CC BY
21
Summary
Evaluation of clinical efficiency of filling material «LATELUX» in the treatment of carious cavities of different classes Biryukova M.M.
Key words: dentistry, filling materials, caries.
This paper presents the results of clinical monitoring of the patients, whose carious cavities were restored with new in-home filling material «LATELUX». Depending on the stage of monitoring and class of the defect we identified some additional restorative works needed to be done, which required dynamic monitoring of patients. We described the commonest clinical and process defects and substantiated the step-by-step structure, timing, types and extents of additional works to improve restoration quality depending on the stage of carious cavity by G.V. Black.
УДК 616.31:[616.176.8+617.52]-001-036-07-08-084-092 Григорова А.О.
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЛІКУВАЛЬНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ПРОГРАМ ПРИ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ТА ПОШКОДЖЕННЯХ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ДІЛЯНКИ: ЧАСТОТА ТА ХАРАКТЕР КОГНІТИВНОЇ ДИСФУНКЦІЇ
Харківський національний медичний університет
На основі власного вивчення частоти та характеру конгітивної дисфункції серед 43 пацієнтів з пошкодженнями та 62 пацієнтів із запальними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки на етапах їхнього периоперційного моніторингу доведена менша виразність когнітивної дисфункції та практично повне відновлення рівнем реалізації базових когнітивних функцій у пацієнтів із запальними захворюваннями, тоді як пацієнти з пошкодженнями ЩЛД мають «затримку» відновлення рівня реалізації чи навіть збереження дисфункції у віддаленому післяопераційному періоді. Ключові слова: хірургічна стоматологія, психофізіологія, когнітивна дисфункція.
Дана робота виконана у межах планової науково-дослідної роботи кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії Харківського національного медичного університету МОЗ України «Діагностика та лікування захворювань органів та тканин щелепно-лицевої ділянки», № державної реєстрації 0113U002274, та є фрагментом кваліфікаційної наукової роботи автора.
Вступ
Як відомо, до когнітивних функцій відносять пам'ять, гнозис, мовлення, праксис, інтелект. До функцій пам'яті належить здатність запам'ятовувати, зберігати, відтворювати інформацію. Гнозис - функція сприйняття інформації, обробка та синтез сенсорних відчуттів до цілих образів. Мовлення - це головна можливість обміну інформацією. Порушення чи недостатність когнітивних функцій проявляється порушенням пам'яті, мовлення, здатності підрахунку, просторово-часової орієнтації, зниженням здатності до абстрактного мислення, затримкою мислення [13, 14, 15].
Дослідження функції мовлення зумовлює оцінку експресії, рецепції, повторення слів та речень, назву предметів. Праксис - це здатність отримання, зберігання та використання рухових навичок. Найбільшого значення у виникненні порушень праксису має ураження лобної та тім'яної ділянок зліва. Інтелект - здатність співс-тавляти інформацію, знаходити відмінності та спільності, виносити судження та робити висновки [12, 14].
Звичайно пошкодження та запальні захворю-ваня ЩЛД можуть бути однією із причин порушення когнітивних функцій, що може реалізува-
тися за рахунок порушеня травматичних, гемо-динамічних, біоенергетичних, метаболічних та інших механізмів ураження мозкових структур [2, 3, 5-9].
Останнім часом, серед легких когнітивних порушень виділяють порушення, які визначають відносно новим терміном - помірні когнітивні розлади (ПКР): порушення пам'яті та інших вищих мозкових функцій, що не призводить до соціальної дезадаптації. Цей термін ввійшов до МКБ-10 як самостійна діагностична позиціяа, а її наявність може бути індентифікована клінічно на основі зниження пам'яті, уваги чи здатності до навчання; скарг хворого на підвищену стомлюваність при розумовій діяльності (ознаками виключення цього синдрому є відсутність деменції та делірію та наявність органічної природи функціонально-морфологічних розладів) [1, 4, 1о, 11, 14, 15].
У патогенезі виникнення когнітивної дисфункції у післяопераційний період виділяють такі головні фактори загальної анестезії: метаболічні, гемореологічні, гіпоксичні, токсичні. У комплексі своєї взаємодії, різного ступеня та співвідношення, ці фактори зумовлюють відповідні зміни, головні з яких: ураження стінок церебральних судин мікроциркуляторного русла, порушення обміну внутрішньоклітинного кальцію та пору-
шення асоціативних і міжнейронних взаємозв'язків на рівні структур головного мозку. Також вважають, що головний механізм дії загальної анестезії проводиться переважно за допомогою ретикулярної формації. У ході анестезії гальмування її призводить до зниження впливу на кору головного мозку. Даний стан поглиблюється при тривалому часі загальної анестезії. Відомо, що деякі препарати для загальної анестезії накопичуються переважно в головному мозку [12].
Також виділяють головні фактори патогенетичного каскаду процесу: залишкова дія препаратів для проведення загальної анестезії та компонентів їх метаболічних реакцій, виснаження енергетичного балансу нейронів головного мозку, вплив гіпоксії, що є наслідком набряку головного мозку та підвищеного внутрішньочерепного тиску [8, 11, 12].
