань (ЗЗ) щелепно-лицево! дiлянки (ЩЛД) е одыею з актуаль-них завдань щелепно-лицево! хiрургi!, а висока частота ускладнень при данм патологи визначае необ-хiднiсть подальшого вдосконалення комплексного л^вання, включаючи своечасне та адекватне ви-користання реабiлiтацiйних заходiв [2, 7]. В системi комплексного л^вання пацiентiв з ЗЗ ЩЛД непере-сiчно значимим е, як дооперацмний. так i пюляопе-рацмний перiод, коли на тлi вщновлення морфо-логiчного субстрату (загоення рани) виршальним щодо одужання та повного вщновлення функцм е стан тканин пародонту та вщновлення исихоф1зюло-пчного стану хворого [8]. Це здатен забезпечувати функцюнальний пiдхiд та раннм початон реабтгга-цiйно! програми [1, 8]. Сучасн тенденим вл^ва нн хворих з ЗЗ ЩЛД зазнають кардинальних змiн, що пов'язано з впровадженням в практику нових су-часних хiрургiчних технологiй, методiв оцЫки адап-тацiйних резервiв бiоенергетики, тактики захисту тканин пародонту та реабштацмних програм [5]. При цьому, подальшого удосконалення потребуе, власне, випереджуюча л^вально - реабкгитацмна тактика хiрурга - стоматолога.
Мета дослщження полягала у вивченн стану тканин пародонту на етапах лкування та реабтта-ци пацiентiв з ЗЗ ЩЛД
Об'ект i методи дослiдження. Вивчення стома-тологiчного статусу 147 пацiентiв з одонтогенними ЗЗ ЩЛД виконано на етапах !хнього периоперацй ного мониторингу (КМ): на першому етапi - у доопе-рацiйному перiодi, на другому етап - у ранньому
пюляоперацмному перiодi (через 3-5 дiб), на тре-тьому - у тзньому пiсляоперацiйному перiодi (через 2-3 тижы) та на четвертому - у вщдаленому пюля-операцiйному перiоцi (через 5-6 тижнiв). Оцiнку стоматолопчного статусу виконано за показниками [3]: папiлярно-маргiнально-альвеолярного Ыдексу (РМА), iнцексу ппени порожнини рота (OHI-S), гемо-динамiчним показником вакуумпресурно'| зонально'! стiйкостi капiлярiв ясен (ВЗСК). Дослiцження виконано за стандартизованою програмою збирання, накопичення та аналiзу результатiв. При оцЫц РМА застосовували п'ятибальну систему (0 б. - вщсут-нiсть запально'| реакци; 1 б. - лет прояви: легкий набряк, вщсутнють кровотечi при пальпаци, незна-чнi змши кольору ясен; 2 б. - помiрне запалення, гiперемiя ясен, ïx набряк, кровотеча у разi дотику; 3 б. - тяжке запалення, виразна гiперемiя та набряк, поява виразок; 4 б. -наявнють генералiзованиx про-явiв запалення. ОцЫку OHI-S виконано за методикою Green-Vermillion «Oral Hygiene Index Simplified, Green-Vermillion, 1964» [3]. Методика передбачала офарблювання вестибулярнихте тзично'| поверхонь окремих зубiв воцомiстким розчином. На вщповщ-них повт рэхнях вех на чали ¡ндекс зубного рал ьоту (Debris-index) та Ыдекс зубного каменю (Calcuius -index), пюля чого обчислювали OHI-S за формулою:
OHI - S = (&) + (&), n n
де ->« ■- <сумп81 бее л i eî зубноио налиоту;^3^ - сума балiв зубного каменю; n - ктькють зубiв. Оцшку OHI-S виконупали за ар итерiям и: 0-0,(3 I11. -добрий р1вень; 0,7-1,6 б. - задовтьиий; "1,0-2,5 б. -незадо втьний; бтыше 2,6 б. - по га ний.
