CC BY
18
5. Мiжнародна взаeмодiя в освт: органiзацiя та програми // Василюк А. Нариси з порiвняльноi педагогики / А. Василюк, К. Корсак, Н. Яковець. - Ижин : Ред.-вид. вщдш НДПУ, 2002. - С. 45-56.
6. A Decade of Reforms at Compulsory Education Level in the European Union (1984-94). — Brussels : EURYDICE, The Information Network on Education in Europe, 1997. - Р. 53 - 56.
7. Шишов С. E. Школа: мониторинг качества образования / С. Е. Шишов. - Москва : Пед. общество России, 2000. - С. 18-141.
8. Вульфсон Б. Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге XXI века / Б. Л. Вульфсон. - Москва : Изд-во УРАО, 1999. - 208 с.
Стаття надшшла до редакцп 18.05.2015 р.
M. O. Baimuratov
CURRENT TRENDS OF LEGAL SUPPORT PROVIDING EDUCATIONAL SERVICES IN EUROPEAN COUNTRIES
The article examines current trends legal provision of educational services in European countries in the context of the intensification of European interstate integration in the educational field.
It is noted that the basic principles of the formation of European legal standards in the provision of educational services in the aggregate represent their methodological foundation. National education legislation of the country strategic course which is striving for EU membership must meet the methodological basis of common European regime of educational services and its international law, constitutional law and profiled-legislative support for law-making, legal-technical and enforcement levels of functioning legal system.
Established that proper implementation of European educational standards in public life cannot be achieved solely by legal means. Along with the adoption of relevant laws and regulations, the current state of social development objectifies the need for appropriate economic, political, socio-cultural, organizational and institutional provision of educational services in accordance with European standards in this area.
Proved that only a systematic set of activities can lead to the expected result - ensuring the quality of educational services in Ukraine in accordance with the regulatory standards of developed European countries, embodied in international instruments and European Union law.
Keywords: education, European educational standards, EU law, implementation, interstate European integration.
УДК 341.2(045)
С. В. Годованик
ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ СВРОПЕЙСЬКИХ ОСВ1ТН1Х СТАНДАРТ1В В УКРА1Н1
У cmammi розглядаються npaeoei проблеми iмплементацП европейських осв1тн1х стандарт1в до нацюнальног правовой системи Украгни на сучасному еташ ii мiждержавно'i ттеграцП та реалiзацii стратегiчного курсу на вступ до Свропейського Союзу.
Вказуеться, що усшхи европейськог ттеграцП у сферi освти багато в чому визначеш правом €С, яке е уткальним полтико-правовим феноменом i формуе ефективш органiзацiйно-правовi засоби для досягнення поставлених перед Союзом цшей. Особливу приваблив^ть вивченню права €С додае його динамiчнiсть, процес посттного розвитку права €С свiдчить про безперервтсть пошуку нових i еволюцт
вже вживаних форм г методгв взаемодИ держав-членгв СС.
При цьому визначальне значення для становлення сучасного ринку надання осв1тн1х послуг в Свропейському Союз1 мають основт принципи Болонського процесу, як1 втшюються в освтньому прав1 окремих краш-члетв СС, зокрема, йдеться про принцип продовження освти людини протягом усього гг життя, а також принцип в1дкритост1 кордомв, що передбачае взаемне визнання атестат1в та диплом1в в крагнах-членах Свропейського Союзу та вшьний виб1р м1сця працевлаштування науково-педагог1чними кадрами. У свою чергу, система м1жнародного ствробтництва у сфер1 надання осв1тн1х послуг в СС в1дображае практичт аспекти Болонського процесу, як полягають в Iнтернацюнал1зацИ сучасног освти та створенн м1жнародних оргатзацт у сфер1 освти, що забезпечують взаемодт конкретних суб 'ект1в надання осв1тн1х послуг р1зних европейських держав.
Клю^о^^ слова: освта, европейськ освтн стандарти, право СС, ¡мплементащя, европейська м1ждержавна ¡нтегращя.
Постановка проблеми. Дослщження особливостей ефективного впровадження европейських осв^шх стандартсв в Укршш е досить важливим у сучасних умовах глобалiзацiйних та штеграцшних процеав, одним з побiчних ефекпв яких останшми роками стала глобальна криза осв^и, обумовлена, з одного боку, зниженням якосп знань та щншсних настанов навчального процесу у всьому свт, а з шшого - значним випередженням темтв розвитку науки i техшки над темпами впровадження нових шновацш до навчального процесу у дошкшьнш освт, загальнш середнш, професшнш, вищш та тслядипломнш освт.