Мета дослідження
Вивченя динаміки когнітивних функцій серед пацієнтів зі запальними захворюваннями та пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки на дота післяопераційному етапах клінічного моніторингу.
Об'єкт і методи дослідження
Вивчення частоти та характеру конгітивної дисфункції серед пацієнтів з пошкодженнями та запальними захворрюваннями ЩЛД виконано нами на І-ІІ етапах їхнього клінічного моніторингу в умовах спеціалізованої клініки хірургічної стоматології. У дослідженнях на цьму етапі задіяно 105 осіб (43 пацієнти - з пошкодженнями ЩЛД та 62 пацієнта з ЗЗ ЩЛД).
У нашому дослідженні використано психофізіологічну методику, в основі якої - тест «Прогресивних решіток (матриць) Равена», який було застосовно з метою психофізіологічної діагностики для оцінки когнітивних функцій. Ця методика має низку переваг, а саме: 1) валідна, надійна, проста у виконанні і не потребує спеціальної підготовки лікаря-стоматолога; 2) методика ви-сокостандартизована; 3) методика відноситься до до категорії невербальних, що надає можливість її використання серед осіб з різним мовним та соціокультурним фоном; 4) при виконання тестових завдань методики пацієнтами проявляються стан таких психічних процесів як сприйняття, увага, мислення, що дозволяє отримати достатньо повну інформацію щодо стану вищих психічних функцій людини та оцінити її неверба-льний інтелект; 5) дає можливість отримати якісну оцінку конгітивних показників та (у разі необхідності) їх динаміку при виконанні тестових завдань річного рівня складності [13, 15].
Тест «Прогресивних решіток Равена» містить 60 решіток (композицій з пропущеними елементами) та збудований за принципом «прогресивності», який полягає у зростаючій трудності тестових завдань, що пропонуються пацієнту; в результаті тестування відбувається підготовка та навчання пацієнта до виконання наступних більш складних тестових завдань. Кожен із тестів складається з п'яти серій, кожна з яких виконує свою діагностичну функцію, починаючи від оцінки сприйняття пацієнта - до оцінки його ана-літико-синтетичних мисленних процесів. Окрім того, для психофізіологічної оцінки характеру порушень психічних процесів та динаміки їх змін нами виконано якісний аналіз помилок, здійснених пацієнтами при виконання тестових завдань. Зокрема, помилки, здійснені за умов візуальної здатності розрізняти одновимірні зміни у зображеннях характеризувати у пацієнтів рівень уваги та простого сприйняття; помилки, пов'язані зі здатністю диференціювали лінійні взаємозв'язки фігур та іх елементів поміж собою характеризували у пацієнтів рівень складного сприйняття; помилки на побудову конкретних умозаключень характризували через здатність пацієнтів сприймати плавні зміни, а помилки на побудову абстрактних умозаключень діагностували шляхом оцінки здатності пацієнтів оцінювати складні зміни у графічному просторі тестових завдань; оцінку аналітико-синтетичної мисленної діяльності виконували враховуючи помилки на побудову вищої форми абстракції та динамічного мислення. При цьому, когнітивні порушення умовно класифікували на легкі (незначні утруднення повсякденної діяльності, пов'язані в основному з порушенням запам'ятовування нової інформації), помірні (характеризуються значними затру-дненнями - зі збереженням пам'яті лише на добре заучену чи персональну інформацію) та тяжкі (нездатність запам'ятовувати нову та відтворювати відому інформацію).
Результати досліджень та їх обговорення
Аналіз результатів вивчення рівня уваги та простого сприйняття на етапах КМ пацієнтів з ЗЗ ЩЛД виявив, що у ранньому післяопераційному періоді достовірно (р<0,05) зменшується кількість вірних відповідей до 89,7±0,4%; ця тенденція зберігається і у пізньому післяопераційному періоді (рівень помилок - 90,7±0,5%, р<0,05), і лише у віддаленому післяопераційному періоді зареєстровано фактичне досягнення первісного рівня уваги та простого сприйняття інформації (дооперційний період - 91,8±0,3%, віддалений -92,1±0,2%, р>0,05) (табл. 1).
Таблиця 1
Показники стану когнітивних функцій на етапах клінічного моніторингу пацієнтів з запальними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки
Індикатори стану когнітивних функцій Запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки
доопераційний період ранній післяопераційний період пізній післяопераційний період віддалений післяопераційний період
Увага та просте сприйняття абс.1 62 62 44 31
P±m, % 91,8±0,3 89,7±0,4 а 90,7±0,5 92,1±0,2 b
Складне сприйняття абс. 62 62 44 31
P±m, % 87,6±0,4 84,1±0,2 а 84,9±0,3а' b 86,5±1,1
Побудова конкретних умозаключень абс. 62 62 44 31
P±m, % 74,3±1,3 69,8±0,9 а 71,2±1,2 а 72,4±0,7
Побудова абстрактих умозаключень абс. 62 62 44 31
P±m, % 66,4±1,6 61, 1 ±2,1 а 62,2±1,9 а 62,7±2,6
Побудова абстракції та динамічне мислення абс. 62 62 44 31
P±m, % 62,9±0,5 57,0±0,8 а 60,3±0,9 а b 62,0±1,1
Примітка:1 - кількість прооперованих пацієнтів, обстежених на відповідному етапі клінічного моніторингу; Р±т, % - рівень вірних відповідей у відповідних тест-завданнях;
а - достовірна відмінність показника у порівнянні з до операційним періодом, на рівні р<0,05; b - достовірна відмінність показника у порівнянні з попереднім етапом клінічного моніторингу, на рівні р<0,05.
