CC BY
11
O. M. Atoyan
THE EUROPEAN STANDARDS OF ENVIRONMENTAL EDUCATION
In the article the content and characteristics of European standards of environmental education, as well as the best ways for their implementation in the national legal system of Ukraine.
It is noted that standardization of environmental education is one of the main parts of the measures necessary to help you achieve the objectives of the Bologna process. Without the standardization of educational content and learning content without standardization of educational technologies and technologies for determining the quality of education and vocational training education idea of European integration can only remain unfulfilled slogan. It is assumed that to achieve the goal of the Bologna process is possible in Ukraine within the address such major challenges as the introduction understandable to European System of diplomas, degrees, academic qualifications, the introduction of two-tier higher education system, the formation of the European system of quality standards of education and professional training using comparable criteria, mechanisms and methods for assessing and removing obstacles to the mobility of students, teachers, researchers and managers in the field of education.
Determined that the most important methodological problem of implementing European standards of environmental education against the background of the various national union of education and science in the European space facing the differences in the perception of Categories educational community directly-conceptual apparatus of international educational standards. According to the same position, they are interpreted as a general guide for self-assessment opportunities to enter into any socio-educational niche. The opposite view presents them because of the prevailing technocratic paradigm in society because they are associated with the canons and dogmas authoritarian pedagogy. According artists topics of international educational standards is a kind of pointer in the area of operation and development of the education system as a whole and is a set of social norms requirements to level of education, training graduate to the actual educational system.
Keywords: education, European educational standards, EU law, implementation, interstate European integration.
УДК 341.2(045)
М. О. Баймуратов
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦП ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДАННЯ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ В еВРОПЕЙСЬКИХ КРА1НАХ
У cmammi розглядаються сучасн тенденци правового забезпечення надання осв1тн1х послуг в европейських крагнах у контекстi ттенсифтаци процеЫв европейськог мiждержавног ттеграци в освтнт сферi.
Наголошуеться, що основн принципи формування европейських правових стандартiв у сферi надання освтнх послуг у сукупностi становлять гх методологiчний фундамент. Нацюнальне освтне законодавство крагни, стратегiчним курсом яког е прагнення до членства у Свропейському Союзi, мае вiдповiдати методологiчнiй основi стльного европейського режиму надання освтшх послуг та його мiжнародного-правового, конституцтно-правового та профтьно-законодавчого забезпечення на правотворчому, юридико-техтчному та правозастосовчому рiвнях функщонування правовог системи.
Встановлено, що належна реалiзацiя европейських освтнх стандартiв у
суспгльному життг не може бути забезпечена виключно правовими засобами. Разом з прийняттям в1дпов1дних закотв та тдзаконних акт1в, сучасний стан сустльного розвитку об 'ективуе потребу у належному економ1чному, полтичному, сощокультурному, оргатзацтно-1нституцюнальному забезпечент надання осв1тн1х послуг у в1дпов1дност1 до европейських стандарт1в у ц1й сфер1.
Доведено, що виключно системний комплекс заход1в спроможний призвести до очтуваного результату - забезпечення якост1 надання осв1тн1х послуг в Украш у в1дпов1дност1 до нормативних стандарт1в розвинутих европейських крат, втшених у м1жнародно-правових актах та прав1 Свропейського Союзу.
Клю^о^^ слова: освта, европейськ освтт стандарти, право €С, ¡мплементащя, европейська м1ждержавна ¡нтегращя.
Постановка проблеми. Аналiз конституцшного регулювання осв^ньо! пол^ики в европейських крашах показуе, що в багатьох з них сьогодш вщбуваються процеси передачi функцш контролю та управлшня осв^ою пол^икою територiальним громадам i щ тенденцп закршлюються саме на конституцшному рiвнi. В той же час, порiвняльне дослщження конституцшно-правового регулювання осв^ньо! пол^ики в Укршш та зарубiжних крашах свщчить про те, що сьогодш вщповщш норми мають певнi схож елементи, що пов'язане по-перше iз впливом мiжнародних стандартiв в цш сферi, а подруге процесами ушфшаци норм права якi вщбуваються в рамках мiждержавноi штеграцп.
