CC BY
11
ESTIMATION OF THE ROLE OF CHORNOBYL ACCIDENT BY POPULATION OF RIVNE REGION AMONG THE MOST SIGNIFICANT FACTORS OF POSSIBLE NEGATIVE INFLUENCE
ON THE HEALTH
Tarasiuk O.Ye., Los I.P., Shabunina N.D., Shevchenko G.M., Gushchuk I.V.,
Kulakova O.V., Kuznetsov V.I.
ОЦ1НКА РОЛ1 ЧОРНОБИЛЬСЬКО! АВАРП НАСЕЛЕНИЯМ Р1ВНЕНСЬКО1 ОБЛАСТ1 СЕРЕД НАЙБ1ЛЬШ ЗНАЧИМИХ ФАКТОР1В МОЖЛИВОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ'Я
ТАРАСЮК O.e., ЛОСЬ 1.П., ШАБУН1НА Н.Д., ШЕВЧЕНКО Г.М., ГУЩУК 1.В., КУЛАКОВА О.В.,
кузнецов в.1.
ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологií iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТни", м. КиТв,
ДЗ '^вненська обласна санiтарно-епiдемiологiчна стан^я"
УДК
613.648.4:614.876:621.039.58
кра'шське Полiсся — специфiч-ний регiон з особливими умо-вами прояву негативних нас-лщюв Чорнобильсько'|' ката-строфи. Саме тут поширеш Грунти, в яких 137Сэ набувае бiльшоí бiодоступностi, тому критичними для життедiяльно-стi можуть стати територи з по-рiвняно помiрними (близько 40 кБк ■ м-2) рiвнями забруд-нення цього радюнуклща, особливу увагу привертають шiсть забруднених полюьких районiв Рiвненськоí областi.
Для з'ясування рiвня знань про наслщки аварií на ЧАЕС та особливостей ставлення насе-лення до перспективи бущв-ництва нових блокiв на атомних електростан^ях в Украíнi було проведене тематичне опиту-вання. Об'ектом дослщження були учнi та студенти, як наро-дилися пiсля 1986 року, тобто на момент дослщження респондентам було 15-25 роюв, а також Т'хы батьки.
Анкетування проводилося серед молодi та Т'хшх батькiв (ау-
диторне очне анкетування ди тей та заочне анкетування батьюв) у м. Рiвне та трьох районах, два з яких вщнесено до зон радiацiйного забруднення (Володимирецький, Рокитшв-ський), а також в Острозькому район Рiвненськоí областi. За-галом в област було поширено 1100 анкет. Опитано студенев трьох вишiв областi (50% анкет для молодО, постмним мюцем проживання яких е дана область чи сумiжнi з нею, учшв старших клаав трьох випадко-во обраних шюп м. Рiвне (33% анкет), учшв трьох сшьських шкiл, смт. чи мют до 50 тис. жи-телiв у вищезгаданих районах (17% анкет) та |'хшх батькiв вщ-повiдно.
У дослiдженнi використову-вався единий тип анкет для мо-лодих людей та |'хшх батьюв. Для опитування за шдивщуаль-ною анкетою для батькiв школяр чи студент пропонував одному з батьюв (на вибiр) взяти участь в анкетуванш. Як i слiд було чекати, серед респонден-
ОЦЕНКА РОЛИ ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АВАРИИ НАСЕЛЕНИЕМ РОВЕНСКОЙ ОБЛАСТИ СРЕДИ НАИБОЛЕЕ ЗНАЧИМЫХ ФАКТОРОВ ВОЗМОЖНОГО НЕГАТИВНОГО ВЛИЯНИЯ НА ЗДОРОВЬЕ Тарасюк О.Е., Лось И.П., Шабунина Н.Д., Шевченко Г.М., Гущук И.В., Кулакова О.В., Кузнецов В.И.