Аналіз вірних відповідей пацієнтів з ЗЗ ЩЛД (рис. 1), пов'язаних зі здатністю диференціювати лінійні взаємозв'язки фігур та їх елементів поміж собою, що характеризує рівень складного сприйняття пацієнтами виявив, що у ранньому післяопераційному періоді достовірно (р<0,05) змінюється їх кількість до 84,1±0,2%; ця тенден-
95
%
90 ~
85
75
70
65 --
60
55 ~
50
ція зберігається і у пізньому післяопераційному періоді (рівень вірних відповідей - 84,9±0,3%, р<0,05), і лише у віддаленому післяопераційному періоді зареєстровано фактичне досягнення первісного рівня складного сприйняття інформації (дооперційний - 87,6±0,4%, віддалений -86,5±1,1%, р>0,05).
-О- Увага та просте сприйняття
Складне сприйняття
Побудова
конкретних
умозаключень
Побудова
абстрактих
умозаключень
Побудова абстракції та динамічне мислення
дооперащинии ранній пізній віддаленим
період післяопераційний післяопераційний післяопераційний
період період період
Рис. 1. Динамічна модель когнітивних функцій на етапах клінічного моніторингу пацієнтів з запальними захворюваннями
щелепно-лицевої ділянки.
Аналіз помилок пацієнтів з ЗЗ ЩЛД на побудову конкретних умозаключень, що характеризувалось через здатність пацієнтами сприймати плавні графічні зміни, виявив, що у ранньому післяопераційному періоді достовірно (р<0,05) змінюється кількість відповідних помилок до 69,8±0,9%; після чого у пізньому післяопераційному періоді (рівень помилок - 71,2±1,2, р>0,05) та у віддаленому післяопераційному періоді зареєстровано фактичне досягнення первісного рівня (дооперційний період - 74,3±1,3%, віддалений - 72,4±0,7%, р>0,05).
Здатність пацієнтів з ЗЗ ЩЛД до побудови абстрактих умозаключень діагностували шляхом оцінки здатності пацієнтів оцінювати складні зміни у графічному просторі тестових завдань характеризувалась у ранньому післяопераційному періоді достовірною зміною (р<0,05) кількості відповідних помилок до 26,3±2,1%; після чого пізньому післяопераційному періоді (рівень становить - 29,4±1,9%, р>0,05) та у віддаленому післяопераційному періоді такою зареєстровано фактичне досягнення первісного рівня (дооперційний період - 33,6±1,6, віддалений - 29,9±2,6, р>0,05).
Вивчення стану аналітико-синтетичної мис-ленної діяльності виконували враховуючи помилки на побудову вищої форми абстракції та динамічного мислення; виявлено, що у ранньому післяопераційному періоді достовірно (р<0,05) змінюється кількість відповідних помилок до 57,0±0,8%; ця закономірність зберігається у пізньому післяопераційному періоді (рівень помилок - 60,3±0,9%, р<0,05), у віддаленому післяопераційному періоді зареєстровано фактичне досягнення первісного рівня (доопераційний період - 62,9±0,5%, віддалений - 62,0±1,1%, р>0,05).
Аналіз результатів вивчення рівня уваги та
Частота вірних відповідей при виконанні тестових
простого сприйняття на етапах КМ пацієнтів з пошкодженням ЩЛД виявив, що у ранньому післяопераційному періоді достовірно (р<0,05) збільшується кількість вірних відповідей до 80,0±0,4%; ця тенденція зберігається і у пізньому післяопераційному періоді (рівень вірних відповідей - 81,1±0,6%, р<0,05), і лише у віддаленому післяопераційному періоді зареєстровано фактичне досягнення первісного рівня уваги та простого сприйняття інформації (дооперційний період - 82,1±0,2%, віддалений - 81,9±0,4%, р>0,05).
Аналіз вірних відповідей пацієнтів з пошкодженнями ЩЛД, пов'язаних зі здатністю диференціювати лінійні взаємозв'язки фігур та їх елементів поміж собою, що характеризує рівень складного сприйняття пацієнтами виявив, що у ранньому післяопераційному періоді достовірно (р<0,05) зменшується кількість правильних від-повілей - до 82,6±0,3%; ця тенденція зберігається і у пізньому післяопераційному періоді (рівень вірних відповідей - 83,0±0,6%, р<0,05) та у віддаленому післяопераційному періоді не відбувається досягнення первісного рівня складного сприйняття інформації (дооперційний період -86,9±0,4%, віддалений - 84,7±1,3%, р>0,05).