Саме тому актуальним завданням в^чизняно!' правовоi науки у сучасних умовах европейсь^' мiждержавноi штеграцп вбачаеться виокремлення позитивного досвщу держав-членiв СС як щодо публiчного управлiння освiтньою дiяльнiстю, так i в частинi правового забезпечення та стимулювання надання якiсних освггшх послуг окремими суб'ектами задля подальшого використання у процесi правово1 модершзацп осв^ньо! сфери в Укршш у контексп пiдписання та реалiзацii угоди про асощащю з Свропейським Союзом, що означае шституцюнально-функцюнальне формування принципово нового рiвня освiтнього спiвробiтництва мiж нашою крашою та СС.
Аналгз останнгх дослгджень г публгкацгй. Дослщженню освiти як органiчноi частини суспшьства, нерозривно пов'язано1 з його шшими складовими iнститутами -полiтикою, економшою, культурою присвятили сво'1 працi: В. Андрущенко, Д. Батлер, С. Гессен, Б. Гершунський, В. Кузьмiн, I. Пригодш, С. Янг та шшь
Багато уваги придiляеться сьогоднi реформуванню нацiональноi системи освiти у вщповщносп до европейських стандартiв, зокрема в цьому контексп можна видiлити роботи Н. Бондарчук, В. Буренко, М. Курко, О. Матвiенко, I. Матяш, Н. Шевченко та шших.
Водночас варто вщзначити, що у сучасних умовах европейсько1 мiждержавноi штеграцп додатково1 уваги потребують питання визначення сучасних тенденцш правового забезпечення надання осв^шх послуг у державах-членах СС, враховуючи штенсифшащю спiвробiтництва Украши з даним штеграцшним об'еднанням.
Тому метою дано1 статтi е дослiдження сучасних тенденцш правового забезпечення надання осв^шх послуг в европейських крашах.
Виклад основного матергалу. Поняття «державна осв^ня пол^ика» передбачае, що суб'ектом 11 розробки, формування, легалiзацii, реалiзацii та контролю е державш органи регулювання осв^нього процесу (органи законодавчо!, виконавчо! та судово! влади, iнститути громадянського суспшьства). Водночас у сучасних пол^ичних умовах суб'ектами державноi осв^ньо!' полiтики виступають як регюнальш структури управлiння осв^ою, так i мiжнароднi органи й установи, котрi здiйснюють освiтню пол^ику на свiтовому рiвнi (наприклад, ЮНЕСКО, Мiжнародний валютний фонд, СС,
Мiжнародний фонд «Вщродження» та iH.). Склад i компетенцп оргашв та шституцш освГтньо'! пoлiтики е специфiчними для кожно'1 держави [1], а для мiжнapoдних iнституцiй вони визначаються ix статутними документами та прийнятими ними рГшеннями.
Сьoгoднi, особливо'! ваги набувають зусилля свiтoвoгo спiвтoвapиствa у цариш гармошзацп взаемодГ! глобальних i pегioнaльнo-мapгiнaльниx тенденцiй, зopiентoвaниx в цшому на вистраждану людством нову «шкалу цшностей» на шляху реалГзацГ! гумашстичних iдей, пов'язаних i3 opгaнiчним синтезом iмпеpaтивiв культури, миру, злагоди й ствпрацГ У пеpшiй стaттi Статуту ЮНЕСКО проголошуеться як пpiopитет розбудова миру через освГту, культуру i науку. Для кра'н Свропейського Союзу характерним е рух у нaпpямi створення системи масово'1 середньо'! освГти, «яка aсoцiювaлaся з демoкpaтизaцiею, сощальним прогресом, зростанням престижу держави на мiжнapoднiй apенi....
Середня освГта в бiльшoстi pегioнiв свiту представлена двома piвнями загальноосвГтньо'! пiдгoтoвки: неповними середшми школами (I ступiнь) i повними сеpеднiми школами (II стутнь) з усiею piзнoмaнiтнiстю типiв шкш, вiддiлень, пoтoкiв, як правило, aкaдемiчнoгo або практичного за змiстoм спрямування» [2; 3; 4; 5].