Для выяснения уровня знаний о последствиях аварии на ЧАЭС и особенностей отношения населения к перспективе строительства новых блоков на атомных электростанциях в Украине проведен тематический опрос. Была использована анкета, состоящая из 37 вопросов, в том числе
5 вопросов о радиационном загрязнении территорий и пищевых продуктов и 9 вопросов
06 излучении и риске. Объектом исследования были ученики и студенты, родившиеся после 1986 года, то есть на момент исследования респондентам было 15-25 лет, а также их родители. Анкетирование проводилось среди молодежи и их родителей в г. Ровно и трех районах области. Всего в области было распространено 1100 анкет. 91% студентов и 83% родителей ответили на вопросы анкеты. Приведены данные анкетирования о восприятии последствий аварии
на Чернобыльской АЭС, отношении к ядерной энергетике и перспективе ее развития в Украине. Хотя прошло более 25 лет после аварии на ЧАЭС, большинство населения боится влияния последствий аварии на свое здоровье и своих близких. Для большинства населения радиация (атомная энергетика в том числе) — причина разнообразных болезней, генетических отклонений, рака. Восприятие молодежью и родителями последствий Чернобыльской аварии практически одинаково, однако молодые люди более оптимистично настроены в вопросе развития ядерной отрасли и сооружения новых блоков АЭС. Преувеличение радиологических последствий аварии на ЧАЭС усиливает у населения чувство тревоги за здоровье семьи, что является стрессовым фактором более вредным, чем незначительные дозы аварийного облучения населения. Кроме того, формирование общественного мнения осуществляют общественные экологические организации, которые противостоят строительству новых энергоблоков. Поэтому отношение к ядерной энергетике в целом и к перспективам ее развития остается достаточно негативным.
© Тарасюк O.G., Лось 1.П., Шабунна Н.Д., Шевченко Г.М., Гущук 1.В., Кулакова О.В., Кузнецов В.1. СТАТТЯ, 2012.
21 Environment & Health № 1 2012
2 *
^в-батьюв переважали жiнки (77%), якi бiльш активно вд гукувалися на анкету та цкави-лися проблемами д^ей.
Розроблена анкета склада-еться з 37 питань та мютить блок стосовно нaслiдкiв Чорно-бильськоТ aвaрií i безпечноТ експлуатацп АЕС, рaдiaцiйного забруднення територiй та хар-чових продуктiв, питання щодо рaдiaцií та ризикiв. Загалом анкета опитування викликала в учшв та студентiв досить висо-кий рiвень зaцiкaвленостi, практично не було вщмов вiд учaстi у досшдженш. 91% учнiв та студентiв дали вщпов^д на запитання, тодi як батьки повернули лише 83% коректно заповнених анкет.
У Рiвненськiй област зпдно з дiючим законодавством у 1991-1995 рр. до зон радюак-тивного забруднення вщнесе-но територп 339 населених пунктiв твшчних рaйонiв. Якщо середня рiчнa розрахункова ефективна еквiвaлентнa доза опромiнення людини була ос-новним критерiем вщнесення населених пунктiв до Ill зони (гарантованого добровшьного вiдселення), то головним кри-терiем для формування перели ку населених пунктiв IV зони (посиленого радюеколопчного контролю) була щшьнють забруднення територií 137Cs [1].
Статус област як "постражда-лоТ", негативне сприйняття "радюактивно забрудненоТ те-ритори" щодо можливостi без-печного проживання тдтримуе у свiдомостi жителiв пасивнi соцiально-психологiчнi настроТ та орiентацií [2].
Привертае увагу та обстави-на, що на прохання оцшити, якою мiрою Чорнобильська аварiя впливае на здоров'я респондента та його близьких за 5-бальною шкалою, макси-мальнi оцiнки "4 — досить сильно" та "5 — дуже сильно" вщзначили 66% д^ей та 80% батьюв. Близько третини д^ей (32%) та лише 14% батьюв вд повiли, що Чорнобильська ава-рiя "1 — не впливае" та "2 — дуже слабко" впливае на здоров'я ТхньоТ родини.
Додатково до анкети були включен запитання стосовно знання про те, чи мали респон-денти або члени амей захво-рювання щитоподiбноí залози, онкозахворювання чи хвороби системи кров^ а також про думку стосовно можливост зв'язку з радiацiйним впливом. Так, на питання "Чи мали Ви або члени ВашоТ родини захво-рювання щитоподiбноí залози?" отримали 40% ствердних вщповщей серед молодi та 44% — серед батьюв. Кожна четверта молода людина (24%)
Рисунок 1
Вiдповiдi респондент на питання "Чи вважаете Ви онколопчш захворювання або захворювання кровi членiв ВашоТ родини прямим наслщком впливу радiацFl'?" (% опитаних)
100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
Молодь
Батьки
та третина батьюв (30%) серед опитаних мали у родин онколопчш захворювання або захворювання кровк
Серед тих, хто вiдповiв ствердно на питання про при-сутнють у амейному aнaмнезi пухлинних захворювань, 30% молодi впевненi, що така пато-логiя рaдiaцiйно зумовлена, половина батьюв (48%) вважае рак прямим наслщком впливу рaдiaцiТ (рис. 1).