При виконаны дослщження застосовано вщо-мi та широко вживанi кгинко-статистичнк анамнес-тичний кiлt>K^c;ний анализ |[-4]|, вар-цмна статистика та ¡мов1рнюнин розоодт кпкычних ознар з оцЫкою дocтoвiрнocтi результатiв [6]. Ктнко-статистич-HÎ дат. оЕЗрзобЗл^н! на допомогою -/1етoц»ilв варюцм-но'| статистики (cерeцeнi арифметичы, ïx пахибпи;
Таблиця 1
Показники папшярно-марпнально-альвеолярного ¡ндексу на етапах клiнiчного монiторингу пацieнтiв з запальними захворюваннями щелепно-лицевоГ дшянки
Показники паптярно-марпналы-ю-альвеолярного ¡ндексу Етапи кпiнiчного монiторингу (n1=147)
дооперацмний перюд раннм пюля-операцмний перюд гпзшй пюля-операцмний перюд вщдалений пюляоперацмний перюд
абс. Р±т,% абс. Р±т,% абс. Р±т,% абс. Р±т,%
до 1,0 (Р) 29 19,7±3,3 24 16,3±3,0 15 10,2±2,5а 11 7,5±2,2а
1,1-2,0 (М) 109 74,1 ±3,6 101 68,7±3,8 98 66,7±3,9а 88 59,9±4,0а
2,1-3,0 (А) 9 6,1 ±2,0 22 15,0±2,9а 34 23,1±3,5а 48 32,7±3,9аб
М±т,од 1,41 ±0,12 1,56±0,09аб 1,73±0,08а 6 2,12±0,11аб
Примггка: а - достов1рш вщмшносп у пор1внянш з вщповщним показником в дооперацмному nepiofli, при р<0,05;6 - достов1рш вщмшносп у пор1внянш з вщповщним показником попереднього перюду, при р<0,05.
до 1,0 (Р) 1,1-2,0 (М) 2, КЗ,0 (А)
Рис. 1. Розподш пац1ент1в запальними захворюваннями щелепно-лицево'Гд1-лянки за показником папшярно-марпнально-альвеолярного ¡ндексу; на етапах (I-IV) периоперацшного мошторингу.
достов1рними вважали вщм1нност1 середшх за одно-сторон жм критер1ем Ст'юдента при р<0,05).
Результати дослщжень та ïx обговорення. Вивчення показниюв паптярно-марпнально-аль-веолярного ¡ндексу (табл. 1, рис. 1 ) на етапах Kni-н ¡ч но го мошторингу naujeHTiB з 33 ЩЛД виявило, що частота та виразшсть запального процесу тканин пародонта залежно вщ етапу - змшювалась. Так, якщо на l-му eTani КМ ктькють хворих з РМА до 1,0 б. становила (19,7 ± 3,3) %, то в ранньому тспя-опeрaцiйному пeрiодi - (16,3 ± 3,0) % та достовiрно зменшувалась у пiзньому та вiдцaпeному тспя-опeрaцiйних пeрiодaх (вiдповiдно (10,2 ± 2,5) % та (7,5 ± 2,2) %, р < 0,05). Тобто, впродовж мошторингу ктькють таких па^ен^в зменшипась практично в 2,5 рази. У дооперацмному пeрiодi (74,1 ± 3,6) % пащен-^в потребувапи пiкувaпьно-профiпaктичних зaходiв
щодо спрямованого пкуван-ня та оздоровпення тканин пародонту.
У ранньому тспяопера-цмному пeрiодi достовiрно (р<0,05) зросла частота ви-падюв riHriBiTy тяжкого сту-пеня (поширене ураження тканин пародонту; вщповщно (6,1 ±2,0)% та (15,0 ±2,9)% хворих). Слщ також зазна-чити, що на цьому етат КМ (68,7±3,8)% пац1ент1в по-требували л1кувально - про-фтактичних заход1в щодо спрямованого лкування та оздоровления тканин пародонту.
У тзньому тсляопера-цмному nepiofli достов1рно (р<0,05) зменшилась пито-ма вага naujeHTiB 3i значениями РМА до 1,0 б., достов1рно зменшилась питома вага naujeHTiB з пом1рним уражен-ням пародонту (з (74,1 ±3,6)% до (66,7±3,9)%, р<0,05) та, практично в 4 рази у nopiB-нянш з I ЕКМ зросла питома вага naujeHTiB з rimiBiTOM тяжкого ступеня (вщповщно (6,1 ±2,0)% та (23,1 ±3,5)%, р<0,05).