Мiжнapoднi евpoпейськi експерти з oсвiти, aнaлiзуючи у 1996 poцi стан освтшх реформ у 15 тoдiшнix крашах-членах Свропейського Союзу (ФранцГ!, Нiмеччинi, Ггалп, Бельгп, Люксембуpзi, Нiдеpлaндax, Дани, 1рландп, Сполученому КоролГвствГ Велико'! Британп та Квтчно! 1рландГ1, Грецп, Португалп, 1спанп, Австрп, Фшляндп й Швецп), виокремлюють 8 пapaметpiв, за якими порГвнюються освГтнГ системи розвинутих кра'1н Заходу: 1) цш освГти (основнГ вимоги до обов'язково'! освГти) (телеoлoгiчнi домшанти освГти. - Авт.); 2) структура обов'язково'! освГти (apxiтектoнiчнa складова. - Авт.); 3) управлшня освГтнГм процесом (управлшська складова освГтнього процесу. - Авт.); 4) навчальн програми (його навчально-методолопчна складова. - Авт.); 5) викладацькГ кадри (кадрова складова. - Авт.); 6) компенсащя за нерГвн соцГально-культурнГ та економГчнГ умови (сощальна складова. - Авт.); 7) служби допомоги школам (менторська складова. - Авт.) i 8) атестащя (ощнка) освГтянських закладГв (контрольно-оцГнююча складова. - Авт.).
Особлива увага звертаеться на трансформацшний контекст цих освГтянських параметрГв, по-рГзному представлений у рГзних крашах-членах Свропейського Союзу. Так, монГторинг оцГнювального комплексу орГентуеться переважно на таю принципи, як об'ектившсть, релевантшсть навчально'! програми (ii вГдповГднГсть вимогам сьогодення. - Авт.), гнучюсть i вГдкритГсть до трансформацГй, координацГя Гз навчальним процесом та зрозумГлГсть.
ДинамГка оцГнювального комплексу в краХнах СС характеризуеться у таких напрямах: стутнь децентралГзацп оцшювання; функцп оцГнювання; оцшювальш шструкцп; характеристика спецГалГзованих оцГнювальних кадрГв; змГст моделГ оцГнювання [6].
Характерним для краш-члешв Свропейського Союзу е загальна тенденщя зниження рГвня контролюючих функцГй з боку центрально'! влади та поступове зростання рГвня й змюту контролюючих функцГй регионально'! влади та самих шкш, звичайно, Гз збереженням за найвищими державними органами загальних наглядацьких повноважень.
Зростае також тенденщя залучати до шспекщйно'! дГяльностГ за управлшням школою батькГв, вчителГв та шших освГтянських функцГонерГв. У цьому аспект показовим, зокрема, е досвщ 1спанГ! в реструктуризацп й децентралГзацГ! управлГння школою та передачГ за Конститущею кра'!ни органГзацГйно-контролюючих функцГй репональним автономним освГтянським громадам.
У деяких крашах-членах Свропейського Союзу (1спанп, Португалп та Фшляндп) контрольно-шспекцшна функцiя замiнюeться на наглядацько-радницьку. В шших, зокрема у Францп, контрольна шспекщя поеднуеться з наглядово-радницькими функщями.
Фламандська громада Бельгл, Францiя, Люксембург, Нщерланди, Португалiя та Велика Бриташя демонструють у 1984-1994 рр. результати пошуку «балансу мiж простою ощнювальною функцiею шспекцп та ii нормативними функщями» [7].
У крашах-членах Свропейського Союзу створено рiзнi оргашзацп або вщдши, на яких покладаеться функщя шспекцп за ефективнiстю або за яюстю осв^ньо! системи. Типовим тут е, зокрема, досвщ Фламандсько! громади Бельгл, що створила «службу розвитку в 1991 р.; Французько! громади в Бельгл, що в 1994 р. створила наглядову та радницьку структуру для обов'язково! осв^и; 1спанп, яка в 1990 р. створила нащональний вщдш якостi та оцшювання». У Люксембурзi в 1993 р. засновано спещальну службу координацп осв^и та технологiчних дослiджень i педагопчних iнновацiй.
Слiд зазначити, що в крашах--членах Свропейського Союзу спостер^аеться тенденщя трансформацп традицшно! моделi оцшювання, зорiентованоi на визначення й характеристику якосп результатiв оцiнювання переважно на базi академiчного тестування учнiв, на шшу оцiнювальну модель, де увагу закцентовано на процес оцшювання [41; 42].