Аналіз помилок пацієнтів з пошкодженнями ЩЛД на побудову конкретних умозаключень, що характеризувалось через здатність пацієнтами сприймати плавні графічні зміни виявив, що у ранньому післяопераційному періоді достовіно (р<0,05) зменшується кількість вірних відповідей - до 67,7±0,7%; після чого у пізньому післяопераційному періоді (69,7±0,9, р>0,05) та у віддаленому післяопераційному періоді зареєстровано фактичне досягнення первісного рівня (дооперційний - 73,6±1,1%, віддалений - 70,3±1,1%, р>0,05).
Таблиця 2
дань пацієнтами з пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки
Рівень помилкок за серіями тестових завдань Пошкодження щелепно-лицевої ділянки (пМР=43)
доопераційний період ранній післяопераційний період пізній післяопераційний період віддалений післяопераційний період
Увага та просте сприйняття абс. 1 43 43 32 21
Р±т, % 82,1±0,2 80,0±0,4 а 81,1±0,6 а 81,9±0,4
Складне сприйняття абс. 43 43 32 21
Р±т, % 86,9±0,4 82,6±0,3 а 83,0±0,6 а 84,7±1,3 а
Побудова конкретних умозаключень абс. 43 43 32 21
Р±т, % 73,6±1,1 67,7±0,7 а 69,7±0,9 а b 70,3±1,1
Побудова абстрактих умозаключень абс. 43 43 32 21
Р±т, % 68,8±1,1 62,1±1,3 а 65,4±2,3 а b 68,1±2,1 b
Побудова абстракції та динамічне мислення абс. 43 43 32 21
Р±т, % 63,3±0,7 57,1±0,4 а 58,7±0,6 а b 60,3±1,2 b
Примітка:1 - кількість прооперованих пацієнтів, обстежених на відповідному етапі клінічного моніторингу;
Р±т, % - рівень вірних відповідей у відповідних тест-завданнях;а - достовірна відмінність показника у порівнянні з доопераційним періодом, на рівні р<0,05; b - достовірна відмінність показника у порівнянні з попереднім етапом клінічного моніторингу, на рівні р<0,05.
Здатність пацієнтів з пошкодженнями ЩЛД до ти складні зміни у графічному просторі тестових побудови абстрактих умозаключень діагносту- завдань, характеризувалась у ранньому після-вали шляхом оцінки здатності пацієнтів оцінюва- операційному періоді достовірною зміною
(р<0,05) кількості вірних відповідей до 62,1±1,3%; після чого пізньому післяопераційному періоді (рівень становить - 29,4±1,9%, р>0,05) та у пізньому післяопераційному періоді також зареєстровано фактичне зростання цього рівня - до 65,4±2,3% з його досягненням у віддаленому післяопераційному періоді (дооперційний період - 68,8±1,1%, віддалений - 68,1±2,1%, р>0,05).
Вивчення стану аналітико-синтетичної мис-ленної діяльності пацієнтів з пошкодженнями ЩЛД виконували враховуючи помилки на побу-
дову вищої форми абстракції та динамічного мислення; виявлено, що у ранньому післяопераційному періоді достовірно (р<0,05) змінюється кількість вірних відповідей - до 57,0±0,8% (табл. 2).
Ця закономірність зберігається у пізньому післяопераційному періоді (58,7±0,6%, р<0,05), у віддаленому післяопераційному періоді зареєстровано фактичне досягнення первісного рівня (доопераційний період - 63,3±0,7%, віддалений -60,3±1,2%, р>0,05) (рис. 2).
Рис. 2. Зміни когнітивних функцій на етапах клінічного мої Висновки
Пацієнти з ЗЗ ЩЛД, у порівнянні з пацієнтами з пошкодженнями ЩЛД, у ранньому післяопераційному періоді характеризуються меншою виразністю когнітивної дисфункції та практично повним відновленням рівнем реалізації базових когнітивних функцій, тоді як пацієнти з пошкодженнями ЩЛД мають достовірно більш виразну конгітивну дисфункцію з «затримкою» відновлення рівнея реалізації чи навіть зі збереженнями цієї дисфункції у віддаленому післяоперацій-
ингу пацієнтів з пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки.
ному періоді. Наведене визначає особливості індивідуалізації периопераційної тактики ефективної реалізації лікувально-реабілітаційних програм.
Перспективи подальших досліджень пов'язані з оцінкою ефективності індивідуалізованих лікувально-реабілітаційних програм з урахуванням стану психофізіологічних функцій пацієнтів з ЗЗ та пошкодженнями ЩЛД.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
Література
Григоров С.М. Післятравматичні зміни центральної гемодина-міки при ускладненому перебігу пошкоджень лицьового черепа / С.М. Григоров, А.О. Григорова, Г.П. Рузін // Стоматология славянских государств: труды VII Международной научно-практической конференции (31 октября 2014 г.) / Под ред. А.В. Цимбалистова, Б.В. Трифонова, А.А. Копытова. - Белгород : ИД «Белгород» НИУ «БелГУ», 2014. - С. 95-98. Григорова А.О. Клініко-патогенетичний аналіз реабілітаційної тактики хірурга-стоматолога при запальних захворюваннях щелепно-лицевої лілянки: проблемні питання та інноваційне удосконалення / А.О. Григорова // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. - Київ-Луганськ, 2014. - № 1 (121). - С. 186-193. Григорова А.О. Клініко-патогенетичний аналіз реабілітаційної тактики хірурга-стоматолога при пошкодженнях щелепно-лицевої лілянки: проблемні питання та інноваційне удосконалення / А.О. Григорова // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. - Київ-Луганськ, 2014. - № 2 (122). - С. 186-193. Григорова А.О. Доопераційна стратифікація ризику патології пародонту серед пацієнтів з одонтогенними запальними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки / А.О. Григорова // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології : Зб. наукових праць. - Київ-Луганськ, 2014. - № 4 (124). - С. 209-217.