25 роюв минуло з часу Чорно-бильськоТ aвaрií, однак суспшь-ство й досi перебувае у напру-женому стaнi стосовно ТТ нас-лiдкiв. На час опитування 27% молодi та 44% дорослих оцши-ли радацмне забруднення територп, на яюй вони зараз мешкають, як "дуже брудна" або "досить брудна".
Не дивлячись на те, що рiвнi рaдiоaктивного забруднення рaдiонуклiдaми цезю терито-рiй бiльшостi населених пунк^в пiвнiчних рaйонiв облaстi зали-шаються на мiнiмaльних рiвнях (1-3 Ki ■ км-2), у приватних тд-собних господарствах людей, що проживають на територiях украТнського Полiсся, ще доте-пер рееструеться значне пере-вищення вмюту рaдiонуклiдiв у сiльськогосподaрськiй продук-цп понад встaновленi держaвнi нормативи [1, 3]. Це особливо ютотно для стьських жителiв нaйбiльш постраждалих репо-нiв, якi у приватному подсобному господaрствi мають дiйних корiв. На територiях з пiщaним та торф'яним Грунтом, де худобу випасають на неокульту-рених пасовищах, спостерта-еться бiльш значний перехщ рaдiонуклiдiв у молоко.
За даними опитування, 54% молодих респондент та 68% бaтькiв вважають продукти харчування, яю вони спожива-ють, забрудненими радюнукли дами. Ще 34% молодих людей та 26% батьюв не мають Ыфор-маци з цього приводу, i лише 13% д^ей та 6% дорослих вд повiдно вважають, що хaрчовi продукти не мютять радюнукли дiв (рис. 2).
Основними дозоутворюючи-ми продуктами харчування жи-телiв украТнського Полюся е молоко з Ыдивщуального сектора та продукти люу (гриби, ягоди, дичина), Тх споживання призводить до значного росту надходження радюнуклщв це-зю до организму людини i Bifli-грае виршальну роль у форму-
ESTIMATION OF THE ROLE OF CHORNOBYL ACCIDENT BY POPULATION OF RIVNE REGION AMONG THE MOST SIGNIFICANT FACTORS OF POSSIBLE NEGATIVE INFLUENCE ON THE HEALTH
Tarasiuk O.Ye., Los I.P., Shabunina N.D., Shevchenko G.M., Gushchuk I.V., Kulakova O.V., Kuznetsov V.I.
To elucidate the factors influencing perception of radiation risk in people in Ukraine we conducted a survey using self-administered questionnaire consisting^ of 37 questions including 5 questions about radiation contamination of their living places and foodstuffs, and 9 questions about radiation and risk. The subjects were high school or university students and their parents living in Rivne city and region. The survey was carried out in randomly selected high schools and universities. The study represents high school pupils and students aged 15 and older who permanently reside in Rivne region. In this survey area we distributed 550 questionnaires to students and their parents, respectively. A total of 91% students responded to the questionnaire, while in
parents only 83% responded. Results of the questionnaire poll among schoolchildren, students and their parents in Rivne region are described in relation to their attitude to the consequences of Chornobyl accident and their attitude to nuclear energy and its development in Ukraine. Although more than 25 years have elapsed since the Chernobyl accident occurred most Ukrainian people showed a fear of the Chernobyl accident. For most people radiation and nuclear energy is the reason of various illnesses, genetic diseases, and cancer. Perception by young people and their parents of consequences of Chernobyl accident is practically identical. However young people estimate development of nuclear industry more optimistically. The overstatement of radiological consequences of Chernobyl accident strengthens radioanxiety in population for their health. This stress factor is more harmful than insignificant accidental doses. In addition, forming of public opinion is carried out by public ecological organizations which resist building of new NPP units. So attitude toward nuclear energy and to the nuclear industry remains sufficiently negative.