Отже, можемо зазначити, що порiвняльний аналiз реформування осв^шх систем у крашах--членах Свропейського Союзу на порозi третього тисячол^я юнування нашо'1 цившзацп переконливо свiдчить про подальшу гармонiзацiю в цих крашах репональних i глобальних освiтянських тенденцш.
Як ми вже побачили, в багатьох крашах Свропи сьогодш вщбуваються процеси передачi функцш контролю та управлшня осв^ою пол^икою територiальним громадам i цi тенденцп закрiплюються саме на конституцшному рiвнi.
Так, у Бельгл з 1989 р. Згщно з Конститущею законодавчою (легiтимною) та виконавчою владою надшеш Французька, Фламандська та Имецькомовна Громади (Communities). Вони вщповщають у сферi управлiння обов'язковою осв^ою за всi питання, ^м трьох завдань, розв'язання яких покладено 127 статею Конституцп на федеральну владу [8]:
- визначення термЫв початку й завершення обов'язкового шкшьного вiку;
- установлення мiнiмальних вимог для отримання диплома;
- визначення системи фшансового забезпечення.
Фундаментальш принципи осв^и визначено у 24 статп Конституцп Бельгп:
- освiта повинна бути вшьною; будь-якi превентивнi заходи заборонеш; покарання за вчинки, злочини мають регулюватися лише законом чи декретом; Громада мае бути переконана у тому, що батькам дано право свободи вибору; осв^а повинна бути нейтральною, зокрема у фшософському (поличному) плаш, iдеологiчному та релiгiйному;
- Громада як оргашзацшна влада може делегувати сво'1 повноваження однiй чи бшьше автономним органiзацiям за умови, що на це дають згоду 2/3 члешв;
- кожен повинен мати право на осв^у, яке вщповщае фундаментальним принципам свобод; обов'язкова осв^а мае бути безкоштовною;
- вс учнi й студенти, батьки, члени педагопчних i непедагогiчних осв^янських закладiв рiвнi перед законом;
- фшансове забезпечення i надання гранив допомоги на освiту Громади регулюють законом або декретом.
В управлшськш сферi освiти, зокрема для Французько'1 Громади, характерною е
тенденцiя до розширення шкшьно' автономй.
Освiтня полiтика Громади декретом вщ 9 листопаду 1990 р. установлюе новi умови вiдповiдального менеджменту самих закладiв освiти, створюе вiддiли отки, зорiентованi у сво'й дiяльностi на близьку й вщдалешшу перспективи, на прискорення процеав децентралiзащi на вах ступенях (циклах) обов'язково' освiти, включаючи також подальшу освiту й осв^у для дорослих та iнтернати.
Рацiоналiзуючи забезпечення освiти, Французька Громада у 1992 р. за рекомендащями ОECD розпочала органiзацiю освiтянських Окружних консульств, що у 1993 р. охопили вс школи (10 географiчних зон для середньо' освiти та 12 зон - для «базово' осв^и»), реалiзуючи у такий спосiб досягнення тако' важливо' мети, як децентралiзацiя прийняття управлiнських рiшень.
Для управлшсько' полiтики освiти Фламандсько' Громади в загальному управлшш освiти виокремлюеться шють базових напрямiв:
- федералiзацiя осв^и;
- автономiя освiти Громади: Декретом вщ 29 грудня 1988 року створено нове Незалежне консульство осв^и Громади для керiвництва освiтою Фламандсько'1' Громади; Декретом вщ 22 березня 1995 року розширено автономiю приватних шкш, що перебувають на приватному забезпеченш;
- рiвне фiнансування;
- пол^ична дерегуляцiя у напрямi зменшення норм, пов'язаних iз визначенням, зокрема, змюту освiти, й децентралiзацiею, наданням освтшх грантiв;
- шкiльна автономiя;
- полiтика поради: забезпечуеться створеним за Декретом вщ 31 липня 1990 року Фламандським вщдшом осв^и.
У сферi управлiння менеджментом та оргашзащею шкiл Незалежне консульство осв^и Фламандсько' Громади визначае свою дiяльнiсть за трьома фундаментальними принципами:
- демократизащя;
- децентралiзацiя;
- розширення шституцп вiдповiдальностi.