У вщцаленому тсляопе-рацмному nepiofli продовжу-вала зменшуватись питома вага naujeHTiB 3i значениями РМА до 1,0 б., питома вага naujeHTiB з пом1рним ураження м пародонту, а ктьюсть naujeHTiB з rimiBiTOM тяжкого ступеня збтьшилась бтьш шж в 5 pa3iB, у пор!внянш з дооперацмним пeрiодом (вiдповiдно (6,1 ± 2,0) % та (32,7 ± 3,9) %, р < 0,001).
Таким чином, на етапах хiрургiчного пiкувaння пащен^в з ЗЗ ЩЛД, основнi зм^и покaзникiв РМА характеризувапися зменшенням питомо!" ваги паци ентiв з задовтьним станом пародонту та зростанням частоти тяжкого ступеня пнпвпу. При цьому зазна-чимо, що у дооперацмному пeрiодi (74,1 ± 3,6) % па-цiентiв потребувапи пiкувaпьно - профтактичних за-ходiв щодо спрямованого ^кування та оздоровпення тканин пародонту.
Динaмiчний aнaпiз стану гiгiени порожнини рота (табл. 2) за показниками шдексу (OHI-S) виявипо, що показники цього Ндексу до 0,6 од однаково часто рееструвапись на вах етапах КМ (вщ (7,5 ± 2,2) од до (6,0 ± 1,9) од, р>0,05). Однак, достовiрнe (р < 0,05) зменшення частки о^б зi значеннями iндeксу ппени порожнини рота у межах (0,7ч1,6) од виявпено вже в
0
■до 1,0 (Р)
□ i,K2,o (м;
И 2,1-3,0 (А)
Таблиця 2
Показники ¡ндексу г1г1ени порожнини рота (ОН1-Б) на этапах клЫчного мон1торингу пац1ент1в з запальними захворюваннями щелепно-лицевоГ'д1лянки
Показники шдексу ппени порожнини рота Етапи кл1н1чного мон1торингу (п1 = 147)
доопе-рац1йний пер1од ранн1й п1сля-операц1йний перюд п1зн1й п1сля-операц1йний перюд в1ддалений пюля-операц1йний пер1од
абс. Р ± т, % абс. Р ± т, % абс. Р ± т, % абс. Р ± т, %
< 0,6 од. 11 7,5 ± 2,2 11 7,5 ± 2,2 9 6,0±1,9 9 6,1 ± 2,0
0,7-1,6 од. 108 73,5 ± 3,6 89 60,5 ± 4,0 а 88 58,3 ± 4,0 а 79 53,7 ± 4,1а
1,7-2,5 од. 26 17,1 ± 3,1 37 25,2 ± 3,6 а 41 27,2 ± 3,6 а 44 29,9 ± 3,8 а
>2,6 од. 2 1,4 ± 1,0 10 6,8 ± 2,1 13 8,6± 2,3а 15 10,2 ± 2,5 а
М ± т, од 1,22 ± 0,11 1,35 ± 0,09 1,48 ± 0,09 а 1,44 ± 0,10 а
Примiтка: а - достовiрнi вiдмiнностi у порiвняннi з вiдповiдним показником в дооперацмному перiодi, при р < 0,05; б - достовiрнi вiдмiнностi у порiвняннi з вiдповiдним показником попереднього перюду, при р < 0,05.
<0,6 од. 0,7-1,6 од. 1,7-2,5 од >2,6
Рис. 2. Розподiл пацieнтiв з запальними захворюваннями щелепно-лицевоГ дiлянки за iндексом гiгieни порожнини рота; на етапах (¡-IV) периоперацшно-
го монiторингу.