ванш доз внутршнього опроми нення.
Респонденти обох поколшь майже одностайн у суб'ектив-них оцшках небезпеки продук-^в харчування з точки зору надходження радюнукл^в. Основну небезпеку респон-денти вбачають у дикорослих продуктах (грибах, ягодах). Це вщзначили 65% опитаних д^ей та 69% батьюв.
По УкраТн максимальна кТпь-кють проб з перевищенням нормативу фксуеться саме у Рiвненськiй область Станом на 2010 р. майже половина проб грибiв не вщповщае дючому нормативу, i ця тенден^я збе-р^аеться протягом останшх роюв.
Так, у Дубровицькому, Рокит-швському та Сарненському районах у 2010 р. зафксовано проби свiжих грибiв з макси-мальними рiвнями 137Cs до 4500 Бк ■ кг-1 (за нормативу 500 Бк ■ кг-1). Максимальн рiвнi 137Cs у дослщжених пробах сухих гриб1в у 2010 р. склали 82000 Бк ■ кг1 (за нормативу 50% 2500 Бк - кг1).
НайкритичшцН територи роз- 40% ташоваш або поблизу люових масив1в, або в оточенш люв, 30% показники радюцез1ю та радюстронцю залишатимуть- 20% ся на тому саме piBHi протягом кТпькох наступних десятил1ть. ю% Причиною цього е стмка рециркуляц1я радюактивного 00/о цезю саме у люових екосисте-мах [ 1 ].
23 Environment & Health № 1 2012
Водними ресурсами рiчок ба-сейну Дшпра та його водосхо-вищ користуються практично вс жителi УкраТни, що надае значноТ ваги оцЫкам вмюту ра-дюнукл^в у поверхневих водах. Заслуговуе на увагу роз-бiжнiсть мiж оцшкою вкладу питноТ води у дозу внутршньо-го опромЫення респондентами та фактичним дозовим наван-таженням. Нин вмют 137Сэ та 9<^г у поверхневих водах УкраТни (за винятком зони вщчужен-
ня) значно менший за допусти-мий рiвень вмюту цих радюну-кл^в для питноТ води (2 Бк • л-1, за ДР-2006) [4].
Однак респонденти (кожен третiй з опитаних) одностайно на друге мюце за небезпечш-стю поставили воду.
Визначення вмюту 137Cs та 90Sr у молоц iндивiдуапьних впас-никiв здмснюеться у кожному насепеному пунктi забруднених радюнуклщами районiв. До-спiдження продукци тваринно-
Рисунок2
Вiдповiдi респондент на питання "Чи вважаете Ви, що продукти харчування, якi Ви споживаете, мiстять радюнуклщи?" (% опитаних)
:'1"оо%
-е
90% 80% 70% 60%
Молодь
Батьки
го походження св1дчить про те, що протягом останн1х роюв на фон1 природних процес1в очи-щення в1дбуваеться поступове зниження вмюту 137Cs у молоц1, лише в окремих господарствах р1вш забруднення залишають-ся високими i перевищують ДР-2006.
За консервативними оцшка-ми останньоТ загальнодозиме-тричноТ паспортизацiТ [1],
2007 року залишалося 49 на-селених пунктiв РiвненськоТ областi, де середн активностi 137Cs у молоц перевищували 100 Бк • л-1. Серед них дiапа-зон активной 137Cs у молоцi був найвищим у населених пунктах Рокитнiвського, Сар-ненського та Зарiчненського районiв (табл.). Фактичш данi за результатами вимiрювань Рiвненською обласною СЕС
Таблиця
Дiапазон активностi середнiх по населених пунктах РiвненськоГ областi результатiв монiторингу 137Св
у молоцi (за даними загальнодозиметричноГ паспортизацп 2007 р.) та результати вимiрювань Рiвненською облСЕС 137Св у молоц (2010 р.)
137Сэ у молоцi у 2010 р. також наведено у таблицк
21% опитаних молодих людей (шосте рангове мюце) та 26% íхнiх батьюв (трете-четверте ранговi мiсця) вщзна-чили молоко як харчовий продукт, критичний з точки зору надходження радiонуклiдiв.