Григорова А.О. Інтенсивність ураження карієсом та узагальнені індекси потреби у лікуванні пародонту на етапах хірургічного лікування захворювань щелепно-лицевої ділянки / А.О. Григорова // Вісник проблем біології і медицини. - 2014.- Вип. 4, Т. 3
(115). - С. 320-323.
Григорова А.О. Інтенсивність ураження карієсом та узагальнені індекси потреби у лікуванні пародонту на етапах іммобілізації при пошкодженнях щелепно-лицевої ділянки / А.О. Григорова // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Вип. 4, Т. 4
(116). - С. 324-327.
Григорова А.О. Обгрунтування та застосування алгоритму нейро-стоматологічної стратифікації пацієнтів з пошкодженнями та запальними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки / А.О. Григорова // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. -Вип. 2, Т. 2 (119). - С. 40-44.
Григорова А.О. Реабілітація пацієнтів з пошкодженнями щелепно-лицевої ділянки: оцінка стану тканин пародонту / А.О. Гри-горова // Науково-практична конференція з міжнародною участю "Сучасні проблеми народної і нетрадиційної медицини"(16-17.10.2014 р.) - Київ, 2014. - С. 75-77.
Григорова И.А. Применение афобазола в лечении панических атак у больных с травматической болезнью головного мозга / И.А. Григорова, Н.А. Некрасова, А.А. Григорова // Международный медицинский журнал. - 2007. - № 5. - С. 111-116. Пат.92052, Україна. МПК (2014.01): A61B 10/00. Спосіб оцінки типу мітохондріального біоенергетичного обміну букального епітелію // А.О. Григорова (UA); Л.В. Черкашина (UA). - Харківська медична академія післядипломної освіти (UA). - Заявка № u201403899; Заявлено 06.03.2014.- Опубліковано 25.07.2014, Бюл. № 14/2014.
Пат.93265, Україна. МПК (2014.01): A61B 5/00. Спосіб нейро -стоматологічної стратифікації пацієнтів з пошкодженнями та запальними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки // А.О. Григорова (UA). - Харівська медична академія післядипломної освіти (UA). - Заявка №u201402287; Заявлено 14.04.2014. -Опубліковано 25.09.2014, Бюл. № 18/2014. Шнайдер Н.А. Новый взгляд на проблему послеоперационной когнитивной дисфункции / Н.А. Шнайдер // Острые и неотложные состояния в практике врача. - 2006. - № 5. - С. 47-49. Шнайдер Н.А. Постоперационная когнитивная дисфункция / Н.А. Шнайдер // Неврол. журн. - 2005. - Т. 10, № 4. - С. 37-43. Шнайдер Н.А. Неврологические осложнения общей анестезии. - Красноярск : КрасГМА, 2004. - 383 с.
Rasmussen L.S. Does anesthesia cease postoperative cognitive dysfunction? A randomized study of regional versus general anesthesia in 438 elderly patients / L.S. Rasmussen, T. Jonson, H.M. Kuipers // Acta Anesth. Scand. - 2003. - Vol. 47, № 9. - P. 11881194.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
References
Grigorov S.M. Pіsljatravmatichnі zmmi central'no''' gemodinamіki pri uskladnenomu pereWgu poshkodzhen' lic'ovogo cherepa / S.M. Grigorov, A.O. Grigorova, G.P. Ruzm // Stomatologija slavjanskih gosudarstv: trudy VII Mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii (31 oktjabrja 2014 g.) / Pod red. A.V. Cimbalistova, B.V. Trifonova, A.A. Kopytova. - Belgorod : ID «Belgorod» NIU «BelGU», 2014. - S. 95-98.
Grigorova A.O. Klіnіko-patogenetichnij anaNz reabіlіtacіjno''' taktiki Mru^a-stomatologa pri zapal'nih zahvorjuvannjah shhelepno-licevo''' lNjanki: problemrn pitannja ta mnovacjne udoskonalennja / A.O. Grigorova // Problemi e^teg^no''' ta medichno''' genetiki і kNrnchno''' ^uno^n: ZNrnik naukovih prac'. - Ki'v-Lugans'k, 2014.
- № 1 (121). - S. 186-193.
Grigorova A.O. Klіnіko-patogenetichnij anaNz reabіlіtacіjno''' taktiki Mru^a-stomatologa pri poshkodzhennjah shhelepno-licevo''' Nljanki: problemrn pitannja ta mnovacjne udoskonalennja / A.O. Grigorova // Problemi e^teg^no''' ta medichno''' genetiki і kNrnchno''' ^uno^n: ZNrnik naukovih prac'. - Ki'v-Lugans'k, 2014.