ранньому пiсляоперацiйному перiодi - (60,0 ± 4,0) %, в дооперацмному перiодi - (73,5 ± 2,5) %. Окрiм того, у ранньому та вщдаленому тсляоперацмних перiодах питома вага таких оаб зменшувалась (вщ-повiдно (58,3 ± 4,0) % та (53,7 ± 4,1) %, р < 0,05).
Протилежна закономiрнiсть у показниках ндексу ппени порожнини рота виявлена в iнтервалi його значень (0,7ч1,6) од; так, якщо в дооперацмному пе-рiодi питома вага таких осiб становить (73,5 ± 3,6) %, то в ранньому тсляоперацмному - достовiрно менша - (60,5 ± 4,0) % та продовжувала зменшува-тись у пiзньому та вщдаленому тсляоперацмних перiодах (вiдповiдно, (58,3 ± 4,0) % та (53,7 ± 4,1) %, р < 0,001). Дуже низькi (незадовiльнi, >2,6 од) показники стану ппени порожнини рота практично в 7 разiв частое рееструвались у вщдаленому тсля-операцiйному перiодi, порiвнюючи з дооперацмним (вiдповiдно у (10,2 ± 2,5) % та (1,4 ± 1,0) % па^ен^в).
Виявлено також зростання питомо! ваги пацiентiв з «гра-ничними» значеннями ппеыч-них показниюв: кiлькiсть па-цiентiв зi значеннями у межах (1,7ч2,5) од у вщдаленому тсляоперацмному перiодi достовiрно (р < 0,001) зросла, порiвнюючи з дооперацмним (вiдповiдно, (29,9 ± 3,8) % та (17,1 ± 3,1) % па^ен^в.
Таким чином, на етапах х^ рурпчного лiкування пацiентiв з ЗЗ ЩЛД виявленi закономiр-ност достовiрного погiршення гiгiени порожнини рота (рис.
2), що проявлялося 7-ми крат-ним зростанням питомо! ваги ос1б з незадовшьною його пп-еною та загальною тенденц1ею до попршення у переважноУ кшькост1 хворих.
Зважаючи на патогене-тичну спшьнють мехашзм1в переб1гу 33 ЩЛД та форму-вання м1кроциркуляторних порушень, дослщжено ваку-умпресурну зональну стмюсть капшяр1в (ВЗСК) на етапах кл1-ычного мошторингу пац1ент1в з 33 ЩЛД. Виявлено (табл.
3), що залежно вщ перюду КМ, питома вага пац1ент1в з ре-ферентними р1внями ВЗСК з ростала вщ (51,7 + 4,1)% - на 1-му етат до (76,2 + 3,5)% -на IV етат КМ, однак нав1ть у вщдаленому тсляоперацм-ному пер1од1 близько третини пац1ент1в - (23,8 + 3,5)% ха-рактеризувались гемодина-м1чно - м1кроциркуляторними порушеннями.
У 1-му (дооперацмному) перiодi КМ порушен-ня мiкроциркуляцii пародонту виявлеш серед (48,3 ± 4,1) % хворих, включаючи виразнi гемоди-намiчнi порушення (ВЗСК < 49 сек) - у 28,9 % хворих. Аналопчна тенден^я зберiгалась i у ранньому пiсляоперацiйному перiодi: референты значення мали (55,1 ± 4,1) % хворих, виразш порушення м^ кроциркуояцп пародонту - 27,2 % па^ен^в з ЗЗ ЩЛД. У тзньому пiсляоперацiйному перiодi (111-й етап КМ) достовiрно зросла питома вага па^ен^в з референтними рiвнями ВЗСК - до (70,1 ±3,8) % та достовiрно зпеншилась частка па^ен^в з показ-никами ВЗСК у межах (49ч40) с - з (18,4 ± 3,2) % до (9,5 ± 2,4) %, р < 0,05.
У вiддаленому тсляоперацмному перiодi (1У-й етап КМ; рис. 3) збер^алась тенденцiя до позитив-них змiн мiкроциркуляцii на рiвнi пародонту, однак у (23,8 ± 3,5) % хворих показники ВЗСК залишились
■ <0,6 од. □ 0,7+1,6 од. Н 1,7+2,5 од. Ш >2,6 од.