Блок питань анкетного опиту-вальника "Наслщки Чорно-бильсько!' аварií i безпечна експлуатацiя АЕС" свiдчить про вкрай низький рiвень знань як серед молодi, так i серед старшого поколшня щодо актуаль-них постчорнобильських проблем, дiй у випадку можливо!' радiацiйноí аварií, базових знань про радiацiйний фактор. Так, 38% молодих людей та 24% батьюв переконаш, що ра-дiацiю можна виявити за змi-ною самопочуття.
Проектний термш експлуата-ц,1!" бiльшостi дючих енергобло-кiв АЕС Украíни закшчуеться у перiод з 2010 по 2025 роки, зо-крема для двох блоюв Рiв-ненськоí АЕС цей термш закш-чуеться у 2010 та 2011 роках. Тому вщповщно до "Енергетич-ноí стратеги Укра'ши на перiод до 2030 року", схваленою роз-порядженням Кабшету Мы-
Рисунок3
Вiдповiдi респондент на питання "Який з видiв опромiнення Ви вважаете найбiльш небезпечним?" (% опитаних) порiвняно зi значеннями середнiх рiчних доз опромiнення населення УкраГни рiзними джерелами iонiзуючого випромiнювання (% дози) [7]
70%
Район -0 1 CD ^ о _о Ш! 1= • oSgg" LQ ¡^CÖOO х o£'F tn 1 ££ 1 8 -fflo Si^ii' I 1= . _ ^ ох х рцБ CO-gCÖ oo с % проб молока з перевищенням 100 Бк • л-1 (2010 р.) Максимальы значення, Бк • л-1 (2010 р.)
Сарненський 15 127-412 9,4 198
Рокитн!вський 16 101-669 40,3 654
Зарнненський 11 103-456 5,7 392
Дубровицький 5 117-359 5,4 286
Володимирецький 2 105-136 9,3 215
60%
50%
40%
30%
20%
10%
0%
Викиди Цезш та Радюнуклщи Косм1чн1 Природний Опром1нення Не знаю
дючих стронцш у вод1 промен1 радон у медицин!
АЕС у продуктах у пов!тр!
харчування житла
■ Молодь I Батьки
■ Середы р!чн! дози опромшення населення Укра'ши
-о-
стрiв УкраТни 2006 р., було прийняте рiшення щодо про-довження експлуатацií енерго-блокiв № 1 та № 2 РАЕС як т-лотних енергоблокiв типу ВВЕР-440 у понадпроектний термш на 20 рокiв [5].
Встановлено, що сприйняття населенням област перспектив розвитку ядерноТ галузi та планiв будiвництва нових бло-кiв АЕС неоднозначне — вщ не-прийняття та ворожого ста-влення серед батькiв до пщ-тримки бiльшою мiрою серед молодк
Число респондентiв, якi вва-жають будiвництво нових енер-гоблокiв можливим та схвалю-ють його, становить 18% серед молодi та 13% серед батьюв. Ще 30% молодих людей та 20% батьюв тдтримують нами ри будiвництва АЕС, проте лише за умови громадського об-говорення проекту. Привертае увагу думка громадян, яю вва-жають таке будiвництво неба-жаним (32% та 37% молодi i батьюв вщповщно) та неприпу-стимим (20% i 30% молодi та батьюв вщповщно).
Оцiнка респондентами зна-чимост рiзних видiв виробниц-тва електроенергп в енерге-тичному та еколопчному ба-
лансi кра1ни значно вiдрiз-няеться вiд реальноТ ситуацií. У перспективах ядерноТ енерге-тики впевнеш лише близько 4% опитаних. Громадська думка схиляеться у бк безпечних для довюлля видiв виробництва електроенергп — сонячноТ (приблизно 40% опитаних), вiтровоí (третина опитаних), енергп з бiопалива (25% опита-них).
Наприклад, щоб досягти поточного рiвня виробництва електроенергií у Франци з ви-користанням енергií в^ру, пот-рiбно до 20 тис. км2 земель — майже 4% територп краТни. Для порiвняння, площа, яку займають французькi пщпри-емства ядерно-паливного циклу, становить юлька десятюв км2 [6].