Особливо актуальним у цьому контексп е дослщження форм та методiв европейського ствробтництва у сферi забезпечення якосп вищо'1 осв^и та вщповщного суб'ективного права громадян держав-члешв СС, адже осв^а е одним з основних предметсв европейських правових стандар^в, зокрема у контексп приеднання Украши до Болонського процесу та подальшо'1 штернацюналiзащi вищо'1 освiти в рамках Болонсько'1 системи з адаптащею нацiонального законодавства до 11 основних нормативних положень, а також пщписання нашою державою Угоди про асощащю з Свропейським Союзом, яка обумовлюе подальшу перспективу виходу вiтчизняних суб'екпв надання освiтнiх послуг на спшьний европейський простiр в умовах ринково'1 конкуренцп постачальникiв таких послуг.
Аналгз останнгх дослгджень г публгкацгй. Рiзнi аспекти надання освiтнiх послуг та 1'х правового забезпечення в державах-членах Свропейського Союзу, а також iмплементацii европейських осв^шх стандартiв до укра'нського законодавства, розглядалися рiзними вiтчизняними та зарубiжними авторами. Серед таких авторiв, що внесли найбiльш вагомий внесок у дослщження ще'1 проблематики, слщ вiдзначити К. В. Балабанова, М. О. Баймуратова, С. Д. Гусарева, М. В. Баглая, М. I. Матузова, Л. О. Дольникову, Д. I. Дзвшчука, К. М. Романенко та шших.
Водночас варто вщзначити, що на сучасному етат европейський ринок надання осв^шх послуг потребуе ретельного науково-практичного дослщження у контексп пошуку оптимальних шляхiв подолання глобально' кризи осв^и як наявно'1 ознаки сучасного глобалiзованого взаемопов'язаного свiту, що особливо вщчуваеться зважаючи на поглиблення процеав европейсько'1 мiждержавноi штеграци нашо'1 краши, зокрема - в осв^нш сферi сустльно! життедiяльностi.
Виклад основного матергалу. Слщ зазначити, що у сучасних умовах в силу глобалiзацiйних процеав i ролi освiти у становленш iнформацiйного суспiльства (суспiльства знання) взаемозв'язок нащонального законодавства стосовно права на осв^у та мiжнародних, зокрема - европейських, стандар^в у цш сферi стае все
тюшшим. Мiжнароднi документи, що встановлюють стандарти права на осв^у, та створюваний ними цивiлiзацiйний освiтнiй проспр виступають важливою частиною нацiонального законодавства у дослщжуванш сферi. У резолюцп Генерально' Асамбле' ООН 1966 року зазначено, що права, зафшсоваш в мiжнародних документах, рiвноцiннi i волод^ть всiма притаманними ïm якостями [1]. Це е важливим для характеристики мiжнародно-правового визначення права на осв^у у сучасному свiтi.
Для Украши врахування мiжнародного контексту змiстy та способiв забезпечення права на осв^у актyалiзyеться передyсiм у зв'язку з евроштеграцшними орiентирами розвитку кра'ни. Мiж тим, нацiональне законодавство членiв европейсько' спiльноти вже всебiчно пiдпорядковане загальним европейським стандартам. У багатьох сферах, наприклад на рiвнi вищо' осв^и, вже започаткованi процеси узгодження нащональних законодавств (так званий Болонський процес) з метою формування загальноевропейського осв^нього простору з спшьним для европейщв розyмiнням права на освiтy. Тому визначення мiжнародних та европейських детермшант формування нацiонального законодавства у галyзi освiти для Украши е виршальним у процесi формування нацiональних стандарт права на освiтy.
Вважаеться, що першим документом, який започаткував нормативно-правову регламентацiю права на осв^у у загальноцивiлiзацiйномy сена, була Декларацiя прав людини i громадянина 1789 р. Хоча вона прямо не закршлювала право на осв^у, але по сут визнавала його одним з джерел сощального блага [1]. У системному плаш право на осв^у стае складовою мiжнародних правових норм з друго' половини ХХ ст., коли стала очевидною значущють освiти i як компонента прав людини i громадянина, i як сфери сощально'1 життедiяльностi. Протягом останшх 50 рокiв було прийнято низку фундаментальних мiжнародних документсв, якi на сьогоднi визначають загальноцившзацшний контекст розвитку та гарантiй права на осв^у в Укра'ш.