- № 2 (122). - S. 186-193.
Grigorova A.O. Dooperacjna stratifikacja riziku patologn parodontu sered pa^nfiv z odontogennimi zapal'nimi zahvorjuvannjami shhelepno-licevo''' dNjanki / A.O. Grigorova // Problemi ekologbhnol' ta medichno''' genetiki і klm^nol' ^uno^n : Zb. naukovih prac'. - Ki'v-Lugans'k, 2014. - № 4 (124). - S. 209217.
Grigorova A.O. Intensivrnst' urazhennja karієsom ta uzagal'nern mdeksi potrebi u Nkuvanm parodontu na etapah hіrurgіchnogo Nkuvannja zahvorjuvan' shhelepno-licevo'' dNjanki / A.O. Grigorova // Vіsnik problem b^fogM і medicini. - 2014.- Vip. 4, T. 3 (115). -S. 320-323.
Grigorova A.O. Intensivrnst' urazhennja karієsom ta uzagal'nern mdeksi potrebi u Nkuvanm parodontu na etapah іmmobіlіzacі''' pri poshkodzhennjah shhelepno-licevo'' dNjanki / A.O. Grigorova // Vіsnik problem b^fogM і medicini. - 2014. - Vip. 4, T. 4 (116). - S. 324-327.
Grigorova A.O. Obgruntuvannja ta zastosuvannja algoritmu nejro-stomatologіchnoї stratifikacN' pacієntіv z poshkodzhennjami ta zapal'nimi zahvorjuvannjami shhelepno-licevo''' dNjanki / A.O. Grigorova // Vіsnik problem b^fogM і medicini. - 2015. - Vip. 2, T. 2 (119). - S. 40-44.
Grigorova A.O. Reabіlіtacіja pa^nfiv z poshkodzhennjami shhelepno-licevo''' dNjanki: ocrnka stanu tkanin parodontu / A.O. Grigorova // Naukovo-praktichna konferencja z mіzhnarodnoju uchastju "Suchasn problemi narodno''' і netradicynol' medicini"(16-17.10.2014 r.) - Ki'v, 2014. - S. 75-77.
Grigorova I.A. Primenenie afobazola v lechenii panicheskih atak u bol'nyh s travmaticheskoj bolezn'ju golovnogo mozga / I.A. Grigorova, N.A. Nekrasova, A.A. Grigorova // Mezhdunarodnyj medicinskij zhurnal. - 2007. - № 5. - S. 111-116. Pat.92052, Ukra'na. MPK (2014.01): A61B 10/00. Sposto ocrnki tipu mNohondnal'nogo Woenergetichnogo obmmu bukal'nogo epNeNju // A.O. Grigorova (UA); L.V. Cherkashina (UA). -HarkK/s'ka medichna akademja pіsljadiplomno''' osvNi (UA). -Zajavka № u201403899; Zajavleno 06.03.2014.- OpubNkovano 25.07.2014, Bjul. № 14/2014.
Pat.93265, Ukra'na. MPK (2014.01): A61B 5/00. Sposto nejro -stomatologіchnoї stratifikacN pacієntіv z poshkodzhennjami ta zapal'nimi zahvorjuvannjami shhelepno-licevo''' dNjanki // A.O. Grigorova (UA). - Hanvs'ka medichna akademja pіsljadiplomno''' osvNi (UA). - Zajavka №u201402287; Zajavleno 14.04.2014. -OpubNkovano 25.09.2014, Bjul. № 18/2014. Shnajder N.A. Novyj vzgljad na problemu posleoperacionnoj kognitivnoj disfunkcii / N.A. Shnajder // Ostrye i neotlozhnye sostojanija v praktike vracha. - 2006. - № 5. - S. 47-49. Shnajder N.A. Postoperacionnaja kognitivnaja disfunkcija / N.A. Shnajder // Nevrol. zhurn. - 2005. - T. 10, № 4. - S. 37-43. Shnajder N.A. Nevrologicheskie oslozhnenija obshhej anestezii. -Krasnojarsk : KrasGMA, 2004. - 383 s.
Rasmussen L.S. Does anesthesia cease postoperative cognitive dysfunction? A randomized study of regional versus general anesthesia in 438 elderly patients / L.S. Rasmussen, T. Jonson, H.M. Kuipers // Acta Anesth. Scand. - 2003. - Vol. 47, № 9. - P. 1188-1194.
Реферат
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ ПРОГРАММ ПРИ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЯХ И ПОВРЕЖДЕНИЯХ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ: ЧАСТОТА И ХАРАКТЕР КОГНИТИВНОЙ ДИСФУНКЦИИ Григорова А.А.
Ключевые слова: хирургическая стоматология, психофизиология, когнитивная дисфункция.
На основе собственного изучения частоты и характера когнитивной дисфункции среди 43 пациентов з повреждениями и 62 пациентов с воспалительными заболеваниями (ВС) челюстно-лицевой области (ЧЛО) на этапах их периоперционного мониторинга доказана менее выраженная когнитивная дисфункция и практически полное восстановление уровня реализации базовых когнитивных функций
2
2
3
3
4
4
5
5
6
6
7
7
8
8
9
9
у пациентов с ВЗ ЧЛО, тогда как у пациентов з повреждениями ЧЛО выявлена «задержка» восстановления уровня реализации когнитивных функций и сохранение дисфункции в отдалённом послеоперационном периоде.