На питання "Який з видiв опромiнення Ви вважаете най-бiльш небезпечним?" було одержано практично одно-стайну вщповщь жителiв области викиди дiючих АЕС е основ-ним дозоформуючим чинни-ком для населення (так вважа-ють 60% молодi та 57% батьюв). На друге мiсце анкетованi поставили радюнуклщи у продуктах харчування (22% — молодь, 26% — батьки) та водi
(19% — молодь, 15% — батьки). 1нформа^ею про радон та радонозахисш заходи опитува-нi практично не володють. 12% молодi та 13% батьюв не змо-гли визначитися з вщповщдю (рис. 3).
Найбiльшою довiрою серед опитаних користуються пред-ставники органiзацiй, якi зай-маються проблемами охорони довкiлля; Тм довiряють 53% молодих людей та 45% батьюв. На другому мюц — науковц^ дови ру до них висловили бшьше третини опитаних. Рiвень дови ри до медичних пра^вниюв як до джерела iнформацií становить 28% серед молодi та 25% серед батьюв. Характерно, що абсолютна бшьшють громадян не схильна довiряти недосвд ченим та ненауковим джере-лам (родин та близькому ото-ченню, вчителям, журналютам, мiсцевiй владi), як це показано на рис. 4.
Висновок
Для бтьшост населення ра-дiацiя (атомна енергетика у тому чист) — причина рiзнома-нiтних хвороб, генетичних вд хилень, смертельного раку. Сприйняття молоддю та батьками наслiдкiв ЧорнобильськоТ аварií практично однакове,
Рисунок 4
Вщпов^ респондентiв на питання "Яким фахiвцям Ви найбiльше довiряeте у питаннях
захисту вiд радiацíí?" (% опитаних)
60%
50%
40%
30%
20%
10%
0%
37
35
28
25
24
20
Екологи
Вчен1
Медичн1 працтники
1ноземн1 Батьки та Вчител! та Журналюти М1сцева фах1вц1 сус1ди викладач1 влада
25 Еоттошшт & Иеаьти № 1 2012
проте молодi люди бiльш опти-мiстично налаштованi у питаны розвитку ядерно! галузi та спо-рудження нових блокiв АЕС. Перебшьшення радiологiчних наслiдкiв аварií на ЧАЕС поси-люе у населення почуття три-воги за свое здоров'я та здо-ров'я сво'х близьких, що е стрес-фактором бiльш шкщли-вим, нiж незначнi дози аварй ного опромiнення населення. Крiм того, формування гро-мадсько'' думки здшснюють громадськi екологiчнi оргашза-цií, як протистоять будiвництву нових енергоблокiв та подов-женню термiнiв експлуатацií ю-нуючих. Звiдси — ставлення до ядерно! енергетики загалом та до перспектив ii розвитку зали-шаеться доволi негативним.
Л1ТЕРАТУРА
1. Загальнодозиметрична паспортизащя та результати ЛВЛ-монiторингу у населених пунктах Укра'ши, яю зазнали радюактивного забруднення пiсля Чорнобильсько'' аварп: узагальненi данi за 2007 р.: збiрка 12 / МНС Укра'ши, НЦРМ АМНУ, 1РЗ АТНУ. — К., 2008. — 49 с.
2. Двадцять п'ять роюв Чорнобильсько'' катастрофи. Без-пека майбутнього. — К.: К1М, 2011. — 356 с.
3. Атлас. Укра'на. Радюактив-не забруднення / Розроблено ТОВ "1нтелектуальш системи ГЕО" на замовлення МНС Укра'ши. — К., 2011. — 52 с.
4. Допустимi р^вш вмюту ра-дiонуклiдiв 137Cs i 90Sr у продуктах харчування та питнм водi: наказ МОЗ Укра'ши вщ 03.05.2006 № 256. — К., 2006.
— 26 с.
5. Енергетична стратепя Укра'ши на перюд до 2030 року: Роз-порядження Кабшету Мiнiстрiв Укра'ши в1д 15.03.2006 № 145-р [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov. ua/cgi-bin/laws.
6. Тихонов М.Н. Ядерная энергетика: постижение реальности и перспективы развития / М.Н. Тихонов, О.Э. Муратов, Э.Л. Петров // Экологическая экспертиза: Обзорн. информ. — 2006. — № 3. — С. 90-106.