Сучасш мiжнароднi стандарти права на осв^у сформyльованi передyсiм у найбiльш важливих з погляду утвердження прав людини та громадянина документах. Право кожного на осв^у проголошено у Загальнш декларацп прав людини (ст.26). У Мiжнародномy пактi про економiчнi, сощальш i кyльтyрнi права визначено мехашзм реалiзацiï цього права (ст.13). У Протоколi до Конвенцп про захист прав i основних свобод людини 1950 р. зроблено застереження, що жодна людина не може бути позбавлена права на осв^у, а держава мае поважати право батьюв вщповщно до 'х релiгiйних i фiлософських переконань забезпечувати осв^у i навчання сво'х дiтей. Цi положення вiдображено у Конвенцп про боротьбу з дискримшащею в галyзi освiти (для Украши набула чинносп у 1963 р.), розвинуто i закршлено в Конвенцп про права дитини 1989 р.
Загалом мiжнародний стандарт права на осв^у грунтуеться на наступних принципах. Початкове навчання повинно бути обов'язковим i безкоштовним. Техшчна, фахова i вища освiта повинна бути доступною уам без будь-яко' дискримшацп. Поступово вводиться безкоштовне навчання. Батьки мають право обирати будь-який вид осв^и для сво'х дiтей, якщо вiн вiдповiдае мiнiмальним вимогам до осв^и. Кожний мае право утворювати або очолювати засноваш оргашзацп, пщпорядковуючись загальним принципам освiти i вщповщати мiнiмальним вимогам, запропонованим державою. Икому не може бути вiдмовлено в правi на освiтy. Держава при виконанш будь-яких фyнкцiй, узятих нею на себе в галyзi освгги i навчання, поважае право батьюв забезпечувати таку освiтy i навчання вщповщно до сво'х релiгiйних i св^оглядних переконань.
Розглянемо змiстовнi аспекти основних мiжнародних докyментiв стосовно права на осв^у та 'х вплив на формування втизняного законодавства у дослщжуваш сферi. Хронолопчно першим був Мiжнародний бiлль про права людини. Вш складаеться з
Загально'1 декларацп прав людини, Мiжнародного пакту про громадянськi та поттичш права, Мiжнародного пакту про економiчнi, соцiальнi та культурнi права. Дослщжуваного права передусiм стосуеться ст.26 Загально'1 декларацГi прав людини, у якш формулюються основнi пiдходи до забезпечення права на осв^у у сучасному суспшьсга. Право на освiту визнаеться складовою прав кожно'1 людини, при цьому початкова освгга мае бути обов'язковою та безкоштовною, загальна середня осв^а -безкоштовною; технiчна i професiйна освiта - загальнодоступною, а вища освiта мае бути рiвною за доступом для всiх на основi здiбностей людей. Основною метою осв^и визнано саме особистiсний вимiр, що мае вiдношення до гарантш особистiсних прав. Освiта, згiдно Декларацп, мае бути спрямована на повний розвиток людсько'1 особистостi, на збшьшення поваги до прав людини та основних свобод, сприяти взаеморозумшню в суспшьсга [2, с. 11]. На сьогодш положення Декларацп, що конституюють мiжнароднi норми у галузi забезпечення права на осв^у, вважаються юридично обов'язковими, хоча за характером документа вони спочатку просто вщображали соцiальнi вимоги до розвитку осв^и. Конституцiя Украши значною мiрою базуеться на цих положеннях.
Право на осв^у було дещо розширено у Мiжнародному пактi про економiчнi, сощальш та культурнi права, зокрема, у статтях 13 та 14. Розширення стосуеться тенденци до поступово'1 безоплатносп професшно-техшчно'1 та вищо'1 освiти, необхщносп масового розвитку початкових шкiл у регюнах значно'1 неписьменностi з формуванням у вах державах мережi безоплатно'1 обов'язково'1 початково'1 освiти, iнiцiюваннi полшшення матерiальних умов учасникiв освiтнього процесу. Важливим е також встановлення рiвних можливостей державних та недержавних осв^шх закладiв у сферi осв^ньо!' дiяльностi [3].