Summary
REHABILITATION PROGRAMS FOR PATIENTS WITH INFLAMMATORY DISEASES AND INJURIES OF MAXILLOFACIAL AREA: FREQUENCY AND CHARACTER OF COGNITIVE DYSFUNCTION Hryhorova A. O.
Key words: oral surgery, psychophysiology, cognitive dysfunction.
The aim of the research is to study the dynamics of cognitive functions in patients with inflammatory diseases and injuries of the maxillofacial area on the pre- and postoperative stages of clinical monitoring.
Materials and methods of the research. The study of frequency and nature of cognitive dysfunction in patients with inflammatory diseases and injuries of the maxillofacial area has been done on the I-II stages of their clinical monitoring in a specialized oral surgery department of dental clinic. 105 people were involved into the research on above-mentioned stages (43 patients with maxillofacial injuries and 62 patients with inflammatory diseases of the maxillofacial area). The psychophysiological methodology, based on the Raven's Progressive Matrices, for psychophysiological diagnostics to assess cognitive functions was used.
Results and their discussion. Analysis of results of evaluating attention and perception levels on stages of the OM of patients with inflammatory diseases of the maxillofacial area showed that in the early postoperative period the number of correct answers was significantly (p<0.05) reduced, to 89.7 ± 0.4%. This trend remained in the late postoperative period (error rate was 90.7 ± 0.5%, p <0.05), and only in the remote postoperative period actual reaching the original level of attention and perception of information was registered (preoperative period - 91.8 ± 0.3%, the remote one - 92.1 ± 0.2%, p> 0.05).
Analysis of correct answers of patients with inflammatory diseases of the maxillofacial area, related to the ability to differentiate correlations between linear shapes and their elements that characterizes the level of complex patients' perception demonstrated that in the early postoperative period their number was significantly (p <0.05) changed to 84.1 ± 0.2%. This trend was traced in the late postoperative period (the level of correct answers is 84.9 ± 0.3%, p <0.05), and only in the remote postoperative period actual reaching the original level of complex information perception was registered (preoperative - 87.6 ± 0.4%, the remote one - 86.5 ± 1.1%, p> 0.05).
Error analysis of the patients with inflammatory diseases of the maxillofacial area to make particular conclusions characterized through the patients' ability to perceive smooth image changes figured out that in the early postoperative period the number of corresponding errors was significantly (p <0.05) changed to 69.8 ± 0.9%; then, in the late postoperative period (error rate - 71.2 ± 1.2, p> 0.05) and remote postoperative period actual reaching the original level is registered (the preoperative period - 74.3 ± 1.3%, the remote one -72.4 ± 0.7%, p> 0.05).
The ability of patients with inflammatory diseases of the maxillofacial area to make abstract conclusions was diagnosed by evaluating the patients' ability to assess complex changes in the graphic area of tests. It was characterized by significant changes (p <0.05) in the number of corresponding errors to 26.3 ± 2.1% in the early postoperative period; then, in the late postoperative period (the level is 29.4 ± 1.9%, p> 0.05); in the remote postoperative period actual reaching the original level is registered (preoperative period - 33.6 ± 1.6, the remote one - 29.9 ± 2.6, p> 0.05).
The study of analytical and synthetic mental activity was being performed considering the errors to make the highest form of abstraction and dynamic thinking. It was found out that in the early postoperative period the number of corresponding errors was significantly (p <0.05) changed to 57.0 ± 0.8%. This trend continues in the late postoperative period (error rate - 60.3 ± 0.9%, p <0.05). In the remote postoperative period actual reaching the original level is registered (preoperative period - 62.9 ± 0.5%, the remote one - 62.0 ± 1.1%, p >0.05).
Analysis of results of studying attention and perception level on stages of the СM of patients with inflammatory diseases of the maxillofacial area found out that in the early postoperative period the number of correct answers was significantly (p <0.05) increased to 80.0 ± 0.4%. This trend continues in the late postoperative period (the level of correct answers is 81.1 ± 0.6%, p <0.05), and only in the remote postoperative period actual reaching the original level of attention and perception of simple information is registered (preoperative period - 82.1 ± 0.2%, the remote one - 81.9 ± 0.4%, p> 0.05).
Analysis of correct answers of patients with inflammatory diseases of the maxillofacial area, related to the ability to differentiate correlations between linear shapes and their elements characterizing the level of complex perception, , found out that in the early postoperative period the number of correct answers was significantly (p <0.05) reduced to 82.6 ± 0.3%. This trend remained in the late postoperative period (the level of correct answers is 83.0 ± 0.6%, p <0.05). In the remote postoperative period actual reaching the original level of complex perception of information was not registered (preoperative period - 86.9 ± 0.4%, the remote one - 84.7 ± 1.3%, p> 0.05).