Тривалють вакуум-проби до утворення гематоми на яснах Етапи кпiнiчного моыторингу (n1 = 147)
цооперацiйний перюд раный тсля-операцiйний перiоц тзшй тсля-операцiйний перiоц вiццапений тсляопера-цiйний перюд
абс. Р ± m, % абс. Р ± m, % абс. Р ± m, % абс. Р ± m, %
>60 сек 76 51,7 ± 4,1 81 55,1 ± 4,1 103 70,1 ± 3,8 аб 112 76,2 ± 3,5 а
59ч50 сек 29 19,7 ± 3,3 26 17,7 ± 3,1 21 14,3 ± 2,9 18 12,2 ± 2,7 а
49ч40 сек 26 17,7±3,1 27 18,4 + 3,2 14 9,5±2,4аб 12 8,2 ± 2,3а
39ч30 сек 7 4,8 + 1,8 6 4,1+1,6 5 3,4+1,5 2 1,4 +1,0а
29ч 20 сек 5 3,4 + 1,5 4 2,7+1,3 3 2,0+1,2 2 1,4+1,0
<20 сек 4 2,7+1,3 3 2,0+1,2 1 0,7 + 0,7 1 0,7 + 0,7
М + m, с 48,6 + 3,2 50,2+1,4 55,4 + 2,0а 57,3 + 2,1а
Прил/птка:а - достов1рш вщмшносгп у пор1внянш з вщповщним показником в дооперацмному пе-piofli, при р<0,05;6 - AOCTOBipHi вщмшносгп у пор1внянш з вщповщним показником попереднього перюду, при р<0,05.
Таблиця 3 низькими, а серед 12,7 % па-Вакуумпресурна стшкють капiлярiв ясен на етапах клiнiчного щенпв - критично низькими.
мошторингу пащен^в з запальними захворюваннями Показовою е динамiка серед-
пм,тпп, п;пЛ,„,м Hboï тривалостi ВЗСК (М ± m,
щелепно-лицево1 дiлянки к я v
с) на етапах КМ: у доопера-
цiйному перiодi - (48,6 ± 3,2); у пiзньому тсляоперацмно-му та вщдаленому цостовiр-но (р < 0,05) вищi, вщповщно (55,4 ± 2,0) с та (57,3 ± 2,1) с.
Висновки. Паи^енти з ЗЗ ЩЛД на етапах ^кування та реабштаци потребують активного саногенетичного (ви-переджаючого оздоровчого) впливу та спрямованого л1ку-вання щодо периоперацмно-го захисту пародонту; обсяги цих заход1в визначаються, принаймш, етапом л1кування. Достов1рш змши показниюв СС nau,ieHTiB з одонтогенними 33 ЩЛД характеризуются: у ранньому тсляоперацмно-му nepiofli - вщсутнютю змш показниюв СС; у гнзньому тсляоперацмному nepiofli зареестровано зростання потреби у л1куванш пародонту за рахунок попршення ппени порожнини рота, зростання РМА та попршення гемоди-нам1чно - м1кроциркуляторно-го забезпечення пародонту; у в1дцаленому nepiofli, на тл1 вищезазначених зтн СС, зареестровано подальше зростання показника РМА.
Перспективи подаль-ших дослщжень пов'язаш з удосконаленням л1куваль-но-вщновноУ (реабьттаи^йноУ) тактики, що мае враховувати виявлеш законом ipHOCTi та фактори ризику формування патологи пародонту на до гос-птальному, впродовж rocni-тального та тслягоспп-ально-му етапах надання медичноУ допомоги патентам 33 ЩЛД.
Л1тература
1. Аболмасов H. Н. Стратегия и тактика профилактики заболеваний пародонта / H. Н. Аболмасов // Стоматология. -2003,-№4.-С. 34-39.
2. Григорова А. О. Клнко-патогенетичний анал1з реабЫтацмноУ тактики х1рурга-стоматолога при запальних захворю-ваннях щелепно-лицево)' дшянки: пробпемн1 питання та 1нновац1йне уцосконапення / А. О. Григорова // Пробпеми еколопчно)' та медично)' генетики i кп1н1чно) 1мунопог1): Зб1рник наукових праць. - 2014. - Вип. 4 (120). - С. 96-102.