На нашу думку, у змютовному планi найбiльше значения мае Конвенщя про захист прав i основних свобод людини. У 1997 р. Верховна Рада Украши прийняла Закон Украши «Про ратифшащю Конвенцп про захист прав i основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколiв № 2, 4, 7 та 11 до Конвенцп», що забезпечило системостворюючий вплив даного документа на розвиток в^чизняного законодавства. Найбшьше значення для забезпечення права на осв^у в Укрш'ш у контекстi мiжнародних правових норм мае протокол № 1, який гарантуе право на осв^у кожнш людинi та регламентуе взаемовщносини мiж державою та батьками у галузi забезпечення права на осв^у дiтей [1].
Певну роль у формуванш сучасних мiжнародних стандар^в права на освiту мають ще два документи. У Конвенцп про права дитини, зокрема, дютали нормативного закршлення партнерськi взаемовiдносини мiж учасниками навчального процесу [1]. Ще раз було тдкреслено значення дошкшьно!' осв^и для забезпечення прав дитини. У межах Конвенцп про боротьбу з дискримшащею в галузi освiти було дано визначення поняття «освгга» та дискримшацп у освiтнiй сферi. Вказаний документ сформулював нормативы основи боротьби з дискримшащею у галузi осв^и. Важливо, що у документ чи не вперше у правових термшах визнаеться роль освiти як важливого чинника забезпечення громадянських прав i свобод i необхiднiсть спiвробiтництва на мiжнародному рiвнi для забезпечення реалiзацii права на освiту усiх людей [1]. Конвенщя про лшвщащю вах форм дискримшацп жшок не лише нормативно закршила рiвнi права жшок та чоловiкiв на освiту, а й визначила конкретний перелш об'ектсв правового регулювання для забезпечення означено'1 рiвностi [1].
Для Украши як европейсько'1 держави особливо важливi принципи оргашзацп освiти в Gвропi. Важливе значення мають европейськi правовi документи, впровадження яких у нацiональне украшське законодавство у процесi здiйснення евроштегращйних прагнень Украши виступае безпосередньою основою впливу
мiжнародних норм у галyзi права на осв^у на розвиток втизняного законодавства у означенiй сферi. Тут передуам слiд вiдмiтити Свропейську конвенщю про захист прав людини i основних свобод, на якш базуеться вся европейська система захисту основних прав i свобод людини, включаючи i право на осв^у.
Свропейська Сощальна Хартся важлива тим, що визначае необхщшсть забезпечення права кожно' особи на здобуття професшно' пщготовки, а також створюе правовi передумови для розширення доступу громадян до вищо'1' освiти виключно на основi критерiю особистих здiбностей [1].
Безпосередне вщношення до забезпечення права громадян на осв^у мае Свропейська Хартся регiональних мов або мов меншин. Вона вказуе на потреби використання рщно' мови на рiзних рiвнях освiти, особливо на рiвнi дошкшьно' та початково' освiти [1].
1мплементащя европейських стандартiв права на вищу освiтy у нацiональне законодавство здшснюеться на основi Люабонсько' конвенцп та Болонського процесу. Мшютерством освiти i науки в ачш 2004 р. розроблено i прийнято програму дш щодо реалiзацiï положень Болонсько' декларацп в OTereMi вищо'1' освiти i науки Украши. 17 лютого 2004 року Президент Украши пщписав спещальний Указ про реформування вищо'1 осв^и в кра'ш в контекстi вимог i проблем Болонського процесу [4, с. 14]. Основним завданням европейсько'1 спшьноти у цш сферi, яке е i орiентиром розвитку вищо'1 освiти Украши, е формування загальноевропейсько'1' системи вищо'1' освiти, яка буде гарантувати ïï достyпнiсть для вах европейцiв.
Усi держави - члени Свропейського Союзу мають сучасш системи осв^и, що добре унормоваш законодавством. Проблеми права на осв^у в Сврот пов'язанi не з тим, щоб зобов'язати державу створити сучасну систему осв^и, а з тим, як гарантувати особам, яю перебувають в межах юрисдикцп Свропейського Сшвтовариства, право на користування тими засобами отримання осв^и, якi iснyють на даний момент.