Як свiдчать аналiтичнi матерiали европейських експертiв з освiти про реформування систем обов'язково'' освiти у крашах-членах €С за 1984-2015 роки, одшею з важливих проблем управлшня освiтою е встановлення рiвня вщповщальносп за визначення змiсту i цшей навчальних програм центрально'' влади i закладiв освiти. Тут всi кра'ни повиннi враховувати три базових критерп:
- програма повинна гарантувати загальш мiнiмальнi цiлi навчання, змiст атестатсв повинен бути визнаним на всш територп кра'ни;
- всi регюнальш i локальнi аспекти освiти мають бути врахованi, зокрема географiчнi, юторичш, соцiальнi, культурнi й економiчнi, та там, де необхщно, й мовш;
- повиннi братися також до уваги характеры риси кожно' окремо' школи як специфiчнi ознаки певно' локально'' спiльноти, а для приватних шкш - необхщно зважати на тих, хто спонсоруе 'х.
Надзвичайно важливим компонентом управлшня осв^шм процесом е коректне розв'язання протирiч дистрибуцп влади у напрямi визначення рiзних рiвнiв для розвитку навчально' програми. Тут рiзнi кра'ни демонструють рiзнi моделi спiввiдношення тенденцп централiзацii та децентралiзацii в управлiннi освiтою, зокрема, у встановленш змiсту навчальних програм. Так, в 1спанп навчальна програма е традицшно централiзованою. Разом з тим у 1990 рощ центральна влада регламентуе в програмi певш позицп, що повнiстю формуються на регюнальному рiвнi самими школами. Нащональна навчальна програма Англп та Уельс чiтко регламентуе
структуру змюту й цiлей у комплекс обов'язкових навчальних дисциплiн для вах учнiв протягом всього перюду обов'язково'1 освiти.
Контрастними для тако'1 осв^ньо!' норми е в шших крашах-членах СС т. зв. «промiжнi варiанти». Так, у Бельгл центральна влада в особi держави залишае за собою право визначати мшмальний комплекс вимог для отримання атестата, делегуючи мовним Громадам, наприклад, право встановлювати параметри змюту й цшей навчально'1 програми залежно вiд культурних i мовних особливостей Громад. У Люксембурзi в навчальних проектах деяких середнiх шкiл враховуються як загальнодержавш прiоритети, так i специфiчнi характеристики, зумовлеш, зокрема, мовно-культурною варiабельнiстю учшв, що представляють три рiзнi адмшютративш округи i двi рiзнi офщшш мови — французьку та шмецьку.
Модель децентралiзацii управлiння освiтянським процесом вибудовуеться також у Грецп, Гталп та Фшляндп, де кожна школа корелюе нацюнальну навчальну програму з рiзноманiтними локальними ситуацiями. КраХни-члени СС, як ще не пiшли шляхом осв^янських реформ за моделлю такого типу, вже мають рiзнi види управлшсько!' диференщацп вiдповiдальностi у сферi освiти.
У Нiмеччинi цими кадровими питаннями откуються влади освiти Земель. З 1989 р. у Швецп вщповщальшсть за працевлаштування вчителiв покладена на локальш влади освiти.
Подiбним е управлiння кадровою ситуацiею також й у Фшляндп.
У Великш Британп (Англп та Уельсi) школи i коледжi самi вирiшують питання призначення на роботу вчшешв.
Вс цi процеси децентралiзацii в управлшськш сферi освiти краш-члешв Свропейського союзу супроводжуються проявами загально'1 тенденцп до оцшювання, шспекцп та нагляду за освгтою як з позицш осв^шх систем як певно'1 цiлiсностi, так i окремих 1'х компонентiв. Тут особливо звертаеться увага з кшця 80-х - початку 90-х роюв на орiентацiю вiдбудови вiдповiдальностi осв^шх систем певним потребам сучасного постшдус^ального суспiльства.