Error analysis of patients with inflammatory diseases of the maxillofacial area to make particular conclu-
sions characterized through the patients' ability to perceive smooth image changes figured out that in the early postoperative period the number of correct answers was significantly (p <0.05) reduced to 67.7 ± 0.7%; then, in the late postoperative period (69.7 ± 0.9, p> 0.05) and remote postoperative period actual reaching the original level was registered (preoperative - 73,6 ± 1,1%, the remote one - 70.3 ± 1.1%, p> 0.05).
The ability of patients with inflammatory diseases of the maxillofacial area to draw abstract conclusions was diagnosed by evaluating the patients' ability to assess complex changes in the graphic area of tests. It was characterized by significant changes (p <0.05) in the number of corresponding errors to 62.1 ± 1.3% in the early postoperative period and then, in the late postoperative period (the level was 29.4 ± 1.9%, p> 0.05). The late postoperative period also recorded an actual increase of this level to 65.4 ± 2.3% with its reaching in the remote postoperative period (preoperative period - 68.8 ± 1.1%, the remote one - 68.1 ± 2.1%, p> 0.05).
The study of analytical and synthetic mental activity was performed considering the errors to make the highest form of abstraction and dynamic thinking. It was found out that in the early postoperative period the number of correct answers was significantly (p <0.05) changed to 57.0 ± 0.8%.
Conclusions. Patients with inflammatory diseases of the maxillofacial area, compared with ones with maxillofacial injuries, in the early postoperative period are characterized by a lower severity of cognitive dysfunction and almost complete restoration of the implementation level of basic cognitive functions, while as patients with maxillofacial injuries have significantly more expressive cognitive dysfunction with delayed restoration or even with keeping this dysfunction in the remote postoperative period. The results obtained define the features of personalized perioperative tactics for effective implementation of treatment and rehabilitation programs.
Prospectives for further research are related to the evaluation of the effectiveness of patient-cantered approach and rehabilitation programs in the light of psychophysiological functions of patients with inflammatory diseases and injuries of the maxillofacial area.
УДК 616.314.25/.26-007 Дмитренко М.І.
ОЦІНКА БІОЕЛЕКТРИЧНОЇ АКТИВНОСТІ СКРОНЕВИХ ТА ВЛАСНЕ ЖУВАЛЬНИХ М'ЯЗІВ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ДИСТАЛЬНИМ ПРИКУСОМ, УСКЛАДНЕНИМ СКУПЧЕНІСТЮ ЗУБІВ
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія»
У структурі ортодонтичної патології найбільшими є частота дистального прикусу і скупченості зубів. Метою дослідження стало дослідження біоелектричної активності скроневих, власне жувальних м'язів та встановлення показників електроміографічних індексів у пацієнтів із дистальним прикусом за наявності скупченості зубів у постійному прикусі. Визначено біоелектричну активність скроневих, власне жувальних м'язів до ортодонтичного лікування у 11 пацієнтів віком від 16 до 24 років, у яких виявлено дистальний прикус, ускладнений скупченістю зубів, тяжкого ступеня, які увійшли до основної групи. Контрольну групу становили 10 осіб із фізіологічним прикусом, середній вік (21,3 ± 1,25) року. Встановлено, що у період постійного прикусу функціональний стан скроневих і жувальних м'язів змінюється у пацієнтів із дистальним прикусом, ускладненим скупченістю зубів. Встановлено, що у стані стискування за індексом ACTlV більш активні скроневі м'язи, що пов'язано з недостатньою активністю жувальних м'язів (ACTIV =-20,73%± 8,01%). Крім того, заслуговує на увагу той факт, що функціональна м'язова симетрія (індекс SIM та/mm) у стані спокою за наявності дистального прикусу нижча, ніж у осіб з фізіологічним прикусом (p < 0,05).
Ключові слова: дистальний прикус, скупченість зубів, ектроміографічна активність, скроневі м'язи, жувальні м'язи.
Публікація пов'язана з ініціативною науково-дослідною роботою ВДНЗУ "Українська медична стоматологічна академія" «Стан ортодонтичного здоров'я та його корекція у пацієнтів різного віку із дистальним прикусом» (держреєстраційний № 0113U003539).
Зубощелепні аномалії (ЗЩА) займають про- логії та патогенезу ЗЩА і зумовлює розробку ра-
відне місце серед стоматологічних захворювань ціональних методів їх лікування [5]. Однак у лі-
у період змінного (79,96 %) та постійного тературних джерелах недостатньо даних про
(84,33 %) прикусу [1]. Встановлено, що у струк- значення порушень біоелектричної активності
турі ортодонтичної патології найбільшою є час- власне жувальних та скроневих м'язів в діагнос-
тота дистального прикусу [2] і скупченості зубів тичному процесі та комплексному лікуванні паці-
(СЗ) [3]. СЗ ускладнює патологію прикусу у сагі- єнтів із дистальним прикусом, ускладненим СЗ,
тальному, вертикальному і трансверзальному у період постійного прикусу.
напрямках з майже однаковою частотою [4]. Ви- Мета ослі ення
явлення взаємозв'язків між електроміографіч- д
ною (ЕМГ) активністю жувальних м'язів і морфо- Дослідити біоелектричну активність скр°не-
логічними порушеннями сприяє розумінню етіо- вих власне жувальних м'язів та встановити по-