При цьому необхщно зазначити, що найбшьш швидко зростаючим елементом мiжнародноï торгiвлi е саме сектор послуг, який займае приблизно двi третини св^ово' економiки i, вщповщно, набувае все бшьшого значення для економiчного розвитку. У зв'язку iз збiльшенням значyщостi послуг зростае необхщшсть вдосконалення i пiдвищення ефективносп правового регулювання в данiй область У сучасних умовах формування взаемозв'язаного i цшюного свiтy все бшьшого значення набувають регюнальш iнтеграцiйнi процеси. Нашнтенсившше вони вiдбyваються в рамках Свропейського Союзу, який за роки свого юнування перетворився на один з найважливших суб'ек^в свiтового економiчного i полiтичного розвитку. На територп всього Свропейського Союзу послуги, зокрема як 1'х вид - осв^ш послуги, складають вiд 60 до 70 % економiчноï дiяльностi держав-члешв. Свропейський Союз володiе найбiльш розробленим мехашзмом правового регулювання надання осв^шх послуг серед iнших регiонiв свггу.
Досить високий рiвень лiбералiзацiï осв^шх послуг був досягнутий завдяки, з одного боку, створенню внутршнього ринку, а з шшого, iнститyцiйнiй ^GreMi наднацiонального характеру, що необхiдно обов'язково враховувати при поступовш адаптацiï осв^нього законодавства Укра'1'ни до европейських правових стандар^в.
Висновок. Отже, у результат проведеного дослiдження можна констатувати, що устхи европейсько'1 iнтеграцiï у сферi освiти багато в чому визначеш правом СС, яке е ушкальним полiтико-правовим феноменом i формуе ефективш органiзацiйно-правовi засоби для досягнення поставлених перед Союзом цшей. Особливу привабливють вивченню права СС додае його динамiчнiсть, процес постiйного розвитку права СС свщчить про безперервнiсть пошуку нових i еволюцiю вже вживаних форм i методiв взаемодiï держав-члешв СС.
При цьому визначальне значення для становлення сучасного ринку надання осв^шх послуг в Свропейському Союзi мають основш принципи Болонського процесу, яю втiлюються в освiтньому правi окремих кра'ш-члешв GC, зокрема, йдеться про принцип продовження осв^и людини протягом усього 11 життя, а також принцип вщкритосп кордонiв, що передбачае взаемне визнання атестатiв та дипломiв в крашах-членах Свропейського Союзу та вшьний вибiр мiсця працевлаштування науково-педагогiчними кадрами. У свою чергу, система мiжнародного спiвробiтництва у сферi надання освiтнiх послуг в €С вiдображае практичнi аспекти Болонського процесу, яю полягають в iнтернацiоналiзаци сучасно'1 освiти та створеннi мiжнародних органiзацiй у сферi освiти, що забезпечують взаемодiю конкретних суб'ект1в надання осв^шх послуг рiзних европейських держав.
Список використано1 л1тератури
1. Международные акты о правах человека : сб. докум. - Москва : Издательство НОРМА - ИНФРА М, 1998. - 784 с.
2. Дзвшчук Д. I. Державне управлшня осв^ою в Укршш: тенденцп i законодавство / Д. I. Дзвшчук. - Ки1в : Нiчлава, 2003. - 240 с.
3. Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах // Международные документы по правам человека / сост. В. М. Тертышник. - Харьков : Арсис, ЛТД, 2000. - 288 с.
4. Болонський процес у фактах i документах (Сорбонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлш). - Кшв, Тернопшь : Видавництво ТДПУ iм. В. Гнатюка, 2003. - 52 с.
Стаття надшшла до редакцп 15.04.2015 р.
Y. V. Hodovanyk
THE CHALLENGES FOR EFFECTIVE IMPLEMENTATION OF EUROPEAN EDUCATIONAL STANDARDS IN UKRAINE
The article deals with the legal problems of implementation of European educational standards in the national legal system of Ukraine at the present stage of its interstate integration and implementation of strategic course to join the European Union.
Ukraine to take account of the international context of content and ways to ensure the right to education actualized primarily due to the European integration guidelines development. Meanwhile, members of the national legislation of the European community are fully subordinated to common European standards. In many areas, such as the level of higher education, has initiated the process of harmonization of national legislation (the so-called Bologna Process) to form a pan-European educational area with a common understanding for Europeans right to education. Therefore, the definition of international and European determinant of national legislation in the field of education is crucial for Ukraine in the process of national standards for the right to education.