7. Павленко Т.А. Существующие дозы облучения населения Украины / Т.А. Павленко, И.П. Лось // Ядерна та радiа-цмна безпека. — 2009. — № 1.
— С. 18-22.
Надiйшла до редакцИ04.08.2011.
STATE OF HORMONAL BACKGROUND OF PATIENTS BY A BRONCHIAL ASTHMA LIQUIDATORS OF FAILURE ON CHAES
Selikhova l.G., Kolomiets G.O., Borzikh O.A., Degtyar N.I., Gerasimenko N.D.
СОСТОЯНИЕ ГОРМОНАЛЬНОГО ФОНА БОЛЬНЫХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ ЛИКВИДАТОРОВ АВАРИИ НА ЧАЭС
ронхиальная астма является распространенным заболеванием. Эпидемиологические исследования последних лет свидетельствуют о том, что 410% населения планеты страдают бронхиальной астмой различной степени выраженности. В детской популяции этот процент повышается до 10-15%. Сразу же после Чернобыльской аварии основную опасность для людей представляла радиоактивная пыль, державшаяся в воздухе и поступавшая через дыхательные пути. В воздушную среду Чернобыля было выброшено около 450 типов радионуклидов. На долю изотопов йода приходилось 80-90% суммарной выброшенной радиоактивности. Разумеется, все радионуклиды делали свое "черное дело" [4].
СЕЛИХОВА Л.Г., КОЛОМИЕЦ А.А., БОРЗЫХ О.А., ДЕГТЯРЬ Н.И., ГЕРАСИМЕНКО Н.Д. ВГУЗ Украины "Украинская медицинская стоматологическая академия", г Полтава УДК 616.248:612.018:614.876
Ключевые слова: бронхиальная астма, гормоны, ликвидаторы аварии на ЧАЭС.
СТАН ГОРМОНАЛЬНОГО ФОНУХВОРИХ НА БРОНХ1АЛЬНУАСТМУ Л1КВ1ДАТОР1В АВАРП НА ЧАЕС
Сел'хова Л.Г., Колом1ець Г.О., Борзих О.А., Дегтяр Н.1., Герасименко Н.Д.
У робот до^джено порiвняльнi показники гормональноi системи у хворих на бронх'альну астму (БА) лiквДаторiв аварп на ЧАЕС (основна група) i хворих на БА, як не брали участ у лiквДацii аварИ на ЧАЕС (контрольна група).
Метою роботи було вивчення гормонального стану хворих на бронх'1альну астмулiквДаторiв на ЧАЕС. Ми вивчали стан глюкокортикодно'! функцй наднирюв, функцй щитоподiбноi залози, статевих гормонiв у 53 хворих на БА, як проходили курс л':кування на базi мських клiнiчнихлкарень № 4 та № 5 м. Полтави. Основну групу склали 23 хворих на БА лiквДаторiв аварИ на ЧАЕС. Середнiй вк становив 42,5±2,1 роюв, серед них 15 чоловiкiв (65,2%) та 8жнок(34,8%).
Контрольну групу склали 30 хворих на БА, як не брали участ у лiквiдацii аварИ на ЧАЕС. ¡хнй середнй вiк становив 44,3±2,2 роюв, серед них21 чоловiк(70,0%) та 9жiнок(30%). Групу порiвняння склали 37 здоровихдонорiв.
Методи до^дження — визначення радiологiчним методом гормонiв: антитл до тиреоглобулну, тиреоглобулн, трийодт'рон'н, т'роксин, кортизол, '¡нсул'1н, тестостерон, естрадiол, естрюл. Встановлено, що у хворих на БА лiквiдаторiв аварИ на ЧАЕС порiвняно з контрольною групою виявлено зниження тестостерону на 0,5±0,2 нг/мл, естрадолу — на 0,7±02 нмоль/л, естролу — на 0,4±0,06 нмоль/л, а також зниження значно бльше пор'шняно з'1 здоровими особами. Хворi на БА л'1кв 'датори аварИ на ЧАЕС потребують корегуючоi терапИ. Ключовi слова: бро^альна астма, гормони, лквщатори аварп на ЧАЕС.
© Селихова Л.Г., Коломиец А.А., Борзых О.А., Дегтярь Н.И., Герасименко Н.Д. СТАТЬЯ, 2012.