3. Куцевпяк В. И. Профилактика стоматологических заболеваний / В. И. Куцевпяк // Учебное пособие для студентов стоматологического факультета, врачей-интернов. Харьков : ХНМУ, 2001. - 217 с.
4. Лищук В. А. Информатизация клинической медицине / Лищук В. А. // Клин. информатика и телемедицина. - 2004. -№ 1. - С. 7-13.
>60 сек 59-50 сек 49—40 сек 39+30 сек 29^20 <20
■ >60 сек
□ 59-50 сек 0 49-40 сек Ш 39-30 сек
□ 29-20 сек
■ <20 сек
Рис. 3. Розподш пац1снт1в з запальними захворюваннями щелепно-лицево'Г дшянки за показником вакуумпресурно'Гзонально'Гстшкост1 капшяр1в ясен; на етапах (I-IV) периоперацшного мошторингу.
5. Пат. 92052 и, Украша, МПК (2014. 01). А61 В 10/00. Спос1б оц1нки типу м1тохондр1ально-бюенергетичного стану букального еп1тел1ю / Григорова А. О. (иА). - Заявлено 06. 03. 2014; заявка № и20140228; Опубл. 25. 07. 2014 // Бюл. №14.
6. Соц1альна медицина та орган1зац1я охорони здоров'я / Заг. ред. Москаленко В. М., Вороненко Ю. В. / Пщручник. -Тернопть, 2002. - С. 50-75.
7. Физическая реабилитация. Руководство // Под ред. С. Н. Попова. - Ростов-на-Дону, 2005. - 359 с.
8. Фомин Н. А. Адаптация: общебиологические и психофизиологические основы / Н. А. Фомин. - М., 2003. - 382 с.
УДК 616. 31:[616. 176. 8+617. 52]-001-036-07-08-084-092
СТАН ТКАНИН ПАРОДОНТУ НА ЕТАПАХ Л1КУВАННЯ ТА РЕАБШ1ТАЦП ПАЦЮНТ1В З ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОТ Д1ЛЯНКИ
Григорова А. О.
Резюме. Дослiджено змши стоматолопчного статусу на етапах комплексного л^вання пацieнтiв з од-онтогенними запальними захворюваннями щелепно-лицево! дiлянки та доведено, що у пiзньому пюляопе-рацмному перiодi зростае потреба у л^ваны пародонту за рахунок погiршення ппени порожнини рота, зростання папiлярно-маргiнально-альвеолярного шдексу та погiршення гемодинамiчно-мiкроциркулятор-ного забезпечення пародонту; у в^аленому пiсляоперацiйному перюд^ на тлi вищезазначених змiн, заре-естровано додаткове зростання папiлярно-маргiнально-альвеолярного шдексу.
Ключовi слова: стоматологiчний статус, запальн одонтогеннi захворювання, щелепно-лицева дiлянка, кл^чний монiторинг
УДК 616. 31:[616. 176. 8+617. 52]-001-036-07-08-084-092
СОСТОЯНИЕ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА НА ЭТАПАХ ЛЕЧЕНИЯ И РЕАБИЛИТАЦИИ ПАЦИЕНТОВ С ВОСПАЛИТЕЛЬНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ
Григорова А. А.
Резюме. Исследован стоматологический статус на етапах комплексного лечения пациентов с одонтогенными воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области и доказано, что в позднем послеоперационном периоде возростает потребность в лечении пародонта за счёт ухудшения показателей гигиены полости рта, возростания папилярно-маргинально-альвеолярного индекса и ухудшения мiкроцир-куляторного обеспечения пародонта; в отдалённом послеоперационном периоде, на фоне вышеуказанных изменений, зареестрировано дополнительное возростание папилярно-маргинально-альвеолярного индекса.