Висновок. Таким чином, у сферi фiнансування, освiти й управлшня фшансово-економiчними ресурсами у крашах-членах Свропейського Союзу наприкшщ ХХ ст. також спостер^аються прояви процесiв товно'! децентралiзацii винесення рiшень щодо контролю та управлшня (менеджменту) громадськими коштами зi збереженням центральних державних шститупв, на якi покладаеться основна фшансова вiдповiдальнiсть. Подiбнi тенденцii мають бути враховаш у процесi адаптацii украшського законодавства у сферi надання осв^шх послуг до европейських правових стандар^в, регламентованих на спiльному рiвнi «вторинними» джерелами права Свропейського Союзу.
Список використано1 л1тератури
1. Красняков С. Державна освiтня полiтика: сутнiсть поняття, системнiсть, iсторико полiтичнi аспекти [Електронний ресурс] / С. Красняков. - Режим доступу : http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/publish
2. Сергеева Т. Современное образование в контексте парадигмы «личность -образование - социум» / Т. Сергеева // Дайджест педагопчних щей та технологш школа-парк. - 2001. - № 5-6. - С. 26-30.
3. Соколенко Ю. Поняття культурних прав i свобод людини та громадянина / Ю. Соколенко // Право Укра'ни. - 2005. - № 2. - С. 27-32.
4. Тараненко I. Г. Основш напрями осв^и в 1спанп / I. Г. Тараненко // Сучасш проблеми теори i практики школи та педагогики за рубежем : зб. наук. статей. - Ки'1'в : АПН, 1994. - С. 4-11.
5. Мiжнародна взаeмодiя в освт: органiзацiя та програми // Василюк А. Нариси з порiвняльноi педагогики / А. Василюк, К. Корсак, Н. Яковець. - Ижин : Ред.-вид. вщдш НДПУ, 2002. - С. 45-56.
6. A Decade of Reforms at Compulsory Education Level in the European Union (1984-94). — Brussels : EURYDICE, The Information Network on Education in Europe, 1997. - Р. 53 - 56.
7. Шишов С. E. Школа: мониторинг качества образования / С. Е. Шишов. - Москва : Пед. общество России, 2000. - С. 18-141.
8. Вульфсон Б. Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге XXI века / Б. Л. Вульфсон. - Москва : Изд-во УРАО, 1999. - 208 с.
Стаття надшшла до редакцп 18.05.2015 р.
M. O. Baimuratov
CURRENT TRENDS OF LEGAL SUPPORT PROVIDING EDUCATIONAL SERVICES IN EUROPEAN COUNTRIES
The article examines current trends legal provision of educational services in European countries in the context of the intensification of European interstate integration in the educational field.
It is noted that the basic principles of the formation of European legal standards in the provision of educational services in the aggregate represent their methodological foundation. National education legislation of the country strategic course which is striving for EU membership must meet the methodological basis of common European regime of educational services and its international law, constitutional law and profiled-legislative support for law-making, legal-technical and enforcement levels of functioning legal system.
Established that proper implementation of European educational standards in public life cannot be achieved solely by legal means. Along with the adoption of relevant laws and regulations, the current state of social development objectifies the need for appropriate economic, political, socio-cultural, organizational and institutional provision of educational services in accordance with European standards in this area.
Proved that only a systematic set of activities can lead to the expected result - ensuring the quality of educational services in Ukraine in accordance with the regulatory standards of developed European countries, embodied in international instruments and European Union law.
Keywords: education, European educational standards, EU law, implementation, interstate European integration.
УДК 341.2(045)
С. В. Годованик
ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ СВРОПЕЙСЬКИХ ОСВ1ТН1Х СТАНДАРТ1В В УКРА1Н1
У cmammi розглядаються npaeoei проблеми iмплементацП европейських осв1тн1х стандарт1в до нацюнальног правовой системи Украгни на сучасному еташ ii мiждержавно'i ттеграцП та реалiзацii стратегiчного курсу на вступ до Свропейського Союзу.
Вказуеться, що усшхи европейськог ттеграцП у сферi освти багато в чому визначеш правом СС, яке е уткальним полтико-правовим феноменом i формуе ефективш органiзацiйно-правовi засоби для досягнення поставлених перед Союзом цшей. Особливу приваблив^ть вивченню права СС додае його динамiчнiсть, процес посттного розвитку права СС свiдчить про безперервтсть пошуку нових i еволюцт