Specifies that the success of European integration in education is largely defined by EU law, which is a unique political and legal phenomenon and generates efficient organizational and legal means to achieve the objectives of the Union. A special attraction of EU law study adds its dynamism, the continued development of EU law demonstrates the continuity of the search for new and evolution have used the forms and methods of interaction of the Member States.
It is vital for the development of the market of educational services in the European Union with the basic principles of the Bologna process, which are embodied in the educational right of individual EU member states, in particular the principle of continuing education rights throughout her life, and the principle of open borders, providing for mutual recognition of certificates and diplomas in the member states of the European Union and the free choice of employment scientific and teaching staff. In turn, the system of international cooperation in the provision of educational services in the EU reflects the practical aspects of
the Bologna process, which are in the internationalization of modern education and the creation of international organizations in the field of education, providing interaction of specific providers of educational services to various European countries.
Keywords: education, European educational standards, EU law, implementation, interstate European integration.
УДК 352.07:342.553(045)
С. В. Папаян
ВЗАСМОДШ М1ЖНАРОДНОГО ТА КОНСТИТУЦ1ЙНОГО ПРАВА У СФЕР1 НАДАННЯ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ: ПРОБЛЕМИ ТЕОРП ТА ПРАКТИКИ
У cmammi розглядаються теоретичш та практичш проблеми взаемоди та сп1вв1дношення мiжнародного та конституцтного права у сферi надання освттх послуг, зроблено спробу пошуку оптимальних шляхiв iмплементацiï' мiжнародно-правових стандартiв надання освтшх послуг до нацiональноï правово'ï системи.
Визначено, що на сьогодншнт день норми мiжнародного права мають обов'язкову юридичну силу для держав тыьки при наявностi згоди самих держав, незважаючи на те, що формально i тнують прецеденти коли норми мiжнародного права поширювалися на iншi держави без гх формально'ï згоди. З тшого боку, така «згода» неможлива без певно'ï корекци нацюнального права. Однак не викликае сумтву, що процеси правово'ï глобалiзацiï' це не тшьки взаемини права мiжнародного та нацюнального, це ще i взаемини рiзних нацюнальних правових систем.
На думку автора, в Украши немае вибору, якщо вона бажае ттегруватись у сучасний глобальний свт та спшьний освтнт простiр, вона повинна буде допустити на свою територт його суб'ектiв. Це автоматично тягне за собою встановлення сприятливого для них правового режиму дiяльностi. 1ншими словами, глобалiзацiя в якостi принципу культурного, правового, технологiчного, фiнансово-економiчного розвитку рiзних держав стверджуе утфтащю та гармотзащю, причому не тшьки форм економiчно'ï активностi, систем освти, способiв менеджменту, наукових знань, навть споживчо'ï культури, але i права, а також державних i полтичних iнститутiв рiзних держав. Украша на початку XXI столття стала частиною свту що стрiмко утфтуеться та гармотзуеться в правовому вiдношеннi.
Ключовi слова: освтш послуги, освта, правове забезпечення, мiжнародне право, конституцтне право, iмплементацiя.
Постановка проблеми. В умовах глобалiзацiï, зростання взаемодп та взаемозалежносп держав на мiжнароднiй ареш та з урахуванням прагнення Украши до набуття повноправного членства в европейському пол^ико-правовому простор^ значно актyалiзyеться питання яюсного провадження освтшх послуг та приведення 1'х до европейських стандар^в. На сучасному етат розбудови украшсько' держави, запровадження правових i ринкових реформ на порядку денному стають питання перебудови юнуючо' системи пщготовки фахiвцiв. В цьому контексп особливо важливою вбачаеться роль вищо'1' осв^и. Основною метою сучасно'1' вищо'1' осв^и мае стати пщготовка професiоналiв вщповщно до европейських стандар^в, що вимагае докоршно'1 змши вимог до змюту та якосп осв^и, вироблення ефективного мехашзму ïï нормативно-правового забезпечення.
Останшм часом процеси штеграцп змщнюють взаемодп та взаемозалежшсть нашо'1 держави з державами европейського регюну в рiзних сферах ствробггництва,