Ключевые слова: стоматологический статус, одонтогенные воспалительные заболевания, челюстно-лицевая область, клинический мониторинг
UDC 616. 31:[616. 176. 8+617. 52]-001-036-07-08-084-092
State of Periodontal Tissues during the Treatment and Recovery of Patients with Inflammatory Diseases of Maxillofacial Area
Grygorova А. О.
Abstract. The purpose of research was aimed at study of periodontal tissues condition during the treatment and recovery of patients with inflammatory diseases of maxillofacial area (MFA).
Materials and Methods. Dental status of 147 patients with odontogenous inflammatory diseases (ID) of MFA has been studied at the stages of its perioperative monitoring. Dental status (DS) have been estimated according to the following indices: papillary- marginal-alveolar (PMA) index, oral hygiene index (OHI-S), index of zonal vacuum-pressing persistence of gingival capillaries (ZVPC) at the stages of monitoring.
Results and Discussion. The analysis of PMA index values during clinical monitoring of patients with MFA ID showed that the frequency and manifestation of inflammatory process in periodontal tissues varied from stage to stage. In the pre-surgical period (74,1 ± 3,6) % of patients required medioprophylactic management related to systemic treatment and sanitation of periodontal tissues. In the postsurgical period the frequency of occurrences of severe gingivitis significantly (р < 0,05) increased. In the late postsurgical period the ratio of patients with РМА values up to 1,0 p significantly decreased; the ratio of patients with moderate lesion of parodentium (from 74,1 ± 3,6) % to (66,7 ± 3,9) %, р < 0,05) significantly decreased, too, and the ratio of patients with severe gingivitis was almost 4 times as high.
Dynamic analysis of state of oral health according to OHI-S values showed the significant (р < 0,05) decrease in number of patients with OHI-S values within (0,7ч1,6) units since the early postsurgical period (60,0 ± 4,0) %, and (73,5 ± 2,5) % in pre-surgical period. The increase of ratio of patients with "boundary" values of oral health indices has been revealed: number of patients with values within (1,7ч2,5) units in the remote postsurgical period significantly (р < 0,001) increased.
It has been ascertained that ,depending on the period of clinical monitoring, the ratio of patients with reference degrees of ZVPC was increasing from (51,7 ± 4,1) % at the Stage I to (76,2 ± 3,5) % at the Stage IV of clinical
monitoring; however, even in the remote postsurgical period about one third of patients (23,8 ± 3,5) % is hemody-namically characterized by microcirculatory disorders. In pre-surgical period microcirculatory disorders have been revealed in (48,3 ± 4,1) % of patients, including manifested disorders (VZPC < 49 sec) in 28,9 % of patients. The similar tendency was also admitted in early postsurgical period: reference values were observed in (55,1 ± 4,1) % of patients, manifested parodentium microcirculation disorders were observed in 27,2 % of patients with inflammatory disease of MFA. In the late postsurgical period the ratio of patients with reference ZVPC degrees up to (70,1± 3,8) %, р < 0,05, significantly increased. In the remote postsurgical period the tendency to positive changes of parodentium microcirculation has been preserved; however, (23,8 ± 3,5) % of patients demonstrated low indices of VZPC, and critically low values have been detected in 12,7 % of patients.
Conclusions. At the stages of treatment patients with MFA ID require active sanogenetic approach and systemic treatment related to perioperative protection of parodentium; the amount of such measures are defined, at least, by the stage of treatment. The significant changes of indices of dental status of patients with inflammatory diseases of MFA are characterized by: in the early period by the absence of changes of DS indices; in the late postsurgical period the increase of need in parodentium treatment due to oral health and parodentium microcirculation worsening, as well as increasing РМА, has been registered; in the remote postsurgical period increase of РМА index has been registered against the background of DS changes, mentioned above.
Perspectives of further research are connected with the enhancement of treatment -and - recovery (rehabilitation) management, considering the revealed mechanisms and risk factors for parodentium pathology development at pre-hospital, during hospital and post-hospital stages of medical care provision for patients with MFA ID.
Keywords: dental status, odontogenous inflammatory diseases, maxillofacial area, clinical monitoring.
Рецензент - проф. Рибалов О. В.
Стаття надшшла 20. 08. 2014 р.
